Роль Азербайджана як суб’єкта у сучасних геополітичних процесах на Південному Кавказі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роль Азербайджана як суб'єкта у сучасних геополітичних процесах на Південному Кавказі

Караєва Ляман Захід кизи

доктор філософії з політичних наук

доцент кафедри Міжнародних відносин

Бакинський Слов'янський Університет, Баку

Анотація

азербайджан пострадянський геополітичний

Мета статті розглянути деякі питання, пов'язані з ролі Азербайджану як у пострадянському просторі, так і на Південному Кавказі. У статті регіон Південного Кавказу оцінюється через призму інтересів як регіональних, і світових держав. Розглядаються питання нової розстановки сил на Південному Кавказі, становлення Азербайджану як провідного учасника геополітичних процесів у регіоні після вирішення Вірмено-Азербайджанського конфлікту та деокупації територій Азербайджанської Республіки.

Особлива увага приділяється позиції Туреччини, яка укладанням Шушинської Декларації зміцнилася у регіоні Південного Кавказу та стала гарантом безпеки. А, тристороння угода Азербайджану, Пакистану та Туреччини зміцнила союзницькі взаємини та створила особливу базу для вирішення питань регіональної безпеки. Формат регіонального співробітництва «3+3», запропонований президентом Туреччини Раджепом Таїпом Ердоганом, аналізується з позиції взаємовигоди всіх країн регіону.

Методи та методології використані у статті. У статті широко використані такі загальнонаукові методи, як аналіз історичної хроніки, контент- аналіз міжнародних документів, порівняльний аналіз аналогічних процесів, метод опису подій.

Новизна у статті полягає в тому, що вперше у вітчизняній науковій літературі глибоко характеризується ролі основних регіональних сил, значення Туреччини, Ірану та Росії у Кавказькому регіоні, питання розвитку добросусідства та рівноправного партнерства між країнами Південного Кавказу.

Серед особливих проблем відзначаються розмінування звільнених територій, протиріччя в Азербайджансько-іранських взаєминах, які, до речі, незабаром були улагоджені. Приділено особливу увагу новим проектам.

Висновки. Наприкінці робляться певні висновки з основних питань, розглянутих у статті. Акцентується увага на перспективи, які можуть забезпечити економічний розвиток Південного Кавказу, серед яких можна назвати такі, як відкриття нових комунікаційних шляхів, усунення торгових бар'єрів, створення спільних підприємств, розвиток транспорту та туризму. Так, як розвиток економічних та торгових зв'язків, змусить держави відмовитися від реваншистських ідей з метою забезпечення загальної безпеки.

Ключові слова: Південний Кавказ, геополітичні процеси, 44-денна Вітчизняна війна, Шушинська Декларація, Зангезурський коридор.

Garayeva Laman Zahid Doctor of Philosophy in Political Sciences, Associate Professor of Department of International Relations Baku Slavic University, Baku

The role of Azerbaijan as a subject in modern geopolitical processes in the South Caucasus

Abstract

The aim of the article is to consider some issues related to the role of Azerbaijan both in the post-Soviet space, as well as in the South Caucasus. In the article, the South Caucasus region is assessed through the prism of the interests of both regional and world states. The issues of a new alignment of forces in the South Caucasus, the formation of Azerbaijan as a leading participant in geopolitical processes in the region after the resolution of the Armenian-Azerbaijani conflict and the de-occupation of the territories of the Republic of Azerbaijan are considered.

Particular attention is paid to the position of Turkey, which, by the conclusion of the Shusha Declaration, has strengthened in the South Caucasus region and has become a guarantor of security. And, the trilateral agreement between Azerbaijan, Pakistan and Turkey has strengthened allied relations and created a special basis for resolving issues of regional security. The format of regional cooperation "3 + 3", proposed by Turkish President Racep Tayyip Erdogan, is analyzed from the standpoint of mutual benefit for all countries in the region.

Methods and methodologies used in the article. The article widely uses such general scientific methods as the analysis of historical chronicles, content analysis of international documents, a comparative analysis of similar processes, the method of describing events.

The novelty of the article lies in the fact that for the first time in domestic scientific literature, the role of the main regional forces, the importance of Turkey, Iran and Russia in the Caucasus region, the development of good neighborliness and equal partnership between the countries of the South Caucasus are deeply characterized.

Among the special problems are the demining of the liberated territories, the contradictions in the Azerbaijani-Iranian relations, which, by the way, were soon settled. Special attention was paid to new projects.

Conclusions. At the end, certain conclusions are drawn on the main issues discussed in the article. Attention is focused on the prospects that can ensure the economic development of the South Caucasus, among which are the opening of new communication routes, the elimination of trade barriers, the creation of joint ventures, the development of transport and tourism. So, as the development of economic and trade relations, will force states to abandon revanchist ideas in order to ensure universal security.

Keywords: South Caucasus, geopolitical processes, 44-day Patriotic War, Shusha Declaration, Zangezur corridor.

Постановка проблеми

За оцінками експертів, у світі існує близько 200 вогнищ напруженості. Однак є вогнища напруженості, що потрапили в центр уваги «вершителів» доль світу з причини або наявності там запасів стратегічно важливих корисних копалин, або в силу свого географічного положення, або через певну роль у вирішенні політичних завдань за векторами. Південь. Зоною напруженості та геостратегічної уваги є і Південний Кавказ (Гусейн-Заде, 2013, с. 5).

З розпадом СРСР почався перерозподіл зон впливу основних геополітичних гравців у цьому регіоні, де дедалі виразніше проглядаються інтереси таких зовнішніх гравців, як США, Великобританія, Євросоюз, Туреччина, Іран, Китай, Ізраїль.

Мета статті розглянути деякі питання пов'язаної про роль Азербайджану як у пострадянському просторі, так і на Південному Кавказі. У статті регіон Південного Кавказу оцінюється через призму інтересів як регіональних, і світових держав. Розглядаються питання нової розстановки сил на Південному Кавказі, становлення Азербайджану як провідного учасника геополітичних процесів у регіоні після вирішення Вірмено-Азербайджанського конфлікту та деокупації територій Азербайджанської Республіки.

Методи та методології використані у статті. У статті широко використано такі загальнонаукові методи як аналіз історичної хроніки, контент- аналіз міжнародних документів, порівняльний аналіз аналогічних процесів, метод опису подій.

Новизна у статті полягає в тому, що вперше у вітчизняній науковій літературі глибоко характеризується ролі основних регіональних сил, значення Туреччини, Ірану та Росії у Кавказькому регіоні, питання розвитку добросусідства та рівноправного партнерства між країнами Південного Кавказу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Цікавість основних центрів сили до цього регіону обумовлений насамперед його геостратегічним становищем. Після холодної війни до цього фактора додалося значення регіону як джерела енергоресурсу та лінії електропередач. Збігнєв Бжезинський, спеціаліст з геостратегії, оцінив Південний Кавказ як «Євразійські Балкани» через своє стратегічне становище (Бжезинський, 1999, с. 66). У зв'язку з цим на Південному Кавказі "карабахський конфлікт" перетворився з регіонального зіткнення на особливу "гру" за участю цих геополітичних гравців зі своїми стратегічними інтересами (Когут, Нуришев, 2021, с. 104-111).

Протягом десятиліть подвійна політика великих держав на Південному Кавказі та неврегульованість конфліктів створювали тут умови постійної невизначеності та нестабільності. Таким чином, великі держави, підтримуючи геополітичний баланс на Південному Кавказі, прагнули не допускати прямих військових зіткнень. Такий небезпечний і ризикований розвиток сформував досить небезпечну геополітичну динаміку. Однак завдяки динамічному розвитку та планомірній, послідовній політиці Азербайджан зміг у короткий термін військовим шляхом відновити свою територіальну цілісність.

44-денна війна між Азербайджаном і Вірменією, що почалася 27 вересня 2020 року (закінчилася 10 листопада 2020 року підписанням Тристоронньої декларації Азербайджаном, Вірменією і Росією) створила абсолютно нову реальність, змінивши геополітичну конфігурацію регіону, звузивши можливості для втручання в регіон ззовні, для внутрішньорегіональних інтеграційних процесів.

Існуючі конфлікти у регіоні Південного Кавказу, зокрема колишній Вірмено-Азербайджанський Нагірно-Карабахський конфлікт, не дозволили здійснити внутрішньорегіональну інтеграцію, а економічний потенціал розвитку регіону був використаний повною мірою. У контексті закінчення конфлікту на Південному Кавказі з'явилися нові можливості для регіональної інтеграції та розвитку.

Виклад основного матеріалу

Сьогодні Азербайджанська Республіка проводить самостійну зовнішню політику, що ґрунтується на збереженні та розвитку свого суверенітету та безпеки. З цією метою 15 червня 2021 року у місті Шуші Президентом Азербайджанської Республіки Ільхамом Алієвим та Президентом Турецької Республіки Реджепом Тайіпом Ердоганом було підписано «історичну» Декларацію (9). Документ передбачає спільну діяльність двох країн щодо низки важливих питань. У зв'язку з цим особливе значення мають такі вопросы:

Збройні сили двох країн зроблять спільні дії у разі загрози чи втручання щодо територіальної цілісності однієї з держав;

Ради національної безпеки двох країн будуть проводити регулярні спільні засідання та обговорення з питань забезпечення та захисту національних інтересів;

Сторони зроблять кроки щодо реорганізації та модернізації Збройних Сил двох братніх країн.

Таким чином, офіційною Шушинською декларацією Азербайджану вдалося забезпечити збереження створеної ним нової геополітичної ситуації та захистити її від загрози втручання ззовні.

Одним із важливих документів, підписаних після 44-денної перемоги, є і Бакинська декларація. Азербайджан, Туреччина і Пакистан домовилися «розширити співпрацю у боротьбі з терористичними атаками, що підтримуються з-за кордону, кібератаками, кампаніями з дезінформації, а також у низці інших областей». Про це йдеться у «Бакінській декларації», підписаній речниками парламентів трьох країн 27 липня 2021 року (АзерТадж., 27.07.2021/ https://azertag.az/ru/xeber/).

Декларація закликала до боротьби з загрозою, що походить від «гібридних воєн та ісламофобських країн», а також до тісної співпраці та співпраці з регіональних та глобальних питань, що становлять взаємний інтерес. У документі також узгоджено, що уряди трьох країн підтримуватимуть регіональну співпрацю у сферах транспорту, торгівлі, енергетики, міжнародних відносин, освіти, соціально-культурного обміну, туризму, інформаційних та комунікаційних технологій.

Цією заявою Туреччина, Азербайджан та Пакистан створюють «сильний союз». Окремо Азербайджан має стратегічну співпрацю як із Туреччиною, так і з Пакистаном. Ці дві країни першими визнали незалежність Азербайджану. Під час війни з Вірменією Азербайджан також отримав найпотужнішу підтримку цих двох країн.

Вирішення карабахського конфлікту стало найважливішою подією регіону у першій чверті XXI століття. Повернення Азербайджаном відторгнутих у нього земель не тільки дозволило Баку домогтися реалізації основного політичного завдання з моменту здобуття незалежності - воно дає «зелене світло» економічному відродженню регіону та налагодженню міждержавних зв'язків, розірваних через політичні причини.

Конфлікт 2020 р. не спричинив також додаткових сплесків конфронтації із Заходом. Повноцінне повернення Нагірного Карабаху до складу Азербайджану також стало надзвичайно важливим із загальнорегіональної точки зору. Економічний ефект від розблокування залізничного та іншого транспортного сполучення коментарів не потребує і відновлення шляхів, поза всяким сумнівом, підштовхне економічний розвиток регіону. Йдеться як про шлях «Карс - Гюмрі - Нахічевань - Мегрі - Баку», так і про заплановану залізницю «Карс - Ігдир - Нахічевань» - спільним завданням стане інтеграція регіону до міжнародних транспортних коридорів «Європа - Кавказ - Азія» та «Північ - Південь».

Крім того, можливе налагодження міждержавної кооперації в області, наприклад, виготовлення трикотажної продукції у Вірменії з азербайджанської сировини - що дозволить виходити на ринок ЄАЕС без митних складнощів - або в агропромисловій сфері (Наумов А., 2021).

Загалом після перемоги у Другій карабахській війні Азербайджан отримав дуже сприятливі можливості в плані розширення своїх транспортно-комунікаційних та логістичних можливостей. Так, відкриття Зангезурського коридору в спільній тристоронній заяві, підписаній керівниками Азербайджану, Росії та Вірменії після закінчення Вітчизняної війни, є яскравим прикладом. Пункт 9 Тристоронньої декларації, підписаної між Азербайджаном, Росією та Вірменією 10 листопада 2020 року, забезпечує правову основу для реалізації Зангезурського коридору.

Ефект економічний та політичний від відкриття Зангезурського коридору буде значним. Його відчують не лише Азербайджан та Вірменія, територією, якими він проходить, а й увесь регіон Південного Кавказу, а також Східного Середземномор'я. Сьогодні, у постконфліктний період, Зангезурський коридор є стратегічною метою та є основою національних інтересів Азербайджанської держави. Цей проект значно підвищить роль Південного Кавказу у міжнародних транспортних проектах, перетворивши Кавказ на важливий логістичний центр, що забезпечує велику вигоду країнам регіону. У той же час цей проект слугуватиме інтересам та інших країн-партнерів, які приєднаються до проекту та скористаються його можливостями, досягнуть соціально- економічного розвитку та добробуту своїх народів.

Коридор дасть імпульс для прискорення розвитку формату «3+3». У грудні 2020 року президент Туреччини, Реджеп Тайіп Ердоган виступив з ініціативою створення «платформи шести», яка б охопила Росію, Туреччину, Азербайджан, Грузію, Іран і, можливо, Вірменію, якщо уряд останньої ухвалить рішення про визнання нових реалій. За словами президента Туреччини, проект став би хорошим підґрунтям для встановлення стабільності в регіоні (Аскерова Р., 2021). «Шестистороння платформа» передбачає стабільний та безпечний розвиток, тому регіональна співпраця стає необхідністю. Для всіх країн регіону проект міг би стати кроком до виходу на ширший економічний ринок. Проте участь у проекті потребує певних зусиль та реальної зацікавленості всіх країн-учасниць.

Азербайджан пережив у серпні-жовтні цього року кризу в ірано-азербайджанських відносинах. Відкриття Зангазурського коридору економічно невигідне для Ірану. Співпраця Вірменії з Туреччиною та Азербайджаном та відкриття кордонів означає, що Іран втратить цей ринок. Іран, який має вихід до Чорного моря через цей коридор, так чи інакше зміг налагодити свою економічну систему під час санкцій. Звільнення Карабаха азербайджанською армією та її контроль над дорогою Горус-Гафан закрили її вихід. Однак, за словами президента Азербайджанської Республіки Ільхама Алієва, у нових запланованих проектах Іран також матиме зв'язки з Вірменією. «Він також може бути частиною транспортного коридору Південь-Північ з Ірану до Росії. Тому що ви, напевно, знаєте, що остання ділянка залізниці Астара-Решт побудована не в Ірані. Роботи там ведуться» (Алієв І., 2021).

Криза завершилася актуалізацією міжнародного транспортного коридору «Північ-Південь» і передбачає з'єднання Індії з Близьким Сходом і Кавказом, Центральною Азією та Європою (AZERTAG, 2021-06-21). Проект спрямований на підвищення ефективності транспортних комунікацій при організації вантажних та пасажирських перевезень, сприяння збільшенню обсягу міжнародних перевезень.

Успішно йде реабілітація звільнених від окупантів азербайджанських територій. На жаль, досі доводиться очищати їх від мін, які заклали збройні сили Республіки Вірменія. Незважаючи на це, зданий в експлуатацію міжнародний аеропорт у Фізулі, збудовано дорогу Перемоги до Шуші, відкрилися регулярні автобусні маршрути в Карабах, реалізуються інші унікальні проекти.

Висновки

Азербайджан сьогодні є лідером геополітичних та геоекономічних процесів на Південному Кавказі. Сьогодні це реальний факт і жодного з таких процесів неможливо здійснити без участі Азербайджану. Тому в цьому сенсі країна є дуже важливим стратегічним союзником та партнером ЄС. Азербайджан підписав документи про стратегічне партнерство із дев'ятьма членами Європейського Союзу. Країна активно працює з важливими геополітичними гравцями країн ЄС, такими як Італія, Німеччина, Франція та ін.

Нещодавні політичні процеси показали, що Азербайджан є прямим гарантом безпечного політичного та економічного середовища на Кавказі. Однозначний курс Азербайджану на визначення нових перспектив розвитку Південного Кавказу як країни-переможниці було беззастережно прийнято провідними регіональними та світовими державами.

Трансадріатичний трубопровід, Південний газовий коридор - це проект енергетичної безпеки не лише для Азербайджану, а й для Європи. Ставши регіональним центром енергетичних та транспортних проектів, Азербайджан заклав основу для сильної концентрованої економічної стратегії для регіону.

Зміни політичної конфігурації на Південному Кавказі після 44-денної Вітчизняної війни докорінно змінили роль і вагу регіональних та міжнародних акторів. Таким чином, позиції Туреччини у регіоні зміцнилися. Туреччина проводить активну політику у геополітичних, геоекономічних і військово- геостратегічних процесах Південного Кавказу, а й у більшості доленосних регіональних питань Євразії.

Росія - не єдиний центр сили у Кавказькому регіоні. Офіційна Москва усвідомлює цю реальність і має реалізувати стратегію конкретного підходу, що ґрунтується на розвитку добросусідства та рівноправного партнерства, до країн регіону при викресленні контурів регіональної політики.

У новому геополітичному просторі зростає інтерес тюркомовних країн до зміцнення відносин із Південним Кавказом, особливо з Азербайджаном. Це відкриває нові перспективи співпраці.

Механізм повоєнного регіонального співробітництва, нові транспортні проекти сприятимуть зміцненню економічних, енергетичних, транспортних та торгових зв'язків у регіоні. Це, у свою чергу, змусить держави відмовитись від реваншистських ідей та загроз війни, а безпека буде забезпечена.

З врегулюванням Вірмено-Азербайджанського Нагірно-Карабахського конфлікту збільшаться темпи економічного розвитку регіону та підвищиться інвестиційна активність. Усунення торгових бар'єрів, створення спільних підприємств, розвиток транспорту та туризму буде на користь усіх країн регіону.

Література

1. Гусейн-Заде Р.А. Коллизии на Кавказе/ Общественное объединение азербайджанских историков. Б. 2013 г., с.168. (на русском яз.).

2. Бжезинский З. Великая шахматная доска М.1999 г./ "Международные отношения", стр. 112. (на русском яз.).

3. Когут В.Г., Нурышев Г.Н. Карабахский узел геополитических противоречий на Южном Кавказе/Евразийская интеграция: экономика право, политика/2021 г. №1, с.104-111 (на русском яз.).

4. АзерТадж. Вторая трехсторонняя встреча председателей парламентов Азербайджана, Турции и Пакистана состоится в следующем году в Исламабаде/27.07.2021/ https://azertag.az/ru/xeber/ (на русском яз.).

5. Наумов А. Новые геополитические реалии Южного Кавказа/ 23 июня 2021/ https://oborona.ru/product (на русском яз.).

6. Аскерова Р. Как геополитические изменения повлияют на экономику и безопасность южного Кавказа/Вестник Кавказа/ 29 октября 2021 г. (на русском яз.).

7. Оliyev І. ADA Universitetinda keзirilan “Canubi Qafqaza yeni baxi§: mьnaqiзadan sonra inki§af va amakdaзliq” adli beynalxalq konfransda iзtirak edib/13 aprel 2021/ https://president.az/az/articles/view/51088 (на азерб. яз.).

8. Azertag. Shusha Declaration on Allied Relations between the Republic of Azerbaijan and the Republic of Turkey. /https://coe.mfa.gov.az/en/news/3509/shusha-declaration-on-allied-relations-between-the-republic-of-azerbaij an-and-the-republic-of-turkey (2021-06-21) (in English).

References

1. Guseyin-Zade R.A. (2013) Huseyn-Zade, R.A. [Collisions in the Caucasus / Public Association of Azerbaijani Historians.B.] Kollizii na Kavkaze/ Obshchectvennoye ob"yedineniye azerbaydzhanckikh ictorikov. B. c. 168. (in russian).

2. Bzhezinckiy, Z. (1999) Bzezinski, Z. [Grand chessboard M.1999 / "International Relations"], Velikaya shakhmatnaya docka "Mezhdunarodnyye otnosheniya", M. (in Russian).

3. Kogut, V.G., Nuryshev, G.N. (2021) Kogut, V.G., Nuryshev, G.N. [Karabakh knot of geopolitical contradictions in the South Caucasus / Eurasian integration: economics, law, politics], Karabakhskiy uzel geopoliticheskikh protivorechiy na Yuzhnom Kavkaze/Yevraziyskaya integratsiya: ekonomika pravo, politika / № 1, с. 104-111 (in Russian).

4. AzerTaj. (2021), AZERTAG, [The second trilateral meeting of the chairmen of the parliaments of Azerbaijan, Turkey and Pakistan will be held next year in Islamabad], Vtoraya trekhstoronnyaya vstrecha predsedateley parlamentov Azerbaydzhana, Turtsii i Pakistana sostoitsya v sleduyushchem godu v Islamabade (2021) 27.07. / https://azertag.az/ru/xeber/ (in Russian).

5. Naumov, A. (2021) Naumov, A. [New geopolitical realities of the South Caucasus], Novyye geopoliticheskiye realii Yuzhnogo Kavkaza/ 23 iyunya / https://oborona.ru/product (in Russian).

6. Askerova, R. (2021) Askerova, R. [How geopolitical changes will affect the economy and security of the South Caucasus / Vestnik Kavkaza] Kak geopoliticheskiye izmeneniya povliyayut na ekonomiku i bezopasnost' yuzhnogo Kavkaza/Vestnik Kavkaza/ 29 oktyabrya. (in Russian).

7. Оliyev, І. (2021), Aliyev, I. [Participated in the international conference ”A new look at the South Caucasus: post-conflict development and cooperation” held at ADA University / April 13], ADA Universitetinda ke9irilan “Canubi Qafqaza yeni baxi§: munaqi§adan sonra inki§af va amakda§liq” adli beymlxalq konfransda i§tirak edib/13 aprel 2021/ https://president.az/az/articles/view/51088 (in azerbaijanian).

8. Azertag. Shusha Declaration on Allied Relations between the Republic of Azerbaijan and the Republic of Turkey. /https://coe.mfa.gov.az/en/news/3509/ shusha-declaration-on-allied-relations-between-the-republic-of-azerbaijan-and-the-republic-of-turkey (2021 -06-21) (in English).

Размещено на Allbest.ru