Сучасні тенденції розвитку світового ринку високих технологій
Розгляд основних інструментів державної підтримки високотехнологічного сектору та експорту високотехнологічних товарів. Аналіз сучасних тенденцій, які зумовлюють вектори подальшого розвитку ринку високих технологій у контексті економічної глобалізації.
Рубрика | Международные отношения и мировая экономика |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 13.05.2021 |
Размер файла | 67,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Полтавська державна аграрна академія
Сучасні тенденції розвитку світового ринку високих технологій
Тимошенко І.В. кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки та міжнародних економічних відносин
Статтю присвячено аналізу тенденцій розвитку світового ринку високих технологій в умовах сучасних світогосподарських процесів. У ході дослідження проаналізовано стан ринків високих технологій США, країн Євросоюзу, Південно-Азійського регіону та Ізраїлю й установлено особливості їх розвитку. На основі ранжування провідних експортерів високотехнологічної продукції визначено рейтинг країн за обсягом експорту хайтек-продукції, виявлено світових лідерів та спеціалізацію країн у даному секторі глобального ринку технологій. Розглянуто основні інструменти державної підтримки високотехнологічного сектору та експорту високотехнологічних товарів. За результатами дослідження обґрунтовано спрямованість сучасних тенденцій, які зумовлюють вектори подальшого розвитку ринку високих технологій у контексті економічної глобалізації. Зроблено висновок про те, що головним трендом світового інноваційного розвитку стає підвищення ролі Китаю і країн Південно-Східної Азії на високотехнологічних сегментах світового ринку. Вивчення досвіду країн, власний технологічний рівень яких є невисоким, але при цьому вони займають достатньо міцні позиції на світовому ринку високих технологій, має практичну значимість для України.
Ключові слова: високотехнологічний сектор, світовий ринок високих технологій, наукомістке виробництво, хайтек-продукція, смарт-технології.
Статья посвящена анализу тенденций развития мирового рынка высоких технологий в условиях современных глобальных экономических процессов. В ходе исследования проанализировано состояние рынков высоких технологий США, стран Евросоюза, Юго-Азиатского региона и Израиля и установлены особенности их развития. На основе ранжирования ведущих экспортеров высокотехнологичной продукции определен рейтинг стран по объему экспорта хайтек-продукции, выявлены мировые лидеры и специализация стран в данном секторе глобального рынка технологий. Рассмотрены основные инструменты государственной поддержки высокотехнологичного сектора и экспорта высокотехнологичных товаров. По результатам исследования обнаружена и обоснована направленность современных тенденций, обуславливающих векторы дальнейшего развития рынка высоких технологий в контексте экономической глобализации. Сделан вывод о том, что главным трендом мирового инновационного развития становится повышение роли Китая и стран Юго-Восточной Азии на высокотехнологичных сегментах мирового рынка. Изучение опыта стран, собственный технологический уровень которых является невысоким, но при этом они занимают достаточно прочные позиции на мировом рынке высоких технологий, имеет практическую значимость для Украины.
Ключевые слова: высокотехнологический сектор, мировой рынок высоких технологий, наукоемкое производство, хайтек-продукция, смарт-технологии.
CURRENT TRENDS OF THE GLOBAL HIGH TECHNOLOGY MARKET
Tymoshenko Ihor
PhD of Economic Sciences, Associate Professor, Department of Economics and International Economic Relations,
Poltava State Agrarian Academy
The relevance of the investigated issue is caused by the fact that the level of high technologies development in the modern world determines the competitiveness of the country's economy and its long-term development perspective. A country, able to choose an effective competitive strategy and effectively use its economic, scientific, technological and innovative potential will be considered a competitive leader at the international arena. Studying the experience of China and Southeast Asian countries, own technological level of which is not yet high enough, but which still occupy sufficiently strong positions at the global market of high technologies, shows Ukraine possible ways to intensify its participation in international scientific and technical exchange. The article analyzes the current state and main trends of the global high technologies market's development. The study revealed the state of the high-tech markets in the U. S. and EU countries, South Asia and Israel, and defined the features of their development. Based on ranking the leading exporters of high-tech products, rating of countries by the volume of exports of high-tech products was determined, global leaders and specialization of countries in this sector of the global technology market were identified. The main instruments of state support of the high-tech sector and export of high-tech goods are investigated. According to the results of the research, the orientation of modern trends, which determine the vectors of further development of the high-tech market, was revealed. High technology development is a defining feature of the modern global economy, determining the further growth of knowledge-based industries. Scientific and technological potential are the key integral characteristics of the country, determining its present and future place within the global economy. The movement of world economic leaders towards an innovative economic model convincingly demonstrates the growing value of scientific knowledge and new technologies as system-forming components of production, beyond which it is impossible to calculate the competitiveness and effectiveness of a socio-economic development.
Key words: high-tech sector, world market of high technologies, high-tech production, high-tech products, smart technologies.
Вступ
Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. В умовах постіндустріальної економіки відбувається становлення нової парадигми світового порядку, в якій конкуренція ґрунтується на знаннях. Здатність країни створювати й упроваджувати власні інновації та розвивати високі технології стає ключовим ресурсом її стійкого економічного розвитку, фінансової стабільності, конкурентоспроможності та визначає місце у світовому економічному просторі. Сучасні тенденції світової економіки демонструють стратегічну спрямованість національних економічних систем на інтенсивний розвиток високотехнологічної продукції. Найважливішою якісною зміною системи світогосподарських зв'язків стало формування глобального ринку технологій.
Україна у розвитку наукомістких галузей помітно відстає від передових країн світу. Це пояснюється низькотехнологічною структурою вітчизняного промислового виробництва, 70% якого припадає на сировинні галузі, й скороченням кадрового наукового потенціалу країни. Безумовно, вкрай важливим завданням для України є вихід на міжнародні ринки високотехнологічної продукції як повноцінного учасника міжнародного технологічного обміну, а не лише як постачальника сировини. Це потребує успішного оволодіння й ефективного використання сучасних технологій та інноваційних розробок. Вивчення досвіду зарубіжних країн, функціонуючих на світовому ринку високих технологій, та тенденцій його розвитку актуалізує дане дослідження.
Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор. Теоретичні засади та прикладні аспекти, пов'язані з розвитком високих технологій та глобального ринку високотехнологічної продукції, почали висвітлюватися порівняно недавно. Роль світового ринку високих технологій у сучасній системі міжнародних економічних відносин, питання кооперації у високотехнологічних галузях, особливості розвитку міжнародного трансферу технологій та глобального технологічного середовища, зв'язок між конкурентоспроможністю й розвитком високотехнологічної продукції розглядаються у роботах таких зарубіжних авторів, як М. Кастеллс (М. Castells, 1996), В. Санд- хольц (W. Sandholtz, 1992), Х. Групп (H. Grupp, 1995), Г. Кунда (G Kunda, 2006), Дж. Халтівангер (J. Haltiwanger, I. Hathaway, J. Miranda, 2014), С. Кульвіват (S. Kulviwat, G. C. Bruner, O. Al-Shuridah, 2009), Дж. Чжан (J. Zhang, F. Xia, Z. Ning, T. M. Bekele, 2016) [1-7] та ін. Серед вітчизняних науковців окремі сектори світового ринку високих технологій досліджували Н. Гончаренко (2018 р.) [8], Л. Цимбал (2019 р.) [16], Т. Остапенко (2018 р.) [19] та ін.
Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Незважаючи на достатньо значну кількість наукових публікацій, подальшого вивчення потребують сучасні тенденції та особливості розвитку світового ринку високих технологій у нових умовах світогосподарських зв'язків і міжнародного співробітництва.
Формулювання цілей статті (постановка завдання). Мета статті полягає у визначенні домінуючих трендів розвитку світового ринку високих технологій та аналізі рейтингових позицій на ньому окремих груп країн.
Виклад основного матеріалу з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів
Термін «високі технології» (англ. high technology, high tech, hi-tech) увів в обіг у кінці 60-х років минулого століття журналіст газети New York Times Роберт Мец, який застосовував його для характеристики новітніх галузей промисловості з високою часткою питомих витрат на науково-дослідні та конструкторські розробки (НДДКР). З 1971 р. використовується скорочена назва - «хайтек-технології» (Hi-Tech) [9].
У даний час поняття «високі технології» синонімічне поняттю «наукомісткі технології» і включає цілу низку галузей нематеріального виробництва, які відіграють визначальну роль у розвитку економіки знань і цифровій глобалізації суспільства. За класифікацією ОЕСР до категорії high-tech належать: аерокосмічна і фармацевтична промисловість, мікроелектроніка, високоточна, обчислювальна й оптична техніка, програмне забезпечення, робототехніка, нано- технології, штучний інтелект, інформаційні технології тощо [10].
Рівень розвитку високих технологій у кожній країні визначається обсягом експорту. За інформацією Global Insight World Industry Service database, в останнє десятиліття обсяг світового експорту високотехнологічної продукції подвоївся і становив 2,3 трлн дол. США. Серед хай- тек-продукції, переважну частку якої становлять іноформаційно-комунікаційні технології (ІКТ), більша частина експорту припадає на розвинені країни (1,4 трлн дол. США). Експорт країн, що розвиваються, оцінюється у 0,9 трлн дол. США. Основними центрами, де сконцентровано світові технологічні ресурси, уважаються США, Японія та розвинені країни Західної Європи [11].
Розвиток світового ринку високих технологій ілюструє ранжування країн за обсягом експорту високотехнологічних товарів (табл. 1).
Аналіз показників експорту високотехнологічної продукції свідчить, що серед розвинених економік найбільшими експортерами є США і деякі держави ЄС. За ними йдуть країни, які мають високий потенціал у підвищенні технологічного статусу: Китай, Індія, нові індустріальні країни (Сінгапур, Південна Корея, Тайвань, Таїланд, Малайзія, Філіппіни) та деякі європейські (Швеція, Чехія, Італія, Ірландія, Іспанія, Бельгія, Австрія та ін.). На третьому рівні знаходиться Аргентина, Чилі, Перу, Колумбія, Туреччина, Росія та ін. Що стосується колишніх соціалістичних країн і республік Радянського Союзу, то їхня частка в експорті високих технологій набагато менше. Значною мірою це є наслідком обвальної деіндустріалізації колишнього СРСР і східноєвропейських країн, що відбулася у 1990-х роках. У позитивному плані виділяються тільки Чехія і Польща. Україна посідає 46-е місце. високотехнологічний експорт економічний
Динаміку світового експорту високотехнологічних товарів та провідних експортерів у даному секторі представлено у наведеній нижче таблиці. До Топ-10 світових експортерів входять такі країни (табл. 2).
Вищенаведені дані демонструють, що лідерські позиції в експорті хайтек-продукції має Німеччина (10,8% від усього обсягу світового експорту високотехнологічних товарів), за якою йдуть Південна Корея, Китай, Сполучені Штати Америки і Сінгапур (на них припадає 45,05%). Загальний обсяг експорту високотехнологічних товарів у 2018 р. оцінювався в 1 944 796 млн дол. США. Експорт хайтек-продукції країн, що розвиваються, зростає в два рази швидше, ніж відповідний експорт розвинених країн, що свідчить про зміцнення на світовому ринку високих технологій азіатських країн. Зростання між усіма зазначеними сторонами економічного суперництва й конкурентної боротьби зумовлює зміну динаміки розвитку глобального ринку та провідних експортерів [13].
Таблиця 1 Рейтинг країн за обсягом експорту високих технологій на світовому ринку станом на 2018 р. (млн дол. США) [12]
Рейтинг |
Країна |
Обсяг експорту (млн дол. США) |
Рейтинг |
Країна |
Обсяг експорту (млн дол. США) |
|
1 |
Німеччина |
209,610 |
28 |
Данія |
9,969 |
|
2 |
Південна Корея |
192,789 |
29 |
Словаччина |
8,928 |
|
3 |
США |
156,365 |
30 |
Румунія |
6,637 |
|
4 |
Сінгапур |
155,446 |
33 |
Фінляндія |
4,515 |
|
5 |
Франція |
117,814 |
34 |
Норвегія |
4,294 |
|
6 |
Японія |
111,020 |
35 |
Туреччина |
3,116 |
|
7 |
Малайзія |
90,395 |
36 |
ОАЕ |
3,026 |
|
8 |
Нідерланди |
85,790 |
38 |
Литва |
2,512 |
|
9 |
Великобританія |
76,533 |
41 |
Естонія |
2,063 |
|
10 |
Мексика |
76,287 |
42 |
Болгарія |
1,956 |
|
12 |
Бельгія |
36,667 |
43 |
Казахстан |
1,783 |
|
14 |
Чеська Респ. |
36,002 |
44 |
Греція |
1,754 |
|
16 |
Італія |
33,820 |
45 |
Латвія |
1,747 |
|
17 |
Канада |
31,011 |
46 |
Україна |
1,247 |
|
18 |
Швейцарія |
30,136 |
47 |
Хорватія |
1,011 |
|
19 |
Польща |
22,236 |
48 |
Люксембург |
858,27 |
|
20 |
Індія |
20,273 |
49 |
Мальта |
766,13 |
|
25 |
Ізраїль |
12,971 |
50 |
Чилі |
680,28 |
|
27 |
Росія |
10,183 |
52 |
Аргентина |
647,17 |
Таблиця 2 Світові лідери за обсягом експорту high-tech-продукції [13]
Країна |
Обсяг експорту (млн дол. США) станом на: |
||
01.01. 2018 |
01.01. 2019 |
||
Німеччина |
193,321 |
209,610 |
|
Південна Корея |
166 765 |
192,789 |
|
САП Гонконг, Китай |
141,717 |
161,877 |
|
США |
156,937 |
156,365 |
|
Сінгапур |
147,178 |
155,446 |
|
Франція |
109,359 |
117,814 |
|
Японія |
106,416 |
111,020 |
|
Малайзія |
741,362 |
903,959 |
|
Нідерланди |
785,989 |
857,909 |
|
Великобританія |
750,328 |
765,331 |
США незмінно входять до п'ятірки країн-лідерів за обсягами як експорту, так і імпорту високих технологій, незважаючи на зростаючу конкуренцію. Як і раніше, Сполучені Штати займають першість на ринку телекомунікацій, комп'ютерних та інформаційних технологій, програмного забезпечення, де найбільш відомими представниками є такі гіганти, як Apple, Cisco, Hewlett-Packard, IBM, Intel, Microsoft. Сьогодні країна домінує в експорті комп'ютерного обладнання (75%) і програмних засобів (65%). Залишається вона і світовим лідером у галузі інновацій, хоча сьогодні більшість досліджень та інновацій спрямовується на продукти, які виробляються за кордоном, а потім експортуються назад до США. Основними трендами високотехнологічного сектору є розвиток соціальних медіаплатформ та активне впровадження «хмарних» технологій.
В останні роки ринок ІТ-індустрії США дещо послабив свої позиції через перенасиченість смартфонами і планшетними комп'ютерами, що викликало падіння їх продажу в усьому світі. З 2011 р. спостерігається тенденція, коли компанія поставляє на ринок продукти, що розрізняються лише в деталях. З огляду на значну кількість дистриб'юторів, виникає конкуренція продуктів одного виробника між собою. У результаті на ринку з'являються три види конкуренції: між брендами; між продуктами в рамках одного бренду; між версіями одного і того ж програмного продукту. Певну загрозу для США зумовлює проникнення на американський ринок китайських компаній. Наприклад, гіганти світового класу Alibaba і Tencent (ринкова вартість яких становить близько 500 млрд дол.), розробивши нову комп'ютерну систему, змагаються з Facebook за інформаційний ринок. Проте ринок високих технологій США має достатній запас міцності, оскільки значна частина провідних високотехнологічних корпорацій і фірм є саме американськими; відсутнє поглинання американських компаній європейськими, навпаки, відбуваються зворотні процеси; вища освіта більше відповідає потребам інноваційної економіки, а ВНЗ є більш кваліфікованими і престижними; високотехнологічна продукція задовольняє високі вимоги споживачів.
Інструментом державної підтримки високотехнологічного сектору американського ринку є прихований протекціонізм. Нещодавно адміністрація президента Трампа, посилаючись на інтереси національної безпеки країни в галузі бездротових технологій, блокувала поглинання китайською компанією Broadcom американської Qualcomm, що виробляє мікропроцесори. Для зменшення конкурентних можливостей китайських компаній уведено заборону на продаж програм, які використовуються в сенсорах, дронах і супутниках для автоматизації процесу розпізнавання. На початку 2020 р. уряд США ввів обмеження на експорт технологій штучного інтелекту [14].
Європейський ринок високих технологій поступається США у таких сферах, як телекомунікації й електроніка, Японії та новим індустріальним країнам Південно-Східної Азії - у галузі масового виробництва наукомістких товарів. Кількість європейських високотехнологічних компаній на внутрішньому ринку становить лише 30-40% від їх загального обсягу. Відносно невисокі темпи зростання європейських ІТ-ринків є наслідком автоматизації бізнес-процесів на великих підприємствах у минулому. Сьогодні в умовах високих цін на енергоносії та зниження продажів великий бізнес знизив свої витрати на інформаційні технології, малі й середні підприємства не можуть дозволити собі значних інвестицій у цю сферу. Водночас азійські економіки зуміли компенсувати зростання нафтових цін за рахунок дешевої робочої сили, що нейтралізувало демпінг в експорті ІТ-технологій. Зокрема, частка Південної Кореї на світовому ринку наукоємної продукції становить 27%, тоді як країн ЄС - 21% [15].
На втрату позиції на таких ключових ринках, як побутова електроніка та мобільний зв'язок, негативно вплинули купівля американською корпорацією Microsoft всесвітньо відомого світового виробника стільникових телефонів Nokia, банкрутство BenQMobile (раніше Siemens Mobile), вихід Ericsson зі спільного підприємства Sony-Ericsson у секторі мобільних телефонів тощо.
Слабкість європейського ринку високих технологій викликана, на думку фахівців, низкою причин, у тому числі скороченням попиту на ІКТ порівняно з рештою світу, недостатнім фінансуванням наукових досліджень і розробок із боку держав, нестачею кваліфікованих кадрів та скороченням випускників з інженерних, математичних і інформаційних спеціальностей, наявним інноваційним дефіцитом, обмеженістю доступу європейських компаній до великого внутрішнього ринку порівняно з американськими та китайськими конкурентами [16].
Європейська Комісія намагалася вирішити деякі з цих проблем шляхом реалізації програми «Горизонт - 2020» - інноваційної науково- дослідницької стратегії, запущеної в 2013 р., яка передбачала протягом найближчих семи років інвестувати близько 70 млрд євро в європейські технології. Певною мірою це принесло позитивні результати. Експорт високотехнологічної продукції у країнах ЄС зріс з 202 млрд євро (у 2008 р.) до 349 млрд євро (у 2018 р.), що становило 18% загального експорту. Найбільший приріст спостерігався у фармацевтичній та аерокосмічній галузях. Імпорт хайтек-продукції за цей же період становив відповідно 147 млрд євро проти 134 млрд євро. Основним торговельними партнерами були США, Китай, Японія, Росія та Сінгапур [17].
Слід визнати, що лідерства в розвитку високих технологій досягли ті країни, які були націлені на випуск конкурентоспроможної продукції на основі власних інноваційних розробок і орієнтовані передусім на європейський ринок. Приміром, стратегія розвитку Німеччини спрямована на формування інноваційної національної економіки, тому нарощування масштабів високотехнологічного сектору пов'язується з такими сферами, як сталий розвиток міст, екологічно чиста енергія, індивідуальна медицина, цифрове суспільство тощо. Франція, відповідно до програми New face of Industry in France, першочерговим завданням уважає розвиток інновацій у галузі енергетики та інформаційних технологій і надає потужну підтримку стартап-проектам передусім у цих сферах. При цьому кожна з країн намагається дотримуватися окремої спеціалізації, закріплюючи за собою певний сегмент високотехнологічного ринку. Так, Фінляндія домінує у секторі комунікаційного і телевізійного обладнання; Ірландія поступово нарощує свою частку на фармацевтичному ринку. Головними конкурентними перевагами країн ЄС стали ємний європейський ринок, високий освітній рівень населення, розвинена наука.
За дослідженням Euromonitor International, очікується, що обсяг виробництва високотехнологічних товарів у країнах ЄС потроїться і досягне у 2030 р. 16 трлн дол США на основі об'єднання ресурсів для інвестицій у декілька високотехнологічних галузей, у тому числі розвитку інновацій у сфері Інтернету речей (Internet of Things - IoT) і створення «розумних» підприємств. Найбільш готовими до впровадження IoT уважаються Фінляндія, Данія, Швеція і Норвегія [18].
Азійський сегмент глобального ринку високих технологій виявляє різноспрямовані тенденції розвитку, що пов'язано з моделлю формування високотехнологічного сектору. Загальною особливістю є вирішальна роль держави в ефективному освоєнні передових технологій.
Японія належить до лідерів світового ринку високотехнологічних товарів і є одним із найбільших конкурентів США. Головними рушійними силами розвитку високотехнологічних галузей країни стали політичні чинники, передусім активна взаємодія зі США у період холодної війни та зовнішній попит і зовнішні фінансові ресурси. Японія посідає особливе місце у світовому русі технологій: вона займає першість в експорті електроніки та інформаційно-комунікаційних технологій. Частка японської офісної техніки лише на північноамериканському ринку серед копіювальної апаратури становить понад 40%, калькуляторів і факсимільного обладнання - близько 100%. Близько 40% загального обсягу експорту технологій припадає на країни Азії. Світовими лідерами в галузі електроніки вважаються японські компанії Hitachi, Sony, NEC. Японія є також провідним ринком для продуктів і послуг у сфері інтелектуальної мережі, посідаючи сьоме місце. Використання японцями технологій, запатентованих в інших країнах світу, на думку науковців, є прикладом включення національних ринків високих технологій до світового ринку [19, с. 134]. Однак протягом останніх років позиція Японії на ринку високих технологій послабилася, що викликано стагнацією її економіки.
Як і в інших країнах Азійського регіону, реалізація грамотної економічної і науково-технічної політики державою відіграла важливу роль в економічному розвитку Китаю, якому вдалося створити унікальний інвестиційний механізм, що забезпечує найвисоку частку інвестицій у ВВП країни (до 50%). Країна зайняла монопольне положення у сегменті офісного та комп'ютерного обладнання, заснувавши третього за величиною у світі виробника смартфонів Huawei Technologies та найбільшого виробника ПК Lenovo Group. Значно зріс обсяг китайського експорту напівпровідникової продукції і телекомунікаційного обладнання (з 6% до 18%). За останні шість років частка китайського експорту високотехнологічних товарів становила 36,5%. Китай залишається найбільшим експортером хайтек-продукції серед країн, що розвиваються, а також головним її постачальником на світовий ринок. КНР зберігає високий потенціал подальшого зростання на базі державного стимулювання, внутрішнього попиту та іноземних інвестицій і намагається посилити свої конкурентні переваги [20].
Зовнішнє фінансування високих технологій у таких країнах, як Південна Корея, Тайвань, Сінгапур, Гонконг, мало не політичні передумови, як в Японії, а економічні. Виділяють два основних зовнішніх фінансових джерела розвитку високо- технологічного сектору: інвестиції європейських і американських транснаціональних компаній та інвестиції ТНК японського походження, які полягали у технологічному трансфері і створенні технологічних мереж (субконтрактної системи). Протягом кінця 1990-х - початку 2000-х років американський експорт у Сінгапур, Тайвань та Гонконг зріс удвічі. Сьогодні ці країни є більшим ринком за імпортом для США, ніж будь-яка європейська країна. За часткою експорту високотехнологічної продукції в загальному обсязі експорту товарів безсумнівними лідерами є Філіппіни (60,46%), Малайзія (32,5%), Сінгапур (29%), Південна Корея (23%).
Успіх азіатських країн зумовлений такими економічними чинниками, як відносно дешеві ресурси (у першу чергу робоча сила), інноваційна політика ТНК, експортна орієнтація нових виробництв і філій ТНК; а також важливу роль у формуванні «азіатського дива» мало державне регулювання сектору. На сучасному етапі розвитку ринків наукомісткої і високотехнологічної продукції «азіатським тиграм» доводиться активно конкурувати з Китаєм.
За прогнозами Hongkong & Shanghai Banking Corporation, до 2030 р. більше половини світової торгівлі високотехнологічними товарами припаде на Китай. Гонконг та США залишаться на другому й третьому місцях, хоча з меншою часткою ринку; Корея витіснить Сінгапур як четвертого найбільшого експортера високотехнологічних товарів [21].
Індія займає особливу нішу на ринку високих технологій. Вона є відомим центром інновацій в Азії, і багато великих і міжнародні компанії відкривають тут науково-дослідні центри з розроблення інноваційних технологій. У 2016 р. в Індії працювало приблизно 950 міжнародних корпорацій, які у цілому створили 1 200 науково-дослідних центрів. У 2017 р. країна піднялася на шість позицій у рейтингу «Глобальний індекс інновацій» (Global Innovation Index (GII). Загальна кількість стартапів у секторі технологій становила майже 5 200 інноваційних розробок. В умовах розвитку цифрових ініціатив і демонетизації великих банкнот особливого значення набувають фінансові технології та технічні засоби забезпечення безпеки. Кількість стартапів у секторі фінансових технологій досягла 360, що відповідає зростанню на 31% порівняно з попереднім роком. Кількість технологічних стартапів у секторі охорони здоров'я в 2017 р. становила приблизно 320 (для їх фінансування ТНК інвестували 160 млн дол. США, що на 129% більше порівняно з попереднім роком). Індійські стартапи грають вирішальну роль у просуванні інновацій у країні, сприяючи реалізації трансформацій існуючих бізнес-моделей. Індія вже зарекомендувала себе як одна зі стартап-екосистем, що найбільш стрімко розвиваються, і займає третє місце у світі. Зручний доступ до інших азіатських країн і великої кількості стартапів дав країні змогу стати епіцентром інновацій для молодих підприємців. Сьогодні великі корпорації і галузі промисловості в Індії зацікавлені в створенні стартап-екосистем і готові взяти на себе роль спонсорів, щоб допомогти компаніям домогтися успіху та сталого розвитку [22].
У рамках досліджуваної проблеми зацікавленість викликає ринок високих технологій Ізраїлю, який у короткі терміни зумів створити багатопрофільну високотехнологічну індустрію й успішно конкурувати на міжнародних ринках. Один із провідних економічних секторів Ізраїлю - ICT (Information and Communications Technology) становить понад 11% ВВП. Це найвищий показник серед 30 провідних промислових країн, що входять до OECD (Organisation for Economic Cooperation and Development). Значних успіхів країна домоглася у таких галузях, як комп'ютерні та космічні технології, водопостачання, сонячна енергетика, сільське господарство. За кількістю компаній, що діють в IT-індустрії (понад 4 тис), Ізраїль поступається лише США. Розроблені в Ізраїлі високі технології є основним двигуном зростання й інвестиційним магнітом, який притягує такі великі багатонаціональні компанії, як Apple, Intel і Google.
Створенню високотехнологічного сектору в країні сприяли наявність широкого кола висококваліфікованих фахівців, досвід ведення великомасштабних проектів (передусім на підприємствах військово-промислового комплексу), ефективна інвестиційна політика уряду і приватних фондів, умілий агресивний менеджмент, який дав змогу в гострій конкурентній боротьбі зайняти престижні позиції на світових IT-ринках. Секрет успіху Ізраїлю полягає у великій кількості високотехнологічних стартапів, яких сьогодні налічується понад 4,5 тис - більше, ніж у будь-якій іншій країні, за винятком лише Сполучених Штатів. Значну допомогу в розробленні стартапів надає Ізраїльський венчурний дослідний центр Capital. Окрім того, технології, які спочатку були розроблені і використані у військових цілях, сьогодні використовуються для розроблення комерційних продуктів цивільного використання у галузі зв'язку, інформаційних систем, медицини, оптики, програмного забезпечення.
Слід також відзначити надзвичайно високу роль держави у досягненнях Ізраїлю. На наукові дослідження країна витрачає 5% ВВП, що є найвищою у світі часткою витрат на науку (у США вона не перевищує 3%). Відповідно до звіту BDI (Business Date Israel), Ізраїль має третій за рахунком ранг зі 148 країн за кількістю патентів на 10 тис осіб. Сектор високих технологій є безумовним локомотивом економіки країни. Підкреслюючи це, Національний банк країни у 2019 р. до 71-го Дня незалежності випустив нові золоті монети, на яких було викарбовано «Ізраїль - нація інновацій» [23].
Розвиток інноваційних галузей економіки в країні характеризується не лише часткою експорту високотехнологічної продукції, а й кількістю компаній, зайнятих у її виробництві. Компанії, занурені у світ високих технологій, варіюються від величезних корпорацій (Microsoft, Intel, Amazon. Com і т. д.) до невеликих стартапів, які сподіваються стати величезними корпораціями.
На основі рейтингу, складеного MIT Technology Review - журналом, що видається Массачусетським технологічним інститутом, презентовано перші 15 компаній із 50-ти, які «шляхом комбінування високих технологій і ділових якостей, змінюють цей світ». У рейтинг 50 «найрозумніших» компаній, окрім таких гігантів, як Amazon, Apple, IBM або General Electric, входять також амбітні молоді компанії SpaceX (змінює економіку космічних подорожей), Face ++ (піонер у технології розпізнавання осіб), Carbon і Desktop Metal (технологічні компанії, що працюють на ринку 3D-друку). Однак «компанії- гіганти» явно поступаються «новачкам»: у 9 з 15 перших у рейтингу компаній ринкова капіталізація нижче 20 млрд дол. США (табл. 3).
Список найбільш інноваційних компаній 2017 р. очолила Nvidia завдяки роботі над IT-технологіями для безпілотних автомобілів.
На другому місці знаходиться SpaceX, яка здійснила прорив у ракетобудуванні, пов'язаний з успішними повторними запусками багаторазового першого ступеня ракети. Третє місце зайняла Amazon, знизивши рейтинг порівняно з 2016 р., коли вона була абсолютним лідером в інноваційній галузі.
У першу десятку, яку міцно утримували американські компанії, прорвалися китайські компанії iFlytek (займається технологією розпізнавання голосу, виробляє продукцію, що керується голосовими командами) і Tencent (власник найбільшої китайської соціальної мережі WeChat). Китайські й американські технологічні компанії прагнуть отримати перевагу у сфері штучного інтелекту, а також займають лідируючі позиції на ринку платформних бізнес-моделей. Ці дві найбільші технологічні корпорації випереджають також інші країни за обсягами інвестицій венчурного капіталу. Водночас слід відзначити, що завдяки базуванню у цих країнах філій високотехнологічних ТНК вони мають доступ до світових інновацій та технологій і за рахунок цього можуть розвивати власну високотехнологічну промисловість.
Проведений аналіз світового ринку високих технологій дає можливість констатувати, що, крім високих темпів розвитку, до провідних сучасних тенденцій слід віднести:
- стійке домінування на світовому ринку технологій промислово розвинених країн, частка яких у міжнародному науково-технологічному обміні становить майже 90%. Обсяг експорту хайтек-продукції припадає на п'ятірку найрозвиненіших країн світу: США, Японію, Великобританію, Німеччину і Францію. Що стосується країн Європи, то тут обмін технологіями відбувається переважно всередині ЄС, причому найчастіше це міжфірмовий обмін;
Таблиця 3 Топ-15 країн із рейтингу інноваційних компаній MIT Technology Review станом на 2017 р. [24]
№ |
Назва |
Країна |
Ринкова капіталізація (млрд дол.) |
|
1 |
Nvidia |
США |
90,9 |
|
2 |
SpaceX |
США |
12 |
|
3 |
Amazon |
США |
479,3 |
|
4 |
23andMe |
США |
1,1 |
|
5 |
Alphabet |
США |
673,9 |
|
6 |
iFlytek |
Китай |
6,8 |
|
7 |
Kite Pharma |
США |
5,7 |
|
8 |
Tencent |
Китай |
350 |
|
9 |
Regeneron |
США |
55,5 |
|
10 |
Spark Therapeutics |
США |
1,9 |
|
11 |
Face++ |
Китай |
1,0 |
|
12 |
First Solar |
США |
4,3 |
|
13 |
Intel |
США |
160 |
|
14 |
Quanergy Systems |
США |
1,6 |
|
15 |
Vestas Wind Systems |
Данія |
19,1 |
- формування дворівневої структури світового ринку високотехнологічних товарів і послуг шляхом перенесення виробництв до країн із меншою вартістю робочої сили і широке застосування аутсорсингу. Особливо зарекомендували себе у цьому напрямі країни Південно- Східної Азії. Безумовними лідерами у сфері аутсорсингових послуг є Індія і Китай;
- високий рівень монополізації світового ринку high-tech-продукції (понад 90%), що пов'язано як з унікальними властивостями високотехнологічних товарів, так і з перетворенням транснаціональних корпорацій на головних суб'єктів ринку. Концентрація значної частини науково-технічних розробок у транснаціональних корпораціях, спільне використання материнськими і дочірніми компаніями результатів НДДКР сприяють розвитку не так національних, як світового ринку технологій, дає можливість установлення ними монопольно високих цін на запатентовану продукцію та контроль над ринком у цілому;
- зростання на ринку кількості дрібних і середніх венчурних фірм, на які високотехнологічні корпорації перекладають ризик науково-дослідних і конструкторських розробок, освоєння нової продукції, випробування нововведень.
Висновки з цього дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку
У цілому можна зробити висновок, що ринок високих технологій є найважливішим чинником зростання світової економіки й економік окремих країн. Розвиток цього ринку зараз стає особливо важливим для України, для її виходу на новий етап розвитку і подолання нинішніх економічних труднощів. Подальшої уваги дослідників вимагають питання щодо аналізу змісту та сутності високих наукомістких технологій та їхнього впливу на еволюцію соціуму, оскільки hi-tech-технології, зокрема NBICS-комплекс, перетворюються на головну детермінанту, що суттєво трансформує всі сфери індивідуальної і суспільної життєдіяльності людини та докорінно впливає на процес трансформації технологічного устрою планетарної цивілізації.
Бібліографічний список
1. Castells M. The Information Age: Economy, Society and Culture: The Rise of the Network Society. Oxford: Blackwell, 1996. 556 р.
2. Sandholtz W. High-Tech Europe: the politics of international cooperation. Berkeley: University of California Press, 1992. 340 р.
3. Grupp H. Science, high technology and the competitiveness of EU countries. Cambridge Journal of Economics. 1995. Т 19. № 1. Р 209-223.
4. Kunda G. Engineering culture: control and commitment in a high-tech corporation. Philadelphia: Temple University Press, 2006. 307 р.
5. Haltiwanger J., Hathaway I., Miranda J. Declining business dynamism in the U.S. high-technology sector. Ewing Marion Kauffman Foundation. 2014. 12 р.
6. Kulviwat S., Bruner G.C., Al-Shuridah O. The role of social influence on adoption of high tech innovations: The moderating effect of public/private consumption. Journal of Business Research. 2009. Vol. 62. Issue. 7. Р 706-712.
7. Zhang J. Xia F., Zhang J. A hybrid mechanism for innovation diffusion in social networks. IEEE Access. 2016. Vol. 4. Р 408-416.
8. Гончаренко Н.І. Особливості функціонування світового ринку інформаційних технологій в умовах трансформаційних змін глобального економічного середовища. Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія «Міжнародні відносини. Економіка. Країнознавство. Туризм». 2018. Вип. 7. С. 95-100.
9. Metz R. Market Place: Keeping an Eye On Big Trends. The New York Times. November 4, 1969. Р 64.
10. Офіційний сайт Організації економічного співробітництва і розвитку. URL: http://www.oecd.org (дата звернення: 18.03.2020).
11. Global technology market spending from 2014 to 2019 (in billion U.S. dollars). URL: https://www.statista.com/ statistics/886397/total-tech-spending-worldwide/ (дата звернення: 18.03.2020).
12. High technology exports, 2018 - Country rankings. URL: https://www.theglobaleconomy.com/rankings/high_ tech_exports/ (дата звернення: 18.03.2020).
13. High-technology exports in current prices (US dollars). URL: https://knoema.com/atlas/maps/High- technology-exports (дата звернення: 18.03.2020).
14. US Restricts Exports of AI for Analyzing Satellite Images. URL: https://www.usnews.com/news/business/ articles/2020-01-05/us-restricts-exports-of-ai-for-analyzing-satellite-images (дата звернення: 18.03.2020).
15. What Determines Export Performances in High-tech Industries? Digital Economy Lab, University of Warsaw. 2015. URL: http://www.delab.uw.edu.pl/wp-content/uploads/2015/10/WP-What-Determines-High-tech-Exports.pdf (дата звернення: 18.03.2020).
16. Цимбал Л.І., Предко Ю.В. Глобальна конкуренція на ринку високотехнологічних товарів: сучасний стан та перспективи розвитку. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Міжнародні економічні відносини та світове господарство». 2019. Вип. 23(2). С. 116-121.
17. High-tech statistics. Eurostat. 2018. URL: http://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php/High- tech_statistics_-_economic_data (дата звернення: 18.03.2020).
18. High-Tech & IoT Industry in Europe www.thepolyglotgroup.com > industries > high-tech-iot. URL: https://www.thepolyglotgroup.com/eu/industries/high-tech-iot/ (дата звернення: 18.03.2020).
19. Остапенко Т.Г. Структура, різновиди та закономірності розвитку глобальних ринків високих технологій. Стратегія розвитку України. 2018. № 1 С. 130-139.
20. China - High-technology exports in current prices. URL: https://knoema.com/atlas/China/High-technology- exports (дата звернення: 18.03.2020).
21. HSBA Balance Sheet. URL: https://ru.investing.com/equities/hsbc-holdings-balance-sheet (дата звернення: 18.03.2020).
22. Strategic Review: IT-BPM Sector In India 2019: Decoding Digital. URL: https://www.nasscom.in/knowledge- center/publications/strategic-review-it-bpm-sector-india-2019-decoding-digital (дата звернення: 18.03.2020).
23. High Tech in Israel 2018. Israel Innovation. URL: https://innovationisrael.org.il/en/reportchapter/high-tech- israel-2018 (дата звернення: 18.03.2020).
24. The Smartest Companies 2017. URL: technologyreview.com/lists/companies/2017/intro/ (дата звернення: 18.03.2020).
References
1. Castells M. The Information Age: Economy, Society and Culture: The Rise of the Network Society. Oxford: Blackwell, 1996. 556 р.
2. Sandholtz W. High-Tech Europe: the politics of international cooperation. - Berkeley: University of California Press, 1992. 340 р.
3. Grupp H. Science, high technology and the competitiveness of EU countries / H. Grupp // Cambridge Journal of Economics. 1995. Т.19, № 1. Р 209 - 223.
4. Kunda G. Engineering culture: control and commitment in a high-tech corporation. - Philadelphia: Temple University Press, 2006. 307 р.
5. Haltiwanger J., Hathaway I., Miranda J. Declining business dynamism in the U.S. high-technology sector. Ewing Marion Kauffman Foundation. 2014. 12 р.
6. Kulviwat S., Bruner G. C., Al-Shuridah O. The role of social influence on adoption of high tech innovations: The moderating effect of public/private consumption. Journal of Business Research. 2009. Vol. 62. Issue. 7. Р 706 - 712.
7. Zhang J. Xia F., Zhang J. A hybrid mechanism for innovation diffusion in social networks. IEEE Access. 2016. Vol. 4. Р 408 - 416.
8. Honcharenko N. I. (2018) Osoblyvosti funktsionuvannia svitovoho rynku informatsiinykh tekhnolohii v umovakh transformatsiinykh zmin hlobalnoho ekonomichnoho seredovyshcha [Features of the global market of information technologies functioning in the conditions of transformational changes of the global economic environment]. Bulletin of Kharkiv V.N. Karazin National University. Series: International relations. Economy. Country Studies. Tourism. Issue. 7, pp. 95-100.
9. Metz R. Market Place: Keeping an Eye On Big Trends. The New York Times. November 4, 1969. р. 64.
10. Офіційний сайт Організації економічного співробітництва і розвитку. URL: http://www.oecd.org (accessed: 18.03.2020)
11. Global technology market spending from 2014 to 2019 (in billion U.S. dollars). URL: https://www.statista.com/ statistics/886397/total-tech-spending-worldwide/ (дата звернення 18.03.2020)
12. High technology exports, 2018 - Country rankings: URL: https://www.theglobaleconomy.com/rankings/high_ tech_exports/ (accessed: 18.03.2020)
13. High-technology exports in current prices (US dollars) URL: https://knoema.com/atlas/maps/High-technology- exports (accessed: 18.03.2020)
14. US Restricts Exports of AI for Analyzing Satellite Images. URL: https://www.usnews.com/news/business/articles/2020-01-05/us-restricts-exports-of-ai-for-analyzing-satellite- images (accessed: 18.03.2020)
15. What Determines Export Performances in High-tech Industries? // Digital Economy Lab, University of Warsaw. 2015. URL: http://www.delab.uw.edu.pl/wp-content/uploads/2015/10/WP-What-Determines-High-tech-Exports.pdf. (acceseed: 18.03.2020).
16. Цимбал Л. І., Предко Ю.В. Глобальна конкуренція на ринку високотехнологічних товарів: сучасний стан та перспективи розвитку Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2019. Вип. 23(2).2019. С. 116-121.
17. High-tech statistics. Eurostat. 2018. URL: http://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php/High- tech_statistics_-_economic_data (дата звернення 18.03.2020).
18. High-Tech & IoT Industry in Europe www.thepolyglotgroup.com > industries > high-tech-iot. URL: https://www.thepolyglotgroup.com/eu/industries/high-tech-iot/ (дата звернення 18.03.2020).
19. Остапенко Т.Г. Структура, різновиди та закономірності розвитку глобальних ринків високих технологій. Стратегія розвитку України. № 1, 2018. С. 130-139.
20. China - High-technology exports in current prices. URL: https://knoema.com/atlas/China/High-technology- exports (accessed: 18.03.2020).
21. HSBA Balance Sheet URL: https://ru.investing.com/equities/hsbc-holdings-balance-sheet (accessed: 18.03.2020).
22. Strategic Review: IT-BPM Sector In India 2019: Decoding Digital URL: https://www.nasscom.in/knowledge- center/publications/strategic-review-it-bpm-sector-india-2019-decoding-digital (дата звернення 18.03.2020).
23. High Tech in Israel 2018. Israel Innovation URL: https://innovationisrael.org.il/en/reportchapter/high-tech- israel-2018 (accessed:18.03.2020).
24. The Smartest Companies 2017. URL: technologyreview.com/lists/companies/2017/intro/
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Характеристика розвитку сучасного світового ринку послуг і зовнішньої торгівлі послугами України. Динаміка чистого експорту послуг регіонів. Особливості функціонування сектору послуг в Україні після її вступу в СОТ та лібералізація українського ринку.
реферат [43,6 K], добавлен 07.09.2009Теоретичні засади функціонування світового валютного ринку. Аналіз валютного ринку з питань: валютні показники, динаміка валютного курсу, обсяги обороту та проведення валютних операцій. Прогнози та очікувані тенденції у розвитку світового валютного ринку.
курсовая работа [472,0 K], добавлен 19.06.2010Сутність ринку технологій та його роль у світовій економіці. Економічна доцільність імпорту технології. Аналіз сучасного стану України на світовому ринку технологій, позитивні та негативні аспекти. Шляхи ефективного розвитку трансферту технологій України.
реферат [28,4 K], добавлен 30.10.2011Тенденції розвитку світової економічної системи. Темпи зростання об’ємів міжнародного валютного ринку. Конкуренція між валютними угодами "спот" і "своп". Фактори глобальної інтеграції фінансових ринків. Обсяг світового валютного ринку за валютними парами.
реферат [1,7 M], добавлен 03.04.2013Рахунок операцій з капіталом та фінансових операцій. Вклад інвестицій в сучасну економіку України. Аналіз участі країни в процесах міжнародного трансферу високих технологій. Структура світового експорту та імпорту товарів. Економічна ситуація в країні.
контрольная работа [1,0 M], добавлен 18.04.2015Сутність міжнародного науково-технічного співробітництва. Закономірності розвитку та функціонування світового технологічного ринку. Використання сучасних науково-інноваційних розробок в Україні. Динаміка експорту високотехнологічних товарів у світі.
курсовая работа [675,0 K], добавлен 20.12.2015Місце послуг на сучасному ринку, їх види та форми, основні структурні елементи. Аналіз особливостей і тенденцій розвитку світового ринку послуг в умовах глобалізації економіки. Напрями зовнішньоекономічної політики України в сучасній торгівлі послугами.
курсовая работа [772,9 K], добавлен 15.05.2009Поняття міжнародного ринку позикових капіталів. Передумови формування та розвитку світового ринку позикового капіталу. Сучасні тенденції розвитку ринку позикових капіталів, лізингу, становлення та розвиток іпотечного ринку в країнах Латинської Америки.
курсовая работа [93,4 K], добавлен 13.08.2008Сутність ринку інформаційних технологій та його роль у світовій економіці. Аналіз його розвитку та основні складові. Проблеми та шляхи розвитку міжнародного ринку інформаційних технологій. Основні фактори, які забезпечують доходи від продажу баз даних.
курсовая работа [170,6 K], добавлен 26.01.2015Суть, передумови формування та особливості світового ринку послуг, їх види. Географічна структура, регулювання та тенденції розвитку міжнародної торгівлі послугами в умовах глобалізації. Передумови вступу України до Світової організації торгівлі.
курсовая работа [287,2 K], добавлен 12.12.2010Поняття та сутність інформатизації, тенденції її історичного розвитку. Особливості впливу глобалізації на інформатизацію сучасного суспільства. Пропозиції та пріоритетні напрямки її вдосконалення, в тому числі із застосуванням комп’ютерних технологій.
дипломная работа [107,0 K], добавлен 15.09.2010Міжнародний технологічний обмін як сукупність економічних відносин між іноземними контрагентами з приводу використання результатів науково-технічної діяльності. Історія формування світового ринку технологій, його сучасний стан та перспективи розвитку.
курсовая работа [36,6 K], добавлен 14.06.2009Характеристика міжнародної торгівлі. Структура світового товарообігу. Аналіз значущості експорту. Сучасні тенденції у розвитку міжнародної торгівлі. Стосунки України з Всесвітньою митною організацією. Спеціалізація та індустріалізація експорту.
реферат [309,4 K], добавлен 11.03.2012Аналіз тенденцій та закономірностей розвитку торговельно-економічного співробітництва між Україною та Європейським Союзом. Основні проблеми, особливості та перспективи подальшого розвитку українського бізнесу, а саме доступ до найбільшого ринку у світі.
статья [300,2 K], добавлен 24.04.2018Міжнародна торгівля: поняття, основні форми, закономірності розвитку. Кон'юнктура світового ринку нафти: національні та регіональні чинники. Стратегія адаптації країни до розвитку світового ринку нафти. Аналіз специфіки позицій країн-імпортерів нафти.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 22.11.2014Міжнародні проблеми розвитку рекламного бізнесу та впливу глобалізаційних процесів на внутрішній ринок. Особливості процесу транснаціоналізації. Обсяги загальнонаціональних рекламних бюджетів у провідних країнах. Процес інтеграції маркетингу й реклами.
научная работа [41,9 K], добавлен 24.03.2013Вимоги до робочої сили, її кваліфікації, загальноосвітнього рівня, мобільності. Модель постіндустріального розвитку. Вплив процесів глобалізації на розвиток ринку праці. Тенденції розвитку людського потенціалу. Рівень освіти трудових мігрантів з України.
научная работа [75,1 K], добавлен 13.03.2013Суть і передумови формування світового ринку послуг. Особливості реалізації окремих видів послуг. Регулювання процесів міжнародної торгівлі послугами, тенденції її розвитку в умовах глобалізації. Аналіз динаміки міжнародної торгівлі послугами України.
курсовая работа [76,4 K], добавлен 16.10.2013Спосіб чи механізм реалізації і придбання товарів і послуг, в якому приймають участь продавці і покупці. Виникнення і становлення ринку обумовлене розвитком суспільного поділу праці і товарного виробництва.
реферат [16,2 K], добавлен 09.08.2007Дослідження світового ринку чорних металів. Аналіз зв’язків між суб’єктами міжнародного металургійного комплексу відповідно до умов і потреб світового ринку чорних металів. Проблеми розвитку сучасного ринку чорних металів в Україні та їх вирішення.
курсовая работа [1,8 M], добавлен 16.10.2009