Міжетнічні відносини та міграційні процеси в Данії

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

Факультет міжнародних відносин

Кафедра міжнародних відносин і дипломатичної служби

Практичне навчально-дослідне завдання з навчальної дисципліни «Міжетнічні відносини та міграційні процеси»

На тему: «Міжетнічні відносини та міграційні процеси в Данії»

Підготувала: студентка групи МВК-31

Кравець Ж.Д

Перевірила Доц. Федунь О.В

Львів 2021

Зміст

Вступ

1. Етнічна структура населення держави. Тип держави за етнічним складом населення

2. Міжетнічні відносини в державі

3. Міграції: показники, напрями, причини та наслідки

4. Міграційна політика держави

Висновки

Список використаних джерел і літератури

Вступ

Аналіз міграційних потоків, їх впливу на економічне і політичне життя європейських держав - в центрі уваги дослідників. Одним з найбільш значущих наслідків посилення міграційних потоків є «розмивання» ідентичності. Криза ідентичності та пошуки виходу з ситуації, що склалася задають особливий ракурс інтерпретації та вивчення міграційних процесів в Європі. Масова міграція ставить перед європейськими країнами ряд питань, як практичного, так і теоретичного характеру. У теоретичному плані дуже важливо осмислити процеси, що відбуваються з метою виробити теоретичні моделі, в рамках яких могли б вирішуватися проблеми сучасного суспільства; в практичному сенсі - виробляти систему тактичних заходів щодо вирішення міграційних проблем і їх наслідків.

Міграційні процеси в сучасній Європі набувають все більшого розмаху, впливаючи, як на внутрішню політику європейських країн, так і зовнішньополітичні міжнародні відносини. У країнах зростає соціальна і політична напруженість, активізується діяльність правих партій і рухів, суспільстві, посилюються настрої ксенофобії, що може привести до ескалації соціальних конфліктів, політичної нестабільності європейського суспільства. На даний момент розв'язання кризи ідентичності є однією з центральних соціальних і політичних проблем, з якими стикаються європейські держави. Вибір скандинавських держав при аналізі даної теми не випадковий. [1] В першу чергу цей вибір пояснюється тим, що ці держави мають однакову форму правління - конституційну монархію, вони етнічно гомогенні, мають єдину історію, єдиний релігійний простір (протестантизм) і схожі мови. Але що особливо важливо в контексті завдань дослідження - це та обставина, що соціальна система цих країн представляє собою модель держави загального благоденства. Криза ідентичності в цих країнах багато в чому пов'язана саме з кризою вищеописаної соціальної моделі. Відповідно, можна проаналізувати тиск, якому піддаються соціальні інститути при республіканської (Данія) в політиці, і зробити висновки саме про роль соціальної системи і можливості політичного вирішення проблеми

Мета роботи полягає в аналізі міграційних процесів у Данії та реакції уряду на них, а також аналізу етнічної структури населення та міжетнічних відносин в Данії.

Реалізація поставленої мети передбачає розв'язання низки завдань: вивчення етнічних груп в Данії; аналіз нормативних документів, які визначають статус мігрантів та аналіз міграційної політики уряду.

1. Етнічна структура населення держави. Тип держави за етнічним складом населення

Чисельність населення країни 2020 року становила 5,581 млн осіб (116-те місце у світі)[1]. Чисельність данців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 10,27 ‰ (191-ше місце у світі), смертність -- 10,25 ‰ (38-ме місце у світі), природний приріст -- 0,00 % (194-те місце у світі) .

Вікова структура населення Німеччини, станом на 2015 рік, мала такий вигляд: етнічний співробітництво міграційний

діти віком до 14 років -- 16,77 % (480 267 чоловіків, 455 946 жінок);

молодь віком 15--24 роки -- 13,11 % (373 547 чоловіків, 358 150 жінок);

дорослі віком 25--54 роки -- 39,03 % (1 085 130 чоловіків, 1 093 161 жінки);

особи передпохилого віку (55--64 роки) -- 12,41 % (344 509 чоловіків, 348 201 жінка);

особи похилого віку (65 років і старіші) -- 18,68 % (466 566 чоловіків, 576 025 жінок)

Головні етноси країни: скандинави, інуїти, фарерці, німці, турки, перси, сомалійці. У Данії визнана лише одна національна меншина, а саме німецька меншина в Південній Ютландії.

2. Міжетнічні відносини в державі

Статистика Данії збирає інформацію не про етнічну приналежність населення, а про походження жителів, що стосується місця народження та громадянства батьків . На основі цієї інформації Статистичне управління Данії ділить населення на осіб данського походження , іммігрантів і нащадків . Пр. Станом на 1 січня 2019 року в Данії проживало 5 806 081 мешканець . [3] Вони були розділені на три групи, як показано в таблиці:

В цілому, частка незахідних іммігрантів і їх нащадків складає 63,8% всіх іммігрантів і їх нащадків в Данії. [3] З 1980 року кількість незахідних іммігрантів, які проживають в Данії, зросла більш ніж вдвічі. [5]

Статистика Данії поділяє населення на три етнічні групи за наступними принципами [6] :

Іммігранти народжуються за кордоном. Жоден із батьків не є громадянами Данії та не народився в Данії. Якщо інформація про когось із батьків відсутня, а особа народилася за кордоном, ця особа також сприймається як іммігрант.

Нащадки народилися в Данії. Жоден із батьків не є громадянами Данії та не народився в Данії. Якщо відомостей про когось із батьків немає, а особа є іноземним громадянином, ця особа також сприймається як нащадка. Коли один або обидва батьки, народжені в Данії, отримають датське громадянство, їхні діти не будуть класифікуватися як нащадки. Однак, якщо обидва батьки, які народилися в Данії, мають іноземне громадянство, їхні діти будуть класифікуватися як нащадки.

Особи данського походження - це особи, незалежно від місця народження, які мають принаймні одного з батьків, який є громадянином Данії та народився в Данії.

Таким чином, до групи «нащадків» належать не всі нащадки іммігрантів у Данії. Можна сказати, що група, яку часто називають «іммігрантами 2-го покоління» (під якою маються на увазі діти іммігрантів), буде належати до групи нащадків у значенні Статистичного управління Данії. Однак «іммігранти 3-го покоління» (тобто діти іммігрантів 2-го покоління) належатимуть до групи осіб данського походження, якщо лише один із батьків отримав датське громадянство до народження дитини. Таким чином, іммігранти 3-го покоління можуть з'являтися як у групі нащадків, так і в групі людей данського походження. Те ж саме може бути в принципі для іммігрантів 4-го покоління та всіх наступних поколінь, але це вкрай рідко,

Походження та етнічне походження не є синонімами, оскільки перше стосується виключно місця народження та громадянства батьків і, таким чином, оцінюється відповідно до географічних та юридичних критеріїв, тоді як останнє, як зазначено у вступі, є скоріше питанням культурного походження та ідентичності . Таким чином, цілком можуть бути особи, які в інвентаризаціях Статистичного управління Данії вказані як особи данського походження, які сприймаються та сприймаються як особи з етнічним походженням, відмінним від датчан, так само, як особи в групі нащадків можуть мати дуже далекі зв'язки зі своїми предками. ' споконвічна національно-культурна приналежність.

Етнополітика держави щодо регулювання відносин між титульним етносом і національними (етнічними) меншинами.

Фактично, законодавство передбачає, що держава захищає мову та культуру скандинавів, інуїтів, фарернійців, німців, турків, персів, та сомалійського населення, а також тих, хто розмовляє французькою, франко-провансальською, фриульською, ладінською, окситанською та сардинською мовами.

3. Міграції: показники, напрями, причини та наслідки

Річний рівень імміграції 2020 року становив 2,2 ‰ (49-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими. Біженці й вимушені переселенці - станом на 2020 рік, в країні постійно перебуває 12,9 тис. біженців з Сирії. У країні перебуває 6,58 тис. осіб без громадянства[1].

Рисунок 1. Міграція у Данії у 2020 році

4. Міграційна політика держави

Данія, ще до міграційного кризи (2015р.), зі збільшенням числа прибулих мігрантів і біженців робила жорсткішими правила прийняття заявки і знижувала соціальне забезпечення біженцям на 50%. У 2015 році Данія закрила залізничне сполучення з Німеччиною [6] і ввела закон, який дозволяв уряду конфіскувати цінні речі у біженців, який діє і до цього дня. За його умовами, біженці покривають витрати за проживання, харчування та медичне обслуговування. У тому випадку, якщо у вас є достатньо коштів імміграційна служба не надасть вам житло за рахунок держави. З огляду на те, що біженцям протягом 6 місяців заборонено залишати територію центрів біженців, вони оплачують місце проживання саме в них. Самі центри знаходяться поза великих міст, в сільській місцевості і люди зі статусом біженця не мають права в них переїжджати [7].

У законодавчому плані Данія утрималася від прийняття CEAS (The Common European Asylum System, Спільна європейська система притулку, що встановлює загальні стандарти та забезпечує співпрацю для забезпечення шукачів притулку) і введених в дію правил ЄС по відношенню до біженців, проте вона ввела схожі закони у внутрішнє законодавство. Є й відмінності: датське законодавство не приймає статті 15 Кваліфікаційної директиви ЄС [8], яка забезпечує додатковий захист в разі, якщо людина боїться смертної кари, тортур і загрози життю цивільної особи, за допомогою якого біженці з таких країн як Афганістан, Ірак і Сомалі отримують статус біженця, а також умови для возз'єднання сім'ї: чоловік з Данії повинен бути не молодше 24 років, мати можливість профінансувати переїзд і оплатити гарантію на суму 7000 євро, а також не отримувати соціальну допомогу на протязі 3-х років [7].

Всі ці закони спрямовані на зниження кількості бажаючих переїхати в Данію і спрямовані на недопущення прийняття мультикультурної політики, а також втрати національної ідентичності. З цієї ж причини був створений Закон про інтеграцію, в якому біженці повинні підтвердити свою вірність «датським цінностям». З 2018 року Данія відмовилася від програми ООН з переселення біженців [9]. А в 2021 році уряд Данії позбавив дозволу на тимчасове місце проживання сирійських біженців, так як, на його думку, життю біженців з Сирії більше нічого не загрожує [10].

Участь держави в міжнародному співробітництві в сфері міжетнічних відносин і міграційних процесів

Данія є членом наступних організацій та утворень:

Данія є членом Міжнародної організації з міграції (IOM);

Турецька громада в Данії;

Федеральна асоціація мереж організацій мігрантів;

Федеральна робоча група асоціацій іммігрантів у Данії.

Взаємозумовленість міжетнічних відносин і міграційних процесів в державі.

Данія є країною з найжорсткішою інтеграційною політикою, причому не тільки в рамках скандинавських країн. Данія має найефективнішу систему інтеграції мігрантів, однак, порівняно високі допомоги по безробіттю які і раніше позбавляють мігрантів стимулів інтеграції, що зайвий раз доводить нездатність моделі держави загального благоденства впоратися з міграційними потоками навіть при жорсткій політиці інтеграції.

В результаті довготривалого правління правої партії в Данії в політичний дискурс увійшло уявлення про негативну культурну та релігійну ідентичність, як причини розмивання ідентичності. Уряд Данії на даний момент спостерігає труднощі з мусульманським населенням, особливо з салафітами, саме внаслідок виникнення вищезгаданого дискурсу. Однак на даний момент датська влада поступово пом'якшує заходи з регулювання міграції. Резюмуючи, можна сказати, що в Данії найефективніша інтеграційна система з усіх трьох країн, яка, однак, ослаблена соціальними інститутами держави загального благоденства, які відчувають навантаження внаслідок міграційних процесів та ксенофобських настроїв корінного населення країни

Висновки

Скандинавські країни мають порівняно невелику, по відношенню до країн центральної Європи іммігрантську діаспору і, відповідно, поки що здатні врегулювати проблеми, пов'язані з міграцією політичними методами, що, при обліку гомогенності країн Скандинавії створює свого роду природне «експериментальне поле» для подальших досліджень в цій області.

Модель держави загального добробуту, реалізована в країнах Скандинавії не просто не здатна вирішити проблему міграції, а й ще поглиблює кризу ідентичності, оскільки не дає мігрантам стимулу для інтеграції, в той же час несучи тягар фінансової відповідальності за переселенців. Таким чином, при з'єднанні з мультикультурної моделлю інтеграції ця система породжує, фактично, добровільну сегрегацію серед мігрантів, оскільки, внаслідок стресу акультурації і ряду стереотипів, вони виявляються нездатними до інтеграції за відсутністю стимулів до неї

Данія і веде антиміграційну політику щодо біженців і створюють все більш суворі закони, а також обмеження, які погіршують умови життя. Данія будує паркани і контрольні пункти на кордонах для зменшення кількості біженців. Також вона прагне зберегти національну ідентичність і заперечують можливість стати мультикультурними країнами, обмежуючи біженців договорами і правилами. Отже, можна зробити висновок, що країна з тих чи інших причин проводить антиімміграційну політику, особливо щодо біженців та шукачів притулку, а в певних випадках навіть після надання статусу біженця, впроваджує політику «дезінтеграції», що значно стримує можливості біженців та шукачів притулку.

Список використаних джерел і літератури

1. State of the Union 2015: Time for Honesty, Unity and Solidarity. Europian Comission. 2015.

2. Consolidated version of the Treaty on the Functioning of the European Union Protocol (no 22). European Union Law. 2016.

3. Consolidated version of the Treaty on the Functioning of the European Union Protocol (no 21) European Union Law. 2016.

4. Asylum and first time asylum applicants by citizenship, age and sex. Eurostat. 2019.

5. Final decisions in appeal or review on applications by citizenship, age and sex. Eurostat. 2019.

6. Migrant crisis: Denmark-Germany rail links suspended. BBC. 2015.

7. Glorius B. Geographies of Asylum in Europe and the Role of European Localities. Springer. 2020. С. 45-63.

8. Directive 2011/95/EU of the European Parliament. European Union law. 2011.

9. UNHCR regrets Denmark's decision not to restart the resettlement program. UNHCR. 2018.

10. Влада Данії позбавляє посвідки на проживання сирійських біженців. BBC. 2021.

Размещено на Allbest.ru