Сучасні українсько-румунські відносини у медійному дискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасні українсько-румунські відносини у медіиному дискурсі

Віра Церковна, кандидат історичних наук, доцент Ізмаїльський державний гуманітарний університет

Abstract

Current ukrainian-romanian relations in the media discourse

Vira Tserkovna, PhD of Historical Science, Associate Professor Izmail State University of Humanities

However, the content of the posts demonstrates that Ukrainian-Romanian relations during Russo-Ukrainian war have undergone changes compared to previous periods, evolved from mutual accusations and claims to great support and cooperation, gaining new content and tendency to intensify bilateral cooperation. Romania remains a reliable partner andfriend of Ukraine, supports its European integration aspirations, its desire to join NA TO, and provides significant multifaceted assistance in the fight against the Russian aggressor.

Key words: Ukraine, Romania, Ukrainian-Romanian relations, cooperation, Ukrainian mass media, Romanian mass media.

україна румунія інформація партнерство

Анотація

Українсько-румунські відносини завжди викликали загальний інтерес громадськості, саме тому моніторинг публікацій про різні аспекти цих стосунків на сторінках сучасних періодичних видань, основу яких становить подієво-фактичний матеріал, дозволяє повніше розкрити відносини двох сусідніх держав, фіксувати історичні події з усіма найхарактернішими ознаками. Метою статті є розгляд українсько-румунських відносин на сучасному етапі та їх висвітлення у 2022 р. на сторінках українських і румунських ЗМІ. Варто зауважити, що це дослідження не претендує на всеохоплюючий характер, оскільки для аналізу було обрано декілька українських і румунських видань.

Проте зміст дописів демонструє, що українсько-румунські відносини в умовах військової агресії РФ зазнали змін, порівняно з попередніми періодами, еволюціонували від взаємних звинувачень і претензій до широкої підтримки та взаємодії, наповнюються новим змістом і посиленням тенденції до активізації двосторонньої співпраці. Румунія залишається надійним партнером і другом України, підтримує її євроінтеграційні прагнення, бажання вступити до НАТО, надає значну різносторонню допомогу у боротьбі проти російського агресора.

україна румунія інформація партнерство

Постановка проблеми

Україна, яка географічно й політично належить до Центральної Європи, в розвитку сучасних двосторонніх відносин першочергового значення надає розширенню й поглибленню стосунків із сусідніми європейськими державами, зокрема з Румунією. Важливість українсько-румунського співробітництва визначається низкою чинників. Україна і Румунія близькі за геополітичним положенням: вихід до Чорного моря і гирла Дунаю, наявність пан'європейських транспортних шляхів, подібні стратегічні завдання. Вони мають спільний кордон (613,8 км): Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька та Одеська області України межують з повітами Сату-Маре, Марамуреш, Сучава, Ботошань, Галац і Тулча в Румунії, пов'язані спільною історичною долею.

В Румунії, за офіційними даними, проживає понад 51 тис. українців, а в Україні - майже 151 тис. румунів та понад 258 тис. молдован, які компактно мешкають переважно в Закарпатській, Чернівецькій та Одеській областях. Обидві сусідні країни активно співпрацюють у регіональних і міжнародних організаціях, Румунія є членом ЄС та НАТО. Значні резерви й нереалізовані потенційні можливості відкривають широкі перспективи українсько-румунського співробітництва в контексті процесів євроатлантичної інтеграції. На сучасному етапі, в умовах війни, яку Росія розв'язала проти нашої держави, надзвичайно важливою для України є підтримка світового співтовариства, передусім, сусідніх країн, які мають з нею спільний кордон, зокрема, Румунії.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

В українській історіографії питання українсько-румунських відносин завжди були і продовжують залишатися актуальними. Різним аспектам українсько-румунських стосунків присвячені роботи В. Андрейка, І. Артьомова, Т. Безеги, С. Віднянського, С. Гакмана, М. Дністрянського, А. Круглашова, П. Макаренка, І. Максименко, Ю. Мателешка, Н. Нечаєвої-Юрійчук, Т. Рендюк, Л. Чекаленко, М.Шевченка та інших. У той же час розгляд публікацій із проблематики українсько-румунських стосунків засвідчує недостатність використання такого найпоширенішого й найпопулярнішого, інформаційно насиченого історичного джерела з історії, як преса. Українсько-румунські відносини завжди викликали загальний інтерес громадськості, саме тому моніторинг публікацій про різні аспекти цих стосунків на сторінках сучасних періодичних видань, основу яких становить подієво-фактичний матеріал, дозволяє повніше розкрити відносини двох сусідніх держав, фіксувати історичні події з усіма найхарактернішими ознаками.

Метою статті є розгляд українсько-румунських відносин на сучасному етапі та їх висвітлення у 2022 р. на сторінках українських і румунських ЗМІ. Варто зауважити, що це дослідження не претендує на всеохоплюючий характер, оскільки для аналізу було обрано декілька українських видань: «Канал 24», «Кореспондент», «LB.ua», «Радіо Свобода», Rail.insider, «Суспільне», «Українська правда», «Європейська правда», «УНІАН», «Укрінформ», «Урядовий кур'єр», «Цензор», «Rail.insider». Серед румунських ЗМІ було проаналізовано часописи: «Adeverul», «Evenimentul zilei», «Cronica Romania», «Curierul national», «Romania libera», «ECONOMICA.net» та «Radio Romania International». При використанні преси слід пам'ятати, що вона не є абсолютно об'єктивним історичним джерелом, подекуди повідомлення можуть бути суб'єктивними, недостовірними та потребують зіставлення з джерелами іншого характеру. Тож, для більш повного висвітлення українсько-румунських відносин на сучасному етапі застосовувалися публікації на єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал», офіційному сайті Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД) та Посольства України в Румунії.

Виклад основного матеріалу

Проголошення незалежності України й всеукраїнський референдум 1991 р. створили правове й політичне підґрунтя для становлення Української держави як повноправного суб'єкта міжнародних відносин. У розвитку двосторонніх стосунків Україна першочергового значення надавала встановленню офіційних відносин саме із сусідніми європейськими державами. Румунія визнала незалежність України в числі останніх сусідніх країн - 8 січня 1992 р., а дипломатичні відносини між Україною та Румунією були встановленні 1 лютого 1992 р. З кінця XX ст. й до сьогодні українсько-румунські стосунки пройшли складний шлях, спостерігалися періоди налагодження відносин, активної співпраці та загострень і взаємних претензій.

Проте мирна плідна співпраця України з Румунією була перервана агресивним повномасштабним вторгненням армії країни-агресорки в Україну. Моніторинг періодичних видань свідчить, що події російсько-української війни від самого початку і до сьогоднішнього дня продовжують залишатися в центрі уваги.

За січень-листопад 2022 р. на шпальтах українських видань «Канал 24», «Кореспондент», «LB.ua», «Радіо Свобода», Rail.insider, «Суспільне», «Українська правда», «Європейська правда», «УНІАН», «Укрінформ», «Урядовий кур'єр», «Цензор», «Rail.insider» було опубліковано 244 дописи: з питань загального характеру, офіційних повідомлень, пов'язаних з оцінкою відносин - 61 статтю; з питань економічного співробітництва - 57 дописів; з питань співпраці у галузі транспорту - 31 повідомлення; з питань гуманітарної співпраці і допомоги - 42 повідомлення; з питань безпеки і військової співпраці - 28 повідомлень; з питань культурного партнерства - 14 дописів; статей на історичні теми - 4; дописів щодо спірних позицій - 7.

На сторінках румунських видань «Adeverul», «Evenimentul zilei», «Cronica Romania», «Curierul national», «Romania libera», «ECONOMICA.net» та «Radio Romania International» загалом статей про події в Україні різного характеру розміщено багато - понад 500. Це повідомлення про всі заяви президента В. Зеленського і вищого керівництва держави, про оцінку заяв і позиції Росії, президентів, прем'єр-міністрів і вищих посадових осіб країн Європи і світу, різних міжнародних організацій, реакцію і оцінку російсько-української війни населенням у різних країнах, про обстановку на фронтах, окупованих територіях та в мирних містах і селах України, про зернову й енергетичну кризу тощо. Зважаючи на те, що військові дії відбуваються в сусідній країні зі спільним кордоном понад 613 км, який також є зовнішнім кордоном з ЄС, цілком логічною і зрозумілою, на наш погляд, є підвищена увага румунських ЗМІ до подій в Україні. Найбільша кількість статей розміщена на сторінках видання «Romania libera» у рубриках «Новини дня» та «Криза в Україні». Повідомлень щодо співпраці Румунії з Україною набагато менше - 162 і присвячені вони наступним питанням: офіційним позиціям обох країн - 59 статей; з питань економічного співробітництва - 21 допис; з питань гуманітарної співпраці й допомоги - 32 повідомлення; з питань безпеки і військової співпраці - 12 повідомлень; з питань культурного партнерства - 33 дописи; повідомлень щодо спірних позицій - 5.

Аналіз цих публікацій дозволяє стверджувати, що українсько-румунські відносини у 2022 р. продовжують залишатися пріоритетними для зовнішньої політики обох держав. Публікації в ЗМІ присвячені політичним, економічним, військовим і гуманітарним аспектам, які в умовах військової агресії проти України набули надзвичайно важливого значення для обох сусідніх держав. Варто відзначити, що серед публікацій і в українських, і в румунських виданнях відсутні статті, пов'язані з територіальними й історичними питаннями, негативною оцінкою відносин між двома державами, критикою становища діаспор в обох країнах, що мало місце, наприклад, у першому десятилітті XXI ст. (Артьомов, 2007: 255).

1 лютого 2022 р. виповнилося 30 років з дня встановлення дипломатичних відносин між Україною та Румунією. З нагоди 30 -ї річниці глави зовнішньополітичних відомств двох країн обмінялися вітальними листами. Міністр Б. Ауреску підтвердив підтримку Румунією суверенітету та територіальної цілісності України, а також її право вільно обирати курс своєї зовнішньої політики та політики безпеки. Цього ж дня відбулася телефонна розмова Президента України В. Зеленського з Президентом Румунії К. Йоганнісом. Глави держав обмінялися привітаннями з нагоди 30-ї річниці встановлення дипломатичних відносин між Україною і Румунією та підтвердили взаємну налаштованість на подальший всебічний розвиток двосторонньої співпраці (Radio Romania International, 2022, 8 лютого).

Найбільша кількість повідомлень в українських виданнях присвячена офіційним заявам України і Румунії, висвітленню зустрічей керівників вищого рівня обох держав. Серед цих дописів повідомлення про робочий візит до Румунії 22 квітня 2022 р. Міністра закордонних справ України Д. Кулеби, робочий візит до України 26 квітня 2022 р. прем'єр-міністра Румунії Н. Чуке, робочий візит до Румунії 14 червня 2022 р. Першого заступника Голови Верховної Ради України О. Корнієнка, візит до Києва 16 червня 2022 р. президента Румунії К. Йоганніса разом з європейськими колегами.

З першого дня війни Румунія відкрито засудила агресію Росії. Президент Румунії К. Йоганніс на спеціальному засіданні Ради Безпеки ООН заявив, що Росія обрала абсолютно незаконний шлях масового військового насильства проти незалежної і суверенної країни і Румунія готова відкрити свої кордони для біженців. У кінці лютого 2022 р. уряд Румунії ухвалив рішення відправити в Україну боєприпаси та військове обмундирування, а також висловив готовність прийняти поранених із сусідньої країни (Укрінформ, 2022, 27 лютого).

Президент Румунії К. Йоганніс, Міністр закордонних справ Румунії Б. Ауреску та інші румунські високопосадовці неодноразово заявляли, що війна, розв'язана Росією проти України, спричиняє неприпустимі порушення норм та принципів міжнародного права, зокрема основних прав людини, засуджували чергові російські атаки на Україну.

Підтримали Україну в цій війні, як свідчать публікації, не лише офіційна влада Румунії, але й пересічні громадяни. Згідно з опитуванням INSCOP, понад 70% румун вважають Росію винною у розв'язанні війни, а 87% - що російські лідери мають бути засуджені за воєнні злочини, скоєні в Україні (Всесвітня служба радіо Румунія, 2022, 2 серпня). На сторінках часопису «Romania libera» були опубліковані результати соціологічного опитування, проведеного в Румунії з 4 по 13 березня 2022 р. компанію DataDiggers. Висновки аналітиків свідчать, що румуни розуміють, що Україна є жертвою, а РФ - агресор у цій війні, багато респондентів вважають, що спротив України - це боротьба за майбутнє Європи. Три чверті опитуваних впевнені, що військова допомога Україні є цілком виправданою, а половина - визнають, що санкції міжнародної спільноти щодо Росії м'які. Більшість мешканців підтримують швидку інтеграцію України до ЄС, а до НАТО - погляди розділилися 50/50. Більшість опитаних міських жителів готові допомагати українцям різним способом - грошовими пожертвами, продуктами харчування, одягом, роботою волонтерами, розміщенням їх у себе вдома. Опозиції румун щодо біженців з України практично немає (Romania libera, 2022,18 квітня).

В умовах війни надзвичайно важливою є взаємодія між Україною і Румунією у військовій і безпековій сферах. Як повідомляло видання «Romania libera», Румунія готова передати Україні зброю із резервів деяких установ системи національної оборони. Це стане можливим після внесення поправок до румунського законодавства. Міністерство національної оборони підготувало проєкт надзвичайної постанови, після схвалення якої Румунія зможе поставляти продукцію з військових резервів до союзних або партнерських держав, оскільки Україна є не країною-союзником, а країною-партнером НАТО (Romania libera, 2022, 19 квітня).

З метою обговорення питання подальшої військової допомоги, економічної безпеки та післявоєнної реконструкції Української держави Голова Верховної Ради України Р. Стефанчук 26 квітня 2022 р. зустрічався з делегацією Румунії на чолі з прем'єр-міністром Румунії Н. Чуке (Укрінформ, 2022, 26 квітня).

Актуальна безпекова ситуація в Україні в контексті відбиття збройної агресії Росії та питання допомоги, яку народ та уряд Румунії надають нашій державі, були предметом обговорення на зустрічі заступника Міністра оборони України О. Поліщука з Надзвичайним і Повноважним Послом Румунії в Україні К.-Л. Цуркану, що відбулася у травні 2022 р. з нагоди завершення його дипломатичної місії в Україні. О. Поліщук подякував румунському дипломату за особистий внесок у розвиток українсько- румунського оборонного співробітництва під час своєї каденції в Україні та побажав успіхів у подальшій професійній діяльності. У свою чергу, К.-Л. Цуркану наголосив, що Румунія залишатиметься надійним партнером і добрим другом України та продовжуватиме підтримувати український народ у боротьбі проти російського агресора (Урядовий портал, 2022, 17 травня).

Після завершення саміту НАТО, який проходив 29-30 червня 2022 р. в Мадриді (Іспанія), у місті Констанца (Румунія) відбувся круглий стіл «Чорноморський саміт з безпеки», організований комітетом Конгресу США з питань безпеки та співпраці в Європі й Гельсінкською комісією. Захід став першим багатостороннім майданчиком для діалогу у такому форматі між регіональними союзниками та партнерами на тему безпеки в Чорноморському регіоні. Важливим пунктом порядку денного дискусій було звернення України щодо експорту зерна й зусилля Румунії та інших держав Чорноморського регіону з метою збільшення пропускної спроможності перевезення вантажів з огляду на блокаду українських портів країною-агресоркою. Державна секретарка Міністерства національної оборони С. Кожокару наголосила, що Румунія вітає той факт, що острів Зміїний знову під контролем України. Звільнення острова Зміїного українськими військами привітав і заступник генерального секретаря НАТО, румун М. Джоане, який підтвердив підтримку України і заявив: «Їхня боротьба - це наша боротьба». Міністр закордонних справ Румунії Б. Ауреску вкотре підкреслив важливість Чорного моря для євроатлантичної безпеки і зазначив, що «Чорне море залишатиметься пріоритетом порядку денного НАТО, воно залишатиметься пріоритетом порядку денного Сполучених Штатів і Румунії» (Radio Romania International, 2022, 26 липня).

У серпні 2022 р. у Києві відбулася зустріч за участю зовнішньополітичних радників глав держав та урядів Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини, на якому президент України В. Зеленський оголосив про заснування нового дипломатично- безпекового формату «Київська ініціатива» і зазначив, що цей формат «дасть нам змогу посилити взаємодію в регіоні, спільний захист наших інтересів, передусім безпекових. Це дуже перспективна лінія нашої роботи на євроатлантичному напрямку». Головними темами дискусії під час цього заходу були: протидія російській загрозі, подальший санкційний тиск на Росію, євроатлантична інтеграція України як основа зростання для всього регіону (Radio Romania International, 2022, 22 серпня).

Важливим показником політичного партнерства України і Румунії стало започаткування у середині вересня 2022 р. в Одесі (Україна) нового тристороннього формату взаємодії на рівні міністрів закордонних справ. За підсумками зустрічі Міністри закордонних справ Румунії Б. Ауреску, України Д. Кулеба та Республіки Молдова Н. Попеску прийняли спільну заяву, в якій засудили агресію Росії проти України, її суверенітету та територіальної цілісності. Як повідомляла Всесвітня служба радіо Румунія, вони зобов'язалися «об'єднати дипломатичні зусилля для підтримки уряду України й українського народу в їх героїчній боротьбі за звільнення окупованих Росією українських територій та відновлення безпеки і стабільності в регіоні» (Radio Romania International, 2022, 15 вересня).

У вересні 2022 р. Посол України в Румунії І. Прокопчук зустрівся з т.в.о. Голови Сенату Парламенту Румунії А. Горгіу. Посол висловив вдячність румунській стороні за надану гуманітарну допомогу, прийом громадян України, які вимушено покинули свої домівки внаслідок повномасштабної війни Росії проти нашої держави. Обидві сторони висловили взаємну зацікавленість щодо подальшого розвитку міжпарламентських зв'язків між Україною та Румунією, зокрема у контексті реалізації євроінтеграційних прагнень України (Посольство України в Румунії, 2022, 26 вересня).

Першочергові потреби України та заявку України на членство в НАТО обговорили 3 листопада 2022 р. на зустрічі Віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції О. Стефанішиної з групою послів-постійних представників держав-членів при НАТО, які прибули з візитом в Україну. Окрему увагу учасники зустрічі приділили плануванню допомоги Україні, зокрема через Комплексний пакет допомоги Україні, а також його фінансуванню через Трастовий фонд НАТО. Вона також закцентувала увагу на продовженні військової допомоги. Україну відвідали представники десяти іноземних країн, серед яких був Глава Місії Румунії при НАТО С. Некулаєску (Урядовий портал, 2022, 4 листопада).

Активно розвивається на сучасному етапі й економічне співробітництво, хоча його рівень, на думку багатьох фахівців, ще не відповідає потенціалу обох країн. Зупинимося лише на деяких досягненнях, що були здійснені у цьому напрямі й знайшли відображення на сторінках преси.

Питання диверсифікації маршрутів українського експорту були предметом обговорення Міністра закордонних справ України Д. Кулеби із прем'єр-міністром Румунії Н. Чуке. Як повідомляла «Європейська правда», після зустрічі у Бухаресті Д. Кулеба зазначив: «Ми обговорили розвиток торгової, енергетичної та інфраструктурної співпраці, сконцентрувалися на шляхах диверсифікації маршрутів українського експорту. Вдячний Румунії за підтримку України та прийом українських біженців» (Європейська правда, 2022, 22 квітня).

У прес-релізі Бухарестської торгово-промислової палати зазначається, що Україна залишається «важливим торговельно-економічним партнером Румунії, з особливим потенціалом для економічного співробітництва та має у відносинах з Румунією давні традиції». Важливим показником ефективної економічної співпраці України і Румунії є зростання товарообігу. Загальний обсяг двосторонньої торгівлі станом на 31 липня 2022 р. досяг 1,5 млрд доларів, що на 30,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Згідно з цим документом, румунський експорт склав 600 млн доларів (+33,6%), а імпорт з України 900 млн доларів (+28,6%) (Radio Romania International, 2022, 2 листопада). Аналіз румунського видання «ECONOMICA.net» на основі даних Національного інституту статистики свідчить, що з лютого по липень 2022 р. Румунія імпортувала з України 151,8 тис. тонн насіння соняшника на суму понад 102 млн. євро, що у 911 раз більше, ніж у минулому році. Також у 2022 р. Україна експортувала в Румунію 15,5 тис. тонн олії на суму 26,6 млн. євро, що у 163 рази більше, ніж у минулому році. Імпорт української кукурудзи у цьому році зріс у 962 рази. Проте імпорт залізної руди скоротився на 49,8%, практично припинили імпортуватися сирі нафтові масла, прокат тощо (ECONOMICA.net, 2022, 23 жовтня).

Одним із надважливих напрямів економічного співробітництва України і Румунії є поглиблення співпраці щодо розвитку газової інфраструктури. У вересні 2022 р. заступник Міністра енергетики України М. Колісник провів двосторонню зустріч з державним секретарем Міністерства енергетики Румунії Д. Нікулеску, яка була присвячена розширенню діалогу між Україною та Румунією щодо регіонального співробітництва у сфері енергетики з метою підвищення стійкості енергетичних систем двох країн, а також зміцнення безпеки енергопостачання в регіоні. М. Колісник наголосив, що цього можливо досягти лише об'єднавши зусилля, зокрема, у диверсифікації маршрутів поставок природного газу.

Також у рамках 5-ї Румунської міжнародної газової конференції, що проходила 21-22 вересня 2022 р. у Бухаресті, М. Колісник зустрівся з генеральним директором румунського оператора газотранспортної системи Transgaz І. Стеріаном. Предметом обговорення стали питання регіонального співробітництва і заходи для активізації залучення нових маршрутів постачання природного газу, запровадження нових способів зберігання й постачання для потреб внутрішнього ринку та ЕС (Урядовий портал, 2022, 23 вересня). Румунський прем'єр Н. Чуке під час візиту до Греції з нагоди запуску інтерконектора (газопроводу) з Греції до Болгарії заявив, що після початку його роботи Румунія зможе забезпечити поставки газу до України та Молдови (LB.ua, 2022, 8 липня).

Після синхронізації до ЄС Україна експортувала електроенергію, яка допомагала Європі заміщати російський газ та підтримувала стабільність європейської енергосистеми.

Наша держава продавала електроенергію в Польщу, Румунію, Словаччину та Молдову і планувала розширювати експорт електроенергії в Європу, про що наголошував у липні 2022 р. прем'єр-міністр України Д. Шмигаль (Укрінформ, 2022, 15 липня). За перші 27 днів експорту електроенергії до ЄС доходи держави від доступу до міждержавних електромереж на транскордонних перетинах з Румунією та Словаччиною перевищили 500 мільйонів гривень (Укрінформ, 2022, 25 липня).

З питань енергетики Україна, Молдова та Румунія провели тристоронні консультації, які відбулися в Одесі за участі Міністра закордонних справ України Д. Кулеби, Міністра енергетики України Г. Галущенка, Віце-прем'єр-міністра, Міністра закордонних справ та європейської інтеграції Молдови Н. Попеску, Віце-прем'єр-міністра, міністра інфраструктури та регіонального розвитку Молдови А. Спину, Міністра закордонних справ Румунії Б. Ауреску, Міністра енергетики Румунії В. Попеску, а також представників регуляторних органів у сфері енергетики трьох країн та провідних енергетичних компаній. В умовах повномасштабної військової агресії Росії проти України та енергетичного шантажу, який РФ застосовує до Європи, як наголосив Міністр енергетики України Г. Галущенко, такий тристоронній формат дає можливість «більш стійко протистояти Росії спільним енергетичним фронтом» (Урядовий портал, 2022, 15 вересня).

Як відомо, у жовтні-листопаді 2022 р. російські війська продовжували наносити систематичні терористичні удари по цивільній та енергетичній інфраструктурі України. Це змусило Україну з 11 жовтня 2022 р. піти на припинення експорту електроенергії з метою стабілізації власної енергосистеми (Українська правда, 2022, 10 жовтня).

Для надання підтримки та допомоги українським енергетикам у подоланні викликів і загроз, які несе неприхований енергетичний тероризм країни-агресорки, при Міністерстві енергетики України було створено Міжнародну енергетичну консультативну раду високого рівня. У першому засіданні цієї ради, яке відбулося 1 листопада 2022 р. у Києві під співголовуванням Міністра енергетики України Г. Галущенка та Єврокомісара з питань енергетики К. Сімсон, брали участь керівники профільних міністерств багатьох країн Європи і світу, в тому числі й Румунії, а також Секретаріату Енергетичного Співтовариства та Міжнародного енергетичного агентства. Всі учасники засідання підтвердили готовність співпрацювати, зокрема, на енергетичному фронті, згідно з цілями і завданнями Міжнародної енергетичної консультативної ради при Міненерго України (Урядовий портал, 2022, 2 листопада).

Румунія одна із перших заявила, що готова підтримати відновлення України та очікує на детальну інформацію про об'єкти відбудови і Fast Recovery Plan. На зустрічі із заступником керівника Офісу президента України К. Тимошенком про це повідомив Надзвичайний і Повноважний Посол Румунії в Україні А. Мікула (УНІАН, 2022, 28 вересня). Згодом готовність Румунії допомагати Україні у повоєнній реконструкції підтвердила Президент Сенату Румунії А. Горгіу (Укрінформ, 2022, 25 жовтня).

Україна, яка є четвертим у світі експортером зерна, тепер змушена відправляти свої вантажі залізницею на Захід або через порти до Румунії. Українські порти лишаються заблокованими через війну. Як зазначається у заяві, оприлюдненій нещодавно МЗС Румунії, офіційний Бухарест бере активну участь у сприянні транспортування та транзиту українського зерна на міжнародні ринки та вживає комплексних заходів щодо розширення румунських транзитних потужностей, у тому числі логістичних потужностей портів Констанца та Галац.

У вересні 2022 р. Франція та Румунія заявили, що мають намір укласти угоду про полегшення експорту зернових з України сухопутним, морським і річковим транспортом. Передбачалося, що Париж співпрацюватиме у розробці проєкту, спрямованого на підвищення ефективності порту Галац, обладнання прикордонних пунктів на півночі Румунії, максимального використання зернових контейнерів, розміщених у порту Констанца, а також збільшення пропускної спроможності у Сулінському каналі. Це також допомогло б побудувати середньострокову стратегію щодо коридору між Румунією та Україною та забезпечити підґрунтя для оптимізації руху суден (Rail.insider, 2022, 12 вересня).

Ці та низка інших заходів дозволили Україні експортувати понад 5,2 млн. тонн зерна та понад 5,5 млн. тонн іншої української продукції. Таким чином Румунія підтримала роботу профільних агентств ООН, у тому числі Всесвітньої продовольчої програми й активно сприяла пом'якшенню впливу російської агресії на глобальну продовольчу безпеку.

Важливе значення для налагодження нових шляхів для експорту української продукції, передусім, аграрної, має розвиток і вдосконалення шляхів сполучення. Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 162-р було сформовано делегацію Уряду України для участі у переговорах з делегацією Уряду Румунії щодо підготовки тексту проекту Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Румунії про будівництво автодорожнього прикордонного мостового переходу через р. Тиса на українсько-румунському кордоні між населеними пунктами Біла Церква (Україна) - Сігету Мармацієй (Румунія) (Урядовий портал, 2022, 16 лютого).

На початку квітня 2022 р., як повідомляв перший заступник міністра інфраструктури М. Найєм, Румунія запровадила для українських перевізників бездозвільний режим. В умовах закриття кордонів із Росією це дозволить українським перевізникам скористатися альтернативним маршрутом повернення транспортних засобів, вантажів та водіїв з території Азербайджану, Туркменістану та Узбекистану (Українська правда, 2022, 4 квітня).

Щоб допомогти Україні з експортом, Румунія здійснила ремонт залізниці широкої колії 1520 мм, яка доходить до румунського порту Галац - від кордону з Молдовою по річці Прут. Як наголосив міністр транспорту Румунії С. Гриндяну, ця залізнична лінія дасть змогу перевозити товари до України та з України через Молдову й порт Г алац, який «нарівні з портом у Констанці стане одним із ключових пунктів транспортування сировини та товарів у регіоні» (Rail.insider, 2022, 29 квітня).

З метою нарощування обсягів транзитних перевезень українське АТ «Укрзалізниця» у червні 2022 р. розпочало ремонт ділянки залізничної колії на українсько-румунському кордоні, котра не використовувалася з 2003 р. Уведення в експлуатацію цієї ділянки створюватиме нові можливості для транзитних перевезень і покращення зв'язності Карпатського регіону. Розвитку залізничних перевезень з Румунією, Туреччиною та Болгарією сприятиме також прокладання європейської колії за маршрутом Вадул - Сірет - Чернівці довжиною 42 км (Модернізація залізничної, 2022, 6 липня).

Національна залізнична транспортна компанія Румінії CFR Infrastructura після низки ремонтів відновила залізничну лінію від Валя-Вішеулуй (Румунія) до кордону з Україною. Нині продовжуються ремонти на лінії між Тересвою (Україна) та Сігет Мармароський (Румунія) (Rail.insider, 2022, 13 жовтня).

Як повідомляло в кінці жовтня 2022 р. Міністерство інфраструктури України, завершуються роботи з реконструкції та облаштування допоміжної інфраструктури пункту пропуску «Красноїльськ - Вікову де Сус» на кордоні України та Румунії, потреба в якому на сьогодні була критичною (Урядовий портал, 2022, 26 жовтня). Планувалося, що новий міжнародний автомобільний пункт пропуску на українсько-румунському кордоні почне працювати 10 листопада 2022 р. Паралельно відбувається взаємодія з румунськими колегами над прискоренням розбудови інфраструктури зі сторони Румунії (Радіо Свобода, 2022, 8 листопада). У Чернівецькій області завершують добудову ще одного пункту пропуску на кордоні з Румунією - «Дяківці».

Міжрегіональне співробітництво між Україною та Румунією продовжує розвиватися в умовах військової агресії, яка значно обмежила позитивні результати в цьому напрямі двосторонньої взаємодії. Водночас обмежена кількість пунктів пропуску вздовж українсько-румунського кордону продовжує негативно впливати на розвиток міжрегіонального співробітництва між Україною та Румунією. Незважаючи на несприятливі обставини, у міжрегіональному аспекті двосторонньої співпраці варто назвати й позитивні результати.

Зазначимо, що у 2021-2022 рр. продовжувалася реалізація важливих інфраструктурних проєктів у рамках наступних програм: «Спільна операційна програма транскордонного співробітництва ЄІС «Басейн Чорного моря»» 2014-2020 рр.», «Спільна операційна програма транскордонного співробітництва ЄІС «Румунія -Україна» 2014-2020 рр.» (Посольство України в Румунії). Проте багато проєктів зазначених програм з різних причин не були завершені.

Домовленості про посилення співробітництва у Дунайському регіоні стали результатом онлайн-зустрічі Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Р. Стрільця з Міністром захисту навколишнього середовища, вод та лісів Румунії Б. Танчоса. З перших днів війни увага всієї світової спільноти була прикута до питання ядерної безпеки та доступ до даних про рівень радіації. Як наголошувалося, одним із найважливіших завдань, яке сьогодні стоїть перед нашими державами, є підготовка та підписання двосторонньої Угоди про імплементацію Конвенції ЕСПО. Тож, уже найближчим часом розпочнуться спільні двосторонні технічні консультації між відповідними українськими та румунськими фахівцями (Урядовий портал, 2022, 27 червня).

Сприятиме поглибленню взаємодії України з Румунією й співпраця України у рамках започаткованого ще у 2015 р. президентами Польщі А. Дудою та Хорватії К. Грабар-Китарович партнерського блоку від Балтійського до Чорного та Адріатичного морів - Ініціатива трьох морів, яка спрямована на поглиблення інтеграції країн Центральної та Східної Європи. Лідери держав-членів Ініціативи трьох морів після завершення 7-го саміту в Ризі, який відбувся 20-21 червня 2022 р., заявили про підтримку надання Україні статусу кандидата в члени ЄС та початок більш тісного партнерства з Україною, залучення її до проєктів у рамках Ініціативи (Укрінформ, 2022, 9 листопада). Президент Румунії К. Йоганніс наголосив, що Румунія як країна, яка буде приймати наступний саміт Ініціативи трьох морів, проаналізує усі потенційні можливості, за допомогою яких Ініціатива зможе допомогти Україні, особливо проєкти міжгалузевої співпраці, в яких Україна могла би брати участь як партнер Ініціативи (Curierul national, 2022, 20 червня).

З метою поглиблення співпраці в Дунайському регіоні, 24 жовтня 2022 р. у столиці Румунії відбулася зустріч президента Бухарестської торгово-промислової палати Ю. Стоклоза з представниками «Українського Дунайського пароплавства» на чолі з генеральним директором Д. Москаленком. Очільник Бухарестської торгово-промислової палати зазначив, що її діяльність сприяє поглибленню економічних з'язків між Румунією і Україною, а румунський бізнес разом з іншими установами румунської держави, неурядовими організаціями, а також населенням Румунії підтримує героїчну боротьбу українського народу проти російської агресії. Румунська сторона під час зустрічі запропонувала створити перевалочний пункт з річкових барж на морські судна вантажопідйомністю до 32 тис. тонн з метою експорту з України олії і зерна, а з Румунії - необхідні в цей складний час українській економіці нафтопродукти. Сторони домовилися про продовження діалогу як на рівні керівництва, так і фахівців Сулінського порту та Українського Дунайського пароплавства (Radio Romania International, 2022, 2 листопада). Як уже зазначалося, Румунія з перших днів російської військової агресії почала надавати Україні гуманітарну допомогу. Одними з перших таку допомогу виділили наші сусіди по Дунаю - Тулчинська повітова рада та Інститут префекта Тулча. П'ять маломірних катерів з медикаментами та харчуванням для українських військовослужбовців прибули вже 28 лютого 2022 р. до Ізмаїльського морського вокзалу. Збір і організацію транспортування гуманітарного вантажу здійснював Ротарі-клуб «Ізмаїл» (LB.ua, 2022, 28 лютого). Для перевезення гуманітарних вантажів в Україну Румунія на початку березня 2022 р. запровадила бездозвільний режим (Укрінформ, 2022, 7 березня).

Значна кількість гуманітарних вантажів надходить через гуманітарний хаб Help Ukraine Romania, розташований у румунському місті Серет за 40 кілометрів від Чернівців. Тільки впродовж березня 2022 р. прибули до України через гуманітарний центр у Сучаві близько 500 тонн допомоги й «швидких» і пожежних машин з Румунії та інших країн ЄС. Наприкінці травня 2022 р. почали укладати угоди про централізоване постачання продуктів і ліків з міжнародними організаціями, зокрема, Save the Children, Medecins du Monde, Action Against Hunger, Americares та World Vision (Суспільне, 2022, 19 серпня).

Війна в Україні змусила багатьох українців поспіхом залишати свої будинки й шукати притулок в інших державах, передусім, у найближчих сусідів. Україна запустила безкоштовні пасажирські річкові рейси з порту «Ізмаїл» до порту «Тулча» в Румунії, таким евакуаційним рейсом могли скористатися жінки, діти, а також чоловіки віком від 60 років, які бажали потрапити до Румунії (LB.ua, 2022, 8 березня). Румунія відразу почала приймати українських біженців у 6 містах. У Тіміші, Марамуреші, Сучаві, Джурджі, Тулчі та Бухаресті було відкрито центри, де могли безпечно розміститися біженці. На кордоні волонтери з Румунії надавали українцям всіляку допомогу: роздавали теплий одяг, предмети першої необхідності, допомагали з житлом тощо (Канал 24, 2022, 8 березня). Невдовзі Румунія спростила правила транзиту для українських біженців.

У Бухаресті в липні 2022 р. був представлений План щодо інтеграції українських біженців у Румунії в середньо- та довгостроковій перспективах. Цей План передбачає низку першочергових заходів у сфері освіти, охорони здоров'я, безпеки, які мають допомогти тим, хто втік від війни, стати незалежними в найкоротші терміни. Прем'єр-міністр Румунії Н. Чуке на відкритті конференції наголосив, що «^Румунія стала першою країною в Європейському Союзі, яка має середньо- та довгострокове бачення та план підтримки біженців з України для спрощення їх інтеграції в наше суспільство і створення можливості для здобуття ними особистої незалежності, не відчуваючи всіх цих наслідків війни в сусідній країні» (Radio Romania International, 2022, 14 вересня).

Безцінною є моральна підтримка України громадянами Румунії, зокрема, коли замість прізвищ гравців одного з румунських клубів на їх спині були надруковані назви українських міст (Канал 24, 2022, 4 березня); у пункті пропуску «Солотвино» в Україні та «Сігету- Мармацієй» у Румунії, який з'єднує дві країни, румунські прикордонники, волонтери та доброчинці зробили плюшевий міст, залишаючи там іграшки для українських дітей, які разом з батьками вимушені були тікати за кордон (Канал 24, 2022, 17 березня); з нагоди 31- ої річниці з Дня Незалежності України будівлю уряду в середу ввечері 24 серпня 2022 р. підсвітили синьо-жовтими кольорами (Укрінформ, 2022, 24 серпня).

Незважаючи на складні часи, українсько-румунська взаємодія відбувається й у культурному вимірі. Дев'ять міністрів культури з країн Центральної Європи приїхали до України, щоб підписати декларацію про культурну співпрацю і, зокрема, підтримку української культури у час війни. На цій зустрічі міністр культури України О. Ткаченко зазначив: «Ми перебуваємо сьогодні і на культурному фронті, не лише фізичному, тому що Путін воює проти української ідентичності, яку представляє українська культура, мова. Нам важливо показати світові солідарність тих, хто представляє культуру в Європі, з Україною. Нам важлива допомога у медійній сфері, пропаганді, санкції проти російської культури, а також допомога у відновленні української культури і її промоція у світі» (Радіо Свобода, 2022, 29 червня).

На сторінках преси знайшли відображення наступні культурні заходи, більшість з яких були спрямовані на підтримку України, українців у Румунії. Насамперед, це різного роду мистецькі заходи, виставки. Так, у Бухаресті у серпні 2022 р. відбулася виставка під назвою «Надзвичайний стан», куратором якої стала українська культурологиня Л. Кульчинська. У Бухаресті вона разом з чоловіком і п'ятирічною дитиною знайшла прихисток з перших днів війни. На виставці, яка відбувалася у галереї К. Тебекару, було представлено твори 13 сучасних українських художників, яких доля розкидала у різні країни. Організатори намагалися представити Україну як простір, де серед залишків зруйнованої реальності проростають паростки нового світу. Як зазначає автор допису, незважаючи на жахіття війни, мистецька сцена в Україні продовжує розвиватися завдяки свіжим ініціативам, новим ідеям та проявам солідарності (Радіо Свобода, 2022, 30 серпня).

Художня галерея Arbor.art.room весною організувала у Бухаресті благодійну виставку «Поранена душа. Ольга Ковтун» з метою зібрати кошти на допомогу українським митцям, які знаходяться за кордоном або в скрутній ситуації внаслідок російського вторгнення в Україну. На виставці були представлені цифрові репродукції картин української художниці О. Ковтун, яку війна примусила покинути батьківщину й поїхати до Чорногорії. Виставлені полотна художниці відвідувачі могли придбати, а кошти, виручені від їх продажу, були передані О. Ковтун. Частину з них авторка картин передала Національній спілці художників України під головуванням К. Чернявського, який закликав усіх людей світу підтримати митців та культуру України, які знаходяться зараз у скрутному становищі (Radio Romania International, 2022, 12 квітня). З метою збору благодійних коштів організовувалися кіномарафони, концерти тощо.

Ще однією формою культурної взаємодії двох сусідніх держав є культурно-наукові заходи. Наприклад, у середині лютого 2022 р. в рамках Партнерського освітнього проєкту «Дружба без кордонів» в онлайн-форматі відбувся Міжнародний симпозіум «Культурні постаті Буковини». У симпозіумі взяли участь освітяни й культурні діячі з Румунії та України. (Radio Romania International, 2022, 12 квітня).

Союз українців Румунії організував і провів низку культурно-наукових заходів, присвячених відомим українським поетам, письменникам, митцям. Так, Бухарестська філія Союзу українців Румунії провела 14 лютого 2022 р. симпозіум, присвячений відзначенню 210-ї річниці з дня народження відомого українського письменника, педагога, поета, байкаря, громадського діяча Є. Гребінки. Уже традиційно у березні в Румунії вшановують пам'ять видатного українського поета, письменника, художника, культурного та громадського діяча Т. Шевченка. У Клуж-Напоці 28 травня 2022 р. клузька філія Союзу українців Румунії у співпраці з відділом української мови та літератури Департаменту слов'янських мов Філологічного факультету Клузького університету імені Бабеша-Бойоя відзначили 335-ту річницю з дня обрання І. Мазепи гетьманом України, де у форматі неформальної літературно-історичної бесіди обговорювали біографію, здобутки українського діяча та їх оцінку в історіографії (Radio Romania International, 2022, 19 липня). 29 жовтня 2022 р. українська громада в місті Клуж-Напока відзначала 150-ту річницю від дня народження Б. Лепкого, українського поета і прозаїка, художника і мистецтвознавця, дослідника літературних процесів і перекладача, видатного педагога і активного громадсько-культурного діяча (Radio Romania International, 2022, 10 листопада).

Союз українців Румунії в сучасних умовах проводить надзвичайно активну діяльність, присвячену збереженню етнічних, релігійних, кулінарних традицій українців. Найбільш поширеною формою заходів є фестивалі, олімпіади, конкурси, ярмарки. У 2022 р. відбулися XIX-й Фестиваль колядок, традицій та зимових звичаїв українців у місті Сігету-Мармацієй, четвертий Фестиваль української релігійної пісні та поезії у Бухаресті, фестиваль «Караван українського фольклору» у селі Кричунів Марамуреського повіту, біблійний конкурс «Молодь у сторінках Святого Письма» у місті Сігету-Мармацієй Марамуреського повіту, Фестиваль українського фольклору в Румунії, що проходив у Бухаресті, фестиваль «Співжиття» в селі Негостина Сучавського повіту, національний етап XXVIII -ї Олімпіади з української мови та літератури у місті Тімішоара тощо. Також українці взяли участь у 9 - му Фестивалі етнічних меншин у Парку троянд у Тімішоарі (Румунія), до якого також долучилися серби, німці, євреї, болгари, словаки, роми, угорці, аромуни, італійці та вірмени. (Укрінформ, 2022, 9 жовтня). Сату-Марська філія Союзу українців Румунії (СУР) провела у населеному пункті Теребешть перший фестиваль «Міжетнічне співжиття в Сату-Маре - традиційне українське кулінарне мистецтво», який зібрав представників української громади з усього повіту та багато місцевих жителів (Укрінформ, 2022, 21 жовтня)

Комітет Бухарестської філії Союзу українців Румунії 25-27 червня 2022 р. провів «Дні української культури», які об'єднали українських письменників та журналістів, румунських поетів та акторів, членів СУР, а також українських переселенців. Головною метою заходу було бажання представити, зокрема румунській публіці та українським біженцям, діяльність Союзу українців Румунії у галузі культури (Radio Romania International, 2022, 11серпня).

Висновки

Аналіз публікацій в українських і румунських ЗМІ свідчить, що українсько-румунські відносини на сучасному етапі, незважаючи на війну, продовжують залишатися пріоритетними для зовнішньої політики обох держав і реалізуються у різних вимірах: міжнародному, політичному, економічному, військовому, культурному і загальнолюдському. Публікації у пресі щодо співпраці двох країн мають інформаційний характер і досить різнопланові, найбільш актуальні події, як правило, висвітлюються в усіх виданнях. І в українських, і в румунських виданнях, обраних для розгляду, відсутні статті, пов'язані з територіальними й історичними питаннями, негативною оцінкою відносин між двома державами, критикою становища діаспор в обох країнах. Зрозуміло, що ефективність і динаміка співробітництва двох сусідніх держав не вимірюється кількістю публікацій в українських та румунських ЗМІ, чисельністю позитивних повідомлень у румунських виданнях щодо України і навпаки.

Проте зміст дописів демонструє, що українсько-румунські відносини в умовах військової агресії РФ зазнали змін, порівняно з попередніми періодами, еволюціонували від взаємних звинувачень і претензій до широкої підтримки та взаємодії, наповнюються новим змістом і посиленням тенденції до активізації двосторонньої співпраці. Румунія залишається надійним партнером і другом України, підтримує її євроінтеграційні прагнення, бажання вступити до НАТО, надає значну різносторонню допомогу у боротьбі проти російського агресора.

Джерела і література

1. Артьомов І.В. Стан, проблеми і перспективи українсько-румунських відносин. У І.І. Вовканич, І.-Л. Горват, В. Чубота (Ред.). Румунсько-українські відносини. Історія та сучасність. 2011. С. 255-267.

2. Європейська правда. 2022.

3. Канал 24. 2022.

4. Кореспондент.net. 2022.

5. Модернізація залізничної інфраструктури як чинник підтримки національної економіки в умовах війни на виснаження. Національний інститут стратегічних досліджень.

6. Посольство України в Румунії.

7. Радіо Свобода. 2022.

8. Суспільне. 2022.

9. Українська правда. 2022.

10. Укрінформ. 2022.

11. УНІАН. 2022.

12. Урядовий кур'єр. 2022.

13. Урядовий портал. 2022.

14. Adeverul. 2022.

15. ECONOMICA.net. 2022.

16. Evenimentul zilei. 2022.

17. Cronica Romania. 2022.

18. Curierul national. 2022.

19. LB.ua. 2022).

20. Radio Romania International. 2022.

21. Rail.insider. 2022.

22. Romania libera. 2022.

References

1. Adeverul. (2022). [in Romanian].

2. Art'omov I.V. (2011). [in Ukrainian].

3. Stan, problemy i perspektyvy ukrayins'ko-rumuns'kykh vidnosyn. [Current state, problems and prospects of Ukrainian-Romanian relations]. U I. I. Vovkanych, I.-L. Horvat, V. Chubota (Red.), Rumuns'ko-ukrayins'ki vidnosyny. Istoriya ta suchasnist'. [Romanian-Ukrainian relations. History and modernity]. Р. 255-267.

4. Cronica Romania. [in Romanian]. (2022).

5. Curierul national. [in Romanian]. (2022).

6. ECONOMICA.net. (2022). [in Romanian].

7. Evenimentul zilei. [in Romanian]. (2022).

8. Kanal 24. [Channel 24]. [in Ukrainian]. (2022).

9. Korespondent.net. [Сorrespondent.net]. (2022). [in Ukrainian].

10. LB.ua. (2022). [in Ukrainian].

11. Modernizatsiya zaliznychnoyi infrastruktury yak chynnyk pidtrymky natsional'noyi ekonomiky v umovakh viyny na vysnazhennya [Modernization of the railway infrastructure as a factor supporting national economy in the conditions of the war of attrition]. Natsional'nyy instytut stratehichnykh doslidzhen'. [National Institute of Strategic Studies]. [in Ukrainian].

12. Posol'stvo Ukrayiny v Rumuniyi. [Embassy of Ukraine in Romania]. [in Ukrainian].

13. Radio Svoboda. [Radio Liberty]. (2022). [in Ukrainian].