Використання інформаційних систем міжнародних організацій для аналізу міжнародних відносин (на прикладі ООН та групи Світового банку)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Хмельницький національний університет (Україна, Хмельницький)

Використання інформаційних систем міжнародних організацій для аналізу міжнародних відносин (на прикладі ООН та групи Світового банку)

Мудрик Ю.С.

кандидат політичних наук

доцент кафедри міжнародної комунікації та політології

Анотація

інформаційний міжнародний організація

Метою даної статті є узагальнення наявних інформаційних систем міжнародних організацій. Розглянуто питання доцільності та особливостей використання інформаційних систем міжнародних організацій при дослідженні міжнародних відносин.

Обґрунтована об'єктивна необхідність створення інформаційної системи для будь-якої міжнародної організації потребою в оптимізації інформаційних процесів задля підвищення ефективності функціонування організації та реалізації поставлених перед нею завдань, а також особливостями середовища її існування та головних цілей організації.

Охарактеризовані основні інформаційні системи ООН та Групи Світового банку та їх роль у інформаційно-аналітичній роботі.

Ключові слова: міжнародні відносини, міжнародні організації, Організація об'єднаних націй, Група Світового банку, статистика, бази даних, аналіз.

Mudryk Y.S., candidate of Political Science, Associate Professor at the Department of International Communication and Political Science, Khmelnytskyi National University (Ukraine, Khmelnytskyi)

Use of information systems of international organizations for analysis of international relations (on the example of the un and the World Bank Group)

Abstract

The purpose of this article is to summarize the data of the existing information systems of international organizations. The problems of expediency and peculiarities of using information systems of international organizations in the study of international relations is considered.

The objective must to create an information system for any international organization with the need to optimize information processes to improve the efficiency of the organization and the implementation of its tasks, as well as the peculiarities of its environment and the main goals of the organization is proved.

The main information systems of the UN and the World Bank Group and their role in information and analytical work are described.

Keywords: international relations, international organizations, United Nations, World Bank Group, statistics, databases, analysis.

Наслідком прискорення процесів глобалізації та розвитку світового суспільства можна вважати утворення міжнародних організацій. Міжнародна економічна інтеграція, міжнародний поділ праці, політичні стосунки між країнами, глобалізація міжнародних відносин породжують виклики, які виходять за рамки національного рівня. Об'єктивним наслідком цього є відносне зменшення ролі держав у визначенні структури та особливостей функціонування світового порядку. В таких умовах певною мірою збільшується значення міждержавних об'єднань - міжнародних організацій, які на основі об'єднання ресурсів та потужностей окремих країн, утворюють інституцію нового якісного порядку, здатну оперативно реагувати на процеси в світовому суспільстві. Така оперативність є тим більш потрібною в умовах незнаної раніше динаміки цих процесів, яка збільшує середовище невизначеності і ускладнює процес прийняття рішень, що стосуються світового співтовариства в цілому.

Серед вітчизняних вчених, що досліджують роль інформації, варто виокремити праці Александрука В.Є., Білоруса О.Г., Гондюла В.П., Почепцова Г.Г., які відзначають увагу світового суспільства до проблем інформації та наголошують, що у сучасному суспільстві на перший план виходить діяльність в галузі міжнародної інформації.

Вагомий вклад в дослідження інформаційних відносин та ролі міжнародних організацій в них належить українським дослідницям Зернецькій О.В. та Макаренко Є.А., в роботах яких подано аналіз внутрішньої структури, тенденцій еволюції та перспектив розвитку міжнародної інформаційної політики, а також політичної діяльності таких міжнародних організацій, як ЮНЕСКО, ЄС, Рада Європи, ОБСЄ та НАТО в області комунікації. Серед робіт українських дослідників, які певним чином торкаються інформаційної роботи ООН в області миру та безпеки, варто відзначити праці В.С. Бруза, Л.І. Скороход та Ю.С. Скорохода.

Структури ООН, що виконували функцію пошуку, збирання та обробки інформації із самого початку були націлені на висвітлення таких важливих питань життя людства, як: підтримка міжнародного миру і безпеки, сприяння економічному, соціальному і гуманітарному розвитку, стану галузі прав людини та ін. З перших кроків розбудови ООН проблемі інформації, її впливу на суспільство і використання комунікаційних технологій для поліпшення життя людей надавалося першочергове значення.

Організаційна структура ООН, що підтримує процес стандартизації інформаційних технологій, вміщує три основних групи організацій: міжнародні організації, що входять до структури ООН (International Organization for Standardization - Міжнародна організація по стандартизації; International Electrotechnical Commission - Міжнародна електротехнічна комісія; International Telecommunication Union - Міжнародна спілка електрозв'язку), промислові професійні або адміністративні організації (Institute of Electrical and Electronic Engineers - Інститут Інженерів по електротехніці та електроніці; Internet Activities Board - Рада управління діяльністю Internet; Workshops on Open Systems - Робочі групи по відкритим системам), промислові консорціуми (European Computer Manufactures Association - Європейська асоціація виробників обчислювальних машин; Object Management Group - Група управління об'єктами; Network Management Forum - Форум управління мережами).

Функції збору, аналізу та обробки інформаційних потоків та статистичних даних покладені на Статистичний відділ ООН. Відділ регулярно випускає оновлення даних, включаючи «Статистичний щорічник» і «Світовий статистичний довідник», а також книги і доповіді з питань статистики і статистичних методів.

Серед особливостей відділу слід відзначити наступні: він є глобальним центром даних, що поширює інформацію про міжнародну торгівлю, національні рахунки, енергетику, промисловість, навколишнє середовище, а також демографічну та соціальну статистику, зібрану з національних та міжнародних джерел; поширює міжнародні стандарти методів, класифікацій та визначень, які використовуються національними установами; допомагає державам-членам покращувати свої статистичні послуги; координує міжнародні статистичні програми та заходи, покладені на Відділ Статистичною комісією ООН та Комітетом з координації статистичної діяльності (CCSA); сприяє процесу контролю та перегляду Порядку денного зі сталого розвитку на період до 2030 року, виконуючи функції Секретаріату Міжвідомчої та експертної групи з індикаторів цілей сталого розвитку та підтримує роботу глобальної бази даних цих показників.

У координації зі Статистичним управлінням Швеції та Шведським агентством з міжнародного співробітництва з метою розвитку Статистистичний відділ ООН запустив та підтримує роботу проєкту під назвою «UNdata». «Дані ООН» -- це веб-сервіс даних для глобальної спільноти користувачів. Він надає доступ для користувачів до міжнародних статистичних баз даних у легкодоступній формі. Користувачі можуть шукати та завантажувати різноманітні статистичні ресурси, зібрані статистичною системою та іншими між народними установами. Численні бази даних або таблиці, відомі як «датамарти», містять понад 60 мільйонів рядів даних і охоплюють широкий спектр тем, включаючи сільське господарство, злочинність, комунікації, допомогу в розвитку, освіту, енергетику, навколишнє середовище, фінанси, гендер, ринки праці, виробництво, національні рахунки, населення і міграцію, науку і технології, туризм, транспорт, торгівлю тощо.

Дані ООН були запущені в рамках проекту у 2005 році під назвою «Статистика як суспільне благо», метою якого було надати вільний доступ до глобальної статистики, проінформувати користувачів про важливість статистичних даних для політики та прийняття рішень, заснованої на фактах, і надавати допомогу національним статистичним управлінням країн-членів у посиленні їх можливостей розповсюдження даних. Відділ розробки даних також відповідає за наскрізні публікації статистичного відділу, такі як Statistical Yearbook, World Statistics Pocketbook та Monthly Bulletin of Statistics (MBS), а також наскрізні бази даних UNdata, SDGindicators та MBS Online [8].

Важливою особливістю саме інформаційної системи ООН є її інклюзивність. По суті своїй - це агрегатор статистичних даних, що накопичує інформацію із інших баз даних структур організації: при дослідження сфери туризму (внутрішній туризм, зайнятість у сфері туризму тощо) використовують показники Всесвітньої туристичної організації (UNWTO); при аналізі сфери ІКТ/телекомунікацій використовують базу даних Міжнародного союзу електрозв'язку (ITU); сферу продовольства та сільського господарства розглядають на основі даних Продовольчої та сільськогосподарської організації (FAO); різноманітні характеристики демографічної сфери надає база даних Відділу населення (UNDP) тощо.

Окремі підрозділи інформаційної системи ООН відведені для ключових органів організації, що мають власні інформаційні системи: Продовольча та сільськогосподарська організація, Організація об'єднаних націй з промислового розвитку, Рамкова конвенція ООН зі зміни клімату, Програма розвитку ООН, Міжнародних валютний фонд, Всесвітня організація охорони здоров'я, Всесвітня метеорологічна організація, Об'єднана програма Організації Об'єднаних Націй по ВІЛ/СНІД та інші. Сам же статистичний відділ ООН (UNSD) підтримує роботу над наступними базами даних та групами показників: статистики торгівлі товарами, демографічної статистики, статистики енергії, статистики навколишнього середовища, тендерна інформація, база даних промислових товарів тощо.

Інформаційна діяльність ЮНЕСКО провадиться двома основними структурами: бібліотекою та архівом. Якщо бібліотеки містять всі публікації ЮНЕСКО, публікації декількох інших організацій, велику кількість друкованих матеріалів по сферах компетенції ЮНЕСКО: освіта, наука, культура, соціологічні та гуманітарні науки, комунікація та інформація, то архіви - відповідають за збереження архівних матеріалів організації, роботу відділу управління інформацією, що надходить з Секретаріату, а також як довідкової служби. Кожен із структурних відділів ЮНЕСКО має свій інформаційний документаційний центр. До основних центрів відносяться: центр Бюро зовнішніх зв'язків, центр Відділу публічної інформації, центр Відділу термінології, документації і довідкової інформації, статистичний центр, центр Відділу по справах молоді, центр Відділу комунікації, інформації та інформатики, культурний центр, центр Відділу освіти, Документаційний центр Міжнародного інституту освітнього планування, Інформаційний центр вищої освіти Міжнародної Асоціації університетів, центр Міжнародної гідрологічної програми, центр соціальних та гуманітарних наук [9].

Основними базами даних є: UNESBIB (бібліографічна база даних ЮНЕСКО, що містить всі публікації і документи організації), UNESDOC (повні тексти документів) та UNESTHES (перелік всієї термінології, що використовується в документах ЮНЕСКО на англійській, французькій та німецькій мовах) [10].

Портал даних Світового банку надає доступ до глобальної економічної статистики та статистики розвитку, включаючи показники світового розвитку, статистику міжнародного боргу, показники розвитку тисячоліття, дані про бідність, освіту та гендер. Група Світового банку щорічно випускає звіт про світовий розвиток (World Development Report), що розміщений на порталі даних [13].

Показники світового розвитку (World Development Indicators) представлені в шести категоріях: огляд світового розвитку, народи, довкілля, економіка, держави, ринки та міжнародні відносини [14].

Статистика міжнародного боргу (International Debt Statictics) -- це база даних Світового банку щодо зовнішнього боргу та фінансових потоків, що містить понад 200 показників для 128 країн у системі звітності про боржників Світового банку. Дані накопичені з 1970 року по теперішній час. База даних поєднує спостереження з квартальної статистики зовнішнього боргу та квартального боргу державного сектору, що публікується Світовим банком (IDS раніше була відома як «Глобальне фінансування розвитку») [15]. База даних IDS оновлюється щорічно з описом останніх тенденцій та таблицями, що підсумовують потоки капіталу та статистику боргу для країн, що звітують. IDS містить понад 200 показників боргу та фінансових потоків.

Глобальна база даних споживання, яку ведуть Світовий банк та Міжнародна фінансова корпорація, є єдиним джерелом даних про моделі споживання домогосподарств у країнах, що розвиваються [16]. Дані базуються на національних опитуваннях домогосподарств за чотирма рівнями споживання в кожній країні: найнижчим, низьким, середнім і вищим.

База даних субнаціонального населення Світового банку охоплює 1350 провінційних, державних та регіональних субдержавних одиниць у всьому світу та може використовуватися для досліджень розподілу населення, розвитку, внутрішньорегіональної міграції та урбанізації [17]. База даних містить часові ряди «оцінки населення для 75 країн... і включає загальну чисельність населення для кожної області та частки щодо загальної кількості національних оцінок населення».

База даних політичних інститутів містить результати виборів та інституційні дані, такі як заходи стримувань і противаг, терміни перебування при владі та стабільності уряду, визначення партійної приналежності та ідеології, фрагментація опозиції та урядових партій у законодавчому органі тощо. Поточна версія бази даних, яка зараз розміщена в IDB, охоплює 180 країн (дані подаються за останні 56 років) [18]. Дослідники з Групи Світового банку вперше зібрали базу даних у 2000 році. Вона стала однією з найбільш цитованих баз даних у порівняльній політичній економії та порівняльних політичних дослідженнях. Майже 3000 досліджень використовували цю базу даних як джерело інституційних та політичних даних у своєму емпіричному аналізі.

Робота міжнародних організацій базується зокрема на застосуванні інформаційних систем. Актуальність та необхідність створення і широкого використання інформаційних систем міжнародних організацій визначаються багатьма чинниками, що в свою чергу обумовлені головними тенденціями розвитку сучасного суспільства. По-перше, реалії сьогодення надають міжнародним організаціям нового значення як суб'єктів міжнародних відносин, а прискорення розвитку світових процесів та пов'язана з цим необхідність приймати стратегічні та тактичні рішення в умовах обмеженого часу збільшують роль міжнародних утворень у світових процесах. По-друге, збільшення кількості інформаційних потоків, обробка яких є необхідною для оперативного реагування на події, що відбуваються у суспільстві та виникнення нових проблем, для вирішення яких необхідно застосування комплексу міждисциплінарних знань, інструментарію та технологій, а також зростання вимог щодо відкритості діяльності міжнародних організацій та необхідності інформувати широкі кола світової громадськості про роль та механізми залучення цих організацій до процесів глобального значення обумовлюють актуальність та необхідність створення і широкого використання інформаційних систем міжнародних організацій.

Список використаних джерел

1. Степко О.М. Провідна роль департаменту публічної інформації в інформаційній структурі ООН // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Міжнародні Відносини. - Вип.15. - Київ 2000. - С. 12-21.

2. Степко О.М. Розвиток і проблеми діяльності Інформаційних центрів ООН // Дослідження світової політики. - Вип. 16. - Київ 2001. - С. 60-67.

3. Степко О.М. Проблеми розвитку інформаційних технологій в діяльності ООН // Вісник Київського національного Торговельно-економічного університету. - Вип. 3. - Київ 2002. - С. 78-87.

4. Колосова В.П. Співробітництво України з міжнародними фінансовими організаціями: сучасний стан та перспективи розширення / В.П. Колосова, І.М. Іванова // Фінанси України. - 2014. - № 11. - С. 33-47.

5. Колосова В.П. Вплив міжнародних фінансових організацій на економічний розвиток країни: питання теорії / В.П. Колосова // Економіка України. - 2016. - № 12. - С. 61-71.

6. Патика Н.І. Світова організація торгівлі (СОТ) і розвиток економік країн-нових членів / Н.В. Патика // Економіка та держава. - 2012. - № 4. - С. 25-28.

7. Балута І.В. Аналіз діяльності міжнародних неурядових організацій в умовах глобалізації / І.В. Балута // Актуальні проблеми державного управління. - 2017. - № 1. - С. 1-6.

8. UNdata [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://data.un.org/.

9. Home | UNESCO [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https:// https://www.unesco.org/en.

10. uNeSdoC. Digital Library [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://unesdoc.unesco.org/ulis/.

11. International Bureau of Education [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ibe. unesco.org//.

12. International Institute for Educational Planning [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.iiep.unesco.org/en.

13. World Bank Open Data [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://data.worldbank.org/.

14. WDR Reports [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.worldbank.org/en/publication/wdr/wdr-archive.

15. International Debt Statistics [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://datacatalog.worldbank.org/search/dataset/0038015.

16. Global Consumption Database [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://datatopics.worldbank.org/consumption/.

17. Subnational Population [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://databank.worldbank.org/reports.aspx?source=subnational-population.

18. Database of Political Institutions [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://mydata.iadb.org/Reform-Modernization-of-the-State/Database-of-Political-Institutions-2017/938i-s2bw.

References

1. Stepko O.M. Leading role of the Department of Public Information in the information structure of the UN // Bulletin of the Kyiv National University. T. Shevchenko. International relations. - Issue 15. - Kyiv 2000. - P. 12-21.

2. Stepko O.M. Development and problems of the UN Information Centers // World Policy Research. - Issue 16. - Kyiv 2001. - P. 60-67.

3. Stepko O.M. Problems of information technology development in the UN activity // Bulletin of Kyiv National University of Trade and Economics. - Issue 3. - Kyiv 2002. - P. 78-87.

4. Kolosova V.P. Cooperation of Ukraine with international financial organizations: current status and prospects for expansion / V.P. Kolosova, I.M. Ivanova // Finance of Ukraine. - 2014. - № 11. - P. 33-47.

5. Kolosova V.P. Influence of international financial organizations on the economic development of the country: questions of theory / V.P. Kolosova // Economy of Ukraine. - 2016. - № 12. - P. 61-71.

6. Patika N.I. World Trade Organization (WTO) and the development of economies of new members / N.V. Patyka // Economy and State. - 2012. - № 4. - P. 25-28.

7. Baluta I.V. Analysis of the activities of international non-governmental organizations in the context of globalization / I.V. Baluta // Actual problems of public administration. - 2017. - № 1. - P. 1-6.

8. UNdata [Electronic resource]. - Access mode: http://data.un.org/.

9. Home | UNESCO [Electronic resource]. - Access mode: https: // https://www.unesco.org/en.

10. UNESDOC. Digital Library [Electronic resource]. - Access mode: https://unesdoc.unesco.org/ulis/.

11. International Bureau of Education [Electronic resource]. - Access mode: http://www.ibe.unesco.org//.

12. International Institute for Educational Planning [Electronic resource]. - Access mode: http://www.iiep.unesco.org/en.

13. World Bank Open Data [Electronic resource]. - Access mode: https://data.worldbank.org/.

14. WDR Reports [Electronic resource]. - Access mode: https://www.worldbank.org/en/publication/wdr/wdr-archive.

15. International Debt Statistics [Electronic resource]. - Access mode: https://datacatalog.world-bank.org/search/dataset/0038015.

16. Global Consumption Database [Electronic resource]. - Access mode: https://datatopics.worldbank.org/consumption/.

17. Subnational Population [Electronic resource]. - Access mode: https://databank.worldbank.org/reports.aspx?source=subnational-population.

18. Database of Political Institutions [Electronic resource]. - Access mode: https://mydata.iadb.org/Reform-Modernization-of-the-State/Database-of-Political-Institutions-2017/938i-s2bw.

Размещено на Allbest.ru