Проблематика розвитку експортної діяльності підприємств у країнах Європейського Союзу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблематика розвитку експортної діяльності підприємств у країнах Європейського Союзу

Залізнюк Вікторія Петрівна

доктор наук з державного управління

доцент кафедри світової економіки

Київського національного

торговельно-економічного університету

Анотація

експортний зовнішній торговий політика

Мета статті - дослідити проблемні аспекти розвитку експортної діяльності підприємств у країнах ЄС. Виявлено, що експорт та зовнішня торгова політика країн Європи ототожнюється з досить розгалуженим проблематизмом. Негативні аспекти державного управління у галузі підприємництва, водночас, породжують неможливість дієвої та функціональної комерціалізації, широкого експортування товарів та економічного обігу з іншими державами.

Відмічено, що мотиваційна складова експортної діяльності підприємництва Європейського Союзу має глобалізаційне підґрунтя. Водночас, тенденції глобального розвитку підприємництва та експортування товарів блокуються такими негативними факторами, як диверсифікація бізнесу, його залежність від загальносоюзного курсу, відносин із Сполученими Штатами Америки та зовнішньої імпортно-експортної взаємодії. Зазначено, що влади більшості країн Європейського Союзу не приділяють точкової, персоналізованої уваги процесу сприяння експорту. Це виявляється у таких негативних формах, як ненадання директивної фінансової допомоги (на проєкти міжнародного імпортно-експортного співробітництва, програми інфраструктурного розвитку);

неповноцінній фінансово-політичній допомозі підприємницьким організаціям у питаннях експортного консультування та юридичної допомоги компаніям (малому та середньому бізнесу) на міжнародному ринку надання товарів і послуг, та експортуванні товарів за кордон (або за межі Європейського Союзу).

Доведено, що економічно та політично Європейський Союз формує відносно незалежну, уніфіковану групу держав. У цьому контексті, особливого проблематизму набуває питання формування ціноутворення та економічної політики - та, відповідно, її впливу на експорт товарів підприємствами.

Обгрунтовано ієрархічну впорядкованість проблематики експортної діяльності підприємств на території країн-членів Європейського Союзу. Відтак, проблеми експортування товарів мають централізовано-горизонтальний поділ та трирівневу специфіку генералізації.

Ключові слова: державне регулювання, експортуванням товарів, країни- члени Європейського Союзу, фінансово-економічний потенціал.

Zalizniuk Victoriia Petrovna Doctor of Science in Public Administration, Associate Professor of World Economy, Kyiv National University of Trade and Economics

Problems of development of export activities of enterprises in the countries of the European Union

Abstract

The purpose of the article is to investigate the problematic aspects of the development of export activities of enterprises in EU countries. It was found that the export and foreign trade policy of European countries is identified with a fairly extensive problem. Negative aspects of public administration in the field of entrepreneurship, at the same time, create the impossibility of effective and functional commercialization, extensive export of goods and economic circulation with other countries.

It is noted that the motivational component of the export activity of European Union entrepreneurship has a globalization basis. At the same time, trends in global business development and export of goods are blocked by such negative factors as business diversification, its dependence on the all-Union course, relations with the United States and external import-export cooperation. It is noted that the authorities of most European Union countries do not pay point, personalized attention to the process of export promotion. This manifests itself in such negative forms as non-provision of policy financial assistance (for international import-export cooperation projects, infrastructure development programs); incomplete financial and political assistance to business organizations in matters of export consulting and legal assistance to companies (small and medium-sized businesses) in the international market for the provision of goods and services, and export of goods abroad (or outside the European Union).

It is proved that economically and politically the European Union forms a relatively independent, unified group of states. In this context, the issue of pricing and economic policy - and, accordingly, its impact on the export of goods by enterprises - becomes particularly problematic.

The hierarchical ordering of the problems of export activity of enterprises on the territory of the member states of the European Union is substantiated. Therefore, the problems of exporting goods have a centralized horizontal division and three-level specificity of generalization.

Keywords: state regulation, export of goods, member states of the European Union, financial and economic potential.

Постановка проблеми

На сучасному етапі державно-політичних та політико-економічних перетворень, їх активності та глобалізаційної мобільності, значна увага приділяється розвитку експортної діяльності підприємництва як структурної ланки сектора економіки держав-членів Європейського Союзу. Разом з тим, експорт та зовнішня торгова політика країн Європи ототожнюється з досить розгалуженим проблематизмом. Негативні аспекти державного управління у галузі підприємництва, водночас, породжують неможливість дієвої та функціональної комерціалізації, широкого експортування товарів та економічного обігу з іншими державами. Важливо зазначити, що додатковим чинником складності експортування для підприємств країн-членів Європейського Союзу виступає особлива форма державного устрою та економічного зонування. Водночас, малий та середній бізнес у Європейському Союзі, подібно світовим тенденціям, продовжує розвиватися, складаючи більше 90% від загальної кількості прибуткових підприємств та організацій.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Не дивлячись на активну та стабільну позицію Європейського Союзу на міжнародній політичній та економічній аренах, питання свободи підприємництва та її економічної ефективності (на рівні як приватних, так і загальнодержавних інтересів) є одним із основоположних у контексті підтримання демократизму та гуманізму як основ державно-управлінського курсу країн-членів. Через це, дослідження проблематики розвитку експортної діяльності підприємств у країнах Європи набуває все більшого рівня актуальності. У контексті даного дослідження варто згадати науковий доробок Б. Фюррмана, Є. Вавилової, Н. Кондрат'євої, Є. Маслової, В. Бєлова, А. Бажана, Д. Данилова, Л. Бабиніної та інших.

Мета статті - дослідити проблемні аспекти розвитку експортної діяльності підприємств у країнах ЄС.

Виклад основного матеріалу

З точки зору економічного вчення, підприємництво визначають як впорядковану та систематизовану комерційну діяльність незалежних компаній із чітко окресленим штатом працівників. Важливо відзначити, що в Європейському Союзі існує проблематика із лімітуванням особового складу підприємництва : так, встановлюється обмеження у 250 осіб. Для порівняння, у Сполучених Штатах Америки аналогічна статистична цифра є удвічі більшою -- 500 осіб. Подібний підхід, відтак, певною мірою впливає на ступінь комерціалізації підприємства, обмежуючи його у здійсненні експортної діяльності.

Водночас, мотиваційна складова експортної діяльності підприємництва Європейського Союзу має глобалізаційне підґрунтя. Водночас, тенденції глобального розвитку підприємництва та експортування товарів блокуються такими негативними факторами, як диверсифікація бізнесу, його залежність від загальносоюзного курсу, відносин із Сполученими Штатами Америки та зовнішньої імпортно-експортної взаємодії [1].

Доцільно зауважити, що технологічна складова експортної діяльності підприємств Європейського Союзу має досить неефективне функціональне навантаження. Фактично, малий та середній бізнес є відрізаним від інновацій, що, в свою чергу, негативно впливає на потенційну можливість комерційної мобільності посередництвом створення принципово нових, ідейно-новаторських категорій товарів, які мають перспективи гіпотетичного попиту на ринку послуг.

Як відомо, експортна діяльність апріорі тісно пов'язана з міжнародним співробітництвом. Водночас, проблемним залишається аспект нарощування економічного потенціалу держави та її рейтингу сатисфакції підприємництва через наступні фактори: індивідуальність законодавчого регулювання на території країн-членів Європейського Союзу; окрема економічна зона, яку створюють країни Європейського співтовариства; грошово-кредитна політика країн Європи, яка передбачає цільове використання коштів за бюджетними програмами, що, в свою чергу, унеможливлює активну та глобальну інвестиційну діяльність у сферах бізнесу та підприємництва [2].

На практиці, у Європейському Союзі існує проблема колізійності законодавства. Відтак, її прямий зв'язок із експортно-імпортною діяльністю та підприємництвом виявляється у наступному : за Маастрихтським договором, котрим було ознаменовано створення Європейського Союзу у сучасному розумінні (із економічними, соціальними, культурно-політичними та адміністративними державно-управлінськими надбаннями), перед державами не встановлено обов'язку культивації та розвитку сфери підприємницької кооперації задля покращення власної економічної прибутковості, та, як наслідок, збагачення державно-бюджетних асигнувань.

Вважаю за необхідне звернути увагу на контраверсійність деяких законодавчих положень законодавства Європейського Союзу у грошово- кредитній сфері та бізнес-підприємництві. Так, діяльність корпорацій/підприємств, відповіді до декретів соціально-трудового законодавства ЄС від Ради Європи,. підлягає владно-управлінській охороні від конкуренції інших країн. У такий спосіб, з одного боку, забезпечується правова охорона об'єктів інтелектуальної, творчої та винахідницької діяльності від незаконних посягань та неавторизованого використання поза правовим полем. Однак, проблематика полягає у тому, що Європарламент таким чином власноручно «обрізає» модель експортного співробітництва, залишаючи для компаній звужене коло для зовнішньоекономічної комерціалізації [3].

У дійсності, влади більшості країн Європейського Союзу не приділяють точкової, персоналізованої уваги процесу сприяння експорту. Це виявляється у таких негативних формах, як ненадання директивної фінансової допомоги (на проєкти міжнародного імпортно-експортного співробітництва, програми інфраструктурного розвитку); неповноцінній фінансово-політичній допомозі підприємницьким організаціям у питаннях експортного консультування та юридичної допомоги компаніям (малому та середньому бізнесу) на міжнародному ринку надання товарів і послуг, та експортуванні товарів за кордон (або за межі Європейського Союзу).

Одночасно, проблематичним питанням, дотичним до питання експортної діяльності підприємств у країнах-членах Європейського Союзу, є трудова політика, що запроваджується на рівні законодавства Європарламентом. Соціально-трудові відносини спрямовуються на створення штучного конкурентного середовища: з одного боку, це є плюсом, адже, в теорії, допомагає збільшувати економічну кон'юнктуру ринку; проте, у світлі практики подібний підхід ототожнюється з «відсіюванням» у більшості країн Європейського Союзу малого та середнього бізнесу з невеликою дохідністю та клієнтською базою [4].

Знову-таки, економічним відносинам Європейського Союзу притаманний певний рівень ієрархічності. Відтак, негативною формою здійснення експортної діяльності в Європі варто визначити умисне створення передумов для максимального розвитку виробничо-товарної та імпортно-експортної сфер у найбільш розвинених країнах Європейського співтовариства. До прикладу, конфлікт інтересів між загальноєвропейськими та приватною сферою інтересів у сфері експорту яскраво виявляється на прикладі Німеччини [5].

Проте, вищеозначена специфіка внутрішньосоюзних конфліктів у Європейському Союзі має суто політичний характер: Німеччина є важливим гравцем на міжнародній арені, а її статус як мирного медіатора спорів та постійного представника G7 (Велика сімка) не підлягає сумніву. Фактично, політичні інтереси у такий спосіб нівелюють приватно-підприємницькі, і, як наслідок, від цього страждає економіко-фінансовий потенціал Європейського співтовариства загалом.

Відомо, що економічно та політично Європейський Союз формує відносно незалежну, уніфіковану групу держав. У цьому контексті, особливого проблематизму набуває питання формування ціноутворення та економічної політики - та, відповідно, її впливу на експорт товарів підприємствами.

Найбільш специфічною проблемою є утворення високих, за міркуваннями інших країн, цін на продукцію у різноманітних секторах економіки: внутрішньодержавне ціноутворення породжує обсяги, об'єми та успішність експорту. Відтак, Європейське співтовариство, в силу державно-управлінської специфіки, позбавляє більшість підприємств можливості вільного та економічно прибуткового необмеженого експортування власних товарів за межі Європейського Союзу [6].

На Рис. 1. виокремлено основні чинники проблематики експортної діяльності підприємств у країнах ЄС.

Рис. 1. Чинники проблематики експортної діяльності підприємств ЄС

Отже, виходячи із наведеної інформації, можна констатувати ієрархічну впорядкованість проблематики експортної діяльності підприємств на території країн-членів Європейського Союзу. Відтак, проблеми експортування товарів мають централізовано-горизонтальний поділ та трирівневу специфіку генералізації.

До іншого субсидіарного чинника виокремлення проблем із експортуванням товарів підприємствами країн Європи можна віднести політико-економічну неоднорідність країн-членів Європейського Союзу. Як підсумок, створюється ситуація нестабільності: адже менш розвинені країни намагаються досягнути результатів провідних країн Європейського співтовариства. До того ж, розвиток економіко-ринкової економіки є досить повільним, інтегративна складова не є досить уніфікованою. Фактично, економічне підґрунтя країн-членів Європейського Союзу не має ознак взаємного доповнення.

Одночасно з цим, економічна неоднорідність породжує неоднорідність показників капіталу. Це означає, що в Європейському Союзі, як об'єднанні держав на засадах рівності, існує предметний прецедент розшарування країн за ознакою фінансово-економічного потенціалу. За таких умов, процес фінансування та геополітичної інвестиційної діяльності набуває ознак утруднення. Відтак, такі позитивні чинники державно-управлінської політики Європейського Союзу, як його політико-економічний світовий статус та концепція об'єднання держав на засадах демократизму, нівелюються за допомогою недостатнього рівня ефективності експортної діяльності підприємств [7; 8].

Висновки

Детальний аналіз специфіки експортної діяльності підприємствами Європейського Союзу дозволяє зробити висновок щодо наявності у ній проблематичних аспектів. До основних, зокрема, варто віднести недостатній рівень законодавчого регулювання та владно-підприємницької кооперації, колізійність законодавства та неоднозначність соціально-трудової політики на території країн-членів. Водночас, до субсидіарних підстав проблематики експорту товарів підприємствами у Європейському Союзі відноситься економіко-соціальна та фінансова неоднорідність країн-членів, що зумовлює нестабільність державно- управлінської політики у сфері налагодження процесу імпортно-експортної діяльності на території Європи.

Література

1. Вавилова Є.В., Бородуліна Л.П. Міжнародна торгівля : навчальний посібник. М.: Гардарики, 2006 .- 287 с.

2. Глобалізація світового господарства / під редакцією М. Осьмової, А. Бойченко. М.: ИНФРА-М., 2006. - 350 с.

3. Циганкова Т.М. Міжнародний маркетинг / Київ : КНЕУ, 1998. - 120 с.

4. Hollensen, S. Global Marketing : a decision-oriented approach. Harlow: Pearson Education Limited, 2017. - 873 p.

5. Німеччина, 2016 / під редакцією В. Бєлова - М.: Ін-т Європи РАН, 2017.-130 с.

6. Сучасна Європа: 60 років після Римських договорів. Ч. 1. / редактори Є. Маслова, О. Потьомкіна. -- М.: Ін-т Європи РАН, 2017 .- 118 с.

7. Сучасна Європа: 60 років після Римських договорів. Ч. 2. / редактори Є. Маслова, О. Потьомкіна. -- М.: Ін-т Європи РАН, 2017 . - 83 с.

8. Романенко Є.О. Жукова І.В. В Україні може з'явитися новий вид державної допомоги дитині на майбутнє. Сучасні аспекти модернізації науки в Україні: стан, проблеми, тенденції розвитку: 2020 рік: матеріали ІІ міжнарод. наук.-практ. конф., 07 жовтня Київ; м. Аланія (Туреччина) 2020 р.: Видавнича група «Наукові перспективи», 2020. С. 69-75.

References

1. Vavilova, E.V., Borodulina, L.P. (2006). Mezhdunarodnaya torgovlya [International trade]. Moscow: Gardariki [in Russian].

2. Osmova, M., Boychenko, A. (Eds). (2006). Globalizatsiya mirovogo khozyaystva [Globalization of the world economy]. Moscow: YNFRA-M [in Russian].

3. Tsyhankova, T.M. (1998). Mizhnarodnyi marketynh [International Marketing]. Kyiv: KNEU [in Ukrainian].

4. Hollensen, S. (2017). Global Marketing: a decision-oriented approach. Harlow: Pearson Education Limited [in English].

5. Belov, V. (Eds.). (2017). Germaniya, 2016 [Germany, 2016]. Moscow: In-t Evropy RAN [in Russian].

6. Maslova, E., Potemkina, A. (Eds.). (2017). Sovremennaya Evropa: 60 let posle Rimskikh dogovorov [Modern Europe: 60 years after the Treaties of Rome]. (Vols. 1). Moscow: In-t Evropy RAN [in Russian].

7. Maslova, E., Potemkina, A. (Eds.). (2017). Sovremennaya Evropa: 60 let posle Rimskikh dogovorov [Modern Europe: 60 years after the Treaties of Rome]. (Vols. 2). Moscow: In-t Evropy RAN [in Russian].

8. Romanenko, Ye.O., Zhukova, I.V. (2020). V Ukraini mozhe ziavytysia novyi vyd derzhavnoi dopomohy dytyni na maibutnie [A new type of state aid for a child in the future may appear in Ukraine]. Suchasni aspekty modernizatsii nauky v Ukraini: stan, problemy, tendentsii rozvytku: 2020 - Modern aspects of modernization of science in Ukraine: state, problems, development trends: 2020: Proceedings of the 2nd international scientific-practical conference. (pp. 69-75). Kyiv: Vydavnycha hrupa «Naukovi perspektyvy» [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru