Євроатлантична інтеграція Чеської Республіки як чинник модернізації та національної безпеки

Размещено на http://www.allbest.ru

Євроатлантична інтеграція Чеської Республіки як чинник модернізації та національної безпеки

Світлана Мотрук,

канд. іст. наук, доц.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна



Анотація

північноатлантичний альянс інтеграція

В статті на широкому джерельному масиві проаналізовано процес інтеграції Чеської Республіки до Північноатлантичного альянсу, його головні етапи та чинники. Звертається увага на те, що перетворення Чехії на повноправного члена НАТО в березні 1999 р. стало результатом багаторічного складного і суперечливого «повернення до Європи», започаткованого на межі 1990-х рр., в ході якого керівництву країни вдалося вирішити цілу низку нагальних проблем у військово-політичній та військово-технічній сферах.

Особлива увага приділяється висвітленню результатів та наслідків перебування Чехії у складі НАТО, її участі в структурах та заходах Альянсу, наводяться численні факти, що дозволяють об'єктивно оцінити відчутну користь для країни інтеграційних процесів, окреслити ключові тенденції, головні виклики та нові можливості. Підкреслюється, що євроатлантична інтеграція сприяла інституціонально-правовій реконструкції всієї системи зовнішньополітичних відносин Чеської Республіки, стала важливим стимулом переходу до демократичної моделі політичного устрою, стабільності та національної безпеки. Розглядається оборонна стратегія країни, з'ясовуються цілі й завдання Чехії в сфері безпеки та оборони на сучасному етапі. Зауважується, що союзники по НАТО підтримали пропозицію стосовно перегляду Стратегічної концепції від 2010 р., оскільки з моменту її прийняття Альянс постав перед новою ситуацією у сфері безпеки, а Росія із потенційного стратегічного партнера перетворилася на країну-агресора. Водночас досліджуються причини поліваріантності у поглядах суспільства на євроатлантичні реалії й перспективи подальшого розширення Альянсу. За результатами аналізу опитувань громадської думки, проведених чеськими дослідницькими організаціями, розглядається ставлення чеських політичних партій та громадян до членства їхньої країни в НАТО, ролі Північноатлантичного альянсу у справі забезпечення національної безпеки Чеської Республіки та міжнародних відносин загалом.

Ключові слова: Чеська Республіка, НАТО, євроатлантична інтеграція, модернізація, національна безпека, громадська думка.



Abstract

Euro-atlantic integration of the Czech Republic as a factor of modernization and national security

Svitlana Motruk,

Ph.D (History), Associate Professor

Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine

On the basis of a wide range of documents the article analyzes main stages and factors of the Czech Republic integration with the North Atlantic Treaty Organizations. The author emphasizes that transition into a full NATO member in March 1999 was the result of a long, complicated and controversial process of «European Come Back», which started in the beginning of 1990's and allowed the state's government to solve a number of problems in the military-political and military-technical spheres. The article draws special attention to the results and consequences of the Czechia NATO membership, its participation in the structures and activities of the Alliance. Numerous facts provided in the paper allow to evaluate the state's gains from the integration processes and to emphasize key tendencies, main challenges and new opportunities for the country. The study proves that Euro-Atlantic integration has contributed to the institutional and legal reconstruction of the entire system of foreign relations of the Czech Republic, has become an important stimulus to the transition to a democratic model of political system, stability and national security. The article examines the defense strategy of the Czech Republic, reveals its goals and objectives in the field of European security and defense at the present stage. It is noted that NATO Allies supported the proposal to update the 2010 Strategic Concept. Since its adoption the Alliance has faced a new security environment and Russia has turned from a potential strategic partner into an aggressor state. The Czech experience has revealed the advantages and vulnerabilities of the Euro-Atlantic vector. Last but not lease the article studies the causes of polyvariety of the Euro- Atlantic realities and prospects for Alliance enlargement. Based on the results of public opinion polls conducted by the Czech research organizations, the article examines the attitude of Czech political parties and citizens towards their country's membership in NATO, the role of the North Atlantic Alliance in ensuring the security of the Czech Republic and international relations in general.

Key words: Czech Republic, NATO, Euro-Atlantic integration, modernization, national security, public opinion.



Кінець ХХ - початок ХХІ ст. займає особливе місце в новітній історії. Цей період наповнений важливими подіями, пов'язаними з радикальною трансформацією, подоланням тоталітарної системи та інтенсивним розвитком структур громадянського суспільства, переорієнтацією зовнішньополітичного курсу країн Центрально-Східної Європи (ЦСЄ) з метою прискореного вступу до європейських та трансатлантичних інтеграційних об'єднань, зростанням рівня їхньої міжнародної суб'єктності та амбіційності.

Зміна політичних режимів, яка стала можливою завдяки демократичним революціям в країнах даного регіону, разом з необхідністю назрілої модернізації моделей державності передбачала комплексну та системну перебудову зовнішньополітичного механізму. Відповідно до нової стратегії національних інтересів ключовим завданням у цій сфері було проголошено інтеграцію до Організації Північноатлантичного договору (НАТО) та Європейського Союзу (ЄС). Такі зовнішньополітичні орієнтири були викликані низкою причин. По-перше, в умовах нових геополітичних реалій після розпуску Організації Варшавського договору (ОВД) та Ради економічної взаємодопомоги (РЕВ) країни ЦСЄ опинилися в ситуації загрози своїй національній безпеці. По - друге, колапс інституціонально-мережевого механізму економічних взаємовідносин, який був надійно налагоджений у попередній період в межах світової соціалістичної системи, створив вакуум у зовнішньоекономічних зв'язках членів колишнього Східного блоку. По -третє, суттєве значення мав соціокультурний фактор - народи ЦСЄ отримали історичний шанс «повернутися до Європи», взявши за основу свого подальшого розвитку ціннісні орієнтири західної цивілізації.

Становлення незалежної Чеської Республіки (ЧР) після розпаду Чехословаччини (1992) стало можливим у контексті глобальних змін міжнародного порядку, характерною ознакою якого стало поглиблення інтеграційних процесів, унаслідок чого країна опинилася в епіцентрі радикальних геополітичних зрушень. Це закономірно поставило її перед стратегічним викликом щодо ефективної адаптації в нових умовах та необхідності реалізації стратегії міжнародної суб'єктності. Вивчення досвіду євроатлантичної інтеграції ЧР є виключно важливим з науково-теоретичного і практичного погляду, зокрема, у контексті реалізації одного з найголовніших пріоритетів зовнішньої політики України.

У вітчизняній та зарубіжній історіографії знайшли певне відображення деякі аспекти порушеної проблеми (Андрейців Г., Борковец З., Волощук С., Задорожнюк Е., Корсак Р., Криворучко Н., Павлишин Л., Філіпек К., Чадова Н., Щербакова Ю. та ін.). Проте кількість праць, безпосередньо присвячених досвіду євроатлантичної інтеграції ЧР як вагомого чинника переходу до демократичної моделі політичного устрою, стабільності та національної безпеки, є порівняно незначною. Переважно йдеться про розвідки, які мають фрагментарний характер, стосуються обмеженого хронологічного періоду, ювілейних дат або окремих складових співробітництва Чехії з НАТО. В українській історичній науці ця проблема до сьогодні не стала предметом системного розгляду, що свідчить про необхідність її подальшого грунтовного та всебічного вивчення.

Мета статті полягає у спробі здійснення комплексного аналізу специфіки, основних етапів та динаміки процесу євроатлантичної інтеграції ЧР в контексті воєнної та безпекової політики НАТО, а також ставлення чеського суспільства до ролі Північноатлантичного альянсу у справі забезпечення національної безпеки та міжнародної суб'єктності країни.

З часу підписання Північноатлантичного договору 4 квітня 1949р. до перших його 12 учасників приєднались 18 держав, збільшивши кількість членів НАТО до 30. Чеська Республіка, Польща та Угорщина увійшли в першу групу держав колишнього соціалістичного табору, що долучилися до Альянсу в березні 1999р., отримавши запрошення до вступу на Мадридському саміті 1997р. Саміт НАТО, в якому ці три країни взяли участь вже як повноправні члени, відбувся у Вашингтоні в квітні 1999р. Тоді керівництво військово - політичного союзу наголосило на тому, що його двері залишатимуться відкритими для вступу інших країн і пообіцяло, що Альянс і надалі вітатиме нових членів, які здатні втілювати в життя принципи Договору, робити внесок у мир і безпеку в євроатлантичному регіоні [26].

Вступ нових членів в межах «четвертого розширення» здійснювався у відповідності до статті 10 Північноатлантичного договору. При цьому брався до уваги той факт, що країни, які бажають приєднатися, повинні дотримуватися певних вимог та пройти багатокрокову процедуру, яка включає в себе політичний діалог та військову інтеграцію. В Чехії, яка з 1994р. розпочала взаємодію з НАТО в рамках програми «Партнерство заради миру», на підставі адаптації країни до євроатлантичних структур була створена сучасна правова база у сфері оборони та кризового менеджменту [20, б. 10, 15]. Для формування національного механізму (координуючих органів) з реалізації курсу на набуття Чехією членства в НАТО 25 червня 1997р. Уряд країни своєю Постановою № 383 схвалив створення урядового Комітету з інтеграції ЧР до НАТО, а також відповідного Робочого комітету. В квітні 1998р. було прийнято закон «Про безпеку ЧР», а в червні створено Державну Раду безпеки, яка винесла на розгляд Уряду проєкти «Стратегії безпеки ЧР», «Оборонної стратегії ЧР», «Військової стратегії ЧР», а також підготувала проєкт «Напрямків розбудови збройних сил ЧР» та «Концепцію розбудови Міністерства оборони ЧР до 2003р. з перспективою до 2008р.» [11, с. 117-118; 20, б. 26-27; 25]

Як свідчать джерела, вступ та набуття членства в НАТО виявилися вельми непростими для Чеської Республіки. Треба було не тільки докорінно переорієнтовувати збройні сили, які до того часу не мали досвіду співпраці з арміями західних країн, але також і ставлення пересічних громадян до НАТО. Біля витоків принципових рішень Президента США Б. Клінтона та інших лідерів Альянсу про розширення НАТО на Схід як ключового фактору трансформації стояв перший Президент Чехії В. Гавел. Чеській політичній еліті вдалося не тільки чітко визначитися зі стратегією євроатлантичної інтеграції, а й, подолавши численні протиріччя (послідовними опонентами вступу були комуністи та республіканці, а соціал-демократи спочатку вимагали проведення референдуму з питання приєднання до Альянсу), забезпечити консенсус в досягненні обраної мети та успішно пролобіювати національні інтереси на міжнародній арені [3, с. 211; 18, с.17].

В квітні 1998р. Парламент ЧР проголосував за вступ країни до НАТО. 26 лютого 1999р. В. Гавел підписав офіційну угоду з Північноатлантичним альянсом. А невдовзі, 12 березня, після передачі відповідних документів на зберігання Вашингтону, Чехія де-юре стала членом цього військово- політичного союзу та взяла на себе всі його зобов'язання [30]. «Це - один з найважливіших моментів нашої історії. До теперішнього часу ми ніколи ще не були складовою настільки потужного, численного та серйозного Альянсу, котрий, перш за все, декларує прагнення поважати нашу самобутність, волевиявлення нашого народу. Ми ніколи ще не були частиною настільки міцного союзу із забезпечення колективної оборони. Це вселяє в нас велику надію, що ніколи більше не будуть окупувати нашу країну й не здадуть нас агресору», - наголошував у своєму зверненні до народу В. Гавел, який вважав розширення НАТО та ЄС верхівкою своєї політичної кар'єри, пригадуючи дату вторгнення до Чехословаччини військ гітлерівської Німеччини - 15 березня 1939р. [16].

Вже перші роки членства ЧР в НАТО привели до значних позитивних змін в різних сферах. Законодавча база була перебудована відповідно до вимог Альянсу. Схвалені міжнародні та внутрішні правові акти, які забезпечували діяльність країни в рамках НАТО. Внесені доповнення до Конституції ЧР та закону «Про безпеку ЧР», які надали можливість Уряду швидко реагувати на потребу розміщення іноземних військ на території держави та відправки підрозділів чеської армії за кордон [25]. Було створено план модернізації армії та кризового управління країною, якісно відпрацьовані мобілізаційні програми. Почався процес інтенсивних змін в управлінні системи озброєння та її гармонізації, відповідно до стандартів НАТО, реорганізації сухопутних сил з метою їх зменшення та формування мобільних, боєздатних підрозділів. Важливо також зазначити, що іноземні інвестиції в економіку Чехії після її вступу до НАТО зросли майже у 3,5 рази, а обсяги продажу зброї власного виробництва збільшилися з 28 млн доларів США (1997) до 95 млн доларів США (2001) [15]. Чеський військово-промисловий комплекс отримав можливість брати участь у спільних комерційних проєктах НАТО. Суттєво змінилися рівень та активність двосторонніх відносин ЧР з іншими країнами - членами Альянсу. Зокрема, на новий щабель вийшло чесько-американське військове співробітництво в усіх напрямках, починаючи з підготовки кадрів до модернізації техніки та озброєнь. Розгорнулася акредитація представників Армії Чеської Республіки (АЧР) у керівних органах НАТО. В листопаді 2002р. Прага першою серед східноєвропейських столиць прийняла саміт Альянсу [3, с. 212; 9; 24]

Чеський політолог Я. Шір зазначає, що «вступ Чехії до НАТО був одним із найсвітліших моментів цілого післявоєнного розвитку країни». Чехія змогла завершити реформи, крім цього, за його словами, «відпав певний компонент, пов'язаний з можливістю загроз зі Сходу, країна мала більше простору, щоб зосередитись на вирішенні домашніх проблем, і це нам тільки пішло на користь» [14]

Проте варто зазначити, що реальна реформа АЧР розпочалася лише через декілька років після вступу країни до НАТО. Були визначені основні завдання збройних сил, а також необхідні засоби та кількість озброєння для їхнього забезпечення. Згідно с категоріями НАТО АЧР включала: Сили придатні під командування НАТО (NATO COMMAND); Сили виділені для НАТО (NATO ASSIGNED); Сили призначені для НАТО (NATO EARMARKED); Сили під національним командуванням (NATIONAL COMMAND). Чеська армія, яка до 2005р. скоротилась майже в чотири рази (до 35 тис. чоловік особового складу) та була переведена на контрактний принцип формування, нараховувала тоді 30 танків та близько 14 надзвукових літаків. Концепція розбудови збройних сил, схвалена Урядом ЧР у 1999р., затвердила виділення на оборону суми не менше 2,2% ВВП у період до 2004 р. Втім не завжди ці гроші використовувались раціонально, часто на амбіційні й не дуже ефективні проєкти. Головною метою було забезпечення повної інтеграції до військових структур НАТО та досягнення спроможності виконувати усі завдання Альянсу, а після вступу ЧР до ЄС - підготовка армії до ефективних дій у військовій сфері в його структурі [2; 13, с. 64-65].

Скорочення збройних сил Чехії заощадило значні кошти та одночасно було компенсоване включенням країни в єдину систему колективної безпеки НАТО, отриманням нових сучасних зразків озброєння та військової техніки. В рамках цього процесу чеська армія була інтегрована до Об'єднаних збройних сил Північноатлантичного альянсу, а система повітряного контролю - до об'єднаної системи ППО НАТО в Європі. В 2019 р. загальна чисельність АЧР, у складі Генерального штабу, Повітряних, Сухопутних, Спеціальних,

Кібернетичних, Територіальних військ, становила 25 899 професійних військовослужбовців, 6 896 громадянських та 1 163 штатних співробітників, 3 236 резервістів. Її бюджет сягає 75,5 млрд крон. АЧР разом з Військовою канцелярією Президента та Почесною вартою Празького Граду становить збройні сили Чехії [2; 19].

Переозброєння чеської армії відбувалося за програмою МО ЧР «Військовий 21-го століття». Влітку 2018р. розпочалася реалізація найбільшої програми військової модернізації в історії Чехії, витратити на яку заплановано близько 4,5 млрд доларів США. До 2027р. збройні сили країни придбають 210 бойових машин піхоти, 50 самохідних гаубиць, 12 багатофункціональних гвинтокрилів, 2 транспортні літаки, системи протиповітряної оборони, бойові безпілотні літальні апарати тощо. Закупівлі дозволять збройним силам замінити значну частину спорядження радянських часів. За час членства в НАТО докорінно модернізовано військово-повітряні сили країни, практично заново були відбудовані військові аеродроми в Чаславі та Намешті -над-Ославою [4; 10].

Чеські експерти стверджують, що, незважаючи на скорочення збройних сил, наведені вище заходи в рамках членства країни в НАТО значно підвищили військовий потенціал ЧР. Це надало можливість Чехії забезпечити виконання своїх зобов'язань перед Альянсом як в плані зміцнення безпеки Європи, так і щодо участі у міжнародних військових операціях, зокрема, в Албанії, Афганістані, Іраку, Пакистані, Боснії і Герцеговині, Косово, Македонії та ін. Найбільш відомою стала місія чеської роти хімзахисту в іракських операціях та Афганістані. Водночас є свідчення про участь чеського спецназу в боях проти ісламського руху «Талібан». Чеські військовослужбовці також перебували в складі сил KFOR у Косово та виконували завдання у контингенті «Південний - Схід» в Іраку. За програмою «NATO Training Mission» Чехія направила до Іраку 5 воєнних інструкторів, а також навчала на території країни 100 співробітників іракської військової поліції. Всього в першій половині 2018р. у 15 зарубіжних операціях та місіях НАТО на території 15 держав було задіяно 413 військовослужбовців АЧР. Відповідно до нового мандату їх чисельність збільшилася до 923 осіб. Протягом 1999-2019рр. в ході операцій за кордоном загинуло 19 чеських військових [1; 4, с. 208; 17, с. 265; 19; 21].

Безпосередньою реакцією країн НАТО на українську кризу, яку вони пов'язують з прямою або непрямою участю Росії в бойових діях на Донбасі, стало формування військ швидкого реагування на східних кордонах Альянсу, а також збільшення витрат на оборону. Як відомо, НАТО створило чотири бойові групи чисельністю 1000 осіб кожна у Литві, Латвії, Естонії, Польщі, до складу яких входять військовослужбовці різних країн Альянсу. ЧР, як член НАТО, взяла на себе зобов'язання чим далі активніше модернізувати збройні сили та досягти до 2024 р. рівня 2% ВВП в оборонних витратах (з 2017 р. вона щорічно збільшувала витрати на оборону на 13%, проте у 2019 р. вийшла лише на 1,19% ВВП, або 2,967 млрд доларів США) [17, с. 258, 262; 22; 26].

Особлива увага у зв'язку з цим приділяється можливості проводити бойову підготовку на підставі активної участі в міжнародних військових навчаннях у рамках НАТО. Наприклад, з 7 по 18 вересня 2020р. в ЧР проходило одне з найбільших навчань Ample Strike 2020, в якому взяли участь близько 700 чеських та союзних солдат країн НАТО. Це повітряне навчання було спрямоване на відпрацювання співробітництва досвідчених інструкторів з екіпажами літаків, гвинтокрилів та командирами наземних частин [6].

Уряд Чехії створює необхідні умови для відображення нових стратегічних реалій у способах забезпечення безпеки країни, тобто максимального використання військових можливостей країн-членів НАТО. У мирний час - це питання охорони повітряного простору з використанням Інтегрованої системи протиповітряної оборони Альянсу в Європі (NATINADS). У кризовий період - це перш за все підтримка країни силами партнерів, як на території ЧР так і за її межами, в зоні інтересів НАТО. З іншого боку, чеські збройні сили підготовлені та виділені для дій в рамках НАТО на підставі існуючих планів. Підрозділи АЧР включені до операцій Альянсу, які регулярно проводяться. Після 2004р. змінився статус чеських військових у складі європейських воєнних структур. Репрезентацію країни в них на національному рівні було забезпечено військовими та громадянськими відділами Постійного представництва в НАТО та ЄС. Чеське представництво при НАТО за величиною співробітників (50 осіб) стало другою дипломатичною місією. Його фахівці брали участь в оперативній роботі з розробки концепції контролю за озброєнням та роззброєнням, протиракетної оборони, засад європейської політики безпеки та оборони, співпраці у подоланні криз [17, с. 264; 29]

Чеська Республіка бажає використовувати власний потенціал та досвід у окремих специфічних сферах та знайти гідне місце в економічному середовищі, яке також забезпечує членство в НАТО. Приміром, це стосується області радіотехнічних пасивних систем спостереження, захисту від хімічної та біологічної зброї, боротьби з тероризмом, пандемією коронавірусу, кіберзахисту. В рамках концепції «Розумної зброї» ЧР виконує функції радіаційного, хімічного та бактеріологічного захисту військ НАТО. В Альянсі вона спеціалізується на виробництві радіоелектронної, бронетанкової та авіаційної техніки, що позитивно позначається на розвиткові чеського оборонно-промислового комплексу [2]. В жовтні 2015р. був підписаний новий меморандум про взаєморозуміння між ЧР та НАТО, метою якого є удосконалення співробітництва в галузі кіберзахисту між Альянсом та профільними національними відомствами. Чехія стала постійною учасницею навчань кіберкоаліції НАТО. Громадянський елемент перебуває у веденні Національного агенства кібербезпеки та інформаційної безпеки (КСІКЛ), а військовий - координується МО ЧР. В жовтні 2020р. Чехія звернулася по міжнародну допомогу з протидії СОУШ-19 до Євроатлантичного центру НАТО з координації реагування на катастрофи (EADR.CC) [24; 27]

З 2017 р. офіційно розпочав свою діяльність Центр протидії тероризму та гібридним загрозам (ЦПТГЗ) при МВС ЧР. Його створенню передували перегляд стратегічних підходів НАТО щодо реагування на нетрадиційні види війни, а також схвалення Єврокомісією стратегії боротьби з гібридними загрозами та сприяння стійкості ЄС, яка стала доповненням програми розширення співробітництва з Північноатлантичним альянсом. У рамках реалізації стратегії було заплановано створення загальноєвропейського центру для збору та аналізу інформації щодо гібридних загроз [12].

Головним гарантом безпеки Чехії є стаття 5 Північноатлантичного договору, в якій говориться: «Сторони погоджуються, що збройний напад на одну або кількох із них у Європі чи у Північній Америці вважатиметься нападом на них усіх: і, відповідно, вони домовляються, що в разі здійснення такого нападу кожна з них, реалізуючи своє законне право на індивідуальну чи колективну самооборону, підтверджене Статтею 51 Організації Об'єднаних Націй, надасть допомогу тій Стороні або Сторонам, які зазнали нападу, і одразу здійснить, індивідуально чи спільно з іншими Сторонами, такі дії, які вважатимуться необхідними, включаючи застосування збройної сили, з метою відновлення і збереження безпеки у Північноатлантичному регіоні...» [26]. Наразі ЧР входить до першої десятки найбезпечніших країн світу, в тому числі й завдяки НАТО та країнам-сусідам - членам Альянсу [14].

Отримавши статус незалежної держави, ЧР стала самостійним елементом не тільки глобальної безпеки, а й завдяки своєму географічному становищу в центрі Європи важливим елементом європейської безпеки. Сучасна оборонна політика Чехії зумовлена членством в НАТО та ЄС, що, на думку керівництва країни, дозволяє використовувати переваги безпеки колективної для забезпечення національної безпеки та оборони. На це звертається увага у прийнятій Урядом країни в березні 2017р. «Оборонній стратегії Чеської Республіки», яка замінила аналогічний документ 2012р. та констатувала значне погіршення ситуації у сфері європейської безпеки, звернувши увагу, зокрема, на відносно нові ризики - інформаційні війни та організовані кібератаки. Чехія активно підтримує розвиток двостороннього та багатостороннього оборонного співробітництва з сусідніми країнами, а також в регіональному форматі. Регіональне співробітництво зосереджено на двох основних напрямках: на співробітництві з Німеччиною та Вишеградською групою - У4 (Польща, Словаччина, Угорщина, Чехія), в якій ЧР головувала з 1 липня 2019р. по 30 червня 2020р. Одним з інструментів поглиблення регіонального співробітництва є внесок країни у зміцнення Багатонаціонального корпусу НАТО «Північ-Схід» [17, с. 256-262; 25; 30].

На новий рівень в контексті воєнної та безпекової політики НАТО вийшли політичні взаємовідносини Чехії і України. Враховуючи близькість позицій двох країн з більшості актуальних питань світової політики, в тому числі щодо оцінки ситуації в зонах конфліктів, перспективною була їх взаємодія при проведенні миротворчих операцій. Зокрема, широкі можливості відкрилися у військово-технічній сфері. ЧР традиційно зберігає активну позицію щодо інтеграції України до НАТО. Чеські державні діячі висловлюють готовність передати Україні набутий досвід інституційного забезпечення євроатлантичної інтеграції, наближення національного законодавства до інституційних норм країн Альянсу, практичного застосування цих норм у політичному, економічному та соціальному житті суспільства, організації переговорного процесу [8, с. 44, 46-47]

Особлива увага на шляху «повернення до Європи» приділялась діяльності в галузі комунікації з громадськістю, яка перш за все була спрямована на підтримку дискусії з питань безпекової стратегії та розвитку військової сфери, на пропаганду та співробітництво задля формування так званого «товариства безпеки». Воно мало об'єднати політиків, дипломатів, військовослужбовців, експертів, вчителів та студентів, журналістів та представників ділових кіл. Важливу роль в цьому сенсі відіграла активна співпраця МО ЧР з МЗС ЧР та неурядовими організаціями. Якщо на початку існування незалежної ЧР вступ країни до НАТО підтримувало лише 34-36% громадян, у 1997р. - 46%, то навесні 1999 р. - вже близько 56% (90 % професійних військових). Тому в урядових колах добре усвідомили нагальну необхідність проведення постійної цілеспрямованої роз'яснювальної роботи з метою забезпечення максимально широкої підтримки населенням євроатлантичного курсу [11, с. 119; 13, с. 64; 20, б. 31-32].

Участь ЧР у військовій структурі НАТО, успішна діяльність чеських підрозділів у міжнародних миротворчих операціях та навчаннях суттєво підвищили престиж країни у світі та позитивно вплинули на розвиток її двосторонніх та багатосторонніх відносин. На краще змінилося й ставлення чеського населення до своєї армії та її професіоналізації.

Центр з вивчення громадської думки Соціологічного інституту АН ЧР в січні 2019р. провів опитування, в якому респондентам було запропоновано відповісти на питання щодо задоволення членством в НАТО [23]. Результати опитування показали, що 18% респондентів цим задоволені, 40% - швидше задоволені, 15% - швидше незадоволені, 7% - загалом незадоволені. П'ята частина опитаних заявила, що не знає відповіді на поставлене питання. Членство в НАТО схвалюють перш за все чоловіки, молоді люди у віці до 30 років, респонденти з вищою освітою, більш високим рівнем життя, політично правоорієнтовані. Динаміку ставлення чеських громадян до членства в НАТО характеризує стабільність: частка тих, хто задоволений присутністю Чехії в цій організації, суттєво не змінювалася з 2014р. В ході опитування 45% респондентів заявили, що НАТО є гарантом незалежності ЧР, стільки ж висловили протилежну точку зору, зазначивши, що Альянс є формою підпорядкування іноземних держав. Заслуговує на увагу той факт, що в усіх попередніх дослідженнях, проведених з 2000р., думка про членство в НАТО як про форму залежності суттєво превалювала, а в 2019р. частка прибічників обох точок зору зрівнялася. З твердженням про те, що «членство в НАТО гарантує мир та безпеку ЧР» погодилось 54% опитаних, тоді як 37% - з тим, що «членство в НАТО збільшує ризик залучення ЧР до військового конфлікту». 63% респондентів висловили думку, що НАТО є гарантом миру і стабільності в Європі, натомість 25% - виявилися більш схильними до негативного сприйняття ролі цієї організації та зазначили, що діяльність Альянсу посилює напругу та невизначеність в Європі. Проте у довгостроковій перспективі проглядається тенденція того, що абсолютна більшість чеських громадян буде бачити в Альянсі гарантію миру та безпеки для країни [18, с. 19]

Водночас, як стверджують дослідники, для більшості чеських політичних партій (АНО 2011, ТОП 09, ГДП, ХДС-ЧНП, «Старости та незалежні», Чеська піратська партія) вихід з НАТО є неприйнятним. На їхню думку, вигоди від членства в євроатлантичних інститутах є очевидними та переважують негативні моменти. Для центристської партії АНО 2011, наприклад, членство в НАТО є вельми важливим фактором безпеки країни. Прем'єр-міністр Чехії А. Бабіш, представник цієї партії, зауважує, що «до членства в НАТО Чехія ставиться як до активного зобов'язання взаємної відповідальності за інші країни, Альянс мав би бути здатним протидіяти новим викликам - таким, як кібернетична безпека чи дезінформаційна політика» [14]. Втім в рамках Альянсу ця партія підтримує ідею так званого Європейського клубу, де європейські країни-члени будуть вирішувати ті проблеми, котрі не є суттєвими для США та Канади, перш за все, міграційної кризи. В ТОП 09 вважають, що завдяки НАТО та ЄС країна живе в мирі, безпеці та економічній стабільності. Разом з тим ця партія наполягає на активізації діяльності ЧР в рамках цих організацій заради того, аби заявити про себе як про конструктивного та надійного партнера. Християнські демократи (ХДС-ЧНП) наголошують, що Чехія має бути більш активним членом Альянсу, а її військові - брати участь у формуванні сил реагування в Прибалтиці. Позитивно ставляться до перебування у складі НАТО та заперечують доцільність референдуму з проблем членства громадянські демократи (ГДП), «Старости на незалежні», Чеська піратська партія. Наразі в ЧР лише дві політичні сили виступають проти її членства в НАТО та є прибічниками розпуску цієї організації. Йдеться про Комуністичну партію Чехії і Моравії (КПЧМ) та партію «Свобода і пряма демократія». Вони наполягають на проведенні референдуму про вихід Чехії з Альянсу, оскільки вважають країну здатною захистити себе самостійно, а НАТО тлумачать як «військовий блок, що поширює хаос та дестабілізує різні регіони у світі» [7, с. 144-159; 18, с. 18].

Таким чином, можна зробити висновок про наявність очевидного консенсусу між більшістю політичних сил та переважною частиною громадян країни стосовно значення і ролі Північноатлантичного альянсу як для Чехії, так й для Європи в цілому. Важливо зазначити, що стабільність в оцінках зберігається як мінімум упродовж останніх десяти років.

Базові принципи НАТО були сформульовані в Стратегічній концепції 2010р. й відтоді майже не змінювалися. Головне завдання НАТО - колективна оборона та підготовка до оборони. Два інших завдання - це кризове управління, тобто, перш за все, участь в різних військових місіях та операціях, в тому числі із забезпечення колективної безпеки, що включає співробітництво з понад сорока країнами-партнерами. Сюди ж відносяться завдання, пов'язані з появою нових загроз. Перш за все, це кібернетичні загрози, які узагальнено називають гібридними. Протистояти їм доводиться не тільки НАТО загалом, а й країнам - членам блоку. Мета НАТО - захищати всі структури Альянсу, надавати допомогу окремим його членам та здійснювати координацію при організації їхнього кібернетичного захисту. Подібний принцип діє й стосовно гібридних загроз [1; 26].

Нова Стратегічна концепція НАТО, яка повинна бути прийнята на саміті у 2021р., розрахована на стримування Китаю і Росії. «У концепції від 2010р. ми говорили про стратегічне партнерство з Росією, але відтоді ми бачимо агресивні дії щодо сусідів, незаконну анексію Криму і ситуація фундаментально змінилася. Тому нам потрібно оновити концепцію, підтвердити наші цінності і зміцнити зв'язок Європи і Північної Америки», - заявив Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. «Ми повинні більше використовувати НАТО як платформу для консультацій і координації в більшій кількості питань. Водночас, нам необхідно розширювати політичне та практичне співробітництво і діалог з усіма однаково мислячими з нами демократичними державами по всьому світу, щоб захистити заснований на міжнародному праві порядок, який підривається країнами, що не поділяють наші цінності, такими як Росія і Китай». Під час відеоконференції 17-18 лютого 2021р. міністри оборони країн НАТО обговорили розширення фінансування військової діяльності на східному фланзі Альянсу [28].

Отже, чеський досвід стосовно підготовки до вступу та набуття членства в НАТО дає підстави стверджувати, що суспільство та політичний істеблішмент на поворотному етапі історії країни змогли чітко визначитися зі стратегічними цілями трансформаційних процесів та в цілому послідовно пройти шлях, який довів правильність історичного вибору, а також продемонстрував позитивні результати. Приєднання Чехії до НАТО (1999), а пізніше - до ЄС (2004) можна вважати послідовним і виваженим кроком, який духовно та фактично повернув країну до Європи, забезпечивши їй прогрес у сфері безпеки, а також нові можливості в економічному та соціально-політичному розвитку.

Євроатлантична інтеграція сприяла інституціонально-правовій реконструкції всієї системи зовнішньополітичних відносин країни й стала важливим стимулом переходу до демократичної моделі політичного устрою, стабільності та національної безпеки.



Список використаних джерел та літератури

1. Айзпурвит К. Чехия в НАТО. Двадцать лет спустя [Электронный ресурс] / К. Айзпурвит, В. Поганка // Радио Прага. - 2019. - 11 марта. - Режим доступа: https://www.ruski.radio.cz/chehia-v-nato-dvadcat-let-spustya-8136506 (Дата обращения: 4 февраля 2021). - Название с экрана.

2. Андрейців Г. Досвід євроатлантичної інтеграції Чеської Республіки [Електронний ресурс] / Г. Андрейців // UAPORTAL.CZ. - 2017. - 31 березня. - Режим доступу: https://uaportal.ez/blogs/3/103 (Дата звернення: 7 лютого 2021). - Назва с екрану.

3. Беляев И. Вацлав Гавел. Жизнь в истории / И. Беляев. - Москва: НЛО, 2020. - 274 с.

44

4. Взаимодействие Чешской Республики и НАТО / НАТО.РФ. Информационно¬аналитический портал [Электронный ресурс]. - Режим доступа: кйр8://нато.рф/ги/с2Єск_гериЬ1ік (Дата обращения: 10 февраля 2021). - Название с экрана.

5. Волощук С. Досвід участі Чеської Республіки в діяльності НАТО / С. Волощук //

Ужгородські чеські наукові читання: історія, культура, політика, право: наук.

збірник / ред. М. Лендьел, І. Ліхтей, А. Стряпко. - Ужгород: Поліграфцентр «Ліра», 2013. - С. 206-214.

6. В Чехии стартовали учения стран НАТО Ample Strike 2020

[Электронный ресурс] // Around Prague. - 2020. - 31 августа. -

Режим доступа: https://www.aroundprague.cz/news/czech-repub1ic/v-chexii-startova1i-ucheniya- stran-nato-ample-strike-2020 (Дата обращения: 10 февраля 2021). - Название с экрана

7. Задорожнюк Э. Г. Внешнеполитические приоритеты чешских парламентских партий

(по итогам выборов 2017 года) [Электронный ресурс] / Э. Г. Задорожнюк // Славянский мир в третьем тысячелетии. - 2018. - Вып. 13. - № 1-2. - С. 144-159. -

Режим доступа: https://www.cyber1eninka.ru/artic1e/n/ vneshnepoliticheskie-

prioritety-cheshskih-parlamentskih-partiy-po-itogam-vyborov-2017-goda (Дата обращения: 7 февраля 2021). - Название с экрана

8. Корсак Р. Політичні взаємовідносини України і Чехії в НАТО // Актуальні питання гуманітарних наук. - 2014. - Вип. 9. - С. 42-47.

9. Криворучко Н. В. Політика безпеки Чеської Республіки у контексті відносин з США: автореф. дис. ... канд. політ. наук: 23.00.04 / Н. В. Криворучко; Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича. - Чернівці, 2016. - 23 с.

10. Ось що збройні сили Чехії придбають на рекордні 4.5 мільярди доларів

[Електронний ресурс] // Голос Америки. - 2018 - 21 червня. - Режим

доступу: https://ukrainian.voanews.com/a/zbrojni-sy1y-chekhiji/4448790.htm1 (Дата звернення: 12 лютого 2021). - Назва с екрану.

11. Павлишин Л. В. Особливості приєднання Чеської Республіки до НАТО / Л. В. Павлишин // Науковий вісник Ужгородського університету. Історія. - 2012. - Вип. 29. - С. 116-123.

12. Паливода В. Центр протидії тероризму та гібридним загрозам при МВС Чеської

Республіки [Електронний ресурс] / В. Паливода // НІСД. - 2020. - 25 лютого. - Режим доступу: https://niss.gov.ua/news/statti/centr-protidii-terorizmu-ta-gibridnim-zagrozam-pri-mvs-

cheskoi-respubliki (Дата звернення: 11 лютого 2021). - Назва с екрану.

13. Партнерство заради безпеки: досвід країн НАТО та українська перспектива? / за ред. О. І. Соскіна. - Київ: ІТС, 2007. - 336 с.

14. Пеленська О. Без НАТО Чехія себе не захистить [Електронний ресурс] / О.

Пеленська // Радіо Свобода. - 2019. - 31 березня. - Режим доступу:

https://www.radiosvoboda.org/a/29816763.htm1 (Дата звернення: 12 лютого 2021). - Назва с екрану.

15. Сердюк А. Що НАТО дає економіці: розвиток чи витрати (розбір на прикладах пострадянських країн) [Електронний ресурс] / А. Сердюк // Вільне радіо. - 2019. - 15 листопада. - Режим доступу: https://freeradio.com.ua/shho-nato-daie-ekonomici-vitrati-rozbir-na- prikladah-postradjanskih-krain/ (Дата звернення: 11 лютого 2021). - Назва с екрану.

16. Туречкова Э. 20 лет Чехии в НАТО: с какими ожиданиями и надеждами страна вступала в новый союз? [Электронный ресурс] / Э. Туречкова // Радио Прага. - 2019. -

12 марта. - Режим доступа: https://www.

ruski.radio.cz/20-let-chehii-v-nato-s-kakimi-ozhidaniyami-i-nadezhdami-strana-vstupala-v- novyy-8136486 (Дата обращения: 6 февраля 2021). - Название с экрана.

17. Щербакова Ю. А. Чешская Республика: Оборонная политика и стратегия

безопасности в рамках Европейского союза

[Электронный ресурс] / Ю. А. Щербакова // Актуальные проблемы Европы. - 2020. -

№ 4(108). - С. 255-277. - Режим доступа: https://upe-journal.ru/files/-2020-4_ffl,ep6aKOBa-

_roA.pdf (Дата обращения: 11 февраля 2021). - Название с экрана.

18. Щербакова Ю. А. Чешские политики и граждане о членстве страны в НАТО

[Электронный ресурс] / Ю. А. Щербакова // Европейская безопасность: события, оценки, прогнозы. - 2019. - Вып. 54(70). - С. 16-19. -

Режим доступа: https://lnlon.ru/slte/assets/files/4256/2019_blul_evropelskala_ bezopasnost_54.pdf (Дата обращения: 4 февраля 2020). - Название с экрана.

19. Armada Ceske republlky [Elektronlcky zdroj] / Ministerstvo obrany CR. - Rezim pnstupu: https://www.acr.army.cz (Datum obehu: 8. unora 2021). - Nazev z obrazovky.

20. Borkovec Z. Nase cesta do NATO. 20. vyroc pfistoupern Ceske republiky k Organlzacl Severoatlanticke smlouvy / Z. Borkovec. - Praha: Ministerstvo obrany Ceske republiky - VHU, 2019. - 72 s.

21. 20 let Ceska v NATO: Od Varsavske smlouvy, pfes Jugoslavii po Afganistan. Co bude

dal? [Elektronlcky zdroj] // Ahaonllne.cz. - 2019. - 12. bfezna - Rezim pnstupu: https://www.ahaonllne.cz/clanek/muslte-vefet/157967/20-let-ceska-v-nato-od- varsavske-smlouvy-pres-jugoslavll-po-afganlstan-co-bude-dal.html (Datum obehu: 11. unora

2021). - Nazev z obrazovky.

22. Czech PM says defe^e spendlng rlslng to reach NATO target [Electronlc Resource] // Reuters. - 2019. - March 12 - Mode of Acces: https://www.reuters.com/artlcle/us-czech- defence/czech-pm-says-defense-spendlng-rlslng-to-reach-nato-target-ldUSKBN1QT1B9 (Last Access: February 8, 2021). - Tltle from the Screen.

23. Cadova N. Obcane o clenstvi Ceske republiky v NATO - leden 2019: tiskova zprava [Elektronlcky zdroj] / N. Cadova / Centrum pro vyzkum vefejneho mmern SU AV C R. - Rezim pfistupu: https://cvvm.soc.cas.cz/medla/com_form2content/documents/c2/a4821/f9/pm1 90207.pdf (Datum obehu: 11. unora 2021). - Nazev z obrazovky.

24. Ceska republika a NATO [Elektronlcky zdroj] / Natoaktual.cz. Oficialrn portal Informacrnho centra o NATO. - Rezim pfistupu:

https://www.natoaktual.cz/zpravy/lcr-a-nato (Datum obehu: 10. unora 2021). - Nazev z

obrazovky.

25. Ceske strategicke dokumenty [Elektronlcky zdroj] / Ministerstvo obrany CR . - Rezim pnstupu: https://www.mocr.army.cz/assets/multlmedla-a-knlhovna/publlkace/lntegrace-nato- eu/11-nato--ce--100dpl.pdf (Datum obehu: 11. unora 2021). - Nazev z obrazovky.

26. Encyclopedla of NATO Toplcs [Electronlc Resource] / North Atlantlc Treaty Organlzatlon. - Mode of Access: https://www.nato.lnt/cps/en/natohq/toplcs.htm (Last Access: 12 February, 2021). - Tltle from the Screen.

27. NATO and Czech Republlc bolster cyber defence cooperatlon [Electronlc Resource] //

North Atlantlc Treaty Organlzatlon. - 2015. - October 12. - Mode of

Access: https://www.nato.lnt/cps/en/natohq/news 123857.htm (Last Access: 13 February, 2021). - Tltle from the Screen.

28. Onllne press conference by NATO Secretary General Jen Stoltenberg followlng the first

day of the meetlngs of NATO Defence Mlnlsters [Electronlc Resource] // North Atlantlc Treaty Organlzatlon. - 2021. - February 17. - Mode of

Access: https://www.nato.lnt/cps/fr/natohq/oplnlons_181560.htm (Last Access: 17 February, 2021). - Tltle from the Screen.

29. Permanent Delegatlon of the Czech Republlc to NATO ln Brussels / Mlnlstry of Forelgn Affalrs of the Czech Republlc [Electronlc Resource]. - Mode of Access: https://www.mzv.cz/nato.brussels/en/nato/our_nato_pollcles/czech_republlc_ln_ nato.html (Last Access: 14 February, 2021). - Tltle from the Screen.

30. Pohanka V. 20 Years of Czechla ln NATO: Key Moments [Electronlc Resource] / V. Pohanka // Radlo Prague. - 2019. - March 14. - Mode of Access: https://engllsh.radlo.cz/20-years- czechla-nato-key-moments-8136162 (Last Access: 12 February, 2021). - Tltle from the Screen.



References

1. Ajzpurvit, K., & Poganka, V. (2019, Marta 11). Chehija v NATO. Dvadcat' let spustja. Radio Praga. Retrieved from https://www.ruski.radio.cz/

chehia-v-nato-dvadcat-let-spustya-8136506

2. Andrejciv, H. (2017, Bereznya 31). Dosvid yevroatlantychnoyi intehraciyi Ches”koyi Respubliky. UAPORTAL.CZ. Retrieved from https://uaportal.cz/blogs/3/103

3. Beljaev, I. (2020). Vaclav Gavel. Zhizn' v istorii. Moskva, M: NLO

4. Vzaimodejstvie Cheshskoj Respubliki i NATO (2009). NATO.RF. Informacionno analiticheskij portal. Retrieved from https://HaTO^/ru/czech_republik

5. Voloshhuk, S. Dosvid uchasti Ches”koyi Respubliky v deyal”nosti NATO (2013). Uzhhorods”ki ches”ki naukovi chytannya: istoriya, kul”tura, polityka, pravo: nauk. zbirnyk, 206¬214. Uzhhorod, U: Poligrafcentr Lira.

6. V Chehii startovali uchenija stran NATO Ample Strike 2020 (2020,

Augusta 31). Around Prague. Retrieved from https://www.aroundprague.cz/news/czech- republic/v-chexii-startovali-ucheniya-stran-nato-ample-strike-2020

7. Zadorozhnjuk, Je. G. (2018). Vneshnepoliticheskie prioritety cheshskih parlamentskih partij po itogam vyborov 2017 goda. Slavjanskij mir v tret'em tysjacheletii, 13(1-2), 144-159. Retrieved from https://www.cyberleninka.ru/

article/n/vneshnepoliticheskie-prioritety-cheshskih-parlamentskih-partiy-po-itogam-vyborov-

2017-goda

8. Korsak, R. (2014). Politychni vzayemovidnosyny Ukrayiny i Chexiyi v NATO (2014). Aktual”ni pytannya humanitarnyx nauk, 9, 42-47.

9. Kryvoruchko, N. V. (2016). Polityka bezpeky Ches”koyi Respubliky u konteksti vidnosyn z SshA (Autoreferat dysertaciyi kandydata politychnyx nauk). Chernivci, Ch: Chernivec”kyj nacional”nyj universytet im. Yuriya Fed”kovycha.

10. Os” shho zbrojni syly Chexiyi prydbayut” na rekordni 4.5 mil”yardy dolariv (2018, Chervnya 21). Holos Ameryky. Retrieved from https://ukrainian.voanews.com/a/zbro jni-syly-chekhiji/4448790.html

11. Pavlyshyn, L.V. (2012). Osoblyvosti pryyednannya Ches”koyi Respubliky do NATO. Naukovyi visnyk Uzhhorods”koho universytetu. Istoriya, 29, 116-123.

12. Palyvoda, V. (2020, Lyutoho 25). Centr protydiyi teroryzmu ta hibrydnym zahrozam pry MVS Ches”koyi Respubliky. NISD. Retrieved from https://niss.gov.ua/news/statti/centr-protidii- terorizmu-ta-gibridnim-zagrozam-pri-mvs-cheskoi-respubliki

13. Soskin, O. I. (Ed.) (2007). Partnerstvo zarady bezpeky: dosvid krayin NATO ta ukrayins”kaperspektyva? Kyyiv, K: ITS.

14. Pelens”ka, 0.(2019, Bereznya 31). Bez NATO Chexiya sebe ne zaxystyt”. Radio Svoboda. Retrieved from https://www.radiosvoboda.org/a/29816763.html

15. Serdyuk, A. (2019, Listopada 15). Shho NATO daye ekonomici: rozvytok chy vytraty

(rozbir na prykladax postrayans”kyx krayin). Vil”ne radio.

Retrieved from https://freeradio.com.ua/shho-nato-daie-ekonomici-vitrati-rozbir-na-prikladah- postradjanskih-krain/

16. Turechkova, Je. (2019, Marta 12). 20 let Chehii v NATO: s kakimi ozhidanijami i

nadezhdami strana vstupala v novyj sojuz? Radio

Praga. Retrieved from https://www.ruski.radio.cz/20-let-chehii-v-nato-s-kakimi-ozhidaniyami-i- nadezhdami - strana-vstupala-v-novyy-8136486

17. Shherbakova, Ju. A. (2020). Cheshskaja Respublika: Oboronnaja politika I strategija bezopasnosti v ramkah Evropejskogo sojuza. Aktual'nye problemy Evropy, 4(108), 255¬277. Retrieved from https://upe-journal.ru/files/-2020-4_Щербакова_ЮА.pdf

18. Shherbakova, Ju. A. (2019). Cheshskie politiki i grazhdane o chlenstve strany v NATO.

Evropejskaja bezopasnost': sobytija, ocenki, prognozy, 54(70),

16-19. Retrieved from https://inion.ru/site/assets/files/4256/2019_biul_evropeiskaia_ bezopasnost_54.pdf

19. Armada Ceske republiky (2021). Ministerstvo obrany CR.

Retrievedfrom https://www.acr.army.cz

20. Borkovec, Z. (2019). Nase cesta do NATO. 20. vyroc pristoupem Ceske republiky k Organizaci Severoatlanticke smlouvy. Praha, P: Ministerstvo obrany Ceske republiky - VHU.

21. 20 let Ceska v NATO: Od Varsavske smlouvy, pres Jugoslavii po Afganistan. Co bude dal? (2019, Brezna 12). Ahaonline.cz. Retrieved from https://www.ahaonline.cz/clanek/musite- vefet/157967/20-let-ceska-v-nato-od-varsavske-smlouvy-pres-jugoslavii-po-afganistan-co-bude- dal.html

22. Czech PM says defence spending rising to reach NATO target

(2019, March 12). Reuters. Retrieved from https://www.reuters.com/article/us-czech- defence/czech-pm-says-defense-spending-rising-to-reach-nato-target-idUSKBN1QT1B9

23. Cadova, N. (2019, Leden). Obcane o clenstvi Ceske republiky v NATO: tiskova zprava. Centrum pro vyzkum verejneho mineni SU AV CR. Retrieved from https://cvvm.soc. cas.cz/media/com_form2content/documents/c2/a4821/f9/pm190207.pdf

24. Ceska republika a NATO (2021). Natoaktual.cz. Oficialm portal

Informacmho centra o NATO. Retrieved from https://www.natoaktual.cz/zpravy/lcr-a-nato

25. Ceske strategicke dokumenty (2019). Ministerstvo obrany CR. Retrievedfrom https://www.mocr.army.cz/assets/multimedia-a-knihovna/ publikace/integrace- nato-eu/11-nato--ce--100dpi.pdf

26. Encyclopedia of NATO Topics (2020). North Atlantic Treaty Organization. Retrieved from https://www.nato.int/cps/en/natohq/topics.htm

27. NATO and Czech Republic bolster cyber defence cooperation (2015, October 12). North Atlantic Treaty Organization. Retrieved from https://www.nato.int/cps/en/natoh q/news_123857.htm

28. Online press conference by NATO Secretary General Jen Stoltenberg following the first day of the meetings of NATO Defence Ministers (2021, February 17). North Atlantic Treaty Organization. Retrieved from https://www.

nato.int/cps/fr/natohq/opinions_181560.htm

29. Permanent Delegation of the Czech Republic to NATO in Brussels (2021). Ministry of

Foreign Affairs of the Czech Republic.

Retrieved from https://www.mzv.cz/nato.brussels/en/nato/our_nato_policies/czech_republic_in_ nato.html

30. Pohanka, V. (2019, March 14). 20 Years of Czechia in NATO: Key

Moments. Radio Prague. Retrieved from ttps://english.radio.cz/20-years-czechia-nato-key- moments-8136162.

Размещено на Allbest

...