Взаємозалежність між офіційною допомогою розвитку та макроекономічними показниками країн із ринками, що формуються

Размещено на http://allbest.ru

4

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Взаємозалежність між офіційною допомогою розвитку та макроекономічними показниками країн із ринками, що формуються

О. Шепель, асист.

Київ, Україна

Анотація

Ключові слова: офіційна допомога в цілях розвитку, міжнародна технічна допомога, гуманітарна допомога, країни з ринками, що формуються, міжнародні організації, економіко-математичне моделювання, t-критерій Стьюдента.

Постановка проблеми. Надання офіційної допомоги в цілях розвитку є важливим джерелом підтримки стабільності та здійснення міжнародних проєктів на державному та міжнародному рівнях з метою підвищення економічного, соціального та політичного розвитку країн з ринками, що формуються.

Незважаючи на те, що в сучасному світі країни дедалі частіше піклуються лише про власні інтереси, розвинені країни вкладають великі кошти задля розвитку менш розвинених країн і зростання їхнього соціально-економічного рівня, оскільки в епоху глобалізації світової економіки сталий розвиток будь-якої країни не може не залежати від стану економіки як країн-сусідів, так і багатьох країн дальнього зарубіжжя.

Саме тому політика розвинених країн у сфері сприяння міжнародному розвитку спирається на те, що ненадання допомоги країнам із ринками, що формуються, може збільшити ризики розвитку всієї світової економіки, підірвати стабільність та безпеку в різних регіонах і різних континентах, а також збільшити загрозу поширення різних лих, пов'язаних із поширенням тероризму, неконтрольованої міграції та екологічних катастроф.

Офіційна допомога розвитку (ОДР) має величезне значення для країн із ринками, що формуються, оскільки вона є джерелом капіталовкладень, що допомагає підтримати різні сфери людської діяльності та забезпечує ефективне зростання цих країн. ОДР дає змогу підвищити рівень виробництва в країнах із ринками, що формуються, за одночасного зростання рівня інновацій та кваліфікації працівників. Саме тому тема офіційної допомоги розвитку є актуальною у XXI ст.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивченням і дослідженням процесів надання міжнародної допомоги розвитку займаються такі зарубіжні та вітчизняні вчені, як Дж. Кломп, Д. Гелбрейт, Г. М'юрдаль, Х. Лейбе- нстайн, П. Тодар, І. Ідріз, Дж. Баєк, Ф.Е. Кардозо, П. Ромер, У. Ростоу, Р. Лукас, Р. Стоянов, Д. Нємець, Л. Зібек, Е. Лау, Е. Махемб, Н. Одхіамбо, В. Абрамова, М. Потапенко, О. Єрмолова, А. Гранберг, Н. Зуєв, В. Баранов- ський, Ю. Квашнін, Н. Тоганова, С. Уткін, А. Торкунов, О. Смолянко, А. Байчоров, Ю. Шишков, М. Авсєнєв, А. Железнова, В. Бартенев, О. Глазунова, Ю. Кирєєв, А. Морозкіна, А. Ізместьєв, Ю. Зайцев, В. Адамік, Н. Комар та ін.

Основними організаціями, що займаються офіційною допомогою розвитку, є Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), Комітет з питань розвитку ОЕСР, Міжнародний валютний фонд (МВФ), Група Світового банку, регіональні об'єднання, такі як ЄС, ЄАЕС, державні установи окремих країн, як-от Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) займається діяльністю у сфері міжнародної допомоги розвитку, надаючи кредити на пільгових умовах країнам із ринками, що формуються.

Варто також виокремити програми ООН, що ведуть діяльність з метою розвитку, співпрацюючи з урядовими та неурядовими організаціями, такими як Продовольча та сільськогосподарська організація ООН, Фонд ООН у галузі народонаселення, Програма ООН з довкілля, Конференція ООН з торгівлі та розвитку.

В Україні міжнародною допомогою розвитку займається Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, а також Кабінет Міністрів України.

Спеціалізований портал ProAID здійснює координацію проєктів з міжнародної технічної допомоги (МТД), висвітлюючи результати виконання таких проєктів в Україні.

Методологія. Основними теоретичними методами, що були застосовані для дослідження міжнародної допооги розвитку, є методи статистичного і логічного аналізу, синтезу, метод порівняння та історичний метод, альтернативний аналіз, метод групування й обстеження. У ході аналізу впливу міжнародної допомоги розвитку на соціально-економічний розвиток країн із ринками, що формуються, було використано методи економіко-математичного моделювання, такі як факторний аналіз, кореляційно-регресійний аналіз, графічне та аналітичне моделювання, аналіз f-критерію Стьюдента.

Метою статті є виявлення й аналіз основних тенденцій і визначення впливу руху офіційної допомоги розвитку на країни з ринками, що формуються, а також її вплив на економічний розвиток зазначених країн.

Результати

Міжнародною допомогою розвитку є добровільна передача засобів у формі товарів, навичок, грантів, кредитів і позик, навчання, обміну досвідом від країн-донорів до отримувачів цих засобів. Її спрямовують на фінансування програм для поліпшення доступу до питної води, охорони здоров'я, електроенергії, забезпечення вільного доступу до освіти, боротьбу з неписьменністю, надання гідного житла, збереження довкілля, розвиток реформ тощо.

Ця допомога сприяє розробці довготермінових проєктів та наданню гуманітарної допомоги в надзвичайних ситуаціях. Її можуть надавати для розвитку невеликих місцевих проєктів або фінансувати великі проєкти на державному рівні.

Сприяння розвитку є самостійним напрямом міжнародної співпраці. Особливе значення в цьому процесі полягає у форматі взаємовідносин між розвиненими країнами та країнами з ринками, що формуються. 2019 р. офіційна допомога з розвитку країнами - членами Комітету з питань розвитку ОЕСР досягла 152,8 млрд дол США, що становить 0,30 % від загального обсягу валового національного продукту (ВНП). Обсяг допомоги сягав 149,4 млрд дол США у вигляді грантів, позик суверенним структурам і внесків багатостороннім установам; 1,9 млрд дол США - на інструменти приватного сектору, орієнтовані на розвиток; 1,4 млрд дол США - у вигляді чистих позик та акцій приватним компаніям, що працюють у країнах, які відповідають вимогам ОДР [1, с. 1; 2]. (див. рис. 1).

Загальний обсяг ОДР 2019 р. зріс на 1,4 % в реальному вираженні порівняно з 2018 р., оскільки двостороння допомога країнам з низьким рівнем доходу збільшилася. Двосторонні суверенні позики еквівалентів грантам зросли на 5,7 % у реальному вираженні порівняно із 2018 р. [3].

Рис. 1. Розподіл джерел ОДР, 2019 [2]

США продовжують залишатися найбільшим донором ОДР (34,6 млрд дол США), за ними слідують Німеччина (23,8), Велика Британія (19,4), Японія (15,5) та Франція (12,2 млрд дол США). 2019 р. загальний обсяг ОДР всіх країн - членів Комітету зі сприяння розвитку ОЕСР, об'єднаних у відсотках від ВНП, досяг 0,30 % (знизився з рівня 0,31 % 2018 р.) [1, с. 2-3].

Обсяги ОДР зросли у вісімнадцяти країнах - членах Комітету з питань розвитку ОЕСР, з найбільшим зростанням у Фінляндії, Греції, Угорщині, Кореї та Норвегії.

Найбільший спад фінансування спостерігали в Нідерландах, Польщі, Португалії, Швеції та Словацькій Республіці. Зменшення фінансування відбулося через зниження рівня витрат на біженців у країнах-донорах у 2019 р. порівняно з 2018 р. [2].

Країни - члени Великої сімки забезпечили 75 % загальної кількості ОДР, а частка країн - членів Комітету з питань розвитку ОЕСР, що є членами ЄС, досягла 55 %.

Обсяги ОДР двадцяти країн Комітету з питань розвитку ОЕСР розвитку, які є членами ЄС, становили 84,5 млрд дол. США, і ця сума відображає незначне збільшення на 0,5 % у реальному вираженні порівняно із 2018 р., що становила 0,47 % від загального обсягу ВНП. Без урахування витрат країн-донорів, що приймають біженців, обсяги ОДР виросли в реальному вираженні на 1,1% [1, с. 3].

Чистий потік ОДР для фінансування двосторонніх проектів, програм і технічної допомоги, що становлять більше половини загальних чистих витрат, 2019 р. в реальному вираженні збільшився на 2 % порівняно із 2018 р.

Навпаки, внески в багатосторонні організації, що становлять близько третини загальної ОДР, знизилися на 1,5 %. Обсяг гуманітарної допомоги знижується другий рік поспіль до 15,4 млрд дол США, що в реальному вираженні зменшилося на 2,9 % порівняно із 2018 р. Субсидії на виплату боргів зросли до 145 млн дол [2].

Чистий двосторонній потік ОДР від усіх членів Комітету з питань розвитку ОЕСР до країн з низьким рівнем доходу становив 27 млрд дол США, тобто збільшився в реальному вираженні на 0,4 % порівняно з 2018 р. ОДР до країн з рівнем доходу нижче середнього досяг 29 млрд дол. А допомога країнам із середнім рівнем доходу та вище середнього рівня знизилася на 9 % і становила 14 млрд дол. Чисті потоки ОДР до країн з високим рівнем доходу досягли 76 млн дол [1, с. 5].

Офіційна допомога розвитку є важливим фактором економічного зростання протягом усієї історії людства. Ці кошти можна спрямовувати на побудову соціальної та економічної інфраструктури, надання послуг і розвиток виробничого сектору.

Соціальна інфраструктура в цьому випадку охоплює освіту, водопостачання та санітарію, на які надають кошти з метою поліпшення людського розвитку, що в підсумку сприяє довготривалому сталому економічному зростанню.

Допомога для розвитку економічної інфраструктури вдосконалює енергетичні, транспортні та комунікаційні системи в країнах-одержувачах.

Допомога для розвитку виробничого сектору спрямована на сільське господарство, лісове господарство та рибальство, промисловість, видобувну промисловість і будівництво, торгівлю та туризм.

З початку 50-х рр. було розроблено кілька теорій, а також проведено багато емпіричних досліджень щодо ефективності ОДР, але дискусія щодо цього питання ще далеко не закінчена. Більшість наукових розвідок зосереджені на впливі ОДР на економічне зростання, хоча останнім часом спостерігається сплеск досліджень, що розглядають ефективність допомоги щодо зменшення бідності [4].

Дослідження М. Тодаро і С. Сміта (2012) вказують на те, що темпи економічного зростання природним чином "скоротяться" у розрахунку до загальної кількості населення, що приведе до скорочення бідності. Хоча декілька розвідок критикують пряму взаємозалежність між цими поняттями, усе ж останні дослідження підтвердили, що економічне зростання та його якість важливі для зменшення бідності [5].

Р. Текін (2012) досліджував причинно-наслідкові зв'язки між ОДР, відкритістю торгівлі й економічним зростанням у найменш розвинених африканських країнах за період між 1970 та 2010 рр., використовуючи регресійний аналіз на основі непов'язаних між собою показників. Результати цього дослідження свідчать про незначний причинно-наслідковий зв'язок між ОДР та економічним зростанням [5].

Р. Прадхан та М. Арвін (2015) використали панель моделей векторної корекції помилок за період 19612012 рр. для дослідження причинного зв'язку між ОДР, економічним зростанням та іншими двома змінними.

Панельні коінтеграційні тести знайшли докази існування довгострокової рівноважної залежності між чотирма змінними, і в короткотерміновій перспективі було виявлено, що ОДР односторонньо спричинила економічне зростання. Це було свідченням двостороннього причинно-наслідкового зв'язку між ОДР та економічним зростанням у довгостроковій перспективі [5-6].

Використовуючи тестовий підхід ARDL та метод Габор Грейнджер на основі ЕКМ, А. Нінді й Н. Одхіамбо (2015) досліджували причинно-наслідковий зв'язок між скороченням бідності й економічним зростанням Свазіленду протягом 1980-2011 рр. На основі цих методів вони дійшли до висновку, що економічне зростання не спричиняє зменшення бідності у коротко- та довготерміновій перспективі, а метод Габора Грейнджера продемонстрував, що зменшення бідності спричинює економічне зростання в короткотерміновій перспективі [5].

Також нещодавно було проведене дослідження С. Переза-Ромаро (2016), де було використано групу із 52 країн із ринками, що формуються, в період з 1970 по 1998 р.

Для дослідження причинного зв'язку між ОДР, економічним зростанням (у ВВП на душу населення) та крайньою бідністю (частка людей, які живуть менше, ніж на 1 дол США в день). Дослідження виявило, що економічне зростання односторонньо спричиняє зменшення бідності [5].

Як теоретичні, так й емпіричні дослідження показали, що між зовнішньою допомогою, економічним зростанням і бідністю існує економічний зв'язок.

Хоча емпіричні результати щодо причинного зв'язку неоднозначні, більшість розглянутих досліджень з'ясували, що ОДР спричиняє скорочення бідності, приводить до економічного зростання, а зростання зумовлює зменшення бідності [7].

Саме тому у пропонованій статті ми вирішили дослідити взаємозв'язок між такими показниками, як: обсяги офіційної допомоги розвитку, наданої країнам з ринками, що формуються; рівень вВП; рівень бідності. Для вивчення ми взяли дані за період із 2011 по 2017 р. у зв'язку з відсутністю актуальніших даних щодо деяких показників.

Дані щодо обсягів ОДР були надані ОЕСР для країн зі списку Комітету з питань розвитку ОЕСР. Дані про ВВП та рівень бідності були представлені Світовим банком.

Шляхом видалення зі списку тих країн, дані щодо яких є неповними за досліджуваний період, список країн скоротився до 20. У дослідженні беруть участь такі країни європейського регіону: Албанія, Білорусія, Косово, Молдова, Чорногорія, Сербія, Туреччина й Україна.

На африканському континенті дослідження охоплює Алжир, Кот-д'Івуар, Мадагаскар, Мавританію, Нігерію, Уганду та Замбію. Країнами з ринками, що формуються, які розташовані на американському континенті, є такі країни Південної Америки, як Коста Ріка, Республіка Домінікана, Ель-Сальвадор, Гондурас і Мексика [2].

Як метод дослідження міжнародних економічних відносин було використано кореляційно-регресійний аналіз на основі програмного забезпечення Excel (див. табл. 1).

Таблиця 1. Значення кореляції між ОДР, ВВП та межею бідності

Джерело. Розраховано автором за [2, 8, 9].

Після проведення дослідження було виявлено, що в більшості країн взаємозв'язок між ОДР та ВВП має від'ємний результат, що означає: збільшення обсягів надання офіційної допомоги розвитку не спричиняє зростання ВВП, натомість спостерігається зменшення економічного зростання, і навпаки.

У Білорусії спостерігаємо дуже слабкий зв'язок між цими двома показниками. У Туреччині, Гондурасі та Кот д'Івуарі було виявлено сильний зв'язок, тому можна зауважити, що надана допомога розвитку сприяла й розвитку економіки. У Нігерії було виявлено функціональний зв'язок обох змінних. міжнародний гуманітарний допомога субсидія

Кореляційний аналіз між ОДР та межею бідності також показав від'ємний результат у більшості країн. Позитивне значення в розмірі 0,83 було отримано внаслідок аналізу в Туреччини, що показує сильний зв'язок між змінними, та 0,63 у Замбії, що свідчить про значну взаємозалежність.

Кореляція між ВВП та межею бідності показала значний зв'язок у більшості країн, окрім Кот-д'Івуару, Мадагаскару, Нігерії, Замбії та Гондурасу. У всіх інших країн, окрім Мексики, було виявлено значний, сильний і дуже сильний зв'язок. У Мексики спостерігався слабкий зв'язок між двома змінними.

Підсумовуючи результати проведеного аналізу, можна дійти висновку, що в більшості країн відбувається негативна кореляція між показниками офіційної допомоги розвитку та валовим внутрішнім продуктом. Лише в кількох країн зафіксовано позитивний зв'язок між двома змінними на доволі високому рівні.

Подібні результати було виявлено і з ОДР та межею бідності. Взаємозв'язок між двома змінними, що не пов'язані з наданням офіційної допомоги розвитку, показує сильніший зв'язок, проте ОДР не здійснює на них впливу. Отже, завдяки проведеному дослідженню було підтверджено той факт, що офіційна допомога розвитку не має значних позитивних ефектів на такі показники, як ВВП та межа бідності. Проте не варто відкидати можливість позитивного впливу на інші показники, що не є предметом нашого дослідження.

До них входять показники рівня життя, індекс розвитку людського потенціалу, до якого належать фізичний стан, духовний та інтелектуальний розвиток населення, а також матеріальне забезпечення, демографічні показники тощо.

Одним із теоретичних припущень було те, що офіційна допомога розвитку спрямована на поліпшення стану економіки країн, що приймають. Основною причиною зазначеного припущення є те, що фінансові надходження від іноземних донорів становлять певну частку складових ВВП, до яких входять споживчі витрати, державні витрати, інвестиції та чистий експорт. Саме тому було вирішено провести ще одне дослідження для виявлення такого взаємоз'язку.

Ставилося за мету дослідити частку офіційної допомоги розвитку у ВВП країн із низьким рівнем доходу та з низьким і середнім рівнем доходу. Як вихідні дані було взято показники рівня ВВП, чистої офіційної допомоги розвитку, а також експорту й імпорту товарів і послуг, надані Світовим банком. На основі значень ВВП та чистої ОДР було визначено частку ОДР у ВВП країн. Для країн із низьким і середнім рівнем доходу зазначений показник не перевищує 1,5 % від ВВП.

На противагу цьому, частка ОДР у ВВП країн із низьким рівнем доходу коливалась на початку ХХ ст. в межах від 7 до 14 %, і наразі становить близько 10 % від ВВП цих країн [9, 10] (див. рис. 2, 3).

Рис. 2. Частка ОДР у ВВП країн із низьким і середнім рівнем доходу, у %

Рис. 3. Частка ОДР у ВВП країн із низьким рівнем доходу, у %

Джерело: Розраховано автором за [9].

На основі показників ВВП та чистої ОДР країн із низьким і низьким та середнім рівнем доходу було визначено парний двовибірковий f-тест. У зв'язку з тим, що у країн з низьким рівнем доходу не були представлені дані за всі роки, довелося зменшити кількість років спостереження із 58, як у країн із низьким і середнім рівнем доходу, до 49 спостережень. Спочатку автором було вирахувано із ВВП обсяги чистої ОДР, після чого проведено парний двовибіровий f-тест для середніх.

Внаслідок дослідження було виявлено, що показники дуже сильно корелюють, що свідчить про високий рівень взаємозалежності між даними. Отже, можна дійти до висновку, що офіційна допомога розвитку чинить значний вплив на ВВП країн, а, отже, і на соціально-економічний розвиток (див. табл. 2).

Таблиця 2. Парний двовибірковий t-тест для визначення залежності між ВВП та ОДР на прикладі країн із низьким та низьким і середнім рівнями доходу

Джерело: Розраховано автором за [9].

Для кращого розуміння результатів дослідження автор розрахував основні показники, необхідні для побудови діаграми, передбаченої методом t-критерію Стьюдента. Такий метод використовують для порівняння двох масивів даних та для виявлення того, чи має вплив певна подія на значення показників. Припустимо, що надання ОДР є подією, вплив якої ми бажаємо прослідкувати (див. табл. 3, рис. 4).

Таблиця 3. Показники для проведення аналізу за методом ґ-критерію Стьюдента

Джерело: Розраховано автором за табл. 2.

Рис. 4. Парний двовибірковий ґ-тест для визначення залежності між ВВП та ОДР на прикладі країн із низьким та низьким і середнім рівнями доходу. Ящик з вусами

Джерело. Розраховано автором за табл. 3.

Відобразивши дані з попередньої таблиці як так звані "вуса", ми можемо прослідкувати, що обидва показники рухаються в одному напрямі. Графік візуально демонструє результат парного двовибіркового t-тесту для середніх і вказує, що між вибірками немає розбіжностей, що свідчить про те, що надання офіційної допомоги розвитку не має негативного впливу на соціально-економічний розвиток країн. Отже, різні методи дослідження вказують на різні результати, які було отримано під час проведення досліджень.

Висновки

У процесі дослідження було виявлено, що офіційна допомога розвитку збільшує інвестиції у фізичний та людський капітал, спроможність імпортувати капітальні товари чи технології. ОДР не має непрямих ефектів, що знижують ставки інвестицій або заощаджень, а пов'язана з трансфером технологій, що збільшують продуктивність капіталу та сприяє ендогенним технічним змінам.

Дослідження впливу офіційної допомоги розвитку на рівень економічного зростання та рівень бідності у 20 досліджуваних країнах показали, що в більшості країн спостерігаємо негативну кореляцію між показниками офіційної допомоги розвитку та валовим внутрішнім продуктом, лише в кількох країн зафіксовано позитивний зв'язок між двома змінними на доволі високому рівні. Подібні результати було виявлено і з ОДР та межею бідності. Взаємозв'язок між двома змінними, що не пов'язані з наданням офіційної допомоги розвитку, показують кращий результат, проте ОДР не здійснює на них впливу. Зазначений аналіз підтвердив теоретичні й емпіричні дослідження науковців у цій галузі про відсутність зв'язку або слабкий зв'язок між досліджуваними змінними. Однак проведений аналіз за методом t-критерію Стьюдента доводить, що між ВВП й ОДР існує тісний зв'язок, про що свідчать результати дослідження.

Список використаних джерел

1. Official development assistance (ODA) // Development Initiatives: Data & Guides. - 2012. - Р. 52.

2. Organisation for Economic Co-operation and Development [Electronic source]. - Access mode : https://www.oecd.org.

3. Aid by DAC members increases in 2019 with more aid to the poorest countries. // OECD. - P., 16 April 2020. - Р. 11.

4. Financial and technical assistance [Electronic source] / European Commission. Migration and Home Affairs. - Access mode : https://ec.europa.eu/ home-affairs/what-we-do/policies/international-affairs/eastern-partnership/fi- nancial-assistance_en.

5. Edmore Mahembe & Nicholas Mbaya Odhiambo. Foreign aid, poverty and economic growth in developing countries: A dynamic panel data causality analysis, Cogent Economics & Finance, 7:1, 1626321. - 2019. DOI: 10.1080/23322039.2019.1626321.

6. Evaluation of the Long-Term Stability and Impact of Remittances and Development Aid on Sustainable Economic Growth in Developing Countries // Sustainability. - 2019. - Р. 18.

7. Financing for Sustainable Development Report [Electronic source]. - Access mode : https://developmentfinance.un.org.

8. USAID [Electronic source]. - Access mode : https://www.usaid.gov/ coronavirus.

9. World Bank [Electronic source]. - Access mode : https://www.worldbank.org.

10. Our World in Data [Electronic source]. - Access mode https://ourworldindata.org/grapher/gdp-per-capita-worldbank?tab=table& time=2009.

Abstract

Interdependence between official development aid and macroeconomic indicators of countries with emerging markets

O. Shepel, Assist.

Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine

International development aid is the voluntary transfer of funds in the form of goods, skills, grants, credits and loans, training, exchange of experience from donor countries to recipients of these funds.