Американсько-мексиканські відносини за президентів Дональда Трампа і Джозефа Байдена

Вступ

мексика американські національні інтереси

До укладання 1848 р. договору Гвадалупе- Ідальго (мирна угода між Мексикою та США, підписана 2 лютого 1848 р., що поклала кінець Американо-мекси- канській війні (1846-1848)) чверть території сучасних США, зокрема й економічні гіганти Техас і Каліфорнія, належала Мексиці. І лише 1853 р. після "купівлі Гадсдена" (придбана в 1853 США у Мексики територія площею 76845 км²; вартість угоди - 10 млн дол США) сформувався сучасний кордон, цілковитий контроль над яким украй важко встановити через його довжину у майже 2000 миль. Саме такий географічний спадок став поштовхом до напружених зовнішньополітичних відносин між Сполученими Штатами та Мексикою.

Нобелівський лауреат з літератури Маріо Варгас Льоса 1990 р. назвав Мексику "бездоганною диктатурою" [1]. Він мав на увазі домінування у країні лівоцент- ристської Інституційно-революційної партії протягом майже усього ХХ ст. Партію було засновано після так званої Мексиканської революції 1929 р. Стабільність од- нопратійності в Мексиці під час холодної війни була в інтересах США і вони заплющували очі на контроверсійні аспекти правління ІРП. Під час холодної війни Мексика під домінуванням Інституційно-революційної партії намагалася дистанціюватися від США з огляду на неоднозначність їхньої політики в Латинській Америці. Побоювання, що будь-які відносини зі Сполученими Штатами неодмінно будуть нерівними, залишалось у свідомості політичного класу Мексики і стало вагомою перешкодою до співпраці двох країн. Посол США в Мексиці у 19982002 рр. Дж. Давідоу охарактеризував відносини двох країн як відносини "ведмедя і дикобраза" - так він назвав книгу про свій досвід роботи в Мексиці. Значення цієї метафори - грубість і прямолінійність американців і чутливість та гостра негативна реакція мексиканців [2]. Наслідки історичного перебігу подій завдали шкоди не тільки ментальній ворожості, а й економічно-соціальній співпраці двох країн. Тривалий час зв'язком між двома країнами була Двостороння комісія, створена 1981 р. як майданчик для консультацій, що проходять час від часу [3].

Американсько-мексиканські відносини мають вирішальне значення для обох країн й ускладнюються внутрішньою політикою також з обох сторін. Так колишній президент США Дональд Трамп знущався з Мексики в межах своєї внутрішньополітичної програми та міжнародної політики. Зі свого боку, президент Мексики Андрес Ману- ель Лопес Обрадор прагнув заспокоїти Трампа в обмін на те, що США триматимуться подалі від внутрішньої політики Мексики. Проте кожного разу цього не було достатньо задля спільної рівноваги. З боку США тривали погрози у сфері тарифів від адміністрації Трампа, але коли Джо Байден переміг на президентських виборах, він вирішив спростити більшу частину політики Трампа та відновити довіру населення й урядів у всьому світі. Жорстка, ультраконсервативна міграційна політика була спільним знаменником у перші 18 місяців президентства Трампа. Антиіммігрантські й антимексиканські настрої та політика Трампа завдали непоправної шкоди іммігрантам загалом й особам мексиканського походження зокрема.

Без схвалення Конгресу адміністрація Трампа впровадила широкий спектр виконавчих дій і директив з наміром переглянути імміграційну систему США. Прагнення президента забезпечити безпеку південного кордону в той час, коли затримання мігрантів є найнижчим з 1971 р. [4], було незрозумілим. Його постійні погрози вийти з НАФТА, якщо мексиканський уряд не заплатить за стіну на кордоні, значно зашкодили історично тісним двостороннім відносинам між США та Мексикою.

Незважаючи на те, що кількість депортацій залишилася такою ж, як і в останній рік адміністрації Обами, Т рамп привернув до них надмірну увагу, зробивши несанкціонованих іммігрантів вразливішими. На відміну від свого попередника, Т рамп значно збільшив кількість "депортованих", і внаслідок цього некримінальні та неавто- ризовані іммігранти постійно перебували під загрозою депортації та розлуки зі своїми сім'ями.

DACA (Deferred Action for Childhood Arrivals - відкладені дії щодо прибуття дітей) був основним предметом розбіжностей між адміністрацією Трампа, конгресом і судами. Його скасування, знаючи, що 80 % із 680 тис. "да- каментованих мігрантів" є мексиканцями, свідчить про "антимексиканізм" Трампа. Він відхилив кілька двопартійних законопроєктів, поданих у сенат, щоб вирішити статус DACA, залишивши цих мігрантів у підвішеному стані. Аналогічно, припинення TPS для майже півміль- йона захищених мігрантів матиме руйнівні наслідки, змусивши їх повернутися до своїх країн. З іншого боку, кілька версій Трампа щодо заборони на поїздки, які, на жаль, були підтримані Верховним судом, мали і будуть мати колосальний негативний вплив на мусульман, оскільки імміграційні візи для людей з країн, де більшість населення мусульман, буде все важче отримати. Для мексиканського уряду вкрай важливо вимагати, щоб діти не були розлучені з батьками, що є порушенням їхніх елементарних прав людини. Наразі мексиканський уряд затримує все більшу кількість жителів Центральної Америки, які перетинають його територію в пошуках американської мрії.

Проте, незважаючи на волю Дж. Байдена та необхідність Лопес Обрадора у добрих відносинах з основним торговим партнером Мексики, відновлення відносин не гарантоване. У США президент Байден категорично проти республіканців і має боротися за збереження єдності в Демократичній партії. У Мексиці Лопес Обрадор прагне трансформувати економіку, політику й суспільство країни та концентрує владу шляхом змін у політиці та ліквідації інституційних обмежень державної влади. Крім того, Байден і Лопес Обрадор часто розходяться в думках щодо цінностей. Ця невідповідність між національними й особистими поглядами має велике значення для деяких питань, пов'язаних з міграцією, злочинністю, торгівлею й інвестиціями, але мало впливає на управління місцевими прикордонними пунктами, боротьбу з корупцією й урегулювання проблеми зміни клімату.

На теперішньому порядку денному американські консерватори побоюються повільно зростаючих відносин Китаю з Мексикою, тоді як націоналісти в Мексиці розглядають Китай як потенційно витісняючий США чинник, як джерело інвестицій та експортний пункт призначення [5]. На щастя, ні Байден, ні Лопес Обрадор не фокусуються на Китаї як ключовому факторі двосторонніх відносин. Двостороннім питанням, що першочергово визначає відносини, стала міграція - документовані потоки на кордон США з Мексики нині досягли найвищого рівня за понад десятиліття. Повштовхів до цього збільшення є безліч, серед яких і стримувальний попит відповідно до обмежувальної політики Т рампа, але республіканці та більшість американської преси нині мають претензії саме до політики Байдена. Американський президент розуміє, що співпраця з Мексикою є ключем до врегулювання проблеми, але він хоче, щоб співпраця була охоче надана та сприяла успішному врегулюванню, а не просто створювала розповідь про "контроль" з боку США. З огляду на це його адміністрація прагне продемонструвати поблажлевість і розуміння важливості корінних причин. Проте здійснення політики відповідно до цих цілей проблематичне з ідеологічних причин та внутрішньої політики з обох боків американо-мексиканського кордону.

США швидко призупинили дію програми Протоколу про захист міграції, яка повернула біженців до Мексики, щоб дочекатися слухання в імміграційному суді. Програма була офіційно припинена 1 червня, й адміністрація Байдена нині переглядає політику США щодо притулку, щоб розширити її застосування і забезпечити справедливіше і швидше залагодження справ.

Такі сфери, як праця, енергетика, інвестиції та торгівля зачіпаються переговорами Північноамериканської асоціації вільної торгівлі (НАФТА), які 2017 р. розширили коло питань, що розглядаються далеко за межами торгівлі, та створили інструмент для США й Канади для оскарження мексиканської трудової практики, яка ефективно знижує собівартість виробництва в Мексиці [6]. Обрадор Лопес, зі свого боку, відкидає обмеження на здатність Мексики надавати перевагу державі, а не приватним інвестиціям. Було реалізовано новий закон, що стосується енергетичного сектору, і прийнято політику, спрямовану на те, щоб згорнути енергетичну реформу, що відкрила сектор для приватних інвестицій. Ця політика посилює зміну клімату, оскільки приділяє пріоритетну увагу використанню видобутку важкої нафти в Мексиці, а також в односторонньому порядку змінює правила, згідно з якими іноземці інвестують у Мексику. Американські інвестори попросили мексиканський уряд переглянути і зажадали, щоб адміністрація Байдена порушила питання щодо потенційних порушень Торгової угоди між Сполученими Штатами, Мексикою та Канадою. Інші односторонні зміни, що кидають виклик цій угоді, охоплюють нове мексиканське законодавство, що піднімає бар'єри для імпорту сільськогосподарської продукції США, а також деякі контракти та трудову практику, які ефективно знижують вартість робочої сили в Мексиці. Саме такий соціально-економічний клімат, створений урядом Мексики, спричиняє неоднорідність ухвалення рішень з боку США. Однак, на відміну від Трампа, Байден вирішив не відмовляти у в'їзді неповнолітнім без супроводу та деяким сім'ям.

Однією з найсуттєвіших змін у прикордонній політиці за часів Байдена стало те, як уряд ставиться до сімей мігрантів. Так звана політика нульової толерантності за президентства Трампа означала, що влада США розділила сім'ї, у деяких випадках батьків депортували назад у рідні країни без дітей. Дж. Байден змінив цю практику, і деякі сім'ї - але не всі - були возз'єднані.

У перший день перебування на посаді президента Байден та його адміністрація призупинила суперечливу політику епохи Трампа, що змушувала шукачів притулку чекати в Мексиці на свої імміграційні слухання в США.

З моменту запровадження програми в січні 2019 р. близько 70 тис. мігрантів були залучені до програми, неофіційно відомої як "Залишайтеся в Мексиці" [7].

У лютому адміністрація Байдена почала поступово виконувати обіцянки щодо цих потенційних шукачів притулку, дозволяючи їм в'їхати в США. Однак ця ініціатива спричинила інтенсивні юридичні суперечки.

Також Дж. Байден у перший день свого перебування на посаді підписав наказ про призупинення будівництва стін і припинення введення надзвичайного стану на південному кордоні країни.

Дж. Байден - прагматик, який шукає спільний ґрунт для співпраці. Проте республіканська опозиція в конгресі надає пріоритет партизанським перевагам перед досягненнями, і прогресивне крило власної партії президента вимагає більшого, ніж може бути реально надано. Обрадор Лопес цілеспрямовано домагається повної трансформації Мексики, а його політична опозиція надто непослідовна та слабка, щоб змусити його стримати це непродумане бачення. Якщо цей тиск не послабиться, то ключові проблеми будуть продовжувати погіршуватися, підриваючи двосторонні відносини на майбутнє.

Якщо брати до уваги політику Обами, до якої дедалі більше звертається теперешній президент США Джо Байден, то там було закцентовано на стійкому розвитку в Латинській Америці, на тому, що від цього залежить безпека Сполучених Штатів. Вони мали чітке розуміння: якщо мігранти, особливо із Центральної Америки, будуть депортовані, то в Центральній Америці буде утворена своєрідна "чорна дира", бо там не діє поліція, не діють правоохоронні органи, але існують молодіжні банди. Там немає робочих місць і низькі зарплати, і якщо це населення залишиться "вдома", то тим самим створять надто небезпечне сусідство. Через це за Обами і було розроблено та здійснено план "Мерида", який мав на увазі спочатку близько мільярда, а потім він перейшов на 1,5 млрд дол, інвестицій на рік для Центральної Америки, щоб створювати там нові робочі місця та переформовувати озброєні сили. Ще одним вагомим прикладом того, що Мексика стратегічно важлива для США є те, що навіть Трамп у грудні 2019 р., грубо кажучи, заступився за Мексику, коли ОПЕК вимагала від останнього зниження нафтових цін. Трамп у цій ситуації підтримав Мексику саме через те, що близько 37 млн мексиканців живуть у США, і загалом на виборах це могло б і спрацювати. Натепер президент Байден дотримуватиметься політики, з одного боку, жортскості, а з іншого - лояльного ставлення до лівоорієнтованих режимів.

Висновки

Отже, у будь-якому випадку питання розбудови відносин із Мексикою буде займати одне з першочергових місць на порядку денному зовнішньої політики США за уряду демократичної партії. Уряд Мексики, зі свого боку, не менше зацікавлений у поліпшенні відносин по обидва боки кордону. Найефективнішим способом зміцнення співпраці може стати саме економічний чинник, підтвердженням чого є відкрите бажання Байдена вести прямий діалог з лідерами Мексики та Канади. Такий діалог може стати ключем до врегулювання непорозумінь, які встиг створити під час свого президен- ства Д. Трамп, а також вивести Мексику на новий рівень двосторнніх відносин.

Список використаних джерел

1. Laughing at power (2014-10-22) // The Economist [Electronic source]. - Access mode : https://www.economist.com/prospero/2014/10/22/ laughing-at-power.

2. Maxwell, Kenneth (2009-01-28). The U.S. and Mexico: The Bear and the Porcupine. Foreign Affairs (May/June 2004). [Electronic source]. - Access mode : https://www.worldcat.org/title/foreign-affairs-new-york/oclc/ 1250191666.

3. "Secretaria de Economia - Information Estadistica y Arancelaria" [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.economia-snci.gob.mx.Archived from the original on April 25, 2016.

4. ICE (U.S. Immigration and Customs Enforcement) 2018a "Delega

tion of Immigration Authority Section 287(g) Immigration and Nationality Act," January 10 [Electronic source]. - Access mode : http://www.ice.gov/287g. "Instituto Nacional Electoral" [Electronic source]. - Access mode : www.portalanterior.ine.mx.

5. Relation Economica Mexico - China [Electronic source]. - Access mode : https://embamex.sre.gob.mx.

6. Data from U.S. Census Bureau 2010 and 2019 American Community Surveys (ACS) [Electronic source]. - Access mode : https://www.migrationpolicy.org/article/mexican-immigrants-united-states-2019.

7. "NAFTA's Economic Impact". Council on Foreign Relations. Archived from the original on 2017-05-16 [Electronic source]. - Access mode : https://www.houstonhispanicchamber.com/assets/docs/NAFTA%20booklet_ web.pdf.

8. "Trump hosts Mexico's president, an unlikely ally". Washington Post [Electronic source]. - Access mode : https://www.washingtonpost.com/ video/national/trump-signs-joint-declaration-with-mexican-president-andres- manuel-lopez-obrador/2020/07/08/2ced335e-b2da-4d9d-90fe-aae2afe0f79c_ live.html.

9. Henderson Peter V.N. Woodrow Wilson, Victoriano Huerta, and the Recognition Issue in Mexico [Electronic source] / Peter V.N. Henderson // The Americas. - 1984. - 41#2. - P. 151-176. - Access mode : https://www.jstor.org/stable/1007454.

10. Buchenau Jьrgen. Foreign Policy, 1821-76 // Encyclopedia of Mexico / Jьrgen Buchenau.- Chicago: Fitzroy Dearborn, 1997. - Vol. 1. - P. 500.

11. Lucy Rodgers and Dominic Bailey (January 21, 2019). [Electronic source]. - Access mode : https://www.bbc.com/news/world-us-canada- 46824649.

12. "Polls Measure Americans', Mexicans' Views of Each Other in Trump Era". CNS News. (March 3, 2017) [Electronic source]. - Access mode: https://www.cnsnews.com/news/article/mark-browne/polls-measure-ameri- cans-mexicans-views-each-other-country-trump-era.

13. Slack, Jeremy, and Daniel E. Martinez. "Postremoval Geographies: Immigration Enforcement and Organized Crime on the US-Mexico Border"[Electronic source]. - Access mode : https://www.researchgate.net/publica-tion/344177932_Postremoval_Geographies_Immigration_Enforcement_and_Organized_Crime_on_the_US-Mexico_Border.

14. Kornel Chang. Muted reception: US propaganda and the construction of Mexican popular opinion during the Second World War / Kornel Chang // Diplomatic History. - 2013. - 38.3. - Р. 569-598.

15. Mexico demands the US for answers on alleged migrant hysterectomies // The Yucatan Times. - September 29, 2020.

Размещено на Allbest.ru