Загальна організація ринку продукції рибальства та аквакультури, її переробки та збуту в Європейському Союзі

Размещено на http://allbest.ru

Навчально-науковий інститут публічної служби та управління

Державного університету «Одеська політехніка»

Загальна організація ринку продукції рибальства та аквакультури, її переробки та збуту в Європейському Союзі

Інна Усенко аспірантка кафедри державознавства,

права та європейської інтеграції

м. Одеса, Україна



Анотація

Стаття присвячена дослідженню ринку продукції рибальства Європейського Союзу та України. В ході дослідження визначили, що одним із завдань Комітету по рибальству в Європейському парламенті є загальна організація ринку продукції рибальства та аквакультури, її переробки та збуту.

В статті наголошено, що не зважаючи на те, що в 2020 році світ охопила пандемія COVID-19, однак вже в березні 2020 року Європейський Союз оголосив низку заходів для підтримки сектору рибальства та аквакультури ЄС та пом'якшення наслідків пандемії COVID-19, що полягала в інвестиційній ініціативі та в інших заходах з підтримки рибальства. Одним з таких заходів стала інвестиційна ініціатива, що простежувалась у вигляді: мобілізації грошових резервів з бюджету ЄС, пом'якшенні впливу спалаху COVID-19 на зайнятість, забезпеченні ліквідності малих та середніх підприємств, компенсації економічних втрат виробників рибного господарства та аквакультури через EMFF.

В статті проаналізували, що криза COVID-19 означала менший дохід для рибалок, але також менші витрати; аквакультура, з іншого боку, мала справу зі зниженим доходом, але з такими ж або навіть більшими витратами, ніж раніше. Крім того, крім сімейних підприємств, на відміну від рибальства, робоча сила аквакультури покладається переважно на довгострокові трудові контракти.

В статті обґрунтовано необхідність проводити політику, що застосовує Європейський Союз в цьому напрямку і в Україні. Встановлено, що експорт продуктів рибальства та аквакультури з Європейського Союзу до третіх країн у 2020 році досяг шестирічного піку і зріс на 6% порівняно з 2015 роком, а якщо порівнювати з 10 роками раніше, то на 16%. Імпорт знизився на 1% за обсягом та на 7% у вартості порівняно з середнім показником за 2017-2019 роки.

Економічні показники рибальського флоту ЄС значною мірою зумовлювались сукупними наслідками перебоїв попиту та постачання через кризу охорони здоров'я COVID-19.

В статті досліджено, що ЄС є великим світовим ринком продукції риболовства та аквакультури, тому Україні потрібно запозичувати досвід країн ЄС в цьому напрямку.

Зазначено, що в Україні, як і у решті країн Європи, повільно відбувається диверсифікація у частині нових об'єктів рибництва, вона залишається імпортозалежною державою на ринку риби, й, враховуючи високі ціни на м'ясо, поставки порівняно недорогої та простої у приготуванні імпортної риби будуть зростати і в наступному році.

Ключові слова: аквакультура, Європейський Союз, комітет по рибальству, ринок рибальства, EUMOFA.



Abstract

General organization of the market of fisheries and aquaculture products, its processing and marketing in the European Union

Inna Usenko Postgraduate student of the Department of State Science, Law and European Integration, Institute of Public Service and Management of the National University ”Odesa Polytechnic”, Odesa, Ukraine,

The article is devoted to the market research of fishery products of the European Union and Ukraine. During the research, it was determined that one of the tasks of the Committee on Fisheries in the European Parliament is the general organization of the market for fishery and aquaculture products, their processing and sales.

The article emphasizes that despite the fact that in 2020 the world was gripped by the COVID-19 pandemic, the European Union already in March 2020 announced a number of measures to support the EU fisheries and aquaculture sector and mitigate the consequences of the COVID-19 pandemic, which consisted of an investment initiative and other fisheries support measures. One of these measures was an investment initiative, which was traced in the form of: mobilization of monetary reserves from the EU budget, mitigating the impact of the outbreak of COVID-19 on employment, ensuring the liquidity of small and medium-sized enterprises, compensation of economic losses of fisheries and aquaculture producers through the EMFF.

The article analyzed that the COVID-19 crisis meant lower income for fishermen, but also lower costs; aquaculture, on the other hand, was dealing with reduced income but with the same or even higher costs than before. Furthermore, apart from family businesses, unlike fisheries, the aquaculture workforce relies mainly on long-term labor contracts.

The article substantiates the need to implement the policy applied by the European Union in this direction in Ukraine as well. It was established that the export of fishery and aquaculture products from the European Union to third countries in 2020 reached a six-year peak and increased by 6% compared to 2015, and if compared with 10 years earlier, by 16%. Imports decreased by 1% in volume and by 7% in value compared to the average for 2017-2019.

The economic performance of the EU fishing fleet was largely driven by the cumulative effects of supply and demand disruptions due to the COVID-19 public health crisis.

The article examines that the EU is a large world market for fishing and aquaculture products, so Ukraine needs to borrow the experience of the EU countries in this direction.

It is noted that in Ukraine, as in the rest of Europe, diversification in terms of new fish farming facilities is slowly taking place, it remains an import-dependent country in the fish market, and, taking into account the high prices of meat, the supply of imported fish is relatively inexpensive and easy to prepare fish will grow in the next year as well.

Keywords: aquaculture, European Union, fisheries committee, fisheries market, EUMOFA.



Вступ

Постановка проблеми. Спалах COVID-19 сколихнув весь світ. Постраждало багато галузей. Не обійшло стороною і ринок продукції рибальства. Європейський Союз миттєво відреагував та почав діяти, створюючи пакети заходів щоб покращити ситуацію в цьому направленні. Тому перед нами і постало питання дослідити які саме заходи приймались та приймаються для зміцнення галузі рибальства та аквакультури в Європейському Союзі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Досліджуючи питання ринку продукції рибальства, бачимо, що воно є мало дослідженим на теоретичному і науковому рівнях, тому і потребує детального дослідження, вивчення та о бґрунтування.

Мета статті - дослідити ринок продукції рибальства Європейського Союзу для подальшого застосування Україною позитивних практик Європейського Союзу та адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу.



Виклад основного матеріалу

Одним із досягнень Європейського Союзу (ЄС) з 1957 року є те, що ЄС став найбільшим у світі ринком [1]. В тому числі, ЄС є найбільшим у світі ринком морепродуктів.

В середньому в ЄС щороку споживається 24,4 кг риби чи морепродуктів на одного мешканця. 75% споживаної риби та морепродуктів посідає дикий промисел.

У новому Стратегічному порядку денному на 2019-2021 роки Європейська Рада зазначає, що ЄС має виняткову компетенцію щодо «збереження морських біологічних ресурсів відповідно до загальної політики рибальства» відповідно до договорів ЄС.

Інші галузі політики в галузі рибальства (ринкова політика, контроль та аквакультура) є загальною компетенцією. Звичайна законодавча процедура застосовується майже до всіх рішень в галузі рибальства, за винятком встановлення обмежень на вилов і квот, що є прерогативою Ради [2] .

Одним з завдань Комітету по рибальству в Європейському парламенті є загальна організація ринку продукції рибальства та аквакультури, її переробки та збуту [3].

У березні 2020 року ЄС оголосив про низку заходів для підтримки сектору рибальства та аквакультури ЄС та пом'якшення наслідків пандемії COVID-19. Ці заходи, офіційно прийняті згідно з Регламентом ЄС 2020/560 від 23 квітня 2020 року, підлягали трьом напрямкам дій, усі вони були негайно доступні та негайно використані державами-членами:

- інвестиційна ініціатива у відповідь на коронавірус - дає змогу використовувати структурні фонди ЄС, включаючи EMFF, для зміцнення систем охорони здоров'я та підтримки економічної діяльності;

- нова тимчасова структура ЄС щодо державної допомоги - дає можливість країнам-членам надавати економічну підтримку операторам сектору з їхніх національних бюджетів;

- негайні конкретні заходи EMFF - залишалися в силі до кінця 2020 року.

Інвестиційна ініціатива простежувалась у вигляді: мобілізації грошових резервів з бюджету ЄС, пом'якшенні впливу спалаху COVID-19 на зайнятість, забезпеченні ліквідності малих та середніх підприємств, компенсації економічних втрат виробників рибного господарства та аквакультури через EMFF [4].

Споживання продукції рибальства та аквакультури поза домом, зібраної від Euromonitor, стосується як необробленої, так і переробленої продукції. Дані про споживання необроблених продуктів поза домом збираються для 5 країн-членів ЄС: Франції, Німеччини, Італії, Іспанії та Великобританії. Дані про споживання перероблених продуктів поза домом збираються для всіх країн-членів ЄС. (Велика Британія вважається частиною ЄС до 2019 року. Тому дані для Великобританії збираються до 2019 року).

Дані з України надходять від приватних постачальників інформації, а саме IHS Markit [5].

Кількісної інформації про виробництво аквакультури мало. Статистичні дані за країнами надаються Євростатом лише раз на рік і публікуються щонайменше через 18 місяців після звітного року.

За даними Європейської обсерваторії ринку рибальства та аквакультури (EUMOFA), у 2020 році експорт продуктів рибальства та аквакультури з ЄС до третіх країн досяг шестирічного піку у 2,21 млн. тонн, що демонструє зростання на 151,241 тонн або 6% порівняно з 2015 роком. Якщо порівнювати з 10 роками раніше, то зростання склало майже 360 тис.тонн або 16%. З 2019 по 2020 рр. збільшення було менш значним і становило1% або 12,774 тонни [6].

Використовуючи дані, зібрані протягом 2020 року Об'єднаним дослідницьким центром (JRC) Європейської комісії, бачимо, що економічні показники рибальського флоту ЄС значною мірою зумовлювались сукупними наслідками перебоїв попиту та постачання через кризу охорони здоров'я COVID-19. Результати також визначили, як карантинні заходи та інші заходи соціального дистанціювання безпосередньо вплинули на сектор рибальства, серед них відмічалось зменшення риболовних зусиль, частково через зниження попиту, але також через те, що санітарні заходи (наприклад, соціальне дистанціювання членів екіпажу на морі) не могли бути гарантовані для деяких промислів, що призвело до припинення діяльності або, коли це можливо, до відкладення риболовлі.

Що стосується загального імпорту поза ЄС, то в 2020 році він становив 6,15 млрд тонн і 24,21 млрд євро. Це було лише незначне зниження на 1 % за обсягом та на 7 % у вартості порівняно із середнім показником за 20172019 роки. Проте помісячний огляд даних, показує різке падіння імпорту з країн ЄС у квітні 2020 року, який був піком першої хвилі, коли обсяги та вартість знизилися на 15 % і 22 %, відповідно за той самий період останніх трьох років. Відтоді вони поступово відновлювалися протягом решти року.

Якщо говорити про товарну категорію, то в 2020 році імпорт свіжої та готової та консервованої продукції за межі ЄС зріс відповідно на 5% та 3% порівняно з 2017-2019 роками, тоді як імпорт мороженої риби, який займає майже половину загальної кількості, зменшився на 5% від середнього за 20172019 рр. Загалом, хоча всі види продуктів зменшилися з березня по серпень 2020 року, коли діяли найбільш обмежувальні заходи, тенденція до зниження імпорту замороженої риби за межі ЄС тривала довше та була більш інтенсивною, ніж свіжа, підготовлена та консервована. продуктів.

Низький ринковий попит був основною проблемою для більшості операторів у секторі аквакультури. Через падіння попиту в секторі HoReCa рибники не могли продати свій урожай і за власний рахунок змушені були вирощувати свої запаси живої риби на невизначений термін або заморожувати рибу, яка досягла комерційного розміру. Відмінною особливістю аквакультурного виробництва є те, що зростання вирощеної риби та молюсків можна сповільнити, але не зупинити, а це означає, що для підтримки життя риби необхідно забезпечити певний корм. Уявлення зацікавлених сторін, зібрані в ході опитування, повідомляють, що деякі компанії в Іспанії вирішили знизити ціну продажу замість заморожування продуктів. Зменшення виробництва вважалося високим ризиком за невизначеного сценарію. Грошовий потік і доступ до кредиту можуть швидко стати іншим викликом через додаткові витрати, понесені через відсутність надходжень, особливо коли клієнти також постраждали від кризи і були змушені відстрочити оплату за минулі поставки. Крім того, на виробництво аквакультури вплинули труднощі із закупівлею ресурсів через торговельні обмеження щодо насіння та кормів, а також труднощі з управлінням робочою силою через карантин.

Падіння попиту означає зменшення доходу як для рибалки, так і для фермера, що займається аквакультурою. Однак, хоча рибалки можуть вирішити пристосуватися до нових умов, менше ловити рибу або взагалі не ловити рибу, рибалки повинні зберігати свою рибу живою. Іншими словами, криза COVID-19 означала менший дохід для рибалок, але також менші витрати; аквакультура, з іншого боку, мала справу зі зниженим доходом, але з такими ж або навіть більшими витратами, ніж раніше. Крім того, крім сімейних підприємств, на відміну від рибальства, робоча сила аквакультури покладається переважно на довгострокові трудові контракти.

За даними Euromonitor International, продажі необробленої рибної продукції та продукції аквакультури у 2020 році зменшилися. У порівнянні з 2019 роком продажі в 2020 році впали на 12 % у Франції, 9 % в Іспанії, 5 % в Італії та 3 % у Німеччині.

Однак при розбивці цих даних за каналами роздрібної торгівлі виявляється, що роздрібні продажі фактично зросли, тоді як продажі через заклади харчування та через інституційні канали зменшилися. Найбільше відносне зростання роздрібних продажів рибної продукції та продукції аквакультури спостерігалося в Італії та Німеччині, де продажі в 2020 році зросли на 4% порівняно з 2019 роком, збільшившись майже на 21 000 тонн і 17 000 тонн відповідно. Ця тенденція не є особливо дивною. Завдяки комплексу карантинів та обмежувальних заходів споживачів або змушували, або вмовляли їсти вдома. Хоча це означало, що вони купували більше риби в роздрібних магазинах, ніж до COVID-19, цього збільшення було недостатньо, щоб компенсувати скорочення каналів харчування та інституцій. З цієї причини Euromonitor оцінює, що загальний обсяг продажів, а також їх розподіл за каналами, мають повернутися до рівня 2019 року протягом 2021 року. Те, чи станеться це та коли станеться, буде залежати від низки факторів, не в останню чергу від успіху кампанії вакцинації та поступове повернення до життя яке було до COVID-19.

Що стосується продажу переробленої продукції рибальства та аквакультури, то, на жаль, дані доступні лише для споживання поза домом через заклади харчування. У 2020 році цей показник становив понад 464 000 тонн, що є найнижчим рівнем за останні 15 років. Усі країни-члени ЄС зафіксували значне падіння порівняно з 2019 роком, найбільш помітними були Франція, Іспанія та Португалія. Чи зросли саме роздрібні продажі, як це сталося з необробленими харчовими продуктами, дізнатися не можна, оскільки детальних даних за каналами продажу немає. Однак неофіційні дані від роздрібних продавців у Франції, Італії, Іспанії, Польщі та Ірландії під час карантину свідчать про стабільний і високий попит на оброблені продукти, особливо на консервовану, заморожену та копчену рибу. Крім того, усі великі роздрібні торговці, опитані для цього дослідження, підтвердили, що їхні продажі зросли завдяки тому, що більше людей харчуються вдома. Коли їх запитали конкретно про рибну продукцію, вони повідомили, що продажі свіжих, заморожених і перероблених продуктів зросли.

Загалом, і обсяги, і ціни знизилися з 2019 року, хоча зниження обсягів було різкішим. Дезагреговані дані вказують на ситуацію, що відповідає звітам зацікавлених сторін: у перші дні пандемії - у цьому випадку використання місяця квітня 2020 року як еталону на рівні ЄС, оскільки це був перший повний місяць, коли всі країни ЄС постраждали від наслідків пандемії - продажі високоцінних видів (наприклад, омарів, креветок, вугор) впали в середньому на 25 %, тоді як продажі малоцінних видів (наприклад, кільки, оселедця, скумбрії) впали в середньому на 22%. Різниця може здатися не такою значною, але слід зазначити, що за той самий період ціна на високоцінні види знизилася в середньому на 20 %, а ціна на малоцінні види впала в середньому лише на 3,6 %. Це свідчить про більш жорсткий вплив на високоцінні види, ціни на які повинні були швидко знижуватися, щоб підтримувати обсяги. Минав час, адаптація та повторне відкриття покращили ситуацію, продажі зросли, починаючи з третього кварталу 2020 року, а до кінця року загалом обсяги знизилися лише на 8 % у порівнянні з 2019 роком. За весь рік , ціни на малоцінні види знизилися в середньому на 2 %, а ціни на високоцінні - в середньому на 10 %.

Відбулось скорочення загальної доступності рибної продукції в ЄС, не всі сегменти флоту зазнали однакового впливу. Наприклад, як повідомив секретар Комісії з рибальства Північно-Східної Атлантики (NEAFC), досліджений для цього дослідження, пелагічний промисел скумбрії, оселедця та путасу, а також запаси пікші та глибоководного рибальства на північному сході [4]. європейський союз рибальство торговельний

Як вже вказувалось вище, ЄС є великим світовим ринком продукції риболовства та аквакультури: у 2019 році видиме споживання склало 12,30 млн тонн в еквіваленті живої ваги (LWE), що відповідає майже 24 кг LWE на душу населення. Однак потреба сильно відрізняється в країнах ЄС: від 60 кг LWE для душі населення Португалії до 6 кг LWE для душі населення в Чехії. Щорічні витрати домогосподарств ЄС на покупку риби та морепродуктів становлять понад 130 євро на душу населення, що становить четверть суми витрат на м'ясо.

Внутрішній попит на продукцію риболовства та аквакультури в ЄС в основному забезпечується за рахунок імпорту, так як він покриває близько 60% загальної пропозиції. Лосось, тріска, тунець, минтай, рибна мука та креветки є найбільш імпортованими продуктами. З іншого боку, майже 15% поставок ЄС іде на експорт.

Основними експортованими продуктами є оселедці, скумбрія, путасу, тунець, риб'яча мука та риб'ячий жир.

ЄС є п'ятим за величиною виробника продукції риболовства та аквакультури в світі, охоплюючи в 2019 році 3% світового виробництва (5% на вулиці та 1% на аквакультуру). Продукція, виловлена флотом держав-членів, становить понад 80% поставок, а інші 20% представлені рибою, вирощеною на фермах [7].

Очікується, що авакультура, сприятиме забезпеченню продовольством та продовольчої безпеки шляхом відновлення балансу рибного розриву, оскільки ЄС має імпортувати 70 % усієї водної їжі, що він споживає, що спричиняє щорічний торговий дефіцит у розмірі 21 млрд євро (у 2019 р.); вважає, що аквакультура має значний потенціал зростання, який необхідно посилити, щоб вона могла забезпечити стійкі та якісні продукти харчування, зменшити нашу залежність від водної їжі, імпорт і створення нових робочих місць, особливо в прибережних регіонах; закликає Комісію і держави-членів забезпечити передбачуване, впорядковане та зручне для бізнесу право і повною мірою використовувати наявні фінансові ресурси європейських країн Фонду морського рибальства та аквакультури (EMFAF), оскільки це єдине середовище за яких ці внески в аквакультуру можуть відбуватися.

12 травня 2021 року Комісія опублікувала повідомлення про Стратегічні настанови для більш стійкої та конкурентоспроможної аквакультури ЄС для період з 2021 по 2030 рік. Цей документ містить стратегічний і довгостроковий підхід до стійке зростання аквакультури ЄС, що особливо актуально після кризи COVID-19.

На основі Стратегічних настанов країни-члени ЄС переглянуть свої багаторічні національні Стратегічні плани (MNSP) за підтримки Європейського морського рибальства та аквакультури Фонд (EMFAF).

Європейський парламент в Проєкті звіту про прагнення до сталої конкурентоспроможної аквакультури ЄС: шлях вперед (2021/2189(INI) зазначає, що аквакультура, як очікується, сприятиме забезпеченню продовольством та продовольчою безпекою шляхом відновлення балансу рибного розриву, оскільки ЄС має імпортувати 70 % усієї водної їжі, що спричиняє щорічний торговий дефіцит у розмірі 21 млрд євро (у 2019 р.); Європейський комітет з рибальства вважає що аквакультура має значний потенціал зростання, який необхідно посилити, щоб вона могла забезпечити стійкі та якісні продукти харчування, зменшити нашу залежність від водної їжі імпорт і створення нових робочих місць, особливо в прибережних регіонах; закликає Комісію і держави-члени забезпечити передбачувану, впорядковану та зручну для бізнесу правову і повною мірою використовувати наявні фінансові ресурси європейських країн Фонду морського рибальства та аквакультури (EMFAF), оскільки це єдине середовище за яких ці внески в аквакультуру можуть відбуватися. Європейський парламент наголошує, що потенціал зростання сектору аквакультури ЄС необхідно розвивати у стійкий спосіб, беручи до уваги всі три стовпи стійкості - економічний, соціальний та екологічний; вказує на необхідність мати ринково-орієнтований сектор з правовою базою для залучення бізнес-інвестицій та захисту довкілля шляхом використання екологічно чистих джерел кормів, покращення здоров'я водних ресурсів та біозахист, зменшуючи тягар хвороб і заохочуючи до відповідальності за застосування протимікробних засобів.

Сектор аквакультури має взяти на себе зобов'язання активно застосовувати докази-втручання на основі покращення добробуту риби, включаючи підтримання якості води всередині обмеження, що стосуються добробуту, як способу зниження поширеності та поширення захворювань, що зменшує потребу в антибіотиках і знижує рівень забруднення; Комітет з рибальства підкреслює, що сектор аквакультури повинен продовжувати вдосконалювати методи ведення господарства відповідно до найбільш доступних новітніх наукових знань для досягнення кращого стану навколишнього середовища, також вдосконалювати результати, стійкість до зміни клімату та оптимізацію використання ресурсів [8].

За статистичними даними загальний обсяг виробництва рибної продукції в Україні у 2020 році склав 64,3 тис. т, що на 5,3 % менше показника 2019 року (67,9 тис. т). Вагома частка у структурі випуску рибної продукції припадає на виробництво консервів рибних - понад 50 % (32,6 тис. т).

Протягом 2020 року спостерігалося зростання виробництва за такими товарними позиціями:

- риба сушена і в'ялена - 4 381,3 т (+574,8 т);

- філе рибне в'ялене, солоне чи у розсолі (крім копченого) - 2 113,4 т (+503,8 т);

- риба солона, крім оселедців - 2 479,8 т (+390,7 т);

- борошно дрібного і грубого помелу та гранули з риби, інших водних біоресурсів - 1 170,5 т (+176,9 т);

- філе рибне заморожене - 431,5 т (+138,6 т);

Однак зі зростанням виробництва рибної продукції спостерігалося й зменшення виробництва за такими основними товарними позиціями:

- риба морська заморожена нерозібрана - 7 625,7 т (-2 806,2 т);

- готові продукти і консерви з риби, інші - 12 803,3 т (-1 454,3 т);

- філе рибне та м'ясо риби інше, свіжі чи охолоджені - 2 510,3 т (-941,7 т);

- оселедці солоні - 3 126,8 т (-418,3 т);

- риба копчена - 3 813,0 т (-250 т).

За даними Держстату вартість експорту риби, рибної продукції та інших водних біоресурсів у січні-листопаді 2020 року збільшилася на 5,6 млн. дол. США, що на 13,1 % перевищує показник аналогічного періоду 2019 року. Всього за 11 місяців 2020 року Україна експортувала риби, рибної продукції та інших водних біоресурсів на суму 48 449,5 тис. дол. США, вага нетто продукції склала 11726,9 т.

Протягом 11 місяців 2020 року майже за всіма товарними позиціями спостерігалося зростання обсягів поставок рибної продукції на зовнішні ринки, крім риби свіжої або охолодженої та готових або консервованих молюсків.

За 11 місяців 2020 року, у структурі експорту рибної продукції переважну частину у кількісному вимірі займають підгрупи 1604 «Готова або консервована риба, ікра риб або її замінники» - 31,2 % усього експорту та 3040 «Філе рибне та інше м'ясо риб (включаючи фарш)» - 30,1 %. У грошовому еквіваленті тільки філе рибне або інше м'ясо риб складає понад 50 % (24 353,3 тис. дол. США) загальної вартості експорту.

Україна залишається імпортозалежною державою на ринку риби, й, враховуючи високі ціни на м'ясо, поставки порівняно недорогої та простої у приготуванні імпортної риби будуть зростати і в наступному році.

Аквакультура в Україні є третім за значимістю джерелом тваринного білка після вирощування худоби та птиці. Крім того, розвиток аквакультури вносить значний вклад в зайнятість сільського населення і населення прибережних територій.

З метою відстеження обсягів виробництва продукції аквакультури та їх динаміки Законом України «Про аквакультуру» передбачено, що суб'єкти аквакультури зобов'язані подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, звітну інформацію щодо обсягів виробництва продукції аквакультури у визначені строки за формами, затвердженими в установленому порядку.

Загальна кількість суб'єктів аквакультури за останніми даними територіальних органів Держрибагентства в 2020 році становила 4568 підприємств різних форм власності, з них надали звітність за формою № 1 А- риба (річна) «Виробництво продукції аквакультури за 2020 рік» 1870 таких підприємств або 41 % загальної кількості суб'єктів аквакультури. (У 2019 році звітність становила 51%).

Слід відмітити, що на аквакультуру впливають різні фактори, наприклад, кліматичні зміни зумовлюють зростання температури води та повітря, зменшення обсягів поверхневих вод, збільшення кількості аномальних погодних явищ, зміни екосистем водних об'єктів тощо.

Протягом кількох останніх років спостерігається зростання обсягів реалізації сомових риб. Це пов'язано з розвитком рециркуляційної аквакультурної системи (РАС) та збільшенням виробництва кларієвого сома. В Україні з'явилися сучасні рециркуляційні господарства, діяльність яких спрямована на ефективне виробництво і переробку власної продукції (створення ланцюжків доданої вартості). Як правило такі господарства мають інфраструктуру переробки та реалізації власної продукції.

Завдяки розвитку рециркуляційних рибницьких господарств стало можливим вирощування нових перспективних об'єктів аквакультури, у першу чергу, тепловодних видів; крім кларієвого сома, до відносно масових належить тиляпія.

Запровадження закритих систем відкриває для української аквакультури нові перспективи:

- рециркуляційні системи можна віднести до об'єктів з найнижчими показниками впливу на навколишнє природне середовище (так званий «вуглецевий слід»), звичайно, за умови дотримання всіх необхідних нормативів та параметрів, визначених розробником конкретного РАС та відповідного технологічного обладнання та устаткування;

- рециркуляційні системи за рахунок запровадження інновацій, ресурсоощадних технологій, механізації та комп'ютеризації виробничих процесів сприяють розширенню асортименту продукції аквакультури, забезпеченню надійної якості та затребуваного ринком обсягу протягом цілого року, адже сезонність за такого виробництва не відіграє будь-якої помітної ролі. А в умовах зміни клімату в Україні РАС можуть стати основним джерелом продукції аквакультури;

- вирощування риби в рециркуляційних господарствах в умовах дефіциту водних ресурсів, який в Україні вже спостерігається, в недалекому майбутньому визначатиме політику розвитку світової аквакультури.

Важливим показником в аквакультурі є вирощування личинок та зарибку, що може свідчити про перспективу росту виробництва продукції аквакультури в майбутньому. Протягом 2020 року відбулося зростання виробництва різновікового рибопосадкового матеріалу до 166,9 млн. екз. (9446 т), що на 40,2 млн. екз. (1706 т) або на 31,7 % більше показника 2019 року[9].

Обсяг добутих водних біоресурсів в Україні в 2020 році складає 76508,1 тонн [10]. Обсяги вилову риби та добування інших водних біоресурсів за 2020 рік в Азово-Чорноморському регіоні становить 56 666 тонн [11].

У квітні 2020 року ЄС запровадив новий набір конкретних тимчасових заходів, щоб пом'якшити соціально-економічний вплив COVID-19 у секторі рибальства та аквакультури та забезпечити додаткову гнучкість правил, що регулюють витрати в рамках EMFF. Цей новий пакет був доступний до 31 грудня 2020 року, та включав такі заходи:

- Підтримка рибалок за тимчасове припинення рибальської діяльності, шляхом компенсації сплачують як ЄС (до 75 %), так і країни-члени;

- підтримка фермерів аквакультури у призупиненні або скороченні виробництва через компенсацію, яку виплачує як ЄС (до 75 %), так і країни- члени, що розраховується на основі втраченого доходу;

- підтримка ОП для тимчасового зберігання продуктів рибальства та аквакультури для споживання людей, при цьому межа ЄС для планів виробництва та маркетингу зросла з 3 % до 12 % від середньорічних значень продукції, що розміщується на ринку, та з можливістю для країн-членів надавати аванси до 100 %;

- налагодження більш гнучкого перерозподілу фінансових ресурсів у рамках операційної діяльності програмою кожної MS та спрощеною процедурою внесення змін до оперативних програм щодо введення нових заходів.

Крім того, щоб швидко спрямувати наявні європейські державні кошти на ліквідацію наслідків коронавірусної кризи відповідно до статті 139 Європейських структурних та інвестиційних фондів (ESIF), регламентом законодавець ЄС відмовився від обов'язку вимагати відшкодування невитраченого попереднього фінансування з фонду до закриття програми. Він також запустив щорічний процес попереднього фінансування на 2020 рік EMFF заздалегідь і виплатив суму до 160,3 млн євро. Це дозволило державам-членам прискорити використання інвестицій у відповідь на спалах коронавірусу та полегшити соціально-економічні тягар, викликаний кризою на сектор рибальства та аквакультури [4].

Комітет з рибальства у проєкті звіту про прагнення до сталої конкурентоспроможної аквакультури ЄС: шлях вперед (2021/2189(INI) наголошує, що потенціал зростання сектору аквакультури ЄС необхідно розвивати в сталий спосіб, беручи до уваги всі три стовпи стійкості - економічний, соціальний та екологічний; вказує на необхідність створення ринково-орієнтованого сектора з правовою базою для залучення бізнесінвестицій та захисту довкілля шляхом використання екологічно чистих джерел кормів, покращення здоров'я водних ресурсів та біозахисту, зниження тягаря хвороб та заохочення відповідального та обачного використання антимікробних засобів.

Також підкреслює, що розвиток аквакультури вимагає солідної, надійної та зрозумілої законодавчої бази для використання площі та ліцензій, що забезпечує впевненість і безпеку для інвестицій у сектор: наголошує що просторове планування має привести до ефективного та гнучкого плану, який враховує постійно мінливі морські та прісноводні середовища, в яких функціонує аквакультура, і що надмірно обмежувальне зонування може стримувати інвестиції та розвиток.

Комітет з рибальства наголошує, що відкритий метод координації слід впроваджувати надалі. Настійно закликає Комісію та держави-члени суттєво збільшити кошти для досягти координації з національними, регіональними та місцевими державними адміністраціями, які мають компетенцію в галузі аквакультури; вважає таку координацію дуже необхідною для упорядкування національного законодавства та надання вказівок щодо нормативної бази, що застосовується до сектора [8].

В Україні, як і у решті країн Європи, повільно відбувається диверсифікація у частині нових об'єктів рибництва. Спеціальне відтворення та вирощування застосовується лише до декількох видів з категорії «інші» - нішевої продукції - лина, європейського сома, судака. Згадувані у статистиці сріблястий карась, плітка, краснопірка не є об'єктами відтворення, вони лише використовують залишки ресурсів, які витрачаються на рибництво комерційно цінних видів, і виключно за методом вилучення та часткового (вимушеного) втручання людини у їх життєвий цикл включаються до об'єктів аквакультури (за визначенням ФАО).

Роботи з доместикації нових об'єктів аквакультури з числа місцевих представників іхтіофауни, в Україні, наскільки нам відомо, на відміну від країн Європи не здійснюються. Такі роботи вимагають суттєвого фінансування з різних джерел, у першу чергу державного бюджету, як це відбувалось у ЄС протягом попереднього семиліття у рамках проєкту «Diversify!» та низки інших проєктів. Крім того, в Україні так і не вирішено питання використання в аквакультурі так званих «червонокнижних» видів, які, за відповідальної та на науковому підґрунті доместикації, могли би стати об'єктами щонайменше нішевої аквакультури, а з іншого боку, нарешті створити базу для створення колекцій червонокнижних видів in vivo як це передбачено статтями 4 та 9 Конвенції ООН про охорону біорізноманіття, але так і не виконується в Україні.

До таких видів належать минь (роботи з цим видом тривають уже багато років у декількох країнах Європи, але не в Україні), деякі аборигенні коропові тощо. Згадуємо у висновках про це, тому що диверсифікація об'єктів рибництва саме у напрямі використання аборигенних видів згадується у стратегіях ЄС на період до 2027 та 2030 рр. «Від ферми до виделки» та Біорізноманіття, а також у 23 Стратегічних настановах щодо розвитку сталої аквакультури ЄС на період до 2030 року.

Перераховані проблеми можна вирішити шляхом внесення змін до Закону України «Про аквакультуру» в частині умов ведення аквакультури з переводом цих умов до системи отримання дозволів (ліцензій) з обов'язковою звітністю виробників, створенням державної системи фінансування потрібних для розвитку аквакультури напрямів НДДКР, підвищенням рівня освіти виробників та представників компетентних органів держави, відповідальних за збирання інформації. Як показує досвід ЄС, Китаю, США, Росії, Норвегії тощо, без розширеного фінансування НДДКР та фінансової, фіскальної, технічної підтримки виробника продукції аквакультури зрушити галузь у напрямі виробництва корисної, поживної, потрібною населенню продукції аквакультури неможливо, і за збереження status quo на галузь чекає подальший занепад традиційного коропівництва, «тінізація» сомівництва та форелівництва та подальше зростання ролі імпорту у годуванні українців (зараз - близько 80 %, у ЄС - 70 %).

У той же час маємо зазначити, що питання збирання статистичної інформації виробництва продукції прісноводної аквакультури є актуальним не лише для України, а й для ЄС, про що останнім часом з'явилось багато публікацій. Вирішенню цього питання Єврокомісія приділяє сильну вагу, і, гадаємо, враховуючи наявність Угоди про асоціацію, Україні варто започаткувати співпрацю з ЄС у частині напрацювання схем збирання статистичної інформації про прісноводну аквакультуру включно з суходільною (маються на увазі РАС та проточні басейни тощо), адже йдеться про стале використання ресурсів та досягнення цілей, виголошених у Зеленій Угоді ЄС [12].



Висновки

Підсумовуючи та зробивши аналіз «відповіді країн ЄС на коронавірус» визначили, що одним із шляхів розвитку рибальства та подолання кризи рибальства є інвестиційна діяльність.

Продажі необробленої рибної продукції та продукції аквакультури ЄС у 2020 році зменшилися. У порівнянні з 2019 роком продажі в 2020 році впали на 12 % у Франції, 9 % в Іспанії, 5 % в Італії та 3 % у Німеччині. Однак при розбивці цих даних за каналами роздрібної торгівлі виявляється, що роздрібні продажі фактично зросли, тоді як продажі через заклади харчування та через інституційні канали зменшилися.

Не можемо не погодитись з тим, що як і Європейський Союз так і Україна повинна розвивати три стовпи стійкості в сфері рибальства - економічний, соціальний та екологічний.

Також українському законодавству бракує нормативно-правових актів, що забезпечують впевненість і безпеку для інвестицій в сектор рибальства.



Література

1. Key European Union achievements and tangible benefits. Official website of the European Union. URL: https://european-union.europa.eu/priorities-and-actions/achievements_en

2. Management of the EU's fish stocks. Official website of the European Council. https://www.consilium.europa.eu/en/policies/eu-fish-stocks/

3. Rules of Procedure of the European Parliament. Official website of the European Parliament. URL: https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/RULES-9-2021-09-13-RESP- PECH_EN.html#def1

4. Pititto A, Rainone D, Sannino V, Chever T, Herry L, Parant S, Souidi S, Ballesteros M,

Chapela R, Santiago J L, 2021, Research for PECH Committee - Impacts of the COVID-19 pandemic on EU fisheries and aquaculture, European Parliament, Policy Department for Structural and Cohesion Policies, Brussels. URL: https://www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/STUD/ 2021/690880/IPOL_STU(2021)690880_EN.pdf

5. Metadata 1 Data collection. European Market Observatory for Fisheries and Aquaculture products (EUMOFA). Official website of the European Commission. URL:https://www.eumofa.eu/ documents/ 20178/24415/Metadata+1+-+DATA+COLLECTION.pdi7ce349b 1 c-f73a-413a-b6f0-7dfee54fa042

6. THE EU FISH MARKET (2021 EDITION) Official website of the European Market Observatory for Fisheries and Aquaculture Products. URL: https://www.eumofa.eu/

7. The EU market overview. Official website of the European Market Observatory for Fisheries and Aquaculture Products https://www.eumofa.eu/the-eu-market

8. Draft report on striving for a sustainable and competitive EU aquaculture: the way forward (2021/2189(INI)). Official website of the European Parliament. https://www.europarl.europa.eu/ RegData/commissions/pech/projet_rapport/2021/700420/PECH_PR(2021)700420_EN.pdf

9. Публічний звіт Голови Державного агентства рибного господарства України Ганни

Шишман за 2020 рік. Офіційний сайт Державного агентства меліорації та рибного господарства України. URL: https://darg.gov.ua/_publichnij_zvit_golovi_0_0_0_10694_1.html

10. Добування водних біоресурсів за видами по регіонах. Офіційний сайт Державної служби статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2017/rg/rg_u/ arh_dvbr_reg_u.html

11. Вилов риби та добування інших водних біоресурсів за 2020 рік. Офіційний сайт Державного агентства меліорації та рибного господарства України https://darg.gov.ua/index.php?lang_id=1&content_id=10598&lp=3

12. Огляд виробництва продукції аквакультури в Україні за даними статистичної форми 1А-Риба (річна) за 2020 рік. Офіційний сайт Державного агентства меліорації та рибного господарства України. https://darg.gov.ua/files/18/06_09_ryba.pdf



References

1. Key European Union achievements and tangible benefits. Official website of the European Union. european-union.europa.eu Retrieved from https://european-union.europa.eu/ priorities-and-actions/achievements_en [in English].

2. Management of the EU's fish stocks. Official website of the European Council. www.consilium.europa.eu Retrieved from https://www.consilium.europa.eu/ en/policies/ eu-fish- stocks/ [in English].

3. Rules of Procedure of the European Parliament. Official website of the European Parliament. www.europarl.europa.eu Retrieved from https://www.europarl.europa.eu/doceo/ document/ RULES-9-2021 -09-13 -RESP-PECH_EN.html#def1 [in English].

4. Pititto A, Rainone D, Sannino V, Chever T, Herry L, Parant S, Souidi S, Ballesteros M, Chapela R, Santiago J L, 2021, Research for PECH Committee - Impacts of the COVID-19 pandemic on EU fisheries and aquaculture, European Parliament, Policy Department for Structural and Cohesion Policies, Brussels. www.europarl.europa.eu Retr. from https://www.europarl.europa.eu/ RegData/ etudes/STUD/2021/690880/IPOL_STU(2021)690880_EN.pdf [in English].

5. Metadata 1 Data collection. European Market Observatory for Fisheries and Aquaculture products (EUMOFA). Official website of the European Commission. www.eumofa.eu Retrieved from https://www.eumofa.eu/ documents/20178/24415/Metadata+1+-+DATA+COLLECTION.pdf/ ce349b1c-f73a-413a-b6f0-7dfee54fa042 [in English].

6. THE EU FISH MARKET (2021 EDITION) Official website of the European Market Observatory for Fisheries and Aquaculture Products. Retrieved from https://www.eumofa.eu/ [in English].

7. The EU market overview. Official website of the European Market Observatory for Fisheries and Aquaculture Products. www.eumofa.eu Retrieved from https://www.eumofa.eu/the- eu-market [in English].

8. Draft report on striving for a sustainable and competitive EU aquaculture: the way forward (2021/2189(INI)). Official website of the European Parliament. www.europarl.europa.eu Retrieved from https://www.europarl.europa.eu/ RegData/commissions/pech/projet_rapport/2021/ 700420/PECH_PR(2021) 700420_EN.pdf [in English].

9. Pubhchnij zvh Golovi Derzhavnogo agentstva ribnogo gospodarstva Ukraini Ganni Shishman za 2020 rik. Oficynij sajt Derzhavnogo agentstva теїюгасії ta ribnogo gospodarstva Ukrami [Public report of the Head of the State Fisheries Agency of Ukraine, Hanna Shishman, for 2020. The official website of the State Agency of Land Reclamation and Fisheries of Ukraine]. darg.gov. ua Retrieved from https://darg.gov.ua/_publichnij_zvit_golovi_0_0_0_10694_1.html [in Ukr.].

10. Dobuvannja vodnih Moresm'sE za vidami po regmnah. Ofidjnij sajt Derzhavno't sluzhbi statistiki Ukrami [Extraction of aquatic bioresources by species by region. Official website of the State Statistics Service of Ukraine]. www.ukrstat.gov.ua Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ operativ/operativ2017/rg/rg_u/arh_dvbr_reg_u.html [in Ukr.].

11. Vilov ribi ta dobuvannja inshih vodnih bоoresursоv za 2020 rik. Oficijnij sajt Derzhavnogo agentstva meboracii ta ribnogo gospodarstva Ukraini [Catching fish and extracting other aquatic biological resources for 2020. The official website of the State Agency of Land Reclamation and Fisheries of Ukraine]. darg.gov.ua Retrieved from https://darg.gov.ua/index.php? lang_id=1&content_id =10598&lp=3 [in Ukrainian].

12.Ogljad virobnictva produkcii akvakul'turi v Ukraini za danimi statistichnoi formi 1A-Riba (richna) za 2020 rik. Oficijnij sajt Derzh. agentstva melioracii ta ribnogo gospodarstva Ukraini [Review of production of aquaculture products in Ukraine according to statistical form 1A-Fish (annual) for 2020. The official website of the State Agency of Land Reclamation and Fisheries of Ukraine]. darg.gov.ua Retrieved from https://darg.gov.ua/files/18/06_09_ryba.pdf [in Ukr.].

Размещено на Allbest.ru

...