Вплив фінансової глобалізації на світові фінансові кризи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Львівська політехніка», м. Львів

Вплив фінансової глобалізації на світові фінансові кризи

Ливдар Марта Василівна

кандидат економічних наук

доцент кафедри фінансів

Анотація

світовий торгівля економіка глобалізація

У статті розкрито сутність глобалізації, досліджено тенденції розвитку світової торгівлі та світової економіки в розрізі етапів глобалізації. Наведено основні аспекти позитивного та негативного впливу глобалізаційних процесів на стан окремої держави та світової економіки загалом. Визначено, що побічним ефектом активізації інтеграційних процесів між країнами стали світові фінансові кризи, які на сьогодні є невід'ємним елементом розвитку світової економічної системи. З огляду на це, встановлено сутність економічної кризи та зазначено індикатори, які сигналізують про її настання. На основі динаміки одного з найвідоміших фондових індексів світу - S&P 500 - виявлено циклічність розвитку світової економіки. Розглянуто основні світові фінансові кризи ХХ-ХХІ століття, зокрема у контексті періоду дії, а також країни та причин зародження. Окрему увагу приділено порівняльному аналізу двох глобальних криз ХХІ століття - світової фінансової кризи 2008 року та глобальної фінансової кризи 2020 року. Досліджено їх спільні риси, а також встановлено відмінності між ними. Констатовано, що кожна криза є унікальною та неповторною, а узагальнення отриманих після кожної рецесії уроків і висновків є вагомим джерелом інформації для формування стратегії протидії виникненню чергових глобальних фінансових криз або ж мінімізації їх згубного впливу на світову економічну систему.

Глобалізаційні процеси сприяють нарощенню продуктивності праці та рівня життя населення, підвищують ефективність конкуренції між учасниками фінансового ринку, прискорюють інновації та ноу - хау, стимулюють макроекономічне зростання тощо.

Виділено, що основним завданням світової економічної спільноти загалом та кожної держави зокрема в контексті забезпечення стабільного функціонування світової економіки є формування стратегії, яка включає своєчасну реакцію на виклики глобалізації та вжиття відповідних заходів, що дозволить повною мірою скористатися вигодами, які надає широкомасштабний процес фінансової глобалізації, а також звести до мінімуму негативні наслідки викликаних ним фінансових криз.

Ключові слова: глобалізація, інтеграція, криза, фондові індекси, світова фінансова криза 2008 року, глобальна фінансова криза 2020 року.

Lyvdar Marta Vasylivna PhD, Associate Professor department of Finance, Lviv Polytechnic National University, Lviv

Impact of financial globalization on global financial crises

Abstract

The article reveals the essence of globalization, examines trends in world trade and the world economy in terms of stages of globalization. The main aspects of the positive and negative impact of globalization processes on the state of the individual state and the world economy as a whole are presented. It is determined that the side effects of the intensification of integration processes between the countries were the global financial crises, which today are an integral part of the development of the world economic system. In view of this, the essence of the economic crisis is established and the indicators that signal its onset are indicated. Based on the dynamics of one of the world's most famous stock indices - S&P 500 - revealed the cyclical development of the world economy. The main world financial crises of the XX-XXI centuries are considered, in particular in the context of the period of action, as well as the country and the reasons for its origin. Particular attention is paid to the comparative analysis of two global crises of the XXI century - the global financial crisis of 2008 and the global financial crisis of 2020. Their common features have been studied, and differences between them have been established. It is stated that each crisis is unique and unrepeatable, and the generalization of lessons learned and conclusions after each recession is an important source of information for forming a strategy to counter the onset of another global financial crisis or minimize their detrimental impact on the world economic system.

Globalization processes contribute to increasing labor productivity and the standard of living of the population, increase the efficiency of competition between financial market participants, accelerate innovations and know-how, stimulate macroeconomic growth, etc.

It is emphasized that the main task of the world economic community as a whole and of each state, in particular, in the context of ensuring the stable functioning of the world economy, is the formation of a strategy that includes a timely response to the challenges of globalization and the adoption of appropriate measures, which will make it possible to take full advantage of the benefits provided by large-scale process of financial globalization, and to minimize the negative impact of the financial crises caused by it.

Keywords: globalization, integration, crisis, stock indices, global financial crisis of 2008, global financial crisis of 2020.

Постановка проблеми

Характерною особливістю світової економіки на сучасному етапі її розвитку є активізація інтеграційних процесів між державами. Все більших масштабів набуває глобалізація - процес інтеграції національних економік. Вона виступає фактором формування глобальних фінансових ринків та зумовлює трансформацію світового господарства в єдиний ринок товарів, послуг, різноманітних ресурсів, робочої сили тощо. Разом з тим, специфічним наслідком глобалізації міжнародних фінансових ринків виступають світові фінансові кризи, які є невід'ємним елементом розвитку світової економічної системи та здатні повністю змінити її структуру. Показово, що у ХХІ столітті практично не залишилося країн, які б не охопили наслідки фінансової кризи [1]. З огляду на це, значної актуальності набуває аналіз глобалізаційних процесів та викликаних ними кризових явищ у світовому фінансовому середовищі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Наявність великої кількості публікацій на дану тематику демонструє значну зацікавленість до питань дослідження сутності глобалізаційних процесів та породжуваних ними світових фінансових криз з боку вчених-економістів, а отже є свідченням актуальності даної проблеми. Над дослідження тенденцій розвитку світової економіки в умовах глобалізації фінансового середовища та циклічного розвитку світових фінансових криз працювали такі науковці як Грицюк Н.О. [1], Ставська Ю.В. [2], Vanham, P. [3], Aydin О.Т. [4], Задорожна Т. [5], Любохинець Л.С. [6], Ортіна Г.В. [7], Шабельник Т.В., Марена Т.В., Шабельник М.М. [8, 13], Горбаневич, В.Л., Іванюта, П.В. [9], Taleb, N.N. [11], Богуславський Є.І., Дорохов Є.В. [12], Sogani A [14], Marc-Oliver S.K. [15] та інші. Однак, попри численні дослідження в даному напрямку, питання глобалізації та кризових явищ у світовій економіці все ж потребує подальшого аналізу, в тому числі з огляду на розвиток специфічної та несхожої на всі попередні фінансової кризи XXI століття, спричиненої поширенням коронавірусу та викликані нею структурні зрушення у світовій економічній системі. Окрім того, існує ризик виникнення нової фінансової кризи глобального масштабу внаслідок російського вторгнення в Україну.

Мета статті полягає у визначенні сутності та етапів глобалізації світового фінансового середовища, виявленні позитивних та негативних наслідків даного процесу, характеристиці основних світових фінансових криз XX-XXI століття та оцінюванні їх наслідків для світової економічної системи, а також порівнянні двох глобальних криз XXI століття з метою виявлення їх спільних та відмінних рис.

Виклад основного матеріалу

Найбільш значним феноменом кінця XX - початку XXI століття став фінансовий глобалізм. Глобальний фінансовий ринок є однією з основних умов існування світової економіки завдяки своїй здатності забезпечувати вільне пересування капіталів на міжнародному рівні. До фінансової глобалізації долучились майже всі країни світу, у тому числі й Україна [2]. Розвитку глобалізаційних процесів сприяло прагнення досягти найбільш ефективних методів ведення бізнесу, які породжували нові форми фінансово-економічних відносин. Першопричиною зародження глобалізаційних процесів можна вважати розвиток міжнародної торгівлі. В першому столітті до нашої ери відбулося дивовижне явище: вперше в історії товари з Китаю почали з'являтися на іншому краї Євразійського континенту - у Римі [3]. Тоді обсяг торгівлі був відносно невеликим та охоплював здебільшого предмети розкоші. Більш глобальна торгівля почалася з кінця 15 століття та, сколихнувши світ, стала основною причиною початку Епохи відкриттів. Однак економіка, що виникла в результаті цього, все ще залишалася доволі замкнутою та однобокою. З огляду на це, сучасні економісти не вважають дану епоху справжньою глобалізацією. Поштовхом до повноцінної першої хвилі глобалізації, яка тривала майже протягом століття (до 1914 року), стало географічне та технічне домінування Великобританії у світі та зумовлена цим Перша промислова революція [4]. Виробляючи продукти, які користувалися попитом у всьому світі, Британії вдалося захопити величезний міжнародний ринок, який розширювався швидкими темпами. Результатом стало щорічне зростання торгівлі в середньому на рівні 3%. Деструктивного впливу на активний процес нарощення взаємозалежності між країнами світу завдали дві Світові війни, Велика депресія в США та перехід до планової економіки в країнах соціалістичного табору, призвівши таким чином до завершення першого етапу глобалізації світової економіки [3].

Поступове відродження інтеграції почалось у другій половині XX століття, а потенціал подальшого розвитку глобалізації набув ще більших масштабів. Друга хвиля глобалізації характеризується домінуванням Сполучених Штатів Америки на світовому ринку торгівлі та технологічними досягненнями Другої промислової революції. Вагомий вплив на зростання міжнародної торгівлі проявлявся з боку Європейського Союзу, певною мірою долучився до даного процесу також Радянський Союз. Як наслідок, у 1989 році світова торгівля знову зросла до рівня 1914 року [3]. Коли в Німеччині впала Берлінська стіна, що розділяла Схід та Захід, а Радянський Союз розпався, друга хвиля глобалізації досягла свого піку та стала передумовою для подальшого розвитку світової торгівлі, але вже в умовах третьої хвилі глобалізації.

Третій етап глобалізації, що розпочався в 1990-х роках, тісно пов'язаний з технологіями Третьої промислової революції, зокрема з Інтернетом, що стало поштовхом до подальшого поглиблення зв'язку між людьми у всьому світі та до глобальної інтеграції ланцюгів вартості. У 2000-х роках світовий експорт становив приблизно 25% світового ВВП, а світова торгівля - 50% [3]. Четвертий етап глобалізації, який ми зараз спостерігаємо - «Глобалізація 4.0» - демонструє домінування у сучасному світі двох країн (США і Китаю) та зародження кіберсвіту. Рушійною силою глобалізаційних процесів стала цифрова економіка, що зародилася під час третьої хвилі глобалізації. Особливістю даного етапу та його відмінністю від всіх попередніх є також активізація де-глобалізаційних процесів як відповідь на зростання економічної нерівності та соціальної нестабільності.

Варто зауважити, що виступаючи драйвером економічного та соціального прогресу та сприяючи зростанню ефективності світового господарства, глобалізація водночас є одним з основних факторів волатильності світового фінансового ринку. З огляду на це, варто здійснити конкретизацію позитивних та негативних наслідків глобалізації (таблиця 1).

Таблиця 1. Наслідки глобалізації

*Джерело: складено автором за даними: [5, 6]

На основі аналізу позитивних та негативних наслідків глобалізації слід підкреслити, що, створюючи численні можливості для економічного розвитку та посилення інтеграційних процесів між країнами, глобалізація провокує також послаблення регуляторних механізмів та контролю над соціально - економічними процесами, а відтак сприяє викривленню сучасної економічної системи, підвищує ступінь невизначеності, яка, у свою чергу, є основною причиною криз. Відповідно, країни, які своєчасно реагують на виклики глобалізації та вживають відповідні заходи, отримують можливість скористатися її перевагами. Натомість ті країни, уряди яких не проводять коригування своєї політики з прив'язкою до розвитку глобалізаційних процесів, мають шанс відчути на собі негативні прояви глобалізації. Таким чином, об'єктивною необхідністю для ефективного функціонування як окремої держави, так і світової економіки загалом в сучасних реаліях є максимальна адаптація до нових умов, що дозволить скористатися вигодами, які надає широкомасштабний процес фінансової глобалізації.

Важливою є роль глобалізаційних процесів у контексті формування міжнародного фінансового ринку та його елементів, які є одними з найважливіших показників сучасної світової економіки. Даний ринок характеризується властивістю транслювати імпульси економічного розвитку з однієї країни в інші. Вагомим недоліком цього механізму є те, що разом з поширенням інновацій, ноу-хау та інших позитивних чинників економічного розвитку світовий фінансовий ринок також поширює і кризові явища з однієї країни в інші, тим самим визначаючи глобальний характер світової фінансової кризи. Таким чином, специфічним наслідком глобалізації міжнародних фінансових ринків є світові фінансові кризи.

У перекладі з грецької «криза» означає «рішення». Під економічною кризою слід розуміти різке погіршення соціально-економічного стану країни, яке супроводжується скороченням виробництва, порушенням налагоджених господарських зв'язків та призводить до таких негативних наслідків макроекономічного рівня, як інфляція, безробіття та скорочення виробничих потужностей [1]. Цікавим є трактування кризи згідно з уявленнями жителів Китайської Народної Республіки, які приписують їй двоїстий характер та наголошують, що з одного боку кризові явища є бідою, а з другого - шансом для розвитку [7]. Світові фінансові кризи зазнавали трансформацій разом із розвитком світової економіки. Якщо раніше кризи були локальними, то зараз через глобалізацію фінансових ринків вони набули ознак світових. У XXI столітті практично не залишилося країн, які б не охопили наслідки фінансової кризи [1]. Водночас існує тенденція до більшої вразливості фінансових ринків деяких країн, що розвиваються та характеризуються суттєвим зростанням в останні роки, до впливу кризових явищ, які розгортались на ринках розвинених країн. Суперечливою є теза щодо непередбачуваного характеру кризи, адже кризовому процесу передує ряд негативних факторів. Так, основними макроекономічними індикаторами, які в той чи інший період розвитку світової економіки сигналізували про настання фінансової кризи, слід вважати: велике сальдо платіжного балансу; суттєву волатильність валютного курсу; зростання темпів інфляції; значний обсяг зовнішнього боргу (понад 50% ВВП) та падіння міжнародних резервів країни [8]. Окрім того, спільною ознакою для світових криз є те, що більшість з них спричинені надлишком інвестицій чи споживання в певних галузях економіки, які спочатку зростають значними темпами, приваблюючи тим самим велике число інвесторів, але в кінцевому підсумку не виправдовують очікувань та банкрутують.

Варто сказати, що стан фінансового ринку - це найбільш точний індикатор кризи. В якості кількісних показників, які дають змогу охарактеризувати стан глобальної та національної економіки за певний проміжок часу вже більш ніж сто років використовуються різноманітні види фондових індексів. При цьому найбільш прикладну роль відіграє не саме абсолютне значення фондового індексу, а тенденція його змін впродовж певного часового відрізка. Виконуючи діагностичну, індикативну та спекулятивну функції, фондові індекси фактично віддзеркалюють стан справ на фінансовому ринку, слугуючи тим самим вагомим джерелом інформації для потенційних інвесторів. Найбільш авторитетними, а відповідно й найбільш поширеними є фондові індекси США. Це, зокрема, індекс Доу-Джонса (Dow-jones Average), індекс Національної асоціації дилерів по цінним паперам (NASDAQ Index) та індекс «Standard & Poor's 500» (S&P 500) [9]. Водночас найбільш об'єктивно та адекватно реальну ситуацію на ринку відображає індекс S&P 500, який умовно називають барометром американської економіки. Зумовлено це перш за все включенням у кошик даного індексу акцій 500 акціонерних компаній США, які мають найбільшу капіталізацію та якомога повніше представляють різноманітні галузі американської економіки. Графічне зображення динаміки даного фондового індексу наведемо на рисунку 1.

Рис. 1. Динаміка індексу S&P 500 за останнє століття. [10]

Проаналізувавши дані рисунка 1, бачимо, що тенденція зміни значень показника є не однозначною та характеризується певною циклічністю. Після кожного падіння, яке власне і є наслідком кризових явищ на світовому економічному просторі, настає період економічного зростання. Тобто, внаслідок кризи світова економіка позбувається накопичених раніше дисбалансів та отримує потенціал для подальшого, ще більш значного піднесення на основі вдосконалених програм розвитку. Яскравим прикладом кризових явищ, які спричинили негативну динаміку досліджуваного індексу у 1929-1933 роках є так звана «Велика депресія». Окрім того, спадна динаміка показника спостерігається також на початку XXI століття, причиною чого стали наслідки світової фінансової кризи 2008 - 2009 років. Розвиваючи думку щодо двоїстого характеру криз, слід зазначити напрацювання відомого американського економіста з ліванським корінням Н. Талеба. У своїй книзі 2007 року, яка стала справжнім бестселером, вчений вводить поняття "чорний лебідь", яке означає аномальну подію, здатну назавжди змінити подальший розвиток людства або окремих індивідуумів [11]. Так, за часів «Великої депресії» чорним лебедем виявилася непродумана післявоєнна реакція урядів провідних держав світу. В період 2007 - 2009 років непередбаченим чорним лебедем стала масштабна іпотечна криза в США [12]. Таким чином, з кожним роком ступінь невизначеності у світовій економіці зростає, а отже і збільшується кількість масштабних чорних лебедів. Однак ті гравці на світовому економічному ринку, які здатні скористатися перевагами кожного чорного лебедя, щоб зробити відповідні висновки, мають шанс не лише уникнути негативних наслідків кризових явищ у світовій економіці, а й перетворити їх на власну вигоду.

Задля ґрунтовнішого аналізу відображеної на рисунку 1 негативної динаміки значень фондового індексу S&P 500, спричиненої кризовими явищами, наведемо таблицю 2, в якій охарактеризуємо основні світові фінансові кризи XX - XXI століть.

Таблиця 2. Характеристика світових фінансових криз XX-XXI століть

Джерело: складено автором за даними: [1, 13].

Аналізуючи дані таблиці 2, можемо говорити про те, що кризові явища є невід'ємним елементом розвитку світової економічної системи. Попри свою циклічність вони є неповторними та специфічними. З перелічених в таблиці криз найбільш деструктивний вплив на світову економіку мали три глобальні ризи: «Велика депресія» 1929 - 1933 років, глобальна фінансова криза 2008 року («Велика рецесія» або GFC) та глобальна фінансова криза 2020 року, спричинена коронавірусом. Показово, що дві з них відбулися в XXI столітті, тобто важкість та частота криз з розвитком глобалізаційних процесів набирає обертів. Якщо «Велика депресія» припадає на першу половину XX століття та фактично свідчить про недоліки економіки та шляхи боротьби з ними за часів менш глобалізованої економічної системи старого зразка, то дві наступні рецесії висвітлюють специфіку світових фінансових криз в умовах широкомасштабної глобалізації економіки. Таким чином, порівняння характеру, причин та наслідків обох криз XXI століття є важливим з точки зору формування певної стратегії з боку світової економічної спільноти у відповідь на потенційне розгортання глобальних кризових явищ у майбутньому.

Для початку наведемо риси, які є спільними для обох названих вище криз. Так, кожній з них притаманна невизначеність як ключовий фактор. Виникнувши в одній з провідних країн світу (в США у 2008 році та в Китаї наприкінці 2019 року), вони набрали обертів та поширилися у всьому світі. Показово, що внесок Китаю у формування світового ВВП становить сьогодні 17 - 20% [14]. З огляду на це, китайське походження СОУГО-19 зумовлює ще більш болючі для промисловості наслідки сучасної глобальної кризи. Другою спільною рисою є значне падіння на фондових біржах провідних країн світу, зокрема, в таких масштабах, що кожна з наведених рецесій була послідовно названа найбільшою з часів «Великої депресії». Третє, що пов'язує між собою аналізовані кризи - це наявність значної підтримки з боку державних органів влади у контексті використання інструментів фіскальної та монетарної політики для боротьби з кризовими явищами.

Перейдемо до розгляду основних моментів, що лежать в основі відмінностей між глобальними кризами XXI століття:

Характер кризи. Якщо глобальна фінансова криза 2008 року стала наслідком ендогенного шоку, то коронавірусна криза народилася в результаті екзогенних потрясінь. Окрім того, GFC супроводжувалася лише відсутністю платоспроможного попиту, що загалом є характерним для звичайних рецесій. Натомість криза 2020 року зумовила спочатку шок пропозиції через зриви в ланцюгах поставок, а потім - і шок попиту, викликаний карантинними обмеженнями та зменшенням рівня доходів споживачів.

Швидкість і форма. Криза COVID-19 нанесла різкіший, але водночас і коротший «V-подібний» удар по світовій економіці у порівнянні з «U-подібним» впливом кризи субстандартних іпотечних кредитів 2008 року [15].

Передкризові позиції. Потрібно визнати, що світова фінансова система напередодні кризи 2020 року була більш стійкою, аніж перед початком «Великої рецесії». Перегляд механізму регулювання банків та їх докапіталізація посприяла зменшенню схильності даних інституцій до ризику, що зрештою позитивно вплинуло на фінансову стабільність. Таким чином, відсутність у сьогоднішніх умовах зруйнованих банків, які стали серйозною перешкодою для відновлення економіки після GFC, є своєрідною перевагою сучасної кризи у контексті нейтралізації спричинених нею негативних наслідків.

Реакція світової економічної спільноти. Лідерство G20, включаючи міжнародні організації, 250 мільярдів спеціальних прав запозичення, випущених МВФ у 2009 році, а також фіскальні заходи та економічна активність Китаю сприяли відновленню світової економіки після «Великої рецесії» 2008 року [15]. Однак в умовах розгортання сучасної кризи, спричиненої поширенням пандемії коронавірусу, відсутність серйозних заходів з боку КНР, брак належного простору для маневру, наданого міжнародним організаціям, а також обмежені перспективи зростання в Європі та Північній Америці зменшують ймовірність швидкого відновлення світової економіки.

Наслідки кризи. Найбільш очевидний негативний ефект кризи - це скорочення обсягу ВВП, який за своє суттю є індикатором успішності функціонування економіки. Так, падіння темпів зростання світового ВВП у 2020 році склало 3,29% проти 1,31% у 2009 році [16]. Окрім того, за січень-березень 2020 року відтік портфельних інвестицій з ринків країн, що розвиваються, склав приблизно 100 млрд доларів [5]. Це більш ніж утричі більше, ніж за аналогічний період світової фінансової кризи 2008 року. Таким чином, фінансово-економічна криза 2020 року характеризується більш згубними для світової економіки наслідками й по праву може називатися найгіршою кризою з часів Великої депресії та кризи 2008 року.

Як бачимо, проаналізовані кризи мають певні спільні характеристики, однак наявні між ними відмінності свідчать про унікальність та неповторність кожної з них, а отже і про різного характеру висновки, які можна зробити на майбутнє та врахувати при спробах протидії виникненню чергових глобальних фінансових криз.

Висновки

Підсумовуючи, слід наголосити, що глобалізація є важливою умовою розвитку світової економіки. Глобалізаційні процеси сприяють нарощенню продуктивності праці та рівня життя населення, підвищують ефективність конкуренції між учасниками фінансового ринку, прискорюють інновації та ноу-хау, стимулюють макроекономічне зростання тощо. Посилення інтеграційних процесів між державами тягне за собою і негативні наслідки, зокрема послаблення регуляторних механізмів та контролю над соціально-економічними процесами, а відтак сприяє викривленню сучасної економічної системи, підвищує ступінь невизначеності, яка, у свою чергу, є основою розвитку глобальних кризових явищ. Загалом з початку XX століття світова економіка пережила щонайменше вісім фінансових криз, найгострішими з яких були Велика депресія» 1929 - 1933 років, світова фінансова криза 2008 року («Велика рецесія» або GFC) та глобальна фінансова криза 2020 року, спричинена коронавірусом. Усі досліджені кризи мають притаманні їм як спільні, так і відмінні характеристики, але кожна з них розповідає свою унікальну історію зі своїми винятковими висновками на майбутнє. Таким чином, основним завданням світової економічної спільноти загалом та кожної держави зокрема в контексті забезпечення стабільного функціонування світової економіки є формування стратегії, яка включає своєчасну реакцію на виклики глобалізації та вжиття відповідних заходів, що дозволить повною мірою скористатися вигодами, які надає широкомасштабний процес фінансової глобалізації та мінімізувати негативні наслідки викликаних ним фінансових криз.

Також, у свою чергу, подальше дослідження даної тематики є надзвичайно актуальним, особливо в сучасних умовах високого рівня невизначеності щодо впливу російського вторгнення в Україну на стан світової економіки, а також з огляду на негативний вплив наявних карантинних обмежень на розвиток інтеграційних процесів між державами, а відтак і на розвиток світового господарства. При цьому основний напрямок цих перспективних досліджень - це необхідність формування на міжнародному рівні регуляторних механізмів, здатних забезпечити збалансований розвиток світової економіки в умовах широкомасштабної глобалізації та мінімізацію негативних наслідків глобальних фінансово-економічних криз у майбутньому.

Література

1. Грицюк, Н.О.; Сак, Т.В. Вплив пандемії COVID-19 на світову економіку. Економічний простір. 2021. 165. С. 33-38. URL: https://doi.org/10.32782/2224-6282/165-6 (дата звернення: 27.08.2022).

2. Ставська Ю.В. Вплив глобалізації світової економіки на розвиток фінансового ринку. Modern Economics. 2020. № 20(2020). С. 261-266. DOI: https://doi.org/10.31521/modecon.V20(2020)-40. (дата звернення: 27.08.2022).

3. Vanham, P. A Brief History of Globalization. Cologny World Economic Forum, 17 June 2019. 2019. URL: https://www.weforum.org/agenda/2019/01/how-globalization-4-0-fits-into-the-history-of-globalization (дата звернення: 27.08.2022).

4. Aydin О.Т. Stages of Globalization and Their Reflections on Higher Education. Handbook of Research on Institutional, Economic, and Social Impacts of Globalization and Liberalization. IGI Global. 2021. P. 306-325. DOI: 10.4018/978-1-7998-4459-4.ch017 (дата звернення: 27.08.2022).

5. Задорожна Т. Глобалізація фінансових ринків: сутність та вплив на регулювання національних ринків цінних паперів. Економічний аналіз. 2020. №3. С. 81-89. DOI: http://dx.doi.org/10.35774/econa2020.03.081 (дата звернення: 27.08.2022).

6. Любохинець Л.С. Світові фінансові ринки в умовах глобалізації. Економіка і суспільство. 2018. № 15. С. 40-45. URL: http://elar.khnu.km.Ua/bitstream/123456789/6963/1/7.pdf.

7. Ортіна Г.В. Державна політика розвитку реального сектору економіки України: формування та реалізація антикризової стратегії: монографія. Нац. ун-т цивіл. захисту України. Харків: НУЦЗУ. 2017. 422 с. URL: https://core.ac.uk/download/161859388.pdf.

8. Шабельник Т.В., Марена Т.В., Шабельник М.М. Моделювання виникнення світових фінансових криз у системі забезпечення фінансової безпеки країн. Бізнес Інформ. 2020. № 3. C. 75-82. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-3-75-82 (дата звернення: 27.08.2022).

9. Горбаневич, В.Л., Іванюта, П.В. Особливості застосування фондового індексу у операціях з цінними паперами та фінансовими інструментами. Економічний простір. 2021. 176. С. 130-135. URL: https://doi.org/10.32782/2224-6282/176-23 (дата звернення: 27.08.2022).

10. S&P 500 - U.S. (ASPX). Офіційний сайт Stooq. URL: https://stooq.com/q/?s=Aspx& c=mx&t=l&a=lg&b=1 (дата звернення: 04.03.2022).

11. Taleb, N.N. The Black Swan. The Impact of the Highly Improbable. New York: Random House, 2007. Reviewed by James Iain Gow Universitй de Montrйal, Canada.

12. Богуславський Є.І., Дорохов Є.В. Концептуалізація невизначеності у сучасній економічній системі. вплив ефекту талеба на розвиток економіки України. Інвестиції: практика та досвід. 2017. № 17. С. 62-69. URL: http://www.investplan.com.ua/pdf/17_2017/13.pdf (дата звернення: 27.08.2022).

13. Шабельник Т.В., Марена Т.В., Шабельник М.М. Сучасні підходи до типологізації світових фінансових криз. Бізнес Інформ. 2020. № 10. C. 6-13. URL: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-10-6-13(дата звернення: 27.08.2022).

14. Sogani, A. The Great Lockdown vs. The Great Depression and the 2008 Global Financial Crisis. E-International Relations. 2020. P. 1-7. URL: https://www.e-ir.info/2020/07/02/the-great-lockdown-vs-the-great-depression-and-the-2008-global-financial-с^^/(дата звернення: 27.08.2022).

15. Strauss-Kahn, Marc-Olivier. “Can We Compare The COVID-19 And 2008 Crises? - Atlantic Council.” Atlantic Council. 5 May 2020. URL: https://atlanticcouncil.org/blogs/new-atlanticist/can-we-compare-the-covid-19-and-2008-crises/ (дата звернення: 27.08.2022).

16. Офіційний сайт Світового банку. URL: https://www.worldbank.org/en/home (дата звернення: 27.08.2022).

References

1. Gricjuk, N.O., Sak, T.V. (2021). Vpliv pandemn COVID-19 na svhovu ekonom^u [Impact of the COVID-19 pandemic on the global economy]. Ekonomwhnij prostir - Economic space, 165, 33-38. Retrieved from https://doi.org/10.32782/2224-6282/165-6 [in Ukrainian].

2. Stavs'ka, Ju.V. (2020).Vpliv globahzacn svіtovoї екопотікі na rozvitok fmansovogo rinku [The impact of globalization of the world economy on the development of the financial market]. Modern Economics - Modern Economics, 20(2020), 261-266. DOI: https://doi.org/ 10.31521/modecon.V20(2020)-40 [in Ukrainian].

3. Vanham, P.A. (2019). Brief History of Globalization. Cologny World Economic Forum, 17 June 2019 Retrieved from https://www.weforum.org/agenda/2019/01/how-globalization-4-0-fits-into-the-history-of-globalization [in English].

4. Aydin, O.T. (2021). Stages of Globalization and Their Reflections on Higher Education. Handbook of Research on Institutional, Economic, and Social Impacts of Globalization and Liberalization. IGI Global. 2021. P. 306-325. DOI: 10.4018/978-1-7998-4459-4.ch017 (data zvernennja: 27.08.2022). [in English].

5. Zadorozhna, T. (2020). Globalizacija fmansovih rinkiv: sutnist' ta vpliv na reguljuvannja nacional'nih rinkiv cinnih paperiv [Globalization of financial markets: essence and impact on the regulation of national securities markets]. Ekonomichnij analiz - Economic analysis, 3, 81-89. DOI: http://dx.doi.org/10.35774/econa2020.03.081 [in Ukrainian].

6. Ljubohinec', L.S. (2018). Svitovi finansovi rinki v umovah globalizaciп [World financial markets in the conditions of globalization]. Ekonomika і suspil'stvo - Economy and society, 15, 4045 Retrieved from http://elar.khnu.km.ua/bitstream/123456789/6963/1/7.pdf [in Ukrainian].

7. Ortina, G.V. Derzhavna polUika rozvitku real'nogo sektoru ekonomiki Ukraпni: formuvannja ta realizacija antikrizovo'i strategiп [State policy of development of the real sector of the economy of Ukraine: formation and implementation of an anti-crisis strategy]. Harkiv: NUCZU Retrieved from https://core.ac.uk/download/161859388.pdf [in Ukrainian].

8. Shabel'nik, T.V., Marena, T.V., Shabel'nik, M.M. (2020). Modeljuvannja viniknennja svitovih finansovih kriz u sistemi zabezpechennja finansovoп bezpeki kraпn [Modeling the occurrence of global financial crises in the system of ensuring the financial security of countries]. Biznes Inform - Business Inform, 3, 75-82. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-3-75-82 [in Ukrainian].

9. Gorbanevich, V.L., Ivanjuta, P.V. (2021). Osoblivosti zastosuvannja fondovogo indeksu u operacijah z cinnimi paperami ta finansovimi instrumentami [Peculiarities of using the stock index in transactions with securities and financial instruments]. Ekonomichnijprostir - Economic space, 176, 130135. Retrieved from https://doi.org/10.32782/2224-6282/176-23 (data zvernennja: 27.08.2022).

10. S&P 500 - U.S. (ASPX). Oficijnij sajt Stooq. URL: https://stooq.com/q/?s=Aspx&c=mx&t=l&a=lg&b=1 [in English].

11. Taleb, N.N. The Black Swan. The Impact of the Highly Improbable. New York: Random House, 2007. Reviewed by James Iain Gow Universitй de Montrйal, Canada [in English].

12. Boguslavs'kij, Є.I., Dorohov, Є.V. (2017). Konceptualizacija neviznachenosti u suchasnij ekonomichnij sistemi. vpliv efektu taleba na rozvitok ekonomiki Ukraпni [Conceptualization of uncertainty in the modern economic system. the influence of the Taleb effect on the development of the economy of Ukraine]. Investiciп: praktika ta dosvid - Investments: practice and experience, 17, 62-69. Retrieved from http://www.investplan.com.ua/pdf/17_2017/13.pdf [in Ukrainian].

13. Shabel'nik, T.V., Marena, T.V., Shabel'nik, M.M. (2020). Suchasni pidhodi do tipologizaciп svitovih finansovih kriz [Modern approaches to the typology of world financial crises]. Biznes Inform - Business Inform, 10, 6-13. Retrieved from https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-10-6-13 [in Ukrainian].

14. Sogani, A. The Great Lockdown vs. The Great Depression and the 2008 Global Financial Crisis. E-International Relations. 2020. P. 1-7. Retrieved from https://www.e-ir.info/2020/07/02/the-great-lockdown-vs-the-great-depression-and-the-2008-global-financial-crisis/ [in English].

15. Strauss-Kahn, Marc-Olivier. “Can We Compare The COVID-19 And 2008 Crises? - Atlantic Council.” Atlantic Council. 5 May 2020. Retrieved from https://atlanticcouncil.org/blogs/new-atlanticist/can-we-compare-the-covid-19-and-2008-crises/ [in English].

16. Oficijnij sajt Svitovogo banku [Official website of the World Bank]. www.worldbank.org Retrieved from https://www.worldbank.org/en/home [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru