Вплив російсько-української війни на світову економіку

Размещено на http://allbest.ru

ВПЛИВ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ НА СВІТОВУ ЕКОНОМІКУ

Урікова Оксана Михайлівна

кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри фінансів, Національний університет «Львівська політехніка», м. Львів,

Мисько Юліана Миколаївна

студентка, Національний університет «Львівська Політехніка», група ФБ-44, м. Львів,

Анотація. Пандемія COVID-19 протягом трьох останніх років досить негативно відобразилась на економіці багатьох країн. Проте вторгнення Росії в Україну значно уповільнило темп зростання світової економіки, яка входить у тривалий період слабкого зростання та підвищення інфляції. Ймовірно, що зростання світової економіки зменшиться з 5,7% в 2021 році до 2,9% в 2022 році, що значно нижче, ніж 4,1%, як очікувалося в січні. Внаслідок шкоди від пандемії СОУГО-19 та російсько-української війни рівень доходу на душу населення в країнах, що розвиваються, цього року буде на 5% нижчим ніж до пандемії. Варто зазначити, що війна в Україні, локдауни в Китаї, перебої в ланцюжках поставок і ризик стагфляції гальмуватимуть зростання. Вірогідно, що багатьом країнам буде важко уникнути рецесії. Оскільки ринки знаходяться в очікуванні, доречно буде заохочувати виробництво, а також уникати торговельних обмежень. Також необхідні зміни в фіскальній, монетарній, кліматичній та борговій політиці для того, щоб протидіяти неправильному розподілу капіталу та нерівності.

Глобальні економічні умови, які діють в сьогоденні, можна порівняти зі стагфляцією, яка була у 1970-х роках. Доречно зосередити увагу на тому, як стагфляція може вплинути на країни з ринком та економікою, що розвиваються. Усунення наслідків стагфляції 1970-х років потребувало різкого підвищення відсоткових ставок у країнах з розвиненою економікою, оскільки відіграло важливу роль у спричиненні низки фінансових криз на ринках, які створювалися, та в країнах, що розвивалися. Ті країни, що розвиваються, повинні збалансувати потребу в забезпеченні фіскальної стійкості для того, щоб пом'якшити наслідки сьогоднішніх криз, що накладаються на їхні найбідніші верстви населення. Ситуація, яка склалася сьогодні, нагадує 1970-ті роки за трьома основними аспектами, а саме: постійні порушення пропозиції, яка посилює інфляцію, потім тривалий період високої поступливості грошовокредитної політики у країнах, які розвиваються, а також перспективи послаблення зростання та вразливості, з якими продовжують стикатись країни з ринком та економікою, що розвиваються, тому вкрай необхідне посилення монетарної політики для того, щоб стримати інфляцію.

Проте, варто зазначити, що поточна ситуація все ж відрізняється від 1970-х оскільки: долар сильний, на відміну від його слабкої позиції в 1970-х; відсоткове зростання цін на товари менше, ніж було у 1970 роках; а баланси великих фінансових установ загалом сильні. Не менш важливим є те, що на відміну від 1970-х років, центральні банки в країнах з розвиненою економікою та багатьох країнах, що розвиваються, мають чіткі мандати щодо стабільності цін, а за останні три десятиліття вони встановили надійний досвід у досягненні цільових показників інфляції.

Ключові слова: російсько-українська війна, світова економіка, попит, пропозиція, інфляція, стагфляція.

Urikova Oksana Mykhaylivna

Candidate of Economic Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Finance, Lviv Polytechnic National University, Lviv

Mysko Yuliana Mykolayivna

Student of Lviv Polytechnic National University, group FB-44, Lviv

IMPACT OF THE RUSSIAN-UKRAINIAN WAR ON THE GLOBAL ECONOMY

Таблиця 1

Результати коригування прогнозів динаміки світової економіки у 2022 році після початку воєнних дій в Україні

Джерело: систематизовано на основі [1].

За оцінками Fitch, очікування щодо темпів зростання ВВП країн єврозони погіршилися з 4,5% до 3%, США з 3,7% до 3,5%, Великої Британії з 5% до 3,8%. Варто зазначити, що це ще не рецесія, але помітне гальмування темпів зростання. Тому високою є ймовірність того, що зниження світового ВВП продовжиться, якщо бойові дії триватимуть.

Зрозуміло, що після таких агресивних дій наслідки будуть жахливими. Проте, деякі з наслідків можна буде подолати швидко, але для вирішення інших може знадобитися багато років та вкладено мільярди доларів інвестицій. На нашу думку, очевидним зараз є те, що наслідки війни РФ проти України відчуватимуться практично в усьому світі. Проте ситуація в різних країнах відрізнятиметься: від катастрофічних економічних втрат в Україні і серйозного спаду в Росії до зіткнення інших країн з наслідками війни через товарні, торгові та фінансові шляхи. Ймовірно, що найбільше постраждають країни, які імпортують харчові продукти і паливо в Африці, на Близькому Сході, в Азії та Європі. Водночас можливості зростання покращились для країн, які експортують нафту, природний газ та метали. Але їхніх успіхів недостатньо, щоби компенсувати загальне світове гальмування, яке значною мірою спричинене війною.

Через те, що інфляція стане однією з головних проблем більшості країн світу, саме вона впливатиме на рішення центробанків щодо монетарної політики та настрою споживачів. За оцінками ОЕСР, внаслідок російської агресії проти України інфляція у світі в середньому зросте на 2,5%. Fitch прогнозує, що цього року базова інфляція в США становитиме близько 7% (у порівнянні з прогнозом грудня 2021 року 4,5%), у єврозоні 5% (2,6%), у Великій Британії 6,6% ( 4,5%) [2].

Процес пришвидшення глобальної інфляції розпочався у 2020 році внаслідок пандемії COVID-19, тому уряди чи не всіх світових країн почали запроваджувати масштабні локдауни для населення та жорсткі обмеження для бізнесу. Внаслідок таких дій, припинили свою діяльність десятки тисяч підприємств та закрилися ключові порти. Відповідно, це призвело до руйнування ланцюгів постачання товарів, а також спричинило невиконання угод та банкрутства. Щодо попиту на товари та їх виробництво варто зазначити, що вони різко падали.

У перші місяці пандемії COVID-19 економіка США зазнала значного удару, оскільки зменшилась на 32,9%, а ЄС на 11,8%. Зрозуміло, що без додаткових стимулів світ ризикував впасти в депресію на довгі роки. Для того, щоб підтримати попит на товари та оминути масові банкрутства Федеральна резервна система у березні 2020 року знизила ключову ставку до 0-0,25% і запровадила політику кількісного пом'якшення, згідно якої щомісяця наповнювала економіку по 120 млрд. дол.

Також було прийняте рішення, згідно якого американцям підвищували соціальні виплати. Відповідно, протягом двох років такої політики доларова маса зросла на 70% або на 2,5 трлн. дол. Певна сума цих коштів залишилася на фондовому ринку, а інша частина коштів на споживчому ринку. Варто зазначити, що ціни все ж зростали, а бізнес працював завдяки дешевим кредитам і зростанню продажів.

Згідно плану ФРС, «надруковані» долари повинні були підтримати попит на період кризи спричиненої пандемією СОУГО-19, а підприємства за цей час повинні були відновити роботу і збільшити обсяг виробництва. Очікувалося, що це допоможе створити більше робочих місць, підвищити зарплати та нормалізувати ціни. Але реальність виявилась зовсім іншою, тому що виробники не виправдали сподівань, оскільки не змогли збільшити пропозицію. У той же час, обсяг грошей у споживачів швидко зростав. Тому у грудні 2021 року голова ФРС Джер Пауелл констатував, що інфляція вийшла з-під контролю.

Так, у квітні цього року ціни в США були на 8,3% вищими, ніж у попередньому році, що є найбільшими з кризового 1981 року. Щодо інфляції в Єврозоні, то вона не відстала: у травні підскочила на 8,1% у річному вимірі це новий рекорд. Динаміка цін у США за травень 2021 року квітень 2022 року представлена на рисунку 1.

Рис. 1. Приріст інфляції у США протягом травня 2021 року квітня 2022року, %.

Джерело: систематизовано на основі [3].

Оскільки ціни зростають, відповідно пропозиція товарів відстає від попиту, тому люди готові витрачати великі кошти, а для збільшення виробництва необхідно більше часу. Також закриття кордонів через пандемію спричинило міграційний колапс, адже трудові мігранти не могли виїхати зі своїх країн, тож компанії зіткнулися з дефіцитом водіїв та сезонних працівників.

Досить раптова та значна цифровізація економіки та значний попит на техніку спричинили дефіцит мікрочипів, який неможливо швидко вирішити.

Відповідно, через це автомобільні компанії не змогли збільшити випуск машин і навіть змушені були закривати заводи. Отже, дисбаланс у торгівлі після першої хвилі пандемії COVID-19 спричинив черги в портах і дефіцит контейнерів. Перевезення товарів за два роки зросло аж на 400%. Відбулося значне зростання цін на морські перевезення за рік, а саме на 300-500%, яке дуже негативно позначилося на Україні. Доречно згадати про Китай, який і досі дотримується політики «нульової толерантності», яка була до коронавірусу. Також, у квітні на карантин було закрито фінансовий центр Китаю, а саме місто Шанхай. Варто зазначити, що у деяких країнах інфляція зумовлена не лише пандемією, а політичними факторами. Наприклад, Велика Британія потерпає від розриву економічних зв'язків з ЄС після Brexit, а в Туреччині зростання цін спричинили невдалі монетарні експерименти.

Зростання попиту на товари також позначилося і на вартості сировини, оскільки, відбулося подорожчання продовольчих товарів, енергоносіїв та металів, які є одними з головних факторів інфляції. Важливо зазначити, що за останній рік ціни на нафту зросли на 168%, вугілля на 288%, пшеницю на 73%. Відповідно дефіцит сировини може спричинити голод і політичну нестабільность [4].

Отже, основною причиною інфляції в останні два роки був дисбаланс попиту та пропозиції на багато видів товарів та сировини, через це, утворився дефіцит, а ціни різко зростали. Урядам найбільших країн, ніби вдалося поступово призупинити зростання цін, але російська агресія створила нову нестабільність на ринках. Відповідно, для того, щоб побороти інфляцію Федеральна резервна система США змушена досить швидкими темпами підвищити відсоткові ставки. Такі дії, певним чином гальмуватимуть економічне зростання як у США, так і у світі. Також накладені західні санкції на Росію та відмова багатьох країн від постачання російських енергоносіїв внесли дисбаланс у світову торгівлю енергоресурсами, що вже призвело до значного зростання цін. За даними агентства Fitch, Росія постачає близько 10% світових енергоресурсів, у тому числі 17% природного газу та 12% нафти.

Через агресією Росії, такі дії значною мірою завдають шкоди Європі, адже вона й досі сильно залежна від російської нафти та газу, а також завдяки традиційним бізнес-зв'язкам з Росією. Оскільки, у 2021 році економіка відновлювалася після пандемії COVID-19, відповідно газ у ціні почав зростати. Тому Росія Федерація вирішила цим скористатися через «Газпром», який системно зменшував постачання палива до країн Євросоюзу і вимагав сертифікувати газопровід «Північний потік-2», який мав зміцнити російську монополію на європейському енергетичному ринку.

Але, Євросоюз на шантаж країни-терориста не піддався, тому після відмови сертифікувати трубопровід, Росія ще більше підняла ціни на газ, які порівняно з 2020 роком зросли у п'ять разів. Зараз тисяча кубометрів блакитного палива коштує близько 1 тис. дол. Внаслідок таких дій, гуртові ціни на електроенергію в країнах ЄС менш ніж за рік зросли в двічі, а можливо навіть втричі. Багато держав почали витрачати мільярди євро на субсидування тарифів на електроенергію, аби втримати бізнес у зоні рентабельності^]. Динаміку цін на електроенергію в країнах ЄС за серпень 2021 року червень 2022 року представлено на рисунку 2.

З нафтою ситуація виявилася теж важкою, адже попит на неї повернувся на докризовий рівень, а виробництво її гальмується через різке скорочення видобутку в період пандемії СОУГО-19. Внаслідок цього, ціна на нафту за рік зросла на 65% до 114 дол. за бар. Окільки, дешева нафта стимулює розвиток економіки, відповідно дорога цей розвиток гальмує. Тому, коли у 2014 році вартість чорного золота впала зі 100 дол. до 50 дол. за бочку, світовий ВВП зріс на 0,7% швидше, а в ЄС з'явилися 3 млн. додаткових робочих місць.

Проте, таке зростання ціни на нафту матиме також і зворотні наслідки, адже, компанії закладатимуть нові високі ціни на нафту у вартість товарів та послуг, внаслідок чого знижуватиметься попит і виникне ризик скорочень або банкрутств підприємств. Через російсько-українську війну Захід поступово відмовлятиметься від російської нафти, це ми можемо спостерігати вже зараз. Відповідно, країни свідомо налаштовані на те, щоб зменшити постачання нафти на свій ринок до 3-4 млн. бар на добу. Це означає, що в найближчі місяці ціна на нафту точно не впаде.

Рис. 2. Динаміка цін на електроенергію в країнах ЄС за серпень 2021 року червень 2022 року, Євро/МВт.г.

Джерело: систематизовано на основі [6].

Щодо ціни на вугілля, то варто сказати, що вона теж перебуває на піку і становить 400 дол. за тонну. Це свідчить проте, що ціна на вугілля в аналогічний поперіод 2021 року зросла в чотири рази. Таке різке зростання цін на вугілля завдасть значного удару по економіках, які залежні від цього палива. Одним з наявних прикладів є припинення виробництва в Китаї у жовтні 2021 року, спричинена дефіцитом вугілля.

Отже, у Європі можливий дефіцит та нормування споживання енергії, якщо різко зупиниться постачання енергоносіїв з Росії. Основною проблемою для споживачів буде те, що складно швидко змінити поставки енергоносіїв, оскільки значна їх частина прив'язана до довгострокових контрактів. Крім того, щоб створити нові видобувні потужності потрібно багато часу. Відповідно, зростання цін на енергоресурси значно збільшить витрати промисловості та знизить реальні доходи споживачів. Також варто зазначити, що промисловість від осені 2021 року страждає від зростання цін на енергоносії, у тому числі на природний газ, що призводить до припинення енергоємних виробництв та зростання цін на промислову продукцію.

Запроваджені західними країнами санкції проти Росії, а згодом санкції у відповідь проти розвинених країн призвело до розриву ланцюжків поставок. Заходи щодо обмеження проти Росії, а саме: припинення авіасполучення, закриття низкою країн портів для російських суден, відмова світових контейнерних ліній працювати з вантажами з Російською Федерацією та інші санкції сильно ускладнили світову логістику. Варто зазначити, що не все так однозначно і світова логістика також може постраждати від санкцій, які у відповідь запроваджує РФ. Частину таких російських заходів уже запровадили, але вона не завдає істотних збитків іншим країнам. Однак можна очікувати більш жорстких обмежень, особливо щодо поставок металів (сталеві напівфабрикати, алюміній, нікель, мідь, паладій та ін.) й енергоносіїв. При цьому, вже зараз відбувається внутрішня руйнація економіки РФ, яка спричинена виходом із країни найбільших міжнародних компаній заборона поставок сировини, комплектуючих та запчастин, відмова від сервісного обслуговування[7].

Не меншої уваги варто приділити приросту населення на Землі та росту доходів людей, які підвищують попит на їжу, тоді як її пропозицію гальмує негода. За даними продовольчої та аграрної організації ООН (FAO), з 2020 року ціни на продукти зросли на 60%. Стихійні лиха вже два роки тримають у напрузі всіх, хто відповідає за продовольчу безпеку. Однак про можливість голоду в багатьох країнах світу замислилися вже після повномасштабного вторгнення росіян в Україну.

Оскільки, за даними ОЕСР, на Україну та Росію припадає близько 30% світового експорту пшениці та 20% експорту кукурудзи, то доречно назвати ці дві країни провідними експортерами агропродукції для багатьох країн Близького Сходу та Північної Африки. Збої, які виникли у логістичних ланцюгах через російську агресію, вже призвели до зростання цін на хліб та інші основні продукти в цьому регіоні. Проте, уже зараз страждає і Європа, де також зростають ціни на продукти харчування. Дану ситуацію значно посилює й заборона Росії на вивіз зернових, зокрема: пшениці, жита, кукурудзи та ячменю до країн Євразійського економічного союзу (ЄАЕС). До повномасштабного вторгнення РФ в Україну, країни ЄАЕС активно перепродавали російську агропродукцію до третіх країн, купуючи її в РФ за внутрішніми цінами, однак зараз така можливість втрачена. Зазначимо, що Україна також заборонила вивезення м'яса, цукру, гречки та інших продуктів, а для експорту пшениці, кукурудзи та соняшникової олії тепер потрібен спеціальний дозвіл. ООН вже прогнозує голод у країнах, які залежні від постачання агропродукції з України та Росії, а також руйнування продовольчої системи світу. За даними Мінагрополітики України, наша країна забезпечує продовольством понад 400 млн. людей у всьому світі без урахування власного населення. Задля збереження продовольчої безпеки, пов'язаної зі скороченням поставок з України та Росії, США виділять $11 млрд, а Європа € 2,5 млрд.[8]. Динаміку світових цін на пшеницю за за травень 2021 року квітень 2022 року подано на рисунку 3.

За даними аналітичної компанії Fitch Solutions, уже понад 30 країн обмежили експорт зерна, цукру, круп та м'яса. Через це, суттєво відбудеться обмеження пропозиції на світовому ринку та пришвидшення зростання світових цін. Отже, чим вищі ціни, тим більша ймовірність того, що хвилю протекціонізму підхопить більше країн. Відповідно, обмеження експорту чи не єдина можливість стабілізувати ціни та вгамувати суспільне невдоволення. Далі ситуація може розгортатися за спіраллю. Оскільки, імпортери в очікуванні високих цін ймовірно купуватимуть більше зерна в резерви, то фермери можливо притримуватимуть товар в очікуванні зростання цін. У підсумку розрив попиту та пропозиції ставатиме щоразу більшим та призводитиме до зростання цін.

Рис. 3. Динаміка світових цін на пшеницю за травень 2021 року квітень 2022 року, дол/тонна.

Джерело: систематизовано на основі [4].

Важливо зазначити, що розвинуті країни зможуть купувати навіть дороге продовольство, проте бідні держави можуть опинитися у скруті. Найбільше це стосується країн Африки та Близького Сходу, які залежні від постачань з України та Росії. Одним із прикладів є Єгипет, якому щороку потрібно імпортувати 21 млн. тонн пшениці для 102 млн. населення. З них 86% надходило з РФ та України. Обмеження поставок пшениці значно відобразилось на її вартості, то ж для єгиптян з початку війни тонна пшениці зросла з 274 дол. до 400 дол., проте до кінця 2022 року країні доведеться переплатити 1,5 млрд. дол. Якщо Єгипет зможе собі це дозволити, то Гана, Кенія, Мадагаскар, Ліван, Нігерія, Еритрея, Сомалі та Афганістан опиняться на межі голоду. Відповідно, на поповнення запасів продовольства в них не вистачить грошей. Однак, для країн з розвиненою економікою це теж не пройде безслідно, оскільки навіть там є вразливі верстви населення, які можуть стати фактором політичної нестабільності. Зростання витрат на енергоносії та зниження прибутку компаній призводить до зменшення доступного власного інвестиційного ресурсу. Чим довшим та невизначеним буде економічне майбутнє, тим швидше й масштабніше компанії скорочуватимуть свої інвестиційні плани. Варто згадати, що з 24 лютого приблизно 80 компаній зупинили фінансові угоди щонайменше на $25 млрд. Здебільшого це відкладені операції із залучення коштів (на суму понад $18 млрд), перенесені IPO, а також угоди з купівлі та злиття компаній [9].

Комбінація потрясінь попиту та пропозиції вже призвела до рекордного зростання цін. У майбутньому це може загрожувати стагфляцією. Прикладом стагфляції є ситуація у 1970-тих роках, коли нафтове ембарго арабських країн призвело до зростання інфляції та значних змін у світовій економіці.

Оскільки рівень інфляції ще не критичний, то аналітики досить обережно поводяться при порівнянні з поточної кризою у 70-х роках минулого століття. Проте, удари пандемії та війна в Україні спричинили такий хаос, що паралель з подіями 50-річної давнини дедалі частіше лунає в західних медіа. Прогнози щодо світової економіки змінюються в сторону зростання інфляції (3,95% до 6,2%) та зменшення темпів зростання ВВП (з 4,1% до 3,3%). Окрім коронавірусу та війни, світову економіку може спіткати ще одне потрясіння, а саме поступове підвищення ключової ставки ФРС, яке відбувається в межах боротьби з інфляцією. Ці кроки неминуче спричинять коригування на фондових ринках та підвищення ставок за позиками для підприємств.

З однієї сторони, це може зашкодити відновленню виробництва, проте, з іншої, грамотна політика ФРС може знизити інфляцію та послабити тиск на домогосподарства. Оскільки, стагфляція виникає тоді, коли пом'якшена монетарна політика та стимулювання попиту поєднуються із спадом виробництва, то вірогідне виникнення стагфляції залежатиме від того, наскільки швидко стабілізуються ринки. Відповідно, для цього доведеться активно боротися з наслідками пандемії та війни в Україні.

Варто зауважити, що катастрофи у світовій економіці ще немає, хоча споживання невдовзі може почати гальмувати. За даними індексу Мічиганського університету, споживчі настрої в США перебувають на найнижчому рівні з 2011 року. Але це може змінитися в кращу сторону, якщо ФРС зможе вгамувати інфляцію, тоді наслідки пандемії будуть не такими відчутними. Тим не менше, вагомим фактором залишається російсько-українська війна, і якнайшвидше її завершення залежить також від рішень прийнятих у Кремлі. Зазначимо, що час для вторгнення в Україну був обраний не випадково, оскільки економіка ЄС зараз найбільш залежна від сировини з РФ. Однак західні країни на офіційному рівні не сприймають шантаж з боку терористичної Росії, проте можемо спостерігати поступки путінському режиму. Чим швидше світова економіка наближається до тривалої кризи, тим важче буде Україні просувати нові санкції проти росіян та зберігати європейську солідарність, адже не всі західні еліти розуміють, що поступки диктатору призведуть до нових втрат. Зараз для України дуже важливо донести думку, що єдиний вихід з кризи це воєнна поразка Росії, а будь-які поступки агресору є лише повторенням помилок минулого століття, яке може призвести до нової світової війни.

Висновки. Отже, підсумовуючи все вище сказане, можна резюмувати: російське вторгнення на територію України поклало край глобалізації в тому форматі, який ми спостерігали останні десятиліття. Світ дедалі більше поділятиметься на регіональні блоки, у яких країни намагатимуться захищати свої інтереси, зокрема економічні, шляхом створення торгових бар'єрів. Так, більшість країн знову почнуть покладатися на власне виробництво, тому це спричинить зниження конкуренції та може призвести до особливо негативних наслідків для країн з перехідною економікою. Усе це сильно змінить рух капіталу, ланцюжки постачання, а також структури енергоринків, безумовно вплине на ринки сировини та ціни на нього. Ймовірно, що перспективи світової економіки більше залежатимуть від найшвидшого припинення війни, ніж від нового штаму COVID 19 у Китаї.

Література:

1. Інтернет сайт Центру експертизи про промисловість та ГМК Режим доступу: https://gmk.center/ua/posts/vpliv-agresii-shho-chekaie-na-svitovu-ekonomiku-cherez-vijnu-rf-ta-ukraini/

2. Інтернет сайт Deutsche Welle Режим доступу: https://www.dw.com/uk/mvf-viina-v-ukraini-nehatyvno-vplyne-na-ekonomiky-143-krain/a-61485200

3. Інтернет сайт Мультимедійної платформи іномовлення України Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3453272-agresia-rf-proti-ukraini-vpline-na-25-svitovoi-torgivli-zernom-minekonomiki.html

4. Інтернет сайт Українська Правда Режим доступу: https://www.epravda.com.ua/ publications/2022/06/1/687610/

5. Інтернет сайт Української Енергетичної Біржі Режим доступу: https://www.ueex.com.ua/ presscenter/news/elektroenergiya-ukraina-ta-evropa-20-24-chervnya-2022-roku/

6. Інтернет сайт Статистичний портал для ринкових та споживчих даних Режим доступу: https://www.statista.com/

7. Інтернет сайт BBC News Режим доступу: https://www.bbc.com/ukrainian/features- 61190565

8. Інтернет сайт Суспільне Медіа Режим доступу: https://suspilne.medm/239931-vsesvitnij-ekonomicnij-forum-ociniv-vpliv-vijni-v-ukraini-na-svitovu-torgivlu/

9. Інтернет сайт Energy Club Режим доступу: https://iclub.energy/analitika/tpost/ 4rubzzyi21 -eco-energy-club-oglyad-schotizhnevii-zvt

Размещено на Allbest.ru