Космічна гонка

Размещено на http://www.allbest.ru

Державний університет «Житомирська політехніка»

Космічна гонка

Лук'янчук Р.М., студ., І курс, гр. КІ-20, ФІКТ

Науковий керівник - к.і.н., доц. М. Е. Кругляк

На перший погляд, Космос - це просто напівпорожня неосяжність , усипана маленькими самоцвітами,-зірками. Проте це було і залишається об'єктом виклику для його завоювання людиною. Військові, ідеологічні, моральні та інші цілі досягли успіху протягом багатьох років, щоб спонукати передові наукові країни вкладати несумірні суми в цей проект .Це було початком Космічної гонки двох наймогутніших держав того часу, СРСР та США.

Початок космічної гонки

космічна гонка наймогутніший

Завоювання Місяця - було одним із найцікавіших науково-технічних починань в історії людства, та мабуть найскладнішим, і безкровним полем битви між Сполученими Штатами Америки та Радянським Союзом. Завоювання Космосу має коріння свого успіху з Німеччини Після Першої світової війни за умовами Версальського договору Німеччині було заборонено мати далекобійну артилерію, тому командування рейхсверу виявляло цікавість до ракетної зброї. З середини 20-х років німецькі інженери експериментували з ракетами і до 1942 року завдяки Вернеру фон Брауну досягли значних успіхів.

Німецька балістична бойова ракета А-4, запущена у 1942 році, стала першим апаратом, що досягнув космічної висоти у найвищій точці суборбітальної траєкторії польоту. У 1943 році Німеччина почала серійний випуск цих ракет під назвою «Фау-2».

Коли стало зрозуміло, що поразка в будь-якому разі неминуча, німецькі вчені, що знають технологію зародження ракет, повинні були вибрати якому Союзнику здатися. Фон Браун, разом з іншими, здався США Армія, яка відразу знайшла спосіб використати свій значний досвід у місті Уайт-Сендс, штат Нью-Мексико, для створення ракетної програми, яка потім була передана в Хантсвіл, штат Алабама, місто, в якому знаходився Центр космічних польотів НАСА. Однак навіть Радянському Союзу вдалося взяти в полон деяких вчених, які брали участь у проекті «Фау-2» і мали щастя змусити їх співпрацювати з одним із видатних аерокосмічних інженерів того часу Сергієм Корольовим. Тому зародження ракетних програм у двох союзних країнах стало результатом об'єднання різних знань - американських, радянських та німецьких, які відбувались у війну та довоєнний період.

Холодна війна створює основу для космічної гонки

На жаль, те що об'єднало США та Радянський Союз під час Другої світової війни, а саме прагнення повалити нацистський авторитаризм, не було замінено іншою спільною метою яка могла підтримувати таку неміцну дружбу. З комуністичним експансіонізмом у Східній Європі та Азії, що підтримувався з кінця 1940-х років наявністю ядерної зброї в комуністичних країнах, він розпочав період холодної війни. Величезна і надшвидка еволюція ракетних програм до цього, коли ракети поступово ставали носіями переваг міжконтинентальному транспортуванню ядерних боєголовок та аерокосмічним програмам, можна повністю зрозуміти лише проаналізувавши те, що Вінстон Черчілль назвав “рівновагою терору”.

Цю концепцію можна підсумувати на практичній неможливості перемоги однієї із сторін у разі військової ескалації. Застосування атомної зброї та, як наслідок, майже повне знищення, яке могло б статися , підштовхнули дві протилежні супердержави, США та Радянський Союз, перенести свій прихований конфлікт на "периферію", тобто з географічної точки зору у Південній Америці, Африці та Азії, а також від наукового підкорення Космосу, який, крім того, що дозволив переможцю демонструвати свою технологічну перевагу, мав значний військовий вплив пов'язаний із розробкою кращих ракет для ядерних боєголовок.

Отже, можна сказати, що страх знищення, спричинений можливою атомною війною, і необхідність створення зброї яка б підтримувала баланс між двома наддержавами прискорила і сприяла космічній гонці.

Космічна гонка входить у серце протистояння

Розробка двох конкуруючих космічних програм не була ні простою, ні швидкою, незважаючи на велику базу знань, з якої вони починали. Лише в 1957 році американці оголосили що хочуть запустити власний орбітальний супутник. Вибір року не був випадковим. Насправді 1957 рік був Міжнародним геофізичним роком, присвяченим вивченню Землі. І що може бути кращим способом показати світові величезний людський прогрес у цій галузі, ніж запуск штучного супутника для вивчення нашої планети з космосу?

Так і сталося. Але на подив американців, саме Радянський Союз виграв перший етап довготривалої гонки, виправивши супутник на орбіту, в жовтні 1957 року. Машина у формі баскетбольного м'яча справила неймовірне враження на американську громадськість : «як нація, яка вважається недемократичною і, отже, неповноцінною з технологічної та, зрештою, моральної точки зору, досягла успіху в тому, чого не вдалося США, а саме потрапити в космос ?».

Опередивши суперника першим супутником, Радянський Союз також хотів випередити його, відправивши першу живу істоту на орбіту. Тому на «Супутник-2» запустили собачку «Лайку». Пес загинув під час польоту -- через 5-7 годин після старту, Лайка померла від стресу і перегріву, хоча передбачалося, що вона проживе близько тижня.

Поки комунізм пожинав космічні успіхи, американські векторні ракети вибухали на стартовій площадці після зльоту або з катастрофічними відхиленнями від курсу. Лише 1 січня 1958 р. Перший супутник США, Explorer I, нарешті досяг орбіти Землі.

Зіткнувшись з однозначною втратою престижу внаслідок цих початкових невдач, в 1958 р. Американський конгрес прийняв космічний закон, який створив Північно-Американське космічне агентство (НАСА), яке гарантувало централізацію ресурсів і зусиль, необхідних для відновлення втрачених позицій. Потім Радянський Союз створив подібну організацію.

Радянський Союз 19 серпня 1960 запускається Супутник 5 з білкою і стрілкою, більше доби собаки кружляли по орбіті і потім благополучно повернулися додому. Разом з ними на борту ще були миші , рослини, комахи. Експеримент показав що в космос можна відправити і людину, ну власне це і був наступний крок СРСР.

Дуже милий факт: одного з цуценят Стрілки на прізвисько Пушинка Хрущов подарував доньці американського президента Джону Кеннеді

Ескалація, яка не могла відбутися з ядерною зброєю, була пов'язана з величезними фінансовими зобов'язаннями при відправленні першої людини в космос. Знову ж таки Радянський Союз виграв гру, 12 квітня 1961 р. відправивши на орбіту свого колегу-комуніста Юрія Гагаріна. Юрій 118 хвилин на космічному апараті Восток-1 виконав один оберт навколо Землі і успішно повернувся додому.

5 травня 1961 року, американський космонавт Алан Шепард також здійснив той самий подвиг, будучи другим у досягненні мети.

Перший політ тривалістю більше суток здійснив космонавт СРСР Герман Титов 6-го серпня 1961 року на космічному кораблі Восток-2

Радянський Союз 16 червня 1963 року записали на свій рахунок ще одне досягнення відправивши в космос Валентину Терешкову, вона стала першою жінкою яка побувала в космосі.

Радянська автоматична міжпланетна станція «Луна-9» 3 лютого 1966 виконує першу посадку на Місяць та перші фотознімки поверхні Місяцю. Американці 2 черня 1966 року на автоматичній міжпланетній станції «Сервейер-1» повторюють успіх СРСР.

21 липня 1969 Ніл Армсторнг і Едвін Олдрін на космічному кораблі «Аполон-11» висаджуються на Місяцю, роблячи один маленький крок для людини але величезний стрибок для людства. І Америка оголошує себе переможцем в космічній гонці.

Радянський союз звісно ж був незадоволений цим оголошенням так як перший супутник запустили вони , першу живу істоту також , перша людина в космосі також заслуга РСРС , і звісно ж перші фотознімки Місяцю також були за ними , топто були перші у всіх визначних подіях покорення космосу.

В період холодної війни такий вислів зі сторони США погіршив відносини між країнами і СРСР 25 червня 1974 року запустив «Салют-3» військову орбітальну станцію з «самооборонною » гарматою на борту станції. Але ця ситуація завершилась тим , що обидві сторони визнали дружню нічию і «Салют-3» зійшов з орбіти 24 січня 1975 року ,і вже 15 липня 1975 року сталася подія яку прозвали «рукостискання в космосі» перший спільний космічний політ СРСР і США, який завершився зустріччю двох екіпажів на орбіті, Радянський космічний корабель «Союз-19» та Американський «Аполлон» зістикувалися на орбіті, екіпажи кораблів потиснули один одному руки.

Початкові відмінності в радянських та американських космічних програмах

Помітна різниця в результатах отриманих радянською та американською програмою підкорення космосу, що характеризує кожен аспект цієї першої фази конкуренції. Їх можна узагальнити наступним чином:

Підхід до громадськості. Програма радянських космічних польотів проводилася в максимальній таємниці, без залучення населення. США навпаки , проводили свою роботу публічно, внутрішньо і навіть на міжнародному рівні через телебачення, навіть демонструючи свої невдачі, як це сталося в серії катастрофічних випробувань, які мали б вивести Explorer I на орбіту;

Різноманітність капсул. Невдовзі в СРСР зрозуміли, що сферичні капсули, придатні для транспортування одного космонавта, гарантують значні переваги під час фази повернення, оскільки пілот не вимагав маневру. Навпаки, американські усічені конусоподібні капсули доводилося маневрувати, щоб зменшити тертя атмосфери, внаслідок чого необхідно провести спеціальний етап підготовки пілотів, який подовжив підготовку під час перших важливих польотів;

Різноманітність векторів потужності. Радянські ракети "Схід" були потужнішими за американські "Редстоун" та "Атлас". Це дозволило збільшити вихідну точку та проведення атмосферного польоту в умовах значної аеродинамічної переваги;

Різні режими посадки. Американські капсули “ Ртуть “' були розроблені для того, щоб покинути космонавта, який все ще був всередині. Це обов'язково передбачало зменшення швидкості та ідеальні розрахунки для повторного в'їзду, щоб уникнути аварій. Натомість Радянські конструктори вважали за краще, щоб їх космонавти були скинуті з великих висот, а потім повернули капсулу, що приземлилася на сушу, після більш-менш сильного удару.

Кожна з перерахованих відмінностей дала невелику тимчасову перевагу в розробці та виконанні радянських місій, що дало їм можливість досягти важливих завойовницьких заходів, згаданих вище .

Размещено на Allbest.ru