Вплив міграції з України на європейські економіки під час війни з Росією

Abstract

ElvinaM. Lymonova, Alfred Nobel University, Dnipro (Ukraine).

Ruslan M. Kliuchnyk, Alfred Nobel University, Dnipro (Ukraine).

Iryna V. Taranenko, Alfred Nobel University, Dnipro (Ukraine).

The war in Ukraine may hinder the economic recovery of Europe. The Russian invasion has caused a large-scale humanitarian crisis - almost seven million Ukrainians have left the country. The conflict and related sanctions have disrupted the region's exports of goods such as metals, food, oil and gas, pushing inflation to levels unseen for decades. Real economic growth in the European Union is expected to fall well below 3% in 2022, down from the 4% estimated by the European Commission before the war. Further trade disruptions or increased economic sanctions could plunge the European economy into recession. The slowdown in growth is particularly noticeable in the countries that are in close proximity to Ukraine, Poland and Hungary - countries that also host large numbers of Ukrainian refugees. Poland plays the most important role among the countries receiving war refugees from

Ukraine, with an estimated 3.5 million people who arrived in Poland between 24 February and midMay 2022. This is due not only to the geographical factor (shared border), but also to the long-standing tradition of labor migration between Ukraine and Poland. Despite this, the unprecedented flow of war refugees clearly raises questions about future events and problems related to the stay of Ukrainian citizens in Poland. In this article, we have estimated the possible future number of immigrants from Ukraine to other countries, and in particular to Poland, and pointed out the related problems. The presented scenarios indicate that regardless of the developments on the front line, it should be taken into account that the number of immigrants from Ukraine to Poland would be significantly higher in the coming months (or possibly years) than at the beginning of 2022, and this creates certain problems for public services and public institutions in Poland.

Forecasting the future situation according to the pessimistic scenario predicts the continuation of the conflict with varying intensity over the next few years. This will mean that large parts of Ukraine will still be at risk for the next 18 months. This will lead to a constant flow of refugees as well as economic migrants to Poland. In addition, it is predicted that the ban on leaving Ukraine for men aged 18-60 will be significantly liberalized or even abolished. According to the pessimistic scenario, about 3,1 million Ukrainians will live in Poland in the medium term (economic migrants who arrived in Poland before the start of the war and refugees from the war).

According to the optimistic scenario, a quick conclusion of peace is expected, which will stabilize the situation in the near term, and will bring relatively favorable conditions for Ukraine (territorial, reparations, the possibility of joining the EU, etc.) in the medium and long term. This could lead to a relatively large reduction (within 12 months after the signing of the peace agreement) in the number of women and children, a certain outflow of men (including those who lived in Poland in the pre-war period).

Keywords: migration from Ukraine, emigration, immigration, war, European economies

Основна частина

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими завданнями. Війна в Україні спричинила величезний вплив на міжнародне середовище у багатьох сферах. Цей вплив негативний, оскільки внаслідок війни економіки країн, особливо європейських, зазнали високих втрат, пов'язаних зі зміною структури експорту та імпорту, міграції з України та витратами, пов'язаними з підтримкою Збройних Сил України. У даній статті зосереджено увагу на впливі міграції населення з України під час війни в інші країни та більш детально розглянуто її наслідки для Польщі як країни, яка прийняла найбільшу кількість населення з України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання міграції з України до країн Європи широко вивчаються, особливо в іноземних джерелах. У літературі висвітлюються негативні наслідки війни в Україні на різні сфери державних та національних економік, а також соціальну сферу. Fedyukта ін. [1] вивчали міграцію з України, зокрема міграційні групи населення, які мігрували до різних країн Європи. Вчені дійшли висновку, що представники етнічних меншин можуть займати більш високі посади на ринку праці в країнах з довшою історією імміграції, ніж у країнах Центральної Європи. Gammeltoft-Hansenта Hoffmann[2] зазначають, що реакція Європи на українських біженців різко контрастує з політикою, застосованою після кризи із сирійськими біженцями. Ще у 2015 р. прибуття 1,3 млн шукачів притулку змусило держави закрити внутрішні кордони Шенгену, посилити міграційний контроль і запровадити широкий набір національних заходів, які загрожували підірвати як загальні правила ЄС, так і стандарти прав людини у цій сфері.

Trojanek[3], досліджуючи вплив міграції з України до Польщі під час війни, дійшов висновку, що відбулося значне зростання орендної плати, особливо у березні 2022 р. Cenatта ін. [4] виявили, що війна в Україні пролила світло на численні форми расизму - переконання, що певні люди є неповноцінними через колір шкіри. Велика частина громадськості згідно з дослідженнями вчених натякала, що європейці (тобто білі люди) заслуговують на більше гідності та поваги, ніж POC (personofcolor). Війна в європейській країні стала несподіванкою для багатьох репортерів, і деякі заявили, що це не «країна третього світу». Інші репортери висловилися, що «ми не на Близькому Сході чи в Африці», і прокоментували, що українські біженці «цивілізовані», із «середнього класу», як «будь-яка європейська родина». Результати Європейського дослідження щодо впливу війни в Україні на європейську економіку [5] показали, що війна негативно вплинула на реальні доходи домогосподарств, прибутки компаній, списання банківських зобов'язань, державні фінанси та інвестиційні плани.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Довгострокове перебування біженців війни в інших країнах породжує численні виклики у сфері соціальних послуг, яка повинна бути готовою обслуговувати більшу кількість людей. Крім того, також є необхідність забезпечити освіту та опіку дітей з України, які проживають у інших приймаючих країнах. В екстремальній ситуації опіка та освіта може знадобитися для мільйона дітей. Без цього важко очікувати, що більшість матерів або членів родини, які виконують функції догляду, зможуть працювати. Усі біженці з України також потребують регулярного медичного догляду, що, безсумнівно, створює серйозні проблеми як для загальної, так і для спеціалізованої медичної допомоги. Таким чином, вплив міграції біженців з України величезний і потребує розгляду, особливо у тих країнах, які прийняли найбільшу кількість біженців.

Метою статті є аналіз міграції біженців з України до інших країн, з особливою увагою - до Польщі, виявлення пов'язаних з цим проблем та пошук шляхів їх вирішення.

Загальна характеристика міграції з України до інших країн

Незважаючи на те, що прогнози зроблено в контексті високого рівня невизначеності, очікується, що для всіх європейських країн разом робоча сила зросте приблизно на 0,5% до кінця 2022 р. за рахунок населення України. Найбільший вплив міграції населення з України спостерігається в трьох країнах: Чехія (2,2%), Польща (2,1%) та Естонія (1,9%), в той час як загальний вплив для всіх європейських приймаючих країн оцінюється у 0,4%. Порівняно з 2014-2017 рр., у 2022 р. вплив міграції з України на робочу силу в ЄС зросте приблизно вдвічі [6].

Війна в Україні спричинила найбільше переміщення громадян з часів Другої світової війни, переважну більшість біженців становлять жінки та діти. За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, близько семи мільйонів людей уже перетнули кордони України [5]. За оцінками ООН, з України евакуюються до 8,3 млн біженців і до 25 млн людей можуть бути переміщеними всередині країни та потребувати гуманітарної допомоги. Водночас слід зазначити, що близько 2,1 млн повернулися в Україну. ООН зазначає, що такі транскордонні переміщення можуть мати маятниковий характер і не повинні розглядатися як постійні повернення, тому вони не були ви- раховані із валової величини населення, яке покинуло країну протягом війни [5].

Значний відсоток загальної кількості українських біженців досяг Єврозони. Багато біженців спочатку евакуювалися до країн, що межують з Україною, враховуючи їхню географічну близькість, а потім поступово переїжджали до інших місць. Кінцева країна перебування українських біженців визначається здатністю країн приймати та розміщувати біженців, а також існуючими українськими громадами, які можуть полегшити процес інтеграції. У роки, що передували війні, українські мігранти, як правило, осідали у Польщі (53%), Чехії (9%), Німеччині (8%) та Угорщині (8%); 24% осідали в Єврозоні. 75% загальної кількості українських мігрантів виїхало до країн Єврозони, особливо велика їх кількість в Італії (30%), Німеччині (18%) та Іспанії (13%) [6]. Крім того, за останній рік країни Єврозони продемонстрували здатність прийняти значну кількість біженців, на частку яких припадає 86% усіх запитів на надання притулку в першій інстанції, поданих громадянами країн, які не входять до ЄС. Таким чином, значна українська громада вже проживає в Єврозоні, і недавній досвід інших біженців у поєднанні з тим фактом, що країни Євро- зони мають економічні засоби для прийому біженців, можуть спонукати ще більше українських біженців оселитися в Єврозоні протягом 2022 р.

Частка українських біженців, які залишаться у Єврозоні в середньостроковій перспективі, залежатиме від тривалості та гостроти війни. Якщо бойові дії стануть більш затяжними або більш інтенсивними, кількість біженців зросте. На основі поточнихцифр і прогнозних оцінок, зроблених ООН, передбачається, що в країнах Єврозони опиниться від п'яти до десяти мільйонів українських біженців [5]. Більш тривала і серйозна війна, ймовірно, також зменшить частку біженців, які повертаються в Україну в середньостроковій перспективі. Відповідно сценарій із десятьма мільйонами біженців відповідає більш тривалій і серйознішій війні, яка збільшує загальну кількість біженців і підвищує ймовірність того, що вони залишаться в країнах, що їх приймають, у середньостроковій перспективі.

Частка біженців працездатного віку матиме вирішальне значення для визначення впливу на робочу силу Єврозони. Україна запровадила воєнний стан по всій країні, коли Росія почала наступ 24 лютого 2022 р., не дозволяючи чоловікам віком від 18 до 60 років залишати країну. Отже, перші хвилі біженців складалися з людей похилого віку, дітей та жінок працездатного віку. Однак очікується, що після скасування воєнного стану майбутні хвилі також включатимуть чоловіків працездатного віку, поступово збільшуючи відсоток біженців працездатного віку. Згідно з прогнозами, у середньостроковій перспективі від 50 до 75% біженців, які прибувають до

Єврозони, будуть працездатного віку. Це припущення підтверджується тим фактом, що наразі жінки становлять приблизно 80% усіх опитаних біженців і що 80% жінок-біженок подорожують принаймні з однією дитиною. Очікується, що частка біженців працездатного віку буде вищою, якщо війна буде більш тривалою та суворішою, а деякі чоловіки працездатного віку, зрештою, переїдуть, щоб приєднатися до своїх сімей за кордоном, а пізніше переїдуть до Єврозони. Таким чином, очікується позитивна кореляцію між часткою біженців працездатного віку та тривалістю та жорстокістю війни.

Незважаючи на швидкі політичні дії, вжиті європейською владою, бар'єри на ринку праці та інші труднощі залишаються серйозними перешкодами для біженців, ускладнюючи їх інтеграцію на ринках приймаючих країн, особливо в короткостроковій перспективі. Для біженців процес доступу до ринку праці приймаючої країни,як правило, тривалий. Біженцям може знадобитися надання притулку (і, в деяких випадках, дозвіл на роботу), набуття мовних навичок і визнання їхньої професійної кваліфікації. Щоб пом'якшити перешкоди на шляху інтеграції українських біженців, ЄС погодився надати тимчасовий захист людям, які тікають від війни в Україні, надаючи їм негайну допомогу та право доступу до ринку праці. До початку травня до Польщі в'їхало понад 3,5 млн українських біженців, понад 400 тис. зареєструвалися в Німеччині, 200 тис. - у Чехії та 100 тис. - в Італії. Проте невідповідність навичок, недостатнє знання іноземної мови, відсутність закладів догляду за дітьми та проблеми з визнанням кваліфікації можуть становити перешкоди для інтеграції біженців. Наприклад, німецькі дані про великий приплив біженців, який спостерігався між 2014 і 2016 рр., показують дуже поступову інтеграцію на ринок праці. Лише 17% біженців працездатного віку були зайнятими після двох років перебування в країні та менше 50% - через п'ять років. Ці показники зайнятості були значно нижчими для жінок, що до певної міри зумовлено культурними бар'єрами.

Проте очікується, що поєднання географічної та культурної близькості України до Західної Європи та засобів тимчасового захисту, який ЄС надав українським громадянам, допоможе зменшити серйозність інституційної невідповідності та невідповідності кваліфікації, збільшуючи участь українських біженців у робочій силі Європейських країн в короткостроковій перспективі.

Таким чином, враховуючи досвід інтеграції попередніх хвиль біженців та адаптуючи їх до поточної ситуації, передбачається середньостроковий рівень зайнятості робочої сили від 25 до 55% для біженців працездатного віку. Нижня межа цього діапазону (25%) базується на рівні інтеграції попередніх біженців після двох років перебування у приймаючій країні з коригуванням у бік підвищення, щоб відобразити культурну близькість України та вплив швидких політичних дій ЄС. Верхня межа діапазону (55%) відображає останні оцінки рівня участі жінок працездатного віку, які мігрували до Єврозони з-за меж ЄС-27.

Загалом очікується, що приплив українських біженців призведе до поступового збільшення робочої сили Єв- розони на 0,2-0,8% у середньостроковій перспективі. Це відповідає збільшенню чисельності робочої сили в Єврозоні на 0,3-1,3 млн в результаті війни в Україні.

Збільшення пропозиції робочої сили внаслідок притоку українських біженців може трохи послабити напруженість, яка спостерігається на ринку праці Єврозони. Якщо українські біженці зможуть знайти роботу без тривалого процесу інтеграції, вони могли б допомогти ринку відреагу- вати на нинішній високий попит на робочу силу та вирішити проблему дефіциту кваліфікації. Однак високий рівень невизначеності навколо майбутнього перебігу війни ускладнює точну оцінку та кількісну оцінку кінцевого впливу, а також важливі наслідки припливу українських біженців для фінансових ресурсів, житла та надання державних послуг у країнах Єврозони. У табл. 1 наведено дані щодо чисельності населення України, яке мігрувало внаслідок війни, до інших країн.

Таблиця 1. Чисельність населення України, яке мігрувало внаслідок війни

Таблиця 2. Демографічна структура біженців війни, які зареєструвалися для отримання номера PESEL у Польщі