Вплив глобалізації на розвиток світової економіки та економіки України

Джерело: побудовано автором на основі джерела [12].

Якщо аналізувати тенденції зміни індексу глобалізації України за три роки, то стає помітно, що показники де -- юре переважають над показниками де -- факто. Як висновок, в процесах економічного, соціального й політичного характеру недостатньо задіяний створений законодавчий та інституційний механізм сприяння глобалізації. Найбільш схильній глобалізації виявилася політична сфера, що характеризується поширенням державної політики (89,24--88,35).

Процес впливу глобалізації на національну економіку України досить складний та суперечливий. Існують як позитивні, та і негативні сторони.

Позитивні сторони очевидні: можливість брати активну участь в обговоренні режимів регулювання міжнародних економічних відносин; скорочення витрат на здійснення зовнішньоекономічних операцій, що сприятиме підвищенню цінової конкурентоспроможності українських виробників. Тим самим наша країна виконає одну з головних умов поглиблення відносин із Європейським союзом та отримає можливість захисту інтересів України та її підприємств відповідно до міжнародних форм та процедур.

Також позитивним фактором глобалізації для України є можливість її входження до міжнародних коопераційних проєктів, забезпечивши тим самим інвестиційну привабливість для іноземних інвесторів та розширивши можливості більш вільного доступу до зарубіжних ринків за рахунок зменшення тарифних та нетарифних перешкод.

Негативними наслідками глобалізації є: домінування економічно розвинених країн; гноблення розвитку окремих галузей національної економіки, які через заміщення їх імпортом не готові до міжнародної конкуренції; соціальна нерівність у порівнянні з економічно успішними країнами; звільнення економічних сил, що посилюють нерівність у сфері зайнятості, у питаннях продуктивності праці, матеріального благополуччя тощо.

Глобалізація, що почалася, чітко розмежувала світ на центр і периферію. Вона рухається насамперед у найбільш розвинені частини світу: саме тут зосереджені всі ТНК, виробляється левова частка валового внутрішнього продукту, сконцентровані всі фінансові корпорації, що обслуговують світову економіку. Тут найрозвиненіші і потужні у всіх відносинах держави, зацікавлені в глобалізації та здатні рухати її у всіх сферах життя, тут же утворюється найбільша частина забруднень довкілля. Наростаючий розрив між бідними та багатими країнами посилює міграційний тиск на останні й робить все більш нетерпимим збереження на планеті голоду, злиднів та відсталості. Прорив глобалізації до держав третього світу підриває традиційні відносини, породжує конфлікти, які вже не піддаються врегулюванню без втручання світової спільноти.

Глобалізація господарської діяльності в теорії при досконалій конкуренції, рівності умов позитивно впливає на розвиток економіки окремих країн та всього світу. Вважається, що завдяки цьому процесу досягається економія на масштабі виробництва, більш ефективно розміщуються фактори виробництва у світі, стають більш доступними досягнення науки та техніки. На практиці, як показав досвід 80--90-х років XX ст., вигоди від глобальної господарської діяльності, знаряддям якої виступають ТНК, дістаються провідним розвиненим країнам. Не дивно, тому що вплив англосаксонського економічного мислення "в наявності". У політичному відношенні глобалізація виступає інструментом держав, що ведуть в економічному відношенні, для вирішення завдань зміцнення своїх домінуючих позицій.

Концепція глобалізації включає положення про наявність єдиної держави, здатної діяти глобально та має світові інтереси у всіх найважливіших сферах. Різко загострюючи конкуренцію на національних ринках, глобалізація не дає зміцніти господарствам менш розвинених країн. Транснаціональні корпорації прагнуть підкорити соціальну спрямованість національного розвитку, що позначається на соціальній обстановці у всіх країнах -- у країнах базування ТНК та у приймаючих країнах. Одним з наслідків цього є подальше зниження впливу на ринку праці організованої робочої сили. Світове господарство потребує вільного ринку праці, але він переважно створюється не за рахунок свободи пересування робочої сили між країнами, а внаслідок вільного вибору ТНК найкращих їм умов використання робочої сили. Для розвинених країн головний вплив глобалізації виявляється у тиску на зайнятість малокваліфікованих робітників.

Глобалізація економічних систем, що супроводжується посиленням відкритості національних господарств, сприяє ТНК швидко переводити з одного центру до іншого величезні фінансові кошти, вкидаючи ослаблені національні економіки у стан фінансових криз.

Геополітики та націоналісти вбачають у глобалізації лише форму світового панування США, що склалася до кінця XX ст. внаслідок зникнення колишньої другої наддержави -- СРСР, у трансформації біполярного світу на монополярний. Інші бачать у глобалізації обумовлений об'єктивними причинами процес світового розвитку, що мало залежить (або зовсім не залежить) від егоїстичних спонукань окремих країн, крім США.

Нарешті, треті вважають, що має місце поєднання об'єктивної динаміки світового розвитку із чітко заявленими претензіями США на лідерство (а по можливості і -- пряме домінування) у ньому. Розглянемо їх.

1. Якщо "глобальний світ" -- це не більше ніж ширма для позначення світового панування США, то всі інші держави можуть існувати в такій системі лише у підпорядкованому положенні. Не володіючи економічним потенціалом, щоб прямо протистояти тиску та диктату США, такі держави не повинні бути зацікавлені і в тому, щоб надмірно включатися до процесів глобалізації. Отже, повинні стримано ставитись до політичного закріплення глобалізації як світопорядку, саботувати його формування та функціонування.

2. Якщо ж глобалізація -- це обумовлений об'єктивними причинами процес світового розвитку, то в інтересах будь -- якої країни якомога раніше увійти до нього, зайняти в ньому значуще для себе місце і використовувати можливості, що відкриваються глобалізацією з метою розвитку. Така зацікавленість країн у глобалізації не лише законна, вона закономірна і більш необхідна. Звичайно, світ не був би при цьому вільним від конфліктів, у ньому ще довго зберігалося б фактичне лідерство США, але він принципово відрізнявся б від описаної вище "моделі" панування однієї держави.

3. Нарешті, поєднання більш менш вираженого домінування США з тими елементами глобалізації, що зумовлені об'єктивним перебігом історичного розвитку, ставило б більшість країн світу перед необхідністю якось обмежити імперсько-егоїстичні домагання США та одночасно сприяти процесам глобалізації у тій частині, яка найбільш відповідала б інтересам конкретних держав.

Третій підхід, який виходить із того, що глобалізація спричинена об'єктивними причинами і в той же час вигідна США та групі "країн -- олігархів", видається найточнішим. Техносфера служить матеріальною основою глобалізації, тому що виникає на базі міжнародного поділу праці, кооперації, інтернаціоналізації різних видів діяльності. Вона викликає до життя та розвиває нові глобально взаємопов'язані види діяльність у всіх сферах економіки, науки, культури; породжує необхідні їй фінансові потоки, не зупиняючись перед державами; народжує свої специфічні екологічні та інші глобальні наслідки. В результаті глобалізації формується ієрархія країн за їхнім місцем у системі функціональних зв'язків із зовнішнім світом; змінюється місце держави у всьому комплексі відносин, вбудовуючи його в нову систему глобальних відносин зв'язків та залежностей, розмиваючи традиційний суверенітет держави та доповнюючи її регуляцією по "вертикалі": регіон -- держава -- міждержавна інтеграція -- глобалізація.

Необхідно констатувати, що глобалізація світового господарства -- процес складний, суперечливий, багатовекторний. Як політики, так і науковці, остаточно не усвідомили його роль у розвитку людської цивілізації. Існує значна різноманітність оцінок наслідків глобалізації світової економіки.

Одні економісти з розвитком цього історичного процесу пов'язують можливість розв'язання глобальних соціально-економічних проблем, забезпечення гармонізації інтересів розвинених та країн, що розвиваються, сталий розвиток всієї глобальної системи, досягнення рівноваги між суспільством та природним середовищем.

Але багато економістів дотримуються і протилежних оцінок наслідків глобалізації. Найбільш характерною є така: "Ідея глобалізації... є лише лукаво завуальованою установкою західного світу, який реально очолюється олігархами, на підпорядкування всієї планети та можливість експлуатувати більшу частину людства у своїх інтересах. Для реалізації своїх цілей олігархи укладають явні та таємні спілки, утворюючи певною мірою "братство", яке претендує на роль вершителя долі країн та народів планети".

Чимало науковців відзначають вкрай негативні наслідки відкритості національної економіки, що є однією з основних ознак інтенсифікації процесів глобалізації.

Найбільш концентровано таку оцінку глобалізації дано у висновках лауреата Нобелівської премії Мориса Алле. На основі аналізу класичної теорії порівняльних переваг, критичної оцінки її основних положень М. Алле приходить до висновку, що в сучасних умовах вільна торгівля у світовому масштабі, як провідна характеристика відкритості економіки може мати лише негативні наслідки. Самим суттєвим серед них є відносне зниження оплати праці та значне зростання безробіття.

Не ідеалізуючи і позитивні результати глобалізації, не можна також погодитись із твердженнями про те, що йдеться не про закономірний історичний процес розвитку світової економіки, а про наслідки дій верхівки фінансової олігархії. Водночас не можна стверджувати, що глобалізація -- це панацея від усіх економічних негараздів. Процеси включення економік окремих країн у світове господарство є вкрай складними за змістом, суперечливими за наслідками і потребують зваженого, неупередженого аналізу та підготовки відповідних наукових висновків та рекомендацій.

Багато іноземних та вітчизняних економістів справедливо відзначають загострення, під впливом процесів глобалізації, проблем у соціально-трудовій сфері, проявом яких є зростання безробіття, поглиблення розшарування між багатими та бідними, ослаблення традиційних моральних зв'язків, зростання десолідаризації суспільства тощо.

Суперечливим за наслідками є вплив глобалізації на стан ринку праці. Фахівці Науково -- дослідного інституту соціального розвитку при ООН, визнаючи неоднозначність та суперечливість впливу глобалізації на соціально-трудову сферу, зазначають: "Відкриваючи нечувані можливості одним людям і цілим країнам, ті ж глобалізаційні сили відіграють не останню роль у зростанні зубожіння інших людей та країн, їхньої невпевненості у завтрашньому дні, у послабленні соціальних інститутів та систем соціального захисту, у розмиванні традиційних особистісних та громадських цінностей".

Під впливом лібералізації зовнішньої торгівлі, розширення меж відкритості національних товарних та фінансових ринків, зростання конкуренції між товаровиробниками відбуваються суттєві зміни у структурі та масштабах зайнятості. Дедалі більше розширюються можливості перенесення виробництва, а разом із ним -- і робочих місць, -- до інших країн, і, насамперед, у країни з дешевшою робочою силою. Безумовні переваги тут мають компанії розвинених країн, що виробляють конкурентоспроможну продукцію, мають можливість впливати на політичні рішення урядів країн світу, що диктують їм умови. Слід зазначити, що негативні наслідки глобалізації на ринку праці відчувають не лише країни, що розвиваються. Не є винятком погіршення ситуації у певних сегментах ринку праці в країнах із розвиненою ринковою економікою.

Вплив глобалізації на стан ринку праці наочно демонструє приклад нашої країни. Тут реальністю є вимивання з національного ринку праці робочих місць із вищою та середньою освітою, погіршення перспектив зайнятості у галузях, які можуть і мають стати пріоритетними, зростання незатребуваності накопиченого людського капіталу, погіршення перспектив зайнятості у високотехнологічних галузях, створення робочих місць, що погіршують професійно-кваліфікаційну структуру зайнятості тощо.

Інтеграція -- це дія, або процес, що має своїм результатом, цілісність; об'єднання, поєднання, відновлення єдності; сторона процесу розвитку, пов'язана з об'єднанням у ціле різнорідних елементів та елементів. Інтеграція -- це об'єднання економічних, політичних, державних та громадських інститутів у рамках регіону, країни, світу [8].

ВИСНОВКИ З ДАНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ І ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ РОЗВІДОК У ДАНОМУ НАПРЯМІ

Глобалізація -- об'єктивний історичний процес. Але цей процес аж ніяк не безпроблемний. Він має як позитивні, так і негативні наслідки. Глобалізація насамперед зміцнює позиції індустріально розвинених країн, дає їм додаткові переваги. Вона створює реальну тенденцію завоювання світового господарства транснаціональними корпораціями та міжнародними фінансовими конгломератами, причому у своїх корисливих інтересах, аж ніяк не на користь абстрактного "глобального" суспільства. Таким чином, глобалізація -- реальність сучасного суспільства і є комплексним процесом, що впливає на різні сфери функціонування суспільства, впливає на формування світової економіки з єдиним ринком, у якому вільно переміщуються капітал, товари, послуги та робоча сила.

Процес глобалізації міжнародної економіки не оминає і Україну, яка поступово займає своє місце в системі нових міжнародних економічних відносин та активно впливає на всі аспекти економічного розвитку України. Потенціал України для участі у глобальних ринках достатньо високий, але він має як позитивні, так і негативні наслідки.

Щодо процесу європейської інтеграції -- то він буде тривалим та непростим. Між іншим, інтеграція до Європи означає зростання відкритості національної економіки та конкуренції із боку фірм Європейського Союзу. При цьому неминучі досить болючі наслідки для окремих секторів виробництв та навіть регіонів, але, на превеликий жаль без цього неможливо сформувати національну стратегію подальшої інтеграції у світовий економічний простір. Проте потенційні досягнення та переваги європейської інтеграції перевищують можливі втрати та ризики.

ЛІТЕРАТУРА

1. Безпека та конкурентоспроможність економіки України в умовах глобалізації. Монографія. Власюк О. С., Мокій А. І., Іляш О. І. та ін.; за ред. Власюка О. С. Київ: НІСД. 2017. 384 с.

2. Белоус О., Лукьяненко Д. Глобализация и безопасность развития. К.: КНЭУ. 2021. 733 с.

3. Гірман А. П., Гвоздов Б. Ю., Брусенцева А. С. Формування стратегії розвитку України в умовах глобалізації. Регіональні студії. № 24. 2021. С. 116--122. URL: https:// dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/ 39530/1/Ф0РМУВАННЯ%20СТРАТеГІЇ^ (дата звернення 03.03.2022).

4. Диба О., Осадчий Є. Вплив глобалізації на соціально-економічний стан України. Ринок цінних паперів в Україні. 2014. № 7. С. 19--28.

5. Ковальова Г. П., Даніл'ян В. О. Україна у світових глобалізаційних процесах: виклики і відповіді. Науковий вісник. Серія "Філософія". Харків: ХНПУ. 2015. Вип. 45 (частина І). С. 229 -- 241.

6. Кравченко Т. И., Миронов В. С. Интеграция Украины в современную мирохозяйственную систему. Международная экономика. Донецк: Родник. 2001. С. 89--97.

7. Макогон Ю. В., Орехова Т. В. Глобализация и Украина в мировой экономике. Д.: ДонНУ. 2004. 478 с.

8. Піскун А. В. Основні макроекономічні пропорції України. Статистичні методи оцінки соціально-економічного розвитку країни і регіонів. Міжнародна науково-практична конференція "Наукові проблеми господарювання на макро-, мезо-- та мікроекономічному рівнях" (Одеса 22--23.04.2015). Одеса: ОНЕУ. 2015. С. 37--40.

9. Ткаченко С. Є. Аналіз сучасних процесів світової економічної глобалізації. Український журнал прикладної економіки. 2019. Том 4. № 4. С. 23--31.

10. Філіпенко А. Міжнародна економічна інтеграція: сучасний теоретичний дискурс. Науковий вісник Дипломатичної академії України. 2016. Вип. 23 (3). С. 54--61.

11. Top 50 countries in the Globalization Index 2021. URL: https://www.statista.com/ statistics/ 268168/ globalization-index-by-country/ (дата звернення 18.02.2022).

12. KOF Index of Globalisation. URL: https:// kof.ethz.ch/ en/ forecasts-and-indicators/indicators/kofglobalisation-index.html (дата звернення 28.04.2022).

13. Levitt Th. (1983), The Globalization of Markets. N. Y.

REFERENCES

1. Vlasiuk, O. S. Mokij, A. I. and Iliash O. I. (2017), Bezpeka ta konkurentospromozhnist' ekonomiky Ukrainy v umovakh hlobalizatsii [Security and competitiveness of Ukraine's economy in the context of globalization], NISD, Kyiv, Ukraine.

2. Belous, O. and Luk'ianenko, D. (2021), Hlobalyzatsyia y bezopasnost' razvytyia [G lobalization and safety of development], KNEU, Kyiv, Ukraine.

3. Hirman, A. P. Hvozdov, B. Yu. and Brusentseva, A. S. (2021), "Formation of Ukraine's development strategy in the context of globalization", Rehional'ni studii, vol. 24., pp. 116 -- 122, available at: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/ bitstream/lib/ 39530/1/ФОРМУВАННЯ%20СТРАTEOLpdf, (Accessed 3 March 2022).

4. Dyba, О. and Osadchyj, Ye. (2014), "The impact of globalization on the socio -- economic situation in Ukraine", Rynok tsinnykh paperiv v Ukraini, vol. 7, pp. 19--28.

5. Koval'ova, H. P. and Danil'ian, V. O. (2015), Naukovyj visnyk. Seriia "Filosofiia", Kharkiv, KhNPU, vol. 45, no. I, pp. 229--241.

6. Kravchenko, T. I. and Mironov, V. S. (2001), "Integration of Ukraine into the modern world economic system", Mezhdunarodnaya ekonomika [International economics], Doneck, Rodnik, pp. 89--97.

7. Makogon, Yu. V. and Orehova, T. V. (2004), Globalizaciya i Ukraina v mirovoj ekonomike [Globalization and Ukraine are in a world economy], DonNU, Doneck, Ukraine.

8. Piskun, A. V. (2015), "The main macroeconomic proportions of Ukraine. Statistical methods for assessing the socio-economic development of countries and regions", Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiia. Naukovi problemy hospodariuvannia na makro-, mezo-- ta mikroekonomichnomu rivniakh [International scientificpractical conference "Scientific problems of management at the macro-, mesoand microeconomic levels"], ONEU, Odesa, Ukraine, 22.04. -- 23.04.2015, pp. 37--40.

9. Tkachenko, S. Ye. (2019), "Analysis of modern processes of world economic globalization", Ukrains'kyj zhurnal prykladnoi ekonomiky, vol. 4, no. 4, pp. 23--31.

10. Filipenko, A. (2016), "International economic integration: modern theoretical discourse", Naukovyi visnyk Dyplomatychnoi akademii Ukrainy, vol. 23 (3), pp. 54--61.

11. Statista (2022), "Top 50 countries in the Globalization Index 2021", available at: https://www.statista.com/statistics/268168/globalization-index-by-country/ (Accessed 18 February).

12. KOF Swiss Economic Institute (2022), "KOF Index of Globalisation", available at: https://kof.ethz.ch/en/ forecasts-and-indicators/ indicators/kof-globalisationindex.html (Accessed 28 April 2022).

13. Levitt, Th. (1983), The Globalization of Markets, NY, USA.

Размещено на Allbest.ru