Напрями реалізації стратегії "м’якої сили" у сучасній Туреччині

Размещено на http://www.allbest.ru/

Напрями реалізації стратегії «м'якої сили» у сучасній Туреччині

Популяризація цивілізаціиного та сучасного іміджу Туреччини через кінематограф, популяризація у світі сфери освіти Туреччини, розширення міжнародних програм надання освітніх послуг нерезидентам, державно-корпоративне партнерство в розвитку туристично-рекреаційного сектору, активне використання інститутів прямої та непрямої дипломатії, «неоосманське» бачення для ідентифікації ролі Туреччини в багатополярному світі.

«Soft power» strategies in conditions of global competition. Background. In conditions of unprecedented aggravation of competition in the 21st century for strategic markets for goods and services, the practice of introducing not only traditional open methods but also latent ones for promoting national goods and brands on foreign markets, including strategies of so-called «soft power», is becoming more widespread.

Analysis of recent research and publications. Despite the wide range of research on the issue of «soft power», the most of them are characterized by political and cultural dimension. Publications on the economic consequences of using «soft power» resources mostly focus on their individual elements and components.

The aim of this article is to assess the potential impact of «soft power» strategies onto strengthening the position of countries in global trade and economic competition and to evaluate some successful international regulatory practices based on «soft power» strategies as the part of a system of latent external expansion.

Materials and methods. The information base for the study were scientific publications of foreign and domestic scientists, data of analytical services and international rankings. The combinatorics of the institutional approach and the Case method were used to assess the results of the implementation of «soft power» strategies into the regulatory practice of individual states.

Results. The article identifies the channels of impact of «soft power» strategies onto strengthening the position of countries in the global trade and economic environment. Some successful international regulatory practices for the implementation of «soft power» strategies in the system of state regulation have been assessed.

Conclusion. The generalization of the results of the international rankings of the TOP-10 countries of the world testifies to the dominance of traditional leaders - countries from the group of the so-called Golden Billion. The use of Case method approaches to the latest strategic priorities of China, Japan and Turkey allows us to assess the focus of national rebranding programs on modernizing the economies of these countries and their external sector, achieving balance between import dependence and export orientation during the postindustrial challenges.

Keywords: «soft power» strategy, country brand, import substitution strategy, international trade, competition.

По-перше, використання креативного сектору національної економіки через турецький кінематограф. Особливо це стосується сучасних серіалів, що здобули високу популярність не лише в мусульманських країнах, але й і загалом у світі.

Якщо у 2004 р. експорт кінопродукції в форматі серіалів оцінювався на рівні 10 тис. дол. США, то у 2019 р. продаж серіалів на зовнішні ринки приносив Туреччині дохід у розмірі 350 млн дол. США. Наразі Туреччина посідає друге після США місце по доходах від експорту серіалів, витіснивши традиційно сильних міжнародних гравців - латиноамериканські країни. Їх переглядають майже 700 млн глядачів із 140 держав [26]. Парламент Туреччини модернізував закон «Про оцінку, класифікацію та сприяння розвитку кінематографа», відповідно до якого держава оплачує 30 % витрат на зйомки рейтингових серіалів, які зробили внесок у просування Туреччини за кордоном. Важливу роль відіграє також проєкт Filming Turkey. Завдяки цій платформі надається інформація про природні плато, кращі локації для зйомок фільмів, режисерів, доходи. Це сприяє залученню до Туреччини кінематографістів з-за кордону.

По-друге, розвиток туристичного кластера безпосередньо розглядається урядом і як джерело доходів, і водночас як канал популяризації Туреччини як сучасної успішної країни в очах світу. Зростанню привабливості держави активно сприяють маркетингові кампанії, спрямовані на залучення в країну туристів та орієнтовані скоріше не на рекламу конкретних курортів, а на створення сприятливого образу країни загалом. Доходи Туреччини від туризму щороку зростають: в 2019 р. відносно 2018 р. вони збільшились на 17 % - до 34.52 млрд дол. США. За оцінками Інституту статистики Туреччини (TUiK), торік Туреччину відвідало майже 52 млн осіб [27]. Це дало змогу країні цього року посісти шосте місце у світі по доходах від міжнародного туризму. Цьому активно сприяють великі комерційні компанії, найвідомішою є авіакомпанія Turkish Airlines.

По-третє, популяризація в світі сфери освіти Туреччини. Суттєво збільшує вплив і престиж турецької освіти міжнародна мережа ліцеїв, асоційована з релігійною організацією «ХІЗМЕТ» і її лідером Фетхуллахом Ґюленом. У сфері вищої освіти реалізуються програми фонду дослідження тюркського світу «Туран», у рамках яких надаються стипендії студентам для надходження в турецькі освітні установи. Найвпливовішим є Босфорський університет, викладання в якому ведеться англійською, а сам виш входить в Утрехтську мережу і Асоціацію середземноморських університетів. Кількість іноземних студентів у вищих навчальних закладах Туреччини в останні п'ять років зросла з 48 тис. до 178 тис. в 2019 р., що є рекордним показником. Для іноземних студентів в Туреччині передбачена низка стипендіальних програм, зокрема стипендіальна програма Управління у справах співвітчизників за кордоном і споріднених громад при турецькому уряді (YTB), Ради Туреччини з вищої освіти (YOK) - YOK Burslari, Hukumet Burslari, Turkiye Diyanet Vakfi bursu. Крім того, іноземні студенти в 207 турецьких університетах можуть скористатися 60 тис. стипендіальних програм. Туреччина планує до 2023 р. у своїх вишах довести кількість іноземних студентів до 250 тисяч [28; 29].

По-четверте, залучення в просування Туреччини як глобального гравця каналів традиційної та економічної дипломатії. Для створення підґрунтя міждержавного торговельно-економічного та військового співробітництва країна укладає двосторонні договори, зокрема угоди про стратегічне партнерство. За останні 10 років уряд Туреччини підписав низку угод про стратегічне партнерство: із Казахстаном (2009 р.), новий договір про стратегічне партнерство із Великобританією (2010 р.), Азербайджаном (2010 р.), Румунією (2011 р.), Південною Кореєю (2012 р.), Афганістаном (2013 р.), Молдовою (2013 р.) тощо. Для системної роботи створена спеціальна міжнародна організація - Парламентська асамблея тюркомовних країн (ТюркПА) зі штаб-квартирою в Баку. Розроблені та широко висвітлюються нові принципи зовнішньої політики, зокрема «політика нульових проблем» щодо сусідів або «проактивна й здебільшого мирна дипломатія». Попри те, що Туреччина вибудовує систему стратегічного партнерства з нинішніми глобальними лідерами (США, країни ЄС), у сучасних умовах з метою посилення ролі держави як не лише регіонального, але й глобального гравця набуває пріоритету її економічна дипломатія; держава дедалі активніше реалізує дії уряду щодо зниження залежності від Заходу та їхніх організацій через встановлення системи балансів - налагодження відносин із важливими незахідними країнами [30].

туреччина імідж дипломатія кінематограф

Висновки

За результатами дослідження потенціалу впливу стратегій «м'якої сили» на посилення позицій держав у глобальному торговельно-економічному суперництві можна зробити узагальнення.

По-перше, цивілізаційний запит на реалізацію стратегій «м'якої сили» зумовлений загостренням економічного суперництва між державами на світових ринках товарів і послуг, їхнім прагненням до ефективної інтеграції та реінтеграції до турбулентного висококонкурентного глобального середовища. По-друге, стратегії «м'якої сили», які застосовують у своїй новітній регуляторній практиці окремі держави, варто розглядати в широкому сенсі, не обмежуючись їхнім політологічним і культурологічним контекстом, а відзначаючи їхню важливу роль у розробці новітніх підходів до реалізації національних інтересів країн через поєднання традиційних і латентних технологій зовнішньої експансії та досягнень регіонального й глобального лідерства. По-третє, узагальнення результатів міжнародних рейтингів ТОП-10 держав світу щодо комплексного оцінювання «м'якої сили» та окремих її складових також засвідчило, що держави групи так званого Золотого мільярду загалом домінують порівняно з країнами, що розвиваються, та державами із ринками, що зростають. По-четверте, використання підходів Case method щодо новітніх стратегічних пріоритетів КНР, Японії та Туреччини дає змогу оцінити фокус програм національного ребрендингу на модернізацію економік зазначених країн та їхнього зовнішнього сектору, досягнення балансу між імпортозалежністю й експортоорієнтованістю в умовах викликів постіндустріальної доби.

Список використаних джерел

1. The Covid-19 Study - The Impact on Nation Brands

2. Immanuel Wallerstein on World-Systems, the Imminent End of Capitalism and Unifying Social Science', Theory Talks - Publisher: University of California Press, 2011. 398 р.

3. Robert O. Keohane, Nye Jr., Joseph S. Power & Interdependence (4th Edition). Publisher: Pearson, 2011.368 р.

4. Gallarotti G. Cosmopolitan Power in International Relations: A Synthesis of Realism, Neoliberalism, and Constructivism. NY: Cambridge University Press, 2010, р. 34-37.

5. Gallarotti G.M., Chatin M. The BRICS and Soft Power-An Introduction. Journal of Political Power. 2016. Vol. 9, Iss. 3. P. 1-35.

6. Korolev V., Kudryavtseva S. Soft Power of Modern Japan: Practice and Developments. Іnternational Organisations Research Journal 2014. Vol. 9. № 2. P. 190-208

7. Huq S. Soft-power, culturalism and developing economies: the case of Global Ibsen. Palgrave Commun 5, 48 (2019).

8. Carminati D. The State of China's Soft Power in 2020

9. Fedun I., Kudyrko L. Intangible determinants of competitiveness between countries during post-industrial age: the theoretical aspect. Інфраструктура ринку. 2019. № 37.

10. Mazaraki A., Boiko M., Bosovska M., Vedmid N., Okhrimenko A., et al. (2018). Formation of National Tourism System of Ukraine. A. Mazaraki (Ed.). Problems and Perspectives in Management, 16 (1), 68-84. [in English].

11. Бохан А. Екологічна дипломатія: компроміси міжнародної торгівлі. Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. 2016. № 4.

12. Чала В.С., Рибіна К.В. Стратегії стимулювання експорту продукції креативних індустрій в країнах ЄС. Економічний простір. 2019. №147.

13. Мельник Т., Варібрусова А. Національні бренди у глобальній економіці: компаративний аналіз Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. 2018. № 3

14. Nye J. Soft power. Foreign Policy. 1990. № 80. P. 153-171.

15. Soft Power: The Means to Success in World Politics, by Joseph S. Nye, Jr. NY: PublicAjfairs, 2004, pp. 175.

16. Bloom consulting country brand ranking

17. Global Presence Index

18. Brand Finance Nation Brands 2019

19. US Chamber of Commerce, Made in China 2025: Glob- al Ambitions Built on Local Protections

20. Made in China 2025

21. Maiko Ichihara. Japan's International Democracy Assistance as Soft Power: Neoclassical Realist Analysis. - Oxon, UK: Routledge, 2018, 150 p.

22. Korolev V., Kudryavtseva S. Soft Power of Modern Japan: Practice and Developments International Organisations Research Journal. 2014. Vol. 9. № 2. P. 190-208

23. Asger Rjajle Christensen. Cool Japan, Soft Power. Global Asia.2011. Vol. 6. № 1.

24. Экспорт Турции за 10 месяцев 2019 года превысил 28 миллиардов долларов.

25. Tourism Statistics

26. National statistics of education 2018-2019.

27. Strategic plan for the development of education 2019-2023.

28. Мавріна О.C. Стратегічне партнерство в зовнішньополітичній практиці Туреччини

References

1. The Covid-19 Study - The Impact on Nation Brands [in English].

2. Abbott, A. (2011). Immanuel Wallerstein on World-Systems, the Imminent End of Capitalism and Unifying Social Science', Theory Talks, Publisher: University of California Press [in English].

3. Robert, O. Keohane, Nye Jr., Joseph S. (2011). Power & Interdependence (4th Edition), Publisher: Pearson [in English].

4. Gallarotti, Giulio (2010). Cosmopolitan Power in International Relations: A Synthesis of Realism, Neoliberalism, and Constructivism, NY: Cambridge University Press [in English].

5. Gallarotti G.M., Chatin M. (2016). «The BRICS and Soft Power-An Introduction». Journal of Political Power. (Vol. 9), (Iss. 3), (pp. 1-35) [in English].

6. Korolev V., Kudryavtseva S. (2014). «Soft Power of Modern Japan: Practice and Developments». International Organisations Research Journal, (Vol. 9), 2. [in English].

7. Huq S. (2019). Soft-power, culturalism and developing economies: the case of Global Ibsen. Palgrave Commun 5, 48. [in English].

8. Carminati D. (2020). The State of China's Soft Power in 2020. [in English].

9. Fedun I., Kudyrko L. (2019). Intangible determinants of competitiveness between countries during post-industrial age: the theoretical aspect. Infrastruktura rynku. [in English].

10. Mazaraki A., Boiko M., Bosovska M., Vedmid N., Okhrimenko A. (et al.) (2018). Formation of National Tourism System of Ukraine. A. Mazaraki (Ed.). Problems and Perspectives in Management, 16 (1), 68-84. [in English].

11. Bokhan A. (2016). Ekolohichna dyplomatiia: kompromisy mizhnarodnoi torhivli [Environmental diplomacy: compromises in international trade]. Zovnishnia torhivlia: ekonomika, finansy, pravo - Foreign trade: economics, finance, law, 4. [in Ukrainian].

12. Chala V.S., Rybina K.V. (2019). Stratehii stymuliuvannia eksportu produktsii kreatyvnykh industrii v krainakh YeS [Strategies to stimulate the export of products of creative industries in EU countries]. Ekonomichnyiprostir - Economic area, 147. [in Ukrainian].

13. Mel'nyk T., Varibrusova A. (2018). Natsionalni brendy u hlobalnii ekonomitsi: komparatyvnyi analiz [National brands in the global economy: a comparative analysis]. Zovnishnia torhivlia: ekonomika, finansy, pravo - Foreign trade: economics, finance, law, 3. [in Ukrainian].

14. Nye J. (1990). Soft power. Foreign Policy, 80, 153-171. [in English].

15. Nye J. (2004). Soft Power: The Means to Success in World Politics, by Joseph S. Nye, Jr. NY: PublicAjfairs, (pp. 175) [in English].

16. Bloom consulting country brand ranking. [in English].

17. Global Presence Index. [in English].

18. Brand Finance Nation Brands 2019. [in English].

19. US Chamber of Commerce, Made in China 2025: Global Ambitions Built on Local Protections [in English].

20. Made in China 2025. [in English].

21. Maiko, Ichihara (2018). Japan's International Democracy Assistance as Soft Power: Neoclassical Realist Analysis. Oxon, UK [in English].

22. Korolev V., Kudryavtseva S. (2014). Soft Power of Modern Japan: Practice and Developments. International Organisations Research Journal. (Vol. 9), 2, 190-208. [in English].

23. Asger Rojle, Christensen (2011). Cool Japan, Soft Power. Global Asia, (Vol.6), 1 [in English].

24. Jeksport Turcii za 10 mesjacev 2019 goda prevysil 28 milliardov dollarov [Turkey's exports exceeded $ 28 billion in 10 months of 2019]. [in Russian].

25. Tourism Statistics. Retrieved [in English].

26. National statistics of education 2018-2019. [in English].

27. Strategic plan for the development of education 2019-2023. [in English].

28. Mavrina O.S. Stratehichne partnerstvo v zovnishnopolitychnii prakty [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru