Генезис новітніх викликів глобального ринку праці

Викладення основного матеріалу досліджень

Поява нових викликів - це один із найбільш закономірних і природних процесів життя. Інше питання - уміння на них реагувати й адаптуватися. До основних поточних викликів перед світовим ринком праці можна віднести цифровізацію, глобалізацію та регіоналізацію, неопротекціонізм, урбанізацію, зміни клімату, старіння населення, тенденцію до скорочення робочого часу з огляду на нові технології, роботизацію тощо, а 2020 р. додалися ще й карантинні обмеження, спровоковані пандемією CoViD-19.

Ці виклики цілком укладаються в канву сучасних трендів на глобальному ринку праці. У контексті розгляду й аналізу сучасних трендів на глобальному ринку праці варто зауважити: актуальні світові тенденції вказують на те, що багаті країни продовжують багатіти, а бідні - бідніти. Окремим випадком можна назвати перерозподіл багатства в межах одного інтеграційного угруповання, яскравим прикладом чого є європейські країни (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка збагачення європейських країн в ретроспективі за період 1900-2010 рр. [1]

Водночас для багатих країн притаманний не лише найсучасніший уклад економіки, а й орієнтованість на інвестиції в людський капітал. Відповідно, такі країни є центрами тяжіння для трудових мігрантів, проте доступ до їхніх ринків праці є доволі нелегким. З одного боку, абсолютна більшість європейських країн створює умови для залучення іноземних висококваліфікованих фахівців і робітників, якщо потреба в них є відчутною для економіки країни і спостерігається дефіцит таких кадрів на внутрішньому ринку. З іншого боку, вони жорстко контролюють можливості для трудової міграції низькокваліфікованих працівників.

Проте є і зворотний бік медалі. Варто зважати, що розвинені країни переважно є країнами, у яких відбувається старіння населення (див. табл. 1). Старіння населення, зі свого боку, сигналізує про фактичну відсутність можливостей економічного зростання. Природно, що демографія - це основа економіки, а економічне зростання унеможливлюється за відсутності якісної демографічної політики, яка, зі свого боку, значно впливає на структуру виробництва та споживання, структуру ринку праці тощо. Отже, частина розвинених країн, яким не вдалося вибудувати успішну демографічну політику (до таких можна віднести, наприклад, США), почасти забезпечують зростання свого ринку за рахунок мігрантів. Звідси і постає питання, як збалансовано та з урахуванням позицій основних стейкхолдерів вибудувати міграційну політику.

Таблиця 1

Показники старіння населення у світі станом на 2019 р. та прогноз на 2050 р.

Джерело. Складено авторами на основі даних із [2].

Зазначені тенденції підводять до того, що найвигіднішими інвестиціями натепер (та, вірогідно, і надалі) є інвестиції в людський капітал. Ще одним підтвердженням цієї тези є тренд до подорожчання персоналізованої праці професіоналів у розвинених країнах та до здешевлення товарів, виробництво яких перенесено до країн, що розвиваються: протягом останніх 20 років у лідерах зростання за цінами опинилися медичні й освітні послуги. Водночас житло та їжа подорожчали на рівні інфляції, тобто реальна ціна на них залишилася приблизно на тому ж рівні. А найбільшого падіння зазнали ціни на одяг, електроніку й автомобілі [3]. Сучасні тенденції світового ринку праці вимагають критичного переосмислення наявних станом на тепер методів і підходів міграційного регулювання. Нагальною проблемою залишається нерівномірність розподілу благ, що лише загострюється. Особливо зазначена проблема загострюється на тлі поточних кризових процесів, зокрема - пандемії. Варто підкреслити: існує думка, що багатству властиве "просочування" згори донизу. Проте світова історія демонструє, що це, вірогідно, не зовсім так, і якщо багатство сконцентрувалося нагорі, то воно, потенційно, там і залишиться. З огляду на це проблема нерівності має тенденцію до загострювання.

Також потребують перегляду категорії, якими вимірюють добробут. Актуальним є питання, а чи репрезентативний для відображення добробуту окремого громадянина такий показник як ВВП? Адже за логікою показника здійснення робіт з ліквідації наслідків природної катастрофи - це теж зростання, тобто, за його логікою це - добре, проте здоровий глузд підказує інше [4, с. 158- 171]. Також не можна оминати тренд до цифровізації та роботизації, що, безумовно, має значний вплив на світовий ринок праці. Зазначений тренд слід розглядати у двох розрізах: у розрізі розвинених країн й усіх інших. Для розвинених країн питання витіснення людини з деяких процесів стоїть доволі гостро, адже останні тенденції чітко демонструють, що роботи для всіх вже не вистачає. З огляду на це, вірогідно, і з'явилися ідеї про безумовний базовий дохід та чотириденний робочий тиждень. Величезна купа досліджень підтверджує те, що в секторах із рівнем доходу середній і вище вже просто не вистачає роботи [4, с. 158-171]. Дещо інакше виглядає цей тренд для всіх інших країн. По-перше, нові технологічні уклади розповсюджуються на країни менш розвинені не миттєво, що стосується, зокрема, і цифрових новацій. По-друге, рівень цифровізації багатьох країн і досі лишається доволі низьким.

Крім того, варто виділити такі тенденції, як погіршення становища бідного населення у зв'язку із кризовими процесами та загостренням соціальних суперечностей; погіршення доступу до робочих місць; падіння світової продуктивності праці; ускладнення доступу до гідної праці, особливо в тіньовому секторі економіки; загальна соціальна напруженість у світі [5]. Водночас не можна не зауважити, що 2019 р. значна кількість країн перебувала у стані рецесії, яка лише посилилася 2020 р. та на початку 2021 р. на тлі пандемії й інших кризових процесів, що, безумовно, накладає відбиток на ринок праці [6]. Кризові процеси вже призвели до зростання частки бідного населення у світі (див. рис. 2) [7].

Рис. 2. Зміна кількості осіб у категоріях за доходами у зв'язку з пандемією CoViD-19, 2020 р. (у млн) [7]

У зазначеному контексті також варто закцентувати увагу на посиленні взаємозалежності національних ринків праці. Також можна зробити припущення, що конкуренція країн світу за людські ресурси з кожним роком ставатиме запеклішою, що, зі свого боку, посилює рівень такої взаємозалежності. Емпірично зрозуміло, що взаємозв'язок ринків праці країн світу відбувається в контексті процесів глобалізації, регіоналізації, значного розвитку багатонаціональних підприємств (БНП), які вже намагаються поставити під питання роль національних урядів у сучасному суспільстві, звичайно ж, у своїх корпоративних інтересах тощо. Якщо згрупувати механізми взаємозв'язків ринків праці країн світу, то можна запропонувати таку їхню класифікацію: виробничі та науково-технологічні, організаційні, економічні, інформаційні, політичні, соціальні й культурні.

Можна стверджувати, що механізм взаємозв'язків ринків праці країн світу через виробничі та науково-технологічні зв'язки є одним із виявів еволюції технологічних укладів, що породжує попит на вузькоспеціалізованих та висококваліфікованих фахівців, причому "виростити" таких фахівців або ж перекваліфікувати наявних може бути надто тривалим процесом на тлі того, що наразі технології йдуть швидше багатьох інших процесів. Загалом країни наразі жорстко конкурують за якісні трудові ресурси, які є доволі дефіцитними. Цілком можна припустити, що ця конкуренція буде лише загострюватися на тлі поточних тенденцій. При цьому вплив на ринки праці окремих країн чиниться одразу у двох протилежних напрямках: у певній країні структура робочої сили стає якіснішою, а у країні-реципієнті - погіршується. В організаційному сенсі одразу на думку спадають БНП, які нині є такими акторами на світовій арені, з інтересами яких не можна не рахуватися. БНП, безумовно, встановлюють взаємозв'язки між ринками праці країн світу, зважаючи на специфіку своєї діяльності, почасти "поцуплюючи" висококваліфікованих фахівців. Відмінність від попереднього механізму полягає в розмиванні національних кордонів. Економічні механізми взаємопов'язаності ринків праці країн світу зазвичай полягають у боротьбі двох протилежних тенденцій: задекларованої лібералізації та неопротекціонізмом, що останнім часом вдало маскується під ті самі ліберальні ідеї та благі цілі. Отже, з одного боку, маємо поглиблення світових взаємозв'язків за посередництва лібералізації руху товарів, послуг, капіталу та людських ресурсів. Водночас, попри задекларовану свободу руху, можна зустрітися із жорсткими обмеженнями, якщо певне явище не буде відповідати національним інтересам країни, що вдається до заходів неопротекціонізму. глобальний ринок праця міграційний геоекономіка

Інформаційні механізми взаємозв'язку ринків праці світу можна охарактеризувати як загальні механізми передачі будь-якої інформації, що може бути дотичною до тематики ринку праці, тобто зазначений механізм не обмежується лише поширенням інформаційних каналів щодо можливостей міграції, а й охоплює стрімке поширення нових світових практик на ринку праці, їхні плюси та мінуси, слабкі місця тощо. Політичні механізми виявляються через окреслення політик подальшого розвитку ринку праці, причому ці політики дедалі частіше акцентують увагу на залученні висококваліфікованих фахівців і робітників, а також інших працівників, щодо яких існує дефіцит, якщо це відповідає національним інтересам певної країни. З найближчих сусідів України яскравими прикладами можуть слугувати Польща та ФРН, що впроваджують зміни у своє міграційне законодавство, застосовуючи нові підходи, які дозволяють їм отримувати робітників тих професій, які є для них дефіцитними. Соціальні і культурні механізми загалом уписуються в парадигму теорії поколінь, адже до поточних часів кожне наступне покоління стає все мобільнішим та толерантнішим до міграцій. Водночас доволі контроверсійним є культурні механізми, оскільки після міграційної кризи в ЄС популярні настрої мультикультуралізму пішли на спад, проте цей механізм все одно має право на життя та є досить актуальним. Для ринку праці соціальний і культурний механізм полягає у більшій свободі, мобільності, толерантності й інших ознаках, яких гідна людина ХХІ ст.

Окремо розглянемо тренди на світовому ринку праці, що виникли почасти у зв'язку пандемією CoViD-19 та впливають на мігрантів [8]. Загалом роль мігрантів в економіках розвинених країн стає більш "помітною". Наприклад, Фінляндія, Італія, ФРН тощо загострили свою увагу на забезпеченні своїх сільськогосподарських секторів трудовими мігрантами, без яких під час жорстких локдаунів фактично зривалися роботи. Це стосується й інших секторів, до яких залучають мігрантів. Польща з огляду на дефіцит лікарів у вітчизняній медичній системі спростила умови для в'їзду медичних працівників із третіх країн [9]. Також унаслідок того, що мігранти зустрічаються з пандемією "тет-а-тет", з новою гостротою постає питання їхнього соціального забезпечення в контексті боротьби за людський ресурс. Закриття кордонів і підвищення можливостей віддаленої роботи створює невизначеність щодо обсягів майбутніх потоків мігрантів. Крім того, можливість віддаленого працевлаштування мігрантів частково усуває з порядку денного питання фінансування інклюзивних моделей для мігрантів. Також не можна оминати безпековий фактор, який наразі погіршується, та зростають ризики нової хвилі нелегальних міграцій. Вагомим чинником є і той факт, що з початком пандемії порушилася система міжнародних грошових переказів, які для окремих країн відіграють дуже значну роль, часто перевищуючи обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку. Найбільш негативним фактором у такому контексті є неможливість прогнозованості міжнародних потоків грошових переказів мігрантів. До того ж пандемія та пов'язані з нею повторювані локдауни загострили негативні настрої у суспільстві щодо мігрантів, дедалі активніше виявляються ксенофобські настрої.

З огляду на описані вище тренди у світовій економіці загалом та світовому ринку праці зокрема розглянемо нові виклики та можливі шляхи їхнього нівелювання більш предметно.

Одним із викликів, що наразі особливо загострюється, як згадувалося вище, є соціальна нерівність і зростання бідності. Світові інтелектуальні центри вбачають у цій глобальній проблемі загрозу стабільності економічного розвитку, ризики політичної дестабілізації, соціальних заворушень і протистоянь. Такий виклик має особливо вибуховий характер у бідних країнах, оскільки переважна більшість їхнього населення перебуває або за межею бідності, або входить до складу прекаріату, не маючи жодних гарантій стабільності. Надмірне економічне розшарування населення загрожує поляризацією суспільства, уповільнює економічне зростання та позбавляє уряди країн дієвих важелів впливу на економічні процеси, залишає країни без шансів на успішний розвиток. За таких умов країнам, яких стосується ця проблематика, варто якнайшвидше розв'язати питання посилення гарантій трудових і соціальних прав громадян, зокрема і колективний захист права на працю.

Ще одним викликом є прискорення темпів міжнародної міграції загалом та трудової міграції зокрема в контексті того, що офіційна світова статистика відображає далеко не повні обсяги міграцій (див. табл. 2). Так, світ стає все мобільнішим, і для найбільших країн - донорів мігрантів це вагомий виклик, адже трудова міграція з них доволі часто має характер "знекровлення" трудового ресурсу, тобто джерело майбутнього "середнього" класу покидає країни разом із шансом побудови нових розвинених економік. Провідні держави в умовах конкуренції за трудовий ресурс наввипередки створюють все привабливіші умови праці, що передбачають і гарантії захисту трудових прав. Зміни у правовому регулюванні трудових відносин у різних країнах світу свідчать про повернення до людиноцентричного підходу, заснованого на концепції гідної праці, ініційованої МОП.

Таблиця 2

Динаміка чисельності мігрантів у світі

Джерело. Складено авторами на основі даних із [10, 11].

Також не можна оминати глобальні зміни структури ринку праці. Перехід світової економіки на новий рівень розвитку супроводжується значним скороченням попиту на низькокваліфіковану робочу силу, руйнуванням традиційних трудових відносин, докорінними змінами структури ринку та форм праці. Швидкими темпами розвиваються нові нестандартні форми організації економічних процесів, зокрема й дистанційна робота, поштовх для розвитку якої надали карантинні обмеження, викликані пандемією CoViD-19. Неврегульованість нестандартних форм трудових відносин, поява тристоронніх трудових відносин призводить до зловживань з боку роботодавців, причому як з боку БНП, так і з боку локальних підприємств. Поки європейські держави намагаються подолати зловживання нетиповими формами зайнятості, охопити соціальним страхуванням усі верстви населення й забезпечити демократію на робочих місцях (зокрема в ЄС обговорюють проект директиви, що надасть трудові гарантії працівникам цифрових платформ [12]), бідні країни ризикують піти іншим шляхом, а саме - шляхом позбавлення трудових прав і гарантій соціального захисту більшості найманих працівників. Переосмислення нових умов праці людей є терміновим завданням для багатьох країн.

У цьому контексті також доцільно глибше розглянути питання цифровізації та технологічного розвитку. В умовах стрімкої цифровізації глобальної економіки майбутнє ринку праці стає ще більш невизначеним, оскільки його функціонування і розвиток багато в чому визначається параметрами зовнішнього середовища. Упровадження результатів науково-технічного прогресу приводить до створення робочих місць в одних галузях економіки і ліквідації в інших, формуванню нових компетенцій, що відповідають вимогам сучасності, зміни змісту і характеру праці загалом. Одним із найяскравіших прикладів є міжсекторальний перерозподіл робочої сили, коли, незважаючи на стабільне зростання випуску промислової продукції в абсолютному вираженні, чисельність зайнятих у вторинному секторі економіки поступово скорочується, віддаючи тим самим "пальму першості" сфері послуг. Крім того, подальша роботизація й автоматизація виробництва може обернутися катастрофічними потрясіннями для ринку праці. Як відомо, технологічні революції та новації завжди вели до "відмирання" певних професій. Наразі, насамперед, це стосується фахівців сфери транспорту і логістики, допоміжного офісного й адміністративного персоналу, працівників, безпосередньо залучених до виробництва. Отже, глобальні процеси сучасності спричиняють масштабні зміни на ринку праці, довготермінові наслідки яких складно передбачити.

Також нині вже можна спростувати твердження про негативний вплив правового регулювання ринку праці на економічний розвиток. Навпаки, вдале його регулювання є значною перевагою в конкуренції за людський ресурс. Надмірна дерегуляція трудових відносин, перехід лише на контрактну форму найму працівників може призвести до вкрай негативних наслідків. Наприклад, надмірна експлуатація лікарів і медичного персоналу призводить до різкого погіршення якості лікування. Отже, відповіддю на такий виклик має бути стале законодавство у сфері зайнятості та працевлаштування.

Крім того, не можна ігнорувати фактор зміни цінностей у світовій спільноті, що, природно, не оминає і трудову та міграційну сфери. Процеси трансформації ціннісних орієнтирів відбуваються в умовах соціально-економічних, економічно-фінансових і політичних криз, а із 2020 р. - в умовах боротьби з наслідками карантинних обмежень, викликаних пандемією CoViD-19. У процесі формування політики в будь-якій сфері, а, тим паче, у сфері ринку праці та трудової міграції, варто вважати за потрібне враховувати культурні особливості. Таке планування має супроводжуватися прозорою інформаційною політикою країни, задля донесення цінності та необхідності реалізації норм і правил, спрямованих на добробут і розвиток суспільства з урахуванням його особливостей.

Проте, якщо зачіпати питання цінностей, то вагомим викликом у контексті світового ринку праці та світової міграційної системи загалом є питання збереження національної ідентичності. Особливо це питання позначається на країнах - учасницях ЄС. Прогнозується, що етнічне та культурне різноманіття у цих країнах зростатиме і надалі, але залишатиметься нерівномірно розподіленим між країнами - учасницями ЄС. Певні частини населення продовжуватимуть протистояти збільшенню етнічного та культурного різноманіття (особливо в більш етнічно однорідних районах). Ідеї національної ідентичності та культури тяжіють у поточних умовах до набуття ще більшого значення. Щільність транскордонних соціальних і сімейних зв'язків буде і надалі зростати [13, с. 176]. Водночас не можна не відзначити паралельну тенденцію до поширення ксенофобських настроїв і зростання популярності партій правої ідеології.

Очевидно, що нині вагомим викликом є і ситуація з пандемією CoViD-19, що здійснює значний вплив глобальний ринок праці та перебіг міграційних процесів. Карантинні обмеження, викликані пандемією CoViD-19, спричинили глибокі перекоси на соціальному, економічному та політичному рівнях у всіх суспільствах світу. Міграційна сфера, очевидно, не стала винятком. Пандемія ускладнила процес міграції, знищила значну кількість робочих місць, що призвело до тимчасового зменшення обсягів грошових переказів та прирекло мільйони мігрантів, їхніх сімей та інших вразливих верств населення на злидні [14]. Крім того, карантинні обмеження призвели до вагомих втрат робочого часу (див. табл. 3).

Таблиця 3

Втрати робочого часу у зв'язку з CoViD-19 у 2020 р., %

Джерело. Складено автором на основі даних із [15, 16].

Однак карантинні обмеження не поклали край міграційним процесам. Подальший хід пандемії CoViD-19 розв'яже питання про введення або скасування обмежень щодо міграції, інтенсифікує або призупинить міграційні процеси тощо. Вагомий виклик у цьому сенсі - це невизначеність і складність прогнозування. Також не можна не відзначити, що пандемія CoViD-19 загострила питання інтеграції мігрантів у суспільства, які приймають, що було вагомим викликом і до пандемії. Варто підкреслити, що пошуки найоптимальнішої моделі інтеграції мігрантів у суспільство ще триває. Останнім часом, безумовно, були здійснені значні досягнення у цій сфері, проте прогрес може загальмувати через пандемію CoViD-19 та її економічні наслідки для глобальної економіки [17, с. 7]. Це формує необхідність для урядів країн, що приймають, забезпечувати належний рівень охорони здоров'я та безпеки всіх працівників, які займаються критичною для безпеки країни діяльністю, та підтримувати витрати на інтеграцію, щоб допомогти мігрантам продовжувати робити свій внесок у суспільство й економіку [17, с. 7]. Вже можна стверджувати, що інтеграція мігрантів у суспільство буде відігравати вагому роль в економічному відновленні у посткризовий період, оскільки йдеться про максимально можливу ефективність використання людських ресурсів.

Також вагомим викликом є те, що час для формування нової, ефективної державної політики у сфері зайнятості та трудової міграції є надзвичайно обмеженим для багатьох країн світу, оскільки темпи глобальних змін прискорюються, і часто законодавство не встигає за усіма новаціями. Будь-який прогноз на майбутній міграційний рік має враховувати зазначені виклики й тенденцій, а також оцінювати їхні перспективи розвитку на основі поточних подій.

Висновки

Сучасні тренди на світовому ринку праці формуються під грифом глобальної невизначеності та взаємозалежності. Водночас коло викликів перед світовим ринком праці є доволі значним, і їх не можна розглядати сепаратно від інших процесів, оскільки складові, що ідентифікують стан світового ринку праці, значно корелюють з надзвичайно великою кількістю економічних (і не тільки) категорій, тобто аналіз тенденцій світового ринку праці необхідно здійснювати в контексті загальних світових процесів. Нині до викликів перед світовим ринком праці належать: цифровізація; роботизація; глобалізація з паралельною регіоналізацією; збереження культурної ідентичності в умовах інтенсифікації потоків міграції; інтеграція мігрантів у суспільства, що приймають; загальна зміна ціннісних орієнтирів у суспільствах; зміни клімату; старіння населення тощо. Зазначений перелік постійно поповнюється, і швидкість реагування на них нині є одним з центральних питань у контексті відповіді на загальні виклики та кризові ситуації.

Список використаних джерел

1. Roses J.R. The Economic Development of Europe's Regions: A Quantitative History since 1900 [Electronic source] / J.R. Roses, N. Wolf // Routledge. - 2019.

2. World Population Ageing 2019 [Electronic source] // UN DESA. - 2020.

3. Perry M. J. Chart of the day.... or century? [Electronic source] / Mark J. Perry // American Enterprice Institute. - 2021.

4. Макстон Ґ. У пошуках добробуту. Керування економічним розвитком для зменшення безробіття, нерівності та змін клімату / Ґ. Макстон, Й. Рандерс. - К.: Пабулум, 2017. - 320 с.

5. World Employment and Social Outlook: Trends 2020 [Electronic source] // ILO. - 2020.

6. The Global Economic Outlook During the CoVID-19 Pandemic: A Changed World [Electronic source] // The World Bank. - 2020.

7. Szmigiera M. Change in number of people in selected income tiers due to the coronavirus (COVID-19) pandemic worldwide in 2020 [Electronic source] / M. Szmigiera // Statista. - 2021.

8. 5 Key Global Trends on COVID-19 and Migration [Electronic source] // Migration Data Portal. - 2021.

9. Uzyskaj prawo wykonywania zawodu lekarza/lekarza dentysty na okreslony zakres czynnosci zawodowych, czas i miejsce zatrudnienia na terytorium Rzeczypospolitej Polskiej (informacja dotyczy lekarzy/lekarzy dentystow, ktorzy posiadajq dyplom potwierdzajqcy u [Electronic source] // Ministerstwo Zdrowia. - 2021.

10. World Migration Report 2020 [Electronic source]// International Organization for Migration. - 2020.

11. World Migration Report 2020. Interactive [Electronic source] // International Organization for Migration. - 2020.

12. Trading Economics [Electronic source].

13. Дон О.Д. Оптимізація потоків міжнародної трудової міграції на світовому ринку праці: дис. канд. ек. наук: 08.00.02 / Дон О.Д. - Дніпро, 2021. - 270 с.

14. Migration Outlook 2021 [Electronic source] // ICMPD. - 2021.

15. ILO Monitor: CoViD-19 and the world of work. Seventh edition [Electronic source] // International Labour Organisation. - 2021.

16. Working hours lost due to the COVID-19 crisis - ILO modelled estimates (%) - Annual [Electronic source] // ILOSTAT. - 2021.

17. Shnyrkov O. Labour migration from Ukraine under the global economic turbulence / O. Shnyrkov, V. Mazurenko, R Stakanov. // Baltic Journal of Economic Studies. - 2021. - 7 (2). - P. 240-249.

Размещено на allbest.ru