Інституційні основи повоєнного відновлення України: як використати потенціал європейських та міжнародних організацій для прискорення процесу зближення з ЄС

Размещено на http://www.allbest.ru/

Український католицький університет, м. Львів, Україна

Інституційні основи повоєнного відновлення України: як використати потенціал європейських та міжнародних організацій для прискорення процесу зближення з ЄС

Віктор Борщевський

доктор економічних наук, доцент

завідувач кафедри державного управління

Валентина Засадко

кандидатка економічних наук

директорка школи публічного управління

Євген Матвєєв

кандидат економічних наук

доцент кафедри державного управління

Анотація

повоєнний відновлення підприємництво держава

Досліджено особливості розвитку України в умовах війни з погляду перспективи повоєнного відновлення. Першочергову увагу приділено інституційним засадам та механізмам реалізації завдань з модернізації системи публічного управління та стимулювання підприємництва і розвитку основних секторів господарського комплексу держави. Виокремлено євроінтеграційний аспект реалізації політики повоєнного відновлення України. Вказано на засадничу роль європейських і міжнародних організацій у цьому контексті. Описано інструменти інституційного впливу Міжнародного валютного фонду, групи Світового банку та інших міжнародних організацій на сучасний соціально-економічний розвиток України. Проаналізовано перспективні напрями впливу зазначених інституцій на повоєнну трансформацію України. Окреслено пріоритетні напрями докладання зусиль з метою забезпечення модернізації української економіки та оновлення її інфраструктури в середньо- та довгостроковій перспективі.

Показано характерні особливості взаємодії міжнародних організацій з урядовими структурами та підприємницьким середовищем України з погляду реалізації євроінтеграційної стратегії держави. Вказано на важливість формування сучасних інститутів громадянського суспільства з метою зміни пріоритетів структурної політики та підвищення якості людського і соціального капіталу. Запропоновано використовувати успішний досвід європейських країн, які за допомогою міжнародних організацій зуміли подолати наслідки воєнних конфліктів на своїй території.

Доведено, що залучення грантових ресурсів міжнародних організацій на підтримку діяльності релокованих підприємств сприятиме збільшенню інвестицій в українську економіку. Передусім це стосується сучасного етапу розвитку, але також матиме вагомий позитивний вплив і в умовах повоєнного відновлення на загальнодержавному та регіональному рівнях. Разом із цим сьогодні важливо розв'язувати соціальні проблеми внутрішньо переміщених осіб та створювати сприятливий інституційний ґрунт для повернення в Україну біженців, що знайшли тимчасовий прихисток в країнах-членах ЄС.

Ключові слова: інституційні зміни, воєнний стан, повоєнне відновлення, європейська інтеграція, міжнародні організації.

Viktor Borshchevskyi, Dr. Sci. (Econ.), Assoc. Prof., Head of Department of Public Management at Ukrainian Catholic University, Lviv, Ukraine,

Zasadko Valentyna, PhD (Econ.), Senior Researcher, CEO of School of Public Management at Ukrainian Catholic University, Lviv, Ukraine

Matvieiev Yevhen, PhD (Economics), Associate Professor of Department of Public Management at Ukrainian Catholic University, Lviv, Ukraine

Institutional basis of the post-war Ukraine renovation: how to use the potential of european and international organizations for speed up the process of approaching the EU

Abstract

Peculiarities of the development of Ukraine in the conditions of the war from the point of view of the perspective of post-war recovery are studied. Primary attention is paid to the institutional foundations and mechanisms for the implementation of tasks for the modernization of the public administration system and the stimulation of entrepreneurship and the development of the main sectors of the state's economic complex. The European integration aspect of the implementation of Ukraine's post-war recovery policy is singled out. The fundamental role of European and international organizations in this context is indicated. The instruments of institutional influence of the International Monetary Fund, the World Bank Group and other international organizations on the modern socio-economic development of Ukraine are described. Prospective directions of influence of these institutions on the post-war transformation of Ukraine are analyzed. The priority areas of efforts to ensure the modernization of the Ukrainian economy and the renewal of its infrastructure in the medium and long term are outlined.

The characteristic features of the interaction of international organizations with government structures and the business environment of Ukraine from the point of view of the implementation of the European integration strategy of the state are shown. The importance of the formation of modern institutions of civil society in order to change the priorities of structural policy and improve the quality of human and social capital is indicated. It is proposed to use the successful experience of European countries that, with the help of international organizations, managed to overcome the consequences of military conflicts on their territory.

It has been proven that attracting grant resources of international organizations to support the activities of relocated enterprises will contribute to the increase of investments in the Ukrainian economy. First of all, this applies to the current stage of development, but it will also have a significant positive impact in the conditions of post-war recovery at the national and regional levels. At the same time, today it is important to solve the social problems of internally displaced persons and create a favorable institutional basis for the return to Ukraine of refugees who have found temporary shelter in EU member states.

Keywords: institutional changes, martial law, post-war renovation, European integration, international organizations.

Постановка проблеми

Не зважаючи на продовження активної фази бойових дій на сході України, що супроводжується постійними руйнуваннями виробничої та соціальної інфраструктури нашої держави, сьогодні дедалі частіше в наукових колах починають обговорюватися пріоритети повоєнного відновлення українських міст і сіл. При цьому першочергова увага звертається на необхідність адаптації на вітчизняний інституційний ґрунт тих механізмів взаємодії між органами державної влади, місцевим самоврядування, бізнесом та інститутами громадянського суспільства, які продемонстрували свою ефективність в розвинутих державах світу. Зокрема, на думку багатьох дослідників, особливо дієвим може виявитися досвід і потенціал європейських та міжнародних організацій, насамперед тих, діяльність яких пов'язана з європейською інтеграцією України та її подальшим наближенням до ЄС,

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Публікації з проблем європейської інтеграції України та дослідницькі праці, присвячені адаптації механізмів публічного управління нашої держави до інституційних стандартів ЄС широко представлені у вітчизняному науковому дискурсі. Передусім це стосується досліджень В. Будкіна, Л. Кормич, А. Круглашова, М. Мальського, Н. Мікули, А. Мокія, К. Нестеренко, Ю. Присяжнюка, В. Рєзнікова, О. Рудік, П. Рудякова, А. Філіпенка, О. Храброго, В. Чужикова та інших вчених.

Водночас наукові розвідки з проблем повоєнного відновлення України, зокрема в контексті наближення нашої держави до ЄС, до цього часу майже не проводились, зі зрозумілих об'єктивних причин.

Мета статті - обґрунтувати пріоритетні напрями повоєнного відновлення України в контексті наближення до ЄС, а також виявити найбільш дієві інституційні засоби, що дозволять ефективно використовувати у цьому процесі наявний потенціал європейських і міжнародних організацій.

Виклад основного матеріалу

Воєнний стан вніс серйозні корективи в діяльність фактично всіх інститутів, що забезпечують життєдіяльність України на сучасному етапі розвитку. Змінилися базові принципи організації суспільно-політичного життя в державі, відбулась переорієнтація акцентів її економічної політики, зазнали суттєвих трансформацій соціальні механізми та життєві стандарти населення, бізнес стикнувся з проблемами релокації та розриву усталених виробничих зв'язків. Все це змушує шукати нові підходи до налагодження системи публічного управління в умовах війни. Однак, ці підходи мають також враховувати перспективу повоєнної відбудови країни. В іншому разі вони загрожують породити низку деструктивних інституційних феноменів, які виявляться нежиттєздатними в довгостроковій перспективі, а після закінчення активної фази бойових дій блокуватимуть повернення країни до мирного життя.

Зважаючи на це, сьогодні дедалі більшого значення набуває досвід розвинених держав Європи та світу щодо налагодження дієвих організаційно-управлінських і фінансових механізмів повоєнного відновлення держав, які опинилися в ситуації, подібній до нинішньої української. Особливо ефективними носіями пов'язаної з цим інституційної пам'яті є міжнародні організації, зокрема дотичні до безпекових проблем та проблем європейської інтеграції, а також ті, що працюють у соціальній і гуманітарній сферах. Передусім у цьому контексті варто відзначити: Міжнародний валютний фонд (МВФ), Групу Світового банку, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Раду Європи (РЄ), а також Центральноєвропейську ініціативу, Енергетичне співтовариство, ЮНІСЕФ тощо.

Наприклад, вже на початку квітня цього року Рада директорів МВФ погодила відкриття спеціального адміністративного рахунку для направлення грошей країн-донорів на допомогу Україні. Цей спецрахунок призначений для спрямування донорських ресурсів у вигляді грантів та позик на допомогу Україні у задоволенні платіжного балансу та бюджетних потреб і стабілізації економіки. [1]

Крім того, МВФ надає значну консультаційну допомогу. Його фахівці працюють з Міністерством фінансів та Центральним банком України, щоб допомогти їм максимально ефективно діяти в умовах воєнного стану. Особливо цінними є економічні поради та оцінки фінансових потреб. [2]

Очільники Фонду заявляють, що попри відсутність змоги напряму виділяти кошти для України, ця інституція нині вже розпочала надавати допомогу зі збору їх в інших країнах, а голова МВФ зголосилася бути амбасадоркою пошуку цих коштів. Водночас спираючись на досвід повоєнного відновлення різних країн світу (реалізації Плану Маршалла в Німеччині, повоєнної реконструкції в Іраку та Афганістані тощо) представники МВФ відзначають, що сьогодні перед Україною відкривається унікальна можливість модернізувати країну та убезпечити її майбутнє. Зокрема, вказується на те, що через війну Україна може зробити унікальний стрибок, у тому числі і в напрямі європейської інтеграції. Для цього пропонується йти шляхом створення нового, а не відтворення старого: наприклад, замість відбудови двох зруйнованих аеропортів можна з'єднати регіони сучасною швидкісною залізницею, яка пов'яже великі міста з одним-двома аеропортами. [3]

Слід також зберегти та розвинути започаткований курс на мінімізацію регуляторного впливу владних інституцій на операційне функціонування економіки. Насамперед, це стосується лібералізації дозвільних процедур. Крім того, варто забезпечити подальше зниження податкового навантаження на економіку, зокрема шляхом диференціації ПДВ за прикладом країн-членів ЄС (передусім впровадження нульової ставки на соціально значимі групи товарів), суттєвого зменшення податків на працю: ЄСВ та ПДФО (принаймні для малого бізнесу), а також нівелювання митних бар'єрів.

Зворотною стороною пропонованих змін є суттєве обмеження соціальних видатків та мінімізація бюджетного сектору економіки України. Адже війна показала, що соціальні програми не мають жодного значення, якщо країна не здатна захистити своїх мешканців від зовнішньої агресії. І якби сотні мільярдів гривень, які щорічно витрачалися з державного бюджету України на житлові субсидії та на різного роду соціальні виплати, були скеровані на розбудову збройних сил і на розробку нових видів озброєння (принаймні протягом 2015-2021 років), то соціальний захист тих мільйонів українців, які сьогодні залишилися без житла та без роботи, був би точно вищим, ніж це є зараз. Саме тому головними засобами забезпечення соціального захисту громадян є видатки на оборону та створення умов для розвитку підприємництва.

Натомість, повоєнне відновлення країни має поєднуватися з активним використанням механізму громадських робіт, який добре зарекомендував себе в різних країнах світу, що були змушені долати наслідки війн. Причому цей механізм повинен поступово впроваджуватися вже сьогодні. Адже, з одного боку, розмір соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам необхідно поступово збільшувати, а з іншого, ці особи повинні дедалі активніше залучатися до виконання громадських робіт у тилу: як тих, що пов'язані з підтримкою армії (харчування, логістика, транспортування), так і тих, що стосуються потреб цивільного населення: відбудова пошкоджених ракетними обстрілами об'єктів інфраструктури; послуги зі складування, сортування та розподілу гуманітарної допомоги; робота в сільському господарстві тощо. Окрема сфера громадських робіт, перспектива якої лише відкривається - житлове будівництво (у першу чергу - будівництво тимчасового житла для переселенців у районах їх тимчасової дислокації, а в перспективі - відбудова пошкодженої житлової та соціальної інфраструктури на звільнених територіях).

Ще однією важливою ланкою реформування вітчизняної економіки на повоєнному етапі розвитку є зміна цілей структурної політики держави. Замість існуючої практики державної підтримки бюджетоформуючих та експортоорієнтованих галузей (а саме вони визначають сировинний характер української економіки), уряд має зосередитися на стимулюванні розвитку малого бізнесу, одночасно заохочуючи самозайнятих осіб і підприємців інвестувати у стартапи та реалізацію інноваційних проєктів. Зокрема експерти з цього приводу відзначають: «Після закінчення війни можливостей для будь-якого бізнесу буде багато. Дуже важливо, щоб наша держава мала орієнтир на розвиток країни через підтримку малого бізнесу, бо якщо фокус буде, як завжди, на великі корпорації та монополістів, повернути сюди біженців, що вже перетнули наш кордон, буде вкрай важко». [4]

Реалізації цих та інших важливих завдань повоєнного відновлення української економіки покликана сприяти політика Світового банку та організацій його групи. На думку дослідників, саме вони відіграватимуть провідну роль у повоєнному відновленні України. Так, вже сьогодні банком відкрито багатосторонній донорський трастовий фонд для сприяння передачі грантових ресурсів від донорів до України (MDTF - Multilateral Donor Trust Fund). Цей фонд має сприяти передачі у швидкий та безпечний спосіб цільових фінансових грантів, що їх надають Україні міжнародні партнери. Головна мета - забезпечити спроможність уряду продовжувати свою ефективну діяльність і своєчасно реагувати на гострі потреби населення, включаючи газопостачання та забезпечення електроенергією лікарень, шкіл, а також інших об'єктів критичної інфраструктури, надання основних послуг, таких як охорона здоров'я, комунальні послуги, освіта, доставка громадянам гуманітарних вантажів, продовження виплати заробітної плати державним службовцям. У квітні Сполучені Штати через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) внесли до MDTF 500 млн доларів. [5]

Загалом Світовий банк після вторгнення РФ мобілізував на підтримку Україні 6,7 млрд доларів. З цієї суми 4,5 млрд було вже виділено на подолання наслідків війни й для того, щоб мати змогу сплачувати відповідні послуги та підтримувати український бюджет. [6]

Сьогодні Світовий банк першочергову увагу приділяє реалізації проєктів у сфері підтримки українських аграріїв. Для цього планується започаткувати три основні підпроєкти. Перший - допомога у зберіганні зерна в умовах завантаження вже наявних елеваторів, другий - розширення логістичних можливостей для його вивезення, зокрема «Укрзалізницею», і третій - забезпечення ліквідності аграрного бізнесу в умовах проведення майбутньої осінньої посівної кампанії. В контексті підготовки України до зими, яка обіцяє бути доволі важкою, менеджмент Банку декларує, що готовий працювати з містами, задля визначення того, що варто зробити вже зараз у житлово- комунальному секторі, передусім щодо проведення ремонту житла та належного забезпечення енерго- та водопостачання й опалення. [7]

Крім того, у дорожній карті Групи Світового банку обговорюються початкові короткострокові заходи реагування на наслідки російсько- української війни на основі середньострокового цільового підходу, що охоплює 15 місяців з квітня 2022 р. по червень 2023 р. При цьому допомога має охопити не лише Україну. Планується також збільшити підтримку країн, що приймають біженців з України, та сприяти захисту населення від продовольчої вразливості за допомогою соціальних виплат. Вивчивши європейський досвід, Група Світового банку встановила, що механізм повоєнного відновлення України буде дієвим за таких умов, як:

(1) удосконалення адресної спрямованості заходів державної підтримки;

(2) мінімізація ризиків спотворення ринкових стимулів або витіснення учасників ринку;

(3) реформування політики для уможливлення легкого входу на ринок і зростання кількості малих і середніх підприємств;

(4) підвищення конкурентного рівня ділового середовища шляхом зниження регуляторних витрат для підприємств, прискорення цифровизації послуг, що надаються у сегменті «уряд - бізнес»;

(5) забезпечення умов, за яких фінансовий сектор мав би потенціал для покращення ліквідності;

(6) зміцнення інститутів для реалізації євроінтеграційного економічного курсу.

У ширшому сенсі запуск механізму відновлення має спиратися на формування нормативно-правового середовища яке полегшить перерозподіл ресурсів на користь довгострокової економічної трансформації, створення нових робочих місць, а також забезпечення інклюзивного зростання. [8]

У цьому сенсі однією з найважливіших інституцій Групи Світового Банку для України, з огляду на перспективу повоєнного відновлення нашої держави, стає Міжнародна фінансова корпорація (IFC - International Financial Corporation). Вона концентрується на підтримці приватного сектору в Україні, акцентуючи першочергову увагу на спрощенні та пришвидшенні процедур погодження проєктів. Сьогодні в організації розуміють, що війна в Україні матиме наслідки для всього світу, передусім щодо постачання на глобальний ринок сільськогосподарської продукції. Тому разом з низкою українських банків IFC активно працює над підтриманням критичного експорту та імпорту України. В організації зараз виділяють три головні напрямки, за якими будуть спрямовуватися кошти: 1) відновлення логістичних ланцюжків поставок; 2) посилення глобальної харчової безпеки; 3) вирішення проблем переселенців та реконструкції зруйнованого житла. [9]

Віцепрезидент Міжнародної фінансової корпорації А. Мор, зауважив, що попри відсутність конкретних цифр, він переконаний, що в цієї організації є усі можливості для того, щоб бути важливим гравцем у процесі підтримки приватного сектору під час війни та відновлення України після закінчення активних військових дій. Йдеться не лише про прямі інвестиції, а й про так званий «мобілізований капітал». Адже на кожний долар, який дає IFC, завжди передбачається залучення додатково щонайменше одного долара приватного капіталу - за рахунок глибокого розуміння ринку, комплексної оцінки об'єкта інвестування (due diligence) тощо. Для цього вже сьогодні розробляється дорожня карта, яка має стати основою для формування проєктів повоєнного відновлення України. Що стосується конкретних напрямів, то це насамперед агросектор, адже війна загострила проблему продовольчої безпеки в Україні, у Європі та на інших континентах. По-друге, це всі сектори економіки, які мають цифрову складову. Це бізнес, який може суттєво змінити саму природу української економіки. По-третє, Україні потрібно нарощувати темпи будівництва нового енергоефективного житла. Четверта частина - відбудова інфраструктури. За даними уряду, йдеться про близько $600 млрд завданих цій сфері збитків. Однак тут потрібно проаналізувати, яка частина зруйнованих об'єктів має бути відновлена за рахунок коштів держави, а де доцільніше залучити приватний капітал. [10]

Повоєнне відновлення української інфраструктури також перебуває у фокусі уваги Енергетичного співтовариства, яке створило Фонд енергетичної підтримки України для протидії наслідкам російського вторгнення. Донорами цього Фонду мають стати переважно країни-члени ЄС, а також міжнародні компанії та корпорації. Консолідовані кошти будуть спрямовуватись на відновлення енергетичної інфраструктури України, що була пошкоджена або зруйнована внаслідок бойових дій. Передбачається, що координувати запити українських компаній на проведення відповідних відновлюваних робіт буде Міністерство енергетики України, а процедура обрання постачальників реалізовуватиметься міжнародними закупівельними агентствами з досвідом роботи у сфері енергетики. При цьому перевага в закупівлях надаватиметься українським виробникам, які запропонують найвигідніше співвідношення ціни та якості, а також зможуть виконати замовлення за мінімальні строки. [11]

Активно до повоєнного відновлення України можуть долучитися і європейські та американські донорські й грантові організації, які планують поступово збільшувати суми асигнувань, розставляючи при цьому нові акценти в напрямах і способах спрямовування коштів. Наприклад, ПРООН (програма розвитку Організації Об'єднаних Націй, яка є глобальною мережею ООН у сфері розвитку та виступає на підтримку перетворень, надаючи доступ до джерел знань, практичного досвіду та ресурсів з метою сприяння покращенню життя населення) зацікавлена посилити співпрацю з українським малим та середнім бізнесом, щоб мінімізувати вплив війни на його структури. Зокрема, ПРООН має намір створити фонд для підприємців, які були змушені релокуватися зі сходу та півдня країни, щоб підтримувати їх фінансово. Головна мета - надати біженцям роботу після їх повернення в Україну. За різними підрахунками, таких осіб налічуються приблизно 5-6 млн. [9]

Також розширює свої грантові програми для українського бізнесу й Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Воно зняло обмеження для галузей бізнесу, які можуть отримати гранти на розвиток. Одночасно USAID активно сприяє релокації бізнесу в Україні. Наприклад, завдяки підтримці цієї організації засновники стартапу «NEVERDARK. Smart Fireplaces» з виробництва камінів на біопаливі, що розташовувався за 10 км від лінії вогню в Київській області, змогли перевезти високоточне обладнання і зараз уже знову виробляють та експортують свою продукцію. При цьому системна робота USAID з релокації бізнесу полягає у тому, що завершується така релокація не тоді, коли компанія перевезла обладнання та людей, а тоді, коли довкола створено систему підтримки бізнесу. Адже компанії можуть працювати справді ефективно тоді, коли знають, як вирішувати ті чи інші проблеми. Для цього за підтримки USAID у співпраці з муніципалітетами, місцевим бізнесом, громадськими організаціями запускається проєкт із релокації бізнесу West Business Hub. Такі ініціативи дозволяють компаніям малого і середнього бізнесу продовжувати свою діяльність, налагодити збут, забезпечити робочі місця внутрішньо переміщеним особам. [12]

Вказані кроки не лише сприятимуть прискоренню економічного відновлення України після війни, але й стимулюватимуть наближення її до інституційних стандартів ЄС. Адже саме підприємницькі структури та інститути громадянського суспільства є наріжними каменями сучасного розвиненого європейського суспільства.

Висновки

Успішне повоєнне відновлення України неможливе без орієнтації на систему сучасних європейських цінностей та інституційних стандартів розвитку. У цьому контексті важливо забезпечити ефективне використання наявного організаційного, людського та фінансового потенціалу міжнародних і європейських організацій. Зокрема, першочергову увагу слід приділити стимулюванню розвитку підприємництва, підвищенню ролі інститутів громадянського суспільства та модернізації інфраструктури.

Подальші наукові дослідження у цьому напрямі можуть стосуватися окресленню секторальних і регіональних пріоритетів повоєнного відновлення України в руслі політики європейської інтеграції.

Література

1. Президент обговорив повоєнну відбудову України з головою МВФ. ApMrnlnform. Режим доступу: https://armyinform.com.ua/2022/04/18/prezydent-obgovoryv-povoyennu-vidbudovu-ukrayiny-z-golovoyu-mvf/.

2. Бедратенко О. МВФ: Нас здивувала позиція українського уряду. Інтерв'ю з високопосадовцем Міжнародного валютного фонду Альфредом Кеммером. VOA. Режим доступу: https://ukrainian.voanews.eom/a/6542143.html.

3. Як відбудувати Україну після війни. Ukrainer. Режим доступу: https://ukrainer.net/vidbudova.

4. Болтян О. Як працювати підприємцю, якщо навколо війна? Дзеркало тижня. 2022. 22 березня. Режим доступу: https://zn.ua/ukr/business/iak-pratsjuvati-pidprijemtsju-jakshcho-navkolo-vijna.html.

5. США внесли 500 млн доларів до багатостороннього донорського трастового фонду Світового банку для сприяння стабільній діяльності уряду України. Посольство США в Україні. Режим доступу: https://ua.usembassy.gov/uk/united-states-contributes-500-million-to-world-bank-multi-donor-trust-fund-to-help-government-of-ukraine-sustain-operations/.

6. Собенко Н. Україна отримає допомогу на мільярди євро від партнерів. Хто і скільки виділив. Суспільне. Новини. Режим доступу: https://suspilne.medm/257180-svejcaria-vidilit-ukraini-dopomogu-na-ponad-100-mln-svejcarskih-frankiv/.

7. Світовий банк має намір допомогти агросектору та підготовці до зими в Україні. Урядовий кур'єр. Режим доступу: https://ukurier.gov.ua/uk/news/svitovij-bank-maye-namir-dopomogti-agrosektoru-ta-/.

8. Резнікова Н., Панченко В. Наміри і дії. Хто визначатиме механізм фінансування повоєнного відновлення України? Тиждень. Режим доступу: https://tyzhden.ua/Economics/254842.

9. Гончаренко Т. Велика розмова про відбудову: як Україні втримати економіку та ефективно використати допомогу з усього світу. Економічна правда. Режим доступу: https://www.epravda.com.ua/publications/2022/05/26/687474.

10. Шевчук С. Відбудова України не має відбуватися за формулою «спочатку реформи, потім гроші». Інтерв'ю топ-менеджера з групи Світового банку Альфонсо Мора.

11. Forbes. Режим доступу: https://forbes.ua/inside/vidbudova-ukraini-ne-mae-vidbuvatisya-za-formuloyu-spochatku-reformi-potim-groshi-intervyu-topmenedzhera-z-grupi-svitovogo-banku-alfonso-mora-07072022-7017.

12. Енергетичне співтовариство створило Фонд для відновлення в Україні зруйнованої війною енергетичної інфраструктури. Урядовий портал. Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/news/energetichne-spivtovaristvo-stvorilo-fond-dlya-vidnovlennya-v-ukrayini-zrujnovanoyi-vijnoyu-energetichnoyi-infrastrukturi.

13. Мінчева Ю. Відновлення під час війни і після: як світ допомагає Україні, і що маємо зробити ми. Voxukraine. Режим доступу: https://voxukraine.org/vidnovlennya-pid-chas-vijny-i-pislya-yak-svit-dopomagaye-ukrayini-i-shho-mayemo-zrobyty-my/.

References

1. Prezydent obhovoryv povoyennu vidbudovu Ukrayiny z holovoyu MVF (2022) [The President discussed the post-war rebuilding of Ukraine with the head of the IMF]. Retried from: https://armyinform.com.ua/2022/04/18/prezydent-obgovoryv-povoyennu-vidbudovu-ukrayiny-z-golovoyu-mvf/ [in Ukrainian].

2. Bedratenko O. (2022) MVF: Nas zdyvuvala pozytsiya ukrayins'koho uryadu. Interv"yu z vysokoposadovtsem Mizhnarodnoho valyutnoho fondu Al'fredom Kemmerom [IMF: We were surprised by the position of the Ukrainian government. Interview with Alfred Kemmer, a senior official of the International Monetary Fund] Retried from: https://ukrainian.voanews.com/a/6542143.html [in Ukrainian].

3. Yak vidbuduvaty Ukrayinu pislya viyny (2022) [How to rebuild Ukraine after the war] Retried from: https://ukrainer.net/vidbudova [in Ukrainian].

4. Boltyan O. (2022) Yak pratsyuvaty pidpryyemtsyu, yakshcho navkolo viyna? [How can an entrepreneur work if there is a war around?] Retried from: https://zn.ua/ukr/business/jak-pratsjuvati-pidprijemtsju-jakshcho-navkolo-vijna.html [in Ukrainian].

5. SSHA vnesly 500 mln dolariv do bahatostoronn'oho donors'koho trastovoho fondu Svitovoho banku dlya spryyannya stabil'niy diyal'nosti uryadu Ukrayiny (2022) [The United States contributed $500 million to the multilateral donor trust fund of the World Bank to promote the stable activities of the Ukrainian government] Retried from: https://ua.usembassy.gov/uk/united- states-contributes-500-million-to-world-bank-multi-donor-trust-fund-to-help-government-of-ukraine-sustain-operations/ [in Ukrainian].

6. Sobenko N. (2022) Ukrayina otrymaye dopomohu na mil'yardy yevro vid partneriv.

7. Khto i skil'ky vydilyv [Ukraine will receive billions of euros in assistance from partners. Who allocated and how] Retried from: https://suspilne.media/257180-svejcaria-vidilit-ukraini-dopomogu-na-ponad-100-mln-svejcarskih-frankiv/ [in Ukrainian].

8. Svitovyy bank maye namir dopomohty ahrosektoru ta pidhotovtsi do zymy v Ukrayini (2022) [The World Bank intends to help the agricultural sector and preparation for winter in Ukraine] Retried from: https://ukurier.gov.ua/uk/news/svitovij-bank-maye-namir-dopomogti-agrosektoru-ta-/ [in Ukrainian].

9. Reznikova N., Panchenko V. (2022) Namiry i diyi. Khto vyznachatyme mekhanizm finansuvannya povoyennoho vidnovlennya Ukrayiny? [Intentions and actions. Who will determine the financing mechanism for the post-war reconstruction of Ukraine?] Retried from: https://tyzhden.ua/Economics/254842 [in Ukrainian].

10. Honcharenko T. (2022) Velyka rozmova pro vidbudovu: yak Ukrayini vtrymaty ekonomiku ta efektyvno vykorystaty dopomohu z us'oho svitu [The big conversation about reconstruction: how to keep Ukraine's economy and effectively use aid from around the world] Retried from: https://www.epravda.com.ua/publications/2022/05/26/687474 [in Ukrainian].

11. Shevchuk S. (2022) Vidbudova Ukrayiny ne maye vidbuvatysya za formuloyu «spochatku reformy, potim hroshi». Interv'yu top-menedzhera z hrupy Svitovoho banku Alfonso Mora [The reconstruction of Ukraine should not take place according to the formula "first reforms, then money." Interview of the top manager from the World Bank Group, Alfonso Mora] Retried from: https://forbes.ua/inside/vidbudova-ukraini-ne-mae-vidbuvatisya-za-formuloyu-spochatku-reformi-potim-groshi-intervyu-topmenedzhera-z-grupi-svitovogo-bank:u-alfonso-mora-07072022-7017 [in Ukrainian].

12. Enerhetychne spivtovarystvo stvorylo Fond dlya vidnovlennya v Ukrayini zruynovanoyi viynoyu enerhetychnoyi infrastruktury (2022) [The Energy Community has created a Fund for the restoration of war-ravaged energy infrastructure in Ukraine] Retried from: https://www.kmu.gov.ua/news/energetichne-spivtovaristvo-stvorilo-fond-dlya-vidnovlennya-v-ukrayini-zrujnovanoyi-vijnoyu-energetichnoyi-infrastrukturi [in Ukrainian].

13. Mincheva YU. (2022) Vidnovlennya pid chas viyny i pislya: yak svit dopomahaye Ukrayini, i shcho mayemo zrobyty my [Reconstruction during the war and after: how the world helps Ukraine and what we should do] Retried from: https://voxukraine.org/vidnovlennya-pid-chas-vijny-i-pislya-yak-svit-dopomagaye-ukrayini-i-shho-mayemo-zrobyty-my/ [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru