Роль морського транспорту в розвитку світового господарства та світової торгівлі

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ОДЕСЬКА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ»

ДУНАЙСЬКИЙ ІНСТИТУТ

Кафедра загальнонаукових дисциплін

РЕФЕРАТ з дисципліни

«Міжнародні економічні відносини»

Тема: Роль морського транспорту в розвитку світового господарства та світової торгівлі

Виконав: Курсант 2-го курсу гр. 321 МН

очного відділення Шевченко Катерина

Перевірив: к.е.н., доцент Коваленко С.І.

Ізмаїл, 2021 р.

План

Вступ

1. Історичні аспекти

2. Економічно-політичні аспекти

3. Сучасні аспекти

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

Світова економіка як єдина система виникла багато в чому завдяки розвитку морського транспорту. Міжнародна торгівля, як найбільш давня форма міжнародних економічних відносин має характер морської торгівлі, тобто основна частина вантажів у світовій економіці доставлялася морським шляхом у попередні історичні епохи та доставляється нині. Економіко-статистичні дані показують, що значення морського транспорту не тільки не зменшиться в 21 столітті, а й суттєво зросте. Цьому сприяють його переваги перед іншими видами транспорту, такі як низька собівартість перевезень масових вантажів, особливо на великі відстані, і його універсальність, тобто здатність перевозити практично будь-які вантажі.

1. Історичні аспекти

Перші повідомлення про морський транспорт містяться в Біблії та інших священних релігійних текстах. Найдавніші мореплавці: єгиптяни, фінікійці, карфагеняни, греки, римляни завдяки будівництву суден та активній морській торгівлі зуміли значно розширити сфери впливу своїх держав. Саме судноплавство дозволило їм заснувати колонії у раніше недоступних місцях та налагодити постійний торговельний обмін між ними. Але в давнину морська торгівля була менш розвинена, ніж сухопутна, через низьку якість судів, їх технічної недосконалості, а також недостатні знання навігації та астрономії. Міжнародна торгівля почала інтенсивно розвиватися в епоху Великих географічних відкриттів, а вони, у свою чергу, виявилися можливими внаслідок удосконалення суднобудування, винаходження та використання таких технічно складних для тієї епохи мореплавних інструментів, як компас та астролябія. Держави, які повною мірою користувалися перевагами морського флоту, стали домінувати у світовій економіці та політиці. На початку це були Іспанія та Португалія, потім Нідерланди, але наприкінці XVII століття першою морською державою Європи та світу стала Англія, яка зберігала свою монополію аж до XX століття. Завдяки наявності торгового судноплавства і військово-морського флоту, що його забезпечував, Англія зуміла створити найбільшу світову імперію, що проіснувала до закінчення Другої світової війни.

2. Економічно-політичні аспекти

Морський транспорт загалом грає значну роль як матеріальний чинник розвитку міжнародного поділу праці, що зумовлює зростання світового виробництва та товарообміну між державами. Тому цілком природним є прагнення кожної країни здійснювати перевезення на своїх судах на користь забезпечення незалежності зовнішньої торгівлі від іноземного тоннажу та кон'юнктури фрахтового ринку. Розвиток національних флотів дозволяє не тільки економити валюту на фрахті суден, а й експортувати послуги морського транспорту та отримувати значні доходи в іноземній валюті, які у свою чергу сприяють збільшенню імпорту та розвитку міжнародної торгівлі. Міжнародний характер виробничої діяльності у судноплавстві визначив специфіку здійснення науково-технічного прогресу, поділу праці, спеціалізації, кооперування, конкурентної боротьби, функціонування ринкового механізму.

Одним із результатів кооперування є те, що за допомогою сухопутних перевізників, судноплавство входить в економічні та правові зв'язки, з одного боку, з підприємствами - безпосередніми виробниками товарів, з іншого - з безпосередніми споживачами продукції, що перевозиться. Таким чином, елементи єдиної транспортної системи, що формуються, мають тенденцію до створення прямого зв'язку вантажовідправник - вантажоодержувач.

Крім основного значення судноплавства для світової економіки, що визначається специфічною виробничою діяльністю судноплавства, воно впливає на розвиток світового господарства як споживача капіталу в грошовій формі, промислової продукції, палива, робочої сили, замовника послуг. Слід особливо відзначити, що морське торгове судноплавство як чуйний барометр моментально реагує на зміни політичної та економічної обстановки у тому чи іншому регіоні світу. Поглиблення міжнародного поділу праці та всесвітніх економічних зв'язків стимулюється «потеплінням міжнародного клімату». Нормалізація відносин між різними країнами тягне за собою розширення зовнішньої торгівлі та інших економічних зв'язків, а значить морських перевезень, що, у свою чергу, стабілізує політичну обстановку і дає імпульс подальшому розвитку міжнародного співробітництва.

Глобалізація світової економіки, включаючи валютно-фінансову сферу, науково-технічна революція поступово привернули увагу до такого феномену як міжнародна торгівля послугами. Довгий час надання послуг сприймалося як супутнє традиційної торгівлі товарами. Однак національні дослідження, що з'явилися в ряді країн на початку 80-х років, однозначно свідчили про зростаючу самостійну роль сфери послуг в економіці (перевезення, телекомунікації, банківську та страхову справу, туризм тощо) та її значний експортний потенціал. Слід зазначити, що у багатьох країнах частку послуг припадає близько половини валового внутрішнього продукту країни, тому недостатнє включення даної сфери до міжнародної торгівлі негативно впливає на ефективність всієї економіки цієї держави.

3. Сучасні аспекти

За багатьма техніко-економічними показниками морський транспорт перевершує інші: найбільша одинична вантажопідйомність, майже необмежена пропускна спроможність морських шляхів, порівняно малі питомі капітальні вкладення, невелика витрата енергії перевезення 1 т вантажу, низька собівартість. Водночас у морського транспорту є й суттєві недоліки: залежність від природних умов, необхідність створення складного портового господарства, обмежене використання у прямих морських сполученнях. Науково-технічний прогрес на морському транспорті суттєво впливає на його географію: змінює напрямки, склад та величину вантажопотоків, стимулює спорудження нових морських портів та причалів, освоєння нових трас у внутрішніх морях та у Світовому океані.

Світовий морський флот (СМФ) призначений забезпечувати:

· стійкі зовнішньоекономічні зв'язки (без чого неможлива інтеграція у світову економічну систему) і, як наслідок, незалежність зовнішньої торгівлі;

· нормальну життєдіяльність економічних регіонів, де СМФ є основним чи навіть єдиним видом транспорту;

· активізацію валютного балансу судноплавних країн, особливо з великим вантажообігом;

· державну стратегію судноплавства у світовий океан, здатну створювати та підтримувати у належному стані життєво важливі морські транспортні комунікації і в тому числі мобілізаційну підготовленість судів та надання військово-морським силам дієвої допомоги за можливих економічних та політичних світових конфліктів.

На сьогоднішній день для виконання вищевказаних завдань світовий морський флот має значний транспортний потенціал. Світовий торговий флот за групами країн розподілено таким чином (станом на 01.01.2011 р., млн. т дедвейту): розвинені країни - 258,4 (або 26,9%) проти 350 (51,3%) у 1980 р.; розвиваються - 218,3 (22,7%) проти 68,4 (10%) 1960 р.; країни відкритої реєстрації флоту - 431,9 (45,8%) проти 212,6 (31,1%) у 1980 р. СМФ здатний забезпечувати всі життєво важливі транспортні комунікації у Світовому океані. Кожна судноплавна країна залежно від геополітичного та економічного положень, умов та рівня інтеграції до економічних та інших блоків може здійснювати стратегію судноплавства по-своєму.

У світі налічується понад 2 тис. морських портів. Значно зросла їх кількість і технічна оснащеність. Завдяки залізницям, автомобільним комунікаціям та річковим шляхам вони виявилися інтегрованими в мережі на земних транспортних системах. Під впливом НТР засоби морського транспорту постійно удосконалюються: зростає вантажопідйомність судів (вона суттєво перевершує можливості поїздів), їх швидкість, безпека, методи навантаження та розвантаження за рахунок контейнерів та інших інновацій, спеціалізація зі складу перевезених вантажів тощо.

Морський транспорт здійснює переважну частину перевезень міжрегіональних торгівельних вантажів. При цьому різко збільшується їх дальність, зростають магістральні вантажопотоки між континентами: нафта з Перської затоки перевозиться до Північної Америки, Західної Європи та Японії, зерно - з Мексиканської затоки до Європи, вугілля - з Південної Америки та Західної Африки до Європи, а також з Австралії й Південної Азії до Японії тощо. Для промислових товарів Північна Атлантика, маршрути між Європою та країнами Індійського океану, між США та Японією залишаються напрямками інтенсивних перевезень. У десяти найбільших судновласницьких країнах (Греція, Японія, США, Великобританія, Норвегія, Росія, Китай, Сінгапур, Німеччина, Ліберія) сконцентровано 70% тоннажу світового флоту. Організація світового торговельного флоту набула специфічних рис, що виглядає на приписці судів до портів окремих країн. Багато суден ходять не під своїми прапорами, а під так званими зручними прапорами. Країни, що надають такі прапори ("країни відкритої реєстрації"), є своєрідними морськими офшорами. Вони дають зареєстрованим суднам значні податкові та інші пільги, забезпечуючи в 3 рази нижчу собівартість перевезень, ніж у середньому по світовому флоту. Судновласник "європейського" прапора сплачуватиме податки близько 15-20%, а судновласник "зручного" прапора - 5-6% і має значно менші експлуатаційні витрати за рахунок найму дешевих екіпажів та більш низьких вимог до технічного стану судна[3]. Плаваючий під "зручними прапорами" флот на 2/3 належить судновласникам розвинених країн і на 1/3 - судновласникам із країн, що розвиваються. Отже, на початку XXI ст. темпи впровадження досягнень НТП, пов'язаних з якісним удосконаленням судів, впровадженням нових технологій у береговому господарстві, продовжують збільшуватися. Основні зміни в морському транспорті в першій половині XXI ст. виражається у раціоналізації перевезень, у пошуках шляхів зниження витрат, у дотриманні екологічних стандартів і нормативів. міжнародний торгівля морський транспорт

Висновок

Світовий морський флот - важлива складова військово-морської могутності кожної країни. Він дуже впливає на вирішення економічних і політичних кризових проблем, а оскільки такі проблеми не вирішуються самостійно, для цього СМФ має бути завчасно та належно підготовлений. У планово-регульованій економічній системі діяв відпрацьований порядок підготовки судів. В нових умовах необхідні інші підходи, які пов'язані, передусім, з власністю. При цьому виникають принаймні дві проблеми, які потребують негайного вирішення:

· створення правових та економічних засад мобілізаційної підготовки судів; у кризових ситуаціях мобілізації підлягають в повному обсязі морські судна, лише певні їх групи; ці судна при будівництві повинні задовольняти вимогам, які зазвичай перевищують комерційні (за міцністю, стійкістю, вантажопідйомним пристроєм тощо);

· пошук можливості негайного (за необхідності) переведення морських суден з офшорних зон по- національний прапор, що у міжнародній практиці, але робиться лише за угодою з судновласниками, зазвичай, заздалегідь підготовленими під певні економічні умови.

Список використаних джерел

1. Липець Ю. Г. Географія світового господарства: навч. посібник для студентів / Ю. Г. Липець, В. А. Пуляркін. С. Б. Шліхтер. М.: ВЛАДОС, 1999. С. 276-277.

2. Морський транспорт у світовій економіці. Н. В. Лук'янович. 2009 р.

3. Морской транспорт: Современный морской транспорт. URL: https://uchebnik-ekonomika.com/predprinimatelstvo-biznes_728/morskoy-transport-23508.html.

4. Развитие морского транспорта на современном этапе. URL: https://studwood.ru/2147423/tehnika/razvitie_morskogo_transporta_sovremennom_etape.

5. Суднобудування: важливий напрямок економічної діяльності. URL: https://maritime-iwne.com/articles/trends-of-vorld-ehipbuilding/

6. Світовий ринок фрахту у 2011 р. URL: https://transukr.dp.ua/2012/06/26/mirovoj-rynok-firaxta-v-2011-g.html#more-3583.

7. Попова Л. По единой колее - к единому пространству. Экономика и жизнь. М., 1996. № 39. с. 12.

Размещено на Allbest.ru