Кінець епохи колоніалізму як чинник європейської політики Великобританії (1940-1950-ті рр.)

Поступова ліквідація системи колоніалізму й формування нових моделей взаємодії колишніх держав-метрополій та їхніх колоній у повоєнні десятиліття безпосередньо стосувалися Британської імперії. Великобританія вписала в усесвітню історію яскравий досвід відносно м'якої трансформації системи колоніалізму у формат міжурядової організації Співдружності націй, яка включила до свого складу більшість колишніх залежних територій Британської імперії. Успіх деколонізації в перші повоєнні десятиліття, що великою мірою став можливим завдяки активній підтримці двох нових провідних світових держав -- США і СРСР, та через занепад Великобританії, визначив її нове становище в міжнародній політиці. Тому повоєнний період 1940-1950-х рр. для Великобританії пройшов під знаком пошуків оновленої моделі зовнішньої політики, у процесі формування якої започатковано процес посилення європейського напрямку шляхом приєднання до інтеґрації у формі ЄЕС та об'єктивного послаблення ролі колишніх імперських володінь. Прощання з імперією стало для Великобританії складним випробуванням. У другорядному ставленні до реґіонального напрямку зовнішньої політики проявився принцип ґлобального охоплення зовнішньої політики держави. Співдружність націй, поряд з атлантизмом, стала стримуючим фактором для швидкої переорієнтації зовнішньої політики Великобританії на європейський напрямок. Потрібен був певний час для усвідомлення критичною частиною британських еліт необхідності поглиблення участі в європейській інтеґрації як компенсуючого фактора для ствердження держави на міжнародній арені в умовах втрати статусу світового центру впливу. Це й зумовило відсутність Великобританії серед засновників ЄЕС. Наприкінці 1950-х рр. відбулося вимушене визнанням правлячими елітами неспроможності нової системи співпраці з колишніми колоніями забезпечити Великобританії збереження високого міжнародного статусу у світовій політиці. Водночас інтереси Співдружності націй її уряди почали використовувати як фактор тиску на європейських партнерів при формуванні умов членства в ЄЕС.

Остаточна відмова від імперії стала необхідною платою Великобританії за збереження чільного місця у системі повоєнного світоустрою. Зі здобуттям державної незалежності переважною більшістю володінь Британської імперії на початку 1960-х рр. вона стала надбанням минулого. Історична пам'ять і мережа контактів у різних реґіонах світу у формі Співдружності націй продовжили підтримувати прагнення Великобританії до збереження місця в когорті світових держав та окремої позиції в європейській політиці.

Як і в перші повоєнні десятиліття, коли Великобританія під тиском обставин поступилася пріоритетом системи постколоніального впливу на користь участі в європейській інтеґрації, так і у сучасних умовах добровільної відмови від участі в ній шляхом виходу з ЄС, правлячі еліти намагаються реалізувати базову ідею британської державності новітнього часу, що полягає у відродженні колишньої величі світової держави. Учергове підтверджується максима авторства Г.Пальмерстона: «У нас немає ані вічних союзників, ані постійних ворогів, але постійні та вічні наші інтереси». Хоча про колоніалізм давно не йдеться, в умовах утвердження багатополярності міжнародних відносин відбувається спроба реанімувати Співдружність націй в її економічному вимірі й розвинути інші формати багатосторонньої дипломатії як основу впливу Великобританії у світі. Однак історичний досвід 1940-- 1950-х рр. свідчить, що керівництву країни у процесі досягнення ґлобальних завдань не варто забувати про регіональний тил у вигляді об'єднаної Європи, який не втрачає актуальності як територія інтересів британської міжнародної політики та економіки.

References

1. BraiLian, Ye. (2017). Vplyv kolonialnoi poLityky v Karybskomu baseini na vstup VeLykobrytanii do YeES (druha polovyna 1950-kh - persha polovyna 1960-kh rr.). Etnichna istoriia narodiv Yevropy, 53, 150-157. [in Ukrainian].

2. Childs, D. (2001). Britain Since 1945: A Political History. Fifth edition. London and New York.

3. Darwin, J. (2009). The Empire Project: The Rise and fall of the British World-System, 1830-1970. Cambridge.

4. George, S. (1995). Britain and European Integration since 1945. Oxford; Cambridge.

5. George, S. (1994). An Awkward Partner Oxford.

6. Khakhalkina, E. (2007). Razrabotka konservativnum pravitelstvom G.Makmillana politiki votnoshenii evropeiskoi integratsii v uslovyiakh raspada kolonialnoi imperii, 1957-1963 gg. Extended abstract of Candidate's. Tomsk. [in Russian].

7. Heinlein, F. (2002). British government policy and decolonization, 1945-1963: Scrutinizing the official mind. London.

8. Hrubinko, A.V. (2017). Velykobrytaniia v systemi yevropeiskoi zovnishnoi i bezpekovoi polityky (1990-2016 rr.). Ternopil.

[in Ukrainian].

9. Hrubinko, A. (2019). Shliakh do breksitu: suspilno-politychnyi vymir uchasti Velykobrytanii u protsesakh yevropeiskoi integratsii. Ukrainskyiistorychnyizhurnal, 6, 126-141. [in Ukrainian].

10. Ellison, J. (1996). Perfidious albion? Britain, plan G and European integration, 1955-57. Contemporary British History, 10(4l, 1-34.

11. Larres, K. (1996). Integrating Europe or Ending the Cold War? Churchill's post-war foreign policy. Journal of European Integration History, 2(1l, 15-50.

12. Lipkin, M.A. (2009). Britaniia v poiskakh Evropu: dolgiy put v EES (1957-1974 gg.). Sankt-Peterburg. [in Russian].

13. Matveev, V.M. (1984). Britanskaia diplomaticheskaia sluzhba. Moskva. [in Russian].

14. Mokhammad, A.A. (1998). Evoliutsiia Britanskogo Sodruzhestva natsiy vo vtoroy polovine XX v. Extended abstract of Candidate's. Moskva. [in Russian].

15. Osmolovska, O.A. (2005). Vzaiemovidnosyny Velykobrytanii z krainamy Spivdruzhnosti natsii (seredyna 1940-kh - druha polovyna 1980-kh rr.l. Extended abstract of Candidate's. Kyiv. [in Ukrainian].

16. Pyk, S.M. (2006). SShA - Velyka Brytaniia: „osoblyvi vidnosyny". Kyiv. [in Ukrainian].

17. Reynolds, D. (2013). Britannia Overruled: British Policy and World Power in the 20th century. London.

18. Russel, D. (2001). "The Jolly Old Empire": Labour, the Commonwealth and Europe, 1945-51. Britain, the Commonwealth and Europe: The Commonwealth and Britain's Applications to join the European Communities (ed. by Alex May). Basingstoke, 9-29.

19. Sanders, D. & Houghton, D. (2017). Losing an Empire, Finding a Role: British Foreign Policy Since 1945, 2-nd ed. Basingstoke.

20. Shyrma, O.Yu. (2014). Brytaniia ta YeES u 1961-1963 rr. Visnyk Donetskoho natsionalnoho universytetu ekonomiky i torhivli im. Mykhaila Tuhan-Baranovskoho, 2, 103-107. [in Ukrainian].

21. Stepanova, N.A. (2014). Velikobritaniia v Sodruzhestve natsiy: proshloe, nastoiashchee, budushchee. Vestnik MGIMO-

Universiteta, 4(37), 216-221. [in Russian].

22. Temirov, Yu.T. & Prykhnenko, M.I. (2012). Faktor "zanepadu" v transformatsii zovnishnoi polityky Velykobrytanii pislia zakinchennia Druhoi svitovoi viiny. Gileia: naukovyi visnyk, 59(4l, 809-813. [in Ukrainian].

23. Todi, F. (2001). Narys istorii Yevropeiskoho Soiuzu. Kyiv. [in Ukrainian].

24. Fergiuson, N. (2020). Imperiia: Yak Brytaniia vplynula na suchasnyisvit. Per. K.Dysa. Kyiv. [in Ukrainian].

25. Vidnianskyi, S.V. & Martynov, A.Yu. (2011). Obiednana Yevropa: vidmrii do realnosti: Istorychni narysypro batkiv-zasnovnykiv Yevropeiskoho Soiuzu. 2-he vyd., dop. Kyiv. [in Ukrainian].

26. Vidnianskyi, S.V. & Martynov, A.Yu. (2015). Svit pislia 2 veresnia 1945 r. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 5, 4-18. [in Ukrainian].

27. Yakovenko, N.L. (2011). Velykobrytaniia vmizhnarodnykh orhanizatsiiakh. Kyiv. [in Ukrainian].

28. Yakovenko, N.L. (2005). Evoliutsiia Spivdruzhnosti Natsii yak chynnyk zovnishnoi polityky Velykobrytanii (v druhii polovyni XX st.). Visnyk KNUim. Tarasa Shevchenka: Mizhnarodni vidnosyny, 31/32, 23-27. [in Ukrainian].

29. Yakoviuk, I.V. (2014). Kontseptsiia „imperskoho federalizmu" ta yii rol u modernizatsii Brytanskoi imperii. Derzhavne budivnytstvo ta mistseve samovriaduvannia, 28, 95-103. [in Ukrainian].

30. Young, J.W. (2000). Britain and European Unity, 1945-1999, 2-nd edition. London.

Abstract

The End of the Era of Colonialism as a Factor of the European Policy of Great Britain (1940-1950s)