Світове господарство: виклики російсько-української війни

Слід відзначити, що ще до початку війни економіка України зазнавала впливу таких немонетарних чинників інфляції, як зростання світових цін на енергоносії та інші сировинні товари, епідеміологічні втрати, запровадження ринкового ціноутворення в енергетиці. Зокрема, у лютому 2022 р. річне зростання цін промислових товарів досягло рекордного за останні 27 років значення - 66 %, в т. ч. послуги електро-, газо- та теплопостачання подорожчали в 2.5 раза, вартість сирої нафти і природного газу - 2.1 раза, кам'яного вугілля - 2.3 раза, продуктів нафтопереробки - 1.6 раза, продукції хімічної промисловості - у 1.5 раза.

За попередніми оцінками кількох банків, втрачено 50-70 % грошового потоку від кредитів - відсотки та погашення. Однак проблеми з ліквідністю вирішені завдяки наданню НБУ бланкових кредитів рефінансування. До кінця війни скасовуються норми пруденційного регулювання: вимоги до капіталу, ліквідності, кредитного ризику. Завдяки блискавичній реакції НБУ, який зафіксував офіційний обмінний курс одразу після вторгнення на рівні 29.25 UAH/USD та забороні на операції в іноземних валютах, знецінення національної валюти було незначним [39].

Таким чином, внаслідок ситуації, що склалася, падіння ВВП України у 2022 р. може становити від - 35 % (прогноз МВФ) до - 40 % (попередній прогноз українського уряду) за умови, що окуповані росією території не розширюватимуться, а активна фаза війни не триватиме довше кількох місяців. І навіть якщо війна скоро закінчиться, загибель людей, знищення фізичного капіталу та переміщення громадян будуть серйозно перешкоджати економічній діяльності на багато років уперед.

Перспективи розвитку економіки України у повоєнний період.

Війна в Україні вносить суттєві корективи у глобальну повістку, і концепція сталого розвитку (де в основу закладене відповідальне, екологічне споживання та виробництво) потребуватиме концептуальної реформи. Це пов'язано з тим, що світ переглядає підходи до подальшого розвитку - ключовим питанням стає безпека.

Крім того, відмічається посилення тренду деглобалізації. Частково зворотний процес розпочався вже під час пандемії коронавірусу, але сьогоднішня війна остаточно розвернула період глобалізації, який тривав останні десятиліття. Це призведе до нового етапу локалізації, де все більше виробництв будуть розташовуватися ближче до ринку збуту. Наслідком буде прискорення автоматизації та міграція населення.

Для України очікування щодо подальшого економічного розвитку мають невизначений характер, однак можна розглянути найбільш ймовірні три сценарії повоєнної ситуації в економіці та пов'язаного з нею ринку праці:

1. Песимістичний. Затягування війни і подальше поглиблення кризової ситуації у всіх сферах, продовження масової міграції за кордон.

2. Реалістичний. Відновлення економіки без суттєвих змін у структурі економіки, повернення частини працездатного населення, потреба в робітничих професіях.

3. Оптимістичний. Впровадження нової економічної моделі на технологічній основі та стимулювання попиту на спеціалістів сучасних професій відповідно до змін у структурі економіки.

За Сценарієм 1 очікується затягування воєнних дій, що призведе до ще більшого повсюдного руйнування виробничого потенціалу України та швидкого погіршення перспектив. Зростання втрат основного капіталу і масова міграція зумовить значно більш виражене скорочення виробництва, колапс торгових потоків, подальше зменшення можливостей наповнення бюджету та ще більше погіршення фіскального та зовнішнього становища. За деякими оцінками експертів, відновлення економічного зростання до рівня довоєнного періоду можливе буде лише у 2040 р.

Зараз більшість прогнозів щодо повоєнного розвитку України базуються на припущенні, що в Україні буде великий попит на робочі спеціальності внаслідок нагальної необхідності відновлення зруйнованої інфраструктури.

У структурі економіки очікується скорочення частки традиційних її секторів - сільського господарства, продукції металургії. Натомість зростатиме частка будівництва, торгівлі, транспортних послуг.

Сценарій 2 передбачає, по-перше, швидке закінчення бойових дій, по-друге, збереження існуючих економічних тенденцій, коли нарощується виробництво орієнтованої на експорт сільськогосподарської продукції та надання ІКТ послуг, однак подальший занепад обробної промисловості.

Після закінчення бойових дій на Україну чекатиме відновлення, обумовлене значною фінансовою підтримкою Заходу та спрямування заморожених російських активів на розвиток української економіки. Її базою стануть сільське господарство та металургія, а стимулом - розвиток малого та середнього бізнесу як визначальні складники будь- якої економіки розвинених країн. Тема відновлення України після війни зробить привабливим увесь регіон для інвестицій. Зокрема, на території держави необхідно буде відбудовувати стратегічні об'єкти, що потребуватиме значних масштабів техніки, будівельних матеріалів, а також трудових ресурсів. Якщо Захід гарантуватиме інвесторам юридичну підтримку і захист своїх дій, чого не було всі ці роки, можна чекати на швидку відбудову країни. Частина експертів не виключає, що США та ЄС можуть піти на радикальніші кроки для підтримки української економіки і, наприклад, перенести в Україну виробництва, які були закриті у РФ. Внаслідок таких кроків зросте попит на налагоджувачів обладнання, інженерів та інших виробників.

Однак українська влада може стикнутися з викликами, що ускладнюватимуть реалізацію цієї програми. Це зруйнована інфраструктура, численні невідкладні гуманітарні проблеми, проблеми ефективного розподілу коштів та матеріальних ресурсів. У зв'язку з цим успішне післявоєнне відродження має передбачати, по-перше, наявність чіткої стратегії відбудови, по-друге, забезпечення безпекового середовища для реалізації відбудови, по-третє, наявність сильного лідерства.

Унаслідок реалізації цього сценарію структурних змін в економіці не відбудеться, відтак українці просто повернуться до свого повсякденного життя та продовжать вести свій бізнес, працювати маркетологами, програмістами, лікарями, продавцями тощо. У цьому випадку все дійсно обмежиться лише роботами з відновлення інфраструктури, зруйнованої під час боїв. За розмірами новий проєкт абсолютно точно буде масштабнішим, ніж, наприклад, Нова дорожня стратегія-2020, що вимагатиме різкого збільшення попиту на працівників робітничих професій.

Очевидно, може виникнути дефіцит саме робочих рук, через відтік людей за кордон - як біженців, так і заробітчан. Ще до війни після пом'якшення карантинних заходів люди знову змогли від'їжджати на заробітки в ЄС, тоді ж спостерігалося невелике зростання зарплат працівників робітничих спеціальностей. Так роботодавці намагалися хоч якось мотивувати людей працювати.

Загальна відбудова, колосальна допомога від інших держав однозначно в рази збільшить попит на будівельників, а ще більше на кваліфікованих архітекторів. Сфера будівництва, в свою чергу, напряму вплине на інші сфери, зокрема виробництво нових матеріалів, логістику. В умовах обмеженої робочої сили обов'язково збільшиться попит на автоматизацію будівництва. Все це також створює широкі можливості для підприємців, які втратили свої бізнеси.

Санкції проти рф, особливо в енергетичній сфері можуть істотно змінити розміщення сил на українському ринку. Адже якщо Європа та Україна відмовляться від російських нафти та газу, то потрібно буде розвивати власні енергетичні проєкти.

Неабиякий поштовх унаслідок війни отримає оборонна промисловість, оскільки, як і свого часу Ізраїль, Україна має інвестувати у власний оборонпром. Великий потенціал мають такі партнерські проєкти, як співпраця з турецьким "Байрактаром". Усе це потребує висококваліфікованих розробників, інженерів, науковців, а також підприємців. Адже найефективніший власник - це приватний власник. Від держави необхідними стануть замовлення і фінансування, а виконувати будуть приватні компанії.

Також, враховуючи глобальні тренди, українські бізнеси масово переходитимуть на цифрові продукти з метою мінімізації втрат у разі нової війни. Адже знищити інформацію у хмарному сервісі, що розташований за межами України, ворогові набагато складніше, ніж вцілити ракетою в український дата-центр або офіс якоїсь компанії. Збережеться високий попит і на IT-фахівців, які продовжать працювати над цифровізацією економіки країни. Зараз цей процес вважається одним із головних двигунів економіки, тому матеріальна допомога з Європи та США після війни явно торкнеться і цього моменту.

Крім цього, після закінчення війни Україна може отримати чудову перспективу стати транспортною артерією між Китаєм та ЄС. Унаслідок того, що росія та Білорусь, через які транспортувалися товари з Азії до Європи, опинилися під санкціями, країни, зокрема Казахстан, відмовляються імпортувати продукцію через них. Є інформація, що вже зараз багато хто з них змінює логістику і воліє організовувати доставки з ЄС через Чорне та Каспійське моря, країни Кавказу. Якщо Китай також відмовиться від транспортування вантажів через територію Білорусі та росії, в України з'явиться шанс вбудуватися в транспортний коридор "Новий Шовковий шлях" між Китаєм та ЄС. Крім того, країна може брати участь у торгівлі між країнами ЄС, Іраном та Індією, а також при транспортуванні вантажів, які йтимуть із Туреччини до Європи. Якщо Україна скористається цією нагодою, то вже за кілька років транспортна галузь розпочне генерувати до 30 млрд дол. США ВВП. Таким чином, Україна буде інтегрована до глобальної транспортної системи, включно з транснаціональними логістичними ланцюгами.

Унаслідок такого логістичного буму зросте попит на всі логістичні професії - від водіїв до працівників портів та транспортних терміналів.

Сценарій 3 ґрунтується на припущенні, що війна, крім того, що завдала нищівної шкоди економіці України, з іншого боку, відкрила можливості для побудови нової економічної моделі - відбудови на зовсім іншому технологічному та економічному рівнях. Відновлення країни у довоєнному вигляді буде означати консервацію її аграрно-сировинного типу, що робить Україну придатком до технологічно передових економік світу та найбіднішою країною Європи.

Однак перехід до технологічної економіки залежатиме від того, як швидко Україна вступить до Європейського Союзу. За найоптимістичнішим сценарієм, швидка інтеграція в ЄС означатиме адаптацію до їхніх програм розвитку, структурних фондів, залучення європейських ресурсів, оскільки для членів ЄС діють зовсім інші фінансові механізми, ніж для країн, які не є членами і не претендують на членство в ЄС. Інший варіант передбачає затягування процесу вступу до ЄС (3-5 років), і Україна отримає ленд-ліз або якийсь аналог "Плану підтримки Маршалла". Але в цьому випадку все залежатиме від того, як буде використана зовнішня допомога.

Після майбутнього вступу до Європейського Союзу Україну чекатиме ліквідація багатьох бар'єрів стосовно руху людей, фінансів і товарів. У перші роки після війни Україна найбільше експортуватиме сільськогосподарську продукцію внаслідок зняття жорстких квот на неї, а імпортуватимуться здебільшого технології і промислова продукція.

Новітні технології з Європи залучатимуть не лише для відбудови зруйнованої інфраструктури, але й для модернізації промисловості. Старі підприємства агросектора та металургійної промисловості (які до війни були провідними донорами валюти, однак абсолютно неефективними), якщо не зможуть долучитися до цього процесу, чекає занепад. Це пов'язано з тим, що підприємства металургійної сфери зокрема розміщені у зонах, де наразі тривають бойові дії, і відразу після війни на цих територіях при відбудові будуть інші пріоритети. Якщо Україна перейде до нової технологічної моделі, ці підприємства стануть неконкурентоспроможними.

Залучення нових технологій за умови часткової модернізації сприятиме посиленню хімічної галузі. Крім цього, на інноваційній основі можна розвивати й інші сфери. Наприклад, за умови відбудови національного військово-промислового комплексу, у перспективі можна буде очікувати на експорт до Європи військового озброєння.

Такі зміни приведуть до зростання частки високо- та середньо- високотехнологічного секторів економіки. Економічний розвиток у цьому випадку нагадуватиме китайський тренд 20-30-річної давнини. Україна має відносно якісну і відносно недорогу робочу силу, великий ресурс і потенціал, тому можна очікувати прихід західних компаній із розміщенням своїх виробництв в Україні.

На відміну від інших світових трендів економічного розвитку, за цим трендом Україна цілком відповідає світовим тенденціям. За даними Національного банку, у 2020 р. експорт українських /Т-послуг вперше перевищив 5 млрд дол. США на рік, перевершивши показники експорту транспортних послуг та мінеральних продуктів [37]. Таким чином, незважаючи на пандемію, а можливо в деякому роді і завдячуючи їй, українська /Т-індустрія демонструє позитивні результати для економіки України. У 2020 р. обсяги експорту /Т-послуг зросли на 853 млн дол. США, тобто на понад 20 %, а частка комп'ютерних послуг у загальному експорті досягла 8.3 %.

Можливість подальшого нарощування Україною експорту /Т- послуг залежатиме передусім від зростання кількості /Т-фахівців на ринку праці. Для довгострокового зростання експорту цих послуг необхідно сконцентрувати зусилля на питанні розвитку людського капіталу. Його слід вирішувати як через освіту (підготовку нових спеціалістів), так і створюючи умови для залучення іноземних фахівців, що неможливо здійснити без якісної освіти. Перша черга нових спеціалістів здебільшого пройдуть швидкі курси, набуватимуть досвід шляхом проб та помилок. Проте наступне покоління потребуватиме якісно нових спеціалістів. Тому реформи в освіті неминучі - із закриттям неефективних освітніх закладів на користь більш ефективних. Більше того, високий запит на науку з інших сфер сприятиме інвестиціям в освітній сектор додатково. Це допоможе зупинити відтік найкращих кадрів із вітчизняної системи освіти і зробить освітянина конкурентним на ринку праці.

Це все вимагає серйозних політичних рішень, власного вибору пріоритетів економічного розвитку та самостійної розробки економічних планів.

Виходячи з наведених сценаріїв розвитку економіки України після війни, враховуючи відповідні припущення та ризики, закладені в них з точки зору швидкості зміни економічної структури та ринку праці, в табл. 5 наведено прогнозні показники за етапами посткризового відновлення: 2022-2025 рр. та 2026-2030 рр.

Таблиця 5 - Показники економічного розвитку України за сценаріями повоєнного відновлення, %

Джерело: розраховано авторами.

Перехід до моделі технологічного зростання вимагає від держави виконання у початковому періоді ключового практичного завдання - розпочати фінансування складових елементів новітнього індустріального розвитку, зокрема інфраструктури, підготовки кадрів, інституцій розвитку тощо з ефективним розпорядженням коштів зовнішньої допомоги та із залученням додаткового ресурсу, отриманого від кращого адміністрування податків. Завдання держави - переконати і мотивувати приватний сектор, підприємців і економічно активних громадян займатися бізнесом у виробничій сфері, оскільки, як свідчить практика останніх років, підприємці ведуть себе так, як поводить себе держава. Тому, з огляду на практику розвинених країн, які після війни здійснили економічний прорив (Південна Корея), перше, що повинна зробити держава, - подати сигнал іншої поведінки, почавши інвестувати в новітній індустріальний розвиток країни.

Висновки

Визначено глобальні магістральні тренди розвитку світу, пов'язані з демографічними та екологічними змінами, економічними трансформаціями та технологічними новаціями. Формуються стійкі економічні тренди, серед яких можна виділити випереджаюче зростання економік країн, що розвиваються; процеси деіндустріалізації; посилення протекціоністських заходів у світі; поширення концепції стійкого розвитку; охоплення всіх видів економічної діяльності процесами диджиталізації, які визначатимуть розвиток країн у майбутньому. Це залежить від адекватного сприйняття цих змін країною та швидкої реакції на виклики та нові можливості. Для тих країн, що діють не просто "в тренді", а спрацьовують на його випередження, можливі хороші перспективи для посилення своїх позицій у світовому господарстві. Країни, які відстають, або тим більше ті, які взагалі не реагують на глобальні мегатренди, приречені на прогресуюче послаблення своїх позицій.

Значне погіршення світових економічних перспектив пов'язано передусім із військовим вторгненням росії в Україну. На початку цієї кризи світова економіка ще не повністю відновилася від пандемії, інфляція у багатьох країнах зростала під впливом дисбалансів між попитом та пропозицією та заходів підтримки, що приймалися під час пандемії. Запровадження режиму самоізоляції у Китаї спричинило проблеми у глобальних ланцюжках постачання. За цих умов, крім безпосередніх та трагічних гуманітарних наслідків, війна призведе до уповільнення економічного розвитку та зростання інфляції. Загалом нині ризики економіки різко посилились, ще більше зросла невизначеність.

Військове вторгнення росії в Україну призвело до жахливих гуманітарних наслідків та соціально-економічної кризи. Це в результаті позначиться на всіх показниках економічного розвитку держави. Крім цього, економічна криза в Україні посилиться глобальним економічним спадом. У результаті на Україну чекатиме один з трьох сценаріїв економічного розвитку: перший, пов'язаний із затягуванням війни і подальшим поглибленням кризової ситуації у всіх сферах, продовженням масової міграції за кордон; другий передбачає відновлення економіки без суттєвих змін у структурі економіки, повернення частини працездатного населення, потребу в робітничих професіях; третій грунтується на впровадженні нової економічної моделі на технологічній основі, що стимулюватиме попит на спеціалістів сучасних професій відповідно до глобальних трендів та змін у структурі економіки.

Конфлікт інтересів. Автори заявляють, що вони не мають фінансових чи нефінансових конфліктів інтересів щодо цієї публікації; не мають відносин із державними органами, комерційними або некомерційними організаціями, які могли б бути зацікавлені у поданні цієї точки зору. З огляду на те, що автори працюють в установі, яка є видавцем журналу, що може зумовити потенційний конфлікт або підозру в упередженості, остаточне рішення про публікацію цієї статті (включно з вибором рецензентів та редакторів) приймалося тими членами редколегії, які не пов'язані з цією установою.

Список використаних джерел

1. Inclusive Growth at a Crossroads. Part One of Strengthening Inclusion and Facilitating the Green Transition. The EU Regular Economic Report. World Bank. Brussels. 2021. July 26. https://www.worldbank.org/en/news/press-release/2021/07/26/economic-recovery- plans-essential-to-delivering-inclusive-and-green-growth-that-shields-households-at-risk- of-poverty

2. Global Trends - 2040. A more contested world. National Intelligence Council. 2021. March. https://www.dni.gov/files/ODNI/documents/assessments/GlobalTrends_2040.pdf

3. Global economic outlook 2022. Assessing the impact of war on G7 economies, Russia and Ukraine. The Economist Intelligence Unit Limited 2022.

4. Savona, M., & Ciarli, T. (2019). Structural changes and sustainability. A selected review of the empirical evidence. Ecological economics, 159, 244-260.

5. Rauf, A., Zhang, J., Li, J., & Amin, W. (2018). Structural changes, energy consumption and carbon emissions in China: empirical evidence from ARDL bound testing model. Structural Change and Economic Dynamics, 47, 194-206.

6. Peltola, H. (2020). Impact of structural changes in wood-using industries on net carbon emissions in Finland. Journal of Industrial Ecology, 24(4), 899-912.

7. Andrews Hurmekoski, E., Myllyviita, T., Seppдlд, J., Heinonen, T., Kilpelдinen, A., Pukkala, T., ... &, D., Nicoletti, G. & Timiliotis, C. (2018). Digital technology diffusion: A matter of capabilities, incentives or both? OECD Economics Department Working Papers, 1476. http://dx.doi.org/10.1787/7c542c16-en

8. Baldwin, Richard (2019). The Globotics Upheaval: Globalisation. Robotics and the Future of Work. Oxford University Press. NY. New York.

9. Cremer, Jacques, Yves-Alexandre de Montjoye Heike Schwitzer (2019). Competition Policy for the Digital Era. Brussels: The European Commission.

10. Mitropoulos, S., & Douligeris, C. (2021). Why and how informatics and applied computing can still create structural changes and competitive advantage. Applied Computing and Informatics.

11. Comin, Diego, & Mestieri, Marti (2018). If Technology Has Arrived Everywhere, Why Has Income Diverged. American Economic Journal. Macroeconomics, 10 (3), 137.

12. Abraham, K. G., Haltiwanger, J. C., Sandusky, K. & Spletzer, J. R. (2018). The Rise of the Gig Economy: Fact or Fiction? Available at. https://www.aeaweb.org/ conference/2019/preliminary/paper/4r9TeS37

13. Jeon, C. Y., & Yang, H. W. (2021). The structural changes of a local tourism network: Comparison of before and after COVID-19. Current Issues in Tourism, 1-15.

14. Оспанбаев, Ж. А., Мырзахметова, А. М., & Челетти, Д. (2018). Structural changes in the economy through the prism of macroeconomic indicators on the example of the republic of Kazakhstan. Вестник Карагандинского университета, 90(2), 131-138.

15. Van der Ven, C. M. (2018). Inclusive industrialization: The interplay between investment incentives and SME promotion policies in Sub-Saharan Africa. Law and Development Review, 11(2), 557-587.

16. Yuan, Q., Cheng, C. F. C., Wang, J., Zhu, T. T., & Wang, K. (2020). Inclusive and sustainable industrial development in China: An efficiency-based analysis for current status and improving potentials. Applied Energy, 268

17. Otsubo, S. T., & Otchia, C. S. (Eds.) (2020). Designing Integrated Industrial Policies. (Vol. I). For Inclusive Development in Asia. Routledge.

18. Kim, K., Mungsunti, A., Sumner, A., & Yusuf, A. (2020). Structural Transformation and Inclusive Growth. WIDER Working Paper WP-2020-31. Helsinki: UNU-WIDER. https://doi. org/10.35188/UNUWIDER/2020/788-0

19. Сіденко В. Р. Глобальні структурні трансформації та тренди економіки України. 2018. https://razumkov.org.ua/uploads/article/EP_18_1_37_uk.pdf

20. Пелех О. Б. Структурні зрушення в економіці України (2000-2017 рр.). Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2018. http://www.visnyk- econom.uzhnu.uz.ua/archive/21_2_2018ua/14.pdf

21. Антонюк В. П. Структурні зрушення в національній економіці як загроза для сталого розвитку України. Вісник економічної науки України. 2017. № 2 (33). С. 7-12.

22. Марков Б. М. (2017). Структурні зміни у системі економічних явищ та процесів. http://bses.in.ua/journals/2017/22_2017/11.pdf

23. Дергалюк Б. В. Еволюція теорій державного регулювання структурних зрушень в економіці. Агросвіт. 2019. № 19. С. 12-16. https://doi. org/10.32702/23066792.2019.19.12

24. Редько К. Ю., Голембієвська Ю. Ю. Трансформація структури української економіки завдяки членству у світовій організації торгівлі, 2020. https://doi.org/ 10.20535/2307-5651.17.2020.216332

25. Потравка Л. О. Перебіг структурних зрушень сільського господарства України у контексті трансформації глобальної економіки. Глобальні та національна проблеми економіки. Наук. вісник Миколаївського нац. ун-ту ім. В.О. Сухо- млинського, 2016. http://global-national.in.ua/archive/9-2016/36.pdf

26. Економічне відродження через індустріальний розвиток України. Харків: Повноколір, 2020. 432 с. http://www.expert.kiev.ua/Renaissance2020.pdf

27. United Nations Population Division. https://population.un.org/wpp

28. World Economic Prospects. Oxford Economics. https://www.oxfordeconomics.com

29. Europe 4.0. Addressing the Digital Dilemma. International Bank for Reconstruction and Development. The World Bank, 2020.

30. Global Trends to 2030: Challenges and Choices for Europe (2019). An Inter- institutional EU project. European Union Institute for Security Studies.

31. Металлургия: Глобальные тренды 2020. GMK center. Київ, 2020.

32. World Economic Outlook Database. IMF. https://www.imf.org/en/Publications/WEO/ weo-database/2021/October

33. World Development Indicators. https://databank.worldbank.org/source/world- development-indicators

34. International Monetary Fund. 2022. World Economic Outlook: War Sets Back the Global Recovery. Washington, DC, April.

35. Прямі втрати через руйнування та пошкодження цивільної інфраструктури, тільки ті, які задокументовані в публічних джерелах, за останній тиждень зросли на понад $5 млрд. 01 квітня 2022. https://kse.ua/ua/about-the-school/news/ za- ostanniy-tizhden-vtrati-naneseni-vnaslidok-ruynuvannya-ta-poshkodzhennya- infrastrukturi-ukrayini-v-hodi-viyni-zrosli-na-ponad-5-mlrd

36. Шмигаль Д. День війни з Росією коштує Україні до $4 мільярдів. https://www.ukrinform.ua/mbric-economy/3452024-den-vijni-z-rosieu-kostue- ukraini-do-4-milardiv-smigal.html

37. Ukraine appeals for financial support to ensure country's 'survival. The Financial Times. https://www.ft.com/content/46622383-d75c-4a08-b909-fbf1279b3814

38. Держстат України. http://www.ukrstat.gov.ua

39. Статистика зовнішнього сектора України. НБУ. https://bank.gov.ua/ua/statistic/ sector-external/data-sector-external

40. Через війну 7,1 мільйона осіб зазнали переміщення в Україні: нове дослідження MOM - 06 квітня 2022. https://ukraine.iom.int/uk/news/cherez-viynu-71-milyona- osib-zaznaly-peremishchennya-v-ukrayini-nove-doslidzhennya-mom

References

1. Inclusive Growth at a Crossroads (2021). Part One of Strengthening Inclusion and Facilitating the Green Transition. The EU Regular Economic Report. World Bank. Brussels. July 26. https://www.worldbank.org/en/news/press-release/2021/07/26/economic- recovery-plans-essential-to-delivering-inclusive-and-green-growth-that-shields-households- at-risk-of-poverty [in English].

2. Global Trends - 2040. A more contested world. National Intelligence Council. (2021). March. https://www.dni.gov/files/ODNI/documents/assessments/GlobalTrends_2040.pdf [in English].

3. Global economic outlook (2022). Assessing the impact of war on G7 economies, Russia and Ukraine. The Economist Intelligence Unit Limited [in English].

4. Savona, M., & Ciarli, T. (2019). Structural changes and sustainability. A selected review of the empirical evidence. Ecological economics, 159, 244-260 [in English].

5. Rauf, A., Zhang, J., Li, J., & Amin, W. (2018). Structural changes, energy consumption and carbon emissions in China: empirical evidence from ARDL bound testing model. Structural Change and Economic Dynamics, 47, 194-206 [in English].

6. Hurmekoski, E., Myllyviita, T., Seppдlд, J., Heinonen, T., Kilpelдinen, A., Pukkala, T., ... & Peltola, H. (2020). Impact of structural changes in wood-using industries on net carbon emissions in Finland. Journal of Industrial Ecology, 24(4), 899-912 [in English].

7. Andrews, D., Nicoletti, G.& Timiliotis, C. (2018). Digital technology diffusion: A matter of capabilities, incentivesor both? OECD Economics Department Working Papers, 1476. http://dx.doi.org/10.1787/7c542c16-en [in English].

8. Baldwin, Richard (2019). The Globotics Upheaval: Globalisation. Robotics and the Future of Work. Oxford University Press. NY. New York [in English].

9. Cremer, Jacques, Yves-Alexandre de Montjoye Heike Schwitzer (2019). Competition Policy for the Digital Era. Brussels: The European Commission [in English].

10. Mitropoulos, S., & Douligeris, C. (2021). Why and how informatics and applied computing can still create structural changes and competitive advantage. Applied Computing and Informatics [in English].

11. Comin, Diego, & Mestieri, Marti (2018). If Technology Has Arrived Everywhere, Why Has Income Diverged. American Economic Journal. Macroeconomics, 10 (3), 137 [in English].

12. Abraham, K. G., Haltiwanger, J. C., Sandusky, K. & Spletzer, J. R. (2018). The Rise of the Gig Economy: Factor Fiction? Available at. https://www.aeaweb.org/ conference/2019/preliminary/paper/4r9TeS37 [in English].

13. Jeon, C. Y., & Yang, H. W. (2021). The structural changes of a local tourism network: Comparison of before and after COVID-19. Current Issues in Tourism, 1-15 [in English].

14. Ospanbaev, Zh. A., Myrzahmetova, A. M., & Cheletti, D. (2018). Structural changes in the economy through the prism of macroeconomic indicators on the example of the republic of Kazakhstan. Vestnik Karagandinskogo universiteta - Bulletin of Karaganda University, 90(2), 131-138 [in English].

15. Van der Ven, C. M. (2018). Inclusive industrialization: The interplay between investment incentives and SME promotion policies in Sub-Saharan Africa. Law and Development Review, 11(2), 557-587 [in English].

16. Yuan, Q., Cheng, C. F. C., Wang, J., Zhu, T. T., & Wang, K. (2020). Inclusive and sustainable industrial development in China: An efficiency-based analysis for current status and improving potentials. Applied Energy, 268 [in English].

17. Otsubo, S. T., & Otchia, C. S. (Eds.) (2020). Designing Integrated Industrial Policies. (Vol. I). For Inclusive Development in Asia. Routledge [in English].

18. Kim, K., Mungsunti, A., Sumner, A., & Yusuf, A. (2020). Structural Transformation and Inclusive Growth. WIDER Working Paper WP-2020-31. Helsinki: UNU-WIDER. https://doi. org/10.35188/UNUWIDER/2020/788-0 [in English].

19. Sidenko, V. R. (2018). Global'ni strukturni transformacii' ta trendy ekonomiky Ukrai'ny [Global structural transformations and trends of Ukraine's economy]. https://razumkov.org.ua/uploads/article/EP_18_1_37_uk.pdf [in Ukrainian].

20. Peleh, O. B. (2018). Struktumi zrushennja v ekonomici Ukrai'ny (2000-2017 rr.) [Structural shifts in the economy of Ukraine (2000-2017)]. Naukovyj visnyk Uzhgo- rods'kogo nacional'nogo universytetu. Serija: Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove gospodarstvo - Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Series: International Economic Relations and the World Economy. http://www.visnyk- econom .uzhnu .uz.ua/archive/21_2_2018ua/14.pdf [inUkrainian].

21. Antonjuk, V. P. (2017). Strukturni zrushennja v nacional'nij ekonomici jak zagroza dlja stalogo rozvytku Ukrai'ny [Structural shifts in the national economy as a threat to Ukraine's sustainable development]. Visnyk ekonomichnoi' nauky Ukrai'ny - Bulletin of Economic Science of Ukraine, 2 (33),7-12 [in Ukrainian].

22. Markov, B. M. (2017). Strukturni zminy u systemi ekonomichnyh javyshh ta procesiv [Structural changes in the system of economic phenomena and processes]. http://bses.in.ua/ journals/2017/22_2017/11.pdf [in Ukrainian].

23. Dergaljuk, B. V. (2019). Evoljucija teorij derzhavnogo reguljuvannja strukturnyh zru- shen' v ekonomici [Evolution of theories of state regulation of structural changes in the economy]. Agrosvit - Agrosvit, 19, 12-16. https://doi.org/10.32702/2306-6792.2019.19.12 [in Ukrainian].

24. Red'ko, K. Ju., & Golembijevs'ka, Ju. Ju. (2020).Transformacija struktury ukrai'n- s'koi' ekonomiky zavdjaky chlenstvu u svitovij organizacii' torgivli [Transformation of the structure of the Ukrainian economy due to membership in the World Trade Organization]. https://doi.org/10.20535/2307-5651.17.2020.216332 [in Ukrainian].

25. Potravka, L. O. (2016). Perebig strukturnyh zrushen' sil's'kogo gospodarstva Ukrai'ny u konteksti transformacii' global'noi' ekonomiky. Global'ni ta nacional'na problemy ekonomiky [The course of structural changes in Ukraine's agriculture in the context of global economic transformation. Global and national economic problems]. Nauk. visnyk Mykolai'vs'kogo nac. un-tu im. V.O. Suhomlyns'kogo - Scienctific Bulletin of the Mykolaiv national University named after V. O. Sukhomlinsky. http://global-national.in.ua/ archive/9-2016/36.pdf [inUkrainian].

26. Ekonomichne vidrodzhennja cherez industrial'nyj rozvytok Ukrai'ny [Economic revival through the industrial development of Ukraine] (2020). Harkiv: Povnokolir. http://www.expert.kiev.ua/Renaissance2020.pdf [in Ukrainian].

27. United Nations Population Division. https://population.un.org/wpp [in English].

28. World Economic Prospects. Oxford Economics. https://www.oxfordeconomics.com [in English].

29. Europe 4.0. (2020). Addressing the Digital Dilemma. International Bank for Reconstruction and Development. The World Bank [in English].

30. Global Trends to 2030: Challenges and Choices for Europe (2019). An Inter-institutional EU project. European Union Institute for Security Studies [in English].

31. Metallurgija: Global'nye trendy 2020 (2020). GMK center. Kyiv [in Ukrainian].

32. World Economic Outlook Database. IMF. https://www.imf.org/en/Publications/WEO/ weo-database/2021/October [in English].

33. World Development Indicators. https://databank.worldbank.org/source/world-development- indicators [in English].

34. International Monetary Fund (2022). World Economic Outlook: War Sets Back the Global Recovery. Washington, DC, April [in English].

35. Prjami vtraty cherez rujnuvannja ta poshkodzhennja cyvil'noi' infrastruktury, til'ky ti, jaki zadokumentovani v publichnyh dzherelah, za ostannij tyzhden' zrosly na ponad $5 mlrd (2022). https://kse.ua/ua/about-the-school/news/za-ostanniy-tizhden-vtrati- naneseni-vnaslidok-ruynuvannya-ta-poshkodzhennya-infrastrukturi-ukrayini-v-hodi- viyni-zrosli-na-ponad-5-mlrd [in Ukrainian].

36. Shmygal', D. (2022). Den' vijny z Rosijeju koshtuje Ukrai'ni do $4 mil'jardiv [Each day of war with Russia costs Ukraine up to $4B]. https://www.ukrinform.ua/rubric- economy/3452024-den-vijni-z-rosieu-kostue-ukraini-do-4-milardiv-smigal.html [in Ukrainian].

37. Ukraine appeals for financial support to ensure country's 'survival. The Financial Times. https://www.ft.com/content/46622383-d75c-4a08-b909-fbf1279b3814 [in English].

38. Derzhstat Ukrai'ny [State Statistics Service of Ukraine]. http://www.ukrstat.gov.ua [in Ukrainian].

39. Statystyka zovnishn'ogo sektora Ukrai'ny. NBU [Statistics of the external sector of Ukraine. NBU]. bank.gov.ua. https://bank.gov.ua/ua/statistic/sector-external/data- sector-external [in Ukrainian].

40. Cherez vijnu 7,1 mil'jona osib zaznaly peremishhennja v Ukrai'ni: nove doslidzhennja MOM - 06 kvitnja 2022 [As a result of the war, 7.1 million people were displaced in Ukraine: a new MOU study - April 6, 2022]. https://ukraine.iom.int/uk/news/cherez- viynu-71-milyona-osib-zaznaly-peremishchennya-v-ukrayini-nove-doslidzhennya- mom [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru