Вплив партійного та суспільного євроскептицизму в ЄС на його політику розширення у Західних Балканах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Острозька академія»

Вплив партійного та суспільного євроскептицизму в ЄС на його політику розширення у Західних Балканах

Тетяна Віталіївна Сидорук

Доктор політичних наук, професор, завідувач

кафедри міжнародних відносин

Марина Михайлівна Якимчук

Аспірантка кафедри політології та національної безпеки

Віктор Володимирович Павлюк

Кандидат історичних наук, професор кафедри країнознавства

Анотація

Досліджуються позиції євроскептичних партій, які входять до Європейського Парламенту, щодо питань розширення ЄС, розглядається рівень їх впливу на прийняття відповідних рішень у Європарламенті. Аналізується громадська думка та ставлення до розширення ЄС у державах-членах об'єднання. Стверджується, що партійний євроскептицизм не має серйозного впливу на політику розширення. Більшість євроскептичних партій не приділяють уваги питанням приєднання нових членів, так як вони не є сьогодні «гарячою темою», і не декларують чіткої позиції щодо цього у своїх партійних програмах. Водночас суспільний євроскептицизм у питанні подальшого розширення, який має тенденцію до зростання, може виступати гальмівним або й обмежувальним чинником на шляху приєднання західнобалканських держав до ЄС.

Ключові слова: євроскептицизм, євроскептичні партії, розширення, Західні Балкани, громадська думка.

The impact of party-based and public Euroscepticism in the EU on it's enlargement policy in the Western Balkans

Tetiana Vitaliivna Sydoruk Doctor of Political Sciences, Professor, Head the Department of International Relations, National University Ostroh Academy

Maryna Yakymchuk Phd student of the Department of Political Science and National Security, National University Ostroh Academy

Viktor Volodymyrovych Pavliuk PhD in history, Professor, Department of International Relations, National University of Ostroh Academy

Abstract

The paper examines the approaches of Eurosceptic parties in the European Parliament (EP) on the EU enlargement policy, stydies the level of their influence on decision-making in the European Parliament and analyzes public opinion and attitudes towards the EU enlargement in the member states.

In the first part of the paper we analyze the programs of the Eurosceptic political parties, which are presented in the EP of the current cadence (after the 2019 elections) on the issue of attitude to further EU enlargement. We also study the real behavior of the Eurosceptic political parties in the EP, particularly the results of the vote on the progress reports of the candidate states in the WB region in the Foreign Affairs Committee and the final decisions on these issues. In the second part of the paper we try to provide a comparative analysis of public opinion on the enlargement in the EU member states and compare it to the behavior of the Eurosceptic political powers of the corresponding states in the EP.

It is argued that party-based Euroscepticism does not have a serious impact on the EU enlargement policy. Most Eurosceptic parties in the EP do not pay attention to the enlargement issues and do not declare a clear position on this in their party programs. The parties supporting the further enlargement of the EU are dominated by soft Eurosceptic right-wing parties from the new member states belonging to the ECR group, and two far-left parties, The Left from Germany and the Communist Party ofBohemia and Moravia from the Czech Republic. All 9 parties that do not support further EU enlargement belong to Western or Northern European parties, which represent both soft and hard Euroscepticism. In practice, the MEPs of the ID and the GUE-NGL groups are more likely to oppose the EU enlargement, while most Eurosceptic supporters of the EU enlargement belong to the ECR group. In general, Eurosceptic opponents of the EU enlargement remain in the minority, and the EP is in favor offurther EU enlargement and supports solutions that allow it to do so. At the same time, public Euroscepticism on the issue of further enlargement, which tends to increase in the member states, can be a restrictive or a limiting factor in the accession of the Western Balkan states to the EU.

Key words: Euroscepticism, Eurosceptic parties, enlargement, the Western Balkans, public opinion.

Вступ

Постановка проблеми. В останні роки феномен євроскептицизму став досить частою темою для політологічних досліджень. У численних монографіях і статтях розглядаються причини і прояви євроскептицизму в державах-членах ЄС, пропонуються моделі і типології цього явища [Taggart, Szczerbiak 2002; Vasilopoulou 2009; Lubbers, Scheepers 2010]. Однак все ще залишаються малодосліджені питання, одним з яких є ставлення євроскептиків до конкретних політик ЄС та вплив євроскептицизму на їх імплементацію. Це стосується, зокрема, і такої важливої сфери діяльності ЄС, як розширення.

Відомо, що серед євроскептичних партій нема єдиного підходу до питань подальшого розширення ЄС. Популярною є думка, що євроскептичні політичні сили, які виступають проти більшості спільних політик ЄС, підтримують розширення, бо зростання числа держав-учасниць інтеграційного проекту «розбавить» його і зробить менш ефективним, а також перешкоджатиме подальшому поглибленню інтеграції [Taggart, Szczerbiak 2002]. Такий підхід справді був характерним для деяких держав, наприклад Великої Британії, яка підтримувала розширення, але виступала проти поглиблення інтеграції в ЄС [Lubbers, Scheepers 2010]. Однак це не означає, що так думають усі євроскептики з інших країн ЄС.

Водночас погоджуємося із П.Тагартом та А.Щербяком, що спротив розширенню ЄС сам по собі не є індикатором партійного євроскептицизму [Taggart, Szczerbiak 2008], і серед проєвропейських партій є такі, які не підтримують подальшого розширення Союзу. Додамо, що це уточнення стосується ставлення політичних партій держав-членів ЄС до політики розширення. Якщо ж мова йде про політичні партії в державах-кандидатах на членство, зокрема й західнобалканських, то тут якраз протидія приєднанню до ЄС і є однією з ключових характеристик євроскептичних партій.

Рішення Європейського Союзу на саміті в Салоніках 2003 року про надання перспективи членства країнам Західних Балкан (ЗБ) спочатку здобуло однозначну підтримку як в середовищі політичних еліт, так і суспільствами держав-членів ЄС. Однак останнім часом громадська думка щодо розширення ЄС в низці його держав відзначається зростанням тенденцій до євроскептицизму і паралельно зростає вплив євроскептичних партій.

На цьому фоні відчувається брак наукових досліджень, присвячених аналізу впливу євроскептицизму на політику розширення ЄС, як у вимірі громадської думки, так і розвитку партійного євроскептицизму в ЄС. Одне з небагатьох досліджень, яке дає порівняльний погляд на євроскептицизм у самих державах-кандидата ЗБ, належить Р.Беллоні [Belloni 2016]. Утилітарні, політичні та соціокультурні чинники, які впливають на поширення євроскептицизму в державах ЗБ, досліджували І.Дамяновський, М.Лаврич та А.Натерер [Damjanovski, Lavric, Naterer 2020]. Однак їх аналіз обмежується набором даних за 2017 рік і не показує динаміки. Партійний євроскептицизм щодо політики розширення ЄС у Європейському парламенті (ЄП) розглядали П. Каньок та В. Глоусек, які зробили висновок про різноманіття підходів євроскептичних партій у цих питаннях [Kaniok, Hlousek 2019]. Їх дослідження стосувалося попередньої каденції ЄП станом на 2016 р.

Метою нашої статті є з'ясувати, по-перше, якими є позиції євроскептичних партій держав-членів ЄС щодо питань розширення, по-друге, якою мірою діяльність євроскептичних партій впливає на прийняття рішень в питаннях розширення у Європейському Парламенті, по-третє, як громадська думка та ставлення до розширення ЄС у державах-членах корелює із розвитком партійного євроскептицизму.

У першій частині статті ми аналізуємо програми євроскептичних політичних партій, які представлені у ЄП нинішньої каденції (після виборів 2019 року) в питанні ставлення до подальшого розширення ЄС. Також ми розглядаємо реальну поведінку євроскептичних політичних партій у ЄП, зокрема результати голосування за звіти про прогрес держав-кандидатів з регіону ЗБ у Комітеті з закордонних справ та фінальні рішення по цих питаннях. У другій частині статті ми здійснюємо порівняльний аналіз громадської думки в питанні розширення в державах-членах ЄС і співвідносимо її з поведінкою євроскептичних політичних сил відповідних країн у ЄП.

1. Партійний євроскептицизм у ЄС: підходи щодо розширення на Західні Балкани

Порівняно з попередніми етапами розширення ЄС процес приєднання держав ЗБ має виразну специфіку. На відміну від приєднання країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ), яке проходило блоком і ознаменувалося стрімкими економічними і політичними перетвореннями в державах-кандидатах, що здійснювалися заради «повернення до Європи», трансформаційні процеси в західнобалканському субрегіоні затьмарили негативні наслідки війн та етнічних конфліктів 1990-х років. Відколи перспективи вступу країн ЗБ були сформовані в Процесі стабілізації та асоціації на початку 2000-х років і вперше закріплені у висновках Європейської Ради в Салоніках 2003 року [The Presidency Conclusions of the Thessaloniki European Council 2003], процес приєднання держав ЗБ просувається набагато повільніше, порівняно з державами ЦСЄ. Поки що лише одній країні, Хорватії, вдалося отримати членство в ЄС. Чорногорія (з 2012 року) та Сербія (з 2014 року) ведуть переговори про вступ до ЄС, Північна Македонія та Албанія на сьогодні є країни-кандидатами, щодо яких у березні 2020 році прийнято рішення про початок передвступних переговорів [Council Conclusion of Enlargement and Stabilisation and Association Process the Republic of North Macedonia and The Republic of Albania 2020], а БіГ та Косово є потенційними кандидатами на вступ. 11 травня 2021 року Рада ЄС утвердила нову методологію розширення щодо Чорногорії та Сербії [Enlargement: new enlargement methodology will be applied to Montenegro and Serbia 2021].

Незважаючи на активізацію процесу приєднання західнобалканських країн в останні роки, у ЄС спостерігається значний рівень опозиції до подальшого розширення. Основними причинами, чому в низці держав-членів не підтримують розширення ЄС, можна вважати економічні та культурні фактори. Держави побоюються, що приєднання нових членів спровокує нову хвилю міграції, яка послабить економічне становище країн-членів. Також держави-члени остерігаються ісламізації та культурних відмінностей [Belloni 2016]. Найчастіше проти приєднання нових членів виступають саме евроскептики, хоча противники подальшого розширення ЄС є й серед тих, хто цілком прихильно ставиться до ідеї європейської інтеграції в цілому.

Для визначення суб'єктів опозиційності до ідеї подальшого розширення ЄС на Балкани ми використовуватимемо запропонований П.Тагартом та А.Щербяком поділ євроскептицизму на два типи: суспільний і партійний [Taggart, Szczerbiak 2008]. Легкість у використанні зробила цю класифікацію однією із найчастіше вживаних у дослідженнях. Суспільний євроскептицизм визначається в процесі виборів, референдумів, соціологічних та оціночних опитуваннях. Другий тип, партійний, стосується сфери діяльності політичних партій, які у демократичних системах є виразником настроїв суспільства. Своєю чергою, найбільш успішною класифікацією партійного євроскептицизму теж уважаємо запропонований цими ж авторами його поділ на «жорсткий» («hard») (передбачає принципову відмову від європейської інтеграції) та «м'який» («soft») (передбачає опозицію до однієї чи кількох політик ЄС або незгоду з ними) [Taggart, Szczerbiak 2008].

У цій частині статті ми проаналізуємо, наскільки питання подальшого розширення ЄС є важливим для євроскептичних політичних партій, представлених у нинішньому складі ЄП, та якими є їх позиції і конкретна діяльність у цьому питанні. Ми розглянули партійні програми 45 партій євроскептичного спрямування, які мають хоча б одного депутата у ЄП станом на 2021 рік. На основі аналізу великої кількості досліджень партійного євроскептицизму ми класифікували їх за вище згадуваною класифікацією «жорсткий/м'який», а також враховували їх «ліве/праве» ідеологічне спрямування та належність до груп ЄП (Табл.1).

Проведений аналіз демонструє, що більшість євроскептичних партій (29), не приділяють уваги питанням розширення і не декларують чіткої позиції щодо цього у своїх партійних програмах. Отже, розширення не розглядається більшістю євроскептичних партій як виклик чи загроза національним інтересам держав, з яких вони походять. Серед таких партій є як ліві, так і праві, що є представниками і «м'якого», і «жорсткого» євроскептицизму.

Лише 16 партій висловили чітку позицію щодо подальшого розширення ЄС: 7 з них підтримують його, а 9 виступають проти. Серед партій, які підтримують подальше розширення ЄС, переважають «м'які» євроскептичні праві партії (Громадська демократична партія Чехії, латвійський Національний Альянс, литовська Виборча Акція поляків Литви Спілка християнських родин, румунська Християнсько-демократична національна селянська партія та польська Право та Справедливість), що належать до групи Європейських консерваторів та реформістів, яка відома своєю прихильною позицією до прийняття нових членів до складу ЄС [ECR Group welcome new members 2020]. Усі ці партії походять з нових держав-членів з регіону ЦСЄ. Підтримують розширення також дві ультраліві партії Ліві з Німеччини [Leonard, Puglierin 2021] та Комуністична партія Чехії і Моравії з Чехії [Program Kscm k Volbam do ep v Roce 2019].

9 партій не підтримують подальшого розширення ЄС. Усі вони належать до західноєвропейських чи північноєвропейських партій, які представляють як «м'який», так і «жорсткий» євроскептицизм (Партія Свободи Австрії, Фламандський інтерес, Данський народний рух, Істинні Фіни, Національний Фронт, Альтернатива для Німеччини, італійські Ліга та Брати Італії, нідерландська Реформована політична партія). Так, у партійній програмі партії Істинні Фіни зазначається, що вона виступає проти розширення ЄС на Схід, і зокрема проти членства Туреччини в ЄС [The rightwing Finns Party does well in Finland's election. А партія Брати Італії виступає проти розширення ЄС через ймовірне зростання кількості мігрантів з мусульманських країн. Особливо, партія проти приєднання Албанії через велику частку мусульман у цій державі [De Feo 2014]. Низка партій, які виступають проти розширення ЄС, входять до групи Ідентичність та демократія, яка відповідно до свого статуту, категорично не підтримує приєднання Туреччини до Союзу, про ймовірне приєднання інших держав у статуті не згадується [Statutes of the Identity and Democracy (ID) Group in the European Parliament 2019].

Таблиця 1

Позиції євроскептичних партій ЄП щодо розширення

Джерело: складено авторами за даними: European Parliament, https://www.europarl. europa.eu/about-parliament/en/organisation-and-rules/organisation/political-groups

партійний суспільний євроскептицизм

Таблиця 2 Результати голосування в Європейському Парламенті за підтримку Звітів Європейської Комісії щодо держав Західних Балкан

Джерело: складено авторами за даними: European Parliament, https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/A-9-2021-0040_EN.html#title3.

Таким чином, більшість євроскептичних партій не декларують чіткої позиції щодо подальшого розширення ЄС у своїх партійних програмах. Причиною цього є, найімовірніше, те, що приєднання нових членів не є «гарячою» темою, зважаючи на гальмування процесу приєднання західнобалканських держав до ЄС. Разом з тим низка впливових західноєвропейських євроскептичних партій займають категоричну позицію проти розширення, проте суттєвого впливу на прийняття рішень в ЄП це не має: він незмінно підтримує рух у напрямку приєднання західнобалканських держав до ЄС. Так, на засіданні ЄП

25 березня 2021 року парламентарі більшістю у понад 500 голосів (Табл 2.) підтримали чотири звіти Європейської Комісії про прогрес кандидатів та потенційних кандидатів на вступ до ЄС. Депутати ЄП підтвердили, що Албанія, Косово, Північна Македонія та Сербія мають усі шанси на європейське майбутнє та закликали швидше розпочати переговори про вступ з Північною Македонією та Албанією [Enlargement reports: MEPs fully support Western Balkans' European future 2021]. 19 травня та 26 червня 2021 р. ЄП схвалив звіти про прогрес відповідно Чорногорії та Боснії і Герцеговини, у яких вітає їх бажання просуватися далі на шляху до ЄС, але вимагає подальших суттєвих реформ (Табл 2.).

Утім під час голосування в комітеті Зовнішніх справ ЄП щодо схвалення цих звітів саме більшість представників з євроскептичних груп голосували проти. Зокрема, під час розгляду звіту Європейської Комісії щодо Північної Македонії 3 депутати з групи Ідентичність та демократія проголосували проти, а лише один за. Від групи Об'єднаних лівих один проти, тоді як троє депутатів підтримали звіт [Report on the 2019-2020 Commission Reports on North Macedonia 2021]. При погодженні звіту щодо Сербії у комітеті Зовнішніх справ проти його ухвалення проголосували 3 106 депутати від групи Ідентичність та демократія. Представники цієї групи також увійшли в число тих, хто утримався, серед яких був і лідер групи М. Зані. Також утрималися представники від групи Об'єднаних лівих і Європейських консерваторів та реформістів, однак звіт був прийнятий 57 депутатами з 70 [Report on the 2019-2020 Commission reports on Serbia 2021]. Звіт щодо Косово не підтримав жоден представник з груп Ідентичність та демократія і Об'єднаних лівих. Розділилася думка депутатів від групи Європейських консерваторів та реформістів, більша частина яких підтримала 2022] звіт, тоді як менша частина утрималися. У підсумку звіт погодили 50 депутатів [Report on the 2019-2020 Commission Reports on Kosovo 2021]. Звіт щодо Албанії підтримали 62 депутати, однак проти голосували представники групи групи Ідентичність та демократія, за винятком одного, який підтримав документ [Report on the 2019-2020 Commission Reports on Albania European Parliament 2021].

Звіт щодо Чорногорії не підтримав жоден представник з груп Ідентичність та демократія і Об'єднаних лівих, однак підтримали усі представники з групи Європейських консерваторів та реформістів. Члени групи Хдентичність та демократія проголосували проти або утрималися, група Об'єднаних лівих утрималася від голосування. У підсумку звіт підтримало 58 членів комітету, 4 проголосувало проти і 9 утрималося [Report on the 2019-2020 Commission Reports on Montenegro 2021]. Звіт щодо Боснії і Герцеговини підтримало 50 членів комітету Зовнішніх справ. Проти проголосували 8 представників з євроскептичних та проєвропейських груп, в тому числі з групи Хдентичність та демократія. Утрималися від голосування представники євроскептичних груп: Європейських консерваторів та реформістів, Хдентичність та демократія і Об'єднаних лівих [Report on the 2019-2020 Commission Reports on Bosnia and Herzegovina 2021].

Таким чином, попри те, що у своїх партійних програмах більшість євроскептичних партій ЄП не декларують чіткої позиції щодо політики розширення ЄС, депутати, які входять до груп Хдентичність та демократія і Об'єднаних лівих, частіше схильні протидіяти розширенню ЄС, у той час як більшість євроскептичних прихильників розширення ЄС належить до групи Європейських консерваторів та реформістів. Загалом же, євроскептичні противники розширення ЄС залишаються в меншості, а ЄП виступає за подальше розширення ЄС і підтримує рішення, які дозволяють це робити.

2. Громадська думка в ЄС у питанні прийняття нових членів

Ухвалюючи рішення з питань подальшого розширення Союзу, політики та урядовці враховують думку громадян держав-членів. За свіжими даними Євробарометра 2021 р. 46% громадян ЄС підтримують подальше розширення Союзу, а 43% виступають проти. Утім соціологія по окремих країнах значно відрізняється (Taбл. 3).

Найнижчий рівень підтримки розширення (від 29 до 37%) характерний для держав Західної та Північної Європи (Франція, Німеччина, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Австрія, Фінляндія, Швеція, Данія), за винятком Ірландії з її 58% підтримки розширення. Перші 5 із перелічених країн є державам-засновницями Європейських Співтовариств, решта відмітні своїм нейтральним статусом у питаннях зовнішньої політики та оборони ЄС, що, ймовірно, позначається і на ставленні до розширення. Як було показано вище, усі євроскептичні партії ЄП, які не підтримують політику розширення ЄС, походять із цього ж переліку держав.

Найвищий рівень підтримки розширення притаманний новим державам-членам із регіонів ЦСЄ та Балтії, особливо Литви, Угорщини, Хорватії, Словенії, Польщі (від 78 до 62%). Такий же високий рівень підтримки демонструє Іспанія (67%). Більшість євроскептичних партій, які підтримують розширення, походять також з держав Центрально-Східної Європи та Балтії.

Решта країн, переважно Південної Європи, опинилися між двома цими полюсами з підтримкою розширення на рівні 49-59%.

В цілому, наведена статистика показує високий рівень кореляції між громадською думкою та партійним євроскептицизмом у питаннях розширення. Партії з країн, де підтримка розширення є низькою, можуть слідувати поглядам їх громадян.

Низький рівень підтримки громадянами ЄС приєднання нових членів, ймовірно, знижує ефективність «трансформаційної сили» ЄС у регіоні ЗБ. Прагнення країн ЗБ до членства в ЄС стикаються з несприятливою громадською думкою в країнах-членах ЄС і, як наслідок, небажанням урядів деяких держав-членів повністю підтримати політику розширення ЄС щодо регіону. Прикладом може бути нещодавня позиція Франції та Нідерландів щодо блокування початку переговорів про приєднання з Північною Македонією та Албанією, яка стала загрозою цілісності процесу розширення ЄС у цьому регіоні [Germany rejects idea of redrawing Western Balkans borders 2021].

Таблиця 3 Позиція громадян держав-членів ЄС щодо розширення ЄС у найближчі роки (2021) (%)

Джерело: Standard Eurobarometer 95..Public opinion in the European Union Еипреш, Commission, accessed September 2021, https://europa.eu/eurobarometer/surveys/detail/2532.

Висновки

Партійний євроскептицизм не справляє серйозного впливу на політику розширення ЄС. Більшість євроскептичних партій, які входять до ЄП, не приділяють уваги питанням розширення і не декларують чіткої позиції щодо цього у своїх партійних програмах. Серед партій, які підтримують подальше розширення ЄС, переважають «м'які» євроскептичні праві партії з нових держав-членів з регіону ЦСЄ, що належать до групи Європейських консерваторів та реформістів, та дві ультраліві партії Ліві з Німеччини та Комуністична партія Богемії і Моравії з Чехії. Всі 9 партій, які не підтримують подальшого розширення ЄС, належать до західноєвропейських чи північноєвропейських партій, які представляють як «м'який», так і «жорсткий» євроскептицизм. У практичній діяльності в ЄП депутати, які входять до груп Ідентичність та демократія і Об'єднаних лівих, частіше схильні протидіяти розширенню ЄС, у той час як більшість євроскептичних прихильників розширення ЄС належить до групи Європейських консерваторів та реформістів. Загалом же, євроскептичні противники розширення ЄС залишаються в меншості, а ЄП виступає за подальше розширення ЄС і підтримує рішення, які дозволяють це робити.

Наше дослідження показало високий рівень кореляції між партійним євроскептицизмом і громадською думкою в ЄС у питаннях розширення. Найнижчий рівень його підтримки характерний для держав Західної та Північної Європи (від 29 до 37%), а найвищий рівень притаманний новим державам-членам із регіонів ЦСЄ та Балтії (від 78 до 62%). Низький рівень підтримки громадянами ЄС приєднання нових членів, ймовірно, знижує ефективність «трансформаційної сили» ЄС у регіоні ЗБ. Прагнення країн ЗБ до членства в ЄС стикаються з несприятливою громадською думкою в багатьох країнах-членах ЄС і, як наслідок, небажанням урядів деяких держав-членів повністю підтримати політику розширення ЄС щодо регіону.

Бібліографічні посилання / References

Belloni, R. (2016). The European Union Blowback? Euroscepticism and its Consequences in the Western Balkans. Journal of Intervention and Statebuilding, 34(3), 67-74. Retrieved October 24, 2021 from https://www.academia.edu/28195429/The_European_Union_Blowback_Euroscepticism_and_its_ Consequences_in_the_Western_Balkans.

Council Conclusion ofEnlargement and Stabilisation and Association process the republic of North Macedonia and the Republic of Albania. (2020). Retrieved October 24, 2021 from https://data.consilium.europa.eu/ doc/document/ST-7002-2020-INIT/en/pdf

Damjanovski, I., Lavric, M., Naterer A. (2020). Predictors of Euroscepticism in six Western Balkan countries. Southeast European and Black Sea Studies, 20(2), 327-348. DOI: 10.1080/14683857.2020.1744091.

ECR group welcome new members. (2020). [online]. Retrieved October 24, 2021 from https://ecrgroup.eu/ article/ecr_group_welcome_new_members.

Enlargement reports: meps fully support Western Balkans' european future. (2021). Retrieved October 24, 2021 from https://www.europarl.europa.eu/news/en/press-room/20210322IPR00528/enlargementreports-meps-fully-support-western-balkans-european-future.

Enlargement: new enlargement methodology will be applied to Montenegro and Serbia. (2021). Retrieved October 24, 2021 from https://www.consilium.europa.eu/en/press/press-releases/2021/05/11/

enlargement-new-enlargement-methodology-will-be-applied-to-montenegro-and-serbia/.

Germany rejects idea of redrawing Western Balkans borders. (2021). Reuters, April 2021. Retrieved October 24, 2021 from https://www.reuters.com/world/europe/germany-rejects-idea-redrawing-western-

balkans-borders-minister-2021-04-22

Kaniok, P., Hlousek, V. (2019). Slow and Big or Say No to the Devil: Party-based Euroscepticism and the Future of EU Enlargement. Contestation of EU enlargement and European Neighbourhood Policy. Actors, Arenas, Arguments, 6(12), 133-158.

Leonard, M., Puglierin J. (2021). How to prevent Germany from becoming Eurosceptic. The European Council on Foreign Relations. Retrieved October 24, 2021 from https://ecfr.eu/publication/how-to-preventgermany-from-becoming-eurosceptic/

Lubbers, M., Scheepers, P. (2010). Divergent trends of euroscepticism in countries and regions of the European Union. European Journal of Political Research, 49(6), 787-817.

Program Kscm k Volbam do ep v Roce 2019. (2019). Retrieved October 24, 2021 from https://www.kscm.cz/ cs/nase-strana/program.

Report on the 2019-2020 Commission Reports on Albania. (2021). Retrieved October 24, 2021 from https:// www.europarl.europa.eu/doceo/document/A-9-2021-0041_EN.html#title3

Report on the 2019-2020 Commission Reports on Bosnia and Herzegovina. (2021). Retrieved October 24,

2021 from https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/A-9-2021-0185_EN.html#title4

Report on the 2019-2020 Commission Reports on Kosovo. (2021). Retrieved October 24, 2021 from https:// www.europarl.europa.eu/doceo/document/A-9-2021-0031_EN.html#title4

Report on the 2019-2020 Commission Reports on Montenegro. (2021). Retrieved October 24, 2021 from https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/A-9-2021-0131_EN.html

Report on the 2019-2020 Commission Reports on North Macedonia. (2021). Retrieved October 24, 2021 from https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/A-9-2021-0040_EN.html#title3

Report on the 2019-2020 Commission Reports on Serbia. (2021). Retrieved October 24, 2021 from https:// www.europarl.europa.eu/doceo/document/A-9-2021-0032_EN.html

Standard Eurobarometer 95. Public opinion in the European Union. (2021). Retrieved October 24, 2021 from https://europa.eu/eurobarometer/surveys/detail/2532

Statutes of the Identity and Democracy (ID) group in the European Parliament. (2019). Retrieved October 24, 2021 from https://d3n8a8pro7vhmx.cloudfront.net/kantodev/pages/102/attachments/ original/1582196570/EN_Statutes_of_the_ID_Group.pdf?1582196570

Taggart, P., Szczerbiak, A. (2008). Opposing Europe? The Comparative Party Politics of Euroscepticism. Oxford: Oxford University Press Retrieved October 24, 2021 from https://www.jcer.net/index.php/jcer/ article/view/218/218

Taggart, P., Szczerbiak, A. (2002). The Party Politics of Euroscepticism in EU Member and Candidate States. Retrieved October 24, 2021 from https://www.researchgate.net/profile/Aleks_Szczerbiak/ publication/237536121_The_Party_Politics_of_Euroscepticism_in_EU_Member_and_Candidate_ States/links/5534fb440cf2df9ea6a4122f/The-Party-Politics-of-Euroscepticism-in-EU-Member-andCandidate-States.pdf.

The Presidency Conclusions of the Thessaloniki European Council. (2003). Retrieved October 24, 2021 from https://www.consilium.europa.eu/uedocs/cms_data/docs/pressdata/en/ec/76279.pdf

The right-wing Finns Party does well in Finland's election. (2019). The Economist. Retrieved October 24, 2021 from https://www.economist.com/europe/2019/04/17/the-right-wing-finns-party-does-well-infinlands-election

Vasilopoulou, S. (2009). Varieties of Euroscepticism: The Case of the European Extreme Right. Journal of Contemporary European Research, 5(1), 3-23.

Размещено на Allbest.ru