Етика чи економіка? Вплив етичних цінностей на світові економічні кризи 2007 та 2020 років

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний університет «Житомирська політехніка»

Етика чи економіка? Вплив етичних цінностей на світові економічні кризи 2007 та 2020 років

Шиманська К.В. д.е.н., завідувач кафедри цифрової економіки та міжнародних економічних відносин

Мишаковська Л.О. Здобувачка вищої освіти ОС Магістр, спеціальність 292 «Міжнародні економічні відносини»

У статті розглянуто принципи ведення ділової етики у сучасному міжнародному бізнесі, вплив етики на світові фінансові кризи 2007 - 2008 та 2020-х років.

Ключові слова: етика, етичні цінності, економічна криза, ВВП, COVID- 19, фінансова криза 2007 року, взаємозв'язок між етикою, фінансами та економікою, неетична поведінка, егоїзм, жадібність.

The article deals with the principles of business ethics in modern international business, the impact of ethics on the global financial crises of2007 - 2008 and 2020.

Key words: ethics, ethical values, economic crisis, GDP, COVID-19, financial crisis of 2007, the relationship between ethics, finance and economics, unethical behavior, selfishness, greed.

З кожним днем все більше людей усвідомлюють, що глобальна економічна та фінансова криза тісно взаємопов'язана з етичними цінностями та стандартами. Можна запевнити, що у 21 сторіччі провідну роль відіграють засоби масової інформації, особливо соцмережі. Суспільство стає все більш обізнаним відносно до своїх прав та обов'язків. Наразі, існують платформи де люди мають можливість анонімно висвітлити свою думку про ту чи іншу компанію та ситуацію яка склалась, що може залишити, як мінімум відбиток на репутації бізнесу.

Існує тенденція залишати відкритими такі болючі питання як ведення етики не тільки на міжнародній арені, але й на власних локальних ринках. Такі проблеми роками не наважуються зачіпати, але досвід показує зовсім інше, що в результаті такі прогалини згубно впливають на економіку в цілому світі.

Загальноприйнята думка стверджує, що етична поведінка має значно погіршуватись під час економічних та фінансових криз, оскільки підприємці мають спокусу «зрізати кути» через тиск, щоб досягти цілей у важкі часи або просто щоб не дати своєму бізнесу зазнати краху. Під час кризи проблема ведення ділової етики дає про себе знати - це стосується, щонайменше, швидкості ухвалення рішень та трансформації, а також будь -яких інших етичних дилем. Яскравим прикладом слугують спалахи таких фінансових криз, як у 2007 - 2008 роках та у 2020 році.

Через стрімкий розвиток світових технологій, необхідно абсолютно нова концепція ролі компаній у 21 столітті, в якій загальне благо не є предметом компромісу.

2007 - 2008 роки - це провал корпоративної етики, оскільки це був епіцентр фінансової та економічної катастрофи. До спалаху COVID -19 у 2020 році багато економістів вважали її найсерйознішою з часів Великої депресії.

Світова фінансова криза 2007 року, безсумнівно, ховається за численними неетичними діловими та фінансовими угодами. Ці явно недбалі дії та неетична практика серед американських банків і рейтингових агентств були головним чином відповідальними за кризу субстандартних іпотечних кредитів у 2007 році, яка згодом переросла у світову фінансову кризу. Неетична фінансова практика, пов'язана з фінансовими установами США, поставила під сумнів систему цінностей капіталістичної системи, яка до цього моменту була створена. Насамперед це було викликано порушенням етики і мало руйнівні наслідки для багатьох націй. За словами Бухгольца, Шоделя та Екарта (2009), це наклало додатковий тягар на платників податків, оскільки багато країн світу використали сотні мільярдів доларів США, щоб врятувати свої національні банки та інших фінансових посередників від банкрутства [2, с. 4-13].

Наслідок кризи, не зважаючи на економічний бік - це відсутність моральних цінностей у комерційній банківській діяльності, що відбиває недобросовісний підхід банкірів до своїх клієнтів. Заслуговує на увагу моральний провал фінансових учасників і, головне, повна відсутність порядності у відносинах між клієнтами та суспільством [3, с. 24-28]. Воно ґрунтується не лише на егоїстичній поведінці фінансових менеджерів, а й на питанні моралі та етики людей, чиї інтереси день у день перетворювались на неконтрольовану жадібність.

Теорія, згідно з Вагнера, полягала в тому, що кожен повинен мати можливість володіти будинком, а креативне субстандартне кредитування дозволило це. Однак банки і, швидше за все, уряд знали, що не встигають за зростанням змінних процентних ставок. Такий відповідний крах етичної поведінки у кредитуванні мав катастрофічні результати [8]. У цій справі не було контролю за фінансовими установами, схема була ідеальною, оскільки великий відсоток населення, навіть з низькими доходами, мал и шанс придбати будинок. Але в договірних паперах був дрібний шрифт, який звичайно ж необхідно було збільшити та виділити перед укладенням та продажом, щоб люди були повідомленні, що врешті -решт можуть потрапити на гачок.

На рисунку 1 зображена частка ВВП фінансового сектора США з 1860 р. [4].

Рис. 1 Частка ВВП фінансової промисловості США [4]

Борг США з іпотеки щодо ВВП збільшився в середньому на 46% у 1990 -х роках та на 73% у 2008 році, досягнувши 10,5 трлн доларів [1]. За оцінкою Міжнародного валютного фонду, з січня 2007 року до вересня 2009 року великі банки США та Європи втратили понад 1 трильйон доларів через жахливі активи та безнадійні кредити [6]. Криза швидко переросла у глобальний економічний шок, що призвело до банкрутства кількох банків, включаючи Lehman Brothers [11]. Економіка у всьому світі в цей період сповільнилася через посилення кредитування та спаду міжнародної торгівлі [5]. Постраждали ринки житла, різко зросло безробіття, що призвело до виселення та відчуження права викупу заставних. Декілька підприємств зазнали невдачі.

Ситуація в 2020 році повторюється. На початку 2020 року світ зіткнувся з найстрашнішою загрозою для здоров'я населення - пандемією COVID-19. З цієї причини міжнародні установи, уряди країн та різноманітні організації змушені застосовувати безпрецедентні обмежувальні заходи у багатьох сферах діяльності. Як наслідок, економіки країн усього світу значно постраждали та перебувають на межі кризи. Прогнози офіційних інституцій та аналітиків ринку підтверджують, що криза COVID-19 має призвести до спаду історичних розмірів, набагато серйозніших, ніж тих, що спостерігались під час фінансової кризи, яка сталася після банкрутства Lehman Brothers у 2008 році.

COVID-19, який почався в Ухані, Китай, і швидко поширився в усьому світі, в тому числі в країнах з низьким і середнім рівнем доходу. Це, у свою чергу, викликало численні етичні питання щодо оперативності, обміну знаннями, правами інтелектуальної власності, здоров'я навколишнього середовища разом із серйозними обмеженнями щодо готовності систем охорони здоров'я в країнах із низьким рівнем доходу і регіону реагувати на цю величезну кризу громадського здоров'я.

Криза створила величезні потреби у фінансуванні з точки зору відновлення капіталу, інвестиційного розриву та соціальних проблем.

Одна з головних проблем, що періодично виникає - це психологічне навантаження на ті верстви суспільства, які погано розуміються на наукових знаннях. Чутки та хибна інформація через соціальні мережі викликають величезні душевні страждання та наголошують на необхідності відповідального обміну інформацією.

За думкою бізнес-футуролога Адріана Сливоцького: «...теперішня криза - це криза етики. Прикро визнавати, але поведінка Китаю в грудні та січні була на 100% схожою до дій радянської влади після аварії на Чорнобильській АЕС». Він пояснює свою точку зору тим, що уряд Китаю приховав всю інформацію, замість того, щоб проінформувати провідників світу [9].

Наразі, через COVID-19 компаніям доводиться активізувати свої зусилля задля створення етичної культури під час пандемії. Навіть у найстабільнішому робочому середовищі завдання побудувати етичну корпоративну етику та впровадження відповідної поведінки може бути складною.

Згідно проведених нових досліджень LRN, організації покладалися на свої цінності та перевищували свої зобов'язання під час кризи COVID-19. Насправді, 80% респондентів повідомили, що етика та дотримання правил відіграють ключову роль у тому, як компанії відреагували на пандемію [7]. COVID-19 кинув глибокий виклик суспільству, планеті та людям, а установи продовжують реагувати, адаптуватися та орієнтуватися на вирішення нових проблем, спричинених кризою.

Очевидно, виходячи з цього, не можна не погодитись з тим, що випадки неетичної поведінки та практики фінансових установ можуть призвели до важливості етики в соціальному та економічному забезпеченні. Неетична поведінка має тяжкі та жахливі наслідки. Це має значну силу не тільки для організацій, визнання її природи може розширюватися до цілого ряду відносин, побудованих організаціями, що знаходяться на веб-економічних та фінансових взаємозв'язках, як існуючих міжнародних відносинах між національними інститутами та країнами у світі.

Тому в новому економічному та фінансовому порядку не можна відмовлятися від заклику до повного комплексу корпоративних та індивідуальних етичних умов для підтримки правових механізмів. Безсумнівно, це призведе до відповідальної поведінки та поведінки осіб та компаній у межах процедур, правил та керівних законів господарської та господарської діяльності організацій.

Отже, можна дійти до висновку, що головними чинниками, спалаху криз з боку етичного питання, були егоїзм, жадібність, безрозсудні амбіції окремих осіб, інституцій та слабкість державного регулювання, що явно підірвало культуру етики. Там, де криза трапляється в одному сегменті економіки, вона спричиняє порушення немислимих розмірів, оскільки така політика, а також етика можуть спричинити проблеми, які вплинуть на існуючі компанії, фінансову та банківську системи та всю ринкову економіку. діловий етика бізнес інвестиційний

Існує потреба в проекції правильного особистого або індивідуального ставлення. На організаційному рівні мають бути чітко визначені ролі та відповідальність зацікавлених сторін. Підприємства повинні сприяти розвитку культури доброї етики та інтегруватися в процеси прийняття рішень на підприємстві та винагородження за етичні дії та поведінку співробітників. Регуляторні органи за допомогою встановлених правил, правил забезпечують постійний нагляд і вивільняються від політичного втручання з боку уряду.

Список використаних джерел

1. Barr Colin. The $4 trillion housing headache [Electronic resource] / Colin Barr. - 2009. - Access mode: https://money.cnn.com/2009/05/27/news/mortgage.overhang.fortune/index.htm

2. Buchholz R. M. Wirtschaftsethik Heute / R. M. Buchholz, R. Schodel, A. Eckart // Arbeitspapier Fachhochschule Hannover Abteilung Wirtschaft. - 2009. - № 3. - Р. 4-13.

3. Chatterjee C. H. Corporate social responsibility and banks / C.H. Chatterjee, A. Lefcovitch // Amicus Curiae. - 2009. - Issue 78. - Р. 24-28.

4. Heitor Almeida The Risk-Adjusted Cost of Financial Distress [Electronic resource] / Almeida Heitor, Thomas Philippon. - 2007. - Access mode: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/j.1540-6261.2007.01286.x.

5. International Monetary Fund. Research Dept. World Economic Outlook: Crisis and Recovery. 2009 [Electronic resource]. - Access mode: https://www.imf.org/en/Publications/WEO/Issues/2016/12/31/World-Economic-Outlook-April-2009-Crisis-and-Recovery-22575.

6. Reuters Staff. Factbox-U.S., European bank write-downs, credit losses [Electronic resource] / Staff Reuters. - 2009. - Access mode: https://www.reuters.com/article/banks-writedowns-losses-idCNL554155620091105?rpc=44.

7. The 2021 Ethics & Compliance Program Effectiveness Report: Meeting the Covid-19 Challenge [Electronic resource]. - Access mode: https://pages.lrn.com/pei-report-discovery?utm campaign=2021 %20PEI%20Report%20Launch%20Part%201 %20April&utm source=Internal%20Email.

8. Wagner C. L. V. Ethics and the Housing Bubble [Electronic resource] / C. L. V. Wagner. - 2015. - Access mode: https://sites.psu.edu/leadership/2015/08/05/ethics-and-the-housing-bubble/.

9. Сливоцький Адріан. Етика в бізнесі. The Ukrainians [Електронний ресурс] / Адріан Сливоцький. - 2020. - Режим доступу: https://theukrainians.org/etyka-u-biznesi/.

10. Звіт про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2020 році [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/uploads/public/607/855/17c/60785517cf4 cd976277005.pdf.

11. Долінчук Світлана. Too big to fail: як і чому все-таки руйнуються компанії-гіганти. 2021 [Електронний ресурс] / Світлана Долінчук. - Режим доступу: http://mind.ua/publications/20222711 -too-big-to-fail-yak-i- chomu-vse-taki-rujnuyutsya-kompaniyi-giganti.

Размещено на Allbest.ru