Тенденції формування зовнішньополітичного курсу Великої Британії після Brexit

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тенденції формування зовнішньополітичного курсу Великої Британії після Brexit

Вікторія Орлик

канд. іст. наук, голови. консультант Національний інститут стратегічних досліджень, Київ, Україна

Анотація

У статті розглядаються особливості формування нових тенденцій у зовнішній політиці великої Британії, зумовлені результатами референдуму щодо Вгехії та виходом країни з Європейського союзу. Констатується активізація процесів формування стратегічних пріоритетів зовнішньополітичного курсу Великої Британії. Підкреслюється, що відмова від формування спільної зовнішньо політики ЄС внаслідок Вгехії, ставить перед Британією провідні завдання: зберегти вплив і союзницькі відносини із континентальними європейцями (насамперед через зміцнення двосторонніх відносин і збереження євроатлантичного союзництва), одночасно стверджуючись як самостійний центр впливу, не обмежений колективною волею ЄС.

Аналізуються основні положення концепції "Глобальної Британії", представленої у 2016 році як доктринальна основа зовнішньополітичного виміру Вгехії. Означено ключові зовнішньополітичні позиції Лондону, які не знайшли відображення у положеннях зазначеної концепції, проте становитимуть ключове значення для всього європейського і глобального безпекового простору у коротко- і середньостроковій перспективі. Аналізуються позиції провідних регіональних і світових гравців, оцінюються ризики загострення відносин з РФ та КНР.

Політика Великої Британії щодо РФ у короткостроковій перспективі визначатиметься визнанням зростання "російської загрози" та комплексності її проявів. Протидія потребуватиме поєднання інструментів "жорсткої" та "м'якої" сили та єдності держав-союзників у системному протистоянні.

Зазначається, що через появу нових глобальних ризиків та загроз, насамперед пандемії СОУЮ-19 та її глобальних економічних наслідків, концепція "Глобальної Британії" все ще знаходиться на стадії формування.

Пошук нової конфігурації геополітичних і економічних інтересів Великої Британії відкриває перед Україною вікно можливостей щодо поглиблення співробітництва. Угода про політичне співробітництво, вільну торгівлю та стратегічне партнерство, укладена в жовтні 2020 р. є втіленням одного з основних принципів майбутньої зовнішньополітичної концепції ВБ щодо розбудови мережі "особливих відносин"/партнерств в регіонах особливих інтересів. референдум європейський британія

Ключові слова: Велика Британія, Вгехії, Європейський союз, зовнішня політика, "Глобальна Британія".

Viktoriia Orlyk

PhD in History, Chief Consultant

THE MAIN TRENDS IN THE FORMATION OF THE GREAT BRITAIN'S FOREIGN POLICY AFTER BREXIT

The article deals with the peculiarities of forming the new trends in the British foreign policy, due to the results of the referendum on Brexit and the country's withdrawal from the European Union. Formation of the strategic priorities for the UK foreign policy course is becoming one of the most important tasks for the political, diplomatic and expert circles. The refusal to develop a common foreign policy of the EU as a result of Brexit, sets the essential challenge for Britain: to maintain existing influence and allied relations with continental European states (primarily, due to the strengthening of bilateral relations and the preservation of the Euro-Atlantic alliance), and at the same time to establish itself as an independent center of influence, not limited to the collective will of the EU.

Keywords: Great Britain, Brexit, European Union, foreign policy, "Global Britain".

Постановка проблеми. Важливість дослідження даної теми визначається унікальним місцем Великої Британії в системі міжнародних відноси та її впливом на європейський і глобальний безпековий простір. Вихід Великої Британії з ЄС став безпрецедентним явищем для всієї об'єднаної Європи, відчутним порушенням системного балансу, що визначався сталим розвитком євроінтеграційних процесів. Виклики, пов'язані із наслідками Вгехії, актуалізували питання розробки нових тактичних і стратегічних рішень у сфері міжнародних відносин і глобальної безпеки - для Великої Британії, для держав ЄС та для держав-партнерів.

Аналіз останніх наукових досліджень і публікацій свідчить про значну кількість наукових праць, присвячених новому зовнішньополітичному позиціонуванню Великої Британії після виходу з ЄС та визначенню пріоритетних напрямків та цілей британської дипломатії.

На відміну від економічних і політичних перспектив Великої Британії після її виходу з Європейського союзу, зовнішньополітична складова Бгехії не отримала відповідного експертного супроводу, британським урядом не було представлено офіційного документу, який би містив принципи нової політики чи хоча б її чіткі визначення. Образ "Глобальної Британії" мав характер політичного гасла, будучи невід'ємною частиною промов лідерів консерваторів. Тому основні положення "Глобальної Британії" як зовнішньополітичної концепції доцільно шукати в політичних промовах урядовців - глави уряду Терези Мей [15] та очільників зовнішньополітичного відомства Д. Рааба [14], Дж. Ханта[10] та Б. Джонсона, програмна промова якого фактично оформила основи майбутньої зовнішньополітичної стратегії прихильників Бгехії [11].

На початку перехідного періоду, коли рішення про Бгехії; набуло необоротного характеру, політичні та експертні кола Великої Британії зіштовхнулися із необхідністю усвідомлення перегляду місця держави в системі міжнародних відносин і перегляду пріоритетів зовнішньої політики [5,16,17]. Характерним трендом таких досліджень було занепокоєння про втрату Британією впливу в ЄС, її значення як "трансатлантичного мосту" і, як наслідок, зниження значення британсько-американського особливого партнерства, на чому наголошували дослідник Лондонської школи економіки Т. Олівер та професор Університету Нью-Йорку М.Уільямс [13].

Європейські експерти зосередилися на дослідженні майбутнього зовнішньої політики ЄС без участі Лондона, на окремих аспектах розбудови зовнішньополітичного і безпекового діалогу з Європейським союзом [3, 18,19], а також на критичному аналізу окремих положень концепції "Глобальної Британії"[4]. Особливий інтерес в цьому плані представляє дослідження Я. Бонда, директора із зовнішньої політики Центру європейських реформ, в якому здійснено аналіз політики Об'єднаного королівства щодо ЄС, визначено основні помилкові кроки та дано оцінку експертній реакції на такі рішення [6].

Окрему увагу слід приділити роботам британських аналітичних центрів, безпосередньо задіяних у комплексній розробці стратегічних документів, покладених в основу оновленої зовнішньополітичної концепції [8,12]. У цьому зв'язку важливими є видання Королівського інституту оборонних і безпекових досліджень (КиБІ), генеральний директор якого М. Чалмерс присвятив низку публікацій вивченню традицій глобальної поведінки Великої Британії на світовій арені, її прагнень до повернення статусу глобального гравця [8,9].

Комплексний характер має монографія російської дослідниці К. Годованюк, метою якої є аналіз динаміки зовнішньої політики Великої Британії після референдуму 2016 року щодо Вгехії та визначення основних параметрів її нової зовнішньополітичної стратегії [1].

Висока динаміка глобальних процесів, зокрема, поява нових викликів і загроз, зумовлюють нагальну потребу для провідних держав світу не лише вчасно реагувати на їх появу, а й прогнозувати і передбачати, що потребує стратегічної концептуальної основи. Тому дослідження окремих напрямів і тенденцій зовнішньополітичного курсу одного з лідерів сучасного світу - Великої Британії, постійно перебуватиме в полі актуальності. Також залишається перспективною тематика досліджень подальшої взаємодії України і Великої Британії в контексті виникнення нових трендів та конфігурацій у глобальному просторі.

Метою статті є характеристика основних тенденцій зовнішньої політики Великої Британії після її виходу з ЄС в контексті оформлення і реалізації концепції "Глобальної Британії".

Виклад основного матеріалу дослідження. Найочевиднішим наслідком Бгехії для зовнішньополітичного курсу Великої Британії (ВБ) є те, що вона більше не братиме участь у формуванні спільної політики ЄС. У зв'язку з цим перед Лондоном постало важливе завдання: зберегти вплив і союзницькі відносини із континентальними європейцями (насамперед через зміцнення двосторонніх відносин і збереження євроатлантичного союзництва), одночасно стверджуючись як самостійний центр впливу, не обмежений колективною волею ЄС.

Запропонована прихильниками виходу з ЄС, концепція "Глобальної Британії" була покликана оновити основи зовнішньополітичного курсу Лондону, маючи на меті не допустити зниження міжнародного авторитету Великої Британії, компенсувати втрати від подальшої неучасті у формуванні спільної зовнішньої політики ЄС та створити умови для реалізації міжнародних ініціатив. Через відсутність базового документу, який би зафіксував принципи нової концепції, основні її положення можна інтерпретувати згідно офіційних заяв і документів 2016-2020 років [7,10, 11, 14, 16]:

- Велика Британія залишається "глобальним гравцем" і після виходу з ЄС і слідуватиме своїм власним національним інтересам як всередині країни, так і за її межами;

- зовнішня політика ВБ не обмежуватиметься Європою, необхідно розробляти нові підходи до інших регіонів, виходити на альтернативні експортні ринки, формуючи стратегічні зв'язки; історична роль Британії - головний лобіст вільної торгівлі;

- ВБ надаватиме активне сприяння модернізації міжнародних інститутів; підтримуватиме реформування РБ ООН, включення до її складу економік, що стрімко зростають (у першу чергу, Індія);

- ВБ максимально просуватиме свої глобальні інтереси у всіх регіонах світу, співробітничатиме із союзниками і партнерами в інтересах міжнародної безпеки, захищаючи міжнародний порядок від дій "безвідповідальних країн" та допомагаючи партнерам в нестабільних регіонах;

- особливу значимість представляють три регіони - Північна Америка і США, Європа і сусідні країни, а також Індо-Тихоокеанський регіон; пріоритетним залишаються відносини в рамках Співдружності націй, Британія продовжує нести відповідальність за 14 британських заморських територій, забезпечуючи конституційне управління, правову безпеку і захист інтересів цих територій.

З метою змістовного "наповнення" нової зовнішньополітичної моделі, британськими урядовими і експертними структурами готується Комплексний огляд пріоритетів у сфері зовнішньої політики, оборони і безпеки (The Integrated Security, Defence and Foreign Policy Review). Заслуговує на увагу той факт, що окремі британські аналітичні установи, залучені до підготовки Комплексного огляду, зокрема Королівський інститут оборонних і безпекових досліджень (Royal United Services Institute for Defence and Security Studies (RUSI) вважають низку положень "Глобальної Британії" застарілими, такими, що продовжують відстоювати цінності ліберальної демократії та відданість міжнародному правопорядку, який суттєво підірваний глобальними кризами. Три наріжних камені, навколо яких планується розбудова зовнішньої політики ВБ після Brexit - налагодження партнерських і союзницьких відносин, підтримка відкритої і вільної торгівлі, та національна місія Великої Британії як "сили добра у світі" - є занадто загальними і недостатніми для формування зовнішньополітичних пріоритетів держави [8].

До офіційного представлення нових концептуальних основ зовнішньополітичної стратегії Великої Британії, можна визначити наступні тенденції, що визначатимуть британський зовнішньополітичний курс у коротко- і середньостроковій перспективі:

Взаємодія з ЄС та провідними європейськими державами. Незважаючи на заявлену мету продовжувати тісну взаємодію з ЄС в сфері зовнішньої політики, безпеки і оборони (зафіксовано у політичній декларації у жовтні 2019 р.), у переговорному процесі з ЄС абсолютним пріоритетом виступали торгові питання, в першу чергу укладання Угоди про всеосяжну вільну торгівлю. Реалізація сценарію виходу з ЄС без угоди розглядалася як вкрай негативний сценарій подій, здатний істотно знизити привабливість Великої Британії як зовнішньоторгового партнера не лише для членів ЄС, а й для інших провідних економік світу (Японія, Індія, КНР та ін.) та стати ризиком для британського геополітичного авторитету.

Попри успішне досягнення угоди з ЄС, Лондон дедалі більше уваги приділяє зміцненню двостороннього партнерства з окремими європейськими державами і регіонами.

Відносини з Францією і Німеччиною визначено ключовими для зовнішньої політики Об'єднаного королівства, урядові рекомендовано розширити дипломатичну присутність в них з метою збереження впливу на ЄС.

Партнерство ВБ з Францією має визначальне значення для подальшого розвитку європейських оборонних і безпекових ініціатив, беручи до уваги ядерний статус обох держав та членство у РБ ООН. Наміри французького президента Е. Макрона втримати Британію як частину моделі загальноєвропейської безпеки відповідають прагненням Британії зберегти політичну вагу всередині Євросоюзу.

Наміри Великої Британії і надалі впливати на механізми прийняття рішень в ЄС із зовнішньополітичних питань співпадають із важливістю британської підтримки для спільних рішень ЄС. Ситуація довкола різного бачення Парижем і Берліном європейської стратегії і тактики у Лівії чи протистояння Греції та Туреччини у Східному Середземномор'ї проявили важливість позиції Лондона для збереження балансу інтересів у Європі.

Формат "Є3" (Німеччина, Франція та Великобританія), що позитивно спрацював в питанні спільної європейської позиції по збереженню ядерної угоди з Іраном, у подальшому може стати зручним консультативним інструментом для координації європейських зовнішньополітичних ініціатив.

Лондон активно підтримує ініціативу Берлінського процесу щодо інтеграції держав Західних Балкан до європейського співтовариства. Важливим завданням британської сторони визначено зниження впливу третіх країн в регіоні, зокрема Росії, Китаю, країн Близького Сходу. Позиція Британії щодо Балканського регіону може стати визначальною з метою запобігти появі двох окремих міжнародних ініціатив - від ЄС і від США стосовно питання визнання Косова.

Знаковим для українського досвіду є особливий статус відносин Великої Британії і Польщі, закріплений двостороннім договором з безпеки і оборони (2017), де була представлена нова модель співробітництва - спільні навчання, маневри, обмін інформацією, кооперація оборонних підприємств.

Важливою тенденцією є активізація відносин з Туреччиною, яка виступає вагомим торгівельним партнером та потенційним політичним союзником в регіоні Східного Середземномор'я, Південного Кавказу, регіонів Каспію і Центральної Азії. Ключовими чинниками такого потенційного партнерства вбачаються підтримка ВБ турецької протидії оформленню "Енергетичного трикутника" (Греція, Кіпр, Ізраїль) і проекту EastMed (британська British Gas також претендує на розробку цих родовищ); підтримка намірів Туреччини стати енергетичним хабом між Європою і Центральною Азією для балансування впливу РФ на європейському напрямі; спільна зацікавленість у безпеці видобутку і транспортуванні каспійських енергоресурсів на світові ринки тощо.

Показовим моментом зближення Лондона і Анкари є активна взаємодія з турецькою стороною новопризначеного глави британської зовнішньої розвідки Річарда Мура (колишнього посла Великої Британії в Туреччині і політичного директора МЗС), зокрема з питань врегулювання ситуації в Карабасі і регіоні Південного Кавказу загалом. За інформацією ЗМІ, проводяться неофіційні консультації сторін щодо можливості залучення британських інвестицій в інфраструктурні проекти Туреччини в регіоні (залізниця Баку-Нахічевань, із подальшим її приєднанням до коридора Баку-Тбілісі-Карс) [2].

Партнерство з США. Особливий статус у відносинах з США та їх підтримка як головного стратегічного союзника є важливою умовою збереження Британією ролі світового гравця. Проте категоричність рішень адміністрації Д. Трампа з низки важливих міжнародних питань (вихід з Паризької угоди по клімату та Спільного всеохоплюючого плану дій по Ірану, торгове суперництво з Китаєм) істотно уповільнила динаміку стратегічного діалогу між Лондоном і Вашингтоном та ускладнила перемовини щодо нової торгової угоди.

Завершення президентської кампанії в США сприяло прогресу переговорного процесу. Декларуючи реставрацію трансатлантичних відносин одним з провідних завдань, нова адміністрація США зацікавлена у якнайшвидшому укладанні всеосяжної угоди між Лондоном і Брюсселем. Позиція президента США Джо Байдена є однозначною - мир в Ірландії не повинен "стати жертвою Brexit", торгівельна угода між США і Великобританією має стати запорукою успішності угоди ВБ-ЄС та запобіжником поверненню жорсткого кордону між Ірландією та Північною Ірландією.

За оптимістичного сценарію, питання нової торгівельної угоди США- Велика Британія може перерости у їх приєднання до Всеосяжної та прогресивної угоди про Транс-Тихоокеанське партнерство (Comprehensive and Progressive Agreement for Trans-Pacific Partnership (CPTPP) - угода про вільну торгівлю між Канадою та 10 іншими країнами Азіатсько-Тихоокеанського регіону).

Відносини з КНР. Китайський напрям зовнішньої політики Британії залишається суперечливим і залежним від зовнішніх чинників. Провідною темою виступає ситуація довкола допуску Huawei до створення мережі 5G у Великій Британії. Це справило негативний вплив на відносини з Вашингтоном, оскільки Лондон не поділяє позицію союзників щодо торгівельно-технологічного протистояння з КНР.

Водночас, у контексті дискусії щодо китайської технологічної загрози, згідно рекомендацій британських спецслужб, всередині країни планується посилення контролю за цифровими комунікаціями і системами штучного інтелекту, проведення диверсифікації технологічних провайдерів для створення 6G і 7G, забезпечення захисту технологій та інновацій.

Для запобігання посиленню проявів "м'якої сили" рекомендовано посилити контроль за інформаційними впливами всередині численної китайської діаспори та запровадити більш суворі правила для китайських студентів у британських університетах.

Важливою частиною двостороннього порядку денного залишаються збереження особливого статусу Гонконгу і відхід китайською влади від формули "Одна країна - дві системи".

Консервативний уряд Британії прагне знайти баланс між торгово - інвестиційним співробітництвом з КНР, яке набуває особливої ваги в умовах Brexit, та політичними амбіціями щодо стримування експансії Китаю, зокрема в Індо-Тихоокеанському регіоні. Тут планується посилення присутності британських ВМС та зміцнення стратегічних зв'язків з Японією і Австралією.

Політика щодо Російської Федерації. Британський уряд демонструє розуміння комплексності "російської загрози" та відносить РФ до списку супротивників (разом з Іраном, КНР та КНДР), яким необхідно протидіяти в рамках як "жорсткої", так і "м'якої" сили. Рівень потенційної загрози від згаданих країн зумовлює необхідність перегляду воєнної доктрини Великої Британії, щоб успішно протидіяти на рівні "нижче порогу війни".

Чинник "російської загрози" впливає на британський внутрішньополітичний розклад, сприяючи посиленню ролі спецслужб, збільшенню військового бюджету та фінансуванню проектів, пов'язаних із кібербезпекою, протидією дезінформації і пропаганді, викритті корупції і незаконних фінансових операцій - як на території Великої Британії, так за її межами.

Висновки. Після виходу з Євросоюзу зовнішньополітичний курс Великої Британії визначатимуть три основні принципи: розвиток мультилатералізму на основі збереження ліберального світоустрою та євроатлантичної безпеки; активізація відносин в межах Співдружності (з акцентом на особливі відносини з Канадою, Австралією, Новою Зеландією); зміцнення двосторонніх зв'язків у формі особливого партнерства з США, ЄС та окремими державами в зонах особливих інтересів (Франція, Польща, Туреччина, Японія, Індія, окремі африканські держави)

Укладання Всеосяжної угоди між ЄС і Великою Британією стало вирішальним моментом для подальшого розвитку британського зовнішньополітичного курсу. Цей чинник визначатиме параметри нової Угоди про вільну торгівлю із США та впливатиме на домовленості з ключовими державами-партнерами - як втілення "економізації" зовнішньої політики згідно ідей "Глобальної Британії".

На глобальному рівні в умовах зростаючою інформаційної конфронтації та посилення конкуренції на тлі світової економічної рецесії, Лондон реалізовуватиме лідерські амбіції через утворення і керівництво коаліціями держав-партнерів для протидії глобальним викликам. Серед таких британських ініціатив - створення "Глобального фонду захисту ЗМІ" та лідерство у боротьбі з кліматичними змінами.

Формування британської політики щодо КНР вимагатиме дотримання балансу між жорсткою позицією союзників, в першу чергу США, та власними економічними і стратегічними інтересами в торгівельно -інвестиційному співробітництві з Пекіном.

Політика Великої Британії щодо РФ у короткостроковій перспективі визначатиметься визнанням зростання "російської загрози" та комплексності її проявів. Протидія потребуватиме поєднання інструментів "жорсткої" та "м'якої" сили та єдності держав-союзників у системному протистоянні.

Пошук нової конфігурації геополітичних і економічних інтересів Великої Британії відкриває перед Україною вікно можливостей щодо поглиблення співробітництва. Угода про політичне співробітництво, вільну торгівлю та стратегічне партнерство, укладена в жовтні 2020 р. є втіленням одного з основних принципів майбутньої зовнішньополітичної концепції ВБ щодо розбудови мережі "особливих відносин"/партнерств в регіонах особливих інтересів.

Для української сторони дана угода має стати основою для реалізації деяких політичних ініціатив, зокрема:

- виходячи з намірів британського уряду і нової американської адміністрації до "перезапуску" трансатлантичного союзництва, а також необхідності збереження британського впливу на оборонно-безпекові процеси в Європі, доцільним виглядає інтенсифікація режиму консультацій з ВБ з приводу прискорення надання Україні ПДЧ.

- предметом дипломатичних перемовин може стати підтримка Британією ідеї залучення України до розробки Стратегії НАТО в Чорноморському регіон;

- посилення присутності Великої Британії у Чорноморському регіоні, у т.ч. визначене положеннями Меморандуму про співробітництво у військовій сфері, необхідно використати для актуалізації проблеми морської безпеки в Чорному і Азовському морях внаслідок агресії РФ, зокрема необхідності підвищення загального рівня безпеки морських шляхів та української берегової інфраструктури;

- активізація британсько-турецького співробітництва в регіоні Південного Кавказу і Каспію, зокрема щодо розвитку інфраструктурних проектів дає додаткові перспективи диверсифікації українського транзиту до регіону Центральної Азії та Китаю, що суттєво постраждав внаслідок блокування з боку РФ, а також залучення українських транспортних потужностей.

Список використаних джерел та літератури

1. Годованюк К.А. "Глобальная Британия" в преддверии брекзита = "Global Britain" in the run-up to Brexit : [монография] / К.А. Годованюк. - М. : Ин-т Европы РАН, 2020. - 160 с.

2. Заклятый друг. Хочет ли Турция потеснить Россию на Южном Кавказе [Електронний ресурс] // ББС.Русская служба. - 05.11.2020. - Режим доступу: https://www.bbc.com/russian/features-54829074. - Дата звернення: 15.02.2021. - Назва з екрану.

3. Balfour R. After Brexit: Recasting a UK-EU dialogue on foreign policy [Electronic Resource] / Rose Balfour // The Foreign Policy Centre. - 2020. -Mode of Access: https://fpc.org.uk/after-brexit-recasting-a-uk-eu-dialogue-on-foreign-policy (Last Access:

4. . - Title from the screen.

5. Besch S. Plugging in the British: Completing the Circuit [Electronic Resource] / Sophia

6. Besch, Ian Bond, Camino Mortera-Martinez // Centre for European Reform. - 2018. - Mode of Access: https://www.cer.eu/publications/archive/report/2018/plugging-british-completing-circuit (Last Access: 19.02.2021). - Title from the screen.

7. Bew J. Beyond Brexit. Essential reading on international affairs and security in a changing world [Electronic Resource] / John Bew, Gabriel Elefteriu, Jamie Gaskarth, Patrick Porter // Policy Exchange. - 2018. - Mode of Access: https://policyexchange.org.uk/wp- content/uploads/2018/02/Beyond-Brexit.pdf (Last Access: 17.02.2021). - Title from the screen.

8. Bond I. Post-Brexit Foreign, Security And Defence Co-Operation: We Don't Want To Talk About It [Electronic Resource] / Ian Bond // Centre for European Reform. - 2020. - Mode of Access: https://www.cer.org.uk/publications/archive/policy-brief/2020/post-brexit-foreign-security-and-defence-co-operation-we-dont (Last Access: 03.02.2021). - Title from the screen.

9. Britain after Brexit. A vision of a Global Britain. Theresa May's keynote speech at Tory conference in full. 5 October, 2016 [Electronic Resource] // ConservativeHome. - Mode of Access: https://www.conservativehome.com/parliament/2016/10/britain-after-brexit-a-vision-of-a-global-britain-theresa-mavs-conservative-conference-speech-full-text.html (Last Access: 03.02.2021). - Title from the screen.

10. Chalmers M. UK Foreign and Security Policy after Brexit [Electronic Resource] / Malcolm Chalmers // The Royal United Services Institute: The official website. - 2017. - Mode of Access: https://www.rusi.org/sites/default/files/201701_bp_uk_foreign_and_security_policy_after_brexit_v

11. pdf (Last Access: 03.02.2021). - Title from the screen.

12. Chalmers M. Taking Control: Rediscovering the Centrality of National Interest in UK Foreign and Security Policy [Electronic Resource] / Malcolm Chalmers // The Royal United Services Institute: The official website. - 2020. - Mode of Access: https://rusi.org/publication/whitehall-reports/taking-control-rediscovering-centrality-national-interest-uk-foreign (Last Access: 13.02.2021). - Title from the screen.

13. Foreign Secretary Hunt: Britain's role in a post-Brexit world [Electronic Resource]//Foreign, Commonwealth & Development Office. The website for the UK government. - Mode of Access: https://www.gov.uk/government/speeches/foreign-secretary-hunt-britains-role-in-a-post-brexit-world (Last Access: 13.02.2021). - Title from the screen.

14. Johnson, B., Beyond Brexit: A Global Britain. Foreign Secretary Speech at Chatham House, London, 2 December 2016 [Electronic Resource] / Boris Johnson // Foreign, Commonwealth & Development Office. The website for the UK government. - Mode of Access: https://www.gov.uk/government/speeches/beyond-brexit-a-global-britain (Last Access:

15. . - Title from the screen.

16. Niblett R. Global Britain, Global Broker: A Blueprint for the UK's Future International Role [Electronic Resource] / Robin Niblett // Chatham House: The official website. - 2021. - Mode of Access: https://www.chathamhouse.org/2021/01/global-britain-global-broker (Last Access:

17. . - Title from the screen.

18. Oliver T. Special relationships in flux: Brexit and the future of the US-EU and US-UK relationships / Tim Oliver, Michael J. Williams // International Affairs. - 2016. - Vol. 92(3). - P.547-68.

19. Raab D. A truly global future awaits us after Brexit / Dominic Raab [Electronic Resource] // Foreign, Commonwealth & Development Office. The website for the UK government.

20. Mode of Access: https://www.gov.uk/government/speeches/a-truly-global-future-awaits-us-after- brexit-dominic-raab (Last Access: 17.02.2021). - Title from the screen.

21. The government's negotiating objectives for exiting the EU. The full speech by British Prime Minister Theresa May. 17 January, 2017 [Electronic Resource] // Foreign, Commonwealth & Development Office. The website for the UK government. - Mode of Access: https://www.gov.uk/government/speeches/the-governments-negotiating-objectives-for-exiting-the- eu-pm-speech. (Last Access: 17.02.2021). - Title from the screen.

22. Thibaud H. Towards `Global Britain'? Theresa May and the UK's Role in the World after Brexit [Electronic Resource] / Harrois Thibaud//OpenEdition Journals. - Mode of Access: https://iournals.openedition.org/osb/2119 (Last Access: 17.02.2021). - Title from the screen.

23. Westcott N. The big squeeze: British foreign policy after Brexit [Electronic Resource] / Nicholas Westcott //The European Council on Foreign Relations. - 2020. - Mode of Access: https://ecfr.eu/article/commentary the big squeeze british foreign policy after brexit/ (Last Access: 17.02.2021). - Title from the screen.

24. Whineray D. How Britain Can Shape Europe's Foreign Policy After Brexit [Electronic Resource] / David Whineray // Carnegie Endowment for International Peace. - 2020. - Mode of Access: https://carnegieendowment.org/2020/02/01/how-britain-can-shape-europe-s-foreign-policy-after-brexit-pub-80961 (Last Access: 17.02.2021). - Title from the screen.

25. Whitman R. G. Brexit or Bremain: what future for the UK's European diplomatic strategy?/ Richard G. Whitman // International Affairs. - 2016. - Vol. 92(3). - P.509-529.

26. References:

27. Godovanyuk, K. (2020) "Global Britain" in the run-up to Brexit. Institute of Europe RAS, Moscow.

28. Zaklyatyi drug. Khochet li Turciia potesnit' Rossiyu na Yuzhnom Kavkaze. (2020, November). BBC, Russian Service. Retrieved from: https://www.bbc.com/russian/features- 54829074

29. Balfour, R. (2020) After Brexit: Recasting a UK-EU dialogue on foreign policy. The Foreign Policy Centre. Retrieved from: https://fpc.org.uk/after-brexit-recasting-a-uk-eu-dialogue- on-foreign-policy

30. Besch, S., Bond, I.&Mortera-Martinez, C.(2018) Plugging in the British: Completing the Circuit. Centre for European Reform. Retrieved from: https://www.cer.eu/publications/archive/report/2018/plugging-british-completing-circuit

31. Bew, J., Elefteriu, G., Gaskarth, J.&Porter, P. (2018) Beyond Brexit. Essential reading on international affairs and security in a changing world. A Policy Exchange Report. Retrieved from: https://policyexchange.org.uk/wp-content/uploads/2018/02/Beyond-Brexit.pdf

32. Bond, I. (2020) Post-Brexit Foreign, Security And Defence Co-Operation: We Don't Want To Talk About It. Centre for European Reform. Retrieved from: https://www.cer.org.uk/publications/archive/policy-brief/2020/post-brexit-foreign-security-and-defence-co-operation-we-dont

33. May, Th. (2016) Britain after Brexit. A vision of a Global Britain. ConservativeHome.

34. Retrieved from: https://www.conservativehome.com/parliament/2016/10/britain-after-brexit-a-vision-of-a-global-britain-theresa-mays-conservative-conference-speech-full-text.html

35. Chalmers, M. (2017) UK Foreign and Security Policy after Brexit. RUSI Briefing Paper. Retrieved from: https://www.rusi.org/sites/default/files/201701 bp uk foreign and security policy after brexit v 4.pdf

36. Chalmers, M. (2020) Taking Control: Rediscovering the Centrality of National Interest in UK Foreign and Security Policy. RUSI Whitehall Reports. Retrieved from: https://rusi.org/publication/whitehall-reports/taking-control-rediscovering-centrality-national-interest-uk-foreign

37. Hunt, J. (2020) Britain's role in a post-Brexit world. The website for the UK government. Retrieved from: https://www.gov.uk/government/speeches/foreign-secretary-hunt-britains-role-in-a- post-brexit-world

38. Johnson, B. (2016). Beyond Brexit: A Global Britain. The website for the UK government. Retrieved from: https://www.gov.uk/government/speeches/beyond-brexit-a-global-britain

39. Niblett, R. (2021) Global Britain, Global Broker: A Blueprint for the UK's Future International Role. Chatham House, London, UK. Retrieved from: https://www.chathamhouse.org/2021/01/global-britain-global-broker

40. Oliver T. & Williams M.J. (2016) Special relationships in flux: Brexit and the future of the US-EU and US-UK relationships. International Affairs 92(3), 547-68.

41. Raab, D. (2019) A truly global future awaits us after Brexit. The website for the UK government. Retrieved from: https://www.gov.uk/government/speeches/a-truly-global-future-awaits-us-after-brexit-dominic-raab

42. Richard, G. (2016) Whitman Brexit or Bremain: what future for the UK's European diplomatic strategy? International Affairs 92(3),509-529.

43. May, Th. (2017). The government's negotiating objectives for exiting the EU. The website for the UK government. Retrieved from: https://www.gov.uk/government/speeches/the-governments-negotiating-objectives-for-exiting-the-eu-pm-speech

44. Thibaud, H. (2019). Towards `Global Britain'? OpenEdition Journals. Retrieved from: https://j ournals.openedition.org/osb/2119

45. Westcott, N.(2020) The big squeeze: British foreign policy after Brexit. The European Council on Foreign Relations. Retrieved from: https://ecfr.eu/article/commentary_the_big_squeeze_british_foreign_policy_after_brexit

46. Whineray, D. (2020) How Britain Can Shape Europe's Foreign Policy After Brexit. The Carnegie Endowment for International Peace. Retrieved from: https://carnegieendowment.org/2020/02/01/how-britain-can-shape-europe-s-foreign-policy-after- brexit-pub-80961

Размещено на Allbest.ru