Офшорні зони: практика та можливості для України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття з теми:

Офшорні зони: практика та можливості для України

Вступ

Посилення інтеграційних процесів, а також підвищення ступеня відкритості національних економік перетворює сучасний світ у складну ієрархічну систему, яка постійно змінюється у напрямку від національного до глобального. Складові елементи цієї системи формують взаємопов'язаний комплекс світової економіки, невід'ємною складовою якого є офшорні зони. Вонивідіграють важливу роль у трансформації капіталу та залученні інвестицій.

Дослідженням питання офшорної діяльності, виходячи із того, що вона належить як до економічної, так і до податкової сторони, займались як вітчизняні так і закордонні вчені, на кшталт: Ю. П. Андрющенко, Н. М. Борейко, В. О. Гайдуков, О. А. Гарасюк, А. Р. Горбунов, О. І. Зоріна, О. В. Климовець, І. А. Літвінчук, А. І. Марущак, В. А. Новицький, П. В. Павлов, Л. І. Попова, І. М. Удачина, С. П. Чернявський, О. Чирич та інші. Так, хоча внесок цих вчених в дослідження офшорних зон дуже вагомий, але із стрімким розвитком економіки весь час з'являються певні зміни та удосконалення, чим зумовлена актуальність дослідження.

Основна частина

Перші ніж говорити про значимість використання практики застосування офшорних зон для України слід дати загальне їм визначення. Так, на сьогодні не існує єдиної точки зору щодо визначення категорії «офшорна зона» та закріплення всіх її характерних правових елементів. Звертаючись до українських фахівців у галузі фінансів за тлумаченням терміна «офшорна зона», слід шукати відповідь у схожому синонімі офшорної зони - «податкова гавань» (фіскальний оазис, податковий рай), що означає (англ. taxheaven) - країна, де введено помірний рівень оподаткування та ліберальні податкові стимули, що дають змогу зменшити, відстрочити або звільнити оподаткування доходів, які проходять через таку країну. Податкові гавані умовно згруповують у наступні типи [3].

Взагалі термін офшор походить від англійського «offshore», що означає «поза берегом», «за межами країни». В економічній літературі під офшором розуміють спеціальний вид вільних економічних зон, що характеризується пільговим режимом оподаткування для нерезидентів (низькою або нульовою податковою ставкою на прибуток), визначеним рівнем банківської або комерційної таємниці і мінімальними (або повною відсутністю) резервними вимогами центрального банку чи обмеженнями по конвертованості валюти.

Із сайту Вікіпедія можна дізнатись, що офшорною зоною є територія держави або її частина, в межах якої для компаній-нерезидентів діє особливий пільговий режим реєстрації, ліцензування та оподаткування, як правило, за умови, що їх підприємницька діяльність здійснюється поза межами цієї держави [5].

На сьогодні офшори є широко поширене явище в сучасній економіці. В його основі лежить суперечність між зростаючою глобалізацією і розбіжностями, що зберігаються, в умовах господарювання, економічному і політичному статусі різних держав і регіонів.

Бізнесмени Україні вперше дістали можливість відкривати офшорні компанії ще у 1991 р. У квітні того ж року швейцарська компанія RiggsWalmetGroup оголосилате, що виходить із пропозицією, на український ринок, про організацію компаній. Пропонувалася не тільки допомога в створенні безподаткових компаній, але й підтримка їх діяльності, зокрема внесення щорічних внесків до бюджету країни базування, забезпечення секретарських послуг з обробки нерегулярної пошти та організація щорічних зборів акціонерів та складання балансів [6].

На відміну від високорозвинених країн Заходу в Україні в офшорах знаходяться в першу чергу материнські компанії, а не їх філії, тобто виведення і збереження активів домінує над податковою оптимізацією. Вітчизняний бізнес активно прагне в офшори, щоб захистити свою власність від корумпованої влади і рейдерів. Відбувається космополітизація українського капіталу і суттєве накопичення вітчизняного капіталу в офшорах. Численні фірми пропонують створення офшору не тільки для торгівлі із зарубіжними партнерами, а й захисту бізнесу та нерухомості в Україні [7].

В цілому широке міжнародне бажання створення на власній території офшорної зони,для більшості країн, має на меті залучити міжнародний бізнес. Офшорні компанії платять визначені внесок до місцевого бюджету, місцевим юридичним та бухгалтерським компаніям, які частіше всього зберігають гроші в місцевих банках, користуються місцевою інфраструктурою та надають робочі місця мешканцям. Такі доходи важливі для невеликих острівних держав.

Слід зазначити, що офшорні зони є засобом для «виживання» багатьох суб'єктів підприємництва, так як у них «вводяться» і накопичуються для подальшого інвестування. Проблема виникає в іншому - у використанні таких зон для здійснення незаконної діяльності, що становить небезпеку не лише для окремої держави, а й всього світового співтовариства. Тому потрібно боротися не з самими офшорними зонами, а зі злочинною діяльністю під час використання їх наркомафією, терористичними організаціями та іншими угрупованнями. Необхідно вдосконалити механізм перевірки сумнівних операцій, відстеження обороту основного капіталу, розширити перелік офшорних зон, проводити антитіньову політику, зменшувати тиск із боку держави задля нормальної діяльності підприємств [4;5].

Саме собою створення офшорної компанії не є незаконним. Чи не піддається сумніву законне право платників податків зменшувати розмір податків законним шляхом. Ніхто не зобов'язаний будувати свій бізнес для максимальної зручності Міністерства фінансів, громадяни не мають патріотичного обов'язку збільшувати власні податкові платежі. Тим більше, що основною причиною створення офшорів є якраз великий тягар податків, які не стимулюють підприємницьку активність.

Серед українських бізнесменів є такі, яких офшорні зони вабить можливість ухилення від сплати податків або відмивання «брудних грошей» (за ці діяння передбачена кримінальна відповідальність відповідно до ст. 212 і ст. 209 КК України). Так, на 2019 рік в Україні 70-75% отриманих інвестицій надходить через офшорні зони, адже прагнення підприємців знизити податкове навантаження й убезпечити свій капітал є досить природним. Використання офшорів дає можливість планувати організацію бізнесу, його фінансову й організаційну структуру, що законно дасть змогу платити менші податки та максимізувати прибутки. Отже можна сказати, що діяльність офшорних зон - це один із способів ведення бізнесу, розвитку економіки, залучення інвестицій а отже, як крок вперед до нового етапу у поліпшенні економічного потенціалу країни в цілому. Тобто до позитивного досвіду «офшорів» можна віднести простоту систем регулювання підприємницької діяльності на територіях зі зниженим податковим тиском, що обумовлює незначну вартість і високу ефективність схем податкового планування з використанням офшорних компаній.

Прямим доказом позитивних моментів діяльності офшорних зон на території держави є залучення додаткових інвестицій у її бюджет. А якщо більше конкретизувати, то помітним стає ще й те, що це дає перспективу розвитку того чи іншого регіону, який потребує економічного зростання та залучення іноземних інвестицій. Як варіант - через створення офшорної зони на власній території. Аналіз сучасного стану впливу діяльності офшорних територій на світову економіку відображає, поряд із позитивними тенденціями, значний кластер проблемних пунктів. Так, слід зауважити, що «податковий демпінг» і «згубна податкова конкуренція», відсутність ефективного обміну інформацією в офшорних зонах [7].

З питання ролі використання офшорних зон в Україні, то слід зазначити, що тим країнам, які є творцями офшорних зон надаються різні пільги іноземним компаніям із кількох причин. По-перше, створення офшорних зон - залучення іноземних інвестицій у країну, де вони утворюються. Крім того, офшорна зона - це своєрідне заохочення міжнародного співробітництва за мінімальних витрат ресурсів. По-друге, створюючи подібні зони, країна отримує додаткову статтю доходу до державного бюджету - фірми зобов'язані сплачувати фіксоване мито за реєстрацію (а також податки в престижних та інших офшорних зонах).

Таким чином головним фактором значимості використання офшорних зон для України є досить великою, оскільки вилучення прибутку з офшорних зон, а також залучення додаткових інвестицій дають можливість тій країні досягти високих темпів розвитку та вирішити низку соціальних проблем. Зокрема, знизити кількість безробітних і підвищується добробут громадян, оскільки значна частина місцевих жителів залучається до роботи створюваних офшорів. Окрім цього через офшорні зони держава отримує можливість освоїти нові технології, наприклад, у сфері інформаційного обслуговування та засобів зв'язку. Тобто офшорні центри дають можливість вільно переміщувати капітал по всьому світу, тоді як законодавство деяких країн цьому перешкоджає.

Підсумовуючи слід сказати, що офшорні зони виступають як своєрідні світові центри підвищеної концентрації капіталу. Окрім цього основною роллю офшорних центрів є мінімізація втрат під час переміщення капіталу, тобто офшорні центри сприяють пришвидшенню світових фінансових потоків.

Висновок

Офшоризація - це об'єктивний прояв сучасної глобалізації та інтернаціоналізації світогосподарських процесів, тому національним органам управління країн, які інтегровані у світові фінансово-інвестиційні та торговельні відносини, потрібно націлитись на формування конкурентоспроможних стимулів і обмежень, щоб протидіяти масовій втечі капіталу в офшорні юрисдикції; необхідно вибудувати оптимальну стратегію для розвитку бізнес-структур і покращення підприємницького середовища, з націленістю на повноцінну та успішну інтеграцію у світогосподарські процеси.

Відсутність необхідності надання інформації про фінансові операції, легка процедура реєстрації фірм тощо дозволяють швидко перевести капітали в будь-яку іншу країну. Тобто зазначимо ще раз, що у офшорних фінансових центрах зосереджено понад половину світових фінансових коштів. Це говорить про те, наскільки велика роль офшорних центрів у світовій економіці.

Список літератури

інвестиція держава офшорний зона

1. Виговська Л. Півтрильйонагривень. У Нацкомісіїрозповіли про масштабививедення грошей з України в офшори / Інтернет-потрал Новое время / 28 вересня 2018 р. URL: http://nv.ua/ukr/publications/timur-hromajev-golova-nktspfr-71149.html

2. Літвінчук І А. Правове становище офшорних і вільнихекономічних зон:Науково-практичнийпосібник. К.: ВидавецьФурса С. Я., КНТ, 2012. 296 с.

3. Офшорний сектор світової економіки. Короткий опис / Удачина І. М., Новицький В. А., Борейко Н. М. Ірпінь: Національний університет ДПС України, 2014. 149 с.

4. Офіційний сайт Співтоваристваподатковоїсправедливості. URL: http://www.taxjustice.net.

5. Предборський В.А. Детінізаціяекономіки в контекстітрансформаційнихпроцесів. Питаннятеорії та методології: монографія / В.А. Предборський. К.: Кондор, 2015. 613 с.

6. Супрун Л. Офшорнікомпанії у сучаснійділовійпрактиці/ Л. Супрун // Юридичний журнал 2011. № 1. С. 55-57.

7. Хейфец Б. А. Оффшорные юрисдикции в глобальной и национальной экономике / Б. А. Хейфец. М. :Экономика, 2010. 335 с.

8. Grundy M. Offshore business centres: a world survey / M. Grundy, A. Nathan - London: Sweet & Maxwell, 2013. 137 p

Размещено на Allbest.ru