корпорації США та їх роль у міжнародній інвестиційній діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

«Українська академія банківської справи Національного банку України»

Кафедра міжнародної економіки

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Міжнародна інвестиційна діяльність»

ТРАНСНАЦІОНАЛЬНІ КОРПОРАЦІЇ США ТА ЇХ РОЛЬ У МІЖНАРОДНІЙ ІНВЕСТИЦІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Виконала: студентка групи МЕ-91

Алексанян М.Ф.

Суми - 2012

Зміст

Анотація

Вступ

Розділ 1. Загальні засади здійснення інвестиційної діяльності транснаціональними корпораціями

1.1 Транснаціональні корпорації як основні гравці на міжнародному ринку капіталу

1.2 Інвестиційні можливості транснаціональних корпорацій

1.3 Особливості оподаткування транснаціональних корпорацій у Сполучених Штатах

Розділ 2. Основні тенденції в інвестиційній діяльності транснаціональних корпорацій США

2.1 Обсяги та географічна структура потоків прямих іноземних інвестицій американських ТНК

2.2 Вплив інвестиційної діяльності американських ТНК на світовий ВВП

2.3 Потоки прямих іноземних інвестицій американських ТНК в Україну: обсяги, структура, прогнози щодо майбутніх змін

Розділ 3. Перспективні напрями розвитку інвестиційної діяльності траснаціональних корпорацій США

3.1 Місце та перспективи державних ТНК у міжнародній інвестиційній діяльності

3.2 Проблеми та перспективи України щодо залучення інвестицій американських ТНК

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Анотація

Алексанян М.Ф. Транснаціональні корпорації США та їх роль у міжнародній інвестиційній діяльності. - Курсова робота. Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи Національного банку України», Суми, 2012.

Курсова робота присвячена дослідженню основних тенденцій інвестиційної діяльності транснаціональних корпорацій США на міжнародному ринку, зокрема ринку капіталу. Визначені обсяги та структура потоків прямих іноземних інвестицій американських ТНК. Проаналізований вплив інвестиційної діяльності американських ТНК на динаміку світового ВВП.

Також визначені перспективи щодо інвестиційної діяльності державних ТНК США. Виявлені основні проблеми щодо залучення прямих інвестицій американських ТНК до України та надані рекомендації щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні.

Ключові слова: прямі іноземні інвестиції, міжнародна інвестиційна діяльність, американські ТНК

Вступ

Актуальність дослідження. Прямі іноземні інвестиції є дуже привабливим видом здійснення інвестиційної діяльності підприємств. Розміщення прямих інвестицій відкриває перед інвесторами дуже багато можливостей, надаючи змогу використовувати свої кошти найбільш ефективно. У здійсненні прямих інвестицій значну роль відіграють транснаціональні корпорації, які визначають глобальні стратегії міжнародного інвестування.

Сполучені Штати Америки є місцем зосередження дуже великої кількості транснаціональних корпорацій, у тому числі найбільших ТНК світу. Це підстави стверджувати, що американські корпорації є сильними гравцями на світовому ринку. Американські ТНК можуть значно впливати на міжнародну інвестиційну діяльність, а тому важливо проаналізувати, наскільки залежить розвиток світового господарства від здійснення прямих інвестицій транснаціональними корпораціями США. Це дасть змогу визначити, як саме прийняття рішень американськими ТНК про розміщення інвестицій у тій чи іншій країні може вплинути на її економічні показники.

Основні напрями та стратегії здійснення інвестиційної діяльності транснаціональних корпорацій досліджено у працях таких вітчизняних науковців, як Сорока І.Б., Аванесова І.Б., Мединська Т.І., Туровцева І.Г., Пешко А., Назаренко Г., Скопенко Н. та ін. Серед зарубіжних науковців, які вивчали питання ролі транснаціональних корпорацій у світовій економіці, зазначимо Шауб Р., Хендлі Р. та Вирзиковську М.

Виділення невирішеної проблеми. Наразі вивчення транснаціональних корпорацій як головних суб'єктів міжнародної інвестиційної діяльності є досить актуальним. Визначається, що від діяльності транснаціональних корпорацій в найбільшій мірі залежать напрями руху світових потоків капіталу. Проте проблема визначення ролі безпосередньо транснаціональних корпорацій США як дуже сильних гравців на світовій арені мало розроблена і майже не досліджена.

Об'єктом дослідження є інвестиційні діяльність транснаціональних корпорацій США.

Предметом дослідження є вплив діяльності транснаціональних корпорацій США на міжнародну інвестиційну діяльність та розвиток світової економіки.

Метою дослідження є визначення ролі транснаціональних корпорацій США у міжнародній інвестиційній діяльності.

Мета роботи реалізується шляхом виконання таких завдань:

- висвітлити теоретико-методологічні засади інвестиційної діяльності транснаціональних корпорацій, зокрема американських;

- дослідити географічну структуру прямих інвестицій американських ТНК у зарубіжні дочірні компанії;

- проаналізувати частку прямих інвестицій американських ТНК у світовому обсязі потоків прямих інвестицій;

- виявити вплив інвестицій транснаціональних корпорацій США на світовий валовий продукт;

- визначити роль державних ТНК Сполучених Штатів у здійсненні прямих інвестицій за кордон.

Дослідження здійснене на основі системного підходу з використанням методів: порівняльного, методу індукції-дедукції, аналізу та синтезу, кореляційно-регресійного аналізу, методу аналітичного вирівнювання.

Розділ 1. Загальні засади здійснення інвестиційної діяльності транснаціональними корпораціями

1.1 Транснаціональні корпорації як основні гравці на міжнародному ринку капіталу

Міжнародний рух капіталу визначається західними економістами як рух фактору виробництва «капітал» задля найефективнішого його використання у виробництві товарів чи послуг. Такий рух викликаний нерівномірним зосередженням даного фактору виробництва у різних країнах. З позиції політекономічного підходу, міжнародний рух капіталу - це переміщення відносно надлишкового капіталу за межі державних кордонів для отримання прибутку через використання трудових, виробничих, матеріальних ресурсів країни, куди ввозиться капітал. Сутність цього процесу полягає у вилученні частини матеріальних або фінансових ресурсів з обігу однієї країни і включення їх у виробничий процес іншої. Сьогодні в економічній літературі міжнародний рух капіталу характеризується рухом, вивозом, переливанням та міграцією капіталу.

У міжнародному русі капіталу головними суб'єктами є транснаціональні корпорації. [6, с. 22] Відповідно до визначення, зазначеного у Трьохсторонній декларації Міжнародної Організації Праці, що була прийнята її Адміністративною Радою у 1997 році, під транснаціональними корпораціями розуміють підприємства (державні, змішані або приватні), які володіють або контролюють виробництво, розподіл, обслуговування, засоби за кордонами країнибазування. [4, с.43] Свою інвестиційну діяльність транснаціональні корпорації здебільшого реалізують за допомогою здійснення прямих інвестицій у зарубіжні підрозділи та філії.

На сьогоднішній день не можливо виділити універсальні правила міжнародного інвестування транснаціональних корпорацій. Деякі суб'єкти міжнародного інвестування є досить жорстко регульованими на регіональному рівні (наприклад, як у Західній Європі). Зазвичай країни базування регулюють діяльність транснаціональних корпорацій за національним законодавством про корпорації, при цьому не відокремлюючи транснаціональні корпорації, що діють на їх території, від національних корпорацій. На відміну від країн базування, приймаючі країни встановлюють ті правила функціонування дочірніх компаній або ж підрозділів іноземних корпорацій на своїй території, які відповідають їх національним законам про іноземні інвестиції.

Тим не менш, протягом декількох років у рамках Комісії ООН по транснаціональним корпораціям під егідою Міжнародного валютного фонду і Світового банку відбувалися переговори, які дали змогу визначитися із деякими загальними правилами міжнародного інвестування, яких рекомендується дотримуватися як безпосередньо транснаціональним корпораціям (ТНК), так і країнам-реципієнтам.

Головною ідеєю зазначених правил є забезпечення свободи міжнародного руху капіталу та лібералізація національних ринків капіталу.

До причин, що спонукають корпорації до здійснення інвестицій за кордон, відносяться наступні:

- значні транспортні витрати;

- високі митні тарифи;

- наявність імпортних квот;

- надання преференцій місцевим виробникам.

Серед факторів же, які сприяють прийняттю рішення щодо здійснення інвестицій за кордон, виділяють наступні:

- розміри та привабливість ринку;

- зменшення рівня виробничих витрат;

- близькість до ринків збуту;

- наявність пільг, що надаються владою у приймаючих країнах. [ 15, с. 223-225]

Для ТНК за рахунок перенесення деякої частини процесу виробництва за кордон є можливість використання конкурентних переваг, а також ресурсної бази інших країн. Для держави-реципієнта присутність зарубіжних ТНК означає залучення прямих іноземних інвестицій, управлінського досвіду, новітніх технологій та також державних надходжень у вигляді податків до державного бюджету, що є позитивним аспектом діяльності ТНК. Але існують і негативні аспекти, які викликають деякі труднощі для ефективного розвитку цих компаній. Наприклад, ТНК можуть встановлювати жорсткий контроль над діяльністю своєї структурної одиниці на території приймаючої країни, не допускати представників із приймаючої країни брати участь у проведенні науково-дослідних робіт та ін.

Тим не менш, для материнської компанії також існує ціла низка як можливостей, так і ряд загроз. Материнська компанія володіє значними обсягами капіталу, і доцільним є його розміщення в країнах, в яких буде досягнута максимальна віддача.

Транснаціональні корпорації є менш чутливими до несприятливої кон'юнктури світового ринку, так як у періоди спаду ділової активності в деякій країні, ТНК можуть розраховувати на підтримку своїх структурних одиниць (філій, дочірніх компаній) у тих країнах, у яких відсутні кризові явища. Цей фактор є значною перевагою транснаціональних корпорацій у порівнянні із тими підприємствами, що працюють тільки на національних ринках.

Для ТНК може існувати набір ризиків, які прямо не впливають на національні підприємства та компанії. Серед цих ризиків можна виокремити валютні ризики, а також неможливість прогнозу політики уряду. Для ефективного ж функціонування ТНК на ринках зарубіжних держав необхідною є повна та об'єктивна оцінка їх інвестиційного клімату, що ускладнюється наявністю вказаних ризиків.

Якщо взяти до уваги розмах діяльності ТНК та відмінність в інтересах країн-базування і приймаючих країн, то вони в змозі протидіяти впровадженню економічної політики держав, у яких діють, дезорганізувати їх зовнішньоекономічну сферу. [18, с.37-38]

Що стосується американських ТНК, то можемо стверджувати, що вони є значними і могутніми гравцями на міжнародному ринку капіталу. У більшості випадків, інтереси транснаціональних корпорацій США значно збігаються із інтересами зовнішньої політики Сполучених Штатів. Американська політика за межами країни часто спрямована на захист транснаціональних корпорацій.

Для американських ТНК переміщення виробництва товарів та надання послуг у країни, що розвиваються, дає їм змогу конкурувати на світових ринках (особливо за рахунок зменшення затрат на працю).

Природнім є те, що транснаціональні корпорації бояться націоналізації чи то будь-яких обмежень своєї діяльності у зарубіжних країнах, а тому потребують значної підтримки з боку американського уряду. Хоча такий захист зазвичай супроводжується маніпулюванням та контролем за діяльністю американських корпорацій, що викликає невдоволення з боку бізнесменів. [14]

1.2 Інвестиційні можливості транснаціональних корпорацій

На відміну від національних фірм, транснаціональні компанії здійснюють інвестиції та приймають фінансові рішення в глобальних масштабах. Вони можуть збирати по всьому світу найдешевші фінансові ресурси й інвестувати їх у конкретній країні, що приймає. Та вони можуть, навпаки, акумулювати ресурси із внутрішніх джерел цієї країни і переводити їх в інший підрозділ транснаціональної мережі за кордон. Фінансування операцій ТНК може відбуватися за рахунок внутрішніх або зовнішніх джерел.

Як зазначає Рогач О., за статистикою в більшості країн продуктивність на філіалах іноземних фірм (додана вартість на одного працівника) вища, ніж у місцевих фірм. Одним із небагатьох винятків є США, де спостерігається зворотна тенденція.

Більша продуктивність, як правило, веде до більшої прибутковості. Висока продуктивність праці і висока прибутковість дають змогу транснаціональним фірмам швидко окупати капіталовкладення і мати ширші можливості, ніж національні компанії, збільшувати інвестиції.

Значна частина цих прибутків реінвестується в економіку країн, що приймають. В останні два десятиліття на частку реінвестованих прибутків припадало близько половини загального обсягу інвестованих промислово розвинутими країнами за кордоном капіталовкладень.

Усупереч поширеній думці про те, що інвестиційна політика ТНК у промислово розвинутих країнах із ринковою економікою і країнах, що розвиваються, істотно відрізняється на користь першої групи країн, статистика свідчить про близькість норм реінвестування ТНК США в цих групах країн. У середньому у 90-в роки ХХ ст. близько 1/3 прибутків філій ТНК США знову спрямовувалося ними на розширення діяльності в країні, що приймає. Така норма реінвестування розглядається в сучасних теоріях стратегічного планування як оптимальна для стабільного зростання фірми і аж ніяк не свідчить про дискримінацію окремих країн або груп країн.

Більше того, у цей же період майже половина всіх прибутків американських компаній була залишена ними в країнах, що розвиваються, для розширення діяльності, і це набагато перевищувало коефіцієнт реінвестицій у промислово розвинутих країнах. Особливо висока норма реінвестування спостерігалась у підприємств ТНК США в Азії - ѕ одержуваних тут прибутків знову включалися в процес відтворення приймаючої країни, що приймає. [ 13, с. 399-401]

Отже, інвестиційні можливості транснаціональних корпорацій майже необмежені. ТНК, маючи у своєму розпорядженні широкі інвестиційні можливості, мають змогу найраціональніше їх використовувати.

1.3 Особливості оподаткування транснаціональних корпорацій у Сполучених Штатах

Сполучені Штати Америки мають значний досвід у сфері оподаткування операцій транснаціональних корпорацій, так як вони є країною базування великої їх кількості.

До основного критерію податкового закону Сполучених Штатів відносять принцип «юридичного місцезнаходження». Згідно з даним принципом, внутрішніми фірмами (або «домашніми») є ті, що інкорпоровані у Сполучених Штатах. Іноземні ж корпорації - це відповідно ті, які інкорпоровані поза межами США. Даний принцип передбачає, що якщо розташований за кордоном філіал транснаціональної корпорації США не являється її відділенням, а є окремою зареєстрованою (інкорпорованою) юридичною особою відповідно до законів приймаючої країни, то , як правило, його прибуток не підлягає оподаткуванню в Сполучених Штатах, поки він не буде переведений до батьківської компанії або ж розподілений у вигляді дивідендів акціонерам.

Дочірні компанії та зарубіжні відділення американських ТНК підпадають під різні режими оподаткування. Так як операції зарубіжних відділень розглядають як частину операцій материнської (батьківської) компанії США, то доходи даних відділень обкладаються податком у тому році, в якому вони були зароблені, не зважаючи на те, чи були вони переказані материнській компанії чи ні.

Що стосується дочірніх підприємств, то податки на їх доходи можуть відстрочуватися до того року, у якому вони будуть переказні у Сполучені Штати у якості дивідендів чи роялті. Це дає можливість транснаціональній корпорації користуватися даними податковими перевагами до тих пір, поки її зарубіжні доходи будуть реінвестуватися у розширення операцій.

З метою уникнення подвійного оподаткування тих доходів, що мають іноземне походження, у США надається кредит на сплачені фактично іноземні податки на ці доходи. Якщо на 1 долар США, який зароблений за кордоном і переведений у Сполучені Штати, зарубіжний податок виявляється меншим за ставку податку на корпорації у Сполучених Штатах, який складає 35%, то даний долар буде ще додатково оподаткований до суми, рівній 35 центам. У разі, якщо ставка зарубіжного податку рівна або ж перевищує 35%, Сполучені Штати не будуть стягувати додатковий податок, тобто, це фактично означає використання даних надлишково сплачених коштів на податок як заліку у рахунок накладених на інші доходи іноземного походження американських податків.

З 1 січня 2001 року у США були впроваджені нові правила стосовно податків на переведення розподілених дивідендів. Вони застосовуються до юридичних та фізичних осіб у всіх тих країнах світу, які отримують дохід від інвестицій у цінні папери Сполучених Штатів.

Метою даних правил є гарантування того, що всі особи, які мають доходи від цінних паперів США, будуть сплачувати справедливу (правильну) ставку податку. Зокрема, особлива увага тут приділяється саме офшорним інвестиційним центрам, компаніям і трастам.

Основним принципом даних нових правил є те, що усі отримувачі дивідендів, роялті, процентів чи доходів внаслідок продажу цінних паперів мають розкрити про себе повну інформацію, а також заповнити спеціальні, так звані ідентифікаційні анкети. У разі, якщо ця інформація не надана, тоді усі зазначені доходи нерезидентів підлягають оподаткуванню за ставкою 30%.

Особливість цих нових правил полягає у тому, що податкове законодавство Сполучених Штатів не розглядає у ряді випадків юридичну особу, яка здійснює інвестиції у Сполучені Штати, як остаточного або ж кінцевого бенефіціарія - тобто власника цінних паперів і, відповідно, інвестиційного доходу. За умов транспарентності податкового законодавства Сполучених Штатів, такі компанії отримують статус посередників.

Відповідно до нових податкових правил, відповідальними за надання податкового статусу клієнту та повідомлення про застосовувану податкову ставку є банки, або ж як їх іще називають - кваліфіковані посередники ( англ. - qualified intermediary). Ці банки підписують із Службою внутрішніх доходів Сполучених Штатів спеціальну угоду і здійснюють процес ідентифікації власника американських цінних паперів згідно із законодавством Сполучених Штатів.

Отже, банки (або ж кваліфіковані посередники) повинні розкривати інформацію і про компанію-«посередника», і про власників даної компанії. Даний обов'язок щодо розкриття інформації використовується до усіх компаній, котрі інвестують у цінні папери Сполучених Штатів, не зважаючи на те, чи є власники громадянами США, чи ні.

У разі, коли банком-посередником не укладається така угода, все одно ім'я клієнта буде ним ідентифікованим у той час, як він здійснюватиме операції із цінними паперами Сполучених Штатів.

Якщо між країною базування транснаціональної корпорації та Сполученими Штатами існує угода з метою запобігання подвійного оподаткування, то податок на переведення процентів, дивідендів та роялті буде стягуватися за певною визначеною ставкою, яка найчастіше дорівнює 15%. Якщо цієї угоди немає, тоді податок на переказ розподілених доходів стягуватиметься за ставкою у 30%.

Ті посередники, що вкладають у цінні папери Сполучених Штатів ( переважно це закордонні філії або ж дочірні компанії американських фірм чи громадян), але не побажали розкрити про себе інформації до моменту введення нових правил (тобто 1 січня 2011 року), тоді банк як кваліфікований посередник не дасть їм змоги купувати відповідно дані цінні папери. Тим більше, з 1 січня 2011 року на усі доходи зазначених посередників від такого роду інвестицій стягуватиметься податок за ставкою 31%. [12]

Розділ 2. Основні тенденції в інвестиційній діяльності транснаціональних корпорацій США

2.1 Обсяги та географічна структура потоків прямих іноземних інвестицій американських ТНК

Загалом, як зазначає Мединська Т.І. [7], можна стверджувати, що на сьогодні провідну роль в глобальних процесах відіграють транснаціональні корпорації США, за характером і масштабами торговельно-інвестиційної експансії випереджаючи промислові і фінансові компанії інших країн. Зі ста найбільших корпорацій усього світу, 27 базуються у США (див. табл.А.1 ) Важливо також зазначити, що США є світовим лідером і за основними показниками діяльності своїх ТНК: на долю цих 27-ми компаній припадає 32,4% сукупних закордонних активів, 26% закордонних продаж та 25,6% зайнятих працівників у сотні найбільших ТНК світу.

Географія прямих інвестицій транснаціональних корпорацій США дуже широка. Загалом більша частина інвестицій спрямована у розвинені країни. У таблиці 2.1 наведені дані із географічної структури прямих інвестицій транснаціональних корпорацій США у зарубіжні дочірні компанії за період із 2000 по 2008 роки.

Таблиця 2.1 - Географічна структура прямих інвестицій США за кордон у зарубіжні дочірні компанії небанківської сфери за 2000-2008 роки, % [побудована на основі даних 9]

	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008
Усі країни	100	100	100	100	100	100	100	100	100
Канада	8,4	8,6	7,5	7,4	7,0	7,4	7,1	7,4	7,5
Європа, у т.ч.	58,1	57,8	59,9	60,9	62,5	61,3	62,4	63,1	59,8
Франція	3,5	3,2	3,1	2,8	2,8	2,6	2,4	2,3	2,8
Німеччина	5,7	5,4	5,2	5,0	4,7	4,3	4,3	4,4	4,7
Нідерланди	7,1	7,2	8,0	8,3	9,1	8,8	8,6	9,0	10,5
Велика Британія	25,1	24,1	23,0	22,3	23,0	22,8	24,4	25,5	14,0
Латинська Америка та інші країни західної півкулі, у т.ч.	14,9	15,2	14,4	13,8	13,7	14,3	13,8	13,3	15,2
Бразилія	2,6	2,1	1,5	1,4	1,0	1,1	1,0	1,2	1,3
Мексика	2,2	2,2	2,0	1,6	1,4	1,5	1,5	1,4	1,6
Африка	1,1	1,2	1,1	1,2	1,2	1,1	1,2	1,2	1,6
Ближній Схід	1,0	0,9	0,9	0,8	0,8	0,9	1,0	1,0	1,3
Азія та Океанія, у т.ч.	16,4	16,2	16,1	16,0	14,8	15,0	14,5	14,0	14,6
Австралія	2,0	2,1	2,3	2,2	1,9	2,1	1,9	2,1	2,2
Японія	6,5	6,1	6,3	6,4	5,8	5,6	5,1	4,5	4,7

Отже, за даними, наведеними у таблиці 2.1, бачимо, що основна частка прямих інвестицій транснаціональних корпорацій США була спрямована у країни Європи, складаючи більше половини загальної кількості інвестицій цих же корпорацій. Причому протягом аналізованого періоду спостерігалося незначне підвищення відносної частки країн Європи у загальному обсязі прямих інвестицій транснаціональних корпорацій США. Не зважаючи на незначний спад їх частки у 2008 році, що можемо пов'язати із кризовими явищами у світовій економіці, у 2009 році частка інвестицій у країни Європи склала 62,3%.

Якщо аналізувати розміщення прямих інвестицій по країнах світу, то беззаперечним лідером тут є Велика Британія. Протягом 2000-2007 років, частка даної країни у сукупних інвестиціях, здійснюваних американськими ТНК за кордон, складала четверту частину. Проте у 2008 році частка прямих інвестицій до Великої Британії значно скоротилася (майже уполовину), а у 2009 році її частка склала 10,9%, дещо поступившись своїми позиціями Нідерландам, частка яких у 2009 році склала 12,1%. Значні позиції у структурі потоків прямих інвестицій американських ТНК за кордон належать Канаді, Німеччині, Японії, хоча також спостерігається тенденція до скорочення частки даних країн.

Для визначення ролі транснаціональних корпорацій у міжнародній інвестиційній діяльності, проаналізуємо їх частку у загальносвітових потоках прямих інвестицій. Дані із обсягів відпливу прямих інвестицій із материнських компаній американських ТНК до дочірніх та загалом по світу, а також із частки прямих інвестицій американських ТНК у загальних світових обсягах прямих інвестицій наведені у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 - Обсяги прямих інвестицій транснаціональних корпорацій США та глобальних інвестиційних потоків за 2000-2009 роки [побудована на основі даних 9 та 19]

Рік	ПІІ транснаціональних корпорацій США	Відплив прямих інвестицій (світ у цілому)
	Млн. дол.	%	Млн. дол.	%
2000	5 350 064	67,2	7 962 170	100,0
2001	5 884 388	76,7	7 676 328	100,0
2002	6 802 399	87,7	7 756 851	100,0
2003	7 946 240	80,3	9 890 797	100,0
2004	9 373 484	80,3	11 670 353	100,0
2005	10 368 282	83,5	12 415 957	100,0
2006	12 118 593	77,6	15 617 992	100,0
2007	14 449 484	75,7	19 080 094	100,0
2008	12 608 521	78,9	15 987 901	100,0
2009	11 990 353	62,5	19 197 164	100,0

Із таблиці 2.2 спостерігаємо, що у структурі загальних світових інвестиційних потоків (відпливу прямих інвестицій), прямі інвестиції, здійснювані материнськими компаніями США у зарубіжні філії, займають значну частку (більше половини загального світового обсягу). За період із 2000 року спостерігалася тенденція до зростання їх частки, але із 2005 року спостерігаємо значне її скорочення. Так, у 2009 частка прямих інвестицій транснаціональних корпорацій США досягла свого найменшого значення за аналізовані роки, і склала 62,5%.

Отже, американські ТНК є значними гравцями у міжнародній інвестиційній діяльності, займаючи значні позиції у світі по обсягу розміщення прямих інвестицій за кордоном.

2.2 Вплив інвестиційної діяльності американських ТНК на світовий ВВП

Як ми визначили у попередньому розділі, роль транснаціональних корпорацій США є досить значною у міжнародній інвестиційній діяльності. У даному розділі проаналізуємо вплив інвестицій транснаціональних корпорацій США на світовий валовий внутрішній продукт, а саме визначимо, як саме впливають обсяги інвестицій США на ВВП країн-реципієнтів, або ж чи впливають взагалі. Дані для аналізу наведені у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 - Обсяги прямих інвестицій транснаціональних корпорацій США та світового ВВП, млрд. дол. США [побудована на основі даних 9 та 20]

Рік	Прямі інвестиції (Х)	ВВП (У)
2000	5 350	32 114
2001	5 884	31 903
2002	6 802	33 210
2003	7 946	37 332
2004	9 373	41 998
2005	10 368	45 431
2006	12 119	49 155
2007	14 449	55 392
2008	12 609	61 221
2009	11 990	57 937

На основі даних, наведених у таблиці 2.3, побудуємо рівняння лінійної регресії, яке має наступний вигляд:

Отже, відповідно до даного рівняння, зі збільшенням обсягу інвестицій американських ТНК на 1 млрд. дол.. США, обсяг світового ВВП збільшується на 3,32 млрд. дол. США.

Зобразимо поле кореляції та графік лінії регресії на рисунку 2.1.

Тісноту лінійного зв'язку між залежною змінною У та незалежною змінною Х оцінимо за допомогою коефіцієнта кореляції.

Рис. 2.1 - Кореляційне поле прямих інвестицій транснаціональних корпорацій США та світового ВВП, 2000-2009 роки

Для даної моделі він дорівнює R = 0,94, що свідчить про досить високий (близький до функціонального) зв'язок між обсягами прямих інвестицій американських ТНК та світовим ВВП. Коефіцієнт детермінації R² =0,88, що говорить про те, що 88% варіації світового ВВП (У) пояснюється варіацією прямих інвестицій із американських ТНК (Х).

Скоригований коефіцієнт детермінації визначає тісноту зв'язку з врахуванням ступенів свободи загальної і залишкової дисперсії. Він дає таку оцінку зв'язку, котра не залежить від числа факторів і тому може порівнюватися по різних моделях з різним числом факторів. Оскільки значення скоригованого коефіцієнта детермінації = = 0,8653, то він також вказує на високу детермінованість світового ВВП від обсягу прямих інвестицій американських ТНК.

Адекватність побудованої моделі оцінимо за допомогою F-критерію Фішера. Фактичне значення F-критерію дорівнює 58,8338. Табличне значення критерію при п'ятивідсотковому рівні значимості (б = 1-р = 1 - 0,95=0,05) і ступенях свободи k₁ = 1 та k₂ = 8 складає F_табл = 5,3177. Так як F = 58,8338 > F_табл = 5,3177, то модель визнається статистично значимою.

Стандартна похибка параметра a₀ дорівнює m_a0 = 4388, а стандартна похибка коефіцієнта регресії a₁ дорівнює m_a1 = 0,4331.

Величина стандартної похибки разом із t-розподілом Стьюдента при k =8 ступенях свободи застосовуються для перевірки істотності коефіцієнта регресії і для розрахунку його довірчого інтервалу.

Для перевірки значимості коефіцієнта регресії його величина порівнюється з його стандартною похибкою. Визначається фактичне значення t-критерія Стьюдента. Відповідно, для нашої моделі t_a0 = 2,8214, а t_a1 = 7,6703. Табличне значення t-критерію при рівні значимості 0,05 та числі ступенів свободи k = 8 дорівнює t_табл = 2,3060.

Фактичні значення t-статистики перевищують табличне значення:

t_а0 = 2,8214 > t_табл = 2,3060,

t_a1 = 7,6703 > t_табл = 2,3060;

тому параметри а₀ та а₁ не випадково відрізняються від нуля, а статистично значимі.

Розрахуємо довірчі інтервали для параметрів регресії. Для цього визначимо граничну похибку для кожного показника.

?а₀ = t_табл • m_a0 = 2,3060 • 4388 = 10119

?а₁ = t_табл • m_a1 = 2,3060 • 0,4331 = 0,9988

Довірчі інтервали:

г_а0 = а₀ ± ?а₀ -= 12380 ± 10119

г_а0min = 12380 - 10119 = 2261

г_а0max = 12380 + 10119 = 22499

г_а1 = а₁ ± ?а₁ -= 3,3222 ± 0,9988

г_а1min = 3,3222 - 0,9988 = 2,3234

г_а1max = 3,3222 + 0,9988 = 4,3209

Аналіз верхньої та нижньої межі довірчих інтервалів приводить до висновку, що з імовірністю р = 0,95 параметри а₀ та а₁, знаходячись у вказаних межах, не приймають нульових значень, тобто являються статистично значимими та суттєво відмінними від нуля.

Отримані оцінки рівняння регресії дозволяють досить точно використовувати його для прогнозу.

Розрахуємо нормалізовані (прогнозні) значення обсягу світового ВВП відповідно до побудованого рівняння лінійної регресії та порівняємо їх із фактичними значеннями світового ВВП за 2000-2009 роки. Результати представлені на рисунку 2.2.

Рисунок 2.2 - Динаміка фактичного світового ВВП та прогнозованого світового ВВП за період із 2000 по 2009 рік, млрд. дол. США

Побудована модель досить точно відображає тенденцію світового ВВП протягом аналізованого періоду. Більше того, за допомогою побудованої моделі можемо спостерігати сигнал до скорочення світового ВВП у 2008 році, що означало початок світової кризи.

Отже, відповідно до результатів аналізу, можемо визначити значний вплив обсягів розміщення прямих інвестицій американських ТНК на світовий ВВП, а відтак і на світову економіку в цілому.

2.3 Потоки прямих іноземних інвестицій американських ТНК в Україну: обсяги, структура, прогнози щодо майбутніх змін

За даними Бюро економічного аналізу Сполучених Штатів, маємо дані за потоками прямих іноземних інвестицій із транснаціональних корпорацій США до України лише за 2000-2003 роки. За цими даними неможливо відслідкувати сучасні тенденції щодо притоку прямих іноземних інвестицій із транснаціональних корпорацій США до України, але можемо розглянути їх структуру у загальній структурі усіх прямих інвестицій із Сполучених Штатів до України. (див. табл. 2.4).

Таблиця 2.4 - Обсяги та частка прямих інвестицій транснаціональних корпорацій США в економіку України у загальних обсягах прямих інвестицій із Сполучених Штатів до України у 2000-2003 роках [побудована на основі даних 9 та 10]

Рік	ПІІ із Сполучених Штатів
	Обсяги ПІІ із американських ТНК, млн. дол. США	Загальні обсяги ПІІ із США до України, млн. дол. США	Частка ПІІ із американських ТНК до загального обсягу ПІІ із США, %
2000	672,0	687,3	97,8
2001	536,0	771,9	69,4
2002	571,0	859,4	66,4
2003	660,0	976,9	67,6

Отже, як видно із таблиці 2.4, у структурі усіх інвестицій із США до України, прямі іноземні інвестиції із транснаціональних корпорацій займають вагому частку (більше половини загального обсягу). На початок аналізованого періоду, їх частка взагалі складала майже 100%.

Що стосується загалом притоку прямих іноземних інвестицій із Сполучених Штатів до України, то маємо наступні дані, наведені у табл. 2.5.

Дані у таблиці 2.5 наведені наростаючим підсумком з початку інвестування (тобто з 1994 року). Згідно з цими даними, спостерігаємо чітко виражену тенденцію до скорочення частки прямих іноземних інвестицій із США до України. Хоча на початку аналізованого періоду США займали перше місце за часткою прямих іноземних інвестицій в Україну.

Таблиця 2.5 - Прямі іноземні інвестиції в Україну за 2000-2011 роки [побудована на основі даних 10]

Рік	Прямі іноземні інвестиції в Україну
	ПІІ із США, млн. дол. США	Загальні обсяги ПІІ в Україну, млн. дол. США	Частка ПІІ із США до загальних обсягів ПІІ в Україну, %
01.01.2001	635,8	3865,5	16,4
01.01.2002	730,9	4406,2	16,6
01.01.2003	898,0	5339,0	16,8
01.01.2004	686,1	6657,6	10,3
01.01.2005	895,9	8353,9	10,7
01.01.2006	1155,3	16375,2	7,1
01.01.2007	1418,0	21186,0	6,7
01.01.2008	1436,8	29489,4	4,9
01.01.2009	1471,5	35723,4	4,1
01.01.2010	1387,1	40026,8	3,5
01.01.2011	1192,4	44708,0	2,7
01.01.2012	1043,1	49362,3	2,1

Для визначення тенденції подальшого припливу прямих іноземних інвестицій США застосуємо метод аналітичного вирівнювання на сонові лінійної функції:

(2.1)

де - розрахункове значення ознаки;

t - часовий проміжок;

а, b - параметри, які обчислюються на основі вихідної статистичної інформації.

Для визначення параметрів а і b розв'язується система нормальних рівнянь:

 (2.2)

Дані для розрахунку параметрів надані у таблиці 2.6.

Таблиця 2.6 - Прямі іноземні інвестиції із США в Україну за 2000-2011 роки, млн. дол. США

Період	Обсяг ПІІ із США(y)	t	t2	y•t
01.01.2001	635,8	-11	121	-6 993,8
01.01.2002	730,9	-9	81	-6 578,1
01.01.2003	898,0	-7	49	-6 286,0
01.01.2004	686,1	-5	25	-3 430,5
01.01.2005	895,9	-3	9	-2 687,7
01.01.2006	1 155,3	-1	1	-1 155,3
01.01.2007	1 418,0	1	1	1 418,0
01.01.2008	1 436,8	3	9	4 310,4
01.01.2009	1 471,5	5	25	7 357,5
01.01.2010	1 387,1	7	49	9 709,7
01.01.2011	1 192,4	9	81	10 731,6
01.01.2012	1 043,1	11	121	11 474,1
Усього	12 950,9	-	572	17 869,9

Так як , а система рівнянь набирає вигляду:

, (2.3)

Отже,

(2.4)

Звідси рівняння тренду має вигляд:

На основі отриманого рівняння тренду, визначимо теоретичні рівні, підставляючи до лінійного тренду значення t.

З метою статистичного прогнозування за умови незмінності причинного комплексу, що формує тенденцію, продовжимо виявлену тенденцію за межі ряду динаміки. Отримані результати наведені у табл. 2.7.

Таблиця 2.7 - Фактичні та прогнозовані значення обсягу прямих інвестицій із США до України, млн. дол. США

Період	Обсяг ПІІ із США(y)	t	t2	y•t	Yt
01.01.2001	635,8	-11	121	-6993,8	735,58974
01.01.2002	730,9	-9	81	-6578,1	798,07191
01.01.2003	898	-7	49	-6286	860,55408
01.01.2004	686,1	-5	25	-3430,5	923,03625
01.01.2005	895,9	-3	9	-2687,7	985,51841
01.01.2006	1155,3	-1	1	-1155,3	1048,0006
01.01.2007	1418	1	1	1418	1110,4828
01.01.2008	1436,8	3	9	4310,4	1172,9649
01.01.2009	1471,5	5	25	7357,5	1235,4471
01.01.2010	1387,1	7	49	9709,7	1297,9293
01.01.2011	1192,4	9	81	10731,6	1360,4114
01.01.2012	1043,1	11	121	11474,1	1422,8936
01.01.2013	-	13	-	-	1485,3758
01.01.2014	-	15	-	-	1547,8579
01.01.2015	-	17	-	-	1610,3401
Усього	12950,9	0	572	17869,9	12950,9

Отже, на основі статистичного прогнозування, у 2013-2015 роках спостерігатиметься незначне зростання обсягу прямих інвестицій із США до України, в середньому на 4% за рік. Проте дані прогнозу можуть не досить точно відображати тенденцію зміни обсягу прямих інвестицій, так як прогнозовані значення є згладженими і не враховують усі групи факторів, що впливають на зміну в обсягах та структурі прямих інвестицій до України.

Розділ 3. Перспективні напрями розвитку інвестиційної діяльності транснаціональних корпорацій США

3.1 Місце та перспективи державних ТНК у міжнародній інвестиційній діяльності

Відповідно до Доповіді про інвестиції, важливим новим джерелом прямих іноземних інвестицій є державні ТНК. На сьогодні нараховується близько 650 державних ТНК із більш, ніж 8 500 зарубіжними філіями в усьому світі. Як зазначається у доповіді, їх кількість зовсім незначна і складає менш, ніж 1% від усіх ТНК, але їх прямі іноземні інвестиції складають значну кількість. У 2010 році обсяги прямих інвестицій, здійснюваних державними ТНК, досягли близько 11% глобальних потоків прямих інвестицій.

Державні транснаціональні корпорації складають неоднорідну групу. У таблиці 3.1 наведені дані із розподілу державних ТНК за регіонами базування. [5, с. 8]

Таблиця 3.1 - Розподіл державних ТНК за регіонами базування, 2010 р.

Регіон (країна)	Кількість	Доля
Світ у цілому	653	100,0
Розвинуті країни	286	43,8
у т.ч. США	3	0,5
Країни, що розвиваються	345	52,8
Південно-Східна Європа та СНД	23	3,5

Відповідно до таблиці 3.1, спостерігаємо, що більше половини державних ТНК зосереджені у країнах, що розвиваються (52,8%). Тим не менш, у розвинутих країнах також зосереджена значна їх частка (43,8%). Слід зазначити, що державні ТНК є диверсифікованими, і діють не лише у первинному секторі економіки, а й у сфері послуг.

Що стосується Сполучених Штатів, то вони вирізняються досить малою часткою державних ТНК (0,5%). Це зумовлено, по-перше, перевагою приватної форми власності у сполучених Штатах Америки та небажанням уряду втручатися у приватний сектор. Проте держава підтримує свої ТНК, так як для неї вигідними є лідируючі позиції цих компаній на світовій арені.

Зазначимо, що не дивлячись на зовсім незначну частку державних ТНК Сполучених Штатів, одна із таких входить до десятки найбільших державних ТНК світу відповідно до Доповіді про світові інвестиції 2011 року (див. табл. 3.2), та займає 31-е місце серед 100 найбільших транснаціональних корпорацій світу за зарубіжними активами, перелік яких наведено у таб. А.1.

Таблиця 3.2 - Топ-10 нефінансових державних ТНК, ранжованих за зарубіжними активами, 2009 [25, c. 30]

Ранк	Корпорація	Країна базування	Частка уряду
1	Enel SpA	Італія	34,7
2	Volkswagen Group	Німеччина	20,0
3	GDF Suez	Франція	36,4
4	EDF SA	Франція	84,7
5	Deutsche Telekom AG	Німеччина	31,7
6	Eni SpA	Італія	30,3
7	General Motors Co	Сполучені Штати	32,0
8	France Telekom SA	Франція	26,7
9	EADS NV	Франція	22,4
10	Vattenfall AB	Швеція	100,0

У таблиці 3.2 наведені дані за 2009 рік. Станом на травень 2011 року частка міністерства фінансів США у акціонерному капіталі General Motors склала 35,5%. Протягом 80 років (1918-2008) північноамериканський концерн був найбільшим автомобілевиробником у світі. У світлі кризових явищ 2008 року концерн оголосив себе банкрутом. Ця подія і стала кроком до націоналізації компанії - уряд США надав фінансову допомогу концерну відповідно до законодавства США, через що 60% акцій стали його власністю. Ця ситуація, за словами президента Сполучених Штатів Барака Обами, є тимчасовою, що ми і спостерігаємо, так як уряд більше не володіє контрольним пакетом акцій компанії. [2, 8]

Тим більше, зазначимо, що General Motors поступово повертає свої позиції, виходячи на перше місце за обсягом продажів автомобілів у світі.

Виходячи із вищевикладеного, можемо відзначити, що присутність державного капіталу у транснаціональних корпораціях відіграє досить позитивну роль. Проте існує ряд проблем щодо функціонування державних ТНК, серед яких можемо відзначити:

- держава, як інвестор, переслідує свої цілі (перш за все політичні, і в меншій мірі економічні) при вкладанні коштів у транснаціональні корпорації. Дані цілі можуть не збігатися із цілями безпосередньо транснаціональних корпорацій, що може в подальшому призводити до конфліктів;

- державні ТНК можуть бути впевнені у тому, що вони завжди отримуватимуть підтримку з боку держави у скрутні для себе часи, а це сприятиме тому, що вони не шукатимуть яких-небудь альтернативних шляхів виходу із кризових ситуацій (наприклад, модернізації обладнання, перегляду виробничого процесу) і досить не раціонально розподілятимуть вкладені у них кошти.

Хоча на противагу певним проблем державних ТНК, існує також і ряд позитивних моментів:

- у періоди погіршення показників діяльності ТНК, держава є найбільш бажаним та імовірним інвестором;

- стратегічні цілі транснаціональних корпорацій та держав в багатьох випадках досить схожі - для ТНК це завоювання зарубіжних ринків, а для держав це посилення своїх позицій світовій арені;

- якщо держава є інвестором транснаціональних корпорацій, то вона зацікавлена у забезпеченні сприятливих умов для діяльності даних корпорацій.

Відзначимо, що зважаючи на зростання ролі державних ТНК і ряд позитивних факторів щодо їх діяльності, бажаним є збереження деякого балансу у діяльності державних та недержавних ТНК. У будь-якому випадку, значна концентрація державних ТНК на світовому ринку може відігравати негативну та дестабілізуючи роль у разі зіткнення національних інтересів.

Стосовно Сполучених Штатів, відповідно до переважаючої приватної форми власності, перспектив щодо розширення діяльності державних ТНК тут не спостерігається.

3.2 Проблеми та перспективи України щодо залучення інвестицій американських ТНК

Україна є дуже перспективною країною стосовно залучення прямих іноземних інвестицій. Це визначається багатьма факторами, серед яких:

- значні запаси природних ресурсів;

- дешева (порівняно із розвинутими країнами) та досить кваліфікована робоча сила;

- наявність великих ринків збуту та ін.

Відзначимо, що присутність транснаціональних корпорацій на території України є вигідною, оскільки українським підприємствам необхідні значні обсяги інвестицій для модернізації та реструктуризації, а уряд потребує додаткових бюджетних надходжень. Транснаціональні корпорації ж, у свою чергу, володіють значними обсягами капіталу та мають значний досвід у сфері бізнесу, який буде корисним для вітчизняних підприємців.

Присутність в Україні американських ТНК може сприяти покращенню ділової активності вітчизняного ринку, адже в США зосереджена значна частка найбільших ТНК світу. На жаль, на сьогоднішній день у десятці основних країн-інвесторів, США знаходяться лише на десятому місці. Поступовому переміщенню США із лідерів із прямих інвестицій в Україні до дальших позицій ( як і ряду інших країн ) сприяють, у першу чергу, політична нестабільність, значні відмінності у практиці ведення бізнесу. Поточна політична ситуація в країні насторожує інвесторів, так як відсутні гарантії їх прав. Також перешкодою є постійна зміна законодавства, яка не дає можливості щодо довгострокового планування своєї діяльності.

Для поліпшення ситуації із залучення прямих іноземних інвестицій відомих у світі ТНК, необхідно запроваджувати ряд стратегічних заходів із поліпшення інвестиційного клімату. Досить важливим фактором є можливість прогнозування рівня цін, тобто контроль за інфляційними процесами.

Не менш важливим фактором є зміцнення банківської системи. Ефективно налагоджена та діюча банківська система сприяє формуванню в інвесторів впевненості щодо доцільності своєї діяльності у даній країні, так як є запорукою безперебійного та надійного процесу переведення їх прибутків у країну-базування, а також припливу зарубіжних інвестицій в Україну.

До додаткових напрямів підвищення інвестиційної привабливості України можемо віднести наступні:

- використання найкращих здобутків зарубіжних економік щодо поліпшення інвестиційної діяльності, що фактично означає аналіз проектів та їх результатів для певної країни та визначення прийнятності аналогічних проектів для України, у першу чергу відповідно до національних особливостей ведення бізнесу;

- створення та розвиток спеціалізованих центрів із бізнес-планування, консультування, проектного управління;

- створення передумов щодо розвитку інвестиційної інфраструктури, наприклад таких, як презентації інвестиційних проектів, виставки даних проектів, зустрічі з інвесторами і т.п.;

- підтримка вітчизняних інвестиційних проектів з боку держави.

Характерною рисою в інвестиційній діяльності України є потреба внутрішнього ринку у підтримці більшості проектів із боку держави. Україна вирізняється досить нестабільним як економічним, так і пол...