Українсько-польська міграція: особливості, виклики та перспективи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Українсько-польська міграція: особливості, виклики та перспективи

Дугієнко Наталя Олександрівна кандидат економічних наук, доцент кафедри міжнародної економіки, природних ресурсів і економіки міжнародного туризму; Чорна Ганна Віталіївна студентка 2го курсу магістратури, економічний факультет, Запорізький національний університет

Анотація

Початок війни в Україні кардинально змінив міграційну ситуацію в багатьох країнах Центральної та Східної Європи. Серед них Польща відіграє найважливішу роль, де близько 6 мільйонів українців покинули зону бойових дій, які прибули до Польщі в період з 24 лютого до початку вересня 2022 року. Громадяни України лідирують за статистикою в'їзду, поселення, віз, осіб, які працюють та навчаються в Польщі, які звертаються за отриманням польського громадянства. Соціальні та економічні зв'язки, які вибудовувалися роками через економічну міграцію, а також культурна та географічна близькість наших країн, роблять Польщу місцем, де можна розраховувати на надійний притулок, допомогу та підтримку для тих, хто тікає від війни.

Важко передбачити майбутнє українських біженців війни в Польщі. Їхня кількість, як і кількість людей, які повертаються в Україну, залежить головним чином від подій війни та майбутньої відбудови країни. Крім того, можливе врахування інших критеріїв при визначенні окремих сценаріїв (наприклад, політика ЄС щодо вступу України до союзу). Кожен третій біженець з України заявляє, що залишиться в Польщі довше, а це означає, що їхній приплив може підтримувати польський ринок праці в довгостроковій перспективі.

Проте слід мати на увазі, що нинішній приплив військових біженців з України також матиме довгострокові наслідки для Польщі та викликає запитання щодо майбутніх подій і проблем, пов'язаних із перебування громадян України в Польщі, це потребує термінових заходів щодо забезпечення доступності, зокрема соціальних послуг.

У перспективі найближчих місяців (або можливо років) кількість емігрантів з України в Польщі буде значно вищою, ніж на початку 2022 року. Це вимагає зважених дій з боку державних інституцій. Польщу слід сприймати як нову країну мігрантів в Європі, а також у світовому контексті.

Ключові слова: міграція, війна, біженці, міграційний баланс, PESEL, еміграція, трудова міграція.

Abstract

From Ukraine to Poland: war and migration, challenges and prospects

Duhiienko Natalia Oleksandrivna PhD in Economics, associate of professor, Department of International Economics, Natural Resources and Economics of International Tourism; Chorna Hanna Vitaliivna 2nd year master's student , Department of Economics, Zaporizhzhia National University

The outbreak of war in Ukraine has changed the migration situation in many Central and Eastern European countries. Among them, Poland plays an important role, where about 6 million Ukrainians left the war zone, arriving in Poland between 24 February and early September 2022. Ukrainian citizens lead in statistics on entry, settlement, visas, persons working and studying in Poland and also who apply for Polish citizenship. The social and economic ties forged over the years as a result of economic migration, as well as the cultural and geographical proximity of our countries, make Poland a safe haven for those fleeing the war.

It is difficult to predict the future of Ukrainian refugees in Poland. Their numbers, as well as the number of people returning to Ukraine, depend mainly on the events of the war and the future reconstruction of the country. In addition, other criteria (for example, the EU policy on Ukraine's accession to the union) can be taken into account in determining individual scenarios. Every third Ukrainian refugee says he will stay longer in Poland, which means that their influx can support the Polish labor market in the long term.

However, it should be borne in mind that the current influx of military refugees from Ukraine will also have long-term consequences for Poland and raises questions about future developments and problems related to the stay of Ukrainian citizens in Poland. This calls for urgent measures to ensure accessibility, in particular of social services.

In the future months (or possibly years) the number of immigrants from Ukraine in Poland will be significantly higher than in early 2022. This requires measured action by State institutions. Poland should be perceived as a new immigration country in Europe as well as in the global context.

Keywords: migration, war, refugee, migration balance, PESEL, emigration, labour migration.

Постановка проблеми

Нещодавній потік українців, які біжать із зон бойових дій до Польщі, безумовно, є безпрецедентною подією. Проте є кілька чинників, які пояснюють чому Польща є основною країною призначення, і допомагають прогнозувати та розуміти розвиток української міграції та присутність українців у польському суспільстві у майбутньому. Слід мати на увазі, що нинішній приплив військових біженців з України матиме довгострокові наслідки для Польщі, та потребує термінових заходів щодо забезпечення доступності, зокрема соціальних послуг.

Важливо відмітити, що наявний притік емігрантів з України до Польщі на практиці відбувався без послідовної та чітко сформульованої міграційної політики. Окремі уряди намагалися створити документ, який мав би стратегічний статус. Зокрема, такий документ було прийнято у 2012 році, але скасовано урядом, який прийшов до влади у 2015 році, не замінивши його новим і до сьогоднішнього дня. Можна дійти невтішного висновку, що міграційна політика Польщі, має дуже розосереджений характер.

Повномаштабна війна, яка була розв'язана Росією проти України у лютому 2022 році, призвела до наймасштабнішої міграції біженців в Європі після Другої Світової війни. Приплив військових біженців явно викликає питання про майбутні події та проблеми, пов'язані з присутністю громадян України у Польщі у сферах соціальних послуг, медичної системи, системи охорони здоров'я та звісно на ринку праці.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аспекти формування міграційної політики, питання працевлаштування в Польщі, загальна ситуація на ринку праці, міграція через війну та її подальші наслідки, всі ці питання були висвітлені у працях таких українських та іноземних дослідників як Л. Філіпчук, О. Сирбу, O. Марек, M. Душчик, K. Матушик.

Мета статті - дослідження викликів та перспектив, що виникли та можуть виникнути внаслідок масового потоку біженців з України до Польщі через початок повномасштабної війни.

Виклад основного матеріалу

Початок війни в Україні кардинально змінив міграційну ситуацію в Центральній та Східній Європі. Серед них Польща відіграє найважливішу роль, де близько 6 мільйонів людей покинули зону бойових дій, які прибули до Польщі в період з 24 лютого до початку вересня 2022 року. Цей потік біженців від війни явно викликає запитання щодо майбутніх подій і проблем, пов'язаних із перебування громадян України в Польщі. Все це потребує твердих і зважених дій з боку державних інституцій.

Масовий виїзд українців, які біжать із зон бойових дій до Польщі, безумовно, є безпрецедентною подією. Важливо відзначити, що лише близько дев'яти років тому Польща ще не була країною імміграції. Навпаки, через масову мобільність на Захід після 2004 р. міграційний баланс країни був явно негативним [1, с.151-169]. Ця картина значно змінилася після 2014 року, тобто, після початку війни на сході України. За дуже короткий час Польща стала європейським лідером за кількістю нових посвідок на проживання та навіть світовим лідером із сезонної іноземної робочої сили.

Є кілька структурних характеристик недавньої (до війни 2022 р.) міграції з України до Польщі, які є дуже важливими в контексті недавнього припливу населення:

• Ще до війни у Польщі працювала/проживала значна група українців, яку можна оцінити приблизно у 1,35 мільйона осіб (за даними ЦСУ);

• Українські емігранти явно домінували за всіма можливими каналами припливу на польський ринок праці (декларації - 88%, дозволи на роботу - 71%, дозволи на сезонну роботу - 98% за період 2018-2021 рр.);

• Міграція з України, була рівномірно розподілена по країні, ніж у період до 2014 року, при цьому емігранти присутні майже у всіх регіонах Польщі (з ще кількома важливими центрами концентрації - великими агломераціями);

• Завдяки специфічним формам міграції, тобто тимчасовій чи навіть круговій мобільності між Україною та Польщею, дві країни були пов'язані добре розвиненими транспортними шляхами;

• Незважаючи на дедалі ширшу присутність українців на польському ринку праці, масштаби економічної та соціальної/культурної напруженості залишалися на відносно низькому рівні; це можна пояснити здебільшого дуже позитивними змінами в економіці Польщі та процвітаючим ринком праці (з найнижчим рівнем безробіття, зареєстрованим з моменту системних змін у 1989 р.) [2, с.53-68].

Важливо відзначити, що суттєвий приплив емігрантів до Польщі на практиці відбувався без послідовної та чітко сформульованої міграційної політики. Окремі уряди намагалися створити документ, який мав би стратегічний статус. Зокрема, такий документ було прийнято у 2012 році, але скасовано урядом, який прийшов до влади у 2015 році, не замінивши його новим. Як наслідок, перед війною 2022 р. та масовим припливом військових біженців з України у Польщі не було спільної інтеграційної політики (за винятком заходів, присвячених біженцям).

Повномасштабна війна, яка була розв'язана Росією проти України у лютому 2022 році, призвела до наймасштабнішої міграції біженців в Європі після Другої Світової війни. За перші два місяці польський кордон перейшло майже 3 мільйона біженців (рис.1), із яких більше ніж 95% були громадянами України. Рисунок 1 відображає масштаб прикордонного руху між Україною та Республікою Польща та показує на різке підвищення масштабів мобільності дві-три неділі після початку війни [3].

Приплив військових біженців явно викликає питання про майбутні події та проблеми, пов'язані з присутністю громадян України у Польщі, також він має одну дуже важливу особливість. На тих, хто перетинає кордон України з країнами-членами ЄС та Молдовою, одразу поширюються положення Директиви про тимчасовий захист, яка надає їм численні права. Загалом це робить статус військових біженців з України схожим, але не таким, як у громадян ЄС з погляду на право на вільне пересування осіб. Вперше в історії ЄС положення Директиви було реалізовано на практиці.

Рис.1 Сукупна кількість людей, які перетнули польський кордон із охопленої війною України станом на вересень 2022 [5]

Оцінки на основі даних про перетин кордону можуть бути доповнені ранньою інформацією про процес реєстрації, оскільки очікується, що українці будуть реєструватися для отримання польського посвідчення особи (PESEL), необхідного для доступу до громадських товарів та послуг. З кінця лютого до липня 2022 року в системі для отримання PESEL зареєструвалися 1 мільйон 225 тисяч українців, у тому числі понад 48% дітей (особи віком 0-18 років, більшість із них віком 3-14 років), 42% жінок (у працездатному віці), приблизно 4% літніх людей (старше 65 років) та 6% чоловіків. Місця реєстрації чітко відображають розташування найбільших польських агломерацій, з яких найважливішу роль відіграють Мазовецьке воєводство, Сілезьке та Нижньосілезьке. Однак ця система підрахунку дає не найточніші показники, адже частина українців може продовжувати жити у Польщі без отримання номера PESEL, наприклад, розраховуючи на швидке повернення до України, що спостерігається переважно у прикордонних районах. Також можуть бути українці, які отримали номер PESEL і повернулися додому [4].

Довготривале перебування біженців війни в Польщі, породить численні виклики у сфері соціальних послуг, які повинні бути готові обслуговувати більшу кількість людей. У будь-якому випадку ключовим завданням є забезпечення житлової інфраструктури. Виходом із ситуації був би переїзд в межах ЄС, в межах Польщі та будівництво модульних житлових масивів. За відсутності негайних дій або у разі додаткового напливу біженців з війни буде необхідно будувати великі центри тимчасового перебування.

У екстремальній ситуації опіки та освіти можуть потребувати до 1 мільйона дітей. Без цього важко очікувати, що більшість матерів або членів родини, які виконують функції догляду, зможуть працювати. Більшість українських дітей продовжуватимуть навчатися за українською програмою, метою уряду та місцевого самоврядування повинно стати, з одного боку, створення інфраструктури для дистанційного навчання, а з іншого - визнання кваліфікації українських вчителів, які проживають у Польщі, створення українських шкільних класів, зокрема у великих містах. Створення підготовчих класів для підготовки українських дітей до вступу наступного року до польських шкіл. Оскільки українські діти починають школу на рік раніше, ніж польські діти, провести рік у підготовчому класі не повинно бути серйозною проблемою.

Система охорони здоров'я для біженців, які, очевидно, потребують тієї чи іншої медичної допомоги, буде обмежена. Слід зазначити, що є певна частка людей які є незареєстрованими в системі, тому їх відсоток може бути вищим, ніж передбачалося. Водночас польська система охорони здоров'я сильно постраждала від пандемії, і багато людей відклали надання медичної допомоги. Тим часом ще 1 -2 мільйони людей тепер мають право користуватися системою, це призведе до збільшення черги до лікарів. Можливо, буде необхідно звернутися за підтримкою до інших держав-членів, щоб вони допомогли зі стабілізацією ситуації, направили своїх лікарів до Польщі на певний період [6].

Вирішення проблем комунікації та спілкування також буде мати вирішальне значення. Присутність українців на польському ринку праці була значною ще в передвоєнний час. Тому можна припустити, що проблем з працевлаштуванням ще кількох сотень тисяч людей бути не повинно. Та на жаль, це дуже оптимістичний сценарій. Данна міграційна хвиля складається переважно з жінок з дітьми, тоді як до війни українців працювали в Польщі радше за чоловічими професіями. Таким чином, країна може мати справу з класичною непристосованістю кваліфікацій до потреб ринку праці. Це вимагатиме дуже високої активності служб зайнятості, які повинні будуть підготувати пропозиції з навчання та перепідготовки з урахуванням професійного профілю українців.

Також дуже важливим є запобігання конфліктам, які можуть виникнути між українцями та поляками. Такий великий приплив іноземців, що впливає на повсякденне життя приймаючого суспільства, потенційно може спричинити конфлікти. Хоча в короткостроковій перспективі через унікальність ситуації цього можна легко уникнути, у середньостроковій і довгостроковій напруженість точно виникне. Тому до біженців війни слід ставитися так само, як до поляків, тобто, деякі необхідні інструменти, такі як доступ до соціальних послуг, мають вирішувати лише дефіцити, а не створювати преференції для біженців війни з України. Тут також дуже важлива роль уряду у започаткуванні соціальних кампаній і плануванні допомоги таким чином, щоб обмежити суперечки та протиріччя з поляками. Слід очікувати, що з часом зростатиме напруга в різних сферах. Особливо люди, які користуються державними послугами, можуть відчути погіршення рівня життя через наявність значної кількості біженців від війни, які також матимуть право на державну підтримку. Подібна ситуація також може мати місце на ринку праці з можливими негативними наслідками, особливо в місцевому масштабі. Ці ризики слід виявляти, контролювати та розглядати за допомогою добре розробленої державної політики, включаючи комунікаційні кампанії.

біженець польша війна комунікація

Висновки

Отже, в перспективі найближчих місяців та років кількість мігрантів з України в Польщі буде значно вищою, ніж на початку цього року. Суттєвий приплив емігрантів до Польщі на практиці відбувався без послідовної та чітко сформульованої міграційної політики. Все це вимагає більш твердих і зважених дій з боку державних інституцій.

Довготривале перебування біженців війни в Польщі, породить численні виклики у сфері соціальних послуг, медичної системи, системи охорони здоров'я та звісно на ринку праці. Тобто, Польщу слід сприймати як нову імміграційну країну в Європі, а також у світовому контексті.

Література

1. Марек O. Міграційний перехід у Польщі // Огляд міграції Центральної та Східної Європи №10(2) 2021, с. 151-169.

2. Душчик, M., Матушчик K. Працевлаштування іноземців у Польщі та ситуація на ринку праці // Огляд міграції Центральної та Східної Європи №7(2) 2018, с. 53-68.

3. Філіпчук Л., Сирбу О. Вимушена міграція і війна в Україні // Cedos.

4. Міністерство сім'ї, праці та соціальної політики.

5. Statista. Загальна кількість осіб, які перетнули кордон Польщі з охопленої війною України станом на вересень 2022 року.

6. Душчик M., Качмарчик P. Війна та міграція: нещодавній приплив з України до Польщі та можливі сценарії на майбутнє // CMR Spotlight №4 (39) 2022

References

1. Marek O. (2021). M^radlm] peredd u Pol'shh [Migratory transition in Poland]. Ogljad migracii Central'no'i ta Shidno'i Єугврі - Central and Eastern European Migration Review, 10(2) 2021, 151-169 [in Ukrainian].

2. Dushchik M., Matushchik K. (2018). Pracevlashtuvannja mozemdv u Pol'shh ta situadja na rinku prad [Employment of foreigners in Poland and the situation on the labor market]. Ogljad migracit Central'no'i ta Shidno'i Єvropi - Central and Eastern European Migration Review, 7(2) 2018, 53-68 [in Ukrainian].

3. Fіlіpchuk L., Sirbu O. (2022). Vimushena mraca і vijna v Ukra'id [Forced migration and war in Ukraine]. [in Ukrainian].

4. Mіnіsterstvo sіm'ї, prad ta sodal'noi' polttiki [Ministry of Family, Labor and Social Policy]. psz.praca.gov.pl Retrieved from https://psz.praca.gov.pl/rynek-pracy/statystyki-i-analizy [in Ukrainian].

5. Statista. Zagal'na kb^st' osft, jaW peretnuli kordon Pol'shh z ohopleno'i vijnoju Ukra'ini stanom na veresen' 2022 roku [Statistics. The total number of people who crossed the border of Poland from war-torn Ukraine as of September 2022]. [in Ukrainian].

6. Dushchik M., Kachmarchik P. (2022). Vijna ta mіgracіja: neshhodavny pripliv z Ukrami do Pol'shh ta mozhlrn scenarn na majbut [War and migration: recent influx from Ukraine to Poland and possible scenarios for the future]. CMR Spotlight - CMR Spotlight, 4(39) 2022 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru