Міжнародна інвестиційна політика підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міжнародна інвестиційна політика підприємств

Гончар Михайло Федорович доктор економічних наук, доцент, професор кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва, Національний університет "Львівська політехніка", м. Львів

Гончар Світлана Йосипівна доктор філософії за спеціальністю "Економіка", асистент кафедри менеджменту персоналу та адміністрування, Національний університет "Львівська політехніка", м. Львів

Захарчук Віталій Степанович аспірант кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва, Національний університет "Львівська політехніка", м. Львів

Анотація

Метою дослідження є характеристика сутності міжнародної інвестиційної політики підприємства. Визначено, що однією з найгостріших проблем як держави загалом, і окремої фірми є забезпечення сталого комплексного економічного розвитку. Встановлено, що основою такого розвитку, його фінансовим та матеріальним забезпеченням виступають інвестиції, завдяки яким оновлюються та відтворюються основні фонди, підвищується конкурентоспроможність продукції та забезпечується процвітання фірми. Визначено, що специфіка сучасного етапу міжнародного економічного розвитку характеризується переплетенням регіональних особливостей із глобальними потоками. Подібна реплікація отримала назву глокалізація (поєднання властивостей глобалізації та локальності), що, крім іншого, передбачає формування складної системи відносин щодо забезпечення технологічного та міжнародного інноваційного розвитку підприємств. Представлено динаміку прямих іноземних інвестицій в Україну. Охарактеризовано, що міжнародна інвестиційна стратегія - це сукупність довгострокових цілей та заходів, спрямованих на розвиток виробництва, інвестування у фінансові активи, удосконалення інвестиційних структур та джерел фінансування. При формуванні інвестиційної стратегії необхідно узгодити цілі та етапи реалізації із загальною стратегією підприємства. Представлено основні загрози міжнародній інвестиційній політиці підприємства. Встановлено, що міжнародна інвестиційна діяльність підприємства як вкладення інвестицій та здійснення практичних дій з метою отримання прибутку чи досягнення іншого корисного ефекту пов'язані з формуванням інвестиційного портфеля. У випадку інвестиційний портфель будь-якої організації включає у собі як портфель міжнародних інвестицій у цінних паперів, а й портфель реальних інвестицій, і портфель інвестицій у оборотні кошти організації.

Ключові слова: інвестування, інвестиції, інвестиційна політика, підприємство міжнародний інвестиційний економічний

Honchar Mykhailo Fedorovych Doctor of Economics, Associate Professor, Professor of the Department of Management and International Entrepreneurship, Lviv Polytechnic National University, Lviv

Honchar Svitlana Yosypivna Doctor of Philosophy in Economics, Assistant at the Department of Personnel Management and Administration, Lviv Polytechnic National University, Lviv,

Zakharchuk Vitalii Stepanovych Graduate student of the Department of Management and International Entrepreneurship, Lviv Polytechnic National University, Lviv

INTERNATIONAL INVESTMENT POLICY OF ENTERPRISES

The purpose of the study is the feature of the essence of the international investment policy of the company. It has been determined that one of the most acute problems of both the country as a whole and an individual company is to ensure sustainable integrated economic development. It has been established that the basis of such development, its financial and material support are investments, thanks to which fixed assets are updated and reproduced, the competitiveness of products increases and the prosperity of the company is ensured. It has been established that the specificity of the current stage of international economic development is characterized by the interweaving of regional features with global flows. Such replication is called glocalization (a combination of the properties of globalization and locality), which, among other things, involves the formation of a complex system of relations to ensure the technological and international innovative development of enterprises. The dynamics of foreign direct investment in Ukraine is presented. It is characterized that the international investment strategy is a set of long-term goals and measures aimed at developing production, investing in financial assets, improving investment structures and sources of financing. When forming an investment strategy, it is necessary to coordinate the goals and stages of implementation with the overall strategy of the company. The main threats to the international investment policy of the enterprise are presented. It has been established that the international investment activity of an enterprise as an investment and the implementation of practical actions in order to make a profit or achieve another beneficial effect is associated with the formation of an investment portfolio. In this case, the investment portfolio of any organization includes not only a portfolio of international investments in securities, but also a portfolio of real investments and a portfolio of investments in the working capital of the organization.

Keywords: investment, investments, investment policy, enterprise.

Постановка проблеми. Однією з найгостріших проблем як держави загалом, і окремої фірми є забезпечення сталого комплексного економічного розвитку. Основою такого розвитку, його фінансовим та матеріальним забезпеченням виступають інвестиції, завдяки яким оновлюються та відтворюються основні фонди, підвищується конкурентоспроможність продукції та забезпечується процвітання фірми. Особливо це питання актуальне під час роботи підприємства на міжнародних ринках. В умовах ринкової економіки інвестиційна політика - найбільш складний та пріоритетний напрямок стратегічного розвитку будь-якої компанії незалежно від сфери та масштабів її діяльності, оскільки при підвищенні ступеня свободи у маніпулюванні фінансовими ресурсами підвищується і значущість ефективного управління ними. Можна з абсолютною впевненістю стверджувати, що у ринковій системі господарювання головним критерієм ефективності роботи підприємства на міжнародних ринках є фінансові результати своєї діяльності, стійкі і позитивні значення яких можна досягти лише за високому професійному рівні управління.

Іноземні інвестиції для підприємства на міжнародних ринках сприяють економічному зростанню економіки, що приймає, на основі більш ефективного використання національних ресурсів. Можна виділити два канали ефективності: вихід зарубіжних фірм на національний ринок веде до заміщення або витіснення менш ефективних національних компаній, що призводить до перерозподілу внутрішніх ресурсів між більш-менш рентабельними компаніями та сприяє зростанню середнього рівня продуктивності праці та середньодушових доходів у країні, що приймає.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Важливі аспекти сутності міжнародної інвестиційної політики підприємства розкривалися в роботах таких вчених як Л. Абалкін, Г. Аніловська, О. Ареф'єва, І. Бінько, Н. Вавдіюк, З. Варналій, С. Васильчак, О. Власюк, В. Воротін, Т. Васильців, В. Геєць, З. Герасимчук, Л. Гнилицька, В. Духов, А. Сміт, Д. Рікардо, Дж. С. Міль, Ю.М. Бажал, Л.М. Борщ, І. П. Мойсеєнко, В.Г. Федоренко, О. Силкін, М. Криштанович, А. Штангрет та інші. Однак ряд теорії і концепцій досі залишаються не розкритими в повній мірі, що і зумовило вибір даної тематики і її сучасну актуальність.

Метою статті є характеристика сутності міжнародної інвестиційної політики підприємства.

Виклад основного матеріалу. Середньострокова міжнародна інвестиційна політика встановлюється терміном від одного до двох років, а довгострокова - більш тривалий термін (понад два роки). Банки, мобілізуючи ресурси на фінансування високі технології, мають можливість прямого виходу світовий фінансовий ринок із єдиною метою масштабного залучення іноземного капіталу реалізації проектів. Основні положення цієї міжнародної політики при виборі технікоекономічного обґрунтування міжнародних інвестиційних проектів повинні враховувати різні джерела фінансування, що передбачають участь сторонніх організацій у реалізації проекту (як пайова участь). У сучасних умовах дефіциту інвестицій впровадження організаційних міжнародних інновацій у галузі є раціональнішим, оскільки, по-перше, дозволяє заощадити на капітальних вкладеннях, а, по-друге, певною мірою зможе компенсувати недостатність технологічного розвитку.

Суб'єктами міжнародної інвестиційної діяльності виступають інвестор, замовники, виконавці робіт, користувачі об' єктів інвестиційної діяльності та ін. Суб'єктами також можуть бути юридичні та фізичні особи, іноземні та вітчизняні, індивідуальні, колективні та інституційні інвестори, інвестиційні інститути, професійні учасники ринку цінних паперів, інші держави, і навіть міжнародні організації. Міжнародні інвестори можуть бути державними та приватними, індивідуальними та колективними. Існують також такі типи інвесторів: консервативний, агресивний та помірний.

Специфіка сучасного етапу міжнародного економічного розвитку характеризується переплетенням регіональних особливостей із глобальними потоками. Подібна реплікація отримала назву глокалізація (поєднання властивостей глобалізації та локальності), що, крім іншого, передбачає формування складної системи відносин щодо забезпечення технологічного та міжнародного інноваційного розвитку підприємств. Швидкі темпи розповсюдження нових технологій, посилення економічної глокалізації, широке впровадження мережевих технологій у практику виробництва та реалізації продукції - все це вимагає від підприємств оперативного реагування на зміни довкілля в аспекті постійного оновлення власної технологічної бази, купівлю інноваційних продуктів та вкладення у розвиток власного персоналу. Таким чином, виникає потреба у забезпеченні підприємств належним обсягом міжнародних інвестиційних ресурсів, які б дозволили вчасно задовольняти усі зазначені потреби. Посилення ринкової конкуренції, яке відбувається внаслідок глокализации, надає додаткову актуальність вирішення цієї проблеми, оскільки без проведення належних вкладень у оновлення виробництва та його технологічної бази підприємства можуть втратити свої ринкові позиції, а в гіршому випадку - у зв'язку зі зниженням обсягів продажу та взагалі збанкрутувати. Отже, проблематика забезпечення ефективності управління інвестиційною діяльністю виробничих підприємств набуває в даний час особливої актуальності, перш за все, в аспекті необхідності пошуку необхідних реалізації інвестиційних планів ресурсів.

Динаміка прямих іноземних інвестицій в Україну в рамках розвитку бізнесу, представлено на рис. 1.

Міжнародна інвестиційна стратегія - це сукупність довгострокових цілей та заходів, спрямованих на розвиток виробництва, інвестування у фінансові активи, удосконалення інвестиційних структур та джерел фінансування. При формуванні інвестиційної стратегії необхідно узгодити цілі та етапи реалізації із загальною стратегією підприємства. Інвестиційну діяльність також можна розглядати як стандартну систему, відповідно до якої оцінюють та реалізують інвестиційні можливості, моделюють майбутнє управління інвестиціями та забезпечують їхнє придбання.

Основні загрози міжнародній інвестиційній політиці підприємства можна представити на рис.2.

Рис. 2. Основні загрози міжнародній інвестиційній політиці підприємства

Важливу роль грає розробка міжнародних інвестиційних стратегій, які забезпечують ефективний розвиток організації. Роль виду інвестиційної стратегії полягає в наступному: інвестиції та реалізація ключових завдань забезпечують механізм для подальшої роботи всієї організації та її різних структурних підрозділів; дозволяє оцінити міжнародний інвестиційний потенціал організації, ефективно його використовувати та активно керувати інвестиційними ресурсами; забезпечує реалізацію нових та перспективних інвестиційних можливостей у процесі зміни факторів зовнішнього інвестиційного середовища; якщо компанія неспроможна контролювати зміни у зовнішній інвестиційному середовищі, можна розглянути всі можливі варіанти організаційного розвитку; нівелює зниження негативних наслідків неконтрольованих змін зовнішнього інвестиційного середовища; дозволяє побачити перевагу організації перед конкурентами з погляду міжнародної інвестиційної активності; є основною передумовою для стратегічних змін у загальній організаційній структурі та культурі організації.

Щоб сформувати інвестиційну стратегію, необхідно знайти широкий спектр альтернативних варіантів інвестування задля досягнення цілей підприємства. Стратегія не є статичною, вона має постійно коригуватися, щоб адаптуватися до поточної економічної ситуації та нових можливостей зростання для підприємств. Ефективність міжнародної інвестиційної політики оцінюється протягом терміну окупності, що визначається на основі попереднього розрахунку даних бізнес-плану та обґрунтування інвестиційного проекту. У зв'язку з цим більшість компаній усвідомлюють необхідність довгострокового управління інвестиціями на основі аналізу та прогнозування напряму та форми інвестиційної діяльності, адаптованої до загальних цілей організації та змінних умов зовнішнього середовища. Беручи до уваги всі перераховані вище фактори, можна констатувати, що розробка інвестиційної стратегії дозволяє приймати ефективні управлінські рішення, пов'язані з організаційним розвитком, в умовах зміни зовнішніх і внутрішніх факторів, що визначають цей розвиток.

Висновки

Підсумовуючи, слід зазначити, що міжнародна інвестиційна діяльність підприємства як вкладення інвестицій та здійснення практичних дій з метою отримання прибутку чи досягнення іншого корисного ефекту пов язані з формуванням інвестиційного портфеля. У випадку інвестиційний портфель будь-якої організації включає у собі як портфель міжнародних інвестицій у цінних паперів, а й портфель реальних інвестицій, і портфель інвестицій у оборотні кошти організації. Інвестиційна діяльність у міжнародних ринкових умовах господарювання складає інвестиційному ринку, що складається з ринку об'єктів реального інвестування, ринку об'єктів фінансового інвестування та ринку об'єктів інноваційного інвестування.

В економічному розвитку розвинених країн важливе місце займають інноваційні інвестиції, що являють собою вкладення в нематеріальні активи і забезпечують впровадження наукових та технічних розробок у виробництво та соціальну сферу, тобто вкладення в новації, що призводять до кількісних та якісних поліпшень. Особливу роль економіці грають іноземні інвестиції, під якими слід розуміти вкладення іноземного капіталу об'єкт підприємницької діяльності як об'єктів цивільних прав, що належать іноземному інвестору, якщо такі об'єкти цивільних прав не вилучено з обороту чи обмежені в обороті відповідно до федеральних законів, у тому числі вкладення грошей, цінних паперів (в іноземній валюті, валюті національній), іншого майна, майнових прав, що мають грошову оцінку виняткових прав на результати інтелектуальної діяльності (інтелектуальна власність), а також послуг та інформації.

Інвестиційна діяльність є найважливішим елементом загальної стратегії розвитку підприємства в рамках міжнародної діяльності. Її суть полягає не лише у збереженні, а й у розвитку та вдосконаленні виробничого, технічного та економічного потенціалу, що досягається за рахунок розширення відтворення основних фондів, реконструкції та технічного переозброєння, впровадження більш сучасних технологій та автоматичного розвитку виробничого циклу. Інвестиційна політика є невід ⁵ ємною частиною загальної фінансової стратегії підприємства, що визначає найбільш обґрунтований вибір та реалізацію заходів щодо розширення та оновлення виробничого потенціалу підприємства.

Література

1. Klimaviciene, A., & Jureviciene, D. Development possibilities of personal investments into financial instruments in Lithuania. Business: Theory and Practice, 8(1), 2007, 33-43.

2. Jureviciene, D., & Jakavonyte, A. Alternative investments: valuation of wine as a means for portfolio diversification. Business: Theory and Practice, 16(1), 2015, 84-93.

3. Bivainis, J., & Volodzkiene, L. Real estate investment trusts: a place in the diversity of Investment funds. Business: Theory and Practice, 9(3), 2008, 149-159.

4. 4 Navickas, V., Navickas, M., & Kordos, M. Corruption effect on foreign direct investments in European Union countries. Business: Theory and Practice, 17(4), 2016, 299-306.

5. Juscius, V., & Grigaite, V. Relationship marketing researches in logistics⁵ organizations: foreign countries experience. Business: Theory and Practice, 10(1), 2009, 5-14.

6. Lubis, A. N. Corporate social responsibility in health sector: a case study in the government hospitals in Medan, Indonesia. Business: Theory and Practice, 19, 2018, 25-36.

7. Bontis N, Booker LD, Serenko A The mediating effect of organizational reputation on customer loyalty and service recommendation in the banking industry. Management decision 2007, 45 (9): 1426-1445.

8. Dean D.H Consumer perception of corporate donations effects of company reputation for social responsibility and type of donation. Journal of advertising 2003, 32 (4): 91-102.

9. Gazzola P Corporate social responsibility and companies⁵ reputation. Network Intelligence Studies 2014, 2 (3): 74-84.

10. References:

11. Klimaviciene, A., & Jureviciene, D. (2007). Development possibilities of personal investments into financial instruments in Lithuania. Business: Theory and Practice, 8(1), 33-43. https://doi.org/10.3846/btp.2007.07 [In English]

12. Jureviciene, D., & Jakavonyte, A. (2015). Alternative investments: valuation of wine as a means for portfolio diversification. Business: Theory and Practice, 16(1), 84-93. https://doi.org/10.3846/btp.2015.606 [In English]

13. Bivainis, J., & Volodzkiene, L. (2008). Real estate investment trusts: a place in the diversity of Investment funds. Business: Theory and Practice, 9(3), 149-159. https://doi.org/ 10.3846/1648-0627.2008.9.149-159 [In English]

14. 4 Navickas, V., Navickas, M., & Kordos, M. (2016). Corruption effect on foreign direct investments in European Union countries. Business: Theory and Practice, 17(4), 299-306. https://doi.org/10.3846/btp.17.10863 [In English]

15. Juscius, V., & Grigaite, V. (2009). Relationship marketing researches in logistics⁵ organizations: foreign countries experience. Business: Theory and Practice, 10(1), 5-14. https://doi.org/10.3846/1648-0627.2009.10.5-14 [In English]

16. Lubis, A. N. (2018). Corporate social responsibility in health sector: a case study in the government hospitals in Medan, Indonesia. Business: Theory and Practice, 19, 25-36. https://doi.org/10.3846/btp.2018.04 [In English]

17. Bontis N, Booker LD, Serenko A (2007) The mediating effect of organizational reputation on customer loyalty and service recommendation in the banking industry. Management decision 45 (9): 1426-1445. [In English]

18. Dean DH (2003) Consumer perception of corporate donations effects of company reputation for social responsibility and type of donation. Journal of advertising 32 (4): 91-102. https://doi.org/10.1080/00913367.2003.10639149 [In English]

19. Gazzola P (2014) Corporate social responsibility and companies⁵ reputation. Network Intelligence Studies 2 (3): 74-84. https://doi.org/10.1007/s10551-005-5841-2 [In English]

Размещено на Allbest.ru