Основні засади функціонування механізмів публічного управління у сфері зовнішньоекономічної безпеки України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчально-науковий інститут публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка

ОСНОВНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Іванова Вікторія Миколаївна

кандидат економічних наук, докторант

кафедри глобальної та національної безпеки

м. Київ

Анотація

Зовнішньоекономічна безпека є важливою складовою економічної і національної безпеки, суттєво впливає на функціонування економічної системи, визначає можливості та загрози функціонування національного господарства України. Механізми публічного управління у сфері зовнішньоекономічної безпеки є тим інструментом, що дозволяє забезпечувати її прийнятний рівень, адаптуватися до реальних умов та розвивати вказану сферу в майбутньому.

В статті встановлено, що механізм будь-якого явища в загальнофілософському сенсі можна представити як процес, як систему або як засіб (інструмент) для вирішення певних задач. Механізм публічного управління визначається як сукупність економічних, правових, організаційних, адміністративних, мотиваційних та інших методів та важелів органів публічного управління, спрямованих на забезпечення розвитку суспільства.

З'ясовано, що концептуальні підходи щодо забезпечення національної безпеки в цілому поділяються на ліберальні та воєнні-політичні. Зокрема, ліберальний підхід характеризується тезою «безпека людини понад усе», а реалізація воєнно-політичних підходів забезпечується розробкою та прийняттям оборонних доктрин, воєнних стратегій, стратегій національної безпеки, інших стратегічних нормативно-правових актів.

Зазначається, що внаслідок повномасштабного вторгнення РФ на територію України економічна сфера зазнала значних втрат: загинула велика кількість цивільного населення, захоплені окремі території України, зруйновано цілі міста, заводи, промислові райони, через мінування або окупацію на великій території країни неможливо займатися сільським господарством, зупинено міжнародну торгівлю, експорт та імпорт тощо. Цей перелік не є вичерпним, щодня Україна зазнає вагомих збитків. За таких умов забезпечувати функціонування механізмів публічного управління у сфері зовнішньоекономічної безпеки досить складно.

Аналіз окремих складових економічної безпеки, зокрема і зовнішньоекономічної сфери свідчить про значні проблеми та наявність загроз забезпеченню економічної безпеки України. Саме тому, механізми публічного управління у сфері зовнішньоекономічної безпеки потребують доопрацювання, оновлення, адаптації до умов воєнного стану тощо.

Ключові слова: публічне управління, механізми публічного управління, зовнішньоекономічна безпека, економічна безпека, загрози, засади функціонування механізмів публічного управління.

Abstract

Ivanova Viktoriya Mykolayivna PhD in Economics, doctoral student of Global and National Security Department of Educational and cientific Institute of Public Administration and Civil Service of the Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv

FUNDAMENTAL PRINCIPLES OF FUNCTIONING OF
PUBLIC ADMINISTRATION MECHANISMS IN THE AREA
OF FOREIGN ECONOMIC SECURITY OF UKRAINE

Foreign economic security is an important component of economic and national security, significantly affects the functioning of the economic system, determines the opportunities and threats to the functioning of the national economy of Ukraine. Mechanisms of public administration in the field of foreign economic security are the tool that allows ensuring its acceptable level, adapting to real conditions and developing this area in the future.

The article establishes that the mechanism of any phenomenon in the general philosophical sense could be represented as a process, as a system or as a means (tool) to solve certain problems. The mechanism of public administration defined as a set of economic, legal, organizational, administrative, motivational and other methods and levers of public administration aimed at ensuring the development of society.

It found that the conceptual approaches to national security in general divided into liberal and military-political. In particular, the liberal approach characterized by the thesis "human security above all", and the implementation of military-political approaches is ensured by the development and adoption of defense doctrines, military strategies, national security strategies and other strategic regulations.

It noted that because of the full-scale invasion of Russia on the territory of Ukraine, the economic sector suffered significant losses. A large number of civilians were killed, some territories of Ukraine were captured, entire cities, factories and industrial areas were destroyed, due to mine laying or occupation in a large part of the country, it is impossible to engage in agriculture, international trade, exports and imports, etc. are stopped. This list is not exhaustive, Ukraine suffers significant losses every day. Under such conditions, it is difficult to ensure the functioning of public administration mechanisms in the area of foreign economic security.

The analysis of certain components of economic security, including the foreign economic area, shows significant problems and threats to Ukraine's economic security. That is why the mechanisms of public administration in the field of foreign economic security need to be refined, updated, adapted to martial law, and so on.

Keywords: public administration, mechanisms of public administration, foreign economic security, economic security, threats, principles of functioning of mechanisms of public administration.

Постановка проблеми

Механізми функціонування публічного управління у сфері зовнішньоекономічної безпеки є складовою системи її забезпечення. Це набір певних інструментів, методів, способів, що дозволяють створити умови для реалізації національних інтересів у вказаній сфері, визначити виклики та можливості, мінімізувати загрози та збитки. Механізми публічного управління є чітко визначеними відповідно до державної політики, мають базуватися на певних засадах та принципах. Тому, актуальним є дослідження основних засад функціонування механізмів публічного управління в сфері зовнішньоекономічної безпеки в сучасних умовах, визначення пріоритетів держави та національних інтересів у економічній сфері.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Теоретичні напрацювання у сфері досліджень механізмів публічного управління здійснювали такі видатні вчені, як: Г.Ситник, В.Абрамов, В.Бакуменко, К.Ващенко, Р.Войтович, Н.Павлюк, С.Чернов, С.Гайдученко, Т.Семенчук та інші. Окремі аспекти забезпечення зовнішньоекономічної безпеки у своїх працях розглядали науковці: І.Бінько, В.Мунтіян, В.Шлемко, О.Власюк, В.Геєць та решта. Серед новітніх публікацій, можна викокремити праці В.Аранчій, Г.Голодюка, Л.Коковського, Т.Марцевої, О.Матвієць, В.Обухової та інші. В той же час, вважаємо, що більш ґрунтовного вивчення потребує дослідження засад функціонування механізмів публічного управління у сфері зовнішньоекономічної безпеки України в конкретних політико-економічних обставинах.

Мета статті

Метою статті є дослідження основних засад функціонування механізмів публічного управління у сфері зовнішньоекономічної безпеки України в сучасних умовах.

Виклад основного матеріалу

У вітчизняну науку поняття механізмів публічного управління введено відносно недавно. Здебільшого у науковій літературі та практиці використовувалися дефініції: «механізми державного управління», «механізми управління», «механізми держави». Однак, у ході еволюції під впливом глобалізації, розвитку громадянського суспільства, демократичних процесів розуміння сутності державного управління зазнало певних змін. Таким чином, з'явилося поняття механізмів публічного управління у різних сферах суспільства, яке загалом можна визначити як сукупність економічних, правових, організаційних, адміністративних, мотиваційних та інших методів та важелів органів публічного управління, спрямованих на забезпечення розвитку суспільства. Загалом у площині публічного управління виокремлюють різні види механізмів.

На думку В.Абрамова, механізм будь-якого явища в загальнофілософському сенсі можна представити як процес, як систему або як засіб (інструмент) для вирішення певних задач. Механізм як процес характеризується способом або методом переходу одного стану системи в інший. Механізм як система містить у своїй основі суб'єктів, мету (національні інтереси), шляхи, сили та засоби, взаємодію та контроль. Механізм як засіб (інструмент) визначається конкретними механізмами у конкретній сфері. Загалом, автор робить висновок, що механізм управління - це сукупність засобів і методів управління, які поєднують прямий та обернений зв'язок і визначають можливість цілеспрямованого руху, функціонування та розвитку системи забезпечення безпеки [1, с. 200-203].

О.Яременко та О.Матвієць у своїх працях зазначають, що аналіз зовнішньоекономічної безпеки має містити два аспекти, а саме статичний, відповідно до якого її розглядають як стан відносин, і динамічний, відповідно до якого механізми управління зовнішньоекономічною безпекою досягаються через діяльність суб'єктів шляхом реалізації поставлених цілей [2, с. 69].

Відомий український науковець Г.Ситник в загальному визначає концептуальні підходи щодо забезпечення національної безпеки. Зокрема, він вказує на те, що ліберальний підхід, який сформувався у більшості європейських країн характеризується тезою «безпека людини понад усе». На жаль, в сучасних умовах він реалізований лише на папері. Більшість країн, які декларують цей підхід все ж дотримуються іншого підходу, за якого «нація знаходиться в стані безпеки, коли їй не приходиться приносити в жертву свої інтереси з метою уникнення війни і коли вона може захистити за необхідності ці інтереси шляхом війни» [3, с. 122]. Концептуальними засадами реалізації даного підходу виступають оборонні доктрини, воєнні стратегії, стратегії національної безпеки, інші стратегічні нормативно-правові акти.

Після Другої світової війни в західній науковій думці сформувалася школа політичного реалізму, основна ідея якої визначається як «зіткнення національних інтересів на міжнародній арені є неминучим» [3, с. 123]. Представники даного підходу (Г.Кіссінджер, З.Бжезінський) зазначають, що безпека держави залежить від її власної сили й боротьба за силу на міжнародній арені виступає, як окремий випадок боротьби за владу в середині держави. Сутність сили вимірюється здатністю опротестувати національні інтереси інших держав, навіть якщо це суверенітет, національна цілісність тощо. Основним інструментом - механізмом управління - виступає загроза застосування сили, а вміння маніпулювати загрозою є основною функцією дипломатії.

Саме з такими підходами зіткнулася Україна в сучасних умовах. Росія, використовуючи ідеї своєї надсили, впродовж декількох десятків років здійснювала шантаж багатьох країн світу, на предмет розв'язання війни і застосування ядерної зброї. Використовуючи дипломатію, РФ проштовхувала ідеї:

• неможливості існування окремих країн, ставлячи під сумнів їх суверенітет і незалежність;

• неможливості вступу в НАТО декількох десятків країн Європи, які територіально наближені до РФ;

• економічної залежності всієї Європи від російських енергоресурсів;

• особливої співпраці Росії з Китаєм;

• особливої миротворчої ролі Росії на євразійському континенті та ін.

Всі ці ідеї призводили до побоювань європейських країн та країн Північної Америки стосовно можливостей використання воєнної сили Росією, пошуків домовленостей та компромісів, навіть ціною втрати незалежності окремими територіями, регіонами чи цілими країнами. Такі геополітичні «ігри» негативно впливали на національну та економічну безпеку України, ставили її в край незручні позиції, створювали перешкоди щодо реалізації національних інтересів у різних сферах, у тому числі і у сфері зовнішньоекономічної безпеки. У 2014 році Росія анексувала частину України - Автономну Республіку Крим, та розпочала гібридну військову операцію по захопленню України. Саме у 2014 році були окуповані частини Донецької та Луганської областей і розпочався складний шлях відстоювання національних інтересів України як воєнним, так і дипломатичним шляхами.

На жаль, 24 лютого 2022 року РФ розпочала повномасштабне вторгнення на територію України. Внаслідок цього, економічна сфера зазнала значних втрат: загинула велика кількість цивільного населення, захоплені окремі території України, зруйновано цілі міста, заводи, промислові районі, через мінування або окупацію на великій території країни неможливо займатися сільським господарством, зупинено міжнародну торгівлю, експорт та імпорт товарів і послуг тощо. Цей перелік не є вичерпним, щодня Україна зазнає вагомих збитків. За інформацією радника з економічних питань Президента України В.Зеленського О.Устенко через військове вторгнення Росії економіка України станом на кінець травня 2022 року зазнала збитків на суму близько 1 трильйона доларів [4]. Саме за таких умов особливо актуальним є визначення та дотримання основних засад функціонування механізмів публічного управління у всіх сферах суспільства, зокрема й у зовнішньоекономічній сфері.

Зовнішньоекономічна безпека є складовою економічної безпеки України, яка в свою чергу, є складовою національної безпеки. Тому, функціонування механізмів публічного управління у сфері зовнішньоекономічної безпеки ґрунтуються на засадах забезпечення національної безпеки держави.

В Законі України «Про національну безпеку» зазначено, що «правову основу державної політики у сферах національної безпеки і оборони становлять Конституція України, інші закони України, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також видані на виконання Конституції та законів України інші нормативно-правові акти» [5]. публічний управління зовнішньоекономічний безпека

Основними принципами, що визначають порядок формування державної політики у сферах національної безпеки і оборони, є [5]:

1) верховенство права, підзвітність, законність, прозорість та дотримання засад демократичного цивільного контролю за функціонуванням сектору безпеки і оборони та застосуванням сили;

2) дотримання норм міжнародного права, участь в інтересах України у міжнародних зусиллях з підтримання миру і безпеки, міждержавних системах та механізмах міжнародної колективної безпеки;

3) розвиток сектору безпеки і оборони як основного інструменту реалізації державної політики у сферах національної безпеки і оборони.

Зазначимо, що вказані принципи є визначальними щодо сфери зовнішньоекономічної безпеки, адже її неможливо забезпечити, не виконавши необхідні умови забезпечення національної безпеки.

Закон України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», визначає принципи (ст.2 п.3) та засади зовнішньої політики України (ст. 11). Серед основних засад зовнішньої політики України варто виокремити наступні [6]:

• забезпечення національних інтересів і безпеки України шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права;

• підтримка розвитку торговельно-економічного, науково-технічного та інвестиційного співробітництва України з іноземними державами на засадах взаємної вигоди;

• забезпечення з метою повноцінного економічного розвитку, підвищення добробуту народу інтеграції економіки України у світову економічну систему;

• розширення міжнародного співробітництва з метою залучення іноземних інвестицій, новітніх технологій та управлінського досвіду в національну економіку в інтересах її реформування, модернізації та інноваційного розвитку.

30 липня 2021 року Указом Президента України було введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України про Стратегію зовнішньополітичної діяльності України. В ній чітко визначено загальні засади реалізації зовнішньополітичної діяльності, здійснено аналіз зовнішнього середовища, проаналізовано виклики та загрози, цілі та напрями зовнішньополітичної діяльності України.

Основними принципами реалізації Стратегії зовнішньополітичної діяльності України є [7]:

• стійкість - здатність держави і суспільства ефективно протидіяти загрозам будь-якого походження і характеру, зокрема збройній агресії, економічному тиску, політичній дестабілізації, кібератакам, дезінформації та іншим загрозам, адаптуватися до змін безпекового середовища, підтримувати стале функціонування, швидко відновлювати рівновагу після криз;

• дотримання міжнародного права - дотримання загальновизнаних норм і принципів міжнародного права, виконання міжнародних зобов'язань України, взятих на себе за міжнародними договорами та в рамках членства у міжнародних організаціях, дотримання досягнутих міжнародних домовленостей;

• адаптивність - оперативне реагування на зміни міжнародного середовища, ефективний кризовий менеджмент у сфері зовнішньої політики України, інноваційність у підходах та інструментаріях, гнучкість у прийнятті рішень;

• взаємодія - ефективна координація діяльності державних органів щодо забезпечення реалізації єдиного зовнішньополітичного курсу України, налагодження ефективної комунікації та співробітництва з іншими державами, міжнародними урядовими та неурядовими організаціями, а також з недержавними інституціями, бізнесом, науково-академічними колами, засобами масової інформації;

• прагматизм - розвиток двосторонніх і багатосторонніх міжнародних відносин на основі національних інтересів з метою розв'язання конкретних зовнішньополітичних завдань; інтенсифікація економічної дипломатії для сприяння сталому розвитку економіки та зростанню добробуту громадян України;

• людиноцентричність - визнання і утвердження поваги до людського життя та гідності, прав і свобод людини як найвищих цінностей; захист, сприяння реалізації, просування прав та законних інтересів громадян України за кордоном, прав і законних інтересів закордонних українців в інших державах.

В подальшому основні засади функціонування механізмів публічного управління у сфері зовнішньоекономічної безпеки України були закріплені в Стратегії економічної безпеки України на період до 2025 року від 11 серпня 2021 року. Зокрема, Стратегія економічної безпеки України визначає шляхи досягнення цілей і реалізації пріоритетів національних інтересів у сфері забезпечення економічної безпеки. Національним інтересам України відповідає сталий розвиток національної економіки, інтеграція України в європейський економічний простір, розвиток рівноправного взаємовигідного економічного співробітництва з іншими державами [8].

Забезпечення національних економічних інтересів вимагає формування і реалізації стратегічного курсу у сфері забезпечення економічної безпеки, спрямованого як на стале нарощення конкурентоспроможності економіки України, так і на поступове зміцнення економічної стійкості та відповідно невразливості національної економіки до зовнішніх і внутрішніх загроз. Отже, стратегічний курс у сфері забезпечення економічної безпеки має два взаємопов'язаних напрями - напрям розвитку та безпековий напрям [8]. Зазначимо, що тісний взаємозв'язок цих двох напрямів створює передумови щодо розробки ефективних механізмів публічного управління. Важливо забезпечити розвиток в умовах безпеки і навпаки - неможливо розвиватися, якщо існують реальні загрози національній безпеці. Саме тому, в Стратегії економічної безпеки вказано, що «важливе місце в безпековому напрямі займають виклики, пов'язані із збройною агресією Російської Федерації та тимчасовою окупацією частини території України. Руйнування економіки України є свідомою і цілеспрямованою дією Російської Федерації та одним з методів гібридної війни, оскільки зруйнована економіка продукує незадоволеність владою, трудову міграцію, соціальну напругу в суспільстві та підриває довіру до влади. При цьому широко використовуються економічні інструменти впливу, до яких, зокрема, відносяться санкції щодо українських товарів і послуг та використання впливу на інші держави з метою прийняття рішень, що суперечать основним національним економічним інтересам України» [8].

Аналіз окремих складових економічної безпеки, зокрема і зовнішньоекономічної сфери свідчить про значні проблеми та наявність загроз забезпеченню економічної безпеки України. Зокрема, в Стратегії економічної безпеки зазначено, що стан зовнішньоекономічної безпеки протягом 2010-2019 років оцінювався як небезпечний. Попри відносне поліпшення окремих показників зовнішньоекономічної безпеки у 2019 році та першій половині 2020 року низька конкурентоспроможність вітчизняного виробництва, значна частка сировини в структурі експорту товарів і попередня зосередженість на ринках пострадянських країн зумовлювали розбалансування зовнішньоекономічної діяльності в нестабільних умовах розвитку світової економіки, гібридної війни Російської Федерації проти України [8]. Це, в свою чергу, означає, що механізми публічного управління у сфері зовнішньоекономічної безпеки потребують доопрацювання, оновлення, адаптації до умов воєнного стану тощо.

Висновки

Загалом, зазначимо, що проведений аналіз показав як проблемні аспекти щодо функціонування механізмів публічного управління у сфері зовнішньоекономічної безпеки, так і розкрив сутність основних засад щодо функціонування вказаних механізмів. Зокрема, повномасштабне вторгнення Російської Федерації на територію України призвело до погіршення ситуації щодо забезпечення зовнішньоекономічної безпеки. Оскільки Україна зазнає значних економічних збитків, рівень її зовнішньоекономічної безпеки знижується. Нині складно здійснювати міжнародну торгівлю, немає можливості забезпечити експорт та імпорт товарів, виробництво готової продукції, обіг валют тощо.

В нормативно-правових документах досить чітко визначені засади функціонування механізмів публічного управління у сфері національної та економічної безпеки. Вказується на те, що стратегічний курс у сфері забезпечення економічної безпеки має два взаємопов'язаних напрями - напрям розвитку та безпековий напрям. Також визначені базові принципи, пріоритети та національні інтереси України, забезпечення яких стає можливим за умов ефективного функціонування механізмів публічного управління у сфері зовнішньоекономічної безпеки.

В подальшому наукові пошуки варто зосередити на виокремленні актуальних проблем функціонування механізмів публічного управління у сфері зовнішньоекономічної безпеки України та перспективах їх удосконалення.

Література

1. Абрамов В.И. Механизмы обеспечения национальной безопасности. Государственное управление в сфере национальной безопасности: словарь-справочник / состав.: Г.П. Сытник, В.И. Абрамов, В.Ф.Смолянюк и др.; под общ. редакцией Г.П.Сытника. К.: НАДУ, 2012. С. 200-204.

2. Яременко О. Ф, Матвієць О.В. Зовнішньоекономічна безпека України в контексті інтеграційної політики: сутність, загрози та чинники впливу. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Економіка і менеджмент. 2020. Вип. 43. С. 63-69.

3. Ситник Г.П. Державне управління у сфері національної безпеки (концептуальні та організаційно-правові засади): Підручник. К.: НАДУ, 2012. 544 с.

4. В ОП оцінили збитки України через війну і розповіли, як їх компенсуватимуть. URL: https://suspilne.media/242778-v-op-ocinili-zbitki-ukraini-cerez-vijnu-i-rozpovili-ak-ih-kompensuvatimut/

5. Закон України «Про національну безпеку України» від 21.06.2018 № 2469-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#Text

6. Закон України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», від 1 липня 2010 року, № 2411-VI: Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2411-17#Text

7. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 липня 2021 року «Про Стратегію зовнішньополітичної діяльності України»: Указ Президента України №448/202. URL: https://www.president.gov.ua/documents/4482021-40017

8. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 серпня 2021 року «Про Стратегію економічної безпеки України на період до 2025 року»: Указ Президента України № 347/2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/347/2021#Text

References

1. Abramov V.Y. (2012) Mekhanyzmy obespechenyia natsyonalnoi bezopasnosty. Hosudarstvennoe upravlenye v sfere natsyonalnoi bezopasnosty. [Mechanisms for ensuring national security. Public administration in the field of national security]: slovar-spravochnyk / sostav.: H.P. Sytnyk, V.Y. Abramov, V.F.Smolianiuk y dr.; pod obshch. Redaktsyei H.P.Sytnyka. K.: NADU. [in Russian].

2. Yaremenko O.F., Matviiets O.V. (2020) Zovnishnoekonomichna bezpeka Ukrainy v konteksti intehratsiinoi polityky: sutnist, zahrozy ta chynnyky. [Ukraine's foreign economic security in the context of integration policy: essence, threats and factors]. Naukovyi visnykMizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriia: Ekonomika i menedzhment. Vyp. 43. S. 63-69. [in Ukrainian].

3. Sytnyk H.P. (2012) Derzhavne upravlinnia u sferi natsionalnoi bezpeky (kontseptualni ta orhanizatsiino-pravovi zasady) [Public administration in the field of national security (conceptual and organizational and legal principles)]: Pidruchnyk. K.: NADU. [in Ukrainian].

4. V OP otsinyly zbytky Ukrainy cherez viinu i rozpovily, yak yikh kompensuvatymut. [The OP overshadowed the losses to Ukraine due to the war and told how they will be compensated]. URL: https://suspilne.media/242778-v-op-ocinili-zbitki-ukraini-cerez-vijnu-i-rozpovili-ak-ih-kompensuvatimut/

5. Zakon Ukrainy Pro nacionalnu bezpeky Ukrayiny, pryiniatyi 21.04.2018, № 964-IV. [Law of Ukraine on the National Security of Ukraine] URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2469-19#Text

6. Zakon Ukrainy Pro zasady vnutrishnoi i zovnishnoi polityky, pryiniatyi 1.07.2010, № 2411-VI [Law of Ukraine on the Principles of Domestic and Foreign Policy]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/2411-17#Text

7. Pro rishennia Rady natsionalnoi bezpeky i oborony Ukrainy vid 30 lypnia 2021 roku Pro Stratehiiu zovnishnopolitychnoi diialnosti Ukrainy: Ukaz Prezydenta Ukrainy №448/202 [On the decision of the National Security and Defense Council of Ukraine of July 30, 2021 «On the Strategy of Foreign Policy of Ukraine»: Decree of the President of Ukraine №448 / 202]. URL: https://www.president.gov.ua/documents/4482021 -40017

8. Pro rishennia Rady natsionalnoi bezpeky i oborony Ukrainy vid 11 serpnia 2021 roku Pro Stratehiiu ekonomichnoi bezpeky Ukrainy na period do 2025 roku: Ukaz Prezydenta Ukrainy № 347/2021 [On the decision of the National Security and Defense Council of Ukraine of August 11, 2021 «On the Strategy of Economic Security of Ukraine for the period up to 2025»: Decree of the President of Ukraine № 347/2021]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/347/2021#Text

Размещено на Allbest.ru