Аналіз детермінант експортно-імпортної діяльності України в умовах глобалізаційних процесів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз детермінант експортно-імпортної діяльності України в умовах глобалізаційних процесів

Юліан Надвірнянський

аспірант, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ, Україна

Анотація

міжнародні зовнішньоекономічні взаємовідносини економічний україна євросоюз

У статті розглянуто міжнародну співпрацю України з ЄС. Акцентовано увагу на необхідності активування діяльності України з ЄС. Розглядаються й аналізуються методичні підходи у співпраці України з Європейськими державами. Відображено роль України в діяльності Європейського Союзу на основі планування, організації, мотивування, контролю та регулювання. Проведено аналіз чинників, що впливають на низьку ефективність України у діяльності Європейського Союзу.

Досліджено основні види оцінки торговельних відносин залежно від мети та методів їх проведення. Наголошується на доцільності аналізу торгівлі як плану майбутніх відносин в експортно-імпортних операціях. З'ясовано, що основою будь-якої діяльності є фінансові потоки, фінансові ризики, прибутки та структурні складові, обсяг необхідних коштів і резервів у торговельних відносинах.

В основі системи торгово-економічних відносин виокремлено науково- обґрунтовані принципи, що чітко визначають характер та зміст цих відносин, створюючи умови для ефективної роботи і зменшуючи можливість впливу негативних факторів, а саме: принцип єдності; принцип повноти; принцип точності; принцип участі, координації та відповідальності.

Визначено переваги і недоліки торгово-економічних відносин між Україною і ЄС. Конкретизовано етапи та сучасні методи проведення торговельних операцій. Звернута увага на взаємовідносини України і ЄС щодо проведення торгівлі. Пріоритетними напрямками збільшення товарообігу України з Європейським Союзом є розширення доступу українських товарів на європейські ринки; проникнення та зміцнення позицій місцевих виробників на зовнішніх ринках товарів і послуг; посилення конкурентоспроможності шляхом підвищення якості української продукції; підтримка національних виробників шляхом вдосконалення міжнародної правової системи для захисту їхніх інтересів; усунення існуючих торгових бар'єрів і поглиблення промислової кооперації.

Ключові слова: Європейський Союз, міжнародна торгівля, експортно- імпортні операції, міжнародне співробітництво, динаміка, принципи.

Abstract

Yulian Nadvirnianskyi

ANALYSIS OF THE DETERMINANTS OF THE EXPORT AND IMPORT ACTIVITIES OF UKRAINE IN THE CONDITIONS OF GLOBALIZATION PROCESSES

The article examines Ukraine's international cooperation with the EU. Attention was focused on the need to activate Ukraine's activities with the EU. Methodological approaches in Ukraine's cooperation with European states are considered and analyzed. The role of Ukraine in the activities of the European Union based on planning, organization, motivation, control and regulation is reflected. An analysis of the factors affecting the low efficiency of Ukraine in the activities of the European Union was carried out.

The main types of assessment of trade relations are studied depending on the purpose and methods of their implementation. Emphasis is placed on the expediency of trade analysis as a plan for future relations in export-import operations. It was found that the basis of any activity is financial flows, financial risks, profits and structural components, the amount of necessary funds and reserves in trade relations.

In the basis of the system of trade and economic relations, scientifically based principles have been identified that clearly define the nature and content of these relations, creating conditions for effective work and reducing the possibility of the influence of negative factors, namely: the principle of unity; principle of completeness; principle of accuracy; the principle of participation, coordination and responsibility.

The advantages and disadvantages of trade and economic relations between Ukraine and the EU are determined. The stages and modern methods of trade operations are specified. Attention is drawn to the relationship between Ukraine and the EU regarding trade. The priority directions for increasing Ukraine's trade with the European Union are expanding the access of Ukrainian goods to European markets; penetration and strengthening of the positions of local producers in foreign markets of goods and services; strengthening competitiveness by improving the quality of Ukrainian products; supporting national producers by improving the international legal system to protect their interests; elimination of existing trade barriers and deepening of industrial cooperation.

Keywords: European Union, international trade, export-import operations, international cooperation, dynamics, principles.

Постановка проблеми

Зовнішня торгівля є однією з найдавніших форм економічного співробітництва між країнами і означає товарний потік (експорт, імпорт), пов'язаний з перетином кордонів. Обмін товарами відбувається на міжнародному ринку, що забезпечує контакт між покупцями (імпортерами) і продавцями (експортерами) і впливає на формування світових цін.

У сучасному світі немає жодної країни, яка б не брала участь у міжнародному поділі праці, а отже, не проводила б обмін валют. Саме зовнішня торгівля відкриває економіку зовнішньому світу, інтернаціоналізує її, перетворює на суб'єкт міжнародної торгівлі товарами.

Розуміючи відкриту економіку таким чином, ми можемо визначити її як економіку, економічно пов'язану із зовнішнім світом, з якої потоки вітчизняних товарів і послуг течуть на зовнішні ринки, а іноземні товари та послуги надходять до неї як еквіваленти. Інші потоки валюти та грошових ресурсів підтримують міжнародний обмін товарами, в них беруть участь банки.

Закрита економіка є протилежністю відкритої економіки та передбачає ізоляцію національної економіки від зовнішнього середовища, відрізаність від зовнішньої торгівлі, зосередження на власних силах і ресурсах, а також обмін товарами та послугами лише в межах державних кордонів. Така економіка в сучасних умовах є теоретичною фікцією. Проте має важливе значення не для дослідницьких цілей, оскільки порівняння відкритої економіки із закритою дозволяє вказати на переваги участі країни в міжнародному економічному співро бітництві.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких досить ґрунтовно досліджено тему експортно-імпортної діяльності України в умовах глобалізації дає можливість виділити таких науковців, як О. Д. Трифонова [4], О.І. Коблянська, А. Дунська, М.В. Іващенко, Ю.Є. Осацька, Л.Г. Саркісян [5], Ю.А. Іщук, О.І. Павлов.

Мета статті на даному етапі наукової роботи - пізнання та розуміння торгово-економічної сутності у міжнародних зовнішньо-економічних взаємовідносинах. Суть цієї визначальної мети розкривається через виділення специфіки торгово-економічної діяльності між Україною і ЄС.

Виклад основного матеріалу

Співпраця України з державами-членами ЄС сприяє зміцненню їх зовнішньоекономічних зв'язків та збільшенню обсягів торгівлі, інвестицій, що має значний вплив на розвиток української економіки.

Європейський Союз є найбільшим торговим партнером України. За даними Національної служби статистики України, у 2021 році експорт українських товарів і послуг до ЄС сягнув 26,8 млрд дол. США. Обсяг імпорту з 27 країн Євросоюзу в Україну становить 28,9 млрд дол. США [1].

Абсолютні показники товарообігу з Європейським Союзом зростають з 2015 року. Винятком став лише кризовий для світу 2020 рік. Незважаючи на це, за останні шість років експорт зріс більш ніж удвічі, імпорт - на 88%.

Поглиблена і всеохоплююча зона вільної торгівлі (ПВЗВТ) позитивно вплинула на динаміку двосторонньої торгівлі товарами з ЄС та сприяла відновленню нормальної торгівлі в Україні після кризи 2014-2015 років. З початком ПВЗВТ обсяг торгівлі товарами з ЄС почав відновлюватися, і в 2021 році обсяг торгівлі товарами з ЄС досяг рекордних значень за весь час співпраці - 55,7 млрд дол. США. Він на 32,2% перевищив докризовий рівень 2013 року.

Дефіцит торгівлі з ЄС також зменшився порівняно з докризовим періодом. Дефіцит торгівлі товарами з ЄС становив у середньому 3,3 млрд дол. США протягом 2016-2019 років. Для порівняння, у 2013 році він становив 9,7 млрд дол. США. Це скорочення відбулося, насамперед, за рахунок розширення обсягів експорту товарів з України до країн ЄС. У 2021 році дефіцит торгівлі товарами з ЄС скоротився ще більше - до 2,2 млрд дол. США [1] (рис. 1, примітка: складено автором за даними Національної служби статистики України).

млрд дол. США

У 2020 році обсяг торгівлі товарами між ЄС та Україною скоротився через спад економіки та падіння попиту в умовах світової пандемії. Експорт товарів України до ЄС впав на 10,9%, а імпорт товарів з ЄС в Україну скоротився на 4,9%. З іншого боку, у 2021 році через різке зростання попиту та цін на світових ринках відновилося зростання торгівлі товарами з ЄС як за експортними операціями, так і за імпортом. У 2021 році експорт товарів до ЄС зріс на 49,4% порівняно з попереднім роком і досяг 26,8 млрд дол. США, імпорт товарів з ЄС зріс на 25,2% і досяг 28,9 млрд дол. США.

Порівняно з 2013 роком експорт товарів до ЄС у 2021 році перевищив докризовий рівень на 65,3% (+10,6 млрд дол. США), тоді як відповідне зростання імпорту товарів з ЄС було значно меншим - на 11,7 % (+3 млрд дол. США).

У період дії угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС темпи зростання експорту товарів з України до ЄС були вищими за темпи зростання експорту до решти країн світу. Експорт товарів до решти країн світу за підсумками 2021 року перевищив докризовий рівень на 21,1%, а до Європейського Союзу - на 65,3%. Навпаки, порівняно з ЄС імпорт товарів з решти країн світу характеризувався швидким зростанням. За підсумками 2021 року імпорт товарів з решти країн світу перевищив докризовий рівень на 40,9%, а в Європейському Союзі - на 11,7% [1] (табл. 1, примітка: складено автором за даними Національної служби статистики України).

Внаслідок взаємної лібералізації доступу до ринків в рамках ПВЗВТ та переорієнтації української торгівлі частка ЄС в експорті та імпорті українських товарів значно зросла.

Частка ЄС у загальному експорті товарів України становила 29,9% у 2013-2015 роках і 38,7% - у 2019-2021 роках. Частка ЄС у загальному товарному імпорті становила в середньому 37% у 2013-2015 рр. та 40,7% - у 2019-2021 рр. [1] (рис. 2, примітка: побудовано автором за даними Державної служби статистики України).

Таблиця 1Динаміка торгівлі товарами з ЄС та рештою країнами світу в період 2013-2021

У рамках ПВЗВТ український експорт до ЄС диверсифікувався, а концентрація експорту до ЄС зменшилася. Експорт України до ЄС за всіма основними товарними групами зріс в 2021 році порівняно з докризовим періодом 2013 року. Водночас темпи зростання різних секторів суттєво відрізнялися (рис. 3).

1) товари металопромисловості (+1,95 млрд дол. США, +44% з 2013 до 2021 р.);

2) жири та олії тваринного або рослинного походження (особливо соняшникова олія) (+1,92 млрд дол. США, +434%);

3) машини, механізми, електротехнічне та оптичне обладнання (найбільше зростання, електрокабельна продукція, побутова техніка та ін.) (+1,31 млрд дол. США, +68%);

4) рослинні та тваринні продукти (включаючи злаки, мед, птицю, яйця, молочні продукти, фрукти та горіхи) (+1,11 млрд дол. США, +36%);

5) мінерали (особливо залізо) (+1,03 млрд дол. США, +36%);

6) товари деревообробної та паперової промисловості (+0,95 млрд дол. США, +141%);

7) різноманітні промислові вироби та твори мистецтва (особливо меблі, іграшки) (+0,84 млрд дол. США, +428%);

8) готові харчові продукти (особливо готові до вживання злаки, цукор і кондитерські вироби, какао-продукти) (+0,34 млрд дол. США, +47%);

9) пластмаса, гума та вироби з них (+0,33 млрд дол. США, +356%);

10) камінь, кераміка, скляні вироби (особливо скляна тара, керамічні вироби) (+0,27 млрд дол. США, +436%);

11) хімічна та суміжні галузі (біологічні хімічні сполуки, добрива

(+0,26 млрд дол. США, +38%);

12) товари легкої промисловості (найбільше зростання бавовни, інших готових текстильних виробів) (+0,17 млрд дол. США, +22%);

13) засоби наземного транспорту, літаки, плавучі засоби (найбільший приріст у кораблях) (+0,07 млрд дол. США, +37%).

Наразі основними товарами українського експорту до Європейського Союзу є чорні метали, залізна руда, зерно та нафта, на які припадає близько половини продажів у цьому напрямку [1] (рис. 3, примітка: побудовано автором за даними Державної служби статистики України).

У 2021 році експорт української агропродовольчої продукції до країн ЄС зріс на 33% порівняно з минулим роком і склав 8,3 млрд дол. США [2]. Таке зростання частково пояснюється підвищенням цін на низку товарів на світовому ринку, частково - збільшенням поставок.

Водночас за підсумками 2021 року Україна закрила 9 безмитних квот на експорт до ЄС, а саме меду, круп та борошна, крохмалю, обробленого крохмалю, оброблених томатів, виноградного та яблучного соку, яєць, м'яса птиці.

Рис. 3. Структура експорту з України до ЄС, 2021 р., млрд дол. США та питома вага (%)

Деякі квоти підлягають спеціальному запиту. Особливо це актуально для меду, річна квота на який вже закрита на початку січня 2022 року, як і 2021 року. Крім меду, з 18 січня 2022 року повністю використано квартальну квоту на курятину та курячі яйця.

Більшу частину українського експорту до ЄС становить сировина. Натомість Україна імпортує звідти обладнання, машини та інші товари з високим ступенем обробки.

Групи товарів зі збільшенням імпорту з ЄС у 2021 році порівняно з 2013 роком до кризи включають (рис. 4):

1) наземний транспорт, літаки, плавучі засоби (+0,94 млрд дол. США, +36%);

2) готові харчові продукти (+0,92 млрд дол. США, +68%);

3) машини, механізми, електротехнічне та оптичне обладнання (+0,88 млрд дол. США, +16%);

4) продукція хімічної та суміжної промисловості (+0,65 млрд дол. США, +14%);

5) різноманітні промислові товари та твори мистецтва (+0,16 млрд дол. США, +53%);

6) мінерали (+0,15 млрд дол. США, +5%);

7) полімерні матеріали, пластмаси та похідні продукти (+0,14 млрд дол. США ,+7%);

8) товари легкої промисловості (+0,14 млрд дол. США, +18%).

Серед країн ЄС основні напрямки експорту українських товарів (2021):

Польща (19,5%), Італія (12,9%), Німеччина (10,7%), Нідерланди (8,4%), Іспанія (6,3%), Угорщина (6,1%), Румунія (5,8%) і Чехія (5,3%). Разом на ці 8 країн припадає 75% обсягу товарного експорту України на європейський ринок [3].

Основними напрямками імпорту товарів в Україну з країн ЄС є (у 2021 році): Німеччина (21,7%), Польща (17,1%), Італія (9,2%), Франція (6,1%), Угорщина (5,4%), Чехія (5,1%), Литва (4,5%), Нідерланди (3,5%). Товари з цих країн також забезпечують 73% імпорту з країн ЄС (рис. 4, примітка: побудовано автором за даними Державної служби статистики України).

Рис. 4. Динаміка імпорту товарів з ЄС в Україну в 2013 та 2021 роках,

млрд дол. США

При цьому з 2021 року порівняно з 2013 роком зменшився імпорт з ЄС: товарів деревообробної та паперової промисловості, товарів металургії рослинного та тваринного походження, виробів з каменю, кераміки та скла.

У діаграмі (рис. 5, примітка: побудовано автором за даними Державної служби статистики України) представлено динаміку експорту та імпорту послуг України з країнами ЄС у період 2012-2021 рр. [1].

Рис. 5. Динаміка експорту та імпорту послуг України в період 2012-2021 рр., млн дол. США

Спостерігаємо збільшення обсягів експорту послуг з України до країн ЄС на 744,0 млн дол. США, або 19,84%. Натомість за 2012-2021 рр. обсяг імпорту послуг з країн ЄС в Україну скоротився на 408,4 млн дол. США, або 11,22% у 2021 році.

У 2021 році Україна обслуговувала країни ЄС: Австрію, Бельгію, Болгарію, Грецію, Данію, Естонію, Ірландію, Іспанію, Італію, Кіпр, Латвію, Литву, Люксембург, Мальту, Нідерланди, Німеччину, Польщу, Португалію, Словаччину, Словенію, Угорщину, Фінляндію, Францію, Хорватію, Чехію та Швецію.

Розширення доступу до зовнішніх ринків ЄС пом'якшує негативні наслідки різкого зниження купівельної спроможності в країні для товаровиробників і може стати ключовим фактором прискорення розширення експорту української продукції на ринки Західної Європи в майбутньому, зростання валового внутрішнього продукту нашої країни.

Таким чином, українські товари мають переваги у доступі на ринок ЄС порівняно з іншими країнами світу, де немає угод про преференційну торгівлю з ЄС і де діють тарифи режиму найбільшого сприяння (MFN) [2] (рис. 6, примітка: побудовано автором за даними Державної митної служби України).

Рис. 6. Митні тарифи ЄС для товарів з України: поточні преференційні ставки AHS* та ставки MFN* на 2020 рік * Поточні ставки ввізного мита:

AHS (Effectively applied tariffs) визначаються як найнижчі доступні ставки і враховують преференційні мита.

MFN (Most-favoured nation tariffs) - митні ставки в режимі найбільшого сприяння

Водночас на кінець 2021 року низка чутливих товарів залишається з захищеними тарифними ставками та тарифними квотами ЄС, наприклад, певна сільськогосподарська продукція, продукти харчування, транспортні засоби, добрива, електрообладнання тощо.

Нетарифні заходи (НТЗ) є основною перешкодою для українських компаній на шляху до ринку ЄС. Хоча вони відіграють важливу роль у забезпеченні здоров'я та безпеки товарів і в принципі покращують добробут споживачів, вони також створюють значні перешкоди та можуть бути дискримінаційними та несправедливими. Тому нетарифні заходи можуть призвести до втрати добробуту виробників і споживачів в ЄС і Україні.

Загалом, експорт українських товарів до ЄС більше піддається впливу ТБТ (технічних бар'єрів у торгівлі) та СФЗ (санітарних та фітосанітарних заходів), а також заходів неавтоматичного ліцензування, квот та кількісних заходів. Угода про асоціацію передбачає масштабне наближення національного законодавства та стандартів України до стандартів та законодавства ЄС у різних сферах, пов'язаних з торгівлею з ЄС. Така співпраця означає, що виробництво українських товарів для внутрішнього ринку відбуватиметься за європейськими практиками та стандартами. У результаті гармонізації регуляторних стандартів, вимог і практик між Україною та ЄС створюються регуляторні зміни та нетарифні бар'єри в торгівлі, а також витрати українських експортерів при постачанні до ЄС. Крім того, завдяки гармонізації нетарифних заходів (вимог до товарів, вимог до стандартів) українські експортери можуть підвищити конкурентоспроможність на ринку ЄС, внутрішньому ринку та ринках третіх країн, а отже, збільшити експорт на ці ринки.

Висновки

Отже, ЄС є основним торговим та інвестиційним партнером України, і тому важливо сприяти розвитку співпраці з ним. Пріоритетними напрямками збільшення товарообігу України з Європейським Союзом є розширення доступу українських товарів на європейські ринки; проникнення та зміцнення позицій місцевих виробників на зовнішніх ринках товарів і послуг; посилення конкурентоспроможності шляхом підвищення якості української продукції; підтримка національних виробників шляхом вдосконалення міжнародної правової системи для захисту їхніх інтересів; усунення існуючих торгових бар'єрів і поглиблення промислової кооперації.

Також, на даний час, не дивлячись на різні підходи в дослідженні міжнародної торгівлі, вона як обмін товарами та послугами між виробниками та споживачами різних країн об'єктивно не підлягає будь-яким обмеженням, але реальні обсяги, структура, регіональна спрямованість та динаміка експорту та імпорту залежать від політичної орієнтації країни: членство її у військових та інтеграційних угрупованнях, зовнішньоторговельна політика країни, відносини з міжнародними організаціями тощо.

Література

1. Офіційний сайт Державної служби статистики України. URL: https://ukrstat.gov.ua/

2. Офіційний сайт Державної митної служби України. URL: https://customs.gov.ua/ З.Офіційний сайт Офісу з розвитку підприємництва та експорту України. URL: https://business.diia.gov.ua/eepo

4. Трифонова О.Д., Дорошкевич Є.С. Аналіз впливу зовнішніх і внутрішніх факторів на зовнішньоекономічну діяльність України, шляхом дослідження експортно-імпортних операцій. Ефективна економіка. 2017. № 6. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=5647

5. Саркісян Л.Г., Іщук Ю.А. Особливості розширення зовнішньоекономічних зв'язків України в контексті глобалізації. Економіка і організація управління. 2016. № 4 (24). С. 245-253. URL: http://www.jeou.- donnu.edu.ua/article/download/2945/2984

References

1.Official website of the State Statistics Service of Ukraine. Retrieved from: https://ukrstat.gov.ua/

2.Official website of the State Customs Service of Ukraine. Retrieved from:https://customs.gov.ua/

3.Official website of the Office for Entrepreneurship Development and Export of Ukraine. Retrieved from: https://business.diia.gov.ua/eepo

4.Trifonova O.D., Doroshkevych E.S. Analysis of influence of external and internal factors of foreign economic activity of Ukraine, through the research of export-import operations. Efektyvna ekonomika. 2017. No. 6. Retrieved from: http://www.economy.nayka.com.ua/?n=6&y=2017

5.Sarkisyan, L. H. and Ishchuk, Yu. A. (2014). Features of Ukraine foreign economic relations in the globalization context. Ekonomika i orhanizatsiia upravlinnia, no. 4 (24), pp. 245-253. Retrieved from: https://jeou.donnu.edu.ua/article/view/2945.

Размещено на Allbest.ru