Сучасний міжнародно-правовий досвід забезпечення митної безпеки при переміщенні товарів у міжнародних поштових відправленнях

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасний міжнародно-правовий досвід забезпечення митної безпеки при переміщенні товарів у міжнародних поштових відправленнях

Сличко С.В.

Аспірант кафедри публічного та приватного права, Університет митної справи та фінансів України, м. Дніпро, Україна

Анотація

Досліджено підходи до визначення ключових особливостей міжнародно-правових стандартів забезпечення митної безпеки при переміщенні товарів у міжнародних поштових відправленнях та здійсненні відповідних митних формальностей. Наведено основні доктринальні та нормативні підходи до поняття "митна безпека". Визначено, що забезпечення митної безпеки при переміщенні товарів у міжнародних поштових відправленнях включає в себе реалізацію митними органами заходів щодо інтеграції митних та поштових стандартів безпеки, використання попередньої електронної інформації про товари від відправників, обміну інформацією між митними органами та застосування автоматизованої системи для управління ризиками. Зауважено, що уніфікація, автоматизація та прискорення митних процедур стосовно товарів у міжнародних поштових відправленнях повинна відбуватись одночасно із удосконаленням і приведенням у відповідність національних механізмів забезпечення митної безпеки до загальноприйнятих міжнародних безпекових стандартів і практик.

Ключові слова: митна безпека; поштова безпека; міжнародні поштові відправлення; митні органи; авторизований економічний оператор.

MODERN INTERNATIONAL AND LEGAL EXPERIENCE OF ESTABLISHING CUSTOMS SECURITY DURING MOVEMENT OF GOODS IN INTERNATIONAL POSTAL SHIPMENTS

Serhii Slychko

Postgraduate Student, Department of Public and Private Law, University of Customs and Finance of Ukraine, Dnipro, Ukraine

The article examines the main approaches to determining the key features of international legal standards for ensuring customs security during the movement of goods in international postal shipments and implementation of relevant customs formalities. The main doctrinal and regulatory approaches to the concept of "cus- toms security" are noted. Ensuring customs security in the movement of goods in international postal shipments is determined to include the implementation by customs authorities of measures to integrate customs and postal security standards, the use of preliminary information about goods from senders, the exchange of electronic information between customs authorities in the course of customs formalities regarding goods in international postal shipments and the use of an automated risk management system. Integration of the main postal security standards - S58 "Postal Security - General Security Measures" and S59 "Postal Security - Office of Exchange and International Airmail Security " with security standards of the authorised economic operators programme is proved to be the key measure in ensuring customs security in movement of goods in goods in international postal shipments. However, the implementation of all mentioned above measures is intended to facilitate the development of cross-border trade and e-commerce in Ukraine and maintain a high level of customs security in the country, which is especially important in the context of martial law in nowadays Ukrainian. These measures will help the customs authorities to achieve the balance in ensuring customs security, protection of the customs border of Ukraine and the comprehensive development of e-commerce, however, it is imperative that the development of security standards is based on the interests of Ukrainian business as well. The unification, automation and acceleration of customs procedures for goods in international postal shipments are determined to be carried out simultaneously with the improvement and alignment of national customs security mechanisms with generally accepted international security standards and practices.

Key words: customs security; postal security; international mail; customs authorities; authorised economic operator. міжнародний правовий митний

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Наприкінці 2022 року відбулось приєднання України до Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами та Конвенції про процедуру спільного транзиту, яке в майбутньому надасть змогу долучитись до "митного безвізу" з країнами Європейського регіону [1,2]. У зв'язку із цим перед нашою державою постала необхідність вжити всіх необхідних заходів із прискорення та спрощення митних формальностей щодо товарів, які переміщуються через митний кордон України, у відповідності до європейських стандартів і одночасно мінімізувати будь-які існуючі або можливі загрози для митних інтересів держави. Стрімкий розвиток транскордонної електронної комерції невпинно змушує модернізовувати українські законодавчі норми, направлені на правове регулювання порядку переміщення, пересилання, митного контролю та оформлення товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, адже саме ці види доставки є найбільш популярними завдяки їх швидкості. Упродовж останнього року правове регулювання митних формальностей саме щодо міжнародних поштових та екс- прес-відправлень зазнало найбільшої кількості змін, таких як запровадження електронного декларування із застосуванням реєстрів, повний перехід на безпаперове середовище при обміні інформацією між суб'єктами та зниження часових затрат на відповідні митні процедури. Реалізація перелічених заходів, з одного боку, покликана сприяти розвитку транскордонної торгівлі та електронної комерції в Україні, а з іншого - зберегти високий рівень митної безпеки в державі, особливо важливої в умовах воєнного стану. В даному випадку простежується необхідність вивчення зарубіжного досвіду із запровадження та використання світових стандартів безпеки під час митного контролю та оформлення товарів у міжнародних поштових відправленнях. Особливе значення таке вивчення матиме й у зв'язку з тим, що запровадження електронного декларування посилок у багатьох країнах світу відбулось більш ніж десятиліття тому, в Україні ж згадані процеси ще тільки перебувають на етапі свого становлення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор. Проблеми митної безпеки в різні періоди вивчали такі вітчизняні вчені як В.Б. Авер'янова Л.О. Врублевська, Р М. Дацків, О.В. Комаров, М.А. Кочубей, М.М. Левко, В.Я. Настюк, П.В. Пашко,

C. М. Перепьолкін, Д.В. Приймаченко, В.В. Ченцов тощо, а також зарубіжні: M. Grottel, R. Ireland

D. Miloshoska, J. Swierczynska, J. J. Waldron. Роботи даних авторів стали підґрунтям для дослідження сутності та характерних рис митної безпеки у сфері поштових відправлень.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Забезпечення митної безпеки в Україні вважається одним із ключових пріоритетів її державної політики. Водночас, законодавче регулювання даних відносин характеризується високим ступенем узагальнення, неспецифічністю при переміщенні конкретних видів товарів через державний кордон України, що ускладнює роль митниці як "важливого елементу безпеки кордону й допомоги бізнесу" [3]. З огляду на це, виникає потреба наукового вивчення зазначеної проблематики, формування чіткого уявлення про сутність митної безпеки при переміщенні товарів у поштових відправленнях, аналізу існуючих міжнародно-правових світових та європейських практик забезпечення митної безпеки у зазначених випадках з метою усунення ситуацій правової невизначеності в національному законодавстві України.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою даної роботи є дослідження особливостей сучасного міжнародно-правового досвіду із формування митної безпеки при переміщенні товарів у міжнародних поштових відправленнях на основі аналізу загальноприйнятих світових практик задля їх можливого запровадження в Україні.

Виклад основного матеріалу дослідження. З 1947 року Україна стала повноправним членом Всесвітнього поштового союзу, а приєднання її до Всесвітньої поштової конвенції відбулось у 2012 році. Для України таке членство означає реалізацію передбачених зобов'язань із уніфікації національного законодавства та внутрішніх регламентів до міжнародних стандартів, встановлених Всесвітнім поштовим союзом (далі - ВПС). Одним із ключових пріоритетів діяльності у сфері поштової справи є поштова безпека. Так, згідно зі статтею 9 Всесвітньої поштової конвенції "країни-члени та їхні призначені оператори дотримуються вимог безпеки, визначених у стандартах безпеки Союзу та приймають і виконують стратегію дій у сфері безпеки на всіх рівнях поштової експлуатації для збереження і підвищення довіри широких верств населення до поштових служб в інтересах усіх залучених службовців" [4]. Основними стандартами поштової безпеки є стандарти S58 "Поштова безпека - Загальні заходи безпеки" та S59 "Поштова безпека - Безпека закладів обміну та міжнародної авіапошти" (далі - стандарти S58 і S59) [5]. Переміщення поштових відправлень через державні кордони неможливе без залучення до відповідних процесів транспортних компаній та митних органів, які, в свою чергу, додають до безпеки поштових відправлень відповідні складові транспортної та митної безпеки. В результаті розроблення алгоритмів взаємодії причетних служб на основі постійної безпекової співпраці ВПС із Міжнародною організацією цивільної авіації, Міжнародною морською організацією, Міжнародним союзом електрозв'язку, а також із Всесвітньою митною організацією (далі - ВМО) як із головним суб'єктом формування міжнародної політики у сфері переміщення товарів та предметів через митні кордони, поштова безпека із вузьконаправленої системи заходів щодо забезпечення функціонування поштового зв'язку трансформується в митну безпеку, спрямовану на загальний захист держави від будь-яких загроз.

Водночас, в українській юридичній доктрині під митною безпекою в широкому сенсі розуміють відсутність існуючих та потенційних загроз для митних інтересів під час реалізації митної справи, що цілком співвідноситься із законодавчим визначенням зазначеного поняття, закріпленим у статті 6 Митного кодексу України [6]. На думку А. І. Крисоватого, аналіз фахових публікацій з дослідження сутності митної безпеки дав змогу виділити існування серед вітчизняних теоретиків трьох ключових критеріїв її ідентифікації, зокрема як складової національної, економічної та зовнішньоекономічної безпеки України. Така різноманітність підходів обумовлена багатоаспектністю цього явища, яка впливає не лише на економічну безпеку та її складові, а й на національну і міжнародну та інші види безпеки [7, с. 21]. Подібні наукові ідеї щодо комплексності поняття "митна безпека" висловлюють і зарубіжні науковці. Так, М. Гроттел розглядає митну та економічну безпеку як "стан відсутності жодних ризиків" та "умови, які дозволяють підтримувати існуючий обсяг ризиків шляхом збереження обмеженої кон'юнктури в економічних і правових відносинах між сторонами, а також між національним і міжнародним середовищем" [8, с. 141]. Д. Мілошоська трактує поняття митної безпеки як "вільний від загроз стан або заходи, вжиті для усунення загроз у сфері торгівельної безпеки та безпеки митних платежів, а також захисту населення від небезпечних товарів та митних злочинів" [9, с. 136]. Д. Свєржинська розглядає митну безпеку як процес, який є результатом усіх видів діяльності, спрямованих на забезпечення безпеки або на мінімізацію митного ризику під час переміщення товарів, осіб або транспортних засобів через митний кордон з метою подолання нелегальної торгівлі товарами і уникнення втрат національних бюджетів через несплату податків; зниження обігу небезпечних товарів для здоров'я та життя потенційних споживачів та усунення недобросовісної конкуренції [10, с. 160-161].

Підходи до визначення митної безпеки як одного з головних пріоритетів державної політики європейської спільноти простежуються і у стратегічних актах Європейського Союзу. Так, Європейська Комісія визначила безпеку зовнішніх кордонів Європейського Союзу як "здатність цих кордонів виконувати роль бар'єра або, принаймні, надійного фільтра для держав-членів від загроз завдяки здійсненню контролю та нагляду; дотриманню законодавства ЄС; забезпеченню високого рівня внутрішньої безпеки у спільному просторі та свободи пересування; дотриманню правопорядку та національної безпеки держав-членів ЄС" [11, с. 6-8].

Світова співпраця з питань митної безпеки на рівні Всесвітньої митної організації відбувається в рамках діяльності Робочої групи WCO SAFE. Розробка Рамкових стандартів безпеки та спрощення процедур торгівлі (SAFE Framework of Standards to Secure and Facilitate Trade) [12] у 2005 році стало визначальною подією для формування засад державної політики щодо забезпечення митної безпеки країн світу. ВМО докладає значних зусиль для підтримки держав-членів у розвитку потенціалу для забезпечення надійної безпеки ланцюга постачання, водночас сприяючи і задовольняючи вимоги сучасної міжнародної торгівлі. Ключовим елементом Рамкових стандартів SAFE є програма "Авторизований економічний оператор" (далі - АЕО) (Authorized Economic Operator, AEO programme). АЕО визначається як суб'єкт транскордонного переміщення товарів, схвалений національною митною адміністрацією як такий, що відповідає стандартам безпеки ланцюга поставок ВМО або еквівалентним стандартам. З урахуванням визначених стандартів поштової безпеки S58 та S59 ВПС та ВМО об'єднали безпекові стандарти із інформацією щодо уповноважених економічних операторів з метою спрощення ланцюгів постачання як однієї з ключових цілей у своїй спільній стратегічній діяльності. Обидві організації вже розробили кілька спільних програм, направлені на інтеграцію зусиль у сфері забезпечення митної безпеки у сфері транскордонного переміщення посилок: держави запроваджують заходи, передбачені Рамковими стандартами SAFE і програмою АЕО, а уповноважені економічні оператори послідовно працюють над приєднанням до стандартів безпеки ВПС S58 та S59, якими обумовлені мінімальні вимоги щодо технологічної безпеки критично важливих об'єктів поштової мережі та безпеки поштових операцій. З урахуванням зазначеного, можна сформулювати ключову особливість міжнародного досвіду щодо забезпечення митної безпеки - це гармонізація митних та поштових стандартів безпеки при переміщенні товарів у міжнародних поштових відправленнях. В рамках зазначеного процесу велику роль відіграє програма АЕО в поштовому ланцюгу постачання, заснована на гармонізованому підході щодо відповідності вимогам митної безпеки та вимогам поштової безпеки S58 і S59.

Наступним кроком у формуванні міжнародних стандартів безпеки поштових відправлень є забезпечення обміну попередньою інформацією про товари у поштових відправленнях. За загальним правилом заходи безпекового контролю вмісту відправлень починаються з отримання попередньої передачі митним органом електронної інформації щодо товару. Зміст такого безпекового заходу полягає в тому, що інформація подається до того, як товари завантажуються на транспортний засіб (або контейнер), який використовується для їхнього переміщення. З метою забезпечення безпеки митні адміністрації зазвичай використовують інформаційні стандарти, викладені у Додатку II до Рамкових стандартів безпеки [12]. Слушно зауважити, що останні дозволяють авторизованим економічним операторам застосовувати спрощений режим подачі інформації про товари, бо відповідний статус надає можливість митним органам оцінювати вантажі АЕО як товари низького ризику, до яких застосовується мінімум митних формальностей при перетині кордону. Обмін попередньою інформацією перед митним контролем дозволяє митним органам здійснювати оцінку безпекових ризиків на постійній основі, так, він може початись з моменту отримання експортної декларації та оновлюватися протягом надходження додаткової інформації на більш пізніх етапах, наприклад, з даних вантажної декларації. Цей безперервний процес запобігає непотрібному дублюванню заходів митно-безпекового контролю. Митниця відправлення вживає всіх заходів для ідентифікації митницею призначення вантажу і виявлення можливого несанкціонованого втручання. Крім того, митні адміністрації в пунктах відправлення та призначення використовують системи електронних повідомлень для обміну даними. Зокрема, це стосується результатів контролю та повідомлень про прибуття вантажів з високим ступенем ризику. В рамках інтегрованого ланцюга митного контролю митні адміністрації можуть здійснювати регулярний обмін інформацією між собою, зокрема, щодо вантажів з високим ступенем ризику. Водночас, на будь-якому етапі ланцюга поштового постачання митні органи мають право подати запит щодо надання додаткової інформації, можуть оглянути товари або вантаж при переміщенні товарів високого ступеню ризику. В такому разі товари випускаються для експорту або імпорту після здійснення всіх митних формальностей. Митниця протягом визначеного терміну повідомляє сторону, яка надала необхідну інформацію, про те, чи можна завантажувати, розвантажувати або здійснювати випуск товарів. Однак, вантажі, які переміщуються АЕО в рамках безпечного ланцюга поставок, зазвичай підлягають прискореному митному контролю, оформленню та пріоритетному огляду.

Використання митними органами автоматизованих систем для управління ризиками безпеки щодо товарів у міжнародних поштових відправленнях передусім направлене не лише на встановлення безпеки, а й сприяння міжнародної торгівлі адже системи об'єднують різні міжурядові правила з метою уникнення дублювання або суперечностей між положеннями внутрішніх законодавчих баз держав-членів. З метою дотримання стандартних вимог до митних формальностей при імпорті та експорті, ВМО розробила електронну базу даних, призначену для цілей митного контролю та оцінки ризиків, а також для здійснення заходів контролю іншими прикордонними відомствами.

Висновки з цього дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку

Узагальнюючи досліджений матеріал, можна відмітити важливість забезпечення одночасної реалізації заходів щодо уніфікації, автоматизації і прискорення митних процедур стосовно товарів у міжнародних поштових відправленнях, а також заходів із удосконалення і приведення у відповідність національних механізмів забезпечення митної безпеки до загальноприйнятих світових безпекових стандартів і практик. З метою збереження здатності національних підприємців задовольняти економічні потреби країни, вкрай важливо, щоб розробка таких стандартів безпеки відбувалась колективно, із урахуванням їх інтересів. Міжнародно-правовий досвід у формуванні митної безпеки щодо товарів у поштових відправленнях продемонстрував високу ефективність гармонізації митних та поштових стандартів безпеки, забезпечення обміну попередньою електронною інформацією про товари у поштових відправленнях та використання митними органами автоматизованих систем для управління ризиками. Вжиття зазначених заходів сприятиме досягненню митними органами балансу у забезпеченні митної безпеки, охорони митного кордону України та всебічному розвитку електронної торгівлі.

Бібліографічний список