Глобальні міграційні процеси в умовах пандемії COVID-19

Рис. 3. Географічна структура надходжень грошових переказів в Україну з-за кордону, 2020 р.

Джерело: складено авторами за даними НБУ [41].

За прогнозами експертів, пандемія, зумовлена COVID-19, найімовірніше, матиме короткочасний вплив на трудову міграцію. В умовах поширення хвороби інтенсивність виїзду українців на роботу за кордон скоротиться, однак після припинення епідемії потік швидко відновиться. Навіть якщо пандемія спричинить глобальну економічну кризу, і попит на працівників впаде, українці все одно будуть потрібні європейським підприємствам для відновлення економіки. За сценарію розвитку у країнах Європи економічної рецесії, попит на трудових мігрантів значно зменшиться. Однак міграція не припиниться зовсім, а відтак наші громадяни все одно будуть потрібні європейцям, яким в умовах старіння населення необхідна робоча сила [42].

Визначальні напрями державної міграційної політики в Україні на сучасному етапі. Ще до поширення пандемії система державного управління України у сфері міграції не демонструвала здатності до реалізації системної та комплексної міграційної методології, характеризувалася непослідовністю та фрагментарністю підходів до розв'язування соціальних питань. Практика державного регулювання міграційних процесів за роки незалежності засвідчила нерівномірний розподіл організаційно управлінських зусиль, розпорошення ресурсів, а відтак недостатню здатність шляхом механізмів державного регулювання упорядковувати міграційну поведінку, мінімізувати її негативні наслідки [9].

Створення умов для повернення українських емігрантів визначено однією з цілей політики в Стратегії державної міграційної політики (щодо всіх емігрантів), проте це положення ще не розвинене й не імплементоване у правових документах. Відсутня комплексна програма, що спрямована на заохочення повернення власних громадян. Соціально-економічна криза в Україні лише посилює негативні тенденції щодо оцінки ситуації у країні, а відтак загострює проблеми державного регулювання міграційних процесів.

Наразі міграційна політика неабияк потребує комплексних рішень, що мають діяти у двох ключових напрямах одночасно: розширювати для українців можливості легального працевлаштування за кордоном; підтримувати якомога тісніші контакти з тими, хто знаходиться в інших країнах; заохочувати їх працювати в Україні й переконувати у доцільності повернення.

Ключовим елементом політики утримання частини мігрантів в Україні є кардинальна недекларативна зміна ставлення держави до малого та середнього бізнесу. І в цьому контексті українську політику щодо підприємництва в період карантину важко назвати адекватною.

У стислі терміни потрібно допомогти відновитися мікро- і малому бізнесу; запропонувати громадські роботи як тимчасовий вихід з масового безробіття; через механізми концесії, публічно-приватного партнерства, державні закупівлі створити робочі місця в галузях, що дають значний мультиплікативний ефект (зокрема в будівництві). З огляду на ризик подальшого збільшення бюджетних витрат, можливо в бюджетній сфері доцільно створювати не постійні, а тимчасові робочі місця. Але всі вони не будуть високооплачуваними, зокрема в умовах значного безробіття, і не стануть альтернативою робочих місць, доступних за кордоном, тому їхнє створення матиме, швидше за все, короткочасний, ніж довготривалий ефект.

Ефективна підтримка мікро- та малого бізнесу передбачає залучення його представників до формування політики, зокрема й щодо виходу з карантину, своєчасне та повне інформування підприємців про прийняті рішення. Серед заходів можливе встановлення пільг з кредитування, спрощення доступу до ринків, консультації та допомога правового й бухгалтерського характеру. Реальною альтернативою трудовій міграції може стати державна підтримка створення власної справи.

Уже давно назріла потреба розробки та впровадження програм циркулярної міграції спільно з урядами країн призначення українських мігрантів. Це вигідно обом сторонам, тому Україна має реальні можливості домовитися про залучення країн ЄС до фінансування таких програм. Прикладом є міграція сезонних працівників з України на основі міжурядових домовленостей. Допомога в легальному працевлаштуванні за кордоном не тільки переконає мігрантів у лояльному ставленні до них держави, а й сприятиме встановленню тісніших контактів з ними під час роботи в інших країнах, захисту їхніх прав за кордоном і швидшому досягненню поставлених ними цілей, пов'язаних, зокрема, з накопиченням активів, що в багатьох випадках буде сприяти поверненню. Важливим є й укладання угод про пенсійне забезпечення з країнами, в яких працюють українські мігранти.

Політика повернення має супроводжуватись заходами щодо підвищення ефективності використання грошових переказів мігрантів. Це не лише засіб забезпечення добробуту окремих верств населення, але й потенційне джерело економічного зростання. Украй важливо підтвердити на високому рівні принципову неприпустимість оподаткування переказів, які є трансферами в межах сім'ї, й звільнити, нарешті, від митних зборів ввезені мігрантами засоби виробництва для розвитку власного бізнесу.

Після тривалого перебування за кордоном мігранти неминуче стикаються з різними проблемами та потребують допомоги в оформленні зароблених за кордоном пенсій, працевлаштуванні, відновленні, а також визнанні документів, підтвердженні результатів неформального професійного навчання, іноді й психологічній адаптації тощо. Ті, хто накопичив серйозні кошти, в умовах вимушеного повернення можуть задуматися над вкладанням їх у власну справу в Україні, але це вимагає адекватних дій влади, зокрема кредитної та консультаційної підтримки. Ефективна допомога стане для когось стимулом повернутися, а її відсутність, навпаки, переконає тих, хто вагається, назавжди залишитися за кордоном.

міграція політика населення пандемія

Висновки

Серед чинників, що загалом зумовлюють міграційні процеси у світі, виокремлено: економічні (розвиток міжнародного поділу праці, структурні перетворення та кон'юнктура світової економіки, лібералізація торгівлі та рух факторів виробництва, поглиблення економічної інтеграції, загострення конкуренції на ринку праці й за трудові ресурси); демографічні (зростання кількості населення у світі, регіональні й міжнародні дисбаланси у зміні чисельності населення, його старіння); природні (зміни кліматичних умов, природні катаклізми, погіршення екології); соціальні (загострення глобальних соціальних проблем, поглиблення соціальної інтеграції); політичні (посилення політичних протиріч, військових конфліктів, політична нестабільність у регіонах); інформаційні (розповсюдження й покращення якості інформації, розвиток глобальних інформаційних мереж).

Установлено, що у часи поширення пандемії COVID-19 суттєвого значення набувають фактори «виштовхування», як-от: зростання безробіття, закриття кордонів й обмеження пересування; проблеми з отриманням і продовженням міграційних документів у країнах перебування та роботи; погіршення умов праці, експлуатація. Соціальні фактори доповнюються негативним і несприятливим ставленням корінного населення до мігрантів. Однак поряд з цим з'являється суттєвий фактор «притягання» - безпрецедентна затребуваність праці мігрантів у критично важливих в умовах пандемії галузях та участь у відновленні економіки країни - реципієнта робочої сили. Визначено, що станом на сьогодні основними тенденціями міграції населення у світі є: найбільша частка населення мігрує з країн, що розвиваються, до розвинених країн; продовження зростання вимушеної міграції внаслідок конфліктів, переслідувань, насильства або порушень прав людини; міжнародні мігранти у світі здебільшого проживають у невеликій кількості країн; міжнародна міграція часто залишається в межах основних регіонів; через поширення пандемії COVID-19 сповільнюється зростання кількості міжнародних мігрантів, мільйони осіб під час локдаунів у країнах призначення втрачають роботу й повертаються на батьківщину, де також триває економічний спад і зростає безробіття.

Найсприятливіші умови для трудових мігрантів, що виявилися найвразливішою категорією у часи пандемії, створено урядами країн Європи, де спрощено процедури подання заявок та отримання дозволів на проживання та роботу, продовжено терміни дії посвідок на проживання, багато мігрантів можуть отримати вихідні допомоги. У країнах Азії трудові мігранти здебільшого працюють на низько-оплачуваних роботах і не мають жодного соціального захисту в разі звільнення, до того ж у них існують складнощі з поверненням на батьківщину. Найбільше зацікавлена у мігрантах влада Канади, де основні категорії працюючих мігрантів звільнено від обмежень на поїздки, збільшено терміни роботи до повного робочого тижня, продовжено терміни дозволів на перебування. Деякі спрощення для мігрантів, особливо сільськогосподарської сфери, запроваджено у США.

Основними передумовами масової зовнішньої трудової міграції з України визначено: незадоволеність громадян України рівнем заробітної плати, умовами праці чи запропонованими вакансіями; нестача робочих місць; соціально-економічна криза; спад виробництва; відсутність зрозумілих перспектив і можливостей для розвитку та самореалізації. З іншого боку, спрацьовує зростання попиту на робочу силу в європейських країнах та обумовлене цим спрощення правил працевлаштування іноземців. Пандемія COVID-19 несуттєво вплинула на міграційні потоки з України - повернення громадян не набуло масштабного характеру, в незначній кількості скоротилися обсяги грошових переказів з-за кордону.

Міграційна політика держави на сучасному етапі має бути спрямована на розширення можливості для українців легального працевлаштування за кордоном, підтримку тісніших контактів з тими, хто знаходиться в інших країнах, а також на заохочення громадян працювати в Україні та переконання їх у доцільності повернення.

Список використаних джерел

1. Migration data relevant for the COVID-19 pandemic.

2. Migration and Remittances Data. World Bank.

3. WHO Coronavirus (COVID-19) Dashboard.

4. Libanova E.M., Pozniak O.V. (2020). External labor migration from Ukraine: the impact of COVID-19. Demography and Social Economy, 4 (42), 25-40.

5. Гетьманцева Н.Д. Проблеми міграції як соціального явища. Правові виклики сучасності: міжнародна міграція в умовах глобалізації: Матеріали І Міжнар. наук.-практ. онлайн конф. (Чернівці, 23 жовтня 2020 р.). [редкол.: Н.Д. Гетьманцева (голова), О.В. Кіріяк (відпов. секр.) та ін.]. Чернівці: Чернівец. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича, 2020. 236 с.

6. Ніколаєць К.М., Ясько Ю.І., Ніколаєць О.Ю. Мотиваційні чинники зовнішньої трудової міграції населення України. Економіка та держава, № 10/2020.

7. Якубовський С.О., Качановська М.С. Економічні ризики трудової міграції для України в умовах пандемії COVID-19. Матеріали науково-практичної конференції «Ризики в системі сучасних міжнародних економічних відносин: виклики та можливості». № 23. 2020 р.

8. Іншин М. Про основні засади державної міграційної політики України. Правові виклики сучасності: міжнародна міграція в умовах глобалізації: Матеріали І Міжнар. наук.-практ. онлайн конф. (Чернівці, 23 жовтня 2020 р.). Чернівці: Чернівец. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича, 2020. 236 с.

9. Сафонов Ю.М. Міграційна політика та міграційні процеси в Україні. Світова економіка та міжнародні відносини. Інтелект XXI. № 3, 2015. С. 6-13.

10. Малиновська О. Міграційна політика в Україні: формування, зміст, відповідність сучасним вимогам. Аналітична записка. 2014.

11. Dolobac М. Labour migration in perspective of the 5th industrial revolution. Правові виклики сучасності: міжнародна міграція в умовах глобалізації: Матеріали І Міжнар. наук.-практ. онлайн конф. (Чернівці, 23 жовтня 2020 р.). Чернівці: Чернівец. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича, 2020. 236 с.

12. Fasani F., Mazza J. (2020) Immigrant Key Workers: Their Contribution to Europe's COVID-19 Response.

13. Beine M., Bertoli S., Fernandez-Huertas Moraga J. A Practitioners' Guide to Gravity Models of International Migration. The World Economy, 2016, Vol. 39, Issue 4, 496-512.

14. Hintermeier M., Gencer H., Kajikhina K., Rohleder S. (et al.) (2020) SARS- CoV-2 among migrants and forcibly displaced populations: a rapid systematic review.

15. Hayward S., Deal A., Cheng C. Clinical outcomes and risk factors for COVID-19 among migrant populations in high-income countries: a systematic review.

16. Wang F., Tian C., Qin W. The impact of epidemic infectious diseases on the wellbeing of migrant workers: A systematic review. International Journal of Wellbeing. 2020.

17. World Economic Outlook: The Great Lockdown. International Monetary Fund. April 2020.

18. World Economic Outlook. International Monetary Fund. June 2019.

19. World Economic Outlook, January 2021, IMF.

20. Реагирование на кризис, связанный с пандемией COVID-19, в странах восточного партнерства. ОЭСР, 2020.

21. ILO Monitor: COVID-19 and the world of work. 7th edition. 25 January 2021.

22. United Nations Department of Economic and Social Affairs, Population Division (2020). World Population Policies 2019.

23. Regional mobility to promote transferable learning and policy coherence.

24. COVID-19's impact on migrant communities.

25. Prediction of the impact of the COVID-19 pandemic on the immigration of skilled workers to Germany.

26. Germany to allow asylum seekers to work in agriculture until October.

27. Spain introduces special COVID-19 integration measures.

28. Poland implements special measures for residence permits during the COVID-19 pandemic.

29. Coronavirus: Thousands of foreign NHS workers to have UK visas extended for one year.

30. Portuguese government gives temporary residence to immigrants with pending applications. ЕС: Migrant Integration Information and good practices.

31. Denmark - New hotline in 25 languages about coronavirus.

32. Lim I. Report: 800 Thai workers who can't afford health cert stuck at Kelantan border.

33. Migrant and undocumented workers plead for help during COVID-19. Canada's National Observer.

34. Coronavirus disease (COVID-19): Visitors, foreign workers and students. Canada.ca: Immigration and citizenship.

35. Bobadilla E. During the covid-19 pandemic, immigrant farmworkers are heroes.

36. Working Abroad Index. Inter Nations.

37. Вплив COVID-19 на економіку і суспільство країни: Підсумки 2020 року та виклики і загрози постпандемічного розвитку. Консенсус-прогноз. Квітень 2021. Департамент стратегічного планування та макроекономічного прогнозування.

38. Державна служба статистики. Статистична інформація.

39. Національний банк України. Інфляційний звіт. Квітень 2020 року.

40. Рейтинг. Бізнес в офіційних цифрах.

41. Статистика зовнішнього сектору України, НБУ.

42. Воскобойник В. Коронавірус буде мати короткочасний вплив на трудову міграцію.

References

1. Migration data relevant for the COVID-19 pandemic. [in English].

2. Migration and Remittances Data. World Bank. [in English].

3. WHO Coronavirus (COVID-19) Dashboard. [in English].

4. Libanova E.M., Pozniak O. . (2020). External labor migration from Ukraine: the impact of COVID-19. Demography and Social Economy, 4 (42), 25-40. [in English].

5. Get'manceva N.D. (2020). Problemy migracii' jak social'nogo javyshha. Pravovi vyklyky suchasnosti: mizhnarodna migracija v umovah globalizacii': Materialy I Mizhnar. nauk.-prakt. onlajn konf. (Chernivci, 23 zhovtnja 2020 r.). [Problems of migration as a social phenomenon. Legal challenges of today: international migration in the context of globalization]: Materials of the I International Scientific and Practical Online Conf. (Chernivci, 23 zhovtnja 2020 r.). Chernivci: Chernivec. nac. un-t im. Ju. Fed'kovycha. [in Ukrainian].

6. Nikolajec K.M., Jas'ko Ju.I., Nikolajec O.Ju. (2020). Motyvacijni chynnyky zovnishn'oi' trudovoi' migracii' naselennja Ukrai'ny [Motivational factors of external labor migration of the population of Ukraine]. Ekonomika ta derzhava - Economy and state, 10. [in Ukrainian].

7. Jakubovs'kyj S.O., Kachanovs'ka M.S. (2020). Ekonomichni ryzyky trudovoi' migracii' dlja Ukrai'ny v umovah pandemii' COVID-19. Materialy naukovo- praktychnoi' konferencii' «Ryzyky v systemi suchasnyh mizhnarodnyh ekonomichnyh vidnosyn: vyklyky ta mozhlyvosti» [Economic risks of labor migration for Ukraine in the context of the COVID-19 pandemic. Proceedings of the scientific-practical conference «Risks in the system of modern international economic relations: challenges and opportunities»] 23. [in Ukrainian].

8. Inshyn M. (2020). Pro osnovni zasady derzhavnoi' migracijnoi' polityky Ukrai'ny. Pravovi vyklyky suchasnosti: mizhnarodna migracija v umovah globalizacii': Materialy I Mizhnar. nauk.-prakt. onlajn konf. (Chernivci, 23 zhovtnja 2020 r.) [On the basic principles of the state migration policy of Ukraine. Legal challenges of today: international migration in the context of globalization: Materials of the I International Scientific and Practical Online Conf. (Chernivtsi, October 23, 2020)]. Chernivci: Chernivec. nac. un-t im. Ju. Fed'kovycha. [in Ukrainian].

9. Safonov Ju.M. (2015). Migracijna polityka ta migracijni procesy v Ukrai'ni. Svitova ekonomika ta mizhnarodni vidnosyny [Migration policy and migration processes in Ukraine. World economy and international relations]. Intelekt XXI - Intelligence XXI, 3, 6-13. [in Ukrainian].

10. Malynovs'ka O. (2014). Migracijna polityka v Ukrai'ni: formuvannja, zmist, vidpovidnist' suchasnym vymogam [Migration policy in Ukraine: formation, content, compliance with modern requirements]. Analitychna zapyska - Analytical note. [in Ukrainian].

11. Dolobac М. (2020). Labour migration in perspective of the 5th industrial revolution. Pravovi vyklyky suchasnosti: mizhnarodna migracija v umovah globalizacii': Materialy I Mizhnar. nauk.-prakt. onlajn konf. (Chernivci, 23 zhovtnja 2020 r.) [Legal challenges of today: international migration in the context of globalization: Materials of the I International Scientific and Practical Online Conf. (Chernivtsi, October 23, 2020)]. Chernivci: Chernivec. nac. un-t im. Ju. Fed'kovycha. [in English].

12. Fasani F., Mazza J. (2020). Immigrant Key Workers: Their Contribution to Europe's COVID-19 Response. [in English].

13. Beine M., Bertoli S., Fernandez-Huertas Moraga J.A. (2016). Practitioners' Guide to Gravity Models of International Migration. The World Economy, (Vol. 39, Issue 4), (pp. 496-512) [in English].

14. Hintermeier M., Gencer H., Kajikhina K., Rohleder S. (et al.) (2020) SARS- CoV-2 among migrants and forcibly displaced populations: a rapid systematic review. [in English].

15. Hayward S., Deal A., Cheng C. Clinical outcomes and risk factors for COVID-19 among migrant populations in high-income countries: a systematic review. [in English].

16. Wang F., Tian C., Qin W. (2020). The impact of epidemic infectious diseases on the wellbeing of migrant workers: A systematic review. International Journal of Wellbeing. [in English].

17. World Economic Outlook: The Great Lockdown. International Monetary Fund. April 2020. [in English].

18. World Economic Outlook. International Monetary Fund. June 2019. [in English].

19. World Economic Outlook, January 2021, IMF. [in English].

20. Reagirovanie na krizis, svjazannyj s pandemiej COVID-19, v stranah vostochnogo partnerstva. OJeSR [Responding to the COVID-19 pandemic crisis in the Eastern Partnership countries. OECD]. (2020). [in Russian].

21. ILO Monitor: COVID-19 and the world of work. 7th edition. 25 January 2021. [in English].

22. United Nations Department of Economic and Social Affairs, Population Division (2020). World Population Policies 2019. [in English].

23. Regional mobility to promote transferable learning and policy coherence. [in English].

24. COVID-19's impact on migrant communities. [in English].

25. Prediction of the impact of the COVID-19 pandemic on the immigration of skilled workers to Germany. [in English].

26. Germany to allow asylum seekers to work in agriculture until October. [in English].

27. Spain introduces special COVID-19 integration measures. [in English].

28. Poland implements special measures for residence permits during the COVID-19 pandemic. [in English].

29. Coronavirus: Thousands of foreign NHS workers to have UK visas extended for one year. [in English].

30. Portuguese government gives temporary residence to immigrants with pending applications. ЕС: Migrant Integration Information and good practices. [in English].

31. Denmark - New hotline in 25 languages about coronavirus. [in English].

32. Lim I. (n. d.) malaymail.com. Report: 800 Thai workers who can't afford health cert stuck at Kelantan border. [in English].

33. Migrant and undocumented workers plead for help during COVID-19. Canada's National Observer. [in English].

34. Coronavirus disease (COVID-19): Visitors, foreign workers and students. Canada.ca: Immigration and citizenship. [in English].

35. Bobadilla, E. (n. d.) washingtonpost.com. During the covid-19 pandemic, immigrant farmworkers are heroes. [in English].

36. Working Abroad Index. Inter Nations. [in English].

37. Vplyv COVID-19 na ekonomiku i suspil'stvo krai'ny: Pidsumky 2020 roku ta vyklyky i zagrozy postpandemichnogo rozvytku. Konsensus-prognoz. Kviten' 2021. Departament strategichnogo planuvannja ta makroekonomichnogo prognozuvannja [Impact of COVID-19 on the country's economy and society: Results of 2020 and challenges and threats of post-pandemic development]. Consensus forecast. April 2021. Department of Strategic Planning and Macroeconomic Forecasting. [in Ukrainian].

38. Derzhavna sluzhba statystyky. Statystychna informacija [State Statistics Service. Statistical information]. [in English].

39. Nacional'nyj bank Ukrai'ny. Infljacijnyj zvit. Kviten' 2020 roku [National Bank of Ukraine. Inflation report. April 2020]. [in Ukrainian].

40. Rejtyng. Biznes v oficijnyh cyfrah [Rating. Business in official figures]. [in Ukrainian].

41. Statystyka zovnishn'ogo sektoru Ukrai'ny, NBU [Statistics of the external sector of Ukraine, NBU]. [in Ukrainian].

42. Voskobojnyk V. (n. d.) mind.ua. Koronavirus bude maty korotkochasnyj vplyv na trudovu migraciju [Coronavirus will have a short-term effect on labor migration]. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru