Інституційно-правове забезпечення функціонування міжнародних стратегічних альянсів в ІТ-сфері

міжнародний стратегічний альянс

Поряд із кодифікованими нормативними актами діють закони України, до яких можна віднести закони України: від 23.06.2005 № 2709-IV «Про міжнародне приватне право», від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», від 06.02.2018 № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», від 17.09.2008 № 514-VI «Про акціонерні товариства» тощо. Також діяльність МСА може регулюватися міжнародними договорами.

У Законі України від 29.06.2004 № 1906-IV «Про міжнародні договори України» міститься положення, що міжнародні договори можуть становити силу для національного законодавства після відповідної їх ратифікації Верховною Радою України у формі ухвалення закону, який буде обов'язковим для виконання на території України.

Утворення стратегічних альянсів у США відбувається за рахунок юридичних осіб, котрі, залежно від мети і цілей, можуть утворювати корпорації або альянси, що здійснюють функціонування усередині країні, а також залежно від суб'єктивного складу учасників альянсу та середовища конкурування можуть створюватися МСА з визначеною спеціалізацією на міжнародному напрямі. Відповідно до законодавства США більшість підприємств для роботи повинні зареєструватися в Уряді штату. Корпораціям необхідно мати статут, а іншим формам бізнесу, таким як товариства з обмеженою відповідальністю, потрібні інші форми реєстрації. Функція цієї реєстрації звичайно полягає у визначенні фінансового зобов'язання (ступінь фінансової відповідальності), яке повинні мати власники компанії [3, с. 95].

Разом із порядком створення юридичних осіб у формуванні угод щодо функціонування корпорацій та реорганізацій альянсів посідає провідне місце роль договірних зобов'язань, які можуть бути оформлені у формі угод і договорів, що мають свої специфічні ознаки для їх функціонування, -- наявність істотних умов та умови дійсності.

Тому варто погодитися з думкою О.В. Трояновського, що договори в США мають такі ознаки:

1. Особи, які беруть участь в укладенні договору, повинні бути дієздатними і правоздатними. Укладення договору юридичною особою ставить проблему дійсності угоди в тому випадку, якщо в рамках цієї правової системи для цього виду юридичних осіб установлено режим спеціальної правоздатності;

2. За змістом договір не повинен суперечити нормам об'єктивного права, тобто умови договору повинні бути правомірними. Зміст договору регламентується не лише імперативними нормами, а й численними приписами, звичаями торгового обороту;

3. Волевиявлення щодо укладення договору має відображати справжню волю особи [5].

Отже, можна зазначити, що на розвиток і функціонування стратегічних альянсів та укладання угод в США впливає внутрішнє законодавство, конституція і федеральна система, практика Верховного Суду. Оскільки США входить до англо-американської правової сім'ї права, що була сформована, серед іншого, за наявності судових прецедентів під час розгляду судових справ, тому для укладання угод щодо об'єднання юридичних осіб з урахуванням законодавства США необхідно, крім загального законодавства, враховувати критерії дійсності договорів, що притаманні також угодам, які впливають на формування стратегічних альянсів.

В Європі стратегічні альянси виникають у різних галузях, таких як послуги, логістика, транспорт тощо. У свою чергу, відповідне правове регулювання для країн Європейського Союзу притаманне на рівні директив або регламентів. Характерною ознакою для застосування директив є врегулювання злиття, поділу чи виділу юридичних осіб, реєстрація або місцезнаходження яких наявні в державі, яка є членом ЄС, що вказує про прив'язку в частини юрисдикції через призму країни -- члена Союзу.

Слід погодитись із думкою О.М. Калініної, що директивне регулювання процесів злиття компаній не перешкоджає кожній з держав- членів застосовувати своє корпоративне законодавство. Водночас за допомогою директив забезпечуються мінімальні стандарти, які повинні бути виконані для того, щоб уникнути можливих негативних наслідків у результаті існування розбіжностей урегулювання процесів реорганізації [6, с. 17].

Процес злиття та реорганізації в Європейському Союзі регулюється Директивою Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2017/1132 від 14.06.2017 щодо деяких аспектів корпоративного права (кодифікація). Відповідно до даної Директиви в частині її предмета серед іншого зазначено, що встановлені заходи до злиття публічних акціонерних компаній, транскордонне перетворення, транскордонне злиття і транскордонний поділ компаній з обмеженою відповідальністю, поділ публічних акціонерних компаній.

Можна зазначити, що вказана Директива складається із трьох основних розділів: загальні положення та створення і функціонування компаній з обмеженою відповідальністю, перетворення, злиття та поділ компаній з обмеженою відповідальністю та прикінцеві положення. Кожен розділ розділений на глави та секції, котрі охоплюють статті, що загалом утворюють цілісний документ, направлений на злиття та реорганізації юридичних осіб.

За законодавством ЄС держави-члени вживають заходів для обов'язкового розкриття компаніями, серед іншого, таких документів: установчого документа, якщо він викладений в окремому документі, статуті, будь-які зміни до зазначених у вказаному вище пункті документів, зокрема будь-яке продовження строку діяльності компанії, після внесення кожної зміни до установчого документа або статуту -- повний текст такого документа або статуту з останніми змінами, призначення на посаду, звільнення з посади і дані осіб, що або як орган, створений відповідно до закону, або як члени будь-якого такого органу та уповноважених осіб щодо можливості представлення компанії.

Порівнюючи національне законодавство та законодавство ЄС, варто відокремити спільну рису в частині висвітлення відомостей про внесення змін до установчих документів юридичної особи, зміни керівника та представників, котрі мають право представляти юридичну особу.

Українське законодавство містить інші додаткові відомості, котрі відображаються в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, серед них і відомості про місцезнаходження юридичної особи, видів її економічної діяльності, даних взяття на облік в органі статистики та податкових органів, відомості щодо зв'язку з юридичною особою.

Слід зазначити, що національне законодавство містить вимогу щодо подання звітності в органи контролю, проте її офіційне оприлюднення не відбувається порівняно з країнами ЄС, де звітність може відкриватися публічно.

Своєю чергою, законодавство України в частині товариств з обмеженою відповідальністю містить відмінні підходи для кількості необхідних голосів щодо ухвалення рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання товариства: необхідно % голосів від загальної кількості учасників товариства. Інший підхід, застосований до вирішення питань затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника, перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених Законом України від 06.02.2018 № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», створення інших органів товариства, визначення порядку їхньої діяльності, ухвалення рішення про придбання товариством частки (частини частки) учасника ухвалюють одноголосно всі учасники товариства.

Законодавство держав -- членів ЄС по- різному підходить до вирішення питання щодо кількості голосів, необхідних для схвалення злиття, поділу, виділу, що впливає на процес утворення альянсів, адже для ухвалення відповідних рішень повинен бути кворум загальних зборів учасників або акціонерів, котрий має бути оформленим відповідним документом юридичної особи.

У контексті впровадження європейського досвіду в Україні треба зазначити, що ефективність міжнародної співпраці, наприклад у Німеччині, базується на певних непрямих політичних та інституційних особливостях, які допомагають німецьким фірмам досить ефективно пристосовуватися до швидких технологічних трансформацій. Так, у Німеччині існують кілька структурних обмежень щодо споживчих витрат населення. До них належать законодавчо обмежені години роботи роздрібних магазинів; жорстко дотримуються ліміти дисконтування в роздрібній торгівлі; громадський супротив використанню кредитних карток, який лише в умовах глобальної пандемії повільно почав зменшуватися. Заощадження, що є результатом цих обмежень, як правило, спрямовуються через німецьку банківську систему на розвиток промисловості. На додаток до моделі заощаджень, високий рівень заробітної плати та сильна валюта штовхають німецьких виробників до стратегій високої доданої вартості, що змушує німецькі фірми швидко пристосовуватися до технологічних змін та пошуку нових форм співпраці. Існує низка державних політик і пропозицій, які допомагають фірмам у цьому процесі пристосування на рівні фірми чи галузі. Серед таких інструментів є промислові, які, зокрема, виступають ініціаторами МСА з контрагентами з інших країн. Асоціації в Німеччині, як і в Японії, заохочують керовану конкуренцію між виробниками, а не жорстоку цінову конкуренцію, що часто пропагується в Сполучених Штатах Америки під прапором добробуту споживачів. І це підвищує синергетичний ефект від міжнародної співпраці.

Інший інструмент -- це федеральні програми, більшість з яких фінансується Федеральним міністерством технологій у Бонні. Ці програми охоплюють пряму підтримку досліджень для високотехнологічних галузей промисловості, таких як аерокосмічна промисловість, енергетика та електроніка. Більшість цієї підтримки надається через посередницькі установи, науково-дослідні інститути чи асоціації. Ними опосередковано керують приватні агентства, що знову вказує на важливість посередницьких органів. Замість того, щоб орієнтуватися на певні сектори, вони відкриті для будь-якої фірми, яка відповідає формальним критеріям прийнятності і сприяє також формуванню міжгалузевих стратегічних альянсів.

Проаналізувавши комплекс норм, що регулюють функціонування альянсів, можна зробити висновок, що держава здійснює вплив на їхнє функціонування шляхом ухвалення нормативно-правових актів стосовно врегулювання діяльності у сфері створення юридичних осіб та їх реєстрації, а також питань об'єднання чи поділу групи юридичних осіб, котрі функціонують для досягнення певної мети та цілей.

Водночас важливим фактором є інституційне забезпечення функціонування МСА за допомогою органів регулювання. Інституційна матриця трактується теоретиками інституціоналізму як стала система базових інститутів, що склалася історично і регулює взаємопов'язане функціонування основних суспільних сфер -- економічної, політичної та ідеологічної. Інститути розглядаються як система правил і норм, що визначає стимули й обмеження, встановлює рамки розвитку економіки та суспільства [4, с. 170].

Інституційне забезпечення формування інноваційних стратегічних структур передбачає існування набору органів та установ, що покликані забезпечувати їхню діяльність. Так, наприклад, у Нідерландах питання реєстрації юридичних і фізичних осіб-підприємців віднесено до компетенції Торгово-промислових палат (Kamervan Koophandel), яких у країні нараховується 12. Фактично, місцеві Торгово-промислові палати є недержавними структурами, що об'єднують юридичних та фізичних осіб з метою здійснення реєстрації підприємств, встановлення ділових контактів, освоєння нових форм співробітництва, участі у реалізації міжнародних програм, ділових зустрічей, бізнес-місій, конференцій тощо [7, с. 252].

На державному рівні в Україні, серед іншого, функції інституційного забезпечення діяльності МСА здійснюються за допомогою Міністерства цифрової трансформації України, Міністерства юстиції України, Антимонопольного комітету України, Торгово-промислової палати України, інших державних органів та нотаріату у сфері реєстрації юридичних осіб, громадських формувань та фізичних осіб-під- приємців.

Порівняно з національним інституційним регулюванням реєстрація компаній у кожному окремому штаті США здійснюється спеціально створеним підрозділом офісу Державного секретаря штату. Принциповим є проходження процедури державної реєстрації в штаті місцезнаходження філії та обов'язкова перереєстрація у разі переїзду в інший штат. Відсутність реєстрації філії в США автоматично унеможливлює її функціонування: заборонені будь-які операції з нерухомістю і здійснення яких-не- будь видів фінансово-господарських операцій -- від відкриття рахунку в банку до одержання продукції [7, с. 253].

Варто зазначити, що у Франції реєстрацію здійснює спеціально уповноважений орган -- Національна служба реєстрації осіб, підприємств та організацій.

Окрім правового регулювання та інституційного контролю, на розвиток та функціонування Міжнародних стратегічних альянсів впливають додаткові фактори, серед них ми можемо виділити форс-мажорні обставити, епідемії, пандемії або хвороби, котрі можуть впливати на сповільнення процесу утворення стратегічних альянсів і досягнення цілей, які ставлять перед собою такі об'єднання.

У період поширення пандемії COVID-19 для мотивування створення та розвитку міжнародних стратегічних альянсів у ІТ-сфері особливу увагу потрібно було приділяти таким факторам, як суміжність високотехнологічних галузей і секторів партнерів за бізнесом із урахуванням умов поширення COVID-19, суміжність стратегічних цілей партнерів до і після поширення COVID-19, взаємозамінність методів і форм роботи на ринку залежно від умов поширення COVID-19, швидкість диверсифікації бізнесу відносно поширення пандемії та введених режимів карантинних обмежень у країнах партнерів, відповідність внеску партнерів масштабам бізнесу під час пандемії, посилення оперативної інтеграції у міру розвитку стратегічного альянсу [11, с.28].

2020 року витрати на ІТ зазнали серйозного удару через поширення пандемії COVID-19. Станом на 2021 р. на США припадає понад 34 % світової частки ринку Інформаційно комунікаційних технологій (ІКТ), на регіон ЄС -- близько 15 %, на Китай -- 11 %, значно менше на регіони Близького Сходу та Африки [14].

У зв'язку з цим COVID-19 є фактором, що впливає на формування альянсів, зокрема на міжнародному рівні, але розвиток ринку та бізнесу не припинився, що є підґрунтям для функціонування Міжнародних стратегічних альянсів. Варто зазначити, що вітчизняні ІТ- компанії з урахуванням європейської інтеграції мають перспективні напрями зростання та орієнтації на ринок Європейського Союзу, що є поштовхом для створення нових міжнародних стратегічних альянсів, особливо як спосіб налагодження ефективної міжнародної співпраці в контексті повоєнної відбудови України.

Висновки

За результатами аналізу основних нормативно-правових актів, що регулюють коло суспільних відносин у сфері функціонування Міжнародних стратегічних альянсів у світовій практиці, було встановлено, що, наприклад, чинне законодавство України не містить спеціального закону щодо регулювання даних відносин, практика у цій сфері свідчить про необхідність підвищення правової культури шляхом нормативного врегулювання таких відносин, що буде підставою для подальшого розвитку функціонування альянсів. У контексті використання досвіду ЄС корисним є досвід Німеччини, яка має певне інституційне розмаїття інструментів і механізмів. Уряди Німеччини з початку 1970-х років змогли сприяти розвитку технологічних можливостей, підтримуючи відкриті ринки за кордоном, зокрема за рахунок активізації розвитку міжнародного співробітництва, демонструючи чітку орієнтацію економіки на виробника, а не на споживача.

Крім того, попри наявне регулювання реорганізації у формі злиття чи приєднання вітчизняними нормативно-правовими актами, вважаємо за необхідне введення обов'язкового укладання Договору про злиття чи приєднання, у якому мають бути відображені всі умови даного злиття, із його закріпленням у Господарському кодексі України та Цивільному кодексі України.

Перспективи подальших досліджень. Визначенню результативності функціонування міжнародних стратегічних альянсів між українськими ІТ-компаніями та закордонними партнерами як на законодавчому рівні, так і в економічному контексті будуть присвячені подальші дослідження авторів. Численні зміни економічних чинників та умов свідчать про необхідність здійснення подальших досліджень з урахуванням міжнародного вектора розвитку стратегічних альянсів.

Список літератури

1. World Bank (2022). Europe and Central Asia Economic Update. War in the region. URL: https://www.worldbank. org/en/region/eca/publication/europe-and-central-asia-economic-update (дата звернення: 11.09.2022).

2. Гончарова О.В. Альянсні форми управління у глобальному середовищі. Інвестиції: практика та досвід. 2011. № 14. C. 43--49.

3. Деренько О.А. Міжнародний досвід державного регулювання та підтримки малого підприємництва. Бізнес Інформ. 2012. № 5. C. 95--97.

4. Іртищева І.О. Інституційне забезпечення формування інноваційних стратегічних структур агропродовольчої сфери. Національне господарство України: теорія та практика управління. 2009. С. 169--177.

5. Трояновський О.В. Відповідальність сторін за міжнародним договором комерційного посередництва: авто- реф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.03. Одеська національна юридична академія. Одесса, 2009. 20 с.

6. Калініна О.М. Правове регулювання діяльності компаній в Європейському Союзі: автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.11. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Київ, 2014. 17 с.

7. Качура О. Процедури державної реєстрації: порівняльно-правова характеристика. Evropskypoliticky apravm diskurz. 2015. № 2. С. 252--256.

8. Касич А.О., Чумаченко Ю.В. Міжнародні стратегічні альянси як чинник розвитку конкурентних переваг підприємства. Економіка і суспільство. 2017. № 13. С. 78--83.

9. Морозова І.В., Чернова О.В. Стратегічні альянси як феномен глобальної економіки. Приазовський економічний вісник. 2020. № 1 (18). С. 14--19. https://doi.org/10.32840/2522-4263/2020-1-3

10. Murray E. & Mahon J. Strategic alliances: Gateway to the new Europe? Long range planning. 1993. Vol. 26. Iss. 4. P. 102--111. https://doi.org/10.1016/0024-6301(93)90063-L

11. Кривов'язюк І.В. Фактори успіху міжнародних стратегічних альянсів у ІТ-сфері в умовах поширення COVID-19. Економічний форум. 2021. № 1 (4). С. 20--27.

12. Полякова О.М., Душенко А.В. Особливості розвитку стратегічних альянсів і партнерств на залізничному транспорті України. Вісник економіки транспорту і промисловості. 2019. № 66. С. 37--45.

13. Gugler P Building transnational alliances to create competitive advantage. Long Range Planning. 1992. № 25 (1). Р 91--92.

14. Middle East ICT Market Outlook, 2021. Innovative Business Models Spur Growth. URL: https://www. researchandmarkets.com/reports/5333041/middle-east-ict-marketoutlook-2021-innovative (дата звернення: 11.09.2022).

References

1. World Bank (2022). Europe and Central Asia Economic Update. War in the region. URL: https://www.worldbank. org/en/region/eca/publication/europe-and-central-asia-economic-update

2. Honcharova O.V Aliansni formy upravlinnia u hlobalnomu seredovyshch. Investytsii:praktyka ta dosvid. 2011. No. № 14. P. 43-49 [in Ukrainian].

3. Derenko O.A. Mizhnarodnyi dosvid derzhavnoho rehuliuvannia ta pidtrymky maloho pidpryiemnytstva. Biznes Inform. 2012. No. 5. P. 95-97 [in Ukrainian].

4. Irtyshcheva I.O. Instytutsiine zabezpechennia formuvannia innovatsiinykh stratehichnykh struktur ahroprodovolchoi sfery. Natsionalne hospodarstvo Ukrainy: teoriia ta praktyka upravlinnia. 2009. P. 169-177 [in Ukrainian].

5. Troianovskyi O.V Vidpovidalnist storin za mizhnarodnym dohovorom komertsiinoho poserednytstva: avtoref. dys.... kand. yuryd. nauk: 12.00.03. Odeska natsionalna yurydychna akademiia. Odessa, 2009. 20 p. [in Ukrainian].

6. Kalinina O.M. Pravove rehuliuvannia diialnosti kompanii v Yevropeiskomu Soiuzi: avtoref. dys.... kand. yuryd. nauk: 12.00.11. Kyivskyi natsionalnyi universytet imeni Tarasa Shevchenka. Kyiv, 2014. 17 p. [in Ukrainian].

7. Kachura O. Protsedury derzhavnoi reiestratsii: porivnialno-pravova kharakterystyka. Evropsky politick/ a pravni diskurz. 2015. No. 2. P. 252-256 [in Ukrainian].

8. Kasych A.O., Chumachenko Yu.V. Mizhnarodni stratehichni aliansy yak chynnyk rozvytku konkurentnykh perevah pidpryiemstva. Ekonomika isuspilstvo. 2017. No. 13. P. 78-83 [in Ukrainian].

9. Morozova I.V., Chernova O.V Stratehichni aliansy yak fenomen hlobalnoi ekonomiky. Pryazovskyi ekonomichnyi visnyk. 2020. No. 1 (18). P. 14-19. https://doi.org/10.32840/2522-4263/2020-1-3 [in Ukrainian].

10. Murray E. & Mahon J. Strategic alliances: Gateway to the new Europe? Long range planning. 1993. Vol. 26. Iss. 4. P. 102-111. https://doi.org/10.1016/0024-6301(93)90063-L

11. Kryvoviaziuk I.V. Faktory uspikhu mizhnarodnykh stratehichnykh aliansiv u IT-sferi v umovakh poshyrennia COVID-19. Ekonomichnyi forum. 2021. No. 1 (4). P. 20-27 [in Ukrainian].

12. Poliakova O.M., Dushenko A.V Osoblyvosti rozvytku stratehichnykh aliansiv i partnerstv na zaliznychnomu transporti Ukrainy. Visnyk ekonomiky transportu ipromyslovosti. 2019. No. 66. P. 37-45 [in Ukrainian].

13. Gugler P Building transnational alliances to create competitive advantage. Long Range Planning. 1992. No. 25 (1). Р. 91-92.

14. Middle East ICT Market Outlook, 2021. Innovative Business Models Spur Growth. URL: https://www. researchandmarkets.com/reports/5333041/middle-east-ict-marketoutlook-2021-innovative

Размещено на Allbest.ru