Міжнародні відносини ХІ століття у творчості В.К. Надлера (1840-1894)

Виклад В.К. Надлером причин, перебігу і наслідків хрестових походів завдавало сильний удар по європоцентризму, який був властивий багатьом зарубіжним і вітчизняним історикам. В.К. Надлер не надрукував свій спецкурс «Історія хрестової доби». Він залишився в літографованому вигляді, хоча його публікація могла б по-новому розставити акценти в історіографії історії хрестових походів кінця XIX ст. Спецкурс відбивав найбільш передові тенденції в європейській медієвістиці з цього питання і повністю відображав весь складний комплекс міжнародних відносин кінця ХІ ст., які привели до тривалого міжцивілізаційного зіткнення країн Заходу і Сходу.

Висновки

Зміст статті свідчить про те, що один з провідних медієвістів імператорського Харківського університету В.К. Надлер (1840-1894) зробив істотний внесок у розробку ключових подій міжнародних відносин XI століття. Подіям цієї епохи він присвятив декілька публікації, зокрема докторську дисертацію «Адальберт Бременський, правитель Німеччини в молоді роки Генріха IV», а також частину спеціального курсу «Історія хрестової доби».

У докторській дисертації В.К. Надлер показав кілька векторів зовнішньої політики Німеччини - італійський, угорський, скандинавський, польський тощо, переконливо виділив закономірність і комплекс причин зростаючого антагонізму між римськими папами і імператорським урядом, як провідними політичними силами Заходу.

Цю боротьбу В.К. Надлер персоніфікував у особистостях Гільдебранда (Григорія VII) і Адальберта Бременського, якого вважав рішучим прихильником єдиної імперії, непримиренним противником княжого багатовладдя, головним суперником папських посягань на світську владу. Міжнародні відносини XI століття В.К. Надлер розглядав і в неопублікованому спецкурсі «Історія Крестовой епохи», який відбивав найбільш передові тенденції в європейській медиевистиці з цього питання. В.К. Надлер відкинув застаріли концепції Ф. Вількена й Ж. Мішо, що зображували ці походи як суто релігійні заходи, і виділив цілий комплекс їх причин, зокрема політичні та соціально-економічні зміни всередині самого західноєвропейського суспільства.

Серед дослідників історії хрестових походів В.К. Надлер слушно виділяв Г. Зібеля, його нові трактування, засновані на критичному вивченні середньовічних літописів. Деякі з цих передових трактувань були запозичені й В.К. Надлером. Головним ініціатором хрестових походів В.К. Надлер вважав не Петра Ам'єнського, а папство, конкретно - Урбана II. При цьому харківський учений спростовував поширену думку про те, що ідея хрестових походів в тому вигляді, в якому вона втілилася, зародилася ще у Григорія VII.

Оцінки В.К. Надлера ключових подій міжнародних відносин ХІ століття відображали прогресивні явища сучасної йому історичної науки. Він відкидав європоцентризм, розглядав у своїх працях та лекціях історію не тільки романо-герман- ських, але і слов'янських народів та арабів.

Вивчення творчості В.К. Надлера здійснюється автором статті в рамках підготовки монографії «Медієвістика в імператорському Харківському університеті (1804-1917 рр.)».

References

Adam Bremenskiy (2011). Deyaniya arhiepiskopov Gamburgskoy tserkvi / Per. I. V. Dyakonova // Adam Bremenskiy, Gelmold iz Bosau, Arnold Lyubekskiy. Slavyanskie hroniki. Moskva: SPSL; Russkaya panorama. S. 7-150.

Adam Bremenskiy (2012). Deyaniya arhiepiskopov Gamburgskoy tserkvi // Nemetskie annalyi i hroniki X-XI stoletiy / Per. I. V. Dyakonova i V. V. Ryibakova. Moskva: Russkiy Fond Sodeystviya Obrazovaniyu i Nauk. S. 297-449.

Althoff G. (2019). Rules and rituals in medieval power games : a German perspective. Leiden and Boston: Brill. XI, 282 p.

Blumenthal U.-R. (2010). The Investiture Controversy: Church and Monarchy from the Ninth to the Twelfth Century. Philadelphia: University of Pennsylvania Press. 216 p.

Bohdashyna O. M. (2013). Pozytyvizm v istorychnii nautsi v Ukraini (60-ti rr. XIX - 20-ti rr. XX st.). Kharkiv : KhNU imeni V. N. Karazina. 560 s.

Buzeskul V.P. (1894). Nekrolog V.K. Nadlera // Harkovskie gubernskie vedomosti. Issue 86.

Buzeskul V. P. (1927). Iz istorii Harkovskogo universiteta vtoroy polovinyi 70-h gg. // Naukovi zapysky naukovo-dos- lidnytskoi katedry istorii ukrainskoi kultury. Kharkiv. Issue 6. S. 1-14.

Buzeskul V. P. (1929). Vseobschaya istoriya i eyo predstaviteli v Rossii v XIX - nachale XX vv. Leningrad.: Izd-vo AN SSSR. Vol. 1. 218 s.

DAOO. F. 45. Op. 8 (1894). Spr. 16. Formulyarnyiy spisok o sluzhbe zasluzhennogo ordinarnogo professora imperator- skogo Novorossiyskogo universiteta V.K. Nadlera (kopiya). Ark. 64-72.

Chuvpilo L.A. (2002). Vostokovedenie v Harkovskom universitete (1805-1917 gg.) : diss... kand. ist. nauk. HarkIv.: HNU. S. 131-134.

Egorov D. N. (1915). Slavyano-germanskie otnosheniya v srednie veka. Kolonizatsiya Meklenburga v XIII v.: V 2-h tomah. Moskva: Moskovskaya hudozhestvennaya pechatnya. 567; XI, 614; XXVII s.

Ertov I. (1835). Istoriya krestovyih pohodov dlya osvobozhdeniya Ierusalima i svyatoy zemli iz ruk nevernyih, vy- ibrannaya iz vseobschey istorii. Sankt-Peterburg: Tip. H. Gintsa. 375 s.

Fortinskiy F. Ya. (1877). Primorskie vendskie goroda i ih vliyanie na obrazovanie Ganzeyskogo soyuza do 1370 g. K.: Tip. universiteta. 416 s.

Gall Anonim. (1961). Hronika i deyaniya knyazey ili praviteley polskih / Predisl., per. i primech. L. M. Popovoy. Moskva.: Izd-vo AN SSSR, 1961 172 s. URL: http://yakov.works/acts/12/1/gall_ano.html

Gelmold. (1963). Slavyanskaya hronika / Predisl., per. i primech. L. V. Razumovskoy. Moskva: Izd-vo AN SSSR. 299 s.

Gizo F. (1864). Istoriya tsivilizatsii v Evrope. Sankt-Peterburg: Izdanie N. Tiblena. 242, VI s.

Gilferding A. F. (1874). Istoriya baltiyskih slavyan // Sobranie sochineniy A. Gilferdinga. Sankt-Peterburg: Izd. D. E. Kozhanchikova. Vol. 4. 244 s.

Honcharuk T. H., Novikova L. V. (2005). Nadler Vasyl Karlovych // Profesory Odeskoho (Novorosiiskoho) universytetu. Biohrafichnyi slovnyk. Vyd. druhe, dopov. Odesa. T. 3. S. 367-370.

Izvlechenie iz otchYota o sostoyanii i deyatelnosti imperatorskogo Harkovskogouniversiteta za 1875 god // Zapiski imperatorskogo Harkovskogo universiteta. 1876. Vol. 1. S. 1-78.

Istoriya Germanii : uchebnoe posobie : v 3 tomakh (2008) / Pod obsch.red. B. Bonvecha, Yu. V. Galaktionova. Moskva: KDU. Vol. 1. 544 s.

Ilovayskiy D. I. (1886). Ocherki i rasskazyi iz vseobschey istorii . Sankst-Peterburg, Tipo-lit. I. N. KushnerYova i K. Vol. 2. 388 s.

Istoriya otechestvennogo vostokovedeniya s seredinyi XIX veka do 1917 goda (1997). Moskva: Izd. firma «Vo- stochnaya literatura» RAN. 536 s.

Kahl H.-D. (2011). Heidenfrage und Slawenfrage im deutschen Mittelalter. Leiden: Brill Academic Publishers. 1061 p.

Kaplin A. D. (2003). V. K. Nadler - "istorik-povestvovatel», istorik-truzhenik // Vira i rozum. Issue 4. S. 333-336.

Kolesnitskiy N. F. (1977). «Svyaschennaya Rimskaya imperiya»: prityazaniya i deystvitelnost. Moskva: Nauka. 199 s.

Kopylov S.A. (2005). Problemy istorii slovianskykh narodiv v istorychnii dumtsi Ukrainy (ostannia tretyna XVII - po- chatok XX st.). Kamianets-Podilskyi: Oiium. 464 s.

Krachkovskiy I. Yu. (1950). Ocherki po istorii russkoy arabistiki. Moskva; Leningrad.: AN SSSR. 298 s.

Kryimskiy A. (1903). Istoriya arabov, ih halifat, ih dalneyshie sudbyi i kratkiy ocherk arabskoy literaturyi // Trudyi po vostokovedeniyu, izdannyie Lazarevskim institutom vostochnyih yazyikov. Issue 15. S. 1-295.

Lampreht K. (1895). Istoriya germanskogo naroda. Moskva: Izdanie K.T. Soldatenkova. Vol. 2. 656 s.

Lanfre P. (1870). Politicheskaya istoriya pap. Sankt-Peterburg: Tip. N. Skaratina. 482 s.

Lapteva L.P. (2005). Istoriya slavyanovedeniya v Rossii v XIX veke. Moskva. 848 s.

Le Goff Zh. (1992). Tsivilizatsiya srednevekovogo Zapada. Moskva: Progress, Progress-Akademiya. 376 s.

Liman S. I. (2009). Idei v latah: Zapad ili Vostok? Srednevekove v otsenkah medievistov Ukrainyi (1804 - pervaya polovina 1880-h gg.). Harkov: HGAK, 2009. 688 s.

Liman S. I. (2017). Krestonostsyi i Vizantiya : zhelezom po mramoru. Istoriya protivostoyaniya i eyo otrazhenie v tvorchestve V. K. Nadlera // Vizantiyskaya mozaika. Harkov. Issue 5. S. 99-132.

Liman S. I. (2019). Palomnichestva ne s posohom, a s kopyom: istoriya krestovyih pohodov v otsenkah V. K. Nadlera (1840-1894) // VIsnik HarkIvskogo natsIonalnogo unIversitetu ImenI V. N. KaraIzna. SerIya «IstorIya». Issue 55. S.11-20.

Lyman S. I. (1999). Z istorii nimetskoi diaspory v Kharkovi u XIX st.: prof. V. K. Nadler // Skhid-Zakhid. Kharkiv. Issue 2. S. 131-146.

Misho Zh. (1832). Istoriya krestovyih pohodov. Moskva: Tip. Universiteta. Vol. 1. 362 s.

Nadler V. K. (1864). Russkie istoricheskie rukovodstva i ih otnoshenie k nauke vsebschey istorii. Harkov: Tip. uni- versiteta. 26 s.

Nadler V. K. (1865). Imperator Otton III i ego vremya. Harkov: Tip. universiteta. 30 s.

Nadler V. K. (1867). Adalbert Bremenskiy, pravitel Germanii v molodyie godyi Genriha IV. Harkov: Tip. universiteta. 422, VIII s.

Nadler V. K. (1869). Kulturnaya zhizn arabov v pervyie veka Gedzhiryi, 622-1100 i ee vyirazhenie v poezii i iskusstve. Harkov: Tip. universiteta. 109 s.

Nadler V. K. (1887). Lektsii po istorii srednih vekov [Litografiya]. Harkov. 649 s.

Nadler V. K. (1889). Papstvo i ego otnoshenie k svetskoy vlasti do epohi Grigoriya VII // Vera i razum. Vol. 1. S. 327346; 368-388.

Nadler V. K. (1890). Istoriya krestovoy epohi. Harkov: Litografiya Dedenkovoy. Part 1. 430, 120 s.

Obozreniya prepodavaniya predmetov v imperatorskom Harkovskom universitete na 1871-1872 uchebnyiy god. (1871). Harkov : V universitetsk. tip. 29 s.

Obozreniya prepodavaniya predmetov v imperatorskom Harkovskom universitete na 1880-1881 uchebnyiy god. (1880). Harkov: V universitetsk. tip. 34 s.

Otrosh M. I. (2017). Mistse i rol Katolytskoi tserkvy u mizhnarodnomu pravoporiadku. Kyiv; Odesa: Feniks. 596 s.

Petrov M. N. (1867) [Retsenziya] // Zhurnal Ministerstva Narodnogo Prosvescheniya. Part 136. S. 204-220. (Nadler V. K. Adalbert Bremenskiy, pravitel Germanii v molodyie godyi Genriha IV. Harkov, 1867).

Prilozheniya k otchyotu o sostoyanii i deyatelnosti imperatorskogo Harkovskogo universiteta za 1877 god (1878) // Zapiski imperatorskogo Harkovskogo universiteta. Vol. 1. S. I-II.

Protokolyi zasedaniya Soveta imperatorskogo Harkovskogo universiteta i prilozheniya k nim 1867 goda. (1867). Harkov: Tip. universiteta. Issue 8. S. 197-223.

Reuter Т. (2013). Germany in the Early Middle Ages c. 800-1056. London: Routledge. 362 p.

Sybel H. von. (1845). Uber den zweiten Kreuzzug // Zeitschrift fur Geschichtswissenschaft. Bd. 4. S. 320-468.

Sybel H. von. (1881). Geschichte des ersten Kreuzzuges. Leipzig: Fleischer. 468 S.

Voitovych L. V., Kozak N. B., Ovsinskyi Yu. V., Chornyi M. I. (2010). Medium aevum. Seredni viky. Lviv: Triada plius. 502 s.

Vyazigin A. S. (1894). Vospominaniya o V. K. Nadlere (nekrolog) // Harkovskie gubernskie vedomosti. Issue 86.

Vyazigin A. S. (1898). Ocherki iz istorii papstva v XI v. Sankt-Peterburg: Tip. V. S. Balasheva. VIII, 300 s.

Vyazigin A. S. (1908). Nadler Vasiliy Karlovich // Istoriko-filologicheskiy fakultet Harkovskogo universiteta za pervyie 100 let ego suschestvovaniya (1805-1905). Harkov. S. 282-287.

Weber G. (1866). Allgemeine Weltgeschichte mit besonderer Berucksichtigung des Geistes- und Culturlebens der Volker mit Benutzung der neueren geschichtlichen Forschungen. Leipzig: Verlag von Wilhelm Engelmann. Bd. 6. 862 S.

Размещено на Allbest.ru