Сучасні тренди розвитку міжнародної торгівлі України з країнами ЄС

З 2014 року без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.

Джерело: побудовано та розраховано авторами на основі [9]

2022 рік вніс корективи у зовнішню торгівлю України загалом, й за п'ять місяців маємо: скорочення фізичних і вартісних обсягів товарообороту; рівномірне скорочення експорту та імпорту (біля 20%); торгівля з країнами ЄС суттєво посилила своє значення [8]. Варто зазначити, що зростанню зовнішньої торгівлі сприяла Угода про асоціацію між Україною та ЄС. Угода про асоціацію, включаючи Поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі набула чинності з 1 вересня 2017 року, та стала одним з основних інструментів зближення України та ЄС [10]. Економічна частина Угоди охопила основні сектори та галузі економіки, які в разі успішної реалізації істотно наблизять економічну систему України до системи ЄС на основі взаємної лібералізації руху товарів, капіталу та послуг, а також гармонізації значної частини законодавчої бази України з нормами та практикою, що встановлені в ЄС. Положення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС не зводяться лише до встановлення нульових тарифів у двосторонній торгівлі. Крім того, Україна має впроваджувати європейські технічні стандарти, фітосанітарні правила та інші нормативні акти щодо безпеки вироблених товарів та харчових продуктів. Усі ці зміни, безумовно, призвели до зрушень у географічній структурі експортних та імпортних потоків між Україною та ЄС [7, С.29].

З початком військової агресії в Україні були скасовані мита на українські товари терміном на один рік з червня 2022 року, що дає додаткові можливості вітчизняним експортерам відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Це означає, що тарифи, які були прописані в Угоді тимчасово призупиняються, призупиняються антидемпінгові мита на імпорт товарів походженням з України, та тимчасово призупиняється застосування глобальних захисних заходів щодо імпорту походженням з України. Скасування торговельних бар'єрів та європейська підтримка допоможе пом'якшити вплив війни на економічний розвиток України.

Аналіз статистичних даних показує, що за п'ять місяців 2022 року частка зовнішньої торгівлі з ЄС зросла до 49,9%, збільшився експорт товарів на 14,3% та зменшився імпорт товарів з ЄС на 15,4% [8]. Щодо середньострокових трендів, то основними торговельними партнерами є Польща, Німеччина, Італія, Нідерланди, Угорщина, Чехія, їх показники зовнішньої торгівлі наведені у таблиці 2.

Таблиця 2. Основні європейські торговельні партнери України за 2016-

Рис. 1. Тренди розвитку зовнішньої торгівлі України та ЄС, питома вага у % від загального обсягу

Джерело: побудовано авторами на основі даних [9]

Прогнозні дані зростання питомої ваги зовнішньої торгівлі з ЄС у загальному обсязі зовнішньої торгівлі України розраховано за допомогою отриманих рівнянь і наведено у табл. 3. Розглянемо три вірогідних варіанти перебігу зовнішньоторговельних зв'язків в розрізі експорту та імпорту товарів і послуг України з країнами Європейського Союзу - оптимістичний, реалістичний та песимістичний.

Таблиця 3

Сценарії зростання питомої ваги зовнішньої торгівлі з країнами ЄС на 2022-2024 рр., у %

Рис. 2. Питома вага ЄС у зовнішній торгівлі (розробка авторів)

На даному графіку лінії функцій практично збігаються, достовірність апроксимації практично однакова. Найвищу достовірність має степенева функція - R²=0,8663, що використовується і якості оптимістичного прогнозу за найбільш ефективних умов співпраці з європейськими партнерами на основі належних укладених міжнародних контрактів та виконання обов'язків сторін. Найменшу достовірність має логарифмічна функція з коефіцієнтом апроксимації R²=0,8483, який є достатньо високий. Такий сценарій розвитку можливий за погіршених умов співпраці з європейськими компаніями, невиконання міжнародних контрактів, погіршення військово-політичної ситуації. Реалістичний сценарій розвитку має коефіцієнт апроксимації R²=0,8483, який характеризує сучасний етап взаємовідносин і співробітництва України та ЄС. Якщо підвищувати коефіцієнт детермінації, то показники зростатимуть. Отже, з достатньо високим рівнем ймовірності можна стверджувати, що торгівля між Україною та ЄС має стале підґрунтя, відтак масштаби міжнародної торгівлі між Україною та ЄС й надалі будуть нарощуватися.

Війна з рф підштовхнула України до більш поглибленої співпраці у сфері зовнішньої торгівлі з європейськими країнами, й більш того, до пришвидшення євроінтеграційних процесів. Вітчизняний експорт усе в більших обсягах поставляється на європейський ринок. Навіть після закінчення війни торговельна інформація щодо просування експорту буде ключовою вимогою для проникнення на ринок. Належно функціонуюче торговельне середовище сприятиме зусиллям країни з диверсифікації, забезпечуючи розширення як географічних, так і товарних ринків, що в кінцевому підсумку призведе до збільшення внутрішньої та міжнародної торгівлі. Адже зовнішня торгівля цілком виправдано розглядається урядами держав як матеріальна основа для подальшого розвитку та економічного зростання, джерело прогресивної трансформації структури та якості національного виробництва та споживання [3, С.97].

З метою виходу на європейські ринки на нових сучасних умовах та завоювання конкурентних позицій обумовлюють необхідність мобілізації невикористаних ресурсів та імплементації нових форм і методів роботи для економічної дипломатії. Подальший стрімкий розвиток міжнародних торговельних відносин та зовнішньоекономічних відносин України до війни показав необхідність встановлення взаємовигідних та ефективних відносин України зі стратегічними партнерами, зокрема з країнами Європейського союзу. Просування перспективних секторів та конкурентоспроможної продукції на європейські ринки через державні заходи та програми стимулювання експорту відіграють не лише важливу роль у економічному розвитку країни, а й є основним завданням при розробці державний стратегій. Підтримка експорту стає двигуном економічного розвитку.

Просування експорту та вихід на нові ринки збуту, звичайно за нормальних умов існування країни, як засвідчує світова практика, передбачає сприяння експортерів шляхом інформаційного забезпечення та супроводження, особливо для малого і середнього бізнесу. Подібна практика має місце і застосовується майже у всіх розвинутих країнах світу (Японія, США, Канада, ВБ, тощо). Інформаційне забезпечення відбувається за допомогою інформаційних бюлетенів, довідників, як для національних експортерів, що полегшує шлях виходу на міжнародні ринки, так і для іноземних покупців для придбання національних товарів, послуг.

Слід згадати про укладену Угоду про вільну торгівлю з країнами ЄС, яка покриває торгівлю товарами, послугами, державні закупівлі, а також приведення законодавчої бази України до європейських стандартів; у 2017 році відбулося приєднання України до Регіональної конвенції про пан'євро- середземноморські преференційні правила походження; ратифіковану у 2020 році Угода про вільну торгівлю з Великою Британією, Канадою та інші угоди. Такі угоди сприяють активізації міжнародних торговельних відносин України з європейськими країнами, а також співробітництву у науково-технічній та торговельно-економічній сферах, сприяють залученню інновацій, інвестицій, новітніх технологій, і загалом підвищують конкурентоспроможність експортно-орієнтованих галузей.

На сьогоднішній день по закінченню війни по можливості слід максимально відновити усі виробництва, запровадити нові, інноваційні технології, сприяти залученню іноземних інвестицій та загалом орієнтуватися на виробництво кінцевої продукції з високою доданою вартістю та її споживання як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринках (оскільки в експорті вітчизняної продукції поки що переважає частка продукції сировинного характеру та продукції з низьким ступенем переробки та низькою доданою вартістю - вона сягає понад 60% вітчизняного експорту, у той час як продукція з високою доданою вартістю становить трохи більше 10%). Світова практика доводить, що відновлення виробництв можливе, і Україна може скористатися саме інтенсивним розвитком. Позитивний ефект в умовах нестабільної ситуації можна отримати тільки після закінчення війни в процесі відновлення країни, фабрики і заводів, одночасно диверсифікуючи промисловість та експорт товарів і послуг, та залучаючи іноземний капітал.

Серед основних перспективних пріоритетних напрямків слід виокремити у взаємовідносинах України та ЄС з метою збільшення товарообороту:

- забезпечення подальшої інституційної інтеграції України у ЄС;

- сприяння залучення іноземного, зокрема і європейського капіталу у експортоорієнтовані галузі та сектори задля відновлення економіки та подальшого її зростання;

- ефективне використання збережених виробничих потужностей та їх експортного потенціалу України;

- реалізація проактивної політики державної підтримки виробників- експортерів в процесі просування товарів на європейські ринки.

Висновки

Проаналізувавши розвиток міжнародної торгівлі України з країнами ЄС слід зазначити наступне. Війна з рф посилила сформований у попередні десятиріччя тренд щодо переорієнтації геопросторової структури зовнішньої торгівлі України зі східноєвропейського вектора на ринки ЄС, прискорила набуття статусу як кандидата у члени європейської спільноти, Торгівля між Україною та ЄС демонструє стабільну позитивну динаміку, у тому числі у першій половині 2022 року. Можна спостерігати посилення концентрації торгівлі на відносинах із стратегічними партнерами - Польщею та Німеччиною. Скасування мит ЄС по відношенню до української продукції сприятиме зростанню експорту. Водночас, вітчизняні експортери потребують ефективної, релевантної сучасним висновкам інституційної підтримки, зокрема і у частині подальшої диверсифікації ринків збуту. Для малого та середнього бізнесу актуальним залишається інформаційне забезпечення і супровід. Розглянуто сценарії зростання питомої ваги зовнішньої торгівлі з країнами ЄС в 2022-2024 рр. За умов оптимістичного та реалістичного сценаріїв розвитку подій взаємовідносини з ЄС лише посилюватимуться, а тренд розвитку міжнародної торгівлі матиме тенденцію до зростання.

Література

1. Брензович К. С., Машкара-Чокнадій В. В. Динаміка розвитку зовнішньої торгівлі між Україною та ЄС в рамках дії зони вільної торгівлі. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Вип. 30, 2020. С.14-19. URL: https://doi.org/10.32782/2413-9971/2020-30-2

2. Tkalenko, S., Melnyk, T., & Kudyrko, L. (2020). Macroeconomic factors

influencing the development of Ukraine's foreign trade. Baltic Journal of Economic Studies, 6(3), 143-155. https://doi.org/10.30525/2256-0742/2020-6-3-143-155 DOI: https://doi.org/10.30525/2256-0742/2020-6-3-143-155

3. Ткаленко С.І. Ефекти міжнародної торгівлі в умовах глобалізації.

Міжнар. наук.-практ. конф. «Модернізація економіки: теоретичні засади та практика реалізації». 23 січня 2021 р. Запоріжжя, С.97-99.

URL:https://ir.kneu.edu.ua/bitstream/handle/2010/36443/siee 21-1. pdf?sequence=1&isAllowed=y

4. Павлов О. І., Самофатова В. А., Кулаковська Т. А. Зовнішньоекономічна діяльність України в системі глобальних конкурентних відносин: агропродовольчий вимір: монографія. Одеса: Астропринт, 2019. 272 с.

5. Рокоча В.В. Експортний потенціал України: тренди сталості та

лабільності. Міжнар. наук. конф. «Геоекономічні пріоритети розвитку експортно-орієнтованого бізнесу України», Київ,12 грудня 2020 року, К.: Університет «КРОК», 2020.

URL:https://conf.krok.edu.ua/Geoeconom/Geoeconom/paper/view/324

6. Ус. І. Зовнішня торгівля товарами України у січні-травні 2022 року. URL:https://niss.gov.ua/doslidzhennya/mizhnarodni-vidnosyny/zovnishnya-torhivlya- tovaramv-ukraviny-u-sichni-travni-2022

7. Шиманська К. В., Бондарчук, В. В. Ефект Угоди про зону вільної

торгівлі між Україною та ЄС на вітчизняний імпорт та експорт. Економіка, управління та адміністрування, 2021, №2(96), С. 25-30. URL:

https://doi.org/10.26642/ema-2021-2(96)-25-30

8. Шейко Ю. Європарламент дав згоду на лібералізацію торгівлі. URL:https://www.dw.com/uk/yevroparlament-dav-zghodu-na-liberalizatsiiu-torhivli-z-ukrainoiu/a-61847895

9. Зовнішня торгівля товарами та послугами URL:https://ukrstat.gov.ua/operativ/menu/menu u/zed.htm

10. Угода про асоціацію. Єдиний веб-портал органів державної влади в Україні. 2017. URL:https://www.kmu.gov.ua/diyalnist/yevropejska-

integraciya/ugoda-pro-asociacyu

References

1. Brenzovych, K. S. and Mashkara-Choknadii, V. V. (2020), “The dynamics of the development of foreign trade between Ukraine and the EU within the framework of the free trade zone”, Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu, Vol. 30, pp.14-19. doi.org/10.32782/2413-9971/2020-30-2.

2. Tkalenko, S., Melnyk, T., and Kudyrko, L. (2020), “Macroeconomic factors influencing the development of Ukraine's foreign trade”, Baltic Journal of Economic Studies, vol. 6(3), pp. 143-155. doi.org/10.30525/2256-0742/2020-6-3-143- 155.

3. Tkalenko, S.I. (2021), “The effects of international trade in the

conditions of globalization”, Mizhnar. nauk.-prakt. konf. «Modernizatsiia ekonomiky: teoretychni zasady ta praktyka realizatsii» [International science and practice conf. «Modernization of the economy: theoretical principles and implementation practice»], Zaporizhzhia, Ukraine, pp. 97-99, available at:

https://ir.kneu.edu.ua/bitstream/handle/2010/36443/siee 21-

1.pdf?sequence=1andisAllowed=y(Accessed 10 July 2022).

4. Pavlov, O. I., Samofatova, V. A. and Kulakovska T. A. (2019), Zovnishnoekonomichna diialnist Ukrainy v systemi hlobalnykh konkurentnykh vidnosyn: ahroprodovolchyi vymir: monohrafiia [Foreign economic activity of Ukraine in the system of global competitive relations: agro-food dimension: monograph], Odesa, Ukraine.

5. Rokocha, V.V. (2020), “Ukraine's export potential: stability and lability trends”, Mizhnar. nauk. konf. «Heoekonomichni priorytety rozvytku eksportno-

oriientovanoho biznesu Ukrainy» [Geo-economics priorities for the development of export-oriented business of Ukraine: theses of scientific conference reports], KROK University, Kyiv, Ukraine, available at:

https://conf.krok.edu.ua/Geoeconom/Geoeconom/paper/view/324 (Accessed 19 July 2022).

6. Us., I. (2022), “Foreign trade in goods of Ukraine in January-May 2022”, available at: https://niss.gov.ua/doslidzhennya/mizhnarodni-vidnosvny/zovnishnya- torhivlva-tovaramv-ukravinv-u-sichni-travni-2022(Accessed 19 July 2022).

7. Shymanska, K. V. and Bondarchuk, V. V. (2021), “The effect of the Agreement on a free trade zone between Ukraine and the EU on domestic imports and exports”, Economics, management and administration, vol. 2(96), pp.25-30. doi.org/10.26642/ema-2021-2(96)-25-30

8. Sheiko, Yu. (2022), “The European Parliament agreed to trade liberalization”, available at: https://niss.gov.ua/doslidzhennya/mizhnarodni-

vidnosvnv/zovnishnva-torhivlva-tovaramv-ukraviny-u-sichni-travni-2022(Accessed 12 July 2022).

9. State Statistics Service (2022), “Foreign trade in goods and services”, available at: https://ukrstat.gov.ua/operativ/menu/menu_u/zed.htm (Accessed 17 July 2022).

10. The only web portal of state authorities in Ukraine (2017), “Association

Agreement”, available at: https://www.kmu.gov.ua/diyalnist/yevropeiska-

integraciva/ugoda-pro-asociacvu(Accessed 20 July 2022).

Размещено на Allbest.ru