Становлення міжнародно-правових засад розвитку електронного сільського господарства
Проблеми цифровізації сільського господарства. Розвиток міжнародно-правового регулювання такого напряму, як "e-Agriculture" з урахуванням загальносвітових тенденцій розвитку міждержавних економічних відносин у сфері забезпечення продовольчої безпеки.
Рубрика | Международные отношения и мировая экономика |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 22.01.2023 |
Размер файла | 18,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Становлення міжнародно-правових засад розвитку електронного сільського господарства
Сергій Дмитрович Білоцький, доктор юридичних наук, професор, професор; Ігор Миколайович забара, кандидат юридичних наук, доцент, доцент Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Резюме
У статті розглядаються питання розвитку міжнародно-правового регулювання інформаційних відносин, зокрема становлення і подальшого розвитку міжнародно-правових засад цифровізації сільського господарства. Зміни, викликані впровадженням ІКТ в сферу сільського господарства, зокрема за напрямом «e-Agriculture» (електронне сільське господарство), які пов'язані із цифровізацією сільського господарства (D4Ag), на думку авторів, насамперед спрямовані на забезпечення продовольчої безпеки і запобігання голоду, а також на пом'якшення наслідків стихійних і антропогенних лих, порушення продовольчих ланцюжків, соціально-економічних та інших криз, конфліктів і транскордонних загроз, захворювань і екологічної шкоди.
Автори доходять висновку, що розвиток міжнародно-правового регулювання такого напряму розвитку, як «e-Agriculture» (електронне сільське господарство), повинен враховувати наступне: а) загальносвітові тенденції розвитку міждержавних (передусім - економічних) відносин у сфері забезпечення продовольчої безпеки і ліквідації голоду; б) цифровізацію (і пов'язані з нею ризики) у якості одного з інноваційних рішень для вирішення світових проблем агропродовольчого сектору; в) необхідність врахування спектру питань «e-Agriculture» у комплексі із вирішенням інших світових проблем, а також необхідність у формуванні договірного й інституційного механізмів регулювання міжнародних економічних та інформаційних відносин, що враховували б останні світові тенденції розвитку.
Ключові слова: міжнародно-правове регулювання, Світовий саміт з інформаційного суспільства, «e-Agriculture», електронне сільське господарство, глобальне інформаційне суспільство.
Резюме
Становление международно-правовых основ регулирования развития электронного сельского хозяйства
Белоцкий С.Д., Забара И.Н.
В статье рассматриваются вопросы развития международно-правового регулирования информационных отношений, в частности становления и дальнейшего развития международно-правовых основ цифровизации сельского хозяйства. Изменения, вызванные внедрением ИКТ в сферу сельского хозяйства, в частности по направлению «e-Agriculture» (электронное сельское хозяйство), которые связаны с цифровизацией сельского хозяйства (D4Ag), по мнению авторов, в первую очередь направлены на обеспечение продовольственной безопасности и предотвращение голода, а также смягчение последствий стихийных, антропогенных и других катастроф, конфликтов и трансграничных угроз, заболеваний и экологического вреда.
Авторы приходят к выводу, что развитие международно-правового регулирования такого направления развития, как «e- Agriculture» (электронное сельское хозяйство), должно учитывать следующее: а) общемировые тенденции развития межгосударственных (в первую очередь экономических) отношений в сфере обеспечения продовольственной безопасности и ликвидации голода; б) цифровизацию (и связанные с ней риски) в качестве одного из инновационных решений для решения мировых проблем агропродовольственного сектора; в) необходимость учета вопросов «e-Agriculture» в комплексе с решением других мировых проблем, а также формирование договорного и институционного механизмов международных экономических и информационных отношений, которые бы учитывали мировые тенденции развития.
Ключевые слова: международно-правовое регулирование, Всемирная встреча на высшем уровне по вопросам информационного общества, «e-Agriculture», электронное сельское хозяйство, глобальное информационное общество.
Summary
Formation of the international legal framework for regulating the development of electronic agriculture
Sergiy Bilotsky, Igor Zabara.
The article discusses the development of international legal regulation of information relations, in particular, the formation and further development of the international legal framework for digitalization of agriculture. Changes caused by the introduction of ICT in the field of agriculture. In particular, in the direction of “e-Agriculture” (e-agriculture), which are associated with the digitalization of agriculture (D4Ag), according to the authors, are primarily aimed at ensuring food security and preventing hunger, as well as mitigating the consequences of natural, man-made and other disasters, conflicts and transboundary threats, disease and environmental harm.
The authors come to the conclusion that the development of international legal regulation of such a direction of development as “e-Agriculture” (electronic agriculture) should take into account the following: a) global trends in the development of interstate (primarily economic) relations in the field of food security and liquidation hunger; b) digitalization (and associated risks) as one of the innovative solutions for solving global problems of the agri-food sector; c) the need to take into account the issues of “e-Agriculture” in combination with the solution of other world problems, as well as the formation of contractual and institutional mechanisms of international economic and information relations, which would take into account global development trends.
Key words: international legal regulation, World Summit on the Information Society, “e-Agriculture”, e-agriculture, global information
Постановка проблеми
Сучасний світ стикається з багатьма проблемами, які здатні впливати на усі сторони людського життя, природне навколишнє середовище, загальнолюдські цінності. Світова агропродовольча система вже тривалий час знаходиться в стані, коли необхідно вирішувати проблеми забезпечення постійно зростаючого, старіючого і мігруючого населення планети шляхом його забезпечення продовольством як належної якості, так і у достатній кількості. Вирішення проблем забезпечення продовольством вже тривалий час здійснюється в умовах, коли відбувається зміна клімату, надмірна експлуатація природних ресурсів, деградація ґрунтів, які мають велике значення для виробництва сільськогосподарської продукції і забезпечення продовольчої безпеки. До цього додаються тягар неповноцінного харчування, зростання продовольчих втрат і харчових відходів, урбанізація і зменшення сільського населення.
У зв'язку з цим агропродовольчі системи потребують інноваційних рішень, одним із яких виступає впровадження цифрових технологій, що у свою чергу потребує правового регулювання.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Проблематиці розвитку електронного сільського господарства, як одного з напрямків побудови інформаційного суспільства, присвячено широкий спектр наукових робіт. Різні аспекти регулювання електронного сільського господарства виступали предметом дослідження вітчизняних і зарубіжних науковців, зокрема: С. Ассегаффа, М. Абалло, К. Бронсона, С. Диксит, С. Масиелло-Риоме, М. Маханта, Д. Пателя, С. Рудгарта, Г. Сивестера, П. Намисіко, Е. Фернандо, Н. Хеллера, А. Шукла та багатьох інших.
Значний внесок у дослідження різноманітних проблем, пов'язаних із цифрофізацією сільського господарства, продовжують здійснювати міжнародні організації та їх уповноважені й створені органи. Разом із тим варто зазначити, що ці дослідження спрямовані на досягнення Цілей сталого розвитку і зосереджуються переважно навколо організаційної, економічної, політичної, технологічної, етичної, національно-правової проблематики. Проте ґрунтовний аналіз спектру міжнародно-правових проблем цифровізації сільського господарства у доктрині міжнародного права ще чекає на дослідження.
Формулювання мети статті
Мета статті полягає у аналізі розвитку міжнародно-правового регулювання міжнародних інформаційних відносин, зокрема визначенні проблематики, питань становлення й подальшого розвитку міжнародно-правових засад цифровізації сільського господарства.
Виклад основного матеріалу
Одним з актуальних, важливих і таких, що зберігають потенційне значення напрямів сталого розвитку, в умовах формування інформаційного суспільства на базі інформаційно-комунікаційних технологій (далі - ІКТ), постало і залишається питання «e-Agriculture» - електронного сільського господарства1.
Запропоновані Світовим самітом з інформаційного суспільства (далі - ССІС) у 2003/2005 рр. Принципи, План дій, Зобов'язання і Програма Geneva Declaration of Principles. WSIS-03/GENEVA/DOC/0004; Geneva Plan of Action. WSIS-03/GENEVA/DOC/0005. були з часом доповнені Заявою ССІС+10 про виконання рішень ССІС та Концепцією ССІС на період після 2015 р.
Концепція ССІС на період після 2015 р. WSIS + 10 Statement on implementation of WSIS Outcomes and the WSIS + 10 Vision for WSIS Beyond 2015. передбачає у цьому питанні дотримання визначених загальних орієнтирів, що дають змогу державам не тільки планувати, розвивати та бачити власні досягнення в цілях забезпечення продовольчої безпеки і запобігання голоду, а й оцінювати власний розвиток порівняно з іншими державами.
Передбачається, що розвиток електронного сільського господарства Там само. здійснюватиметься шляхом:
a) «сприяння розвитку і реалізації національних стратегій електронного сільського господарства, спрямованих на інтеграцію ІКТ в розвиток сільських районів в цілях забезпечення продовольчої безпеки і ліквідації голоду;
b) заохочення співробітництва і спільного використання знань у секторі сільського господарства в цілях демонстрації і сприяння розвитку моделей, методик, передової практики і адоптації стандартів відкритого доступу і функціональної сумісності для ефективного і справедливого використання ІКТ, з тим щоб забезпечити сталий розвиток сільського господарства і сільських районів;
c) сприяння створенню і адаптації контенту, у тому числі і на місцевих мовах і з урахуванням місцевих умов, з надійних і таких, що викликають довіру джерел, в цілях забезпечення рівного і своєчасного доступу до знань в області сільського господарства для чоловіків і жінок, які не мають достатньо ресурсів, що займаються сільським, лісовим і рибним господарством у сільських районах;
d) активізація оволодіння цифровою грамотністю установами і співтовариствами у сільських та віддалених районах з урахуванням місцевих потреб і обмежень шляхом забезпечення відповідних можливостей навчання для усіх;
e) сприяння використанню ІКТ в цілях посилення потенціалу стійкості держав, співтовариств і окремих осіб для пом'якшення наслідків стихійних і антропогенних лих, порушення продовольчих ланцюжків, соціально-економічних та інших криз, конфліктів і транскордонних загроз, захворювань і екологічної шкоди, а також адаптації до них;
f) сприяння розвитку партнерства державного і приватного секторів у співробітництві з відповідними організаціями громадянського суспільства / неурядовими організаціями, кооперативами, організаціями фермерів, академічними організаціями, дослідними інститутами у сільськогосподарському секторі (включаючи лісівництво і рибальство) для використання відкритих для усіх, ефективних, доступних у ціновому відношенні і сталих послуг і ініціатив на базі ІКТ у розвитку сільського господарства і сільських районів, що буде сприяти широкомасштабному застосуванню ІКТ і розвитку стійких бізнес-моделей у сільському господарстві» Там само..
Міжнародними організаціями, уповноваженими розвивати співробітництво і координацію діяльності у сфері електронного сільського господарства визначені дві спеціалізовані установи ООН - Продовольча і сільськогосподарська організація (Food and Agriculture Organization, FAO) і Міжнародний союз електрозв'язку (International Telecommunications Union, ITU).
Враховуючи, що термін «сільське господарство» традиційно використовується в актах і публікаціях ФАО ФАО. 2018. Руководство по стратегии электронного сельского хозяйства. Будапешт. у широкому сенсі і охоплює рослинництво, тваринництво, молочне господарство, рибне господарство, лісове господарство та інші пов'язані галузі діяльності, в рамках ФАО було започатковано ще кілька ініціатив, спрямованих на реалізацію запропонованих Світовим самітом з інформаційного суспільства напрямів. А саме, механізми міждержавного співробітництва в рамках платформ: Глобального біоенергетичного партнерства, Ініціативи з глобального спостереження лісів, Глобального партнерства з ґрунтів, Глобального ринкового механізму у підтримці вирішення проблеми дефіциту води у сільському господарстві.
Разом з тим у комюніке від 19 січня 2019 р. за результатами 11 Берлінської конференції міністрів сільського господарства, присвяченій проведенню Всесвітнього форуму з продовольства і сільського господарства 2019 р. на тему «Цифровізація сільського господарства: «розумні»рішення для сільського господарства майбутнього», а також у комюніке від 18 січня 2020 р., прийнятому за результатами Всесвітнього форуму з продовольства і сільського господарства 2020 р. на тему «Ніхто не повинен голодувати! Торгівля як інструмент забезпечення безпечного, різноманітного та сталого харчування» - було надано високу оцінку зусиллям ФАО у питанні щодо заснування Міжнародної ради з цифрових технологій для виробництва продовольства і ведення сільського господарства (у останній редакції ФАО. 2020. Международная платформа по цифровым технологиям для производства продовольствия и ведения сельского хозяйства. - заснуванні при ФАО Міжнародної платформи з цифрових технологій для виробництва продовольства і ведення сільського господарства).
Передбачається, що зазначена платформа покликана:
I) сприяти координації та зміцненню зв'язків міжнародних форумів з сільського господарства із форумами з цифрової економіки у цілях підвищення обізнаності міжнародного співтовариства щодо проблематики цифровізації агропромислового сектору, а також
II) надавати консультативну підтримку урядам з питань політики, провідної практики, підготовки принципів щодо підвищення ефективності цифровізації у сільському господарстві та одночасного вирішення пов'язаних з нею соціально-економічних та етичних проблем Там само..
Разом із тим, у контексті міжнародно-правової проблематики, привертають увагу проблеми напряму «e-Agricul1ure» (електронне сільське господарство), пов'язані із цифровізацією сільського господарства (D4Ag) задля вирішення нагальних потреб, спрямованих передусім, зокрема, на:
- забезпечення продовольчої безпеки і запобігання голоду WSIS + 10 Statement on implementation of WSIS Outcomes and the WSIS + 10 Vision for WSIS Beyond 2015.;
- пом'якшення наслідків стихійних і антропогенних лих, порушення продовольчих ланцюжків, соціально-економічних і інших криз, конфліктів і транскордонних загроз, захворювань та екологічної шкоди Там само..
На нашу думку, майбутній розвиток міжнародно-правового регулювання такого напряму розвитку, як «e-Agriculture» (електронне сільське господарство), повинен враховувати наступне:
- загальносвітові тенденції розвитку міждержавних (насамперед - економічних) відносин у сфері забезпечення продовольчої безпеки і ліквідації голоду;
- цифровізацію (і пов'язані з нею ризики) у якості одного з інноваційних рішень для вирішення світових проблем агропродовольчого сектору;
- необхідність врахування спектру питань «e-Agricul1ure» (електронне сільське господарство) у комплексі із вирішенням інших світових проблем.
Становлення й розвиток міжнародно-правового регулювання на цьому напрямі вже орієнтується на кілька сфер, у яких вже визначені засади інституційного і договірного механізмів.
Інституційний механізм у сфері «e-Agricul1ure» почав складатися з форумів, які скликаються ООН та іншими міжнародними організаціями. Саме на них продовжує знаходити відображення колективного бачення складних питань і досягається консенсус. Саме міжнародні форуми - Світовий саміт з інформаційного суспільства (щорічно, з 2005 р.; нова назва - Форум ССІС при МСЕ), Всесвітній форум з продовольства і сільського господарства - сприяють наближенню позицій і координації дій на глобальному рівні.
Разом із тим традиційна діяльність ФАО і МСЕ доповнюється утворюваними для розв'язання конкретних завдань органами, зокрема Співтовариством з обміну практичним досвідом в області електронного сільського господарства (об'єднує 13000 членів з 170 держав світу); Комітетом із всесвітньої продовольчої безпеки; створюваній при ФАО Міжнародній платформі з цифрових технологій для виробництва продовольства і ведення сільського господарства. У свою чергу, діяльність МСЕ охоплює технічні питання - радіозв'язу, стандартизації та розвитку (на сьогодні, серед актуальних - питання Інтернету речей, блокчейн, великих даних, штучного інтелекту тощо).
Договірний механізм у сфері «e-Agricul1ure» ініціюється міжнародними організаціями через розробку керівних принципів діяльності. В якості прикладу можна зазначити розроблені ЮНКТАД Принципи відповідального інвестування у сільське господарство (2010 р.), Принципи відповідального інвестування в агропродовольчі системи (2014 р.) та іншими. Провідним напрямом виступає розробка міжнародних угод, які б враховували елементи глобальної платформної економіки, розвивали цифрове підприємництво, враховували питання цифровізації (в тому числі сільськогосподарських) підприємств в нових умовах формування прибутку, конкуренції, оподаткування і розвитку ринку праці та інші напрями.
цифровізація сільське господарство правовий
Висновки
Розглянувши питання формування міжнародно-правових засад розвитку електронного сільського господарства, в загальному контексті розвитку інформаційних відносин, варто відмітити наступне:
- зміни, викликані впровадженням ІКТ в сферу сільського господарства, зокрема за напрямом «e-Agricul1ure» (електронне сільське господарство), які пов'язані із цифровізацією сільського господарства (D4Ag), насамперед спрямовані на забезпечення продовольчої безпеки і запобігання голоду, а також на пом'якшення наслідків стихійних і антропогенних лих, порушення продовольчих ланцюжків, соціально-економічних та інших криз, конфліктів і транскордонних загроз, захворювань і екологічної шкоди;
- розвиток міжнародно-правового регулювання такого напряму розвитку, як «е-АфісиІІше» (електронне сільське господарство), повинен враховувати наступне: а) загальносвітові тенденції розвитку міждержавних (передусім - економічних) відносин у сфері забезпечення продовольчої безпеки і ліквідації голоду; б) цифровізацію (і пов'язані з нею ризики) у якості одного з інноваційних рішень для вирішення світових проблем агропродовольчого сектору; в) необхідність врахування спектру питань «e-Agriculture» у комплексі із вирішенням інших світових проблем;
- необхідність у формуванні договірного й інституційного механізмів регулювання міжнародних економічних та інформаційних відносин, що враховували б останні світові тенденції розвитку. Забара І.М. Міжнародно-правові орієнтири розвитку електронного сільського господарства в умовах інтеграції України з Європейським Союзом. Актуальні питання юриспруденції: теоретичний та практичний вимір: зб. матеріалів міжн. наук.- практ. конф. 25-26 квітня 2018 р. Суми, 2018. Ч. 1. С. 273-276.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поняття та фактори продовольчої безпеки, що її забезпечують. Критерії продовольчої безпеки. Основні засади політики продовольчої безпеки країн Європейського Союзу. Перспективи розвитку та стратегічні напрямки забезпечення продовольчої безпеки країн ЄС.
контрольная работа [36,3 K], добавлен 20.06.2012Економічний розвиток Німеччини в процесі успішного формування й розвитку світового господарства. Економічні показники. Обґрунтування факторів та динаміки економічного росту. Дослідження сектору сільського господарства, промисловості та сфери послуг.
курсовая работа [2,0 M], добавлен 04.08.2016Сучасне міжнародне право як об’ємний і складний комплекс положень, його значення, норми та причини виникнення. Особливості механізму міжнародно-правового регулювання трудової міграції населення. Роль міжнародних міграційно-трудових відносин, їх форми.
реферат [29,0 K], добавлен 07.04.2011Еволюція міжнародно-правового співробітництва у сфері оподаткування. Державний суверенітет у сфері оподаткування. Характеристика податкових угод на прикладі модельних норм конвенцій ООН і ОЕСР. Співпраця України з іншими державами у сфері оподаткування.
магистерская работа [7,0 M], добавлен 10.06.2011Сутність світової економіки і міжнародних економічних відносин, їх форми, фактори і показники розвитку. Головні економічні закони розвитку світового господарства і міжнародних економічних відносин. Місце України в міжнародному розвитку світової економіки.
курс лекций [92,5 K], добавлен 07.09.2008Аналіз тенденцій та закономірностей розвитку торговельно-економічного співробітництва між Україною та Європейським Союзом. Основні проблеми, особливості та перспективи подальшого розвитку українського бізнесу, а саме доступ до найбільшого ринку у світі.
статья [300,2 K], добавлен 24.04.2018Аналіз проблеми ефективності програм кредитування МВФ у сфері забезпеченні валютної безпеки країн-членів. Особливості впливу зростання глобальної дестабілізації на валютну стабільність країн, що розкриваються. Інституційні драйвери розвитку Фонду.
статья [56,0 K], добавлен 19.09.2017Суть та основні принципи функціонування ринкової економічної системи. Ознайомлення з основними моделями нових економічних відносин на прикладах окремих країн. Розгляд етапу становлення, проблеми та перспективи розвитку ринкових перетворень в Україні.
курсовая работа [57,9 K], добавлен 12.03.2014Аналіз стану безпеки інформаційного простору України як незалежної суверенної держави у контексті глобалізаційних трансформацій та її нормативно-правове регулювання. Договір про принципи діяльності держав по дослідженню і використанню космічного простору.
контрольная работа [24,0 K], добавлен 25.10.2014Сутність і інфраструктура міжнародних економічних відносин. Процеси інтеграції та глобалізації як головні напрямки розвитку міжнародних економічних відносин на сучасному етапі. Негативні зовнішньоекономічні чинники, що впливають на національну економіку.
курсовая работа [40,2 K], добавлен 03.08.2011Міжнародно-правові джерела регулювання зовнішньоекономічної діяльності, універсальні правила врегулювання відносин між сторонами міжнародних комерційних контрактів. Регулювання укладання договору купівлі-продажу, прав і зобов'язань продавця і покупця.
реферат [23,9 K], добавлен 07.06.2010Значення інтеграції України до світового господарства. Перспективи розвитку економічних відносин України і Європейського союзу. Участь України в економічній інтеграції країн СНД. Приєднання України до СОТ як довгостроковий фактор стабільного розвитку.
контрольная работа [30,4 K], добавлен 07.02.2011Світове господарство, його сутність та етапи розвитку. Міжнародні економічні відносини і поділ праці, форми міграції. Теорії зовнішньої торгівлі. Особливості її сучасного розвитку. Міграція робочої сили. Еволюція світової валютно-фінансової системи.
презентация [179,8 K], добавлен 24.09.2015Стратегія економічного розвитку в Марокко. Основні показники сільського господарства та сфери послуг в країні. Головна промислова база держави. Структура зовнішньої торгівлі. Конкурентоспроможність і міжнародна співпраця. Географічна структура експорту.
курсовая работа [61,9 K], добавлен 14.09.2016Поняття та види інтелектуальної власності. Аналіз міжнародно-правового забезпечення охорони прав інтелектуальної власності. Розкриття змісту охорони авторських і суміжних прав, промислової власності, засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту.
дипломная работа [185,6 K], добавлен 11.10.2014Причини та етапи розвитку світової економічної кризи на початку ХХ ст., що отримала назву "Велика депресія". Характеристика стану промисловості, виробництва та сільського господарства в США, Великобританії та європейських країнах. Шляхи подолання кризи.
реферат [1,4 M], добавлен 29.10.2011Зміст формування стратегій розвитку. Економічні пріоритети держав в умовах глобалізації. Система міжнародного регулювання світового господарства. Оцінка стратегій розвитку країн транзитивної економіки. Напрями макрорегіональних інтеграційних об’єднань.
реферат [120,5 K], добавлен 22.11.2014Загальна характеристика діяльності Світової Організації Торгівлі: історія співпраці з Україною; переваги та недоліки членства. Аналіз розвитку сільського господарства та промисловості країни після вступу в організацію. Перспективи подальшої співпраці.
курсовая работа [545,8 K], добавлен 19.08.2014Сутність міжнародної торгівлі, її форми та основні теорії. Характеристика сучасних тенденцій бартеру. Аналіз розвитку бартерних відносин в міжнародній торгівлі. Проблеми та перспективи розвитку зустрічної торгівлі у світовому господарстві та в Україні.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 28.05.2013Закономірності та тенденції розвитку економічних відносин між Європейським союзом та Україною. Надходження в Україну прямих іноземних інвестицій з країн-членів Євросоюзу та країн-кандидатів на вступ до ЄС. Бар'єри, що перешкоджають ініціації експорту.
контрольная работа [4,2 M], добавлен 06.10.2013