Міжнародні стратегічні альянси: співпраця компаній в ІТ-сфері

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міжнародні стратегічні альянси: співпраця компаній в ІТ-сфері

Дугінець Ганна д. е. н., доцент, завідувач кафедри

світової економіки Київського національного

торговельно-економічного університету

Ніжейко Костянтин заступник директора з

розвитку ТОВ «ХОРСТЕХ»

Викладено результати дослідження міжнародних стратегічних альянсів як форми співпраці компаній в ІТ-сфері та можливості включення українських компаній у ці відносини. Встановлено фактори, що визначають перехід від конкуренції до співпраці, та утворення альянсів між компаніями в ІТ-сфері. Доведено необхідність ретельного обґрунтування рішень щодо вступу вітчизняних компаній ІТ-сфери в міжнародний стратегічний альянс.

Ключові слова: зовнішньоекономічна політика, стратегія, Міністерство закордонних справ, експорт, торгівля, національні економічні інтереси.

Duhinets H., Nizheiko K. International strategic alliances: cooperation of companies in the IT sphere.

Background. The IT market in Ukraine annually demonstrates continuous growth and development. This contributes to the fact that its participants are more in contact with their colleagues from other countries. International strategic alliances are becoming one of the most appropriate forms of partnership between domestic IT companies and leading foreign IT companies. In order to anticipate all the risks of joining the ISA, in particular not to lose its subjectivity due to the acquisition, it is necessary to understand the reasons, essence and consequences of the creation of international strategic alliances.

An analysis of recent research and publications has shown that despite the existence of some scientific achievements, the issues of forming international strategic alliances in the field of information technologies and the use of this type of cooperation by domestic IT companies remain unresolved.

The aim of the article is to analyze international strategic alliances as forms of cooperation of companies in the IT sphere and the possibility of including Ukrainian companies in these relations.

Materials and methods. The research was conducted using the methods of theoretical generalization and analysis. The information base is domestic and foreign works on the functioning of ISAs, statistical sources and Internet resources.

Results. The factors that determine the transition from competition to cooperation and the formation of alliances between companies in the IT sector are identified. The types of alliances are described: tactical, quasi-strategic and strategic. It is noted that each of them can be both internal and external (international). The nature of the strategic alliance is analyzed, its characteristics are revealed. Based on the results of the generalized characteristics of the ISA in the IT sphere, its definition is given, on the basis of which the advantages of the alliance are described. It is noted that the peculiarities of the connections of its participants should be taken into account when solving many tasks related to the participation of domestic IT companies in the ISA for the internationalization of business and management. It is proved that in ISA as a pragmatic union the interests of the participants in the strategic direction of their development coincide: each of the participants focuses its activities on the common goals of the alliance.

Conclusion. The ISA of IT-sphere is proposed to be considered as a form of inter-firm interaction of IT companies that maintain independence based on the combination of complementary assets of each of them. If all parties of the alliance pursue strategic goals, then this alliance is created in the form of strategic, if there are other goals, the alliance will be tactical or quasi-strategic. In addition, any of the forms can be used to achieve certain business results. Unlike all others the strategic alliances, especially international strategic ones, require a stricter and more systematic management approach to success.

The interest of European and American IT companies in forming strategic alliances with leading Ukrainian companies was noted. However, the ultimate goals of such ISAs are not equal long-term partnership, but the acquisition of promising Ukrainian companies. The necessity of careful substantiation of decisions on the entry of domestic IT companies into the international strategic alliance, tactical and operational participation in its management, etc. is proved.

Keywords: alliances, international strategic alliance, form of cooperation, IT sphere, advantages, disadvantages.

Вступ

Постановка проблеми. Нині ні в кого немає сумніву, що особливе значення для прогресу глобальної економіки мають інформатизація та комп'ютеризація, які формують основу технологічної інтеграції науки й виробництва, забезпечують ефективну обробку даних, дають змогу переорієнтувати бізнес на динамічні зміни глобальних ринків.

Інформатизація, спрямована на ефективнішу організацію продуктивної діяльності людини, радикально змінила та продовжує змінювати форми ділової активності. Інститутів, які нещодавно мали комунікаційні бар'єри (зокрема час та відстань), вже немає. Можливість постійно перебувати в онлайн-режимі об'єднує людей і бізнес у різних частинах планети, допомагає обговорювати та приймати бізнес-рішення, спільно розв'язувати проблеми тощо. Глобалізація світової економіки та її інформатизація є каталізатором трансформації економічних систем, за яких «розмитість» кордонів між державами значно збільшує мобільність робочої сили, прискорює обмін інформацією, процес оновлення техніки та передачі капіталу, змінює форму конкуренції. Прагнучи реагувати на зміни навколишнього середовища, фірми стають учасниками різних видів співпраці [1, с. 15], через що виникають різноманітні альянси, однією з форм яких є міжнародні стратегічні альянси.

Міжнародні стратегічні альянси (МСА) - явище порівняно нове. Лише в 1990-х - на початку 2000-х років альянсові міжфірмові відносини, що відповідають стратегічним інтересам їхніх учасників, стали центром підвищеної уваги керівництва міжнародного бізнесу. Майже кожна з найбільших всесвітніх компаній ІТ-сфери бере участь у 60 великих стратегічних альянсах, вкладаючи мільйони доларів у партнерські взаємини. Так, ВЕА Systems з 2000 по 2008 рр. витратила на різні партнерські програми 1.5 млрд дол. США, уклала за цей період понад 100 альянсів, багато з яких були міжнародними стратегічними. Проте у 2008 р. ВЕА Systems поглинув її партнер з альянсових міжфірмових відносин.

Ринок ІТ-сфери в Україні щороку демонструє безперервне зростання та розвиток, його учасники дедалі частіше контактують зі своїми колегами з інших країн. МСА стають однією з найдоцільніших форм партнерської участі вітчизняних ІТ-компаній з провідними іноземними компаніями ІТ-сфери. Проте щоб передбачити всі ризики вступу до МСА, наприклад, не втратити свою суб'єктність унаслідок поглинання (як це сталося з ВЕА Systems), варто розуміти причини, суть і наслідки створення таких альянсів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням мотивів утворення стратегічних альянсів, розвитку, перспектив співпраці та найпривабливіших сфер формування присвятило свої праці широке коло закордонних вчених. Д. Блейкі, К. Гон, І. До, Б. Гомес-Кассерес та інші висвітлили свої погляди у спільному виданні «Стратегічні альянси», в якому розглянуто проблеми, пов'язані з партнерськими відносинами між компаніями: причини та способи створення стратегічних альянсів, стратегії збереження альянсів і підтримання взаємовигідного співробітництва в рамках партнерських відносин [2].

Особливу зацікавленість викликає дослідження М. Ечеваррія «Забезпечення співпраці: досягнення успіху через стратегічні союзи і партнерства» [3]. Ця наукова праця є одним з перших практичних посібників щодо налагодження успішного стратегічного співробітництва. У ній розкрито структуру, яка поєднує методологію спільного лідерства з революційним процесом розвитку стратегічних альянсів, що можуть застосовуватися не тільки до будь-якої галузі (зокрема й до /Г-сфери), а також до партнерських організацій різного розміру.

Авторський підхід до створення міжнародних стратегічних альянсів обгрунтовано вченим Б. Нільсеном у його працях «Як фірми обирають партнерів для міжнародних стратегічних альянсів? Емпіричне дослідження мотивів формування міжнародних стратегічних альянсів»; «Синергія у стратегічних альянсах: мотивація та додаткові синергетичні вигоди у мережах знань» [4]. У цих дослідженнях використано ресурсний підхід до організацій - учасників альянсу.

Передбачено, що конкурентні переваги організацій є наслідком їхнього доступу до ресурсів, особливо до неявних (заснованих на знаннях). Дослідження не містять традиційного припущення щодо взаємодоповнюваності ресурсів (або ресурсних баз) як необхідності успішної співпраці МСА, запропоновано інший, динамічніший підхід до формування таких альянсів, заснований на принципі синергії.

Також заслуговують увагу теоретичні дослідження А. Малик, В. Перейра, П. Будхвар про ідентифікації теорій конвергенції в контексті глобальної індустрії інформаційних технологій (ІТ). Автори наводять аргументи на користь наявності «множинної конвергенції» або «множинних конфігурацій перехресної конвергенції» в економічних взаємодіях в ІТ-секторі, що здебільшого приймають форму стратегічних альянсів. Отримано висновок щодо наявності мультивергент- них конфігурацій у стратегічних ділових партнерствах в ІТ-галузі.

Цікавим є дослідження колективу авторів щодо визначення взаємозалежності позиціювання ІТ-компаній у стратегічних альянсах і результативності повернення інвестицій у НДР [5]. Аналіз групи даних 464 ІТ-компаній за 14-річний період надав можливість науковцям зробити висновок, що рентабельність інвестицій в інновації зростає з поглибленням зв'язків учасників альянсу з компаніями, що споживають ІТ.

Вітчизняні вчені також активно вивчають міжнародні стратегічні альянси. Так, В. Тронько в досліджені «Формування міжнародних стратегічних альянсів у сфері телекомунікаційних послуг» [6] проаналізував передумови та детермінанти формування міжнародних стратегічних альянсів і виокремив сучасні тенденції розвитку МСА на ринку телекомунікаційних послуг України. Видам і класифікації стратегічних альянсів, позитивним аспектам створення стратегічних альянсів присвячена стаття «Стратегічні альянси як феномен глобальної економіки» О. Чернової та І. Морозової [7].

Попри вагомий внесок напрацювань в обраній сфері дослідження, невирішеними залишаються питання, пов'язані з формуванням МСА саме у сфері інформаційних технологій і застосування вітчизняними ІТ-компаніями такого виду співпраці.

Метою дослідження є аналіз міжнародних стратегічних альянсів як форми співпраці компаній в ІТ-сфері та можливості включення українських компаній у ці відносини.

Матеріали та методи

Теоретичним і методологічним підґрунтям для написання статті стали праці вітчизняних і закордонних науковців щодо діяльності міжнародних стратегічних альянсів, структури та зв'язків між партнерами МСА.

Дослідження проведено із застосуванням методів теоретичного узагальнення, порівняльного аналізу, аналізу та синтезу, індукції й дедукції, що дало змогу встановити фактори, які визначають перехід від конкуренції до співпраці та створення альянсів між компаніями в ІТ-сфері, а також характерні риси МСА, що утворюються в сфері інформаційних технологій.

Результати дослідження

Інформаційні технології - це сучасна галузь економіки України, що динамічно розвивається. Проте ІТ-сфера - це не лише інформаційні, а й телекомунікаційні технології. Загалом ІТ- сфера - це сектор інформаційних і телекомунікаційних технологій, тобто сукупність галузей виробництва й сфери послуг, що займаються збором, передачею та відображенням інформації або даних через електронні засоби. Отже, ІТ-сфера складається з двох типів галузей: виробничої та сфери послуг. Виробничі галузі мають бути залучені у процес обробки інформації та побудови комунікацій, зокрема передачу й відображення інформації. Крім того, компанії виробничих галузей повинні використовувати електронні засоби обробки для розпізнавання, вимірювання та/або запису фізичних даних чи контролю над фізичними процесами. Основною сферою діяльності галузей сфери послуг є виконання функцій обробки та передачі інформації через електронні засоби [8]. ІТ-сфера є основою прогресу та проривних рішень у традиційних галузевих сферах, в яких здійснюється продуктивна діяльність людини.

Динамічний розвиток ІТ-сфери зумовлює її складність, швидкість змін і значну невизначеність технологічних траєкторій: лише за 2018 р. ІТ-послуги принесли в бюджет України майже 10 млрд грн податків. Щороку ці цифри зростають у середньому на 20-25 %. Якщо у 2012 р. внесок ІТ в економіку країни становив 0.8 % ВВП України, то нині - уже 4 %. Наразі експорт ІТ-послуг України приносить понад 5 млрд дол. США на рік, разом з тим у 2013 р. цей показник ледь сягав позначки 2 млрд дол. США [9]. Динамічність розвитку й перспективність ІТ-сфери є важливим мотивом під час прийняття рішень щодо розподілення ризику та об'єднання ресурсів серед її учасників. Саме в цій сфері конкуренція часто переходить у співробітництво. Формування альянсів у ІТ-сфері дає можливість змінити прийняті на практиці застарілі стандарти й створити нові, оскільки партнери відкрито діляться своїми технологіями та об'єднують зусилля для перемоги над своїми загальними конкурентами.

У науковій літературі надано низку факторів, що визначають перехід від конкуренції до співпраці та утворення альянсів між компаніями в ІТ-сфері.

Динаміка розвитку продуктивних сил. Важливою рушійною силою для співпраці в ІТ-сфері є той факт, що технології розвиваються настільки швидко, що для різних суб'єктів, які намагаються зберегти свій статус на ринку, поодинці виграти в перегонах такого розвитку стає неможливим. Тож компанії формують мережу альянсів для захисту від ризику можливої появи нових технологій в інших організаціях, зокрема й у конкурентів [10, с. 21].

Посилення конкурентної боротьби. Цей фактор змушує учасників ІТ-сфери фокусувати свою увагу на розвитку тих компетенцій, у яких вони мають переваги перед іншими (є лідерами). Така спеціалізація автоматично сприяє створенню нових партнерських відносин. Спеціалізація в ключових компетенціях посилюється в ситуації жорсткої конкуренції та необхідності збільшення акціонерної вартості компанії. Посилення спеціалізації та конкуренції також змушує компанії шукати партнерів задля спільного протистояння діям конкурентів, які вже об'єдналися в альянси.

Зміни характеру попиту. Загальний рівень добробуту в сучасній економіці зумовлює попит на кастомізовані продукти та послуги. Такий тип попиту є важливою рушійною силою формування партнерських відносин, оскільки далеко не всі фірми здатні реагувати на різні запити численних споживачів самостійно. У разі відносин Ьтіпезь-їо-Ьшіпезь кастомізовані інтегральні рішення часто є єдиним варіантом [11, с. 13]. Попит на кастомізовані рішення, який постійно зростає, сприяє поширенню альянсів у ІТ-сфері як серед виробників, так і між виробниками та споживачами.

Поява нових методів управління та організаційних інновацій. Практичне існування альянсів, які, по суті, є «гібридними» відносинами між партнерами, неможливе без розвитку спеціальних інструментів управління. Фундамент цих методів і організаційних інновацій закладено на початку 90-х років ХХ ст. Наразі їх продовжують розробляти й успішно застосовувати на практиці, про що свідчить зростання кількості успішних альянсів, які є вагомою альтернативою злиттям і поглинанням.

У певний період свого розвитку кожна успішна компанія в ІТ-сфері постає перед вибором шляху свого зростання. Є три базових напрями зростання компанії.

Внутрішнє зростання. Розширення штату компанії завдяки найманню співробітників. Розширення на цій основі спектра надання послуг тощо.

Придбання активів. Цей спосіб полягає в «купівлі» активів чужої компанії внаслідок злиття з нею або її поглинання.

Альянси. Встановлення тісних партнерських взаємовідносин з іншими компаніями. Основою для цього є тактичні або стратегічні цілі, яких без фактичного збільшення «активів» компанії досягти неможливо.

Компанія в ІТ-сфері, що постає перед проблемою вибору шляху свого зростання, аналізує переваги та недоліки обраного напряму (таблиця), які залежать від умов не лише внутрішнього, але й, значною мірою, зовнішнього середовища. Так, у ситуації з низьким ризиком, високою доступністю ресурсів, необхідним низьким темпом росту організація надасть перевагу органічному внутрішньому зростанню. Але в разі недостатності ресурсів, масштабних змін у зовнішньому середовищі, суттєвих відмінностей організаційних культур і структур вибір буде зроблено на користь придбання активів або альянсів.

Таблиця

Переваги та недоліки базових напрямів зростання компанії в ІГ-сфері