Загально-теоретичні засади формування ринку публічних закупівель в рамках Законодавства ЄС

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Загально-теоретичні засади формування ринку публічних закупівель в рамках Законодавства ЄС

Письменна О.П., Кульбаба І.В.

Угода про партнерство та співробітництво від 16 червня 1994 року (далі - УПС), вивела Україну на новий рівень, як партнера Європейського Союзу у широкому колі політичних, торговельно-економічних та гуманітарних питань. Відповідна угода стала правовою основою відносин між Україною та ЄС, визначила пріоритетні напрямки співпраці: енергетика, торгівля та інвестиції, юстиція та вну трішні справи, наближення законодавства України до законодавства Євросоюзу, охорона довкілля, транспортна сфера, транскордонне співробітництво, співпраця у сфері науки, технологій та космосу. У всіх цих сферах велику роль відіграє ринок публічних закупівель, оскільки, державні органи країн ЄС здійснюють закупівлю товарів, робіт та послуг саме у відповідності до законодавства, що що регулює порядок здійснення закупівель в Європейському Союзі.

У 1994 році у місті Марракеші. що знаходиться у Королівстві Морокко, з подальшими змінами, між країнами-членами Світової організації торгівлі було укладено Угоду про державні закупівлі (далі - ОРА). Ця багатостороння Угода регулює процеси закупівель на основі принципів відкритості, прозорості та недискримінації. Україна з 2011 року розпачала процес приєднання до Угоди про державні закупівлі та у 2016 році все ж таки стала членом ОРА [9].

Наступним не менш важливим кроком для формування ринку публічних закупівель стало підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом (далі - Угода), яка набула повної юридичної чинності після її ратифікації парламентами всіх 28 держав - членів Європейського Союзу (далі - ЄС) 1 вересня 2017 року. Угода створює новий тип інтеграції без набуття членства, її можна характеризувати як всеосяжну рамкову угоду, положення якої поширюються на весь спектр відносин між Україною та ЄС.

Питанням дослідження ринку публічних закупівель в рамках європейського законодавства займалися такі українські вчені: Ткаченко Н., Шатковський О., Файвеш Г., Душенька І., Кузнцова К. та інш.

Варто зазначити, що Угода про асоціацію має особливий комплексний і обумовлений характер. Варто зазначити, що укладена Угода про асоціацію не є трампліном на шляху до членства ЄС, оскільки для вступу в Європейський Союз наша держава мусить пройти цілу низку реформ для побудови конкурентної ринкової економіки, адаптувати вітчизняне законодавство до міжнародно правових стандартів та стандартів Європейського союзу, Україна має відповідати спільним демократичним та економічним цінностям ЄС та забезпечити належне функціонування Поглибленою та Всеохоплюючої Зони Вільної Торгівлі між Україною та ЄС (далі - ПВСВТ). ПВЗВТ є економічною основою співробітництва та здійснення реформ, спрямованих не тільки на покращення торговельних відносин між Україною та ЄС, але й на сприяння наближенню законодавства до стандартів ЄС в галузях, пов'язаних з розвитком бізнесу та поліпшення інвестиційного клімату [ див. 7].

Важливим положенням Угоди про асоціацію з ЄС є «забезпечення взаємного доступу до ринків державних закупівель на основі принципу національного режиму на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях для державних контрактів та договорів концесії у традиційних галузях економіки, а також у комунальному господарстві (Глава 8 Розділу IV, Додаток XXI Угоди) [6]. При проведенні закупівель Україна має забезпечити дотримання принципів недискримінації, рівного ставлення, прозорості та пропорційності. Угода передбачає поступове надання взаємного доступу на ринок публічних закупівель за умови виконання Україною норм Угоди. Додаток XXI до Угоди містить «Індикативний графік інституційних реформ, адаптації законодавства та надання доступу до ринку», який передбачає п'ять етапів законодавчих змін та взаємного відкриття доступу до ринку з 1 січня 2016 року до 2024 року. На даний момент Україна є повноправним членом Угоди Світової організації торгівлі про державні закупівлі (GPA- AgreementonGovernmentProcurement) та в рамках GPAотримала досту п до ринку пу блічних заку півель країн, які є членами цієї угоди, серед яких і країни ЄС. Станом на листопад 2021 року в електронній системі, розробленій для європейський державних заку півель, TED (TendersElectronicDaily) зареєстровано 19 український претендентів, що беруть участь у закупівельній процедурі. Серед яких: Миколаївська міська рада, Комунальне підприємство «Київпастранс», Комунальне підприємство «Луцькводоканал» (Луцьке комунальне підприємство), Тернопільська міська рада та інші. Це вказує на реальність входження українських експортерів на ринок ЄС через систему публічних закупівель та перспективність напряму [ див. 1].

Відповідно до звіту, підготовленого у квітні 2021 року Центром аналізу міжнародної торгівлі Trade+ при Київській школі економіки на замовлення Офісу прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, реформа публічних заку півель є однією з найбільш прогресивних та вдалих. В рамках угоди, Україна визначила уповноважений орган, що здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері заку півель, ним стало Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі - Мінекономіки). Для розвитку ринку та з метою захисту прав та законних інтересів осіб, пов'язаних з участю у процедурах закупівлі функціонує Антимонопольний комітет України (далі - АМКУ). Окрім цього, утворено Постійно діючу адміністративну колегію АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері пу блічних заку півель. Верховна Рада України прийняла нову редакцію Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), яка набрала чинності 19 квітня 2020 року [ див. 5]. Задля досягнення мети: виконання зобов'язань України в рамках Угоди та гармонізації українського законодавства до положень Директив ЄС, зокрема 2014/23/ЄС, 2014/24/ЄС, 2014/25/ ЄС, 89/665/ЄЕС, в Закон внесено нові норми, які прямо сприяють удосконаленню та оптимізації закупівельного процесу та функціонування електронної системи, а також впроваджує обов'язкове регулювання електронних аукціонів, хоча цього не передбачають Директиви ЄС. Україна задля мінімізації корупційних ризиків в державному секторі ввела обов'язкові електронні аукціони, що було узгоджено з Європейською Комісією. Закон передбачає процедуру електронного оскарження і запроваджує організацію централізованих закупівель. Крім того, він передбачає процедуру проведення аукціону за мінімальною ціною та аукціонів із критеріями «MEAT» - theMostEconomicallyAdvantageousTender [ 7 ].

Результатом наближення українського законодавства до законодавства ЄС, можна вважати повноцінну роботу електронної систему ProZorro, що наслідує інформаційну систему ЄС у сфері закупівель TED. Ключовою ідеєю є створення умов для запуску взаємної участі суб'єктів господарювання у публічних закупівлях, що обумовлює розширений та простий доступ до інформації про закупівлі [див. 2]. Безперечно, що запровадженні ЄС автоматизації процесу закупівель - є успішним досвідом для перейняття та використання в Україні. Відтак, підприємства можуть брати участь в міжнародних публічних закупівлях, які проводяться ЄС через мережу Інтернет та без особистої присутності представника на аукціоні, а також без передачі документів для участі у закупівлі.

З квітні 2021 року виконується міжнародний проект технічної допомоги, профінансований коштами Європейського Союзу - "Підтримка реформи публічних закупівель в Україні'' (далі - Проект). Передумовою виконання проекту стала Рамкова Угода між Урядом України та Комісією Європейських Співтовариств від 03 вересня 2008 року [3].

Виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та проведення євроінтеграційних реформ сприяє поступовому зменшенню торговельних бар'єрів, інтеграційні процеси спрямовані на спрощений доступ товарів та послуг на ринок ЄС. Дотримання сторонами Угоди, активізує в Україні роботу ринків, що працюють у відповідності до європейських принципів та практик, забезпечить рівні і прозорі правила гри для усіх учасників, обмежить монопольну владу окремих учасників ринку, надасть більше можливостей для малого і середнього бізнесу та захисту прав споживачів, підвищить конкурентоспроможності вітчизняної продукції та послуг на міжнародних ринках.

Література

публічна закупівля законодавство єс

1. Tenders Electronic Daily: веб-сайт. URL: https://ted.europa.eu/TED/ browse/browseByMap.do (дата зверненим 01.11.2021)