Розбудова фармацевтичної індустрії в Польщі в контексті нових можливостей та викликів євроінтеграції: висновки для України

Поряд з окресленими перешкодами, є низка негативних явищ, які інтеграція до ЄС не усунула, а навіть певною мірою посилила. М. Млинарек (Mlynarek) [26] вказує на проблему корупції. П. Полак (Polak) [27] наводить багато прикладів несправедливих (хоча і не завжди незаконних у світлі польського законодавства) практик, що здійснюються лікарями і державними службовцями в інтересах великих іноземних фармацевтичних компаній. П. Полак зазначає, що корупція у фармацевтичному секторі не є винятком і рідкісною патологією, це поширений новий ефективний інструмент, що використовується компаніями в боротьбі з конкурентами. Таку корупцію вона називає «промислова корупція» (korupj przemyslow^). За її словами, корупція інституціоналізувалася, набула професійного статусу і має новий вимір -- її заохочують не окремі особи, а цілі компанії, зокрема, намагаючись потрапити до переліку ліків, вартість яких відшкодовується державою.

Нарощування паралельного імпорту через діяльність фармацевтичної мафії (mafia lekowa) -- виклик, з яким зіткнулася Польща після приєднання до ЄС. Для забезпечення доступності ЛЗ на території країни без дозволу Головного фармацевтичного інспекторату заборонено вивозити онкологічні, цукрознижувальні препарати, що використовуються для лікування синдрому дефіциту уваги і гіперактивності, вакцини, антидепресанти тощо. Сприятливі офіційні ціни на ЛЗ, що покриваються державою в результаті набрання у 2012 р. чинності Закону про відшкодування (ціни на ЛЗ у Польщі стали найнижчими в ЄС «Индекс ибупрофена», или Чья «аптечная корзина» дешевле? / АПТЕКА online. -- 2019. -- 01 лип. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : https://www.apteka.ua/article/494673 (да-та звернення: 27.04.2021).), різко збільшили обсяг експорту (зокрема, до Німеччини). Доступність на ринку окремих груп ЛЗ значно скоротилася [27, p. 13--14]. Після 2015 р. уряд оголосив війну спеціалізованим групам-експортерам, запровадивши нові правила, що регулюють транспортування ліків, а також моніторинг перевезень (аналог боротьби з паливною мафією). Було посилено нагляд за фармацевтичним ринком, виробниками, оптовиками, аптеками, потоками ліків кінцевим споживачам. Проте, як свідчать інформаційні повідомлення, боротьба з фармацевтичною мафією триває Mafia lekowa. Zarab j nawet 600 tys. zl miesiзcznie. Patologia na olbrzymi^ skalз / Money.pl. -- 2019. -- 15 вер. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : https://www.money.pl/gospo- darka/mafia-lekowa-zarabiaja-nawet-600-tys-zl-miesiecznie-patologia-na-olbrzymia-skale- 6424717905360513a.html (дата звернення: 28.03.2021)..

Нарощування незаконного експорту має негативні наслідки для національної системи охорони здоров'я і шкодить польським пацієнтам. Водночас це явище стало однією з причин іншої проблеми -- фальсифікації ліків. У 2016 р. співробітники Центрального бюро розслідувань Польщі виявили незаконний фармацевтичний завод (розташований поблизу Бидгоща) -- один з найбільших незаконних виробників фармацевтичної продукції в Європі, обсяги продукції та напівфабрикатів якого оцінили приблизно в 17 млн злотих Policjanci cbsp zlikwidowali najwi^ksz^ na swiecie nielegaln^ fabrykj podrabianych anabolikow i lekow na potency / Policia.Pl [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://wwwpolicja. pl/pol/aktualnosci/132049,Policjanci-CBSP-zlikwidowali-najwieksza-na-swiecie-nielegalna- fabryke-podrabiany.html (дата звернення: 28.03.2021).. Згідно з офіційною статистикою, у 2016 р. Митна служба зупинила понад 18,6 тис. од. підроблених ЛЗ Rynek lekow wymaga zmian -- pacjenci powinni bye chronieni / Interia.pl. -- 2017. -- 10 жов. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://biznes.interia.pl/finanse/news-rynek-lekow- wymaga-zmian-pacjenci-powinni-byc-chronieni,nId,4055571 (дата звернення: 28.03.2021)..

Оцінюючи перешкоди на шляху інноваційного розвитку галузі, польські експерти констатують: фармацевтична промисловість, як і раніше, не є одним з пріоритетних секторів економіки, незважаючи на численні (хоча і неузгоджені) ініціативи державних установ за попередні роки [21, р. 27]. На 'їх погляд, недостатня координація між міністерствами, що відповідають за економіку та охорону здоров'я, фрагментарне планування і реалізація політики розвитку фармацевтики -- давня проблема, яка далека від вирішення Польською асоціацією роботодавців фармацевтичної промисловості за участю Гдан-ського інституту ринкової економіки ще у 2013 р. було розроблено Стратегію розвитку вітчизняної фармацевтичної промисловості до 2030 року (Strategii rozwoju krajowego przemyslu farmюaceutycznego do 2030 roku). Документ репрезентував сценарій розвитку галузі з урахуванням використання сильних сторін і виявлених загроз, указував на вплив інституційного середовища на стан галузі та роль євроінтеграції, а також давав рекомен-дації щодо розбудови галузі. Під час зустрічі з представниками фармацевтики Я. Пехо- ціньскі (Piechocinski), тодішній міністр економіки, оголосив про створення в міністерстві робочої групи, яка займатиметься фармацевтичним сектором, проте стратегію так і не було прийнято..

Пандемія 2020 р. актуалізувала в Польщі питання економічного патріотизму (раїхіоїугти gospodarczego) і економічного протекціонізму (ргої:екс)о- пі/т gospodarczy) Jak efektywnie chronie wlasny rynek. -- 2020. -- 04 вер. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : https://www.rp.pl/Europejski-Kongres-Gospodarczy/309049975-Jak-efektywnie- chronic-wlasny-rynek.html (дата звернення: 19.04.2021).. У документі «Суверенітет країни в частині ліків. Роль, умови і рекомендації» обґрунтовано необхідність запровадження стимулюючого механізму розвитку фармацевтики і освоєння місцевого виробництва активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ), що дістав назву «Режим відшкодування витрат на розвиток» (Яеіи^асу'пу ТгуЬ Ко«мгоіо'№у -- ЯТЯ Цей механізм було ініційовано ще у 2015 р. В ухваленому урядом документі «Державна політика щодо ліків на 2018--2022 роки» (Polityce lekowej panstwa na lata 2018--2022) назву RTR було змінено на Innowacyjny Tryb Rozwojowy (ITR), щоб зосередити увагу на іннова-ційних аспектах механізму та знизити тиск на фонд відшкодування вартості ліків [28, с. 7]. Згідно з проєктом великої поправки до Закону про відшкодування витрат, RTR повинен був фінансуватися з коштів, отриманих від зниження цін на ліки (на третій рік роботи RTR це було 2 млрд злотих і додатково 200 млн злотих з державного бюджету) [28, с. 21].) [28]. Міністерство підприємництва та технологій З 2020 р. -- Міністерство розвитку, праці та технологій. спільно з консорціумом Сгуге'№8су

Капсеїагіа Adwokacka і РЕХ PharmaSequence розробили рекомендації із запровадження РТР задля стимулювання компаній, що виробляють ліки в Польщі (незалежно від розміру, форми власності та походження капіталу), їх заохочення до інноваційного розвитку і запуску у виробництво як нових оригінальних, так й інноваційних біоподібних препаратів і генериків. Компанії, що відповідатимуть критеріям Ключовий критерій для претендентів на допомогу -- інвестиції у фармацевтичне вироб-ництво на території Польщі, а також додатний баланс експорту та імпорту, залучення польських працівників, сплата податків, вкладання коштів і розвиток клінічних та до- клінічних досліджень, створення технологій і баз даних., отримують від Міністерства підприємництва та технологій статус Партнера польської економіки (Рагїпега Роккіе;] Gospodarki -- PPG). Це відкриє перспективи для отримання компенсацій у вигляді бонусів за інвестиції в Польщі (будівництво фармацевтичного заводу, створення робочих місць) двома способами: у вигляді гранту для нового підприємства або преференцій (так званих «ефекторів») протягом максимум трьох років поспіль після отримання статусу PPG. «Ефектори» -- це заходи з боку держави (як фінансові, так і нефінансові), спрямовані на стимулювання розвитку фармацевтичної індустрії для досягнення цілей механізму РТР. Серед таких «ефекторів» (запропонованих розробниками) -- внесення ЛЗ до списку, що компенсується державою, з ціною, що дорівнює знижці на 25%.

На початок березня 2021 р. питання запровадження РТР залишалося відкритим. Польські експерти вважають Refundacyjny ТгуЬ Когмюіомгу -- сгу кїов da ти 8гаш§? -- 2020. -- 08 лют. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : https://www.teгmedia.pl/mz/Refundacyjny-Tгyb-Rozwojowy- czy-ktos-da-mu-szanse-,36839.html (дата звернення: 20.04.2021)., що ініціативу, яка обговорюється вже протягом п'яти років, знов провалено через людський фактор, адже керують запуском нового механізму чиновники низького рангу, які не мають ані організаційних, ані професійних навичок у фармацевтичному бізнесі й не знають специфіки фармацевтичного виробництва; і багато хто хоче, щоб усе залишалось як є, -- від уряду до компаній, які лише продають у Польщі фармацевтичні товари і послуги. Про людський фактор зазначається, що керівники органів влади, які змінюють один одного, не продовжують роботу своїх попередників, відсутнє нагромадження знань про особливості фармацевтики і заходи політики, що вже мали місце [21, р. 17--18]. К. Бентковська (Вепї:ко'№8ка) за результатами дослідження «Інституційні зміни в Польщі -- процес завершений або постійний виклик?» зауважує [29, р. 60--61], що правова система дотепер не працює ефективно -- суб'єкти не повною мірою дотримуються прийнятих формальних правил, є проблеми з виконанням контрактів, суди недостатньо ефективні й незалежні, а права власності не захищено належним чином, рейтинги корупції, як і раніше, залишаються досить високими, а в останні роки рівень корупції знову збільшився Імовірно, 30 років євроінтеграції виявилося замало, аби сформувати якісний людський ресурс, відповідний тому, що є в країнах -- лідерах ЄС. Для цього необхідно проводи-ти цілеспрямовану політику з формування класу державних службовців (відданих, дис-циплінованих, непідкупних, професійних), котра була започаткована в Німеччині ще з XVIII ст. і забезпечила економічний розвиток країни [30]..

Поряд з ендогенними чинниками на розвиток польських фармацевтичних компаній впливає нарощування конкуренції з іноземними виробниками азійських країн, котрі мають значну фінансову підтримку з боку урядів своїх держав Найбільш активну політику підтримки національних фармацевтичних виробників та за-воювання зовнішніх ринків проводить Китай [31].. Серед шляхів вирішення проблеми представники галузі вбачають визнання пріоритетності національних виробників при державних закупівлях. К. Дубно з фірми Adamed говорить, що польські виробники хочуть бути впевненими в тому, що в разі запуску дорогого високотехнологічного виробництва держава купуватиме ліки, вироблені в Польщі, а не більш дешеві азійських виробників Refundacyjny Tryb Rozwojowy -- czy ktos da mu szans^? -- 2020. -- 08 лют. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : https://www.termedia.pl/mz/Refundacyjny-Tryb-Rozwojowy- czy-ktos-da-mu-szanse-,36839.html (дата звернення: 20.04.2021).. Президент Польської асоціації роботодавців фармацевтичної промисловості обґрунтовує: «Ми ніколи не закликали до залежності тільки від вітчизняних постачальників. Однак ми підкреслюємо, що до вітчизняних компаній слід ставитись як до пріоритету, тому що для них польський ринок завжди є пріоритетом. Крім того, вони не можуть запропонувати китайські ціни, тому що собівартість виробництва в Польщі є вищою. Але натомість вони створюють додану вартість, розвиваючи національну економіку» Krzysztof Kopec: Polacy chc^ si§ leczyc krajowymi lekami / mgr.farm. -- 2019. -- 30 сер. [Елект-ронний ресурс]. -- Режим доступу : https://mgr.farm/aktualnosci/krzysztof-kopec-polacy- chca-sie-leczyc-krajowymi-lekami/ (дата звернення: 20.04.2021).. На думку експертів галузі, ситуацію могло б покращити використання цільових державних закупівель для придбання продуктів і послуг. Щоб дещо сприяти місцевим виробникам (у межах законодавства ЄС), у 2019 р. було внесено зміни до Закону про публічні закупівлі в частині збільшення ваги нецінових критеріїв при закупівлях Ст. 91 (2а) Закону про публічні закупівлі (Prawo zamowien publicznych) з 2016 р. перед-бачає, що в критеріях оцінки пропозицій питома вага цінового критерію не може бути нижчою за 60%, що підсилило вагу соціальних та інноваційних аспектів і розширило можливості замовника надати перевагу польським виробникам [20, с. 53]..

Позитивним сигналом для польських компаній стало рішення керівництва ЄС 2019 р. щодо внесення поправки до чинного регламенту (Regulation (EC) 469/2009) Regulation (EU) 2019/933 of the European Parliament and of the Council of 20 May 2019 amending Regulation (EC) No. 469/2009, concerning the supplementary protection certificate for medicinal products [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : https://eur-lex.europa.eu/ legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEx:32019R0933&from=EN, чим було запроваджено Сертифікат додаткового захисту Сертифікат додаткового захисту (Supplementary protection certificate -- SPC) дає право на маркетингову ексклюзивність оригінального препарату навіть після закінчення термі-ну патентного захисту, тобто на додаток до 20 років патентного захисту оригінального препарату фактично надається ще п'ять років ексклюзивних продажів без конкуренції з боку генериків (для педіатричних лікарських засобів -- ще півроку). з відмовою від права виробництва (Supplementary protection certificate Manufacturing Waiver -- SPC MW), що увімкнуло «зелене світло» виробництву і нарощуванню поставок біоаналогічних і генеричних ЛЗ до «третіх» країн. Нові правила ввели чітко сформульований виняток -- відмову від перешкоджання експортному виробництву (export manufacturing waiver) у період патентного захисту оригінальних ліків. Ця норма набере чинності в середині 2022 р.

Польща вже внесла відповідні зміни до законодавства Krajobraz polskiego przemyslu farmaceutycznego po zmianach prawnych w latach 2019--2020. -- 2020. -- 03 чер. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : https://www.jwp.pl/polski- przemysl-farmaceutyczny/ (дата звернення: 20.02.2021).. Беручи до уваги той факт, що фармацевтична промисловість країни в основному спеціалізується на генериках, вони значно спростять ведення бізнесу їх виробникам. Також включення до Закону про промислову власність «положення Болар» (Bolar provision) відкрило можливість фармкомпаніям подавати заявку на держреєстрацію генеричного препарату до закінчення терміну дії патенту на оригінальний ЛЗ. Це, а також наявність у Польщі достатньо кваліфікованих наукових кадрів і сучасних дослідницьких центрів прискорить розвиток галузі (зокрема, освоєння виробництва АФІ), дозволить дещо зменшити залежність від Китаю та Індії, розширити пропозицію фармацевтичних продуктів і, скоріш за все, ще більше посилить експансію на ринок України.

Узагальнюючи викладені економічні виклики, нові можливості та перешкоди на шляху розвитку фармацевтичних виробництв Польщі після її вступу до ЄС, економічні зиски стратегічного вибору країни яскраво характеризують слова польського професора Я. Томкевича (Tomkiewiczj Polska z unijnego budzetu dostaia na czysto 130 mld euro. Zobacz, jak zmienily polsk^ gospodarkз / money.pl. -- 2020. -- 10 груд. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : https://www. money.pl/gospodarka/polska-z-unijnego-budzetu-dostala-na-czysto-130-mld-euro-zobacz- jak-zmienily-polska-gospodarke-6584018883205856a.html (дата звернення: 20.02.2021).: «Якби ми не вступили до ЄС, ми не тільки не мали б доступу до мільярдів із загального бюджету, але, перш за все, втратили б своє економічне і політичне становище. Сценарій, коли Польща знаходиться за межами ЄС, а інші країни ЦСЄ перебувають у ЄС, -- це маргіналізація нашої країни. Як показовий приклад -- Україна і Білорусь, держави, які сильно відстали в економічному і політичному плані. З фінансової точки зору Польща отримує чисті виплати близько 2% річного ВВП, тобто з моменту вступу до ЄС ці виплати склали понад 30% нашого ВВП. Без коштів ЄС наш рівень розвитку був би як мінімум на третину нижчим».

Отже, за результатами дослідження досвіду Польщі можна зробити такі висновки.

У короткостроковому періоді (до 2002 р.) заходи уряду країни з підготовки фармацевтичних підприємств до нових умов ведення бізнесу виявилися малоефективними: приватизація, реструктуризація, модернізація виробництв за вимогами міжнародних стандартів не дозволили досягнути головної мети -- посилення конкурентоспроможності фармацевтики. Впровадження стандартів і регламентів ЄС, ухвалення закону про форми підтримки інноваційної діяльності створили підґрунтя для запровадження урядом у рамках операційних програм (за співфінансування фондів ЄС) прозорих інструментів фінансової підтримки науково-технологічних та інноваційних проєктів і запуску галузевої програми InnoNeuroPharm, що разом з податковою пільгою на ДіР та іншими заходами політики сукупно, починаючи з 2007 р., дало позитивні імпульси бізнесу для інвестицій у розвиток фармацевтики.

Відповідно до регіонального аспекту парадигми К. Акамацу «летючих гусей» (flying geese), Німеччина стала для Польщі «провідним гусаком» євро- інтеграції, у кільватері якого здійснюється наздоганяючий розвиток фармацевтичної індустрії. Реалізація такої стратегії дозволила підвищити конкурентоспроможність польських виробників ЛЗ і МВ, проте вони ще значно відстають від німецьких як за технологічним рівнем та інноваційною активністю, так і за продуктивністю й оплатою праці. Аналогічна ситуація спостерігається в інших країнах ЦСЄ -- нових членах ЄС [32].

Незважаючи на суттєве збільшення державної фінансової підтримки ДіР за рахунок фондів ЄС, польська фармацевтика через брак власних коштів для здійснення масштабних клінічних випробувань і виведення нових продуктів на ринок досі (як і до вступу до ЄС) залишається виробником ге- нериків, але із значною інноваційною компонентою.

Розвиток галузі ускладнює низка перешкод: відсутність чіткої стратегії (яка повинна мати набір цілей, інструментів і заходів, конкретно узгоджених між собою та з економічними пріоритетами держави) і недостатня координація між державними органами влади; відсутність дієвих стимулюючих механізмів (зокрема, розвиваючого режиму відшкодування) для залучення інвестицій у створення нових фармацевтичних виробництв на території Польщі; зростання паралельного імпорту; випуск фальсифікованих ЛЗ; людський фактор (наприклад, чиновники, чиї компетенції не відповідають особливостям фармацевтики) і «промислова корупція».

Перетворення соціалістичної економіки Польщі на капіталістичну, «євроінтегровану» стало безпрецедентним процесом інституційної трансформації й обумовило напрям розвитку польської фармацевтики. Однак, якщо формальні інститути вдалося досить швидко впровадити «згори вниз», то неформальні продовжують трансформуватися під впливом європейської системи цінностей, але з «тягарем» минулого, сформованого за багато років до інтеграції в ЄС. Негативні явища (перш за все, корупція і загальна слабкість держави) виявилися менш чутливими до реформ протягом майже 30 років, тому процес «неформальної євроінтеграції» триває в Польщі дотепер.

Для розуміння, які висновки з досвіду Польщі можна зробити для України, стисло охарактеризуємо стан вітчизняних виробників ЛЗ і МВ, а також процеси, що відбуваються в контексті євроінтеграції, спираючись на результати попередніх авторських досліджень Авторський доробок у цій частині викладено в аналітичному матеріалі «Розбудова фар-мацевтичного виробництва в Україні в контексті євроінтеграції: нормативно-правовий аспект», який ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» було подано до Міністерства охорони здоров'я і Міністерства економіки України. Він мав схвальні відгуки від керівництва цих міністерств (лист № 24-04/34328/2-20 від 17.11.2020 р. МОЗ України; листи № 3814-05/65804-07 від 02.11.2020 р. і № 3814-05/74440-07 від 16.12.20 Мін- економрозвитку), а також у [23; 33]..

За інформацією Об'єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України (ГО «ООРММПУ»), ландшафт фармацевтики України сьогодні формується з великої кількості фабрик з переробки рослинної сировини і традиційних ЛЗ лікувально-профілактичного спрямування Концепція розвитку фармацевтичного сектору галузі охорони здоров'я України на 2020--2025 рр. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : 1Ш:р8://оогттри.сот.иа/^ІЖ0% BA%D0%BE%D0%BD%D1%86%D0%B5%D0%BF%D1%86%D1%96%D1%8F-%D1%80%D 0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%83-%D1%84%D0%B0%D1%80% D0%BC%D0%B0%D1%86%D0%B5%D0%B2%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE %D0%B3%D0%BE/ (дата звернення: 16.02.2021).. Оригінальні ЛЗ (станом на кінець 2019 р.) складають лише 4% у натуральному вираженні, або 16% -- у грошовому; генеричні -- 35% як у натуральному, так і в грошовому вираженні; інші (традиційні, рослинного походження, імунобіологічні тощо) ЛЗ сягають 61% у натуральному вираженні та 49% -- у грошовому. Питома вага вітчизняного виробництва становить 14,86 млрд грн, або 36,6% від обсягу ринку у вартісному вимірі (наприклад, у Польщі напередодні вступу до ЄС вона дорівнювала 35%, сьогодні -- 31%). На думку фахівців ГО «ООРММПУ», внаслідок безсистемного втілення європейських норм функціонування вітчизняних фармацевтичних підприємств їх кількість постійно коливається. Так, у 2018 р. залишилося всього 112 вітчизняних фармацевтичних підприємств проти 160 у 2010 р. На їхню думку, такої динаміки скорочення виробництв можна було уникнути.

В Україні в цілому створено нормативно-правовий фундамент щодо ліцензування, реєстрації, стандартизації, сертифікації та контролю у сфері ЛЗ, який спирається на керівні принципи, визначені ЄС і ВООЗ, що, безумовно, підвищило якість, ефективність і безпеку ЛЗ, а також процесів їх виробництва та пакування. Нещодавно в Україні (як і в Польщі) було внесено зміни до законодавства («положення Болар») щодо препаратів-генериків Нещодавні зміни в патентному законодавстві прискорять вихід на ринок вітчизняних генериків / Interfax Україна. -- 2020. -- 26 сер. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : https://ua.interfax.com.ua/news/pharmacy/683557.html (дата звернення: 20.02.2021).. Проте незмінною залишилася перешкода, про яку представники галузі говорять багато років, -- п'ятирічний строк ексклюзивного захисту на оригінальні ліки, через що «українські фармацевтичні виробники втратили право розробляти, реєструвати і виводити на ринок перші генерики протягом усього п'ятирічного строку ексклюзивності, який законотворці «подарували» ТНК (мабуть, за гарні очі). Відтоді після закінчення 20-річного терміну патентного захисту на оригінальну молекулу згадані компанії могли продовжувати отримувати надприбутки ще п'ять років» [34]. З огляду на це, реформування патентного законодавства та імплементація «положення Болар», на думку фахівців галузі Про формування політики державного протекціонізму у сфері фармації як складової біо-логічної безпеки держави / АПТЕКА online. -- 2021. -- № 11. -- 22 бер. [Електронний ре-сурс]. -- Режим доступу : https://www.apteka.ua/article/588116 (дата звернення: 25.03.2021)., не можуть вважатися завершеними без усунення патентної прив'язки із Закону України «Про лікарські засоби». Також Україна не може скористатися винятками з прав інтелектуальної власності (які вже набули чинності в ЄС щодо можливості контрактного виробництва ліків під час дії додаткової патентної охорони) через те, що в законодавстві багатьох країн передбачено, що такий ЛЗ має бути зареєстрований у країні виробництва.

Українська фармацевтика (як і польська) сьогодні стикається з такими негативними явищами, як: корупція Корупція у сфері охорони здоров'я: НАЗК провело публічне обговорення Антикорупційної стратегії / АПТЕКА online. -- 2020. -- 06 лип. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : https://www.apteka.ua/article/553467 (дата звернення: 28.04.2021). (у тому числі за участі іноземних компаній Valeant Pharmaceuticals оскандалилась в Украине / Олигарх Медиа. -- 2017. -- 17 жов. [Елект-ронний ресурс]. -- Режим доступу : https://oligarh.media/2017/10/17/valeant-pharmaceuticals- oskandalilas-v-ukraine/ (дата звернення: 28.04.2021).); «сірий» імпорт та фальсифікація Сірий імпорт та фальсифікація ліків в Україні -- проблеми для виробників та пацієнта / Євро-пейська Бізнес Асоціація. -- 2020. -- 18 лют. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : https:// eba.com.ua/siryj-import-ta-falsyfikatsiya-likiv-v-ukrayini-problemy-dlya-vyrobnykiv-ta-patsiyenta/ (дата звернення: 28.04.2021).; відсутність стратегії розвитку галузі, механізмів стимулювання інвестицій та пріоритетності українських виробників при державних закупівлях. Розроблений за європейськими принципами і погоджений Антимонопольним комітетом України Експертною радою Національного комітету з промислового розвитку було ініційовано започаткування програми підтримки інновацій у промисловості відповідно до середньо- строкових пріоритетів інноваційної діяльності галузевого рівня на 2017--2021 рр. Завдяки цій ініціативі у 2018 р. було запроваджено бюджетну програму «Державна підтримка тех-нологічних інновацій для розвитку промисловості» (КПКВ 1201560). Експертами Націо-нального комітету в рамках робочої групи разом із фахівцями ДУ «Інститут економіки і прогнозування НАН України», Мінекономрозвитку, Антимонопольного комітету України було запропоновано новий механізм (його концепцію презентовано в [35]), на базі якого розроблено відповідний проєкт Постанови Кабінету Міністрів України. Антимонополь- ний комітет України 19 жовтня 2018 р. відповідним рішенням визнав, що нова держав-на допомога на технологічні інновації для розвитку промисловості з моменту ухвалення проєкту постанови по 31 грудня 2019 р. в сумі 300 млн грн є допустимою. (Про допусти-мість державної допомоги для конкуренції : Рішення АМКУ № 572-р від 19.10.2018 р. [Елект-ронний ресурс]. -- Режим доступу : https://amcu.gov.ua/npas/rishennya-572-r-vid-19102018 (дата звернення: 26.08.2021)). Рішення чинне, але не реалізовано. Дотепер в Україні немає механізмів державної підтримки технологічних інновацій бізнесу. механізм стимулювання технологічних інновацій дотепер не запущено. Україна продовжує стрімкими темпами нарощувати імпорт як проміжних товарів для фармацевтики, так і готових ЛЗ для системи охорони здоров'я. Оцінка поточного інноваційного потенціалу української фармацевтичної промисловості та економічних показників її діяльності свідчить про значні проблеми, які обумовлені, передусім, високою залежністю від іноземних технологій. Розрахунки показують, що Україна, як і Польща, має високий коефіцієнт імпортозалежності виробництва фармацевтичних товарів -- відповідно, 31,5 і 31,4%. Але дані щодо експорту сильно різняться -- частка експорту ВТ ФТ становить, відповідно, 4,8% проти 32,4% [25, с. 38]. Українська фармацевтика, працюючи здебільшого на імпортних субстанціях (частка іноземних ВТ ФПТ у споживанні галузі дорівнює 82,2%), виготовляє переважно продукцію для внутрішнього ринку, не заробляючи у валюті навіть для покриття видатків на придбання необхідних інгредієнтів [23, с. 26] Обґрунтовуючи засади ендогенізації промислового розвитку та його модернізаційні прі-оритети в Україні, Ю. Кіндзерський зазначає необхідність «збільшення частки та обсягів виробництва фармацевтичної промисловості за рахунок імпортозаміщення готових ліків шляхом налагодження випуску всередині країни їх генериків, впровадження власних пе-редових розробок у фармацевтиці, спрямованості на переважне забезпечення лікуваль-них закладів та населення ЛЗ вітчизняного виробництва, поступової відмови від імпорту лікарських субстанцій та створення виробництв з їх синтезу всередині країни» [36, с. 34]..

Пандемія 8ЛК8-СоУ-2, яка дала поштовх міжнародним тенденціям формування нового явища -- «фармацевтичний націоналізм у контексті забезпечення біологічної безпеки держави», -- спонукала українські компанії, як і польські, до обговорення питань економічного патріотизму і протекціонізму, вироблення спільного бачення Про формування політики державного протекціонізму у сфері фармації як складової біо-логічної безпеки держави / АПТЕКА online. -- 2021. -- 22 бер. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : https://www.apteka.ua/article/588116 (дата звернення: 25.03.2021). та об'єднання зусиль усіх учасників процесу у формуванні нової політики держави щодо галузі Серед першочергових кроків учасники ринку вбачають: розробку державної програми підтримки та розвитку вітчизняного виробництва ЛЗ, визначення відповідних страте-гічних переліків ліків, потреба в яких за підтримки та раціональної державної політи-ки може бути забезпечена за рахунок вітчизняних виробників; утворення постійно ді-.

Висновки та рекомендації для України

Узагальнюючи досвід Польщі та українські реалії, можна зробити такі висновки.

Українська фармацевтика, як і польська, маючи багаторічну історію та наукові школи, сьогодні перебуває на периферії пошуку відповідей на глобальні виклики пандемії SARS-CoV-2 і залишається мало привабливою для інвестицій фармацевтичних ТНК. Одна з причин полягає в тому, що євроінтеграційні процеси, які відбувалися протягом багатьох років, спрямовувалися, передусім, на гармонізацію законодавчого і нормативно-правового регулювання діяльності з виробництва ЛЗ і МВ, а не на нарощування потенціалу ендогенного розвитку галузі. Разом з тим Україна, унормувавши відповідно до вимог ЄС діяльність галузі, не має (на відміну від Польщі) доступу до мільярдних фондів ЄС, за рахунок яких покривається частина витрат польських компаній на розвиток ДіР інфраструктури і реалізацію науково-технологічних, інноваційних та інвестиційних проєктів. Це ставить вітчизняні компанії у неконкурентні умови з польськими виробниками, для яких український ринок став перспективним ринком збуту фармацевтичних товарів (ФТ), другим (після Німеччини) за темпами нарощування експорту.

Діалог на міждержавному рівні про взаємне визнання сертифікатів GMP і державних інспекцій у межах процесу оновлення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також поширення на фармацевтичну галузь дії майбутньої Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції (Угоди АСАА) з Євросоюзом, за якою нині ведуться переговори, матимуть зиск для української фармацевтики лише за певних умов: з одного боку, посилення ендогенного потенціалу розвитку галузі, з іншого -- зміцнення переваг локалізації (localization advantages) за OLI-парадигмою Дж. Даннінга для заохочення європейських компаній створювати на території України ДіР-центри та виробничі майданчики (у тому числі для контрактивних досліджень і виробництва).

Збільшення витрат на охорону здоров'я на виконання Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» № 2168-VIII від 19.10.2017 р. до 5% (у 2020 р. на такі цілі було асигновано 3,4% ВВП, у 2021р. заплановано близько 3,5%) за відсутності стимулів для розвитку вітчизняної фармацевтики та пріоритетності національних виробників при держзакупівлях призведе до зростання імпорту готових ЛЗ і МВ; за рахунок платників податків підтримуватимуться і створюватимуться нові робочі місця у фармацевтиці не України, а країн -- постачальниць ЛЗ і МВ (серед яких і Польща).

Залучення технологічних ресурсів європейських фармацевтичних компаній здатне прискорити запуск виробництва й експорт ЛЗ і МВ (без втрат часу на послідовний розвиток), що доповнюватиме активи українських виючого координаційного дорадчого органу, до складу якого мають увійти представники фармвиробників, МОЗ України, Держлікслужби та інших заінтересованих органів влади і представників профільних громадських об'єднань, що захищають інтереси як фармвиробників, так і лікарів та пацієнтів; відновлення механізму державного замовлення, що дозволить захистити потенційні приватні капіталовкладення за допомогою довгострокових державних гарантій на закупівлю цих ліків. Адже іноземні компанії не зацікавлені в переданні знань і підтримці інновацій в Україні, більших за ті, що необхідні для реалізації 'їх стратегій щодо інвестицій, інтернаціоналізації виробництва і трансферу технологій. Лише запровадження цілеспрямованої державної політики розбудови «технологічних чемпіонів» у фармацевтиці з опорою на національні інноваційні надбання зможе «конвертувати» євроінтеграційні процеси в конкурентоспроможні українські продукти і вихід з ними на європейські ринки.

У політиці нарощування ендогенного потенціалу розвитку галузі слід спиратися на комплексний підхід (не фокусуючись тільки на ЛЗ), що охоплюватиме такі ключові напрями: біологічні препарати, хімічні препарати, медичне обладнання, фармацевтичні наповнювачі та системи пакування, обладнання і апаратура фармацевтичного виробництва. Це зменшить залежність фармацевтики від імпорту і попередить проблему «усіченої індустріалізації» (industrializacion trunca) за Ф. Файнзілбером, яка може призвести до структурних проблем, погіршити платіжний баланс і ослабити національну валюту.

Без ментально-ціннісних змін, трансформації неформальних інститутів, становлення класу державних службовців, які б володіли перспективним баченням і компетенціями, необхідними для формування та реалізації політики держави з розвитку виробництва ЛЗ і МВ, а також без удосконалення рамкових умов для інновацій (нормативно-правової бази, кредитно-грошової, бюджетно-податкової, судової систем, режиму захисту авторських прав) зиски євроінтеграції для розвитку фармацевтики України будуть обмеженими і нездатними скоротити технологічний і економічний розрив з європейськими лідерами галузі.

Список використаної літератури

1. Саліхова О.Б., Гончаренко Д.О. Політика розбудови фармацевтичної індустрії в Німеччині: Уроки для України // Економіка України. -- 2020. -- № 10. -- С. 63--86 (doi: doi.org/10.15407/economyukr.2020.10.063).

2. Ruyt J., Vos S., Kovanda K. Poland under scrutiny in the European Union / Covington. -- 2016. -- Jan. 27 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://www.globalpolicywatch. com/2016/01/poland-under-scrutiny-in-the-european-union/ (дата звернення: 25.03.2021).

3. Morawski I. Wpiyw integracji europejskiej na polsk^ gospodarkз (w:) 15 lat Polski w Unii Europejskiej. Raport pod red. Anny Radwan-Rцhrenschef / Instytut In.Europa. -- Warszawa, 2019 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://ineuropa.pl/in15/ wplyw-integracji-europejskiej/

4. Przybylinski M, Swieczewska I., Trзbska J, Gorzatczynski A. Makroekonomiczny wpiyw sektora farmaceutycznego na polsk^ gospodarkз. -- Lodz: Krajowi Producenci Lekow, 2020. -- 37 р.

5. Федяєва М.С. Розвиток регуляторної політики держави в контексті євроінтеграцій- них процесів у національній економіці: дис.... канд. екон. наук: 08.00.03 / Класичний приватний університет. -- Запоріжжя, 2015. -- 227 с.

6. Sidenko V. The Crisis processes in the EU development: origins and prospects // Економіка і прогнозування. -- 2017. -- № 1. -- С. 7--30 (doi: https://doi.org/10.15407/eip2017.01.007).

7. Лагутін В. Ефекти державного регулювання економіки в умовах євроінтеграції України // Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. -- 2017. -- № 6. -- С. 5--23.

8. Пашков В.М. Правове забезпечення імплементації законодавства ЄС щодо обігу лікарських засобів // Медичне право. -- 2016. -- № 2. -- С. 55--62.

9. НікітюкВ., Шікіна Т. Фармацевтична галузь України -- інтеграція в європейський та світовий ринок чи тупцювання на місці? / АПТЕКА online. -- 2019. -- № 1. -- 12 сер. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://www.apteka.ua/article/510294 (дата звернення: 30.04.2021).

10. Саліхова О.Б., Гончаренко Д.О. Ендогенізація економічного розвитку через розбудову високотехнологічних фармацевтичних виробництв: досвід Європи, уроки для України // Бізнес Інформ. -- 2020. -- № 2. -- C. 49--56 (doi: https://doi.org/10.32983/2222- 4459-2020-2-49-56).

11. Саліхова О.Б., Гончаренко Д.О. Фармацевтична промисловість Франції // Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. -- 2020. -- № 2. -- С. 67--85 (doi: https://doi. org/10.31617/zt.knute.2020(109)05).

12. Філіпчук В., Поворозник В., Бочі А., Ярошенко Є. Зона вільної торгівлі з ЄС: унікальний шанс чи втрачені можливості? -- К.: Міжнародний центр перспективних досліджень, 2015. -- 35 с.

13. Імплементація Угоди про асоціацію між Україною та ЄС: економічні виклики та нові можливості: Наук. доповідь; [за ред. В.М. Гейця, Т.О. Осташко] / НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України». -- К., 2016. -- 84 с.

14. Kikta T. Przemys! farmaceutyczny w Polsce (1823--1939). -- Wyd. 1. -- Warszawa: Panstwowy Zaktad Wydawn. Lekarskich, 1972. -- 399 p.

15. Pikos A. Continuity of Narratives: Reinterpretations of Polish Business History // Central Europe Management Journal. -- 2018. -- Vol. 26. -- Iss. 4. -- P. 47--63 (doi: https://doi. org/10.7206/jmba.ce.2450-7814.242).

16. ZagrosikM. Prawo do swiadczen zdrowotnych po wprowadzeniu powszechnego ubezpieczenia zdrowotnego // Prawo i Medycyna. -- 1999. -- Vol. 1. -- Iss. 3. -- Р 13--27.

17. Doliwa-Klepacki Z. Integracja Europejska (po zakonczeniu negocjacji Polski z UE). -- Biatystok, 2003 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://repozytorium.uwb. edu.pl/jspui/bitstream/11320/7253/1/ZM_Doliwa-Klepacki_Integracja_europejska.pdf

18. Tyszka A., Lubos В. Innowacje w sektorze farmaceutycznym w Polsce // International Journal of Management and Economics. -- 2008. -- Vol. 24. -- Р 221--235.

19. Jasinski A. Instrumenty polityki innowacyjnej: Czy graj^ w Polsce? // Zagadnienia Nauko- znawstwa. -- 2013. -- Vol. 1 (195). -- P. 3--23.

20. Саліхова О.Б., Гончаренко Д.О. Ендогенізація економічного розвитку через розбудову високотехнологічних фармацевтичних виробництв: досвід Європи, уроки для України // Бізнес Інформ. -- 2020. -- № 2. -- C. 49--56 (doi: https://doi.org/10.32983/2222- 4459-2020-2-49-56).

21. Zakowiecki P Zdrowy przemyst Reindustrializacja krajowej branzy farmaceutycznej. POLI- TYKA INSIGHT. Polski Zwi^zek Pracodawcow Przemystu Farmaceutycznego [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://www.producencilekow.pl/wp-content/uploads/ 2017/11/PI-Research-Zdrowy-przemys%C5%82.pdf

22. Misiurewicz-Gabi A. Refundacyjny Tryb Rozwojowy -- czy ktos da mu szans^? / Termedia. -- 2020. -- 08 лют. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://www.termedia.pl/ mz/Refundacyjny-Tryb-Rozwojowy-czy-ktos-da-mu-szanse-,36839.html (дата звернення: 30.04.2021).

23. Саліхова О.Б., Гончаренко Д.О. Фармацевтика України: від залежності до ендогенного розвитку // Економіка і прогнозування. -- 2020. -- № 4. -- С. 7--35 (doi: https://doi. org/10.15407/eip2020.04.007).

24. Саліхова О. Високотехнологічні товари виробничого призначення в структурі імпорту України // Економіст. -- 2011. -- № 9. -- С. 28--32.

25. Honcharenko D.O. New Approaches to the Assessment of Foreign Trade in High-Tech Pharmaceuticals // Statystyka Ukrainy -- Statistics of Ukraine. -- 2020. -- № 1. -- С. 35--41 (doi: https://doi.org/10.31767/su.1(88)2020.01.04).

26. MtynarekM. Zjawiska patologiczne na rynku farmaceutycznym mgr farm / Instytut Wymiaru Sprawiedliwosci: Prawo karne i kryminologia. -- Warszawa, 2019. -- 56 р.

27. Polak P Nowe formy korupcji: analiza socjologiczna sektora farmaceutycznego w Polsce. -- Krakow: Nomos, 2011. -- 410 р.

28. Gora K., Jaglinski K. Suwerennosc lekowa panstwa -- rola, stan i rekomendacje / Raport Fundacji Republikanskiej. -- 2020. -- May [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://www.producencilekow.pl/wp-content/uploads/2020/06/Suwerennosc-lekowa- panstwa.-Rola-stan-i-perspektywy.pdf

29. Bentkowska K. Przemiany instytucjonalne w Polsce -- proces zakonczony czy nieustaj^ce wyzwanie? / Trzydziestolecie restytucji kapitalizmu w Polsce; [R. Michalski (Ed.)]. -- Warszawa, 2019. -- Р 39--63 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https://cor.sgh. waw.pl/handle/20.500.12182/859

30. Саліхова О.Б. Промислове лідерство Німеччини: погляд на роль держави в історико- економічному аспекті // Історія народного господарства та економічної думки України. -- 2020. -- Вип. 53. -- С. 163--185 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://ingedu.org.ua/docs/IN_2020_53_189.pdf

31. Саліхова О.Б., Гончаренко Д.О. Політика ендогенного розвитку фармацевтики в Китаї: уроки для України // Економіка і прогнозування. -- 2020. -- № 2. -- С. 139--157 (doi: https://doi.org/10.15407/eip2020.02.139).

32. Гончаренко Д.О. Фармацевтичне виробництво в країнах -- нових членах ЄС: статистичний порівняльний аналіз із Німеччиною. Уроки для України (публікується англійською мовою) // Статистика України. -- 2021. -- № 2. -- С. 26--38 (doi: https://doi. org/10.31767/su.2(93)2021.02.03).

33. Саліхова О.Б., Гончаренко Д.О. Концептуальні засади стратегії розвитку високотехноло- гічної індустрії лікарських засобів та медичних виробів в Україні до 2030 р. // Бізнес Ін- форм. -- 2020. -- № 7. -- C. 28--35 (doi: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-7-28-35).

34. Костюк Г., Маргітич В. Про національну стратегію забезпечення ліками в Україні // Дзеркало тижня. -- 2017. -- 20 січ. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: https:// zn.ua/ukr/promyshliennost/pro-nacionalnu-strategiyu-zabezpechennya-likami-v- ukrayini-_.html (дата звернення: 30.04.2021).

35. Саліхова О.Б., Крехівський О.В. Новий механізм державної підтримки технологічних інновацій для розвитку промисловості // Статистика України. -- 2018. -- № 2. -- С. 30--35 (doi: https://doi.org/10.31767/su.2(81)2018.02.04).

36. Кіндзерський Ю.В. Антикризова промислова політика: варіант вітчизняного концепту // Вісник Національної академії наук України. -- 2016. -- № 10. -- С. 27--42 (doi: https://doi.org/10.15407/visn2016.10.027).

References

1. Salikhova O., Honcharenko D. Development policy of the pharmaceutical industry in Germany: Lessons for Ukraine. Economy of Ukraine, 2020, No. 10, pp. 63-83 (doi: https:// doi.org/10.15407/economyukr.2020.10.063) [in Ukrainian].

2. De Ruyt J., Vos S., Kovanda K. Poland under scrutiny in the European Union. Covington, January 27, 2016, available at: https://www.globalpolicywatch.com/2016/01/poland-under- scrutiny-in-the-european-union/ (accessed on: 25.03.2021).

3. Morawski I. Wplyw integracji europejskiej na polsk^ gospodark^, in: 15 lat Polski w Unii Europejskiej. Raport pod red. Anny Radwan-Rцhrenschef. Instytut In.Europa. Warszawa, 2019, available at: http://ineuropa.pl/in15/wplyw-integracji-europejskiej/ [in Polish].

4. Przybylinski M., Swieczewska I., Tr^bska J., Gorzalczynski A. Makroekonomiczny wplyw sektora farmaceutycznego na polsk^ gospodark^. Lodz, Krajowi Producenci Lekow, 2020 [in Polish].

5. Fedyaeva M. Development of regulatory policy of the state in the context of European integration processes in the national economy. Classic Private University, Zaporizhzhia, 2015 [in Ukrainian].

6. Sidenko V. The Crisis processes in the EU development: origins and prospects. Economy and Forecasting, 2017, No. 1, pp. 7-30 (doi: https://doi.org/10.15407/eip2017.01.007).

7. Lagutin V. Effects of the state regulation of economy in conditions of the European integration of Ukraine. Foreign Trade: Economics, Finance, Law, 2017, No. 6, pp. 5-23 [in Ukrainian].

8. Pashkov V. Legal Regulation of the Implementation of the EU Legislation in the Field of Medicines Circulation. Medical Law, 2016, No. 2, pp. 55-62 [in Ukrainian].

9. Nikityuk V., Shikina T. Pharmaceutical industry of Ukraine -- integration into the European and world market or stalling? APTEKA online. 2019, No. 1, August 12, available at: https:// www.apteka.ua/article/510294 (accessed on: 30.04.2021) [in Ukrainian].

10. Salikhova O., Honcharenko D. Endogenization of Economic Development through the Development of High-Tech Pharmaceutical Industries: Europe's Experience, Lessons for Ukraine. Business Inform, 2020, No. 2, pp. 49-56 (doi: https://doi.org/10.32983/2222-4459- 2020-2-49-56) [in Ukrainian].

11. Salikhova O., Goncharenko D. The pharmaceutical industry of France. Foreign Trade: Economics, Finance, Law, 2020, No. 2, pp. 67-85 (doi: https://doi.org/10.31617/zt.knute.2020(109)05) [in Ukrainian].

12. Filipchuk V., Povoroznyk V., Bochi A., Yaroshenko E. Free Trade Zone with the EU: A Unique Chance or Lost Opportunities? Kyiv, International Centre for Policy Studies, 2015 [in Ukrainian].

13. Implementation of the Association Agreement between Ukraine and the EU: economic challenges and new opportunities. V.M. Heyets, T.O. Ostashko (Eds.). NAS of Ukraine, Institute for Economics and Forecasting of the NAS of Ukraine, Kyiv, 2016 [in Ukrainian].

14. Kikta T. Przemysi farmaceutyczny w Polsce (1823-1939). Warszawa, Panstwowy Zaktad Wydawn, Lekarskich, 1972 [in Polish].

15. Pikos A. Continuity of Narratives: Reinterpretations of Polish Business History. Central Europe Management Journal, 2018, Vol. 26, Iss. 4, pp. 47-63 (doi: https://doi.org/10.7206/ jmba.ce.2450-7814.242) [in Polish].

16. Zagrosik M. Prawo do swiadczen zdrowotnych po wprowadzeniu powszechnego ubezpiecze- nia zdrowotnego. Prawo iMedycyna, 1999, Vol. 1, Iss. 1, pp. 13-27 [in Polish].

17. Doliwa-Klepacki Z. Integracja Europejska (po zakonczeniu negocjacji Polski z UE). Biatystok, 2003, available at: https://repozytorium.uwb.edu.pl/jspui/bitstream/11320/ 7253/1/ZM_Doliwa-Klepacki_Integracja_europejska.pdf [in Polish].

18. Tyszka A., Lubos B. Innowacje w sektorze farmaceutycznym w Polsce. International Journal of Management and Economics, 2008, Vol. 24, pp. 221-235 [in Polish].

19. Jasinski A. Instrumenty polityki innowacyjnej: Czy graj^ w Polsce? Zagadnienia Naukoz- nawstwa, 2013, Vol. 1 (195), pp. 3-23 [in Polish].

20. Salikhova O., Honcharenko D. Endogenization of Economic Development through the Development of High-Tech Pharmaceutical Industries: Europe's Experience, Lessons for Ukraine. Business Inform, 2020, No. 2, pp. 49-56 (doi: https://doi.org/10.32983/2222-4459- 2020-2-49-56) [in Ukrainian].

21. Zakowiecki P Zdrowy przemyst Reindustrializacja krajowej branzy farmaceutycznej. POLITYKA INSIGHT, Polski Zwi^zek Pracodawcow Przemystu Farmaceutycznego, available at: https://www.producencilekow.pl/wp-content/uploads/2017/11/PI-Research- Zdrowy-przemys%C5%82.pdf [in Polish].

22. Misiurewicz-Gabi A. Refundacyjny Tryb Rozwojowy -- czy ktos da mu szansз? Termedia,

February 8, 2020, available at: https://www.termedia.pl/mz/Refundacyjny-Tryb-

Rozwojowy-czy-ktos-da-mu-szanse-,36839.html (accessed on: 30.04.2021) [in Polish].

23. Salikhova O., Honcharenko D. Ukraine's pharmaceuticals: From dependence to endogenous development. Economy and Forecasting, 2020, No. 4, pp. 7-35 (doi: https://doi.org/10.15407/ eip2020.04.007) [in Ukrainian].

24. Salikhova O. High-tech capital goods in import structure of Ukraine. Economist, 2011, No. 9, pp. 28-32 [in Ukrainian].

25. Honcharenko D. New Approaches to the Assessment of Foreign Trade in High-Tech Pharmaceuticals. Statistics of Ukraine, 2020, No. 1, pp. 35-41 (doi: https://doi.org/10.31767/ su.1(88)2020.01.04).

26. Mtynarek M. Zjawiska patologiczne na rynku farmaceutycznym mgr farm. Instytut Wymiaru Sprawiedliwosci, Prawo karne i kryminologia, Warszawa, 2019 [in Polish].

27. Polak P. Nowe formy korupcji: analiza socjologiczna sektora farmaceutycznego w Polsce. Krakow, Nomos, 2011 [in Polish].

28. Gora K., Jaglinski K. Suwerennosc lekowa panstwa -- rola, stan i rekomendacje. Raport Fundacji Republikanskiej, May, 2020, available at: http://www.producencilekow.pl/wp- content/uploads/2020/06/Suwerennosc-lekowa-panstwa.-Rola-stan-i-perspektywy.pdf [in Polish].

29. Bentkowska K. Przemiany instytucjonalne w Polsce - proces zakonczony czy nieustaj^ce wyzwanie? Trzydziestolecie restytucji kapitalizmu w Polsce, R. Michalski (Ed.). Warszawa, 2019, pp. 39-63, available at: https://cor.sgh.waw.pl/handle/20.500.12182/859 [in Polish].

30. Salikhova O. Germany's industrial leadership: View of the role of the state in the historical and economic aspect. History of Economics and Economic Thought of Ukraine, 2020, Iss. 53, pp. 163-185, available at: http://ingedu.org.ua/docs/IN_2020_53_189.pdf [in Ukrainian].

31. Salikhova O., Honcharenko D. Policy of endogenous development of pharmaceuticals in China: Lessons for Ukraine. Economy and Forecasting, 2020, No. 2, pp. 139-157 (doi: https:// doi.org/10.15407/eip2020.02.139) [in Ukrainian].

32. Honcharenko D. The Pharmaceutical Industry in New EU Member States: A Statistical Comparison with Germany. Lessons for Ukraine. Statistics of Ukraine, 2021, No. 2, pp. 26-38 (doi: https://doi.org/10.31767/su.2(93)2021.02.03).

33. Salikhova O., Honcharenko D. The Conceptual Foundations of the Strategy of Development of the High-Tech Industry of Pharmaceuticals and Medical Products in Ukraine till 2030. Business Inform, 2020, No. 7, pp. 28-35 (doi: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-7- 28-35) [in Ukrainian].

34. Kostyuk G., Margitych V. On the national strategy of medical drug supply in Ukraine. Mirror Weekly, January 20, 2017, available at: https://zn.ua/ukr/promyshliennost/pro- nacionalnu-strategiyu-zabezpechennya-likami-v-ukrayini-_.html (accessed on: 30.04.2021) [in Ukrainian].

35. Salikhova O., Krekhivsky O. A New Mechanism for State Support to Technological Innovation for Industrial Development. Statistics of Ukraine, 2018, No. 2, pp. 30-35 (doi: https://doi.org/10.31767/su.2(81)2018.02.04) [in Ukrainian].

36. Kindzers'kyi Yu. Anti-crisis industrial policy: Version of domestic concept. Visnyk of the NAS of Ukraine, 2016, No. 10, pp. 27-42 (doi: https://doi.org/10.15407/visn2016.10.027) [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru