Німецьке головування в Європейському Союзі як фактор розвитку процесу європейської інтеграції (друга половина 2020 року)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут історії України НАН України

Німецьке головування в Європейському Союзі як фактор розвитку процесу європейської інтеграції (друга половина 2020 року)

Андрій Мартинов

д-р іст. наук, проф., пров. наук. співроб.



Анотація

Стаття присвячена головуванню Німеччини в Європейському Союзі у другому півріччі 2020 року. У статті доводиться, що це був критичний період в сучасній історії розвитку процесу європейської інтеграції. Конфліктні тенденції проявлялись під час переговорів з проблеми умов виходу Великої Британії з ЄС. Додаткового погодження вимагала бюджетна політика Європейського Союзу. Ключовими задачами головування Німеччини були внутрішні проблеми Євросоюзу. Показано, що зосередитись винятково на внутрішніх питаннях не вдалося. Пандемія загострила міжнародні проблеми. Німецька дипломатія долучилася до врегулювання грецько-турецьких протиріч. Німеччина і Франція знайшли спільну позицію щодо угоди про умови виходу Великої Британії з Європейського Союзу. Німеччина досягла компромісу з питання прийняття бюджету Європейського Союзу на період до 2027 року. Було створено великий фонд підтримки європейської економіки за часів пандемії. Німеччина задала тенденції розвитку відносин Євросоюзу з ключовими партнерами: США, Росією, Китаєм. Німеччина на чолі ЄС вітала перемогу на президентських виборах у США Джозефа Байдена. Європейський Союз розглядає питання відновлення переговорів щодо створення трансатлантичної зони вільної торгівлі зі США. ЄС і США готові оновити євроатлантичне партнерство. Взаємодія ЄС і США покликана захищати ліберальну демократію у сучасному світі. За сприяння Німеччини Європейський Союз підписав інвестиційну угоду з Китаєм. Пекін взяв на себе зобов'язання запровадити соціальні гарантії праці та обмежити порушення прав людини. Російські авторитарні загрози залишаються викликом для процесу європейської інтеграції. Під час головування Німеччини в Європейському Союзі конфліктними питаннями стали результати президентських виборів у Білорусі та отруєння російського опозиційного політика Олексія Навального. У висновках статті доведено, що німецьке головування було успішним. У внутрішній політиці Європейського Союзу вдалося сформувати стратегію екологічного оновлення європейської економіки. Успішність екологічної модернізації економіки Євросоюзу системно залежить від внутрішньої спроможності еліт і європейських суспільстві реалізувати цей курс та від сприятливої розстановки сил у глобалізованому світі.

Ключові слова: Європейський Союз, європейська інтеграція, Китай, Німеччина, Росія, США, Рада Європейського Союзу.



Andrii Martynov

Dr. Habil. (History), Professor, Leading Research Fellow

Institute of History of Ukraine of the National Academy of Sciences of Ukraine

PRESIDENCY OF GERMANY IN THE EUROPEAN UNION AS FACTOR OF DEVELOPMENT OF EUROPEAN INTEGRATION PROCESS (THE SECOND HALF OF 2020)

Abstract

The article is devoted to Germany's presidency in the European Union in the second half of 2020. This was a critical period in the modern history of the process of European integration. Conflicting tendencies emerged during the negotiations on the terms of the Brexit. The budget policy of the European Union required approval. The key tasks of the German presidency were the internal problems of the European Union. But it was not possible to focus exclusively on immanent issues. The pandemic has exacerbated international problems. German diplomacy joined in the settlement of the Greek-Turkish controversy. Germany and France have reached a common position on an agreement on the terms of Britain's withdrawal from the Brexit. Germany has reached a compromise on the adoption of the European Union budget for the period up to 2027. A large fund was created to support the European economy during the pandemic. Germany has set trends for the development of the European Union's relations with key partners: the United States, Russia, and China. Germany welcomed Joseph Biden's victory in the US presidential election. The European Union is considering resuming negotiations on a transatlantic free trade area with the United States. The EU and the US are ready to renew the Euro-Atlantic partnership. The interaction between the EU and the US is designed to protect liberal democracy in the modern world. With the assistance of Germany, the European Union has signed an investment agreement with China. Beijing has pledged to introduce social security guarantees and limit human rights abuses. Russia's authoritarian threats remain a challenge to the European integration process. During Germany's presidency of the European Union, the results of the presidential election in Belarus and the poisoning of Russian opposition politician Alexei Navalny became conflicting issues. The German presidency was successful. In the internal policy of the European Union it was possible to form a strategy of ecological renewal of the European economy. The success of the environmental modernization of the EU economy systematically depends on the internal capacity of elites and European societies to implement this course and on the favorable balance of power in a globalized world.

Key words: European Union, European integration, China, Germany, Russia, USA, Council of the European Union.



Вступ

Постановка проблеми. У другому півріччі 2020 року Німеччина відповідно до принципу ротації головувала у Раді Європейського Союзу. У цій хронологічній фазі зійшлися декілька кризових процесів як внутрішнього для Європейського Союзу характеру, так і у сфері міжнародних відносин. У іманентному порядку денному європейської інтеграції назріло питання прийняття бюджету Європейського Союзу на період 2021-2027 років. Пропозиції фінансування відновлення економіки 27 країн-членів ЄС за рахунок збільшення боргового навантаження європейськими скептиками розглядаються як спроба зробити крок у напрямку формування спільного бюджету країн - членів ЄС, а отже і до поетапної федералізації Євросоюзу. За цих обставин солідарність виявляється критично важливою для європейської економіки. Заради покриття видатків на порятунок європейської економіки за часів пандемії коронавірусу Європейська комісія пропонувала збільшити податки на цифрові компанії (проти цього виступає Ірландія, чия економіка зав'язана на інформаційні технології), а також на пластикові пакети та викиди вуглецю. Відкритим є питання, чи додаткові «екологічні податки» стимулюватимуть інновації, або ще одним тягарем стануть для бізнесу. Без погодження протиріч щодо субсидій неминучим буде поглиблення розколу. Розбіжності існують щодо змін клімату, формування єдиної соціально-орієнтованої Європи, спільної міграційної політики. Не менш складними є зовнішньополітичні проблеми, пов'язані із питаннями спільної зовнішньої політики Євросоюзу, особливо щодо США, Китаю, Росії.

Огляд публікацій. Фундаментальні договори Європейського Союзу відводять країні, яка головує в Євросоюзі за принципом ротації (кожні півроку змінюються головуючі), широке коло повноважень. Саме головуюча країна відповідальна за координацію процесу прийняття рішень та їхню реалізацію [2, с.16]. Як правило, успішність головування залежить від ресурсних політичних, економічних, дипломатичних та інших можливостей тієї чи іншої країни [4, с.29]. Політична система Європейського Союзу, як наголошує німецький дослідник В.Вессельс, налаштована на пошук компромісу, що важливо, зважаючи на залишки системи накладання вето на рішення, які не влаштовують ту чи іншу країну Євросоюзу [29, с.44]. Яскравий приклад цього дає історія виходу Великої Британії з Євросоюзу. Стратегічною метою ЄС було недопущення дезінтеграції процесу європейської інтеграції внаслідок виходу Великої Британії та мінімізація негативних наслідків цього процесу [27, с.58].

На початку німецького головування у другій половині 2020 р. у ЄС лунали припущення, що пандемія коронавірусу негативно позначиться на ефективності прийняття та реалізації рішень щодо стратегії і тактики розвитку процесу європейської інтеграції [23, с.47]. Але цей песимістичний прогноз не виправдався. Німеччина використала увесь потенціал своєї дипломатії, аби розблокувати глухі кути розвитку процесу європейської інтеграції. Звичайно, цьому допоміг консенсус щодо європейської проблематики серед партій «великої коаліції» християнських демократів, християнсько-соціального союзу та соціал-демократичної партії Німеччини. Саме це допомогли уникнути тривалих безплідних обговорень та оперативно приймати й реалізовувати необхідні рішення.

Мета статті полягає у з'ясуванні основних результатів головування Німеччини в Європейському Союзу у другій половині 2020 року.



Результати

європейський союз інтеграція

Ключовими задачами головування Німеччини були внутрішні проблеми Євросоюзу. Насамперед треба було прийняти бюджетну стратегію до 2027 року, створити та поділити спільні бюджетні фонди ЄС, покликані стимулювати економічний розвиток за умов пандемії. Але зосередитись головним чином на внутрішньополітичних питаннях не вдалося. Адже пандемія максимально загострила чимало міжнародним проблем. Зокрема, Туреччина спробувала силовими засобами домогтися визнання свого пріоритету у видобутку природного газу на шельфі турецької частини Північного Кіпру на шельфі Середземного моря. У серпні 2020 р. загострилися грецько -турецькі суперечності щодо видобутку газу на шельфі Кіпру [17, с.1]. Ситуація ускладнювалась тим фактом, що Туреччина за домовленістю з ЄС утримує на своїй території майже два мільйони сирійських біженців. Турецький президент Р.Ердоган шантажував ЄС можливістю «запуску» цих біженців «балканським транзитом» до Західної Європи. Зрештою, вдалося уникнути «гарячих» варіантів розвитку подій.

У середині серпня 2020 р. бундесканцлер А.Меркель провела у форті Брегансон консультації з президентом Франції Е.Макроном щодо координації німецько-французької позиції щодо європейських справ [16, с.1]. У випадку виходу Британії з ЄС без угоди Франція погрожували відмовитись від погодження квот на вилов риби. Розглядалась також «сенсаційна» пропозиція президента Туреччини Р.Ердогана замість Великої Британії прийняти до ЄС Туреччину [25, с.1]. Але ця пропозиція більше нагадувала пропагандистський троллінг Євросоюзу, адже нормативно-правова база європейської інтеграції не передбачає такої ротації країн-членів. Адже без виконання так званих Копенгагенських критеріїв членство в ЄС неможливе. Приводом для часткових європейських санкцій став конфлікт Туреччини з Грецією і Кіпром з приводу видобутку газу на шельфі турецького Північного Кіпру. Але розбіжності між ЄС і Туреччиною зберігаються у сфері міграційної політики та у низці регіональних проблем на Близькому Сході та Північній Африці.

Під час головування Німеччини в ЄС відбувались напружені переговори щодо підготовки заключної угоди, яка мала регулювати вихід Британії з ЄС. Зокрема, 15 вересня 2020 р. палата громад прийняла закон про британський контроль на митному кордоні між Ольстером і Ірландською Республікою [3, с.1]. Перемога Джо Байдена на виборах президента США стимулювала переговорний процес між ЄС і Британією. Адже можливим є повернення до ідеї створення «Трансатлантичної зони вільної торгівлі», тому Європа має залишатись британською долею.

16 вересня 2020 р. голова Європейської Комісії Урсула фон дер Ляйєн представила Європейському парламенту доповідь «Про стан Євросоюзу» під промовистою назвою «Будуючи світ, в якому ми хочемо жити». Стратегічною метою було визначено створення життєздатного Європейського Союзу, адаптованому до крихкого світу [24, с.1]. Визначивши стратегію, не менш важливо, було дотримуватись адекватної історичним обставинам тактики. Ці питання стосуються погодження різних національних інтересів країн-членів ЄС. Наростали протиріччя з країнами Вишеградського блоку щодо поєднання бюджетних питань ЄС із міграційними проблемами [26, с.1]. 8 жовтня 2020 р. міністр закордонних справ ФРН Г. Маас у Братиславі провів переговори з колегами з Словаччини, Польщі, Чехії та Угорщини [12, с.1]. Угорщина та Польща наполягали на збільшенні свого фінансування з фонду ЄС, розрахованого на стимулювання економіки за умов пандемії. Загальний обсяг бюджету Європейського Союзу на 2021 -2027 року 1,82 трильйони євро (включно з 750 млрд. євро корона вірусного фонду) [14, с.1].

10 грудня 2020 р. на засіданні Європейської Ради А.Меркель закликала до знаходження компромісу щодо бюджету ЄС до 2027 року [6, с.1]. Було досягнуто компромісу із Ірландією щодо митного кордону з Ольстером. Британія погодилась на п'ятирічний перехідний період. 24 грудня 2020 р. Європейський Союз і Велика Британія підписали Угоду про співробітництво після завершення процедури виходу Британії з ЄС [7, с.1].

Британія приступила до вибудовування своєї зони впливу в Європі, уклавши угоду про стратегічне співробітництво з Україною [21, с.1]. За умов пандемії коронавірусу Німеччина задала тенденції розвитку відносин Євросоюзу з ключовими партнерами: США, Росією, Китаєм.

Особливість відносин ЄС і США на цьому етапі полягала у часових рамках президентської виборчої кампанії та запеклій боротьбі між кандидатом від Демократичної партії Дж. Байденом та кандидатом від Республіканської партії Д. Трампом. Наприкінці серпня 2020 р. німецький тижневик «Шпігель» описував передвиборчий з'їзд Республіканської партії як «шоу страху» [22, с.1]. Німецькі еліти після виборів 3 листопада 2020 р. розкритикували Д.Трампа за небажання визнавати свою поразку на президентських виборах [9, с.1]. Бундесканцлер Ангела Меркель однією з перших привітала з перемогою Дж. Байдена [5, с.1]. Дипломатична команда Джо Байдена відразу після його обрання підтримала ініціативу Д.Трампа щодо запровадження санкцій проти фірм, які будують другу чергу газопроводу «Північний потік» [11, с.1]. Це питання на час написання цієї статті залишалося предметом переговорів між Берліном і Вашингтоном. Тільки 24 листопада 2020 р. Д.Трамп дав наказ своїй команді співпрацювати з командою Дж. Байдена у питанні передачі влади [20, с.1].

Специфіка відносин ЄС і Китаю під час головування Німеччини в Євросоюзі полягала у створенні політичних передумов для розвитку торговельно-економічних відносин, зважаючи на гостру торговельну війну Китаю і США. Обсяг торгівлі Китаю з самою лише ФРН 2019 р. склав 250 млрд. доларів [28, с.1]. У середині листопада 2020 р. Китай домігся підписання угоди про створення Тихоокеанської зони вільної торгівлі [1, с.1]. Це вимагало від ЄС адекватної реакції. Демократичні активісти Гонконгу вимагали від Німеччини ставитись до статусу Гонконгу як до статусу Східного Берліну за часів холодної війни [10, с.1]. Однак на початку січня 2021 р. Європейський Союз і Китай підписали угоду про захист інвестицій, попри критику європейських та американських лібералів [18, с.1]. У жовтні 2020 р. П'ятий Пленум ЦК КПК затвердив 14-й п'ятирічний план на 2021-2025 роки та стратегію до 2035 року на умовах опори на власні сили та зовнішньої відкритості. Китай не готовий витрачати стільки ж, скільки Європейський Союз на екологічну модернізацію китайської економіки, адже великими залишаються витрати на підтримання соціально-політичної стабільності китайського суспільства.

Відносини Європейського Союзу і Росії під час головування ФРН в ЄС були пов'язані із наслідками виборів президента Білорусі та справою отруєння й подальшого арешту російського опозиційного діяча Олексія Навального. На фоні насилля в Білорусі після виборів 9 серпня 2020 р. міністр закордонних справ Німеччини Г.Маас відвідав Москву і Петербург [13, с.1]. Відзначали 50- річчя радянсько-німецького договору 12 серпня 1970 року. Сторони констатувати наявність серйозних розбіжностей у поглядах на багато актуальних проблем, зокрема, щодо іранської ядерної програми, залучення російських найманців у Лівії, активності російських спеціальних служб у Німеччині. Експерт «Німецького фонду наука і політика» Сабіна Фішер наголошувала на несумісності ціннісних орієнтирів Москви і Берліна щодо насилля в Білорусі [8, с.1]. Особисто А.Меркель не вдалося переконати О.Лукашенка у необхідності поступок опозиції.

21 серпня 2020 р. отруєний російський опозиціонер О.Навальний став «особистим гостем» бундесканцлера А.Меркель у берлінській клініці «Шаріте» [19, с.1]. Німеччина, як головуюча країна в ЄС, ініціювала погодження санкцій щодо Білорусі. Росія розглядала події у Білорусі як спробу створити санітарний кордон із ризиком подальшої втрати Калінінградської області. За цих обставин експерт «Німецького Фонду зовнішньої політики» Стефан Майстер констатував кінець особливої східної політики ФРН щодо Росії, адже неможливо досягти з РФ спільного ціннісного базису, тому можливе тільки «вибіркове залучення Росії до вирішення спільних проблем» [15, с.1]. Був скасований запланований на 15 вересня 2020 р. візит міністра закордонних справ Росії С.Лаврова до Берліну. Після інавгурації О.Лукашенка 23 вересня 2020 р. Євросоюз заявив, що не визнає його легітимним президентом після 5 листопада 2020 року. Російська дипломатія звинувачувала німецькі еліти у небажанні визнавати посилення ролі на міжнародній арені Росії і Китаю. Європейський Союз демонстрував готовність долучитись до нових санкцій США. Адміністрація Джо Байдена переглянула стратегію Д.Трампа щодо Китаю і Росії. Якщо для 45-го президента США ключовим суперником був Китай, то для 46-го президента таким суперником є Росія. Це залишає для Євросоюзу можливості для маневрування та вибіркової співпраці як із Росією, так і Китаєм.

Європейський Союз залишається світовим лідером у процесі глобальної боротьби зі змінами клімату. До 2050 р. поставлено мету стати «екологічно нейтральним», тобто не завдавати шкоди довкіллю. Створено систему екологічного моніторингу та обміну інформацією. Впродовж 1990-х років екологічна політика стала пріоритетним напрямком діяльності ЄС. Питання захисту довкілля включені у програми розвитку транспорту, енергетики і сільського господарства. В 1999 р. було запроваджено для ЄС систему екологічної сертифікації. Ключовими завданнями екологічної політики ЄС визначено: боротьбу зі змінами клімату, забезпечення біологічної різноманітності, обмеження негативного впливу виробництва на здоров'я людей та якість життя, раціональне використання природних ресурсів, переробка відходів. Екологічна політика перебуває у сфері спільної компетенції держав-членів та органів ЄС.

Важливим напрямком діяльності ЄС є спільна енергетична політика. Європейська інтеграція розпочиналась з енергетичних галузей вугілля та атомної енергетики. Але це не привело до формування в рамках європейських співтовариств спільної енергетичної політики. Потрібно було пройти додаткові етапи розбудови спільного ринку, аби актуалізувалась така потреба. В 1988 р. було прийнято програму лібералізації внутрішнього енергетичного ринку країн Західної Європи. Метою було визначено формування спільного ринку енергетики і газу. Починаючи з 1998 р. цей процес перемістився у сферу реальної політики. У вересні 2009 р. було прийнято третій пакет реформування ринку енергетики. Стратегічними завданнями було визначено: спрощення виходу на ринок нових виробників енергії, руйнування монопольної структури ринку, надання споживачу права вільного обрання постачальника, надання третім фірмам доступу до транспортувальних та розподільчих мереж, поділ функцій видобувача, транспортувальника та постачальника енергетичних послуг.

Наразі лібералізації ринку далека від ідеалу. Замість єдиного енергетичного ринку ЄС створено окремі лібералізовані національні ринки. Не відбувся процес демонополізації, адже багато країн ЄС проводять протекціоністську політику у сфері енергетики, недостатнім є рівень конкуренції. У підсумку ціни на газ та електроенергію різняться суттєво по країнах-членах ЄС. На початку 2000-х рр. було прийнято пакет заходів по енергетиці і клімату. Завданнями було визначено досягнення високої ефективності сектору за рахунок підвищення конкуренції, екологічна стабільність та ресурсна стабільність. В 2009 р. була прийнята директива ЄС щодо розвитку альтернативних джерел електроенергії. Ключовим завдання є диверсифікації джерел постачання газу і нафти до країн ЄС.

Країни-члени ЄС глибоко інтегровані у світовий розподіл праці. ЄС має диференційовану структуру зовнішньої торгівлі. До світової економічної кризи 2008 р. на країни ЄС приходилось до 36% світового експорту і 33% світового імпорту машин та обладнання [14, с.2]. Потужні позиції ЄС займає у експорті авіаційної техніки і транспортного машинобудування. ЄС провідний експортер хімічних товарів, включно з фармацевтичними. ЄС зберігає провідні позиції у експорті аграрної продукції та у світовій торгівлі послугами. Майже 70% торгівлі припадає на Спільний ринок. На США припадає 21% експорту і 13% імпорту ЄС. На Китай 16% імпорту і лише 6% експорту ЄС. Якщо у торгівлі зі США ЄС має позитивне сальдо, то у торгівлі з Китаєм негативне. В 2008 р. на Росію приходилося 11% імпорту ЄС і 8% експорту ЄС. Тоді як на «маленьку» Швейцарію 7% експорту ЄС і 5% імпорту. Частка Японія у товарообігу ЄС не перевищувала тоді 5% [27, с.109-110].

Інструментами зовнішньої торгівлі ЄС залишаються єдині митні тарифи та єдина митна політика. Режим найбільшого сприяння стосується усіх країн- членів Світової організації торгівлі. Однак у торгівлі з країнами, які розвиваються ЄС використовує кількісні обмеження, спеціальні захисні заходи захисту власних виробників, антидемпінгові заходи, субсидіювання експорту до інших країн, спеціальні стандарти і норми.

Регіональна політика ЄС покликана консолідувати регіони в єдиний інтеграційний комплекс, забезпечувати раціональне поєднання спільних інтересів з інтересами окремих держав. Немає мети повністю зрівняти усі регіони, адже нерівність є характеристикою ринкової економіки та стимулом розвитку. В рамках ЄС не здійснюється перерозподіл коштів між регіонами, як це роблять федеративні держави. Регіони, які потребують допомогу, можуть користуватись структурними фондами ЄС. В 1975 р. створено Європейський фонд регіонального розвитку, 1960 р. Європейський соціальний фонд, 1993 р. Фонд консолідації та Європейський інвестиційний банк. Принципи роботи структурних фондів: 1) предметна і територіальна концентрація зусиль на виборі обмеженої кількості напрямів діяльності та відбору; 2) багаторічний програмний підхід, 3) партнерство властей усіх рівнів, 4) доповнення фондами ЄС національних ресурсів регіональної політики [27, с.115]. Головними напрямками регіональної політики є конвергенція, тобто сприяння розвитку територій з низьким рівнем добробуту, конкурентоспроможність, допомога територіям із структурними проблемами, розвиток людського капіталу боротьба з тривалим безробіттям, створення центрів професійної перепідготовки. Соціально-економічна конвергенція друга після аграрної політики стаття видатків спільного бюджету Європейського Союзу.

Висновки

Загалом головування Німеччини в Європейському Союзу у другому півріччі 2020 р. можна вважати успішним. Передусім вдалося погодити бюджет Європейського Союзу на 2021-2027 роки. Цей документ передбачає субсидіювання європейських виробників під час пандемії коронавірусу, але й вирішує стратегічні завдання, пов'язані із розвитком екологічно чистої економіки. Успішна екологічна модернізація економіки країн-членів Євросоюзу залежить як від фінансового ресурсного забезпечення реалізації назрілих реформ, так і позиціонування Євросоюзу у світі. Вирішення цих стратегічних завдань фактично заморожує прийом до ЄС нових держав - членів, зокрема, із Західних Балкан. Прихід до влади у США адміністрації Дж. Байдена відкрив можливості для нового етапу трансатлантичного партнерства, попри вихід Британії з ЄС. Оновлення євроатлантичної співпраці виключає реалізацію російських прагнень щодо створення «великої Євразії» разом із ЄС, Росією та Китаєм всупереч інтересам США. Під час головування Німеччини Європейський Союз продемонстрував свою спроможність до суб'єктності як щодо стратегії розвитку європейської інтеграції, так і розвитку спільної зовнішньої політики і політики безпеки Європейського Союзу. Екологічна модернізація економіки країн-членів Євросоюзу пов'язана із ризиками кризи фазового переходу від одного економічного укладу до іншого. Цей перехід має свою соціально-політичну ціну та ускладнення. Ключовими критеріями успішності або невдачі цього проекту є реформування спільної аграрної політики Євросоюзу, досягнення високих екологічних стандартів енергетичного сектору, транспорту та промисловості. До кінця 2020 р. було досягнуто компромісу щодо перегляду сільськогосподарської політики Євросоюзу. Різними є стратегії країн ЄС щодо енергетичного сектору. Франція залишається прихильницею атомної енергетики. Німеччина закриває атомні станції, що обумовлює потребу збільшення виробництва енергії на теплових станціях та із альтернативних джерел електроенергії. Досягнення нових екологічних стандартів у промисловості ставить питання соціально-політичної стабільності, адже існує ризик скорочення кількості робочих місць у старих промислових секторах та повільне створення нових робочих місць. Такі диспропорції можуть негативно позначитись на політичній підтримці «зелених» екологічних політичних партій насамперед у країнах «старої» Європи. Політичні позиції «зелених» у країнах «нової» Європи є менш впливовими. Цей факт ускладнює формування спільної екологічної групи впливу у ЄС з метою політичного тиску з метою реалізації екологічної модернізації економіки.

Відкритим є питання посилення або послаблення конкурентної спроможності економіки Європейського Союзу, якщо екологічну модернізацію проводитиме тільки Євросоюз, а не інші економічні центри, такі як Китай, США, Індія, Японія. Президент США Джозеф Байден повернув США до режиму Паризької кліматичної угоди 2015 року. Але відкритим є питання наявності загально американського політичного консенсусу щодо швидкої екологічної модернізації американської економіки. Адже досвід президентства Д.Трампа 2017-2020 рр. засвідчив факт стимулювання американської економіки за рахунок відмови від стандартів міжнародних екологічних угод. Тобто успішність екологічної модернізації економіки Євросоюзу системно залежить від внутрішньої спроможності еліт і європейських суспільстві реалізувати цей курс та від сприятливої розстановки сил у глобалізованому світі.



Список використаних джерел та літератури

1. Asiatisches Freihandelsabkommen: Chinas Sieg, Europas Problem [Elektronische Ressource] - Zugriffsmodus: https://www.t-online.de/nachrichten/ausland/intemationale-politik/id- 88953884/neues-freihandelsabkommen-in-asien-das-ist-europas-problemen.html (Datum der Antragstellung: Januar 21, 2021). - Titel vom Bildschirm.

2. Bamberg E., Stubb A. The European Union: How does it Work? / Bamberg E., Stubb A. - Oxford: Oxford University Press, 2003 - 380 s.

3. Britisches Unterhaus fьr Johnsons umstrittenes Brexit-Gesetz. [Elektronische Ressource] -

Zugriffsmodus:: https://www.welt.de/politik/ausland/article215735396/brexit-mehrheit-im-

britischen-unterhaus-fuer-johnsons-umstrittenes-gesetz.html (Datum der Antragstellung: Januar 29, 2021). - Titel vom Bildschirm.

4. Cini M. European Union Politics / M.Cini - Oxford: Oxford University Press, 2007. - 400 s.

5. Die Kanzlerin gratuliert Joe Biden. [Elektronische Ressource] - Zugriffsmodus:: https://www.spiegel.de/politik/ausland/angela-merkel-gratuliert-joe-biden-merkels (Datum der Antragstellung: November 7, 2020). - Titel vom Bildschirm.

6. EU-Gipfel Merkel hofft auf Einigung im Haushaltsstreit. [Elektronische Ressource] -

Zugriffsmodus: https://www.deutschlandfunk.de/eu-gipfel-merkel-hofft-auf-einigung-im-

haushaltsstreit.1939.de.html (Datum der Antragstellung: Dezember 7, 2020). - Titel vom Bildschirm.

7. EU-UK Trade and Cooperation Agreement. [Elektronische Ressource] - Zugriffsmodus:

https://www.ec.europa.eu/commission/press-corner/detail/en/p_20_2531 (Datum der

Antragstellung: Dezember 29, 2020). - Titel vom Bildschirm.

8. Fischer S. Unternachbarn: Der Russische Blick auf die Nachwahl Proteste in Belarus.

[Elektronische Ressource] - Zugriffsmodus:: https://www.swp-berlin.org/publikation/unter-

nachbarn-der-russische-blick-auf-die-nachwahl-proteste-in-belarus/ (Datum der Antragstellung: Dezember 30, 2020). - Titel vom Bildschirm.

9. Kritik an Trump aus Deutschland. [Elektronische Ressource] - Zugriffsmodus: https://www.deutschland.de/newsblog-zur-us-praesident-schaftswahl-kritik-an-trump- aus.2852.de.html (Datum der Antragstellung: August 30, 2020). - Titel vom Bildschirm.

10. Kuong G. Hongkong wie Ost-Berlin im Kalten Krieg. [Elektronische Ressource]: -

Zugriffsmodus: https://www.welt.de/politik/ausland220780078/hongkong-chinas-aggressive-

politik-im-schatten-von-corona.html (Datum der Antragstellung: November 30, 2020). - Titel vom Bildschirm.

11. Kьper M. Auch Joe Biden will Nord Stream-2 stoppen. [Elektronische Ressource] -

Zugriffsmodus: https://www.t-online.de/nachrichten/deutschland/id-88948930/bericht-joe-biden-

auch-will-nord-stream-2-stoppen.html (Datum der Antragstellung: Januar 30, 2021). - Titel vom Bildschirm.

12. Maas in Bratislava: Dialog mit Visegrad-Lдndern, Griechenland und der Tьrkei.

[Elektronische Ressource] - Zugriffsmodus: https://www.diplo.de/2403106 (Datum der

Antragstellung: November 30, 2021). - Titel vom Bildschirm.

13. Maas reist nach Moskau und Petersburg. [Elektronische Ressource] - Zugriffsmodus: https://www.diplo.de/2374094 (Datum der Antragstellung: August 28, 2020). - Titel vom Bildschirm.

14. Markus B. Polen und Ungarn provozieren die nдchste EU-Krise. [Elektronische

Ressource] - Zugriffsmodus: https://www.spiegel.de/politik/deutschland/blokade-von-haushalt- und-corona-paket-ungarn-und-polen-bringen-bruessels-gegen-sich-auf-a (Datum der

Antragstellung: September 28, 2020). - Titel vom Bildschirm.

15. Meister S. Das Ende der Ostpolitik. [Elektronische Ressource] - Zugriffsmodus:

https://www.dgap.org/de/forschung/publikationen/das-ende-der-ostpolitik (Datum der

Antragstellung: September 30, 2020). - Titel vom Bildschirm.

16. Merkel besucht Macron in seinem Urlaub. [Elektronische Ressource] - Zugriffsmodus: https://www.t-online.de/nachrichten/ausland/eu/id_88398814/angela-merkel-besucht-emmanuel- macron-in-seinem-urlaub.html (Datum der Antragstellung: August 30, 2020). - Titel vom Bildschirm.

17. Merkel schaltet sich in Gassteit im Mittelmeer. [Elektronische Ressource] -

Zugriffsmodus: https://www.t-online.de/nachrichten/ausland/krisen/id_88389730/merkel-schaltet-

sich-in-gas-streit-im-mittelmeer.html (Datum der Antragstellung: September 1, 2020). - Titel vom Bildschirm.

18. Mit deutschen Millionen treibt China seine Expansionspolitik voran. [Elektronische Ressource] - Zugriffsmodus: https://www.welt.de/politik/ausland/plus224050154/kredite-der-kfw- deutsche-millionen-fuer-chinas-expansionspolitik.html (Datum der Antragstellung: Oktober 1,

2020). - Titel vom Bildschirm.

19. Nawalny darfst nach Deutschland. [Elektronische Ressource] - Zugriffsmodus: https://www.welt. de/politik/ausland/article213916162/alexej -nawalny-deutsche-aerzte-halten- nawalny-fuer-transportfaehig.html (Datum der Antragstellung: September 1, 2020). - Titel vom Bildschirm.

20. Neukirch R. Neuer US-AuЯenminister Antony Blinken. Das Ende von America First. [Elektronische Ressource] - Zugriffsmodus: https://www.spiegel.de/politik/ausland/antony-blinken- wird-us-aussenminister-das-ende-von-amerika-first-a (Datum der Antragstellung: Februar 1, 2021). - Titel vom Bildschirm.

21. Parkes R. Europe after Brexit. One Continent, Two Systems. Mode of Access: https://www.dgap.de/en/research/publications/europe-after-brexit-o (last Access: February 15,

2021). - Title from the Screen.

22. Pitzke M. Wahlparteitag der US-Republikaner Trumps Horror Show. [Elektronische Ressource] - Zugriffsmodus: https://www.spiegel.de/politik/ausland/donald-trumps-wahlparteitag- der-republikaner-trumps-duestere-horror-show-a (Datum der Antragstellung: August 15, 2020). - Titel vom Bildschirm.

23. Rappold J. Prдsidentschaft in der Pandemie. [Elektronische Ressource] - Zugriffsmodus: https://www.internationalepolitik,de/de/praesidentschaft-der-pandemie (Datum der Antragstellung: July 10, 2020). - Titel vom Bildschirm.

24. Reden fьr Europa. [Elektronische Ressource] - Zugriffsmodus: https://www.wienerzeitung.at/nachrichten/politik/europa/2075408-reden-wir-europa-nicht- schlecht.html (Datum der Antragstellung: August 10, 2020). - Titel vom Bildschirm.

25. Tьrkei kritisiert EU-Sanktionen gegen. [Elektronische Ressource] - Zugriffsmodus: https://www.deutschlandfunk.de/erdgas-streit-tuerkei-kritisiert-sanktionen-gegen-sie.1939.html (Datum der Antragstellung: August 15, 2020). - Titel vom Bildschirm.

26. Visegrad-Staaten stellen sich gegen EU-Migrationspakt. [Elektronische Ressource] -

Zugriffsmodus: https://www.welt.de/politik/ausland/article216462804/visegrad-staaten-stellen-

sich-gegen-eu-plaene-fuer-asylreform-unsinn.html (Datum der Antragstellung: August 31, 2020). - Titel vom Bildschirm.

27. Welfens P. BREXIT aus Versehen. Europдische Union zwischen Desintegration und neuer EU. Wiesbaden: VS Verlag fьr Sozialwissenschaft, 2017. - 360 s.

28. Wergin C. Chinas Fehlkalkulation. [Elektronische Ressource] - Zugriffsmodus: https://www.welt.de/politik/ausland/plus216029622/agressive-aussenpolitik-pekings- fehlkalkulations.html (Datum der Antragstellung: Dezember 30, 2020). - Titel vom Bildschirm.

29. Wessels W. Das politische System der Europдischen Union. Wiesbaden: VS Verlag fьr Sozialwissenschaft, 2008. - 560 s.



References

1. Asiatisches Freihandelsabkommen: Chinas Sieg, Europas Problem. Zugriffsmodus: https://www.t-online.de/nachrichten/ausland/internationale-politik/id-88953884/neues- freihandelsabkommen-in-asien-das-ist-europas-problemen.html

2. Bamberg E., Stubb A. (2003). The European Union: How does it Work? Oxford: Oxford University Press.

3. Britisches Unterhaus fьr Johnsons umstrittenes Brexit-Gesetz. Zugriffsmodus: https://www.welt.de/politik/ausland/article215735396/brexit-mehrheit-im-britischen-unterhaus- fuer-johnsons-umstrittenes-gesetz.html

4. Cini M. (2007). European Union Politics. Oxford: Oxford University Press.

5. Die Kanzlerin gratuliert Joe Biden. Zugriffsmodus: https://www.spiegel.de/politik/ausland/angela-merkel-gratuliert-joe-biden-merkels

6. EU-Gipfel Merkel hofft auf Einigung im Haushaltsstreit. Zugriffsmodus:

https://www.deutschlandfunk.de/eu-gipfel-merkel-hofft-auf-einigung-im- haushaltsstreit.1939.de.html

7. EU-UK Trade and Cooperation Agreement. Zugriffsmodus: https://www.ec.europa.eu/commission/press-corner/detail/en/p_20_2531

8. Fischer S. Unternachbarn: Der Russische Blick auf die Nachwahl Proteste in Belarus. Zugriffsmodus: https://www.swp-berlin.org/publikation/unter-nachbarn-der-russische-blick-auf-die- nachwahl-proteste-in-belarus/

9. Kritik an Trump aus Deutschland. Zugriffsmodus: https://www.deutschland.de/newsblog- zur-us-praesident-schaftswahl-kritik-an-trump-aus.2852.de.html

10. Kuong G. Hongkong wie Ost-Berlin im Kalten Krieg. Zugriffsmodus:

https://www.welt.de/politik/ausland220780078/hongkong-chinas-aggressive-politik-im-schatten- von-corona.html

11. Kьper M. Auch Joe Biden will Nord Stream-2 stoppen. Zugriffsmodus: https://www.t- online.de/nachrichten/deutschland/id-88948930/bericht-joe-biden-auch-will-nord-stream-2- stoppen.html

12. Maas in Bratislava: Dialog mit Visegrad-Lдndern, Griechenland und der Tьrkei. Zugriffsmodus: https://www.diplo.de/2403106

13. Maas reist nach Moskau und Petersburg. Zugriffsmodus: https://www.diplo.de/2374094

14. Markus B. Polen und Ungarn provozieren die nдchste EU-Krise. Zugriffsmodus: https://www.spiegel.de/politik/deutschland/blokade-von-haushalt-und-corona-paket-ungarn-und- polen-bringen-bruessels-gegen-sich-auf-a

15. Meister S. Das Ende der Ostpolitik. Zugriffsmodus:

https://www.dgap.org/de/forschung/publikationen/das-ende-der-ostpolitik

16. Merkel besucht Macron in seinem Urlaub. Zugriffsmodus: https://www.t-

online.de/nachrichten/ausland/eu/id_88398814/angela-merkel-besucht-emmanuel-macron-in- seinem-urlaub.html

17. Merkel schaltet sich in Gassteit im Mittelmeer. Zugriffsmodus: https://www.t- online.de/nachrichten/ausland/krisen/id_88389730/merkel-schaltet-sich-in-gas-streit-im- mittelmeer.html

18. Mit deutschen Millionen treibt China seine Expansionspolitik voran. Zugriffsmodus: https://www.welt.de/politik/ausland/plus224050154/kredite-der-kfw-deutsche-millionen-fuer- chinas-expansionspolitik.html

19. Nawalny darfst nach Deutschland. Zugriffsmodus:

https://www.welt. de/politik/ausland/article213916162/alexej -nawalny-deutsche-aerzte-halten- nawalny-fuer-transportfaehig.html

20. Neukirch R. Neuer US-AuЯenminister Antony Blinken Das Ende von America First. Zugriffsmodus: https://www.spiegel.de/politik/ausland/antony-blinken-wird-us-aussenminister-das- ende-von-amerika-first-a

21. Parkes R. Europe after Brexit. One Continent, Two Systems. Retrieved from: https://www.dgap.de/en/research/publications/europe-after-brexit-o

22. Pitzke M. Wahlparteitag der US-Republikaner Trumps Horror Show. - Zugriffsmodus: https://www.spiegel.de/politik/ausland/donald-trumps-wahlparteitag-der-republikaner-trumps- duestere-horror-show-a

23. Rappold J. Prдsidentschaft in der Pandemie. Zugriffsmodus: https://www.internationalepolitik,de/de/praesidentschaft-der-pandemie

24. Reden fьr Europa. Zugriffsmodus:

https://www.wienerzeitung.at/nachrichten/politik/europa/2075408-reden-wir-europa-nicht- schlecht.html

25. Tьrkei kritisiert EU-Sanktionen gegen. Zugriffsmodus:

https://www.deutschlandfunk.de/erdgas-streit-tuerkei-kritisiert-sanktionen-gegen-sie.1939.html

26. Visegrad-Staaten stellen sich gegen EU-Migrationspakt. Zugriffsmodus: https://www.welt.de/politik/ausland/artide216462804/visegrad-staaten-stellen-sich-gegen-eu- plaene-fuer-asylreform-unsinn.html

27. Welfens P. (2017). BREXIT aus Versehen. Europдische Union zwischen Desintegration und neuer EU. Wiesbaden: VS Verlag fьr Sozialwissenschaft.

28. Wergin C. Chinas Fehlkalkulation. Zugriffsmodus:

https://www.welt.de/politik/ausland/plus216029622/agressive-aussenpolitik-pekings- fehlkalkulations.html

29. Wessels W. (2008). Das politische System der Europдischen Union. Wiesbaden: VS Verlag fьr Sozialwissenschaft.

Размещено на Allbest.ru

...