Вплив національних стереотипів на ділові стосунки: шляхи виявлення перешкод та засоби подолання бар’єрів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив національних стереотипів на ділові стосунки: шляхи виявлення перешкод та засоби подолання бар'єрів

Яшкіна Вікторія Володимирівна

кандидат філологічних наук

доцент кафедри англійської філології

Дніпровський національний університет

імені Олеся Гончара, м. Дніпро

Гайдар Вероніка Павлівна

старший викладач кафедри іноземних мов

Університет імені Альфреда Нобеля, м. Дніпро

Анотація

культурний стереотип діловий стосунки

Сучасний ринок праці дедалі вимагає від майбутніх випускників вищих навчальних закладів оволодіння ключовими компетентностями в освітній галузі, не останньою з яких є міжкультурна, а саме здатність до здійснення фахової діяльності в умовах глобалізації світових економічних, політичних, культурних та соціальних зрушень.

Згідно з загальноприйнятим тлумаченням, в процесі навчання студент має отримати культурологічні та культурно-специфічні знання, навчитися застосовувати на практиці нормативні моделі спілкування в контексті розлогої взаємодії різних типів, аналізувати культурні ознаки національних відмінностей, вміти сприймати їх психологічно виважено та реагувати толерантно з метою покращення умов діалогу культур.

Концепція «закритого світу», який обмежується кордонами власної культури людини, стверджує, що якщо щось є невідомим або незрозумілим, то воно є неправильним. Такий підхід може бути корисним у формальних системах мислення. Але в міжкультурному просторі це швидко призводить до того, що «все неправильно», крім самої догматичної уяви. На відміну від цього, припущення «відкритого світу» є більш плідним, оскільки в такий парадигмі те, що є невідомим або незрозумілим, заслуговує на подальше обговорення, дослідження чи пояснення. Така стратегія дозволяє учасникам спілкування побачити, що будь-яке поняття, яке не є абсолютно тривіальним, може мати інше значення в іншій оціночній обстановці.

Враховуючи вищезазначене, ми спираємося на безперечне твердження: процес формування міжкультурної компетентності індивідуума складається із багатьох факторів, кожен із яких потребує окремого поглибленого дослідження. В запропонованій статті зосереджено увагу на невеличкому, проте впливовому аспекті: культурних стереотипах, існування яких цілком обумовлено індивідуально сформованими картинами світу представників різних культур; проаналізовано вплив цих стереотипів на ефективність спілкування і запропоновано елементи навчального «тренажеру», застосування якого в умовах аудиторії майбутніх економістів, на думку авторів публікації, сприятиме розвитку навичок ідентифікації та аналізу культурних розбіжностей і вмінню професійно вирішувати конфлікти, які виникають в процесі ділових стосунків та перешкоджають їх ефективному здійсненню.

Ключові слова: міжкультурна комунікація, міжкультурна компетентність, стереотипи, діалог культур, ефективність ділових стосунків.

Yashkina Viktoriia Volodymyrivna Candidate of Science (PhD), Associate Professor, English Philology Department, Oles Honchar Dnipro National University, Dnipro

Haidar Veronika Pavlivna Senior Teacher at the Department of Foreign Languages, Alfred Nobel University, Dnipro

The influence of national stereotypes on business relations: ways of identifying obstacles and means of overcoming barriers

Abstract

Modern labor market increasingly requires from future graduates of higher education institutions to master key competencies in educational field. Not the least of them is intercultural outlook, namely the ability to carry out professional activities in conditions of global world economics with all its political, cultural and social changes.

According to the generally accepted interpretation, in the process of studying, a student should acquire cultural and culture-specific knowledge, learn how to apply normative communication models in practice in the context of extensive interaction of various types, analyze cultural signs of national differences, be able to perceive them in a psychologically balanced way and react tolerantly in order to improve conditions for the “dialogue of cultures”.

The concept of a “closed world”, which is limited by the boundaries of one's own culture, states that if something is unknown or incomprehensible, then it is wrong. This can be useful in formal systems of thinking. But in the intercultural space, this quickly leads to the fact that “everything is wrong” except for facts in the dogmatic imagination itself. In contrast, the “open world” assumption is more fruitful because in such a paradigm something which is unknown or unclear deserves further discussion, investigation or explanation. This approach allows communication participants to see that any concept, which is not absolutely trivial, can have a different meaning in a different evaluative setting.

Considering the above mentioned, we rely on an indisputable statement: the process of forming an individual's intercultural competence consists of many factors, each of which requires a separate in-depth study. The proposed article focuses on a small but influential aspect: cultural stereotypes, the existence of which is completely determined by the individually formed world pictures of representatives of different cultures; the influence of these stereotypes on the effectiveness of communication is analyzed and the elements of an educational “trainer” are proposed, the use of which during the classes for future economists, according to the authors of the publication, may contribute to the development of skills in the identification and analysis of cultural differences, help to build the ability to professionally resolve conflicts that arise in the process of business relations and sometimes hinder their effectiveness.

Keywords: intercultural communication, intercultural competence, stereotypes, dialogue of cultures, effectiveness of business relations.

Постановка проблеми

Інтенсивний процес глобалізації дедалі стає безперечною умовою розвитку сучасного світу в цілому та його окремих галузей. Без перебільшення можна стверджувати, що розуміння концепту «світова економіка» базується на визначенні ступеню відкритості та взаємодії національних ланок, оцінці впливу геоекономічних та геополітичних трансформацій в загальносвітовій системі відносин і формулюванні основних складових спільного науково-інформаційного простору. Зазначені фактори значно посилюють попит на міжкультурну компетентність студентів економічних спеціальностей.

Формування міжкультурної компетентності сучасної особистості-фахівця як активного користувача надбаннями розумової діяльності та основного «генератора» умов існування суспільства, під час навчання, а саме у методиці викладання іноземних мов, напряму залежить від опанування індивідуумом навичок ведення «діалогу культур», до ключових правил побудови якого належить уміння сприймати, долати та не створювати патерни культурної стереотипізації. В цьому, зокрема, полягають і умови для ведення бізнесу, розвитку співпраці і гармонійної дискусії в рамках сучасних ділових відносин.

Історія вивчення проблеми здійснення міжкультурної комунікації і формування стереотипів, які неминуче супроводжують співіснування представників різних цивілізаційних осередків, сягає корінням у другу половину минулого століття, проте і досі її загальна парадигма залишає простір для наукових та науково-практичних розвідок, метою яких є уточнення основоположних чинників успішної співдії ментальних, культурних, ділових та інших просторів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Стереотипи як сформовані маркери уяви про інше та інших існують давно. В результаті еволюційних процесів розвитку людства встановлювалась групова ідентичність націй, яка мала вирішальне значення для кожного члена суспільства. В свою чергу, через «випромінювання» ознак власної ідентичності людина повідомляла (і повідомляє) навколишньому світу інформацію про приналежність до групи, залучаючи до моделей поведінки культурні зразки, символи та ритуали.

Системний підхід до визначення поняття «стереотип» почав формуватися у другій декаді минулого століття. Вперше до цього питання звернувся американський публіцист та політичний коментатор В. Ліппман (1921). Розмірковуючи у фокусі власних інтересів, колумніст вивчав вплив засобів масової інформації як вагомих важелів у формуванні упереджених думок (саме стереотипів), які згодом починають керувати процесами сприйняття людиною оточення. Завдяки В. Ліппману в арсеналі визначень поняття знаходимо філософсько-психологічне трактування: «Стереотип як захист сталої системи може бути серцем окремої особистої традиції, обороною певної позиції в суспільстві...» [1, 63]. Такий захист є необхідним, адже саме завдяки йому людина почувається «вдома».

Концептуальна сфера поняття «культурний стереотип» на різних етапах вивчення проблеми розглядалась в роботах Дж. Міда (1938), Г. Олпорта (1954), Х. Тешфела (1963), В. Куніцина, В. Панферова (1971, 1974), В. Агєєва та О. Тінькова (1986), Х. Дейкера та Н. Фрейда (1979), Х. Тайфеля (1981), О. Бодалєва (1995).

На теренах української лінгвокультурології проблемі вивчення стереотипів та шляхів їх адаптації з метою досягнення успіху в комунікації присвячено роботи В. Січинського (1954), П. Гнатенко (1984, 1999) та В. Павленко (1999), С. Кримського (1991, 2006) та інших.

Певні уточнення питанню знаходимо в роботі О. Богданова (2011), який розглядає поняття національно-культурного стереотипу, аналізує варіанти стереотипів, висвітлює шляхи їх коригування. Дослідник звертає увагу на те, що нехтування сутністю стереотипів, які сприймаються як продукт чужої уяви, на певному етапі спілкування може призвести до культурного непорозуміння, а згодом до складнощів конфліктного типу [2]. Такий шлях є цілком неприйнятним у сфері ділових відносин, а думка О. Богданова частково доповнює погляди його попередника В. Ліппмана, який вважав, що стереотип, переважно, є консервативним, нерухомим явищем, що зупинилося у своєму розвитку та може не тільки сприяти, а й заважати загальному просуванню до спільної мети [1].

Поглибленому дослідженню закріплених рис національного менталітету, механізмів їх укореніння, передачі та функціонування етнічної і національної ідентичності особливу увагу приділяє Н. Годзь (Годзь, 2001, 2004 ). Дослідниця наголошує, що «вивчення мовних стереотипів поряд з іншими групами стереотипів дозволяє більш аргументовано підходити до дослідження семантичного навантаження. Відповідні емоції та культурні артефакти передаються з певним когнітивним сценарієм, розуміння якого залежить від сформованості сфери етно-психолінгвістичних особливостей» [3]. Н. Годзь підтримує розуміння стереотипів як зразків прояву стандартів свідомості або схематизованої уяви, які виникають на ґрунті миттєвого оцінювання з подальшою уніфікацією згідно існуючих національно-культурних моделей.

До проблеми встановлення міжкультурного балансу, якого потребує мультикультурний світ, зокрема через міграцію, вади міжкультурного менеджменту та бар'єр непорозуміння, наближається М. Грись (2019). Прямого звернення до стереотипізації у праці ми не знайдемо [4], але заклик до поглибленого розуміння національних особливостей має, на наш погляд, безпосереднє відношення до процесу подолання сталих стереотипів. Узагальнюючи погляди дослідниці, зазначимо, що домінуючою стратегією цієї розвідки є перелік питань, які постають не тільки перед науковцями, а і перед пересічними представниками окремих культурних осередків, наприклад: як сприймати розширення (додамо: певною мірою, навіть розмивання) кордонів між культурами і націями; зберігати власні цінності в стратегіях управління або йти шляхом узагальнення різноманітностей в окремий спільний тренд; трансформувати міжкультурні особливості шляхом пошуку міжкультурних подібностей, тощо.

І. Василенко (2018) нагадує, що феномен стереотипів потребує неупередженого підходу, а саме, розуміння того, що факт існування сталих типових уявлень про інші культури є не лише ознакою певної негативної риси окремого культурного менталітету, а й може свідчити про позитивний рух у бік осягнення людиною, що навчається, нових горизонтів, опанування особистістю вмінь та навичок пристосування до нового мовного середовища [5]. Цей факт має особливе значення в контексті нашої розвідки, оскільки в рамках дослідження буде запропоновано варіант отримання безпосереднього досвіду на шляху до опанування правил міжкультурної комунікації / впізнавання та подолання рис стереотипізації.

Конкретизацію окремих складових процесу навчання студентів економічних спеціальностей в контексті міжкультурної комунікації запропоновано в роботах О. Биконі «Навчання майбутніх економістів ділових усних та писемних переговорів англійською мовою» (2006), О. Коваленко «Культурологічний підхід при формуванні міжкультурної компетентності в процесі вивчення іноземних мов студентами-економістами» (2015), Я. Гнатенко «Міжкультурна компетентність майбутніх економістів: науково-педагогічний аспект» (2019). Автори наукових розвідок пропонують сутністно доповнити комплексний процес формування міжкультурної компетентності майбутніх бакалаврів методологічними інструментами та практичними настановами, які супроводжують процес навчання.

Вирізнення досі не вирішених аспектів проблеми, яким присвячено цю статтю

Культура та пов'язані з нею стереотипи як феномен і його складові постають центром уваги окремих англомовних досліджень у межах дисциплін маркетингового і менеджмент-спрямування, наприклад, вивчається вплив країни походження на продукти (Samiee, 1999). Водночас, комбіновані ефекти культури і стереотипів щодо формування ділових стосунків (Mьler, 1999) розглянуто частково, зокрема, цей аспект фрагментарно вивчається на ґрунті раннього розвитку відносин та з точки зору обох сторін процесу (Ahmed, Patterson & Styles, 1999; Conway & Swift, 2000).

Мапа дослідної бази європейської наукової думки щодо культурних стереотипів містить, наприклад, такі сегменти, як розуміння понять «відданість» і «довіра» у діалозі культур (Doney & Cannon, 1997; Ganesan, 1994; Morgan & Hunt 1994) та «залежність», яка є окремим культурним феноменом (Heide, 1994; Rinehart & Page, 1992; Dabholkar, Johnston & Cathey, 1994; Ford, 1984; Schultz, Evans & Good, 1999).

Метою статті є, керуючись існуючими поглядами на поняття «стереотип», виявити риси відображення деяких типових уявлень про ділового партнера в неблизькоспоріднених культурах, розробити практично-орієнтований зразок опрацювання варіантів виявлення стереотипів та можливих шляхів подолання культурного бар'єру задля успішного здійснення діяльності у глобальному просторі сучасних бізнес-стосунків.

Виклад основного матеріалу

Спираючись на досвід попередників, зазначимо, що науковою рамкою для нашого теоретико-практичного нарису стала робота Мішель Карр (Michelle Carr, 2015) “Cultural stereotyping in international business relationships”, в якій дослідниця через базову тезу “EXPERIENCE IN INTERNATIONAL MARKETS = BELIEF ABOUT OWN CULTURE +BELIEF ABOUT OTHER'S CULTURE”, яка містить базовий вектор одного із шляхів народження стереотипів і вивчає вірогідність виправдання майбутніх очікувань при діловій співпраці. В результаті експериментального дослідження взаємодій ділових партнерів із Австралії, Ірландії та Сінгапуру, науковець підкреслює, що, незважаючи на постійний зріст попиту на міжнародну економічну діяльність, практикуючі учасники ринку мають постійно усвідомлювати, що вплив стереотипів може суттєво погіршити питомий результат, зокрема на початкових етапах побудови бізнес-стосунків.

Як зазначалося вище, декількома базовими компонентами філософії ділових відносин, які отримали оцінку в роботах попередників було обрано «відданість», «довіру» і «залежність» - вони, безперечно, відносяться до психологічної компетентності (визначення запропоновано Д. Мацумото (Macumoto, Djevid, 2003).

В цій роботі ми зосереджуємо увагу на факторі здатності до адекватного освоєння студентами культурних цінностей інших народів (тезу запропоновано О. Садохіним, 2007). До об'єктивних показників рівню освоєння можна віднести наступні: сприйняття/несприйняття прямого зорового контакту с діловим партнером; розуміння меж фізичної дистанції (в спільному робочому просторі, на переговорах тощо); тлумачення поняття «співробітництво»; умови висловлення власної думки під час дискусії або наради; «уміння» слухати співрозмовника («уміння» беремо в лапки через розбіжність тлумачення цього навичка у кроскультурному просторі).

Надалі пропонуємо розглянути елемент уроку, загальною метою якого є формування міжкультурної компетентності студентів економічних спеціальностей, а до завдань відносяться наступні: вдосконалити уміння сприймати та обробляти інформацію, сутність якої лежить в полі міжкультурної ділової взаємодії, робити відповідні висновки; навчитися адекватно сприймати конфліктологійні ознаки діалогу культур та пропонувати шляхи розв'язання непорозуміння, яке перешкоджає створенню сприятливою ділової атмосфери й ефективному веденню бізнесу.

Студентам пропонується розглянути декілька тверджень - цілеспрямованих зауважень двох ділових партнерів у бік одне одного. Задля більш ефективного сприймання вихідної інформації надаємо стислу довідку: учасники дискусії, працюючи в одній команді, є представниками неспоріднених культур. Базовою настановою для учасників навчального процесу є теорія ввічливості та толерантності, як складова феномену міжкультурної комунікації. В якості передумови, в залежності від рівня сформованої компетентності студентів, може слугувати попереднє завдання, сутність якого полягає в ознайомленні з (відновленні уяви про) типовими рисами поведінки представників європейської, латиноамериканської, орієнтальної та інших неспоріднених культур.

Метою завдання є вдосконалення навичок професійного реагування на виклики: формувати здатність визнавати ідеї і думки, відмінні від власних; вчитись поважати свободи іншого; бути готовим і здатним без протесту сприймати особистість або подію; бути в ставленні до інших терпимим та проявляти готовність до примирення.

Sample Task

Warm-up

What are the stereotypes? How do we get them?

Which stereotypes do you know about the representative of other cultures?

What stereotypes are there of people from your country?

Case Study

The given table consists of two columns, which present a few quotations from the complaining speeches of different team-mates to their team leader (HINT: both co-workers are representatives of unrelated cultures). Read the statements through, answer the following questions and do the tasks.

1. With a partner, discuss stereotypical ways of thinking, which are exemplified in statements.

Identify the sphere from which misunderstanding comes (eye contact, cooperation, physical distance, listening, giving opinions etc.). You may define the spot of conflict in your own way.

Try to guess geographical areas of the team-mates (if possible, the countries of Culture A and Culture B). Explain your choice.

Next you are a brief set of some more statements. Put them back into the table according to the principle implied (area/country, sphere of conflict (stereotype) etc.).

People often disagree with each other. It is normal to have different opinions.

People should give their opinions and not wait to be asked. It is the individual's responsibility to say what he or she feels.

One should express disagreement carefully. An open disagreement could offend or embarrass someone.

People should invite each other to say something in conversation. One should ask questions or remain silent so that the other person has a chance to say something.

Problem solving task:

Is the solution feasible for the two employees?

What small things can they do to work together better on a daily basis?

Point of consideration:

As you might have already understood, both co-workers have cultural expectations: they believe other people to behave according to their own cultural ways (e.g. “eye contact is important part of communication” or “it is common to look away frequently while speaking and listening”). Try to identify cultural markers (or stereotypes) inside Ukrainian business space. Why do they arise? How far do the prevent successful business cooperation? What are the ways to overcome them?

Sum up

Imagine you are a team leader in a multicultural company or a businessman who has international partners. How much should you be involved in cultural misunderstanding between partners? employees? How to avoid the pressure of stereotypes inside the company, if it is possible (if not, why?).

Do a little research and outline your results in a 50-70 words summary on the topic: “What are the differences between cultural stereotypes, values and prejudices?”

Висновки

Стереотипні уявлення про представників іншої культури є, безперечно, невід'ємною рисою стосунків будь якого типу. Але особливу перешкоду вони створюють у бізнес комунікації, основною метою якої постає вдале співробітництво. Теоретико-практичне навчання студентів шляхам подолання сталої уяви про те «як слід/як неможна» поводитися у мультикультурному середовищі значно підвищує, у загальному сенсі, рівень толерантності до представників неспоріднених спільнот, а у випадку безпосереднього ділового контакту - створює умови для розвитку.

Запропонований елемент інтерактивного заняття з основ міжкультурної комунікації підтвердив, що рівень розуміння студентами хибних уявлень про правила поведінки в кроскультурній команді підвищився. Попередня підготовка, опрацювання завдань і власна творча робота в рамках теми сприяли подоланню ілюзій що того, чи бачать вони світ таким, який він є, або залишаються на позиції: «він такий, яким я його уявляю».

В перспективах розроблення теми авторами вбачається більш поглиблена розробка тренінг-вправ задля подолання перешкод адекватного сприйняття міжкультурного глобального світу майбутніми фахівцями, одним із основних завдань яких у майбутньому стане вдале інтегрування у сучасне суспільство з усіма його економічними, культурними, міжособистісними та соціальними рисами.

Література

1. Lippman, W. (1949). Public Opinion. New York, London: The Free Press. A Division of Macmillan Publishing Co., Inc. New York; Colier Macmillan Publishers, London, 268 p. https://www.pdfdrive.com/public-opinion-by-walter-lippmann.

2. Богданов, О. (2011). Коригування національно-культурних стереотипів засобами лінгвокраїнознавства. Наука. Релігія. Суспільство. № 4. С. 151-155. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/86756.

3. Годзь, Н. (2004). Культурні стереотипи в українській народній казці [Електронний ресурс]: автореф. дис. ... канд. філос. наук: спец. 09.00.04. Харків, 20 с. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/36671.

4. Грись, М. (2019). Актуальні проблеми міжкультурної комунікації. /Міжкультурна комунікація і перекладознавство: точки дотику та перспективи розвитку: тези ІІ Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції. Переяслав Хмельницький, 15 березня 2019 року. 233 с. https://jrnl.nau.edu.ua/index.php/go/article/view/8109.

5. Василенко, І. (2018). Спроба подолання соціокультурних стереотипів в процесі міжкультурної комунікації. Стратегії міжкультурної комунікації в мовній освіті сучасного ВНЗ [Електронний ресурс]: зб. матеріалів IV Міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ, 15 берез. 2018 року. М-во освіти і науки України, ДВНЗ «Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана». [Електрон. текстові дані]. Київ: КНЕУ, 2018, C. 133-136. https://ir.kneu.edu.ua/handle.

6. Биконія, О. (2006). Навчання майбутніх економістів ділових усних та писемних переговорів англійською мовою. [Електроний ресурс]: автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02. Київський національний лінгвістичний університет, 21с. https://scholar.google.com.ua/citations.

7. Коваленко, О. (2015). Культурологічний підхід при формуванні міжкультурної компетентності в процесі вивчення іноземних мов студентами-економістами. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. 2015. Вип. 15(1), С. 170-172. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmgu_fil ol_2015_15(1) 48.

8. Гнатенко, Я. (2019). Міжкультурна компетентність майбутніх економістів: науково-педагогічний аспект. Витоки педагогічної майстерності: наук. журн. Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. Полтава. Вип. 24, С. 53-57. http://dspace.pnpu.edu.ua/bitstream/123456.

9. Samiee, S. (1999). Customer Evaluation of Products in a Global Market. Journal of International Business Studies, 25 (3). 579-604. https://doi.org/10.1177%2F0092070.

10. Conway, T.; Swift, Jonathon, S. (2000). International relationship marketing: the importance of psychic distance. European Journal of Marketing, 34 (11/12), 1391-1413. https://ur.booksc.eu/book/49727076/7ae782.

11. Carr, M. (2000). Cultural stereotyping in international business relationships. An Integrated Model of Buyer-Seller Relationships. Journal of the Academy of Marketing Science, 23(4). Southern Cross University. https://www.impgroup.org/uploads/papers.

12. Macumoto, D. (2003). Psihologija i kul'tura [Psychology and culture]. 12-e izd. Retrieved from: http://krotov.info/lib_sec/13_m/maz/umoto_0.htm [in Russian]).

13. Bennett, Ch. I. (1990). Comprehensive multicultural education: theory and practice. Boston: Allyn and Bacon, 413 p. http://Christine-I.-Bennett/e/B001ITXRNO%3Fref=dbs_a_mng_rwt_scns_share.

14. Hofstede, G.J. (2009). Research on cultures: how to use it in training? European Journal of Cross-Cultural Competence and Management. Vol. 1, No.3. https://www.researchgate.net/publication/264441518_Research.

15. Hofstede, G.J. (1989). Organizing for Cultural Diversity. European Management Journal. Vol. 7, No. 4. https://ideas.repec.org/a/eee/eurman/v7y1989i4p390-397.html.

16. Бацевич, Ф. (2007). Словник термінів міжкультурної комунікації [Електронний ресурс]. Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. Київ: Довіра. 205 с. http://terminy-mizhkult-komunikacii.

References

1. Lippman, W. (1949). Public Opinion. New York, London: The Free Press. A Division of Macmillan Publishing Co., Inc. New York; Colier Macmillan Publishers, London, 268 p. https://www.pdfdrive.com/public-opinion-by-walter-lippmann [in English].

2. Bogdanov, O. (2011). Koriguvannja nadonarno-kurturnih stereotipw zasobami lmgvokra'inoznavstva [Correction of national and cultural stereotypes by means of linguistic and regional studies]. Nauka. ReUgja. SuspH'stvo - Science. Religion. Society, 4, 151-155 [in Ukrainian].

3. Godz', N. (2004). Kul'turni stereotipi v ukrains'kij narodnij kazci [Cultural stereotypes in the Ukrainian folk tale]. Extended abstract of candidate's thesis. Harkiv. [in Ukrainian].

4. Gris', M. (2019). Aktual'ni problemi mizhkul'turnoi komunikaci'i. [Actual problems of interculturalcommunication]. Perejaslav Hmel'nic'kij [in Ukrainian].

5. Vasilenko, I. (2018). Sproba podolannja sociokul'turnih stereotipiv v procesi mizhkul'turnoi komunikacii [An attempt to overcome sociocultural stereotypes in the process of intercultural communication]. Proceedings from IV '4: IV Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiia «Strategii mizhkul'turnoi komunikacii v movnij osviti suchasnogo VNZ » - The Fourth International Scientific and Practical Conference « Strategies of intercultural communication in language education of modern universities ». (pp. 133-136). Kiev: Kiiv. nac. ekon. un-t im. V. Get'mana [in Ukrainian].

6. Bikonija, O. (2006). Navchannja majbutnih ekonomistiv dilovih usnih ta pisemnih peregovoriv anglijs'koju movoju. [Teaching future economists business oral and written negotiations in English]. Extended abstract of candidate's thesis. Kiev: Kiivs'kij nacional'nij lingvistichnij universitet [in Ukrainian].

7. Kovalenko, O. (2015). Kul'turologichnij pidhid pri formuvanni mizhkul'turnoi kompetentnosti v procesi vivchennja inozemnih mov studentami-ekonomistami [A cultural approach to the formation of intercultural competence in the process of learning foreign languages by economics students]. Naukovij visnik Mizhnarodnogo gumanitarnogo universitetu. Serija: Filologija - Scientific Bulletin of the International Humanitarian University. Series: Philology, 15(1), 170-172 [in Ukrainian].

8. Gnatenko, Ja. (2019). Mizhkul'turna kompetentnist' majbutnih ekonomistiv: naukovo-pedagogichnij aspect [Intercultural competence of future economists: scientific and pedagogical aspect]. Vitokipedagogichno'imajsternosti - Origins of pedagogical skills, 24, 53-57 [in Ukrainian].

9. Samiee, S. (1999). Customer Evaluation of Products in a Global Market. Journal of International Business Studies, 25 (3). 579-604. https://doi.org/10.1177%2F0092070 [in English].

10. Conway, T.; Swift, Jonathon, S. (2000). International relationship marketing: the importance of psychic distance. European Journal of Marketing, 34 (11/12), 1391-1413. https://ur.booksc.eu/book/49727076/7ae782 [in English].

11. Carr, M. (2000). Cultural stereotyping in international business relationships. An Integrated Model of Buyer-Seller Relationships. Journal of the Academy of Marketing Science, 23(4). Southern Cross University. https://www.impgroup.org/uploads/papers [in English].

12. Macumoto, D. (2003). Psihologija i kul'tura [Psychology and culture]. 12-e izd. Retrieved from: http://krotov.info/lib_sec/13_m/maz/umoto_0.htm [in Russian]). [in English].

13. Bennett, Ch. I. (1990). Comprehensive multicultural education: theory and practice. Boston: Allyn and Bacon, 413 p. http://Christine-I.-Bennett/e/B001ITXRNO%3Fref=dbs_a_mng_rwt_scns_share [in English].

14. Hofstede, G.J. (2009). Research on cultures: how to use it in training? European Journal of Cross-Cultural Competence and Management. Vol. 1, No. 3. https://www.researchgate.net/publication/264441518_Research [in English].

15. Hofstede, G.J. (1989). Organizing for Cultural Diversity. European Management Journal. Vol. 7, No. 4. https://ideas.repec.org/a/eee/eurman/v7y1989i4p390-397.html [in English].

16. Bacevich, F. (2007). Slovnik terminiv mizhkul'turnoi komunikacii [Dictionary of terms of intercultural communication]. Kiiv: Dovira [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru