США – ЮНЕСКО: еволюція взаємовідносин

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

США - ЮНЕСКО: еволюція взаємовідносин

Вікторія Пількевич,

кандидат історичних наук, доцент

м. Київ

Анотація

У статті досліджено важливу тему взаємовідносин Сполучених Штатів Америки та Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури. Особлива увага приділена еволюції зв'язків між США та ЮНЕСКО, оскільки історія їхньої комунікації пройшла шлях від тісної співпраці до суттєвих протиріч. Висвітлено основні здобутки у співробітництві між США та ЮНЕСКО, а також вказано проблеми, що призвели до критики Сполученими Штатами Америки діяльності Організації

Метою статті є аналіз взаємовідносин США та ЮНЕСКО від початку створення Організації до нашого часу. Наукова новизна полягає у тому, що у статті вперше здійснено спробу проаналізувати історію співпраці США та ЮНЕСКО в контексті еволюції їх відносин, що пережили злети і падіння, участь країни в роботі Організації і незгода США з певними діями ЮНЕСКО.

Методологія дослідження базується на різних методологічних принципах, таких як принцип історизму та системності. Зокрема у статті використаний історико-порівняльний метод для розуміння змін у відносинах США та ЮНЕСКО. Значну увага приділено статистичному методу, коли подаються дані щодо кількості культурних і природних пам'яток у Списку всесвітньої спадщини.

Висновки. Комунікація між США та ЮНЕСКО має свою історію, яка включає в себе особливий шлях взаємовідносин - від участі країни у заснуванні Організації, ратифікації її основних конвенцій, включенні у різні проекти і заходи, з перервою у зв «язку з виходом США у 80-хрр. ХХст. і поверненні у 2003 році у склад ЮНЕСКО, з незгодою щодо фінансової політики Організації, до критики за прийняття у склад учасників ЮНЕСКО Палестини, припинення сплати внесків у бюджет та остаточного виходу з Організації 31 грудня 2018 року.

Ключові слова: США, ЮНЕСКО, співробітництво, конвенції, генеральний директор.

Abstract

Viktoriia Pilkevych, Ph.D. (History), Associate Professor, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine

USA - UNESCO: the evolution of relationships

The author studies the evolution of relationship between the United States and the United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization. It is actual problem in international relation. The history of their communication has gone from active cooperation to disputes. The main achievements in the cooperation between the USA and UNESCO are determined. Author studies the criticism of UNESCO's activities by the United States. The aim of the article is to analyze the relationship between the United States and UNESCO since the founding of UNESCO to the present. The scientific novelty is first attempt to analyze the history of cooperation between the United States and UNESCO in the context of the evolution of their relations, which include achievements and fails, active participation in the Organization and criticism of UNESCO policy by the United States. The methodological basis of the article is based on the different methodological principles, such as the principle of historicism, systematic. The author used a historical-comparative method to understand changes in relations between the U.S. and the Organization. Special attention was given to the statistical method, which gave information about the number of cultural and natural sites on the UNESCO World Heritage List.

Conclusions. Oommunication between the United States and UNESCO has its own page in history, which includes relations since the country participation in the founding of the Organization, ratification of its main conventions, participation in different projects, events, withdrawal by the United States from UNESCO in the 1980s and the return in 2003 to UNESCO, disagreement of the financial policy of the Organization, to criticism of the admission of Palestine to UNESCO, the non-payment of contributions to the budget and the final withdrawal from UNESCO on 31 December 2018.

Key words: USA, UNESCO, relationships, conventions, director-general.

Основна частина

Постановка проблеми. ЮНЕСКО - одна зі спеціалізованих установ ООН, метою якої є зберігати мир у світі шляхом поширення культурних, освітніх та наукових зв'язків між країнами. На сьогоднішній день членами Організації є 193 країни [13]. У переліку держав-учасниць ЮНЕСКО немає однієї з провідних і домінуючих на міжнародній арені - Сполучених Штатів Америки. В історії ХХ століття відомі приклади особливої позиції США щодо певних ключових питань в міжнародних відносинах і вироблення своєї зовнішньої політики, зокрема, ізоляціонізм, відмова від вступу у Лігу Націй після Першої світової війни, Закон про нейтралітет. У відносинах США і ЮНЕСКО можна спостерігати злети і падіння, співпрацю та протиріччя. А вихід Сполучених Штатів Америки зі складу учасників Організації - це реальний виклик для ЮНЕСКО.

Аналіз досліджень та публікацій. Діяльності ЮНЕСКО в окремих напрямках (культура, наука, освіта, інформація та комунікація тощо) цікавила дослідників різних наук. Ряд досліджень присвячений аналізу нормативно-правових документів Організації. Проблема охорони культурної спадщини розглядалася в працях О. І. Мельничук [6], Т.Г. Каткової [4], В.В. Максимова [5] та ін. Головний акцент в даних роботах був зроблений саме на правову частину в питанні захисту культурних пам'яток на міжнародному рівні. Дослідниця А.Т. Грушова у своєму доробку звертала увагу на право на освіту, захист прав дітей та роль ЮНЕСКО в цих питаннях [2].

У контексті ідеї співробітництва будь-якої країни з ЮНЕСКО важливою видається стаття виконуючого обов'язки Постійного представника України при ЮНЕСКО О.П. Дем'янюка «Гуманітарними засобами. ЮНЕСКО - магістраль з двостороннім рухом» [3]. Дійсно, йти на зустріч в різних питаннях - це запорука успішної комунікації в міжнародних відносинах.

Питання, яке дотичне до нашого дослідження, розглядалося в статті дослідниці з Ізраїлю Ріни Банті щодо виходу США з ЮНЕСКО, але головна увага в роботі приділена саме ставленню ЮНЕСКО до Ізраїлю [1]. Загалом, проблема співпраці ЮНЕСКО та США, еволюція взаємовідносин від періоду створення Організації до сучасності залишається недослідженою в українській історіографії.

Виклад основного матеріалу. У 1942 році під час Другої світової війни на порядок денний виходить питання післявоєнного відродження освітньої сфери. Голова Британської ради М. Робертсон і спеціаліст у справах освіти Р.А. Батлер організовують Конференцію міністрів освіти союзних держав, по суті, розпочинаючи створення ЮНЕСКО. На даній конференції під час Другої світової війни США були присутні як спостерігач [7, с. 18].

У квітні 1945 року відбулася конференція в американському місті Сан - Франциско, хоча ніяких конкретних рішень щодо створення Організації не було прийнято. Наступним етапом створення ЮНЕСКО була підготовча конференція у Лондоні, куди США направили велику делегацію, відіграючи ключову роль. 16 листопада 1945 року було утворено ЮНЕСКО, а 4 листопада 1946 року - ратифіковано Статут [8], в тому числі і Сполученими Штатами Америки. У 1958 році відбулося офіційне відкриття штаб-квартири Організації в Парижі, чому передувала серйозна робота відомих архітекторів, серед яких був і американець Марсель Бреєр [18].

За період свого існування посаду генерального директора займали представники США: Джон В. Тейлор (в. о. генерального директора) (1952-1953), Лютер Еванс (1953-1958) [15]. Сполучені Штати Америки ратифікували ряд конвенцій Організації, зокрема, Конвенцію про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту, Конвенцію про засоби, спрямовані на заборону і попередження незаконного ввозу, вивозу і передачі права власності на культурні цінності, Конвенцію про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини [16].

На сьогоднішній день у Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО знаходяться 24 пам'ятки: 11 - культурних, 12 - природніх, 1 - змішаного типу. Одна з візитівок Сполучених Штатів Америки - Статуя Свободи - є символом країни і представляє ідеали свободи для людей всього світу. Її було включено у Список у 1984 році. Будівля на площі Незалежності, де була підписана Декларація незалежності і Конституція, теж є пам'яткою всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Об'єкт несе важливе послання, що направлене до політиків та активістів по всьому світу. А такі пам'ятки, як Йосеміті, Єллоустоун і Великий Каньйон, є унікальними цінностями для всіх країн. На жаль, одна з пам'яток, Національний парк Еверглейдс, у 2010 році потрапила до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що знаходиться під загрозою [12].

У місті Нью-Йорк розташовується Бюро ЮНЕСКО [10], яке було створено для підтримки зв'язку ЮНЕСКО з керівними органами Організації Об'єднаних Націй, Секретаріатом ООН і фондами та програмами спеціалізованих установ ООН, які знаходяться в Нью-Йорку. Бюро сприяє передачі актуальної інформації про стратегічні цілі ЮНЕСКО до Секретаріату ООН, фондів і програм, постійних представництв при ООН та громадянського суспільства. Основними завданнями Бюро визначено: представляти ЮНЕСКО на міжурядових зустрічах та зустрічах ООН; відстоювати мандат ЮНЕСКО, стратегічні програмні пріоритети, а також виконувати функції центру обміну інформацією, що має відношення до ЮНЕСКО; розвивати нові партнерські відносини із структурами ООН, донорами, приватним сектором та громадянським суспільством.

У відносинах США та ЮНЕСКО виникали і проблеми. Вперше США виходили з ЮНЕСКО у 80-х роках ХХ ст., не погодившись з фінансовою політикою Організації. А у 2003 році вони знову вступили в ЮНЕСКО. Сполучені Штати Америки неодноразово висловлювали невдоволення щодо фінансової політики Організації. Бюджет ЮНЕСКО формується, головним чином, з внесків країн-учасниць з розрахунку їхньої платоспроможності. На частку США припадало більше 20%, у зв'язку з чим держава постійно піднімала це питання.

2011 рік став переломним у співробітництві США і ЮНЕСКО. Організація прийняла у свій склад Палестину, в результаті отримавши критику з боку Сполучених Штатів Америки та Ізраїлю [9]. Президент США Б. Обама рішуче засудив цей вчинок, і країна перестала здійснювати виплати, що надзвичайно сильно вплинуло на формування бюджету Організації. Країна, яка не виконує свої фінансові зобов'язання перед Організацією, не здійснює внески два роки, втрачає право голосу на Генеральній конференції. Ірина Бокова, тодішній генеральний директор ЮНЕСКО висловила жаль у зв'язку з втратою США права голосу в ЮНЕСКО [11]. При цьому втрата права голосу не означає вихід зі складу Організації.

У 2015 році Джон Керрі, держсекретар США, підкреслив давні відносини і цінність ЮНЕСКО як партнера Сполучених Штатів Америки у питанні побудови миру. Зустрівшись з генеральним директором ЮНЕСКО Іриною Боковою, він звернувся до представників Виконавчої ради і голови Генеральної конференції ЮНЕСКО, зазначивши, що США високо цінує ЮНЕСКО як платформу для співпраці. У відповідь Ірина Бокова підкреслила тривале і постійно поглиблюване співробітництво між ЮНЕСКО та США, заявивши, що ЮНЕСКО була створена в Лондоні, штаб-квартира знаходиться у Парижі, і на ній є великий відбиток Сполучених Штатів Америки. Також вона відзначила, що Організація ніколи не була настільки важливою для Сполучених Штатів Америки, а США для ЮНЕСКО, як сьогодні. Крім того, генеральний директор наголосила на широкому колі завдань, які виконуються спільно, зокрема, діяльність у питанні підвищення рівня грамотності, боротьби з расизмом, дискримінацією, антисемітизмом шляхом поширенням освіти, охорони культурної спадщини тощо. Водночас, залишається найгостріше питання - припинення виплат США в бюджет Організації. Держсекретар заявив, що буде робити все можливе для повного відновлення фінансування США, допомагаючи успіху Організації [17]. Як бачимо, на 2015 рік двосторонній рух у відносинах США та ЮНЕСКО був присутній, хоча кардинально це ситуацію не змінило і не допомогло США залишитися у складі Організації. Подальша підтримка Організацією Палестини, враховуючи арабо-ізраїльський конфлікт, який триває вже довгий час, викликала резонанс в міжнародному спьівтоваристві, частина країн виступала проти такої політики ЮНЕСКО, зокрема і США.

Кульмінаційною подією в наростанні непорозуміння між США та ЮНЕСКО стала заява країни щодо свого виходу з Організації 12 жовтня 2017 року. Сполучені Штати Америки висловлювали свою незгоду з деякими позиціями ЮНЕСКО, зокрема, фінансовою політикою Організації, підтримки Палестини, закликали до необхідності реформування. Держсекретар США Рекс Тіллерсон офіційно повідомив плани країни у даному питанні. У відповідь генеральний директор висловила своє бачення щодо бажання країни вийти зі складу Організації. У своїй промові вона дала фактичний звіт спільної роботи, а також досягнень у співробітництві США та ЮНЕСКО. Ірина Бокова наголосила, що американський народ переконаний у важливій діяльності ЮНЕСКО щодо сприяння поширенню грамотності та забезпеченню якісної освіти, у сфері використання нових технологій для підвищення якості навчання, свободи слова та захисту безпеки журналістів, підтримки суспільств, які постраждали внаслідок надзвичайних ситуацій, лих та конфліктів. Незважаючи на припинення фінансування з 2011 року, між країною та Організацією були тісні партнерські відносини, що базувались на спільних цінностях. Співпраця полягала в захисті культурної спадщини людства у зв'язку з терористичними атаками, Глобальному партнерстві для освіти дівчат і жінок у 2011 році; разом з американською академічною спільнотою, включаючи 17 кафедр Університетів ЮНЕСКО, відбувалася робота над підвищенням рівня грамотності тощо. Також партнерство реалізовувалося у взаємодії з Геологічною службою Сполучених Штатів Америки, Інженерним корпусом армії США, професійними товариствами Сполучених Штатів для просування досліджень щодо сталого управління водними ресурсами, сільського господарства. У 2011 році відбулося святкування Всесвітнього дня свободи преси у Вашингтоні. Співробітництво знайшло своє втілення в популяризації Міжнародного дня джазу, у тому числі в Білому домі в 2016 році. Ірина Бокова зазначила, що вихід США з ЮНЕСКО: «Це втрата для ЮНЕСКО. Це втрата для сім'ї Організації Об'єднаних Націй» [14]. 31 грудня 2018 р. США вийшли з Організації, і мають статус країни-спостерігача.

Висновки. Проблема співробітництва будь якої країни світу з ЮНЕСКО становить інтерес для розуміння міжнародних відносин, вкладу держав в збереження миру у світу. Взаємовідносини Сполучених Штатів Америки та Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури пройшли різні етапи: активну учать країни у створенні ЮНЕСКО, ратифікацію її конвенції, участь в різноманітних заходах для виконання основних завдань Організації на міжнародній арені, включення культурних та природніх пам'яток держави у Список всесвітньої спадщини, вихід зі складу учасниць у 80-х рр. ХХ ст. та повернення на початку ХХІ ст., критика США фінансової політики ЮНЕСКО, невдоволення Сполученими Штатами Америки позицією Організації щодо Палестини, засудження цього кроку та припинення сплати внесків в бюджет Організації. Не зважаючи на подальшу комунікацію та заяви США та ЮНЕСКО щодо необхідності у співробітництві, у 2017 році Сполучені Штати Америки заявили про свій вихід з Організації, рішення набуло чинності 31 грудня 2018 року. США не залишилися поза діяльністю ЮНЕСКО, а стали країною-спостерігачем.

Отже, взаємовідносини ЮНЕСКО та США мають свою специфіку розвитку. Побудова міжнародних відносин, співпраця між країнами для досягнення головної мети - збереження миру у світі, є важливим завданням кожної держави та кожної організації. Тому формувати і розвивати такі відносини варто на принципах поваги, моралі, гідності, враховувати помилки попередніх років і крокувати у майбутнє з чітким бажанням миру у світі і активною роботою для побудови мирного життя.

Список використаних джерел та літератури

співпраця комунікація юнеско

1. Банти Р. Проблема выхода США из ЮНЕСКО как реакция на антиизраильскую политику организации (по материалам прессы) / Р. Банти // Американська історія та політика: наук. журнал. - 2018. - №5. - С. 102-114.

2. Грушова А. Забезпечення прав дитини - пріоритетний напрям діяльності ЮНЕСКО / А.Т. Грушова // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - 2004. - Вип. 50, ч. 2. - С. 18-20.

3. Дем'янюк О.П. Гуманітарними засобами. ЮНЕСКО - магістраль з двостороннім рухом / О.П. Дем'янюк // Політика і час. - 2001. - №11. - С. 70-77.

4. Каткова Т. Діяльність ЮНЕСКО у сфері збереження культурної спадщини: правові аспекти / Т.Г. Каткова - Х.: Титул, 2007. - 181 с.

5. Максимов В.В. Правова охорона культурних цінностей у конвенціях ЮНЕСКО: автореф. дис… к.ю.н.: спец. 12.00.11 / В.В. Максимов - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького, 1997. - 16 с.

6. Мельничук О.І. Міжнародно-правові засади формування Списку всесвітньої культурної та природної спадщини / О.І. Мельничук // Університетські наукові записки. - 2005. - №4. - С. 285-288.

7. Спеціалізовані установи ООН: [Навч. посібник] / за ред. В.С. Бруза. - К.: Либідь, 1995. - 120 с.

8. Статут Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov. Ua/laws/show/995_014#Text.

9. ЮНЕСКО проголосувала за прийняття Палестини [Електронний ресурс] // BBC News. Україна. - 2011. - 31 жовтня. - Режим доступу: http://surl.li/cgovw.

10. About UNESCO Office in New York [Electronic Resource] // UNESCO. - Mode to Access: https://en.unesco.org/fieldoffice/newyork/about.

11. Irina Bokova regrets loss of US voting rights [Electronic Resource] // UNESCO. - Mode to Access: http: //surl.li/cgoww.

12. List of World Heritage in Danger [Electronic Resource] // UNESCO World Heritage Centre. - Mode to Access: https://whc.unesco.org/en/danger/.

13. MemberStates List [Electronic Resource] // UNESCO. - Mode to Access: https://en.unesco.org/countries.

14. Statement by Irina Bokova, Director-General of UNESCO, on the occasion of the Withdrawal by the United States of America from UNESCO [Electronic Resource] // UNESCO. - 12.10.2017 - Mode to Access: http://surl.li/cgowd.

15. UNESCO's former Directors-General [Electronic Resource] // UNESCO. - Mode to Access: http://surl.li/cixrr.

16. United States of America [Electronic Resource] //UNESCO. - Mode to Access:

https://en.unesco.org/countries/united-states-america.

17. UnitedStatesSecretary of State, John Kerry, at UNESCOreaffirmsU.S.commitment to the Organization [Electronic Resource] // UNESCO. - 18.10. 2015. - Mode to Access: http://surl.li/cgowj.

18. Welcome to the UNESCO House. Art and Architecture [Electronic Resource] // UNESCO. - Mode to Access: https://en.unesco.org/about-us/unesco-house.

References

1. Banti, R. (2018). The problems of entering USA from UNESCO like reaction to anti - israeli policy of the organization (in the brief review). American history and politics, 5, 102-114. [In Russian].

2. Hrushova, A.T. (2004). Ensuring the rights of the child is a priority of UNESCO. Actual problems of international relations, 2 (50), 18-20. [In Ukrainian].

3. Dem'yanyuk, O.P. (2001). Humanitarian means. UNESCO is a two-way highway. Politics and time, 11, 70-77. [In Ukrainian].

4. Katkova, T.H. (2007). UNESCO's activity in the field of cultural heritage preservation: legal aspects. Kharkiv: Tytul. [In Ukrainian].

5. Maksymov, V.V. (1997). The Legal Protection of the Cultural Property in the UNESCO Conventions. Abstract of unpublished thesis (PhD in Juridical Sciences, V.M. Koretsky Institute of State and Law of the National Academy of Science of Ukraine. [In Ukrainian].

6. Melnychuk, O.I. (2005). International legal principles of formation of the World Cultural and Natural Heritage List. University scientific notes, 4, 285-288.

7. Bruz, V.S. (ed.). (1995). UN specialized agencies. Kyiv: Lybid. [In Ukrainian].

8. Constitution of the United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization. Verkhovna Rada of Ukraine. https://zakon.rada.gov. Ua/laws/show/995_014#Text. [In Ukrainian].

9. UNESCO voted for joining Palestine. (2011, October 31). BBC News. http://surl.li/cgovw. [In Ukrainian].

10. About UNESCO Office in New York. UNESCO. https://en.unesco.org/fieldoffice/newyork/about. [In English].

11. Irina Bokova regrets loss of US voting rights. (2011). UNESCO. http://surl.li/cgoww. [In English].

12. List of World Heritage in Danger. UNESCO World HeritageCentre. https://whc.unesco.org/en/danger/. [In English].

13. Member States List [Electronic Resource] // UNESCO. https://en.unesco.org/countries. [In English].

14. Statement by Irina Bokova, Director-General of UNESCO, on the occasion of the Withdrawal by the United States of America from UNESCO. (2017, October 12). UNESCO. http://surl.li/cgowd. [In English].

15. UNESCO's former Directors-General. UNESCO. http://surl.li/cixrr. [In English].

16. United States of America. UNESCO. https://en.unesco.org/countries/united-states-america. [In English].

17. United States Secretary of State, John Kerry, at UNESCO reaffirms U.S. commitment to the Organization. (2015, October 18). UNESCO. http://surl.li/cgowj. [In English].

18. Welcome to the UNESCO House. Art and Architecture. UNESCO. https://en.unesco.org/about - us/unesco-house. [In English].

Размещено на Allbest.ru