Транскордонні злиття та поглинання

Мета статті - виявлення характерних особливостей, аналіз сучасного стану та тенденцій транскордонних злиттів і поглинань.

Матеріали та методи. В ході дослідження використано матеріали Державної служби статистики України, звіти міжнародних організацій та наукові праці вчених з питань транскордонних злиттів і поглинань. Застосовано методи абстрагування, аналізу й синтезу, узагальнення, історичний метод, структурно-функціональний метод та ін.

Результати дослідження. Визначено характерні особливості та тенденції транскордонних злиттів і поглинань: періодичне чергування світових економічних криз і падінь фондового ринку (2008-2009 рр., 2011 р, 2020 р.); переважно відбуваються в галузях з високим рівнем монополізації (технологічний і фінансовий сектори, енергетика); угоди все частіше укладаються з ініціативи приватних інвестиційних фондів або великих корпорацій з країн БРІКС. Встановлено, що лідерами транскордонних злиттів і поглинань, які слугують важливим джерелом залучення іноземних інвестицій, виступають компанії Північної Америки і Європи.

Висновки. Основними шляхами удосконалення ринку транскордонних злиттів і поглинань є: зростання капіталізації національних компаній та їх інвестиційної привабливості; збільшення обсягів і якості виробленої продукції; розробка та впровадження нових технологій; модернізація галузевої структури економіки; розвиток транспортної та фінансової інфраструктури; розвиток вітчизняного фондового ринку, забезпечення відкритості та достовірності фінансової звітності; удосконалення нормативно-правової бази; стабілізація військово-політичної ситуації.

Ключові слова: злиття, поглинання, інвестиції, транснаціональні корпорації, транскордонні злиття і поглинання.

Annotation

CROSS-BORDER MERGERS AND ACQUISITIONS

BYTSIURA Yurii, PhD in Economics, Associate Professor of Economics and Economic Education National Pedagogical Drahomanov University Ukraine, Kyiv

Introduction. Cross-border mergers and acquisitions help increase global competitiveness.

Problem. Taking into account the trend of strengthening integration processes in the international economy, it is especially important to study the foreign experience of cross-border mergers and acquisitions, analyze their effectiveness and find ways to improve this market.

An analysis of recent research and publications has shown that despite the existence of some scientific achievements, an important scientific and practical problem of the characteristics of cross-border mergers and acquisitions in accordance with current trends in the international economy remains unresolved.

The aim of the article is to identify the characteristics, analysis of the current state and trends of cross-border mergers and acquisitions.

Materials and methods. In the course of the research the materials of the State Statistics Service of Ukraine, reports of international organizations and scientific works of scientists on cross-border mergers and acquisitions were used. Methods of abstraction, analysis and synthesis, generalization, historical method, structural-functional method, etc. were used.

Research results. Characteristic features and tendencies of cross-border mergers and acquisitions are determined: periodic alternation of world economic crises and stock market falls (2008-2009, 2011, 2020); mainly occur in industries with a high level of monopolization (technological and financial sectors, energy); agreements are increasingly being concluded at the initiative of private investment funds or large corporations from the BRICS countries. It is established that the leaders of cross-border mergers and acquisitions, which serve as an important source of attracting foreign investment, are companies in North America and Europe.

Conclusions. The main ways to improve the market for cross-border mergers and acquisitions are: increasing the capitalization of national companies and their investment attractiveness; increasing the volume and quality of products; development and implementation of new technologies; modernization of the sectoral structure of the economy; development of transport and financial infrastructure; development of the domestic stock market, ensuring openness and reliability of financial statements; improving the regulatory framework; stabilization of the militarypolitical situation.

Keywords: mergers, acquisitions, investments, transnational corporations, cross-border mergers and acquisitions.

Постановка проблеми

Сучасний стан міжнародної економіки визначається посиленням інтеграційних процесів, зростанням концентрації виробництва та капіталу. Транскордонні злиття й поглинання (ТЗіП) сприяють підвищенню рівня глобальної конкурентоспроможності. Важливою є характеристика сучасного стану та тенденцій ТзіП, які зумовлюють зростання рівня прибутковості, рентабельності й капіталізації компаній, освоєння нових ринків збуту, зростання частки на ринку, забезпечують підвищення якості управління, доступ до нових технологій, сировини, кваліфікованої робочої сили та ін.

Війна в Україні, що розпочалася 24 лютого 2022 р., а також політична та економічна невизначеність, яку вона несе, можуть різко негативно позначитись на обсяги ТЗіП. Це підтверджується останніми статистичними даними. Так, обсяг угод ТЗіП у світі у I кварталі 2022 р. скоротився до мінімуму, небаченого з початку пандемії, зокрема таких угод укладено на загальну суму трохи більше, ніж 1 трлн. дол., що на 23% менше, ніж за відповідний період 2021 р. Вартість скасованих угод зросла до 215 млрд дол., що є рекордом з 2018 р. [1].

Попри умови сьогодення, тенденцію посилення інтеграційних процесів у міжнародній економіці, особливо актуальним є вивчення закордонного досвіду ТЗіП, здійснення аналізу їхньої ефективності та пошук шляхів удосконалення ринку ТЗіП.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Теоретичні основи ТЗіП, вивчення умов та мотиваційних факторів ТЗіП висвітлені в закордонних дослідженнях П. Гохана [2], у наукових працях П. Стейнера [3], Р. Меліхера [4], де проаналізовано хвилі ТЗіП, як наслідок зміни активності на фондових ринках.

Серед вагомих наукових здобутків вітчизняних учених у цій сфері необхідно виділити праці М. Кизима, В. Хаустової, І. Курочкіної [5; 6], О. Рогача [7; 8], В. Кублікова [9], Г. Єгорової [10], Ю. Хваль [11], що розглядають проблеми та особливості ринку ТЗіП в Україні, аналізують інвестиційну привабливість вітчизняних компаній.

Попри глибину та різноплановість проведених досліджень, у працях вітчизняних і закордонних учених й фахівців недостатньо висвітлюють проблеми ТЗіП відповідно до сучасних тенденцій розвитку міжнародної економіки. Сучасний стан ТЗіП потребує ґрунтовного аналізу для використання позитивного закордонного досвіду, підвищення ефективності ТЗіП в Україні.

Метою дослідження є виявлення характерних особливостей, аналіз сучасного стану та тенденцій транскордонних злиттів і поглинань.

Матеріали та методи

У ході дослідження використано матеріали Державної служби статистики України, звіти міжнародних організацій і наукові праці вчених з питань ТЗіП. Застосовано методи абстрагування, аналізу й синтезу, узагальнення, історичний, структурно- функціональний, аналіз фундаментальних положень теорії ТЗіП і діалектичний метод пізнання закономірностей розвитку міжнародної економіки.

Результати дослідження

ТЗіП передбачають об'єднання компаній різних країн, яке може набути форму поєднання капіталів обох підприємств у рамках єдиної компанії (транскордонне злиття), або форму перетворення певного вітчизняного підприємства на структурний підрозділ іноземної компанії (транскордонне поглинання) [ 12, с. 48].

Сьогодні однією з головних особливостей розвитку глобалізації економіки є посилення ТЗіП. За період 1990-2020 рр. у світі укладено понад 1 млн угод ТЗіП на загальну суму майже 77 млрд дол. При цьому середньорічна вартість у розрахунку на одну таку угоду досягла рекордного рівня у 1999 р. і становила 124 млн дол. [13].

Піки угод ТЗіП характерні для періодів структурних змін, промислових криз, високого рівня інфляції, технологічних революцій, коли відбувається значна організаційна перебудова структури економіки [10, с.49].

Світовий ринок ТЗіП сформувався наприкінці ХІХ ст. ТЗіП характеризуються періодами високої та низької ділової активності, тобто в ході дослідження варто враховувати циклічно-хвильовий характер їхнього розвитку.

У науковій економічній літературі визначають такі хвилі ТЗіП [5]:

• епоха горизонтальних консолідацій (1897-1904 рр.);

• епоха зростання концентрації (1916-1929 рр.);

• епоха конгломератів (1963-1969 рр.);

• епоха економії шляхом продажу неефективних активів та отримання спекулятивних доходів від фінансових злиттів (1981-1989 рр.);

• епоха стратегічних мегазлиттів (1993-2000 рр.);

• ера транскордонних угод та горизонтальних мегаугод (2002-2007 рр.);

• зосередження ТЗіП у країнах БРІКС (2011 р. - дотепер).

Кожна з хвиль ТЗіП має певні характеристики, обумовлені особливостями тогочасного розвитку економіки, законодавчим регулювання процесів ТЗіП, зміною головних мотивів, напрямів і можливостей розвитку компаній.

Період 1990-2000 рр. характеризується різким зростанням кількості ТЗіП у США та Європі. Їхній обсяг за цей період зріс у 4,2 раза, а вартість - у 5,2 раза (рис. 1).

Рис. 1 Динаміка загальної кількості і вартості угод ТЗіП у світі

Джерело: складено автором за [11]

Синхронно змінювалась і вартість угод ТЗіП: за 1990-2000 рр. зросла з 540 до 3623 млрд дол.; за 2002-2007 рр. - з 1242 до 4920 млрд дол.; за 2013-2015 рр. - з 2536 до 4779 млрд дол.; за 2015-2020 рр. вартість угод зменшилась з 4779 до 2836 млрд дол. [11].

Найпоширенішим видом стратегічних мегазлиттів у 1990-2000 рр. стали горизонтальні злиття у формі угод між компаніями, що функціонують в одній галузі, але обслуговують різні неконкурентні ринки. 97% загальної кількості угод ТЗіП були поглинаннями і тільки 3% - злиттями [3, с.68]. Однак активне зростання поглинань провідних національних компаній іноземними конкурентами викликало захисну реакцію у антимонопольних комітетах деяких країн.

Надалі спостерігається зростання кількості мегаугод. Якщо на початку 90-х рр. їх частка у загальній вартості ТЗіП становила 40-42 %, то у 1998 р. - 60 %, а у 2000 р. - 75,7 %. Головним мотивом більшості мегаугод ТЗіП того періоду стало прагнення ТНК забезпечити стабільність розвитку в ринкових умовах [12, с. 112]. Процеси економічної інтеграції європейських країн і розпад СРСР відкрили доступ до східноєвропейських та азійських ринків, що мало значний вплив на зростання обсягів угод ТЗіП у 90-х рр. (у 1999 р. укладено 33132 угод, що у 3,1 раза більше, ніж у 1990 р., а їхня вартість зросла у 7,6 раза). У 2000 р. відбулася криза доткомів, що призвело до падіння вартості угод ТЗіП з рівня 3,6 трлн дол. до 1,9 трлн дол. [13].

Пожвавлення ТЗіП 2003-2007 рр. пов'язане з покращенням економічної ситуації у розвинутих країнах, переорієнтацією великих корпорацій на політику експансії, а також позитивними тенденціями на фондовому ринку [17]. Хвиля мегаугод 2003-2007 рр. характеризується активним збільшенням як загальної кількості угод ТЗіП, так і їхньої вартості, значним зростанням концентрації капіталу, поступовим згасанням конкуренції й підвищенням монополізації на ринках. Рекордну кількість угод ТЗіП (47455) укладено у 2007 р. за середньої вартості однієї угоди 104 млн дол. Світовий ринок ТЗіП у 2007 р. становив 4,92 трлн дол. Світова криза, яка почалася 2008 р., поклала кінець політиці «дешевих» грошей і призвела до майже 40 % падіння вартості ТЗіП ринку - до 2,2 трлн. дол. наприкінці 2009 р. [15]. Вона негативно вплинула на обсяг угод ТЗіП.

За період 2010-2013 рр. динаміка ТЗіП мала спадний характер і не досягла значень докризового періоду. Тривала криза США та євро- зони, а також спад у темпах реального ВВП країн, що розвиваються, утримували корпорації від активних дій щодо укладання угод ТЗіП.

У 2013-2017 рр. кількість угод ТЗіП підвищилась з 38918 до 52740, а їхня вартість після тривалого падіння почала зростати і досягла піку у 2015 р. - 4,8 млрд дол. [15]. Найбільші угоди ТЗіП укладалися в енергетиці, фінансах, фармацевтиці, телекомунікаціях і спрямовані переважно на економію на масштабах, розширення ринків збуту, впровадження інновацій.

Для 2020 р. характерним було стрімке падіння обсягів ТЗіП, що зумовлене поширенням пандемії COVID-19, зменшенням обсягів попиту та виробництва. За 2020 р. ТЗіП знизилися на 25,9 % за вартістю та на 7,4 % за обсягом.

За 2000-2020 рр. у світі укладено більше ніж 876 тис. угод ТЗіП сумою понад 63,5 трлн дол. Останніми транзакціями, які потрапили в ТОП 10 світових угод ТЗіП, стало придбання Walt Disney корпорації 21st Century Fox за 84,2 млн дол. у 2017 р. та купівля Celgene компанією Bristol-Myers Squibb у 2019 р. за 79,4 млн дол. (табл. 1) [15].

Фірми, що мають технологічні переваги, схильні створювати компанії в нових секторах економіки для диверсифікації капіталу, тоді як технологічно менш розвинуті компанії одержують технології через поглинання перспективних закордонних підприємств.

Таблиця 1

Топ-10 найбільших угод ТЗіП у світі за 1999-2019 рр.