Місце України в глобальному агропродовольчому просторі, сучасний стан та тенденції розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний університет «Житомирська політехніка», м. Житомир, Україна

Кафедра менеджменту, бізнесу та маркетингових технологій

Місце України в глобальному агропродовольчому просторі, сучасний стан та тенденції розвитку

Ганна Ткачук

кандидат економічних наук, доцент

Ігор Бурачек

кандидат економічних наук, доцент

Катерина Бужимська

кандидат економічних наук, доцент

Тетяна Біляк

старший викладач

Анотація

продовольчий ринок зовнішній торгівля

Нерівномірність населення планети та нерівність доступу до сільськогосподарської продукції, а тому і продовольчих ресурсів зумовлюють перекоси у споживанні великої кількості людей, серед яких існує дві тенденції: переспоживання та недоспоживання. Проте, дане питання є більш глибшим, адже ставлять одні країни у пряму залежність від інших у своєчасному забезпеченні життєво необхідними продуктами харчування.

Відмітимо те, що кон'юнктура світових продовольчих ринків окрім стандартних детермінант, визначених попитом, пропозицією, ціною та конкуренцією, залежить і від ряду факторів, які спричиняють суттєвий вплив на його формування та розвиток, серед яких варто відзначити економічні, соціальні, техніко-технологічні та екологічні. На глобальному рівні до регуляторів агропродовольчого ринку можна віднести ряд інституційних та торговельних обмежень, які існують для країн-експортерів, з боку Митного союзу, транснаціональних компаній, а також інші збурення світового масштабу такі, як епідеміологічні кризи та воєнні конфлікти, що також загострюють ситуацію на світовому ринку продовольства.

Воєнна агресія Росії на території нашої держави, блокування портів, розкрадання зерна, знищення сільськогосподарських підприємств та замінування земель сільськогосподарського призначення негативно відобразилася і на товарній структурі зовнішньої торгівлі. Так протягом 2022 р. обсяги вітчизняного експорту знизилися на 35,2%, а імпорту - на 24,1% відносно показників 2021 р. Проте, незважаючи на ряд вищезазначених перешкод у поєднанні із масованими ракетними обстрілами сільськогосподарської та портової інфраструктури країни, завдяки «зерновій угоді», яка була укладена між Україною, Туреччиною та ООН щодо експорту продовольчих товарів з портів Одеси, Чорноморська та Південного, за підсумками 2021-2022 рр. Україні вдалося утримати статус одного з головних світових експортерів зерна. Так, у 2022 р. Україна зайняла п'яте місце за експортом зерна, четверте за кукурудзою та третє за ячменем.

Для того, щоб не відбулося різкого перекосу на ринку продуктів харчування найближчими роками, а Україна надалі продовжила забезпечувати продовольством інші країни світу потрібно терміново залучити допомогу країн-партнерів для розмінування земель, надання кредитів сільгосппідприємствам, надання керованої та броньованої техніки сільськогосподарським виробникам, узгодження донорської цільової допомоги тощо.

Ключові слова: продовольчий комплекс, продовольча безпека, зернова угода, розмінування земель, відбудова сільської місцевості.

Hanna Tkachuk, Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of Department of Management, Business and Marketing Technologies, Zhytomyr Polytechnic State University, Zhytomyr, Ukraine

Igor Burachek, Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of Department of Management, Business and Marketing Technologies, Zhytomyr Polytechnic State University, Zhytomyr, Ukraine

Buzhymska Kateryna, Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of Department of Management, Business and Marketing Technologies, Zhytomyr Polytechnic State University, Zhytomyr, Ukraine

Tetiana Biliak, Senior lecturer of Department of Management, Business and Marketing Technologies Zhytomyr Polytechnic State University, Zhytomyr, Ukraine

The place of Ukraine in the global agriculture space, current state and development tendencies

Abstract

The unevenness of the global population and unequal access to agricultural products, and therefore to food resources, cause distortions in the consumption of a large number of people, among whom there are two trends: overconsumption and underconsumption. However, this issue is more profound, because it puts some countries in direct dependence on others in timely provision of essential food products.

It should be noted that the conjuncture of world food markets, in addition to the standard determinants determined by demand, supply, price and competition, also depends on a number of factors that have a significant impact on its formation and development, among which it is worth noting economic, social, technical and technological and ecological. At the global level, the regulators of the agri-food market include a number of institutional and trade restrictions that exist for exporting countries, on the side of the Customs Union, transnational companies, as well as other disturbances of a global scale, such as epidemiological crises and military conflicts, which also exacerbate the situation on the world food market.

Russia's military aggression on the territory of our country, blockade of ports, theft of grain, destruction of agricultural enterprises and mining of agricultural land had a negative impact on the commodity structure of foreign trade. Thus, during 2022, the volumes of domestic exports decreased by 35.2%, and imports - by 24.1% compared to the indicators of 2021. However, despite a number of the above- mentioned obstacles in combination with massive missile attacks on the country's agricultural and port infrastructure, thanks to the "grain agreement", which was concluded between Ukraine, Turkey and the UN regarding the export of food products from the ports of Odesa, Chornomorsk and Yuzhnoye, according to the results of 2021-2022, Ukraine managed to maintain the status of one of the world's main grain exporters. Thus, in 2022, Ukraine took fifth place in grain exports, fourth in corn and third in barley.

In order for there to be no sharp distortion in the food market in the coming years, and for Ukraine to continue providing food to other countries of the world, it is necessary to urgently attract the help of partner countries to clear land, provide loans to agricultural enterprises, provide controlled and armored equipment to agricultural producers, agree on the donor target assistance etc.

Keywords: food complex, food security, grain agreement, land demining, rural reconstruction

Постановка проблеми

Продовольча безпека є однією із найважливіших тем, які піднімаються сьогодні у міжнародній спільноті. Незважаючи на те, що питома вага українського експорту продовольства становить лише 0,3% від загальної світової торгівлі та 0,2% світового ВВП, дане питання стало головною темою дискусії Світової організації торгівлі, форум якої відбувся наприкінці вересня 2022 р., основі постулати якої викладено у дослідженні: «Криза в Україні. Негативні наслідки війни для світової торгівлі та розвитку». Не звертаючи увагу на невисоку питому вагу експорту українського продовольства у світових масштабах, з початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, що в свою чергу зумовило блокування портів та морських коридорів, стало зрозумілим те, що існує пряма залежність країн Африки та Центральної Азії, від українського зерна. Наприклад, у структурі експорту кукурудзи Україна займає такі позиції: до Литви - 85%, до Китаю - 84%, до Індії - 70%, до Ізраїлю - 68%, до Тунісу - 60%, до Нідерландів - 58%, до Туреччини - 45%, і до Норвегії - 43%. Щодо соняшникової олії, то на Україну припадає 64% загального експорту до Тунісу, Молдови та Китаю - 70%, Непалу - 94%, Індії - 85%, Гайани - 83%, Танзанії - 82% тощо [1].

Результатом скорочення експорту продуктів з України стала висока невизначеність в сфері продовольчої безпеки в усьому світі, яка в свою чергу, зумовила обмеження експорту продуктів харчування та кормів, підвищення цін на зерно та продукти його переробки, що в кінцевому підсумку відобразилося на зростанні цін на інші харчові продукти. Таким чином, нові виклики зовнішнього середовища змушують досліджувати питання продовольчої безпеки під іншим кутом зору і вишукувати нові механізми подолання негативних явищ, а також невілювати їх вплив у глобальному вимірі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Наукові дослідження у площині продовольчої безпеки не втрачають своєї актуальності і сьогодні, а навпаки набирають нових обертів. Незважаючи, на загострення ситуації в сфері продовольчої безпеки варто відмітити науковців, які велику кількість праць присвятили питанням, пов'язаним зі станом продовольчої безпеки, визначенню переліку та характеру прояву різних груп факторів впливу на рівень забезпеченості країн продовольством. Зокрема варто відмітити праці Алексєєва Я., Губені Ю., Дейнеко В., Кушніра І., Лузана Ю., Лупенко Ю., Махінової А, Танської А. та ін. Таким чином, незважаючи на значний вклад, здійснений сучасними науковцями-практиками у систему розбудови продовольчої безпеки України та світу, дослідження проблем впливу світових та вітчизняних чинників та сучасний стан розвитку агропродовольчого ринку потребує більш детального опрацювання.

Мета статті полягає у дослідженні сучасного стану агропродовольчого простору, встановленні чинників впливу на світові та вітчизняні тенденції його розвитку з метою визначення основних напрямів покращення ситуації в сфері продовольчої безпеки в каїні та світі.

Виклад основного матеріалу

За даними ООН населення Землі у 2011 р. становило 7 млрд. осіб, у 2022 р. - 8 млрд. осіб, а за прогнозами у 2030 р. воно перевищить 8,5 млрд. осіб [4]. Таким чином, маючи швидкий приріст народонаселення у світі, з кожним роком загострюється проблема забезпечення його продуктами харчування. Дана проблема посилюється низкою наступних факторів: нерівномірністю населення на планеті; нерівним доступом до продовольства, в силу віддаленості від джерела виробництва та фінансової спроможності; обмеженістю факторів виробництва, а саме, сільськогосподарських угідь придатних до виробництва у постійно зростаючих обсягах тощо.

Сьогодні найбільшою країною світу за чисельністю населення є в Китай (1,456 млрд. осіб) далі йде Індії (1,418 млрд. осіб), США (336 млн. осіб) тощо. Незважаючи на те, що лідерство за чисельністю населення у світі довгий час утримував Китай, то у 2023 р. за підрахунком ООН, найбільшою країною за чисельністю населення стане Індія [4; 5]. В той же час, за щільністю населення, осіб на 1 км2, вже останні багато років лідирує Бангладеш із чисельністю населення 169 млн. осіб та розміщенням 1265 осіб/км2.

Землями сільськогосподарського призначення в світі зайнято близько 1,87 млрд. га, при чому орні землі складають лише 12,6% поверхні суші. Щодо забезпеченості земельним потенціалом відмітимо, що найбільші земельні ресурси зосереджені в Європі та Південній Азії.

До повномасштабного вторгнення Росії на територію України, тобто до 24 лютого 2022 р., Україна входила в ТОП-10 загального світового рейтингу орних земель, посідаючи в ньому 6-те місце. Володіючи на той момент 47,37 млн. га (2,31% світових орних земель), що значно перевищувало земельний потенціал країн Європи. Також, Україна мала найвище співвідношення орних земель до загальної території - 74,82%, що вивело її в розрахунку орних земель на душу населення на 5 місце у світовому рейтингу [6].

Проте, через необґрунтовану військову агресію збоку держави-терориста згідно супутникових даних NASA наразі близько 22% сільськогосподарських земель України знаходяться під окупацією. Замінованими протягом 2022 р. виявилися ще 15% всіх сільськогосподарських угідь (близько 25 тис. км2), що значно зменшило земельний та експортний потенціал України на декілька років на перед [7; 8]. Незважаючи на це за підсумками 2021-2022 рр. Україна все ж таки увійшла у першу п'ятірку в рейтингу основних експортерів зерна, тобто посіла п'яте місце за експортом пшениці, третє за ячменем, четверте за кукурудзою [2]. Проте, ми розуміємо, що світовий та вітчизняний аграрний ринок наразі змушений буде підлаштовуватися під нові реалії сьогодення.

Хоча Україні і вдалося зберегти високе місце в експортному рейтингу завдяки рекордному врожаю 2021 р. - 108 млн. т зернових, на противагу 2022 р. - 60 млн. т, всі дані свідчать про те, що через ряд вже зазначених причин Україна в подальшому не зможе утримувати лідуючи позиції гравця даного сегменту ринку у глобальному розрізі [2]. Наприклад, Індія, через укладення логістики, вже наростила імпорт олійної продукції з Аргентини та Росії, а Китай веде перемовини з Бразилією щодо купівлі кукурудзи. Тож видно, що у подальшій перспективі відбудеться пере позиціювання країн-експортерів.

Незважаючи на часткове імпортозаміщення українського продовольства, в світі зростають ризики настання голоду в країнах третього світу. В першу чергу це пов'язано зменшенням зібраного врожаю, ускладненням логістики поставок продовольства у ці країни, що здійснювалися переважно (95%) через морські потри, які сьогодні є заблокованими. До початку воєнних дій Україна забезпечувала виробництво майже 50% світового обсягу соняшникової олії та 13% зерна. Потенціал країни був настільки потужним, що вона могла прогодувати близько 400 млн. людей, і лише 50 кран не імпортували агропродукцію українського походження [9].

В табл. 1 наведено обсяги товарної структури зовнішньої торгівлі України основними продуктами харчування.

Таблиця 1. Товарна структура зовнішньої торгівлі України, 2020-2022 рр.

Джерело: розраховано автором на основі [3]

Аналізуючи статистичні дані відмітимо те, що обсяги експорту українських готових харчових товарів у 2022 р. зазнали суттєвого зниження відносно 2020 р. в цілому на 25,7%. Це пов'язано, в першу чергу з тим, що через військову агресію Росії багато підприємств на окупованих територіях було розбито, розграбовано або перевезено у інші регіони. Деякі відновили свою діяльність, проте почали працювати не на повну потужність або ж на задоволення потреб внутрішнього споживача. Ну і другою проблемою стало, як вже відмічалося, блокування портів та морських коридорів, по яких товари вивозилися в інші країни світу. В цілому, незважаючи на війну, з України було вивезено у 2022 р. більше ніж у 2020 р. продуктів тваринного походження на 23,9%, рослинного походження на 13,4% жирів та олії тваринного або рослинного походження - на 3,5%. Звісно, що Україна у 2022 р. залишилася на ринку продовольства значним гравцем завдяки урожаю 2021 р. і частковому розблокуванню портів.

Щодо обсягів імпорту, то протягом 2020-2022 рр. знизилися всі категорії продуктів харчування, крім жирів та олії, обсяги яких зросли на 4,8%. Варто зауважити, що саме сухопутними коридорами у 2022 р. Україна отримала значні обсяги гуманітарної допомоги, від країн-союзників, що також вплинуло на зменшення обсягів імпорту.

Показники вітчизняного імпорту та експорту зернових культур та продуктів їх переробки представлено у табл. 2. Так, за 10 місяців 2022 р. експорт зернових культур склав 29 млн. тонн, а продуктів їх переробки - 62,2 тис. тонн [12].

Таблиця 2. Показники вітчизняного імпорту та експорту зернових культур та продуктів їх переробки за десять місяців 2022 р.

Джерело: [12]

За даними митної статистичної служби за десять місяців 2022 р. вартість експорту зернових культур становила лише 57,7% від рівня 2021 р., що ще раз підкреслює втрату Україною позицій сильного гравця даного сегменту світового ринку агропродовольства.

Огляд статистичних даних вказує на те, що у світі назріває продовольча криза, яка потребує швидкого вирішення питань забезпечення продовольством населення, особливо серед країн третього світу. Продовольча безпека передбачає стабільне забезпечення життєво-важливих інтересів населення продуктами харчування та вільний доступ до них. Вона реалізується за рахунок забезпечення продовольством, в достатніх та необхідних обсягах, цінову та територіальну доступність продуктів харчування для усіх верств населення. Тож, населення має бути забезпечене необхідним обсягом продуктів харчування у достатньому асортименті за доступною ціною, тобто крім фізичної наявності продовольства ще має бути сформований платоспроможний попит. Територіальна доступність передбачає забезпечення різних соціальних та демографічних прошарків населення основними продуктами харчування у необхідних обсягах та асортименті в місцях їх споживання.

Сьогодні архітектоніку світового агропродовольчого ринку становлять окремі країни або об'єднані групи країн, що продають або купують продукцію сільськогосподарського виробництва - сировинну або готову продукцію. Крім покупців та споживачів в інфраструктурі даного ринку окреме місце займають міжнародні організації, які встановлюють правила гри на законодавчому рівні та транснаціональні корпорації, які диктують «власні правила» і контролюють близько 90 % світового ринку пшениці, кофе, кукурудзи, тютюну, 80 - чаю, 75 % бананів [10]. Саме ТНК спричиняють великий вплив на кон'юнктуру ринку, визначаючи ціну та конкуренцію в галузі, незмінними ж залишається попит та пропозиція. Функціонування ринку відбувається під впливом економічних, соціальних, техніко-технологічних та екологічних факторів.

Важливим економічним фактором виступає цінова політика експортерів, адже якщо крім попиту та пропозиції ціна диктується ще й ТНК, то вони можуть бути іноді завищеними, що затрудняє купівлю такої продукції соціально незахищеними імпортерами. На цінову політику впливає ряд технічних факторів, які неможна не врахувати, адже зростання цін на добрива, на нафтопродукти, енергетичні ресурси, коливання курсу валют, також зміцнює або навпаки знижує економічний потенціал країн-експортерів.

Щодо цінової пропозиції експорту, то у 2022 р. найдорожчою виявилася група гречки, проса та інших зернових культур - 315,9 дол. США/т, пшениці - 251,65 дол. США/т. Найнижчою була ціна ячменю - 213,11 дол. США/т. Серед цінової пропозиції імпорту, то найдорожчою була посівна кукурудза - 437,99 дол. США/т та зерно жита посівного - 2155,17 дол. США/т, трохи дешевшим виявилася ціна зерна вівса, призначеного для посіву - 1250 дол. США/т. [12]

Соціальним детермінантом, як нами вже було зазначено є доступність продуктів харчування та зростання попиту за рахунок збільшення доходів населення, розширення процесів урбанізації та зміна у структурі споживання, яка останніми роками притаманна країнам Латинської Америки, Азії тощо [11].

Україна, як і інші країни з перехідною економікою є провідними експортерами харчового зерна, кормового зерна, олійних культур, цукру, різних видів м'яса та риби, тому уповільнення обсягів виробництва спричинить кризу на ринку продовольства, що призведе до зміни головних гравців на ринку і загострить голод в третіх країнах. Адже, Україна сьогодні знаходиться на грані екологічної катастрофи за обсягами замінованих «забруднених земель».

З огляду на представлений матеріал можна зауважити на тому, що у 2023 р. глобальний ринок зерна буде уразливим та відбудеться зміна його структури через втрату Україною земельного потенціалу через зменшення посівних площ у 2022 р. відносно 2021 р. на 27% (у п'яти найбільш постраждалих від війни областях вироблялося 20% пшениці, 29% соняшнику і 26% ячменю), і через загальне зменшення запасів зерна в світі [9; 11].

Зважаючи на ріст народонаселення світу, за прогнозами OECD-FAO у найближчі роки очікується щорічне зростання виробництва зерна на 1,4%, при чому 54% в даній структурі припаде на країни, що розвиваються, а очікуване споживання кормового зерна зросте на 12% у світі. Такі країни, як Таїланд та В'єтнам - вийдуть на перше місце за показником виробництва рису. США, за цим же прогнозом залишиться головним експортер пшениці та рослин зернової групи. Прогнозується також зростання виробництва олії, здебільшого пальмової, що призведе до зростання її споживання на 15%, тому головним гравцем на ринку цукру у найближчі роки залишиться Бразилія (50% ринку) та Індія. Збільшаться обсяги виробництва м'яса, переважно за рахунок країн, що розвиваються, тут також 38% зростання ринку очікується за рахунок Індії та Китаю [11].

Незважаючи на війну в Україні, на де окупованих, розмінованих територіях та територіях, які не зазнали воєнних дій, відбувається робота сільськогосподарських підприємств, з метою забезпечення, як внутрішніх потреб населення країни так і світових потреб у продовольстві. Навіть за таких надскладних умова продовольчий комплекс України посилює інтеграцію в світовий агропромисловий комплекс, формуючи прийнятну для країни та її регіонів структурну політику, що повністю відповідає рівню розвинутих країн та гарантує регіонам право на розвиток у руслі історично сформованої їх структури продовольчого виробництва.

Розвиток агропродовольчого комплексу визначає укріплення конкурентоспроможності національної економічної системи. Проте сьогодні в Україні існує ряд проблем, які пов'язані, в першу чергу, із продовженням бойових дій на території країни, ускладненням та здороженням логістики доставки продуктів продовольства в інші країни, невизначеністю чи працюватиме далі «зерновий коридор», зменшенням територій, на яких збирається врожай тощо. Низка цих факторів обтяжується тим, що сільгоспвиробники та працівники портів змушені працювати під постійними артобстрілами або обстрілом ракет, що в свою чергу призводить до руйнування сільської та портової інфраструктури та підвищує ризикованість угод з іншими країнами щодо вчасного постачання грузів морським коридором. Крім того, відбулася міграція сільськогосподарських працівників, які були досвідченими фахівцями, від чого галузь частково втратила трудовий потенціал. Так, через військову агресію аграрний сектор України в цілому втратив 34,25 млрд. дол. САШ: за рахунок зміни логістики постачань та зниження цін на експортно-орієнтовані товари - 18,5 млрд. дол. США, зниження виробництва сільськогосподарських культур - 11,2 млрд. дол. США, зменшення урожаю озимих, яке у 2023 р. очікуються у сумі 3 млрд. дол. США, зростання виробничих втрат - 0,9 млрд. дол. США, зменшення виробництва продукції тваринництва - 0,3 млрд. дол. США [9].

Для збереження експортного потенціалу України на світовому ринку, і забезпечення їй гідного місця на ринку агропродовольства потрібна потужна підтримка країн-партнерів щодо створення кластерів по розмінуванню замінованих земель, наданню доступних кредитів аграріям та залученню міжнародної донорської допомоги, відновленню життєво-необхідної інфраструктури, застосуванню дистанційно керованих машин та механізмів на землях, які було заміновано, під час окупації, використанню броньованої сільгосптехніки, яка захистить працівників від можливих загроз. Наразі до розмінування земель вже приєдналися такі країни-партнери, як США, Італія, Велика Британія, Хорватія, Франція, Німеччина, Нідерланди тощо, проте ще дуже багато роботи слід зробити, що б відродити потенціал земель України.

Висновки

З огляду на проведене дослідження та те, що кількість населення в світі зростає, а обсяги міжнародної торгівлі вже сягають близько 17,7 трлн. дол. США в рік, з яких 8,5% припадає на продовольчі товари, та враховуючи те, що Україна до недавнього часу посідала провідне місце у системі забезпечення продовольчої безпеки народонаселення світу варто звернути увагу на укріплення позицій вітчизняних аграрних підприємств на внутрішньому та зовнішньому ринках з метою забезпечення продовольчої безпеки в країні та світі.

Не зважаючи на війну в новий зерновий сезон Україна увійшла з досить великою кількістю перехідних запасів зернових та олійних культур, так перехідні залишки пшениці становили 5,3-5,5 млн. тонн (в 1,5 рази перевищує аналогічний показник 2021-2022 сезону), ячменю - 1,1 млн. тонн (+14%), кукурудзи - 7,7 млн. тонн (у 3,8 рази більше) [2], проте для збереження та нарощування аграрного потенціалу варто терміново впроваджувати ряд заходів щодо стабілізації стану національного сільськогосподарського виробника.

Важливим є створення міжнародних кластерів по розмінування та картуванню сільськогосподарської місцевості, яка знаходилася під окупацією. Залучення донорської та іншої міжнародної допомоги для відбудови зруйнованої сільської та портової інфраструктури. Створення майстерень, які б займалися бронюванням сільськогосподарської техніки, для того щоб працівники, виходячи в поля не ризикували власним життям і здоров'ям. Функціонування таких майстерень має бути закріплено на законодавчому рівні. Передача сільгоспвиробникам дистанційно-керованої техніки, яка б частково заміняла їх працю на небезпечних територіях. Пролонгація «зернової угоди», яка дасть можливість використовувати вітчизняні порти та морські шляхи для безпечного вивезення продовольства в інші країни світу.

Ефективне функціонування агропродовольчого комплексу в розрізі забезпечення продовольчої безпеки населення, як на національному так і на світовому рівні відбувається за рахунок формування платоспроможного попиту на внутрішньому та зовнішньому ринках. Даний процес в середині України обтяжливий руйнацією економіки та високими темпами інфляційних процесів, проте завдяки підтримці окремих країн та інституцій відбувається стримування розвитку зубожіння населення, що в свою чергу сприяє можливості забезпечення прийнятного рівня харчування, що відповідає всім умовам функціонування ринку продовольства при ціновій, асортиментній та територіальній доступності.

Перспективи подальших досліджень у даному напрямку полягають в площині визначення обсягів допомоги, наданої країнами-партнерами щодо стабілізації продовольчої безпеки України та проведення достовірної оцінки обсягів харчової гуманітарної допомоги за весь воєнний час.

Література

1. Виклики для продовольчої безпеки: що пропонує СОТ. 17.10.2022. - [Электронный ресурс]. - Режим доступа: https://www.eurointegration.com.ua/experts/2022/10/17/7148819/.

2. Не все так однозначно...21.10.2022 - [Электронный ресурс]. - Режим доступа: https://agrotimes.ua/article/ne-vse-tak-odnoznachno/.

3. Державна служба статистики України. - [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.ukrstat.gov.ua.

4. Чисельність населення Землі перевищила 8 млрд, - Countrymeters. 14.08.2022 - [Электронный ресурс]. - Режим доступа: https://www.rbc.ua/ukr/news/chislennost-naseleniya-zemli-prevysila-8-1660501380.html.

5. Список країн за нселенням. - [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://surl.li/fflzx.

6. Україна входить в ТОП-10 країн світу за площами орних земель. 26.11.2019. - [Электронный ресурс]. - Режим доступа: https://superngronom.com/news/8942-ukrayina-vhodit-v-top-10-krayin-svitu-za-ploschami-ornih-zemel.

7. В Україні замінували орієнтовно 15% всіх сільськогосподарських угідь. 13.02.2023. - [Электронный ресурс]. - Режим доступа: https://agropolit.com/news/25008-v-ukrayini-zaminuvali-oriyentovno-15-vsih-silskogospodarskih-ugid.

8. «Замінований південь». Яку небезпеку створила війна РФ проти України в полях і на морі? 01.04.2022. - [Электронный ресурс]. - Режим доступа: https://www.radiosvoboda.org/a/novyny-pryazovya-minuvannya-pivdnya-ukrayiny/31781071.html.

9. Агросектор України під час війни - інфографічий довідник за 2023 рік. 06.02.2023. - [Электронный ресурс]. - Режим доступа: https://agropolit.com/spetsproekty/1003-agrosektor-ukrayini-pid-chas-viyni--infografichiy-dovidnik-za-2023-rik.

10. Страшинська Л.В. Розвиток транснаціональних корпорацій у межах світової продовольчої системи: тенденції та протиріччя. - [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://dspace.nuft.edu.Ua/jspui/bitstream/123456789/12004/1/Development.pdf.

11. Овчаренко А.С. Кон'юнктура світового агропродовольчого ринку. - [Электронный ресурс]. - Режим доступа: https://ekmair.ukma.edu.ua/items/2059f628-0268-44cf-aa1a-689d3baf6585.

12. Експорт зернових культур і продуктів їх переробки. 09.01.2023. - [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://agro-business.com.ua/agro/ekonomichnyi-hektar/item/25867-eksport-zernovykh-kultur-i-produktiv-ikh-pererobky.html.

13. Світовий ринок аграрної продукції - тенденції та зміни пріоритетів. 12.04.2019. - [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://agro-business.com.ua/agro/ekonomichnyi-hektar/item/13543-svitovyi-rynok-ahrarnoi-produktsii-tendentsii-ta-zminy-priorytetiv.html.

References

1. Makhinova, A. (2022). Vyklyky dlia prodovolchoi bezpeky: shcho proponuie SOT [Challenges for food security: what the WTO offers]. eurointegration.com.ua. Retrieved from https://www.eurointegration.com.ua/experts/2022/10/17/7148819/ [in Ukrainian].

2. Tanska, A. (2022). Ne vse tak odnoznachno... [Not everything is so clear-cut...]. agrotimes.ua. Retrieved from https://agrotimes.ua/article/ne-vse-tak-odnoznachno/[in Ukrainian].

3. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [State Statistics Service of Ukraine]. ukrstat.gov.ua. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua [in Ukrainian].

4. Svyrydova, Y. (2022). Chyselnist naselennia Zemli perevyshchyla 8 mlrd, - Countrymeters. [The population of the Earth has exceeded 8 billion - Countrymeters]. rbc.ua. Retrieved from https://www.rbc.ua/ukr/news/chislennost-naseleniya-zemli-prevysila-8-1660501380.html [in Ukrainian].

5. Spysok krain za naselenniam. [List of countries by population]. surl.li. Retrieved from http://surl.li/fflzx [in Ukrainian].

6. Ukraina vkhodyt v TOP-10 krain svitu za ploshchamy ornykh zemel. [Ukraine is among the top 10 countries in the world in terms of arable land area]. (2019). superagronom.com. Retrieved from https://superagronom.com/news/8942-ukrayina-vhodit-v-top-10-krayin-svitu-za-ploschami-ornih-zemel [in Ukrainian].

7. V Ukraini zaminuvaly oriientovno 15% vsikh silskohospodarskykh uhid. [Approximately 15% of all agricultural lands were mined in Ukraine]. (2023). agropolit.com. Retrieved from https://agropolit.com/news/25008-v-ukrayini-zaminuvali-oriyentovno-15-vsih-silskogospodarskih-ugid [in Ukrainian].

8. Yankovskyi, O. (2022) «Zaminovanyi pivden». Yaku nebezpeku stvoryla viina RF proty Ukrainy v poliakh i na mori? ["Mined South". What danger did the war of the Russian Federation against Ukraine create in the fields and at sea?]. radiosvoboda.org. Retrieved from https://www.radiosvoboda.org/a/novyny-pryazovya-minuvannya-pivdnya-ukrayiny/31781071.html [in Ukrainian].

9. Ahrosektor Ukrainy pid chas viiny - infohrafichyi dovidnyk za 2023 rik. [The agricultural sector of Ukraine during the war - an infographic guide for 2023]. (2023). agropolit.com. Retrieved from https://agropolit.com/spetsproekty/1003-agrosektor-ukrayini-pid-chas-viyni--infografichiy-dovidnik-za-2023-rik [in Ukrainian].

10. Strashynska, L.V. (2004) Rozvytok transnatsionalnykh korporatsii u mezhakh svitovoi prodovolchoi systemy: tendentsii ta protyrichchia. [The development of transnational corporations within the global food system: trends and contradictions]. dspace.nuji.edu.ua. Retrieved from http://dspace.nuft.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/12004/1/Development.pdf. [in Ukrainian].

11. Ovcharenko, A.S. (2014) Koniunktura svitovoho ahroprodovolchoho rynku. [The situation of the world agro-food market]. ekmair.ukma.edu.ua. Retrieved from https://ekmair.ukma.edu.ua/items/2059f628-0268-44cf-aa1a-689d3baf6585 [in Ukrainian].

12. Kernasluk, Y. (2023). Eksport zernovykh kultur i produktiv yikh pererobky. [Export of grain crops and products of their processing]. agro-business.com.ua. Retrieved from http://agro-business.com.ua/agro/ekonomichnyi-hektar/item/25867-eksport-zernovykh-kultur-i-produktiv-ikh-pererobky.html [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru