Політика Чеської Республіки щодо біженців російсько-української війни: головні тенденції та нові виклики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Політика Чеської Республіки щодо біженців російсько-української війни: головні тенденції та нові виклики

Світлана Мотрук, канд. іст. наук, доц., Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Анотація

В статті на основі широкого джерельного масиву аналізується політика Чеської Республіки щодо українських вимушених мігрантів в умовах повномасштабного російського вторгнення в Україну, її особливості, ключові фактори та динаміка розвитку. Звертається увага на те, що під час війни ця центральноєвропейська країна проявила себе як одна з найкращих союзниць України, послідовно демонструючи всебічну підтримку на міжнародній арені, у політичній, військовій та гуманітарній сферах. Вона прийняла велику кількість втікачів від війни, запропонувала їм матеріальну допомогу, житло, роботу, медичне страхування, можливість продовжити навчання дітей й успішно впоралася з найбільшою хвилею біженців у своїй історії, ставши третьою країною за кількістю прийнятих мігрантів.

Досліджуються зміни міграційної політики у світлі нових викликів, її політичний та соціальний контекст, позитивні та негативні ефекти, сутність законопроєкту Lex Ukrajina І-V (п'ять редакцій), що регламентує механізм тимчасового захисту та систему підтримки біженців. Вказується на важливу роль громадських об'єднань, україномовних засобів масової інформації, які були створені в Чехії та суттєво полегшують перебування українців у чужій країні, сприяють в первинній орієнтації та адаптації. Висвітлюються правовий статус, інтеграційний потенціал та проблеми українських мігрантів, з якими вони стикаються у повсякденному житті, а також перспективи їх повернення на Батьківщину. Підкреслюється все більш значимий характер участі українців у розвитку чеської економіки та суспільства. За результатами аналізу досліджень, проведених чеськими науковцями, розглядається ставлення громадян Чехії до розвитку ситуації в Україні, дій влади стосовно українського питання та антиросійських санкцій. Констатується доволі високий рівень солідарності суспільства, але водночас поступове зниження його готовності підтримувати Україну на тлі перманентного падіння симпатій до росіян та антипатій до українців.

Ключові слова: Чеська Республіка, Україна, українські біженці, вимушені мігранти, міграційна політика, тимчасовий захист, гуманітарна допомога.

Abstract

The policy of the Czech Republic towards refugees of the russian-ukrainian war: main trends and new challenges

Svitlana Motruk, Ph.D (History), Associate Professor, Taras Shevchenko National University of Kyiv

Based on a wide range of sources, the article analyzes the Czech Republic's policy towards Ukrainian forced migrants in the context of the full-scale Russian invasion of Ukraine, its features, key factors and dynamics of development. It is emphasized that during the war, this Central European country proved to be one of Ukraine's best allies, consistently demonstrating comprehensive support in the international arena, in the political, military and humanitarian spheres. It has accepted a large number of war refugees, offered them financial assistance, housing, jobs, medical insurance, the opportunity to continue their children's education, and successfully coped with the largest wave of refugees in its history, becoming the third country by the number of migrants accepted.

The article examines changes in migration policy in light of new challenges, its political and social context, positive and negative effects, and the essence of the draft law Lex Ukrajina I-V (five versions), which regulates the mechanism of temporary protection and the refugee support system. The author emphasizes the important role of public associations and Ukrainian-language media, which were established in the Czech Republic and significantly facilitate the stay of Ukrainians in a foreign country, assist in initial orientation and adaptation. It covers the legal status, integration potential and problems Ukrainian migrants face in everyday life, as well as the prospects of their return to their homeland. The author emphasizes the increasingly important role of Ukrainians in the development of the Czech economy and society. Based on the analysis of research conducted by Czech scholars, the article examines the attitude of Czech citizens to the development of the situation in Ukraine, the actions of the authorities regarding the Ukrainian issue and anti-Russian sanctions. The author notes a fairly high level of public solidarity but at the same time a gradual decline in its readiness to support Ukraine against the background of a permanent decline in sympathy for Russians and antipathy for Ukrainians.

Keywords: Czech Republic, Ukraine, Ukrainian refugees, forced migrants, migration policy, temporary protection, humanitarian aid.

чехія мігрант політика правовий

Повномасштабна російсько-українська війна стала великим суспільним потрясінням. Вона глобально впливає на емоційний стан та міжлюдські стосунки, побут та повсякдення, громадську думку та громадянське суспільство, соціально-економічне становище та зайнятість населення. Масштаб цих змін є безпрецедентним як для України, так і для Європи у перспективі десятиліть. Водночас викликані війною процеси впливатимуть на майбутнє суспільних інститутів та подальший цивілізаційний розвиток загалом. Їх фіксування й осмислення дає можливість отримати дані для подальших досліджень українського суспільства у повоєнний період, планування основних напрямів його відбудови та розвитку, формування пріоритетів внутрішньої та зовнішньої політики, визначення алгоритмів розв'язання назрілих проблем.

В умовах воєнних дій мільйони українців були змушені покинути свої домівки й виїхати у пошуках безпечного прихистку. Значна частина населення України перетворилася або на внутрішньо переміщених осіб (ВПО), або на біженців за кордоном. Визначилася специфіка основних груп українських мігрантів: класичні біженці (переважно жінки середнього віку з дітьми); квазітрудові мігранти, що виїхали за кордон не лише через війну, а й для роботи; професіонали, які частіше за інші групи працюють за спеціальністю та менше готові працювати не за нею; люди із зони бойових дій, які найбільше постраждали через війну та окупацію [25].

Чисельність та напрями переміщень постійно змінюються, тому діапазон оцінок масштабу втрат людського потенціалу в результаті масового виїзду за кордон біженців війни залишається досить широким. Найбільш вживаними є оцінки Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ), що формуються на основі інформації держав, які надали прихисток переселенцям з України, а також даних щодо перетину кордону. Згідно з цими даними, на 23 квітня 2022 р. з країни виїхало 5,1 млн осіб, а через рік чисельність українських вимушених мігрантів становила вже 8,16 млн, серед яких 5 млн було зареєстровано як користувачів тимчасового (чи подібних форм) захисту відповідно до національного законодавства в Європі [1; 13] .

Водночас дані Євростату свідчать, що в країнах Європейського Союзу станом на кінець березня 2023 р. статусом тимчасового захисту скористалися 3,9 млн біженців з України. Найбільше такого статусу надали Німеччина (1 067 755 осіб; 27% від загальної кількості), Польща (976 575; 25%) та Чехія (325 245; 8%). У порівнянні з лютим ц. р. кількість вимушених українських мігрантів, які отримали тимчасовий захист, зменшилась на 3%. Причому найпомітніше скорочення було зафіксовано в Чехії (-122 585; -27%), Швеції (23 635; -49%) та Польщі (-17 180; -2%). Переважна більшість отримувачів тимчасового захисту на тисячу осіб місцевого населення виявилась в Чехії (30,9), Естонії (27,8), Польщі (25,9). На рівні ЄС цей показник становив 8,7 [5].

Однією з найкращих союзниць України під час повномасштабної війни показала себе Чеська Республіка, яка послідовно й системно демонструє всебічну підтримку на міжнародній арені, у політичній, військовій та гуманітарній сферах. Ця центральноєвропейська країна прийняла велику кількість українських вимушених мігрантів й успішно впоралася з найбільшою хвилею біженців у своїй історії. Проблема становища українських біженців війни в Чехії та політики Уряду країни щодо них знайшло певне відображення в сучасній історіографії. Зокрема, варто звернути увагу на численні наукові проєкти на підставі результатів соціологічних досліджень, до реалізації яких залучаються дослідники різних країн Центрально-Східної Європи. Серед них: «Біженці з України в Польщі, Чехії та Румунії» (Міграційна платформа EWL, Фонд підтримки мігрантів на ринку праці, Центр східноєвропейських студій Варшавського університету у співпраці з Університетом Масарика в Брно та Бухарестським університетом), «Біженці з України: наміри повернутися, вплив на українську економіку та рекомендації щодо державної політики» (Центр економічної стратегії в Києві), «Інформаційна зустріч для біженців з України» (Природничий факультет Карлового університету в Празі), «Російська агресія проти України: дослідження поточних чеських настроїв» (Центр вивчення громадської думки АН ЧР) та ін. [12; 18; 24; 25]. Втім до сьогодні відсутнє системне дослідження, яке б розкривало різні аспекти визначеної теми з урахуванням наявного емпіричного матеріалу та аналітичних розробок вітчизняних й зарубіжних науковців.

Мета статті полягає у спробі здійснення комплексного аналізу головних чинників та особливостей розвитку політики чеського уряду стосовно українських вимушених мігрантів в умовах російської агресії проти України, її позитивних та негативних ефектів, трансформації механізмів тимчасового захисту та системи підтримки біженців у контексті нових викликів.

З початку російського вторгнення Чехія надала тимчасовий прихисток майже 504 тис. українських переселенців, близько третини яких з часом повернулися до України. Проте чимало українців вирішили продовжити тимчасовий захист. Їх чисельність в ЧР на 1 травня 2023 р. дорівнювала 332 522, найбільше - у Празі (80 869), Середньочеському (45 345) та Південноморавському (33 458) краї. Понад 47% новоприбулих з України - жінки, третина - діти. Більшість українців, які приїжджають і працюють в Чехії - вихідці з Центральної та Південно-Східної України. Це мешканці Запоріжжя, Миколаєва, Одеси, Маріуполя, Дніпра. Вихідців із Західної України приблизно 10% [9; 11; 17; 26].

Чеська Республіка є як країною транзиту, так і країною призначення з третьою за кількістю зареєстрованих українських біженців в регіоні, а також з найбільшою кількістю біженців з України на душу населення у світі. Велика українська діаспора, яка перебувала тут до війни, економіка з найнижчим рівнем безробіття в ЄС і неабияка солідарність з вимушеними мігрантами призвели до того, що значна кількість українців вирішила шукати прихистку в цій країні. Наприкінці 2022 р. чеська поліція зареєструвала 636 282 громадянина України, які мають легальний статус проживання в Чехії. Рік тому кількість українських громадян, які мешкали в ЧР, становила близько 200 тис. Такий відчутний приріст пов'язаний в першу чергу із російським військовим вторгненням в Україну. Від початку вторгнення до кінця минулого року загалом 659 774 українці подали документи на проживання в Чехії, було видано 473 215 віз. Загалом на кінець 2022 р. дозвіл на проживання в країні мали 1 714 262 іноземців, рік тому - 660 849. За даними дослідження Міграційної платформи EWL, 89% українських вимушених мігрантів не працювали в Чехії раніше, 22% були висококваліфікованими працівниками на Батьківщині, 45% - мають вищу освіту, 24% - володіють чеською мовою мінімум на розмовному рівні [11; 12, с. 10-11; 20].

Наразі громадянам України надається так званий тимчасовий захист. Цей статус можна одержати в Регіональних центрах допомоги Україні (KACPU). Віза тимчасового захисту надає українцям наступні права: 1) право перебувати в ЧР до одного року; 2) право отримувати безкоштовне медичне страхування; 3) вільний доступ до освіти для дітей; 4) вільний доступ до ринку праці для дорослих; 5) право на додаткову допомогу, наприклад, із житлом. Українцям, які перебувають у скрутному фінансовому становищі, призначаються грошові виплати, які проводять через Бюро праці. До сьогодні на виплату першої гуманітарної допомоги в 5 000 крон мали право всі українські біженці, які прибувають, без будь-яких додаткових умов. Для отримання такої ж суми наступні п'ять місяців належало довести свої складні матеріальні обставини. Майже одразу почала діяти програма компенсації для чеських родин, що приймають біженців. Сума компенсації - 300-400 крон на день [2; 7; 19].

Спочатку українцям надавалися візи на термін перебування понад 90 днів, так звані візи толерантності. З часом почав діяти спеціальний закон, що регулює надання захисту та віз, працевлаштування, соціального захисту, доступу до медичного обслуговування або освіти. Особи, які вже отримали спеціальну довгострокову візу, автоматично отримують тимчасовий захист. Віза мала діяти до 31 березня 2023 р., але згідно зі змінами до закону її продовжили до 31 березня 2024 р. Країна офіційно продовжила термін законного перебування для українців, проте за умови переоформлення документів до кінця березня 2023 р.[20; 23].

Тимчасовий захист для громадян України - це не статус біженця, адже з візою тимчасового захисту можна у будь-який час відвідати або повернутися назад на Батьківщину. Маючи її, українці також наділені правом легально працювати в Чехії. Отримуючи масштабну гуманітарну допомогу від ЧР, соціальні виплати та державне страхування багато українських переселенців почали активно вивчати чеську мову та успішно вирішувати проблеми інтеграції на ринку праці. Щонайменше половина із них знайшли тут роботу, більшість - безпосередньо в Чехії, 10% - дистанційно в Україні. За рік підприємницьку ліцензію оформили 8,5 тис. українців, які склали 13% усіх нових індивідуальних підприємців ЧР. Майже 90 % (понад 51 тис.) українських дітей пішли до чеських навчальних закладів. Дослідження, проведені в Чехії, підтверджують високу освіченість, кваліфікованість, знання англійської мови серед респондентів, які висловлюють величезну готовність до працевлаштування. Проте дві третини українців займаються менш кваліфікованою та погано оплачуваною роботою, ніж на Батьківщині, позаяк їх дипломи та атестати не визнаються (логістика, промисловість, сільське господарство, будівництво, готельний бізнес). Найактуальніший напрямок роботи - працівник з виробництва запчастин для автомобілів. Заробітні плати в Чехії залежать від регіону та сфери діяльності. Середня винагорода коливається в межах 18-35 тис. крон на місяць (близько 30-60 тис. грн.) [4; 8; 9; 10; 11; 16].

З одного боку, найбільша з часів Другої світової війни хвиля біженців у Європі стала додатковим тиском на фінансову систему ЄС, вже обтяжену наслідками пандемії ковіду та зростанням вартості життя. Якщо до цього додати той факт, що більшість українських біженців є жінки і діти, то зрозумілим та цілком очікуваним є ще й посилення навантаження на систему освіти та охорони здоров'я європейських країн. За оцінками МВФ, прийняття мігрантів з України коштувало ЄС приблизно 30-37 млрд євро. Це більше, ніж загальна міжнародна фінансова допомога, що її Україна отримала від партнерів за весь 2022 р. З іншого боку, це лише близько 0,2% від ВВП ЄС. Водночас витрати українських мігрантів ще від весни минулого року підтримують економіку країн, де вони перебувають. При цьому 66% українців, які опинилися за кордоном, мають вищу освіту. Отримавши тимчасовий захист та право на легальне працевлаштування у ЄС, українці почали шукати та платити податки, тобто стали ще й частиною європейської робочої сили. В деяких країнах їх присутність компенсувала ризики рецесії. Відповідно до даних Центру економічної стратегії, у 2022 р. українці збільшили ринок праці ЄС на 0,5 -0,6%, а в окремих країнах - Польщі, Естонії, Чехії - зростання сягнуло 2%. Загалом, як вважають різні дослідницькі центри, ефект від присутності українців у Європі буде однозначно позитивним - для обох сторін. Втім через тривалу війну в Україні та значний наплив біженців країни Центрально-Східної Європи почали відчувати дефіцит коштів, що призвело до скорочення економічної допомоги українським біженцям [4; 9].

Загальні витрати на українських вимушених мігрантів в ЧР з початку війни склали 33,5 млрд чеських крон (понад 1,2 млрд євро). Найбільшими статтями витрат є соціальні виплати (400 млн євро), охорона здоров'я (216 млн євро) та виплати чеським громадянам і компаніям, які пропонували житло біженцям (253 млн євро). Втім, за даними Міністерства фінансів ЧР, близько 100 тис. українців почали працювати після прибуття до Чехії, тож вони повертають гроші в економіку країни (минулого року сплатили 8 млрд крон податків і відрахувань) та суттєво допомагають ринку праці. Зростає частка українців, які працюють на повну ставку або за трудовою угодою з відрахуванням податків. Відповідно страхові внески в держбюджет робить біля 85% біженців з візою тимчасового захисту. Експерти Організації з економічної співпраці та розвитку (ОЕСР) оцінюють додатковий внесок мігрантів у щорічні темпи зростання ВВП Чехії у 1,2% на рік. А з погляду деяких недержаних організацій (НДО) українські біженці можуть допомогти вирішити демографічну кризу в країні. Тому вони вважають за необхідне максимально сприяти їх інтеграції [4; 9; 14].

Перші опитування українських біженців війни свідчили про їх одностайне бажання - понад 90% - щонайшвидше повернутися на Батьківщину. Проте війна триває, небезпека зберігається, і наступні опитування виявили, що чітко визначитися із своїм майбутнім біженцям вкрай важко. За даними опитування УВКБ взимку 2022-2023 рр., лише 12% українських біженців планували повернутися найближчим часом, 65% - мали надію повернутися колись, 18% - не визначилися, 5% - взагалі не планували повертатися. Відповіді респондентів великою мірою залежали від регіону походження, тривалості проживання за кордоном, віддаленості країни перебування від України та складу сім'ї. Дослідження, проведені чеськими науковцями показали, що наразі 42% українських вимушених мігрантів хочуть повернутися додому із Чехії за першої можливості, 34% - скоріше також, 21% - швидше ні, а 2% не планують повернення. Важко оцінити скільки біженців залишаться тут надовго. З інших типів міграційних криз випливає, що якщо війна триватиме й надалі, приблизно 40-45% їх пролонгують своє перебування на новій території. Скільки людей повернеться, багато в чому залежить від того, наскільки тривалою буде війна і наскільки знищеною буде інфраструктура. Основні стимули для повернення - остаточне закінчення війни, відсутність боїв та повітряних ударів у рідному регіоні. Важливі й економічні фактори: можливість знайти високооплачувану роботу та вищий рівень життя в Україні [1; 18, s. 21, 31].

Як зазначалося вище, Чехія надає прихисток українцям, які рятуються від війни і російської окупації, поступово змінюючи механізми тимчасового захисту та системи підтримки біженців. 4 березня 2022 р. дію режиму «тимчасового захисту» було запроваджено Виконавчим рішенням Ради ЄС 2022/382, яке передбачає масовий наплив переміщених осіб з України та встановлює їх тимчасовий захист. В результаті цього кроку запрацював Закон про тимчасовий захист іноземців, який регулює право перебування в Чеській Республіці у такому режимі. Однак ця правова база була оцінена як така, що не відповідає потребам поточної ситуації, і тому було підготовлено чотири нових закони, які спільно називають «Lex Ukrajine», причому у режимі надзвичайного законодавства три з них були затверджені Сенатом ЧР 17 березня 2022 р. Ці три закони діяли з 21 березня 2022 р. по 31 березня 2023 р. 30 листопада 2022 р. Уряд Чехії ухвалив новий законопроєкт Lex Ukrajine IV, який передбачав продовження терміну дії тимчасового статусу для біженців з України на рік та інші зміни, що мали вплинути на умови їх перебування в країні. В березні 2023 р. чеський Президент П. Павел ухвалив Lex Ukrajina V, який до того погодили Уряд та Парламент ЧР. Основні зміни, які набувають чинності від липня поточного року, стосуються фінансової допомоги, виплат солідарності, соціального житла та медичного страхування. Вони покликані зробити допомогу більш адресною, підвищити участь переселенців у покритті витрат на перебування та сприяти їх інтеграції в суспільство [2; 15; 23] .

Нововведення, передбачені законопроєктом, запроваджуються в життя поетапно. Наприклад, ті з них, що вступили в силу 1 квітня 2023 р. стосувалися умов безкоштовного проживання та медичного страхування. Тепер держава покриватиме витрати біженців на проживання лише обмежений час. Після закінчення 150 днів вони повинні будуть оплачувати ці витрати самостійно або знайти інше житло. Скорочено термін, протягом якого держава сплачує за біженців внески до системи медичного страхування (VZP). Замість одного року він становитиме 150 днів. Ці обмеження не поширюються на батьків з маленькими дітьми, інвалідів та людей похилого віку. Крім того, координація діяльності Регіональних центрів допомоги громадянам України була передана Міністерству внутрішніх справ ЧР та запроваджена реєстрація всіх трудових договорів біженців. Наступним етапом стануть зміни, що почнуть працювати із 1 липня ц. р. Чехія планує зекономити на витратах за екстрене житло та більше не платити «солідарні внески» для власників приміщень для біженців. На виплату матиме право фізична особа, яка безкоштовно надала житло людині з тимчасовим захистом і яка ділить це житло з нею (тобто проживають разом). Натомість більше не виплачуватиметься допомога тим, хто надає всю квартиру. Вартість житла враховується у фінансовій допомозі, тобто українці будуть безпосередньо отримувати гроші за житло від держави: 3 000 крон на людину в зареєстрованій квартирі та 2 400 - в незареєстрованій. Таким чином, влада хоче залучити до оплати за проживання тих українців, які знайшли роботу.

Додатково при визначенні сум виплат будуть оцінюватися заробіток та збереження біженця. Перевірятимуться доходи з першої допомоги, в тому числі прибутки з України та інших країн, а також банківські рахунки в Чехії. Ті, хто проживає разом і спільно покриває витрати на свої потреби, повинні будуть подавати один спільний запит на допомогу. Згідно нових умов, перша виплата допомоги перестане бути безумовною. В разі отримання базової допомоги (безплатне житло, щоденне багаторазове харчування, гігієнічне приладдя), біженці не мають права претендувати на виплату. Вже з першої допомоги замість 5 000 крон - прожитковий мінімум; дитина до 18 років - 3 490 крон, від 6 до 10 років - 1,2 допомоги, 4 188 крон; дорослий - 4 860 крон. Люди з інвалідністю отримуватимуть 1,5 допомоги й відповідно до віку: дитина до 18 років - 5 235 крон, дорослий - 7 290 крон. Після 150 днів з моменту надання тимчасового захисту, біженцям нараховуватиметься мінімум для існування - 3 130 крон. Фінансова допомога, розміри якої змінюються для різних категорій біженців, вираховується наступним чином: сума допомоги для всіх осіб плюс витрати на проживання та житло не повинні перевищувати суму виплат. Право на грошову виплату другої та подальших грошових допомог матимуть тільки ті біженці, які доведуть безпосередню потребу (відсутність роботи тощо) та фактично мешкають в Чехії [7; 15; 19].

Повномасштабне вторгнення російської армії на територію України змусило мільйони людей переїхати в інші країни, де вони зустрілися з величезною кількістю проблем, подолання яких вимагає багато часу та значних зусиль. Серед проблем, з якими доводиться стикатися українцям в Чехії, варто звернути увагу на відсутність стабільного житла, складнощі в його пошуках на тривалий термін та за прийнятною ціною (особливо в Празі та Брно), незнання місцевого ринку праці та законодавства, часто вимушене працевлаштування на низькокваліфікованих посадах у виробничих компаніях або простіших сферах обслуговування, труднощі у визнанні професійної кваліфікації, низькі доходи (менш ніж 150 крон за годину роботи), експлуатацію біженців через агентства та гуртожитки, відмову у тимчасовому захисті чи візі, брак викладачів для вивчення чеської мови, інтеграцію дітей серед чеських учнів, переповненість дитсадків і середніх шкіл, отримання неналежної медичної допомоги, симптоми психічних захворювань (мають 45%). Інтеграції також заважає невизначеність, коли більшість заходів вважаються тимчасовими [4; 7; 11].

Чехія, як й інші країни, що приймають українських переселенців, намагається різними засобами допомагати їм адаптуватися до нових умов життя. Новоприбулі біженці можуть звернутися за безкоштовними юридичними та психологічними консультаціями, отримати пораду у пошуках житла. Міністерство внутрішніх справ ЧР створило двомовний сайт для громадян України, які перебувають на території країни. Чеське телебачення і радіо частково почали мовлення українською мовою. Для українців було створено зручні мобільні додатки - Smart Migration та Umapa. Багатопланову інформаційно-просвітницьку та гуманітарну діяльність розгорнули державні й недержавні організації, громадські об'єднання, міжнародні центри й фонди, які намагаються полегшити перебування українців у чужій країні, роз'яснюють закони, звичаї, сприяють первинній орієнтації та інтеграції («Людина у скруті», Чеський Червоний Хрест, Charita, ADRA, Центр з інтеграції іноземців (СІС), Європейська контактна група (EKS), Організація з допомоги біженцям (OPU), Інтеграційний центр в Празі (ISP), Об'єднання з питань інтеграції та міграції (SIMI) та ін.). Певним світлом вкінці тунелю у справі працевлаштування біженців є, наприклад, програма гуманітарної організації CARE, яка в рамках проєкту Strive Czechia запропонує 10 тис. українських біженців можливість відновити або відкрити малий бізнес у Чехії. Вісімнадцять організацій, які охоплює Консорціум НДО, що працює з мігрантами, надають гуманітарну допомогу, юридичні та соціальні консультації, організують освітні заходи, що зміцнюють міжкультурний діалог. У республіці діють численні українські громадські організації, котрі допомагають землякам вирішувати законодавчі проблеми, зберігати національну культуру та традиції («Українська ініціатива в ЧР», «Об'єднання українців та прихильників України в ЧР», «Форум культур», «Українська європейська перспектива», «Асоціація українців в ЧР» та ін.) [2; 23; 26].

До війни в Чехії було лише декілька україномовних засобів масової інформації - місячні часописи «Пороги» та «Український журнал», фінансовані Міністерством культури ЧР як видання національних меншин. Значно більше видань виходило російською мовою, які просували кремлівські наративи, але при цьому обслуговували і значну частину ринку україномовних читачів. З появою в Європі сотень тисяч біженців, в країні виникли десятки недійних проєктів, орієнтованих на українських біженців. Нові й доволі якісні видання, які наразі виходять в Інтернеті, через свою мобільність, доступність, можливість реагувати на поточні проблеми, стають дедалі популярнішими. Поміж ними, зокрема, «Бізнес інфо», «Громада», «Міжнародне радіо Прага» (Українська редакція), «Мнєшец» («Гаманець»), «Поднікател» («Підприємець»), «ProUkrarnu», «Радіо Україна», «Сезнам Зправи» («Довідник», «Українські новини»), «Українка у Чехії» та ін. Донедавна українські журналісти, як і загалом українська тематика, дуже важко пробивалися до світових ЗМІ. Та з початком російської агресії світ наче відкрив для себе Україну - ту, яка бореться за своє існування. Іноземні, в тому числі чеські, ЗМІ не лише почали писати про Україну своїми мовами, а й запрошувати українських колег і створювати саме україномовні редакції. Вони призначені як для біженців та діаспори, так і для жителів України [6].

Інтерес чеської громадськості до розвитку ситуації в Україні падає, але все одно залишається великим. Зараз близько трьох п'ятих громадян (59%) цікавляться розвитком ситуації в нашій країні, що на 19% менше, ніж навесні 2022 р. Зростає кількість людей (більше чверті), які виступають проти подальшого прийняття українських біженців та дій чеської влади щодо підтримки України (51%). Цю тенденцію, зокрема, продемонстрували результати останніх опитувань Центру вивчення громадської думки (CVVM) [22; 24].

Згідно з іншим опитуванням Kantar TNS для Чеського телебачення, проведеним 17 квітня - 5 травня 2023 р., антиросійські санкції підтримують 73% чехів, 43% - наполягають на ще більшому їх посиленні, 19% - виступають за відміну. Причому думки розділилися залежно від підтримки місцевих політичних сил. Прихильники урядової коаліції закликають до посилення санкцій. Розділились думки суспільства й стосовно того, чи мають сенс санкції та чи впливають вони взагалі на російську економіку. 47% респондентів вважають санкції дієвими, протилежної точки зору дотримуються 44%. Це опитування також продемонструвало зниження готовності жителів Чехії підтримувати Україну. Якщо в березні 2022 р. 61% чехів був згоден допомагати, включно з постачанням військової техніки та зброї, а 36% були проти, то наразі співвідношення змінилося - 51% виступає за і 46% проти. Ще більше падіння стосується питання про те, чи повинна Чехія піклуватися про всіх біженців. В березні минулого року позитивно відповіли 65% опитаних, тепер лише 49% [21].

Рівень інтеграції вимушених мігрантів покращується, однак більшість чехів ставиться до цього негативно. Втім, як показали трирічні дослідження CVVM, українцям стало симпатизують 25% чехів, при цьому антипатія знизилась з 35% до 32%. Причому рівень симпатії збільшився серед молоді (на 27%) та респондентів із вищою освітою (на 10%). Натомість симпатії до росіян впали з 25% до 15%. Частка тих, кому росіяни неприємні, збільшилася з 34% до 48%. Майже три чверті чеського суспільства вважають, що росія є одноосібною винуватицею війни в Україні. Це знайшло відображення у рекордно низькому її рейтингу в цілому [3; 8].

Отже, Чеська Республіка - це одна з країн, що гостинно відчинила двері для українських біженців та організувала відповідну допомогу для їх комфортного перебування в країні. Час, що минув з початку війни, продемонстрував велику солідарність чеського суспільства. Чехія наважилася і змогла переступити через власні перестороги та стереотипи, швидко прийняти українців, запропонувати їм житло, роботу, можливість продовжити навчання дітей, а також матеріальну допомогу. Вона відмінно впоралася з терміновою частиною прибуття біженців. Але створити умови для плавного переходу до їх тривалішого перебування в повній мірі ще не вдається. Заходи, що вживалися Урядом, часто були суперечливими та приносили українцям невизначеність, а іноді навіть хаос. До сьогодні в системі залишається багато проблем, які ускладнюють життя переселенцям та заважають ефективно реалізувати їх інтеграційний потенціал.

Список використаних джерел та літератури

1. Вимушений виїзд українців за кордон: як коректно оцінити масштаби? // Національний інститут стратегічних досліджень. - 2023.

2. Допомога громадянам України у Чехії // Посольство України в Чеській Республіці.

3. Дослідження: як змінилося ставлення чехів до росіян, українців та інших іноземців // Gromada.cz. - 2023.

4. Зануда А. Як українські біженці допомогли економіці ЄС і що може втратити Україна / А. Зануда // BBC News Україна.

5. Євростат нарахував майже 4 мільйони українців, яким надають тимчасовий захист в ЄС // Європейська правда. - 2023.

6. Левінський О. День української журналістики: які україномовні ЗМІ з'явилися в Чехії / О. Левінський // Детектор медіа. -2022

7. Любчик Т. Допомога для українських переселенців: які програми діють у Польщі, Німеччині та Чехії / Т. Любчик // Firtka. - 2023.

8. Малек А. Дослідження: Рівень інтеграції українців зростає. Чехи цього не помічають / А. Малек, Д. Дзюба // Seznam Zpravy. - 2023.

9. Недашківський В. Наші за кордоном: де працюють і скільки отримують українці. Професії та зарплати / В. Недашківський // Finance.ua. - 2023.

10. Палата Л. Українські біженці у Чехії: диво інтеграції / Л. Палата // DW. - 2023.

11. Ситник М. Українські біженці в Чехії: скільки знайшли роботу і де є вакансія / М. Ситник // Lb.ua. - 2022.

12. Спеціальний звіт «Біженці з України в Польщі, Чехії і Румунії». - Варшава: EWL, 2022. - 19 с.

13. Українські біженці війни за кордоном // Національний інститут стратегічних досліджень

14. У Чехії підрахували витрати на українських біженців // Українська правда. - 2023.

15. У Чехії погодили Lex Ukrajina V: які зміни чекають на біженців // Uamedia.eu. 2023

16. Шрамко Ю. Понад половина українських біженців у Чехії знайшли роботу / Ю. Шрамко // UNN. - 2023.

17. Czech Republic: RCF - Ukraine Situation Inter-Agency Update Q1 2023 (May 2023) // Ukraine Refugee Situation - Operational Data Portal.

18. Drbohlav D. Vyzkumna zprava projektu «Informacrn setkani pro uprchliky z Ukrajiny / D. Drbohlav, J. Novotny. - Praha: Pnrodovedecka Fakulta Univerzita Karlova, MV CR, 2023. - 95 s.

19. Humanitarrn davka // Ministerstvo prace a socialrnch veti.

20. Koncem roku zilo v CR legalne 636.282 Ukrajincu, predloni jich bylo 200.000. // Ceske noviny.- 2023

21. Mensik J. Polovina Cechu chce pnsnejs sankce vuci Rusku. Klesa ale ochota Ukrajinu podporovat / J. Mensik // Novinky.cz. - 2023.

22. Obcane o situaci na Ukrajine - unor/brezen 2023. Tiskova zprava // Centrum pro vyzkum verejneho mnёn. - Rezim

23. Pomoc obcanum Ukrajiny // Ministerstvo prace a socialnich veti.

24. Russian aggression against Ukraine: Survey of current Czech attitudes. English

summary of main findings // STEM. - 2022.

25. Ukrainian refugees: who are they, where did they come from and how to return them // Centre for economic strategy. - 2023.

26. Uprchlici z Ukrajiny v datech // Konsorcium nevladnich organizati pracujitich s migranty.

References

1. Vymushenyj vyyizd ukrayinciv za kordon: yak korektno ocinyty masshtaby? (2023) Nacional"nyj instytut stratehichnyx doslidzhen".[in Ukrainian].

2. Dopomoha hromadyanam Ukrayiny u Chexiyi (2023). Posol"stvo Ukrayiny v Ches'kij Respublici. [in Ukrainian].

3. Doslidzhennya: yak zminylosya stavlennya chexiv do rosiyan, ukrayinciv ta inshyx inozemciv (2023) Gromada.cz. [in Ukrainian].

4. Zanuda A. (2023, 27 Lyutoho). Yak ukrayins"ki bizhenci dopomohly ekonomici YeS i shho mozhe vtratyty Ukrayina. BBC News Ukrayina. [in Ukrainian].

5. Yevrostat naraxuvav majzhe 4 mil"jony ukrayinciv, yakym nadayut" tymchasovyj zaxyst v YeS (2023, 8 Travnya). Yevropejs"ka pravda. [in Ukrainian].

6. Levins"kyj O. (2022, 22 Chervnya). Den" ukrayins"koyi zhurnalistyky: yaki ukrayinomovni ZMI z'yavylysya v Chexiyi. Detektor media. [in Ukrainian].

7. Lyubchyk T. (2023, 3 Travnya). Dopomoha dlya ukrayins"kyx pereselenciv: yaki prohramy diyut" u Pol"shhi, Nimechchyni ta Chexiyi. Firtka. [in Ukrainian].

8. Malek A., Dzyuba D. (2023, 1 Bereznya). Doslidzhennya: Riven" intehraciyi ukrayinciv zrostaye. Chexy c"oho ne pomichayut". Seznam Zpravy. [in Ukrainian].

9. Nedashkivs"kyj V. (2023, 1 Travnya). Nashi za kordonom: de pracyuyut" i skil"ky otrymuyut" ukrayinci. Profesiyi ta zarplaty. Finance.ua. [in Ukrainian].

10. Palata L. (2023, 27 Bereznya). Ukrayins"ki bizhenci u Chexiyi: dyvo intehraciyi. DW. [in Ukrainian].

11. Sytnyk M. (2022, 1 Hrudnya). Ukrayins"ki bizhenci v Chexiyi: skil"ky znajshly robotu i de ye vakansiya. Lb.ua. [in Ukrainian].

12. Special"nyj zvit «Bizhenci z Ukrayiny v Pol"shhi, Chexiyi i Rumuniyi» (2022). Varshava, V: EWL [in Ukrainian].

13. Ukrayins"ki bizhenci vijny za kordonom (2022). Nacional"nyj instytut stratehichnyx doslidzhen". [in Ukrainian].

14. U Chexiyi pidraxuvaly vytraty na ukrayins"kyx bizhenciv (2023, 14 Kvitnya). Ukrayins"kapravda. [in Ukrainian].

15. U Chexiyi pohodyly Lex Ukrajina V: yaki zminy chekayut" na bizhenciv (2023, 24 Bereznya). Uamedia.eu. [in Ukrainian].

16. Shramko Yu. (2023, 1 Kvitnya). Ponad polovyna ukrayins"kyx bizhenciv u Chexiyi znajshly robotu. UNN. [in Ukrainian].

17. Czech Republic: RCF - Ukraine Situation Inter-Agency Update Q1 2023 (2023, May). Ukraine Refugee Situation - Operational Data Portal. [in English].

18. Drbohlav, D., & Novotny, J. (2023). Vyzkumna zpravaprojektu «Informacni setkanipro uprchliky z Ukrajiny. Praha, P: Pnrodovedecka Fakulta Univerzita Karlova, MV CR [in Czech].

19. Humanitarrn davka (2023). Ministerstvo prace a socialnich vici. [in Czech].

20. Koncem roku zilo v CR legalne 636.282 Ukrajincu, pfedloni jich bylo 200.000 (2023, 23 Ledna). Ceske noviny. [in Czech].

21. Mensik J. (2023, 14 Kvetna). Polovina Cechu chce pfisnejsi sankce vuci Rusku. Klesa ale ochota Ukrajinu podporovat. Novinky.cz. [in Czech].

22. Obcane o situaci na Ukrajine. Tiskova zprava (2023, Unor/brezen). Centrum pro vyzkum vefejrnho mimni. [in Czech].

23. Pomoc obcanum Ukrajiny (2023). Ministerstvo prace a socialnich vici. [in Czech].

24. Russian aggression against Ukraine: Survey of current Czech attitudes. English summary of main findings (2022, 25 April). STEM. [in English].

25. Ukrainian refugees: who are they, where did they come from and how to return them (2023, 22 February). Centre for economic strategy. [in English].

26. UprchHci z Ukrajiny v datech (2023). Konsorcium nevladnich organizacipmcujicich s migranty. [in Czech].

Размещено на Allbest.ru