Правові й соціально-виховні особливості представників ісламської Республіки Іран

Размещено на http://www.allbest.ru/

Правові й соціально-виховні особливості представників ісламської Республіки Іран

Сімоненко Олена Олександрівна викладач спеціальної кафедри Навчально-наукового інституту державної безпеки, Національна академія СБ України, м. Київ

Анотація

У статті розкрито шаріат як основу мусульманського права, звернуто увагу на соціальні базові положення виховання представників Ісламської Республіки Іран. Висвітлюється традиційна модель ісламської культури.

На сьогодні, Ісламська Республіка Іран займає провідне місце серед мусульманських країн та в світі загалом. Для взаємодії та кращого розуміння специфіки цієї країни слід розуміти її правові та соціально-виховні особливості, бути обізнаним в ментальності цієї культури, що й зумовило актуальність даного дослідження.

Іранська традиційна модель насамперед характеризується тісним зв'язком з мусульманським правом.

Мусульманське право є одним з найвидатніших явищ у середньовічній цивілізації східних країн. Воно виникло в епоху становлення феодального суспільства в Арабському халіфаті у VII - X ст.

Мусульманське право базується на положеннях мусульманської релігії -ісламі. Іслам ґрунтується на існуючій системі правил поведінки, правових нормах, настановах, що, за віруванням мусульман, прийшли від Аллаха. Сучасне життя стрімко змінюється, але це право не підлягає перегляду та змінам, незважаючи на зміни умов життя.

Важливо зазначити, що мусульманська правова доктрина, намагаючись створити своє вузько релігійне ставлення до прав і свобод людини, намагається надати йому універсального значення. Принципи шаріату багато в чому не відповідають визнаним міжнародно-світовим стандартам з прав людини (наприклад, щодо гендерної рівності).

У статті підкреслюється, що відповідно до теорії мусульманського права держава в особі правителя-монарха або ж у більш пізні часи - парламенту, не може творити право, бути законодавцем. Теоретично лише бог має законодавчу владу. іслам право мусульманський

Життя представника Ісламської Республіки Іран тісно пов'язане з питанням виховання та соціалізації, що охоплює всі сфери його життя. Кожний мусульманин має діяти тільки згідно законів Аллаха - шаріату.

Вплив на життєву практику представників Ісламської Республіки Іран мають традиції та звичаї, які часто суперечать основним правам та свободам людини.

Одним з головним аспектів критики іранської культури є положення жінки в ісламі, здебільшого в контексті її нерівноправного становища в сім'ї.

У статті наголошується, що основним завданням ісламської релігії в Ірані є формування індивідуальної моральної відповідальності за себе, свою родину, свій етнос, культуру.

Іслам відіграє провідну роль у релігійному вихованні та соціалізації іранців, він тісно повязании зі способом життя мусульман та народів, що сповідують цю релігію, з уявленнями про добро і зло.

Ключові слова: мусульманське право, мусульмани, шаріат, релігія, іслам, Ісламська Республіка Іран.

Simonenko Olena Olexandrivna Lecturer of the special department of the Educational and scientific institute of state security, National Academy of the Security Service of Ukraine, Kyiv

LEGAL AND SOCIO-EDUCATIONAL FEATURES OF REPRESENTATIVES OF THE ISLAMIC REBUBLIC OF IRAN

The article reveals the Sharia as the basis of muslim law, and draws attention to the social basic provisions of education of representatives of the Islamic Republic of Iran. The traditional model of Islamic culture is highlighted.

Today, the Islamic Republic of Iran occupies a leading place among muslim countries and in the world in general. For interaction and a better understanding of the specifics of this country, one should understand its legal and socio-educational features, be familiar with the mentality of this culture, which determined the relevance of this study.

The Iranian traditional model is primarily characterized by a close connection with muslim law.

Muslim law is one of the most prominent phenomena in the medieval civilization of Eastern countries. It arose in the era of the formation of feudal society in the Arab Caliphate in the 7th - 10th centuries.

Muslim law is based on the provisions of the muslim religion - islam. Islam is based on the existing system of rules of conduct, legal norms, instructions that came from Allah. Modem life is changing rapidly, but this right is not subject to revision and changes, despite changes in living conditions.

It is important to note that muslim legal doctrine, trying to create its narrowly religious attitude to human rights and freedoms, tries to give it a universal meaning. In many respects, the principles of sharia do not correspond to recognized international human rights standards (for example, regarding gender equality).

The article emphasizes that according to the theory of muslim law, the state in the person of the monarch ruler or, in later times, the parliament, cannot create law, be a legislator. In theory, only God has legislative power.

The life of a representative of the Islamic Republic of Iran is closely related to the issue of upbringing and socialization, which covers all areas of his life. Every muslim must act only according to the laws of Allah - sharia.

The life practice of there presentatives of the Islamic Republic of Iran is influenced by traditions and customs that often contradict basic human rights and freedoms.

One of the main aspects of criticism of Iranian culture is the position of women in Islam, mostly in the context of their unequal position in the family.

The article emphasizes that the main task of the Islamic religion in Iran is the formation of individual moral responsibility for oneself, one's family, one's ethnicity, and culture.

Islam plays a leading role in the religious education and socialization of Iranians, it is closely related to the way of life of Muslims and the peoples who practice this religion, with ideas about good and evil.

Keywords: muslim law, muslims, sharia, religion, islam, Islamic Republic of Iran.

Постановка проблеми. Ісламська Республіка Іран (далі - ІРІ) є регіональним лідером серед країн Близького та Середнього Сходу. Країна відіграє важливу роль на міжнародній арені. ІРІ займає виняткове геостратегічне становище, має потужний військово-політичний, економічний, релігійно-культурний потенціал, що виокремлює її серед інших мусульманських країн. Проте, Іран керується здебільшого заідеологізованими принципами, які не поділяють більшість кран у сучасному світі. Правові та соціальні практики мусульманського суспільства ІРІ є індивідуальними, являють собою вагоме теоретичне підґрунтя, застосування на практиці якого залежить від низки інших чинників.

Внаслідок масового міграційного потоку іранців до Західної Європи останнім часом загострилися відносини між представниками європейських країн та вихідцями з мусульманської країни. Це зумовлено тим, що конфлікти та скандали, спричинені поведінкою деяких мігрантів призводять до того, що європейці починають їх сторонитися та боятися.

Вивчення зазначених особливостей представників ІРІ на сьогодні відіграють важливу роль у формуванні і їх сприйняті Україною, країнами ЄС, США.

З метою показати ці особливості мусульманської країни, які слід враховувати при спілкуванні з представниками ІРІ для гармонійного співіснування, ми розглянемо детально правові основи та соціальні базові положення виховання іранців. Тому виникає необхідність у більш глибокому дослідженні напрямку мусульманського права та ісламу в цілому, вивченні умов соціалізації іранців, організації їх духовно-морального розвитку з представниками інших релігійних вірувань.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемам вивчення законодавства та права в мусульманських країнах присвячені праці Т. Чепульченка, М. Лубської та ін. Іслам та особливості мусульманської релігії вивчали Н. Латигіна, В. Крушинський, Б. Парахонський та ін.

Однак, поза увагою науковців залишилися питання правових та соціально-виховних особливостей саме Ісламської Республіки Іран, які досліджені не були і потребує подальшого розгляду сучасний стан їх розвитку.

Мета статті - дослідити правові основи та соціальні базові положення виховання представників Ісламської Республіки Іран.

Виклад основного матеріалу дослідження. Особливості національного характеру Ісламської Республіки Іран нерозривно пов'язані з мусульманським правом та її культурною традицією.

Мусульманське право - це складова частина соціально-релігійного світогляду - ісламу (араб. - покірність), й виникло в VI - Х ст. в епоху становлення феодального суспільства в Арабському халіфаті на Аравійському півострові. Створення цього вчення пов'язане з іменем Магомета (571-632 рр.) - вихідця із незаможної сім'ї, який виступив проти племінного багатобожжя (яке на той час не сприяло єдності арабських племен) та оголосив себе пророком єдиного бога - Аллаха [1, с. 166].

Мусульманське право будується на шаріаті - зведенні правових, морально-етичних і релігійних норм ісламу, яке містить норми державного, спадкового, кримінального і шлюбно-сімейного права, а також культових розпоряджень, що регламентують усе суспільне й особисте життя мусульман на усі випадки життя [2, ст. 207].

Шаріат походить від арабського слова "шарі'а", що означає "шлях праведного життя" та є невід'ємною частиною релігії ісламу. Це сукупність норм мусульманського права, обрядових та релігійних правил, які регламентують не тільки поведінку іранців в різних сферах життя, а також їхні почуття та думки. При цьому в основному всі нормативні приписи походять від ідеї обов'язків людини перед Аллахом, а не з ідеї прав, свобод і гідності людини.

Мусульманське право являє собою систему норм, які у релігійній формі виражають волю та інтереси релігійної знаті, що тією чи іншою мірою санкціонувалися і підтримувалися теократичною ісламською державою.

Відповідно до теорії мусульманського права, держава в особі правителя- монарха або ж у більш пізні часи - парламенту, не може творити право, бути законодавцем. Теоретично лише бог має законодавчу владу. Тобто, основи мусульманського права створюються лише самим Аллахом і його посланцями та його пророком Магометом. Що стосується правителя, то він, слідуючи праву, видає тільки адміністративні акти та слідкує за правильним здійсненням правосуддя [3, ст. 116].

Мусульманське право є приватним правом, що історично виникло із співвідношення власності, обміну, приватних немайнових зв язків. Основними вважаються правила поведінки, орієнтовані на релігійні приписи та релігійно-моральні критерії. Найбільш важливим в шаріаті завжди вважалися приватне і сімейне право, які утримують норми ритуальної та релігійної поведінки [4, с.182].

З самого початку шаріат розвивався як конфесійне право, був наповнений ідеологією ісламу та його релігійно-етичними уявленнями. Найважливішим джерелом шаріату є священна книга мусульман - Коран (аль- Кур'ан), що складається з 114 глав (сур), які складаються з віршів (аятів). Коран є центральним релігійним текстом ісламу, який мусульмани вважають одкровенням від Аллаха [5].

Однією з характерних особливостей шаріату є те, що значна увага приділяється не правам представниками мусульманського світу, а їхнім обов'язкам, тобто все життя правомірного мусульманина визначали саме ці обов'язки, що досить широко представлено в шаріаті.

Історично в шаріаті акцентується увага на "праві особистого статусу". Повноправний особистий статус по шаріату мали тільки мусульмани. Особи, що сповідали християнство чи іудаїзм, знаходилися в приниженому положенні і були зобов'язані сплачувати державний податок. Розвиток соціальних відносин вплинув на положення рабів. Вони не визнавалися суб'єктами права, але могли за згодою своїх господарів вести торгові операції і здобувати майно. Відпустка рабів-мусульман на волю розглядалася як шляхетна справа. Характерною рисою правового статусу особистості по шаріату була також нерівність чоловіка і жінки.

Важливе місце в мусульманській правовій доктрині займали норми, регламентуючі майнові відносини. Насамперед, у правовій доктрині було закріплене уявлення про майно як об'єкт речових прав. Особливу категорію складали речі, що не могли чи не повинні були знаходитися у власності мусульманина (повітря, море, мечеті й ін.). Не визнавалася власність мусульман і на так названі "нечисті речі" - вино, свинину, книги і т. д.

Своєрідним інститутом шаріату, пов'язаним з речовими правами, був вакуф, що являв собою майно, передане власникам на які-небудь релігійні чи благодійні цілі. Особа, що встановила вакуф, втрачала право власності на дане майно, але зберігала за собою право виступати в якості керуючого вакуфом і резервувати визначений дохід з вакуфа для себе і своїх спадкоємців [5].

Велика увага в мусульманському праві приділялася відносинам майнового найму, насамперед оренді землі. Широке поширення у мусульманському суспільстві одержали договори союзу і товариства.

Також особливістю мусульманської релігії та шаріату є те, що шлюб розглядається як релігійний обов'язок кожного мусульманина. Чоловік, згідно законів Корану, мав право мати одночасно до чотирьох дружин. Проте, кожну дружину чоловік повинен фінансово забезпечити згідно свого матеріального рівня.

Питання виховання й соціалізації мусульманина охоплює усі сторони його соціального життя та водночас зазначає, що кожній особистості дане життя й право вибору діяти так, як бажає людина, але згідно законів Аллаха - шаріату.

Розвиток та виховання представників ІРІ базується на комплексі Коранічних законів, які формують в мусульманина його моральні цінності та релігійні сумління. Іслам, пов'язавши різні народи з відмінними етнічними та етичними особливостями в єдине ціле, основним своїм завданням поставив формування індивідуальної моральної відповідальності за себе, свою родину, свій етнос, культуру.

Коран детально формулює орієнтири життєдіяльності мусульманина в усіх сферах суспільних стосунків і людській діяльності загалом. Однак, в ісламі важко знайти логічно оформлену виховну теорію, в основному це життєві правила, поради, заборони, тобто це, здебільшого, традиційна народна система виховання особистості, формування у неї певних соціальних якостей згідно Корану [6].

Іслам значно впливає на світ бізнесу і політики в країні. Все тут має бути узгоджене з релігійними звичаями та традиціями - ритм життя, години роботи, проведення офіційних, ділових, неформальних зустрічей і переговорів. Протягом всього життя мусульманин підпорядковується суворим заповідям пророка, що виражають волю Аллаха. Людина є пасивною в мусульманському праві, її дії скеровує Аллах. Вважається, що закони теж пишуть не люди, їх рукою водить Аллах.

Іслам є однією з конфесій національних меншин, які з'явилися в Україні ще за часів створення етнічної групи кримських татар, які прийняли мусульманську віру. Пізніше кількість представників ісламської релігії збільшувалася вихідцями з країн Близького та Середнього Сходу, насамперед Ісламської Республіки Іран.

Представники іранських мусульманських громад в Україні беруть активну участь в підтримці політики національного державотворення, збереженні культурних та релігійних особливостей національних меншин.

Ст. 3 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" на основі положень Конституції України (ст.35) гарантує кожному громадянину в Україні право на свободу совісті. Це право включає свободу мати, приймати і змінювати релігію або переконання за своїм вибором, свободу сповідувати будь-яку релігію, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні переконання. Положенням цієї ж статті Закону визначено, що ніхто не може встановлювати обов'язкових переконань і світогляду. Не допускається будь- яке примушування у визначенні громадянином свого ставлення до релігії, сповідання або відмови від сповідання релігії [7, ст.7].

Мусульмани, зокрема іранці, займають провідне місце серед віруючих у світі. В Україні кількість мусульман приблизно досягає 2 мільйони осіб, це друга за чисельністю конфесійна група після християн. Чисельне збільшення мусульман на планеті відбувається із-за активного навернення в ісламську релігію представників інших конфесій та високого рівня народжуваності в сім'ях носіїв ісламу [8].

Внаслідок чисельного збільшення дітей-мусульман проблемним питанням буде процес їхнього розвитку та виховання, оскільки під час формування їхньої особистості слід враховувати особливості національної культури, релігійних звичаїв представників мусульманських сімей.

Сьогодні на території України проживають різні національні меншини, серед яких чільне місце займають особи мусульманського віровчення, особливо іранці. Їхні діти навчаються в українських навчальних закладах, в яких не враховуються особливості духовного виховання дітей ісламського віровчення. Найближчим часом, ймовірно, це питання буде в центрі уваги державних органів освіти та потребуватиме прийняття відповідного рішення.

Мусульмани намагаються переважно досягти своїх цілей шляхом пропаганди і ненасильницької політичної боротьби. Вони використовують у своїх інтересах інститути громадянського суспільства. Вони добре організовані, мають хорошу фінансову підтримку з-за меж Європи, активно поширюють свої ідеї, перш за все - через Інтернет [9, с.69].

Долучення представників ІРІ до мережі Інтернет з середини 1990-х років супроводжувалось створенням різнонаправлених ісламських засобів масової інформації, які проявляли високу активність на соціокультурному, освітньому і навіть політичному рівнях. Розповсюдження мережі Інтернет в цілому і особливо ріст популярності соціальних мереж з середини 2000-х років надали значного впливу на трансформацію ісламського суспільства у віртуальному світі. Різноманітні групи населення в мусульманській спільноті отримали можливість не тільки заявити про своє існування, але і дати інтерпретацію релігійним питанням. Висока ступінь анонімності в мережі Інтернет дозволила жінкам-мусульманкам брати участь в дискусіях на будь-які тематики. Мусульмани все частіше ведуть дискусії в соціальних мережах, створюють блоги, використовують інші інтернет-ресурси для заяв щодо дискримінації з релігійних переконань. Положення жінки в суспільстві обговорюється на сайтах мусульманських об єднань, інформаційних агентств, на сторінках духовно-просвітницьких порталів.

Релігійність також все частіше презентується на форумах, сторінках соціальних мереж, сайтах, присвячених релігії. Це надає можливість більш відкрито виражати думки (іноді анонімно) з різних спірних питань, що стосуються етнічності та релігії. Це безпосередньо впливає на формування образа ісламу в тому числі. На сайтах ісламської тематики відображаються переваги мусульманського образу життя, розглядаються проблеми жінок та дітей.

Зокрема, нові способи інтернет-комунікації надають можливість сучасним віруючим передавати знання, об'єднуватися, спілкуватися з однодумцями з інших регіонів і країн, проводити релігійну практику онлайн, підтримувати авторитет своїх лідерів, розміщуючи їх біографії, проповіді, інформацію про зустрічі в соціальних мережах. Існує велика кількість інтернет-ресурсів, присвячених історії та сучасному стану ісламу, а також ресурсів, які представляють діяльність різних ісламських спільнот.

Різноманітні групи населення мусульманського походження (ісламські течії, секти, в тому числі, окремо і жінки) отримали можливість не тільки публічно заявити про своє існування, але і дати інтерпретацію щодо релігійної тематики.

Представники ІРІ використовують соціальні сайти для спілкування, навчання, ігор, торгівлі. Такі соціальні сайти як Facebook, Twitter, Telegram, YouTube, Instagram, Google, TikTok стали невід'ємною частиною життя вихідців з мусульманського світу, і сотні мусульман кожного дня проводять на цих платформах значну кількість часу.

Основними цінностями ісламу є цивілізаційний підхід до духовного розвитку та виховання молодого населення, сприяння формуванню сильної високоморальної особистості, збереження національних цінностей мусульманського світу, цілісності мови як чинника об'єднання всіх представників мусульманського віровчення.

Більшість мусульман вважають релігію важливою складовою свого повсякденного життя, а для багатьох із них релігія - невід'ємна складова життя. Відповідаючи на запитання, що їх найбільше захоплює в ісламському світі, багато опитаних на перше місце поставили відповідь - "щира відданість людей Ісламу" [9, с.20].

Переважна більшість мусульман мають відчуття важливої цілі в їхньому житті, джерелом цього відчуття для них є віра. Продовжують відігравати важливу роль у житті представників ісламського світу їхні традиції та звичаї. Мусульмани вище оцінюють значення релігії в особистому житті, як і позитивну роль традиційних релігій у суспільстві [9, ст.25].

Важливу роль в соціально-виховному розвитку мусульманина відіграє його тісний духовний зв язок з імаматом - інститутом керівництва мусульманською общиною. Через постійне спілкування з релігійними наставниками - авліями у молитві (праведниками, наближеними до Аллаху), улемами (авторитетними знавцями теоретичних і практичних сторін ісламу), імамами (керівниками мечетей) мусульманин пізнає світ ісламської релігії, оскільки вищезазначені провідники особистості в мусульманський світ є також духовними та соціальними вчителями. Особливе місце займають духовні наставники під час роботи з особами, які щойно прийняли іслам, та з тими, хто прагне присвятити своє життя популяризації віровчення [5].

З давніх часів, положення жінки в сім і за мусульманською релігією було залежним. У витратах по господарській частині дружина не брала участі, ці обов'язки покладалися на чоловіка. Особлива роль жінки в ісламі ґрунтується на вихованні дітей та ведені домашнього господарства.

Духовне виховання дітей в ісламі також здійснюється через дотримання правил святкування важливих подій в житті мусульманина. Під час таких подій діти пізнають правила створення сім ї, побудови сімейних стосунків, зміст домашніх молитов та обрядів, ставлення до найстарших членів родини тощо.

Значної уваги іслам надає пізнавальній діяльності людини, її прагненню до знань. Вважається, що тільки людина з високими розумовими здібностями спроможна усвідомити суть та значення релігії. Прагнення до знань вважається священним обов'язком мусульманина [6].

Висновки

З огляду на викладене, стає очевидним, що правові основи представників Ісламської Республіки Іран мають тісний зв'язок з мусульманським правом, яке ґрунтується на положеннях мусульманської релігії- ісламі, згідно з яким існуюча система правил поведінки, настанов і правових норм походять від Аллаха, який дарував людині істинне право.

Іслам є універсальною релігією, що пов'язана з неподільністю духовної і світської влади, яка була органічно пов'язана теократичною ідеєю про всемогутність, всесилля і неподільність самого Аллаха и знайшла вираження в Корані: "Немає Бога крім Аллаха, і Мухаммед - пророк його". У мусульманському світі іслам визначав всю духовну сферу мусульман - характер соціальної структури, державних установ, правових інститутів і моралі.

Головне завдання ісламу - формування доброчесної особистості, створення у неї таких рис, які б сприяли успішній соціалізації в будь-який соціальний простір.

Соціально-виховний розвиток представників Ісламської Республіки Іран в ісламі здійснюється більшою мірою сім єю, котра забезпечує спадкоємність традицій через домашнє засвоєння основ ісламу, дотримання правил входження дитини в мусульманському світі, через святкування народних свят, приклад батьків та інших членів родини тощо. Виховання справжнього віруючого мусульманина - справа всезагальна, в якій приймає участь родина, община, духовні наставники, мусульманський світ загалом.

Отже, правові і соціально-виховні особливості іранців базуються на універсалізмі ісламу, основній ідеї мусульманської ідеології і політичної теорії про злитість духовного і світського, що і визначило особливе місце Ісламської Республіки Іран на міжнародній арені та повинні враховуватись при взаємодії з їх представниками.

Література

1. Чепульченко Т.О. Права людини в ісламі права/Т. Чепульченко//Вісник НТУУ "КШ". Політологія. Соціологія. Право: збірник наукових праць - 20І1. - №2 1 (9). С. 166-171. - Бібліогр.: 12назв.

2. Латигіна Н.А. Іслам: шлях крізь століття: монографія/Н.А. Латигіна.- Київ: Київ.нац.торг.-екон.ун-т, 2016. - 360 с.

3. Чепульченко Т.О. Особливості правового регулювання в країнах релігійного права/ Т. Чепульченко//ВісникНТУУ "КПІ". Політологія. Соціологія. Право --2014. №2 1 (21). - С. 115-120.

4. Лубська М.В. Мусульманське право: релігієзнавчо-правовий контекст / М.В. Лубська - К.: Фітосоціоцентр, 2006. - 196 с. - Бібліогр.: с. 181-195. https://osvita.ua/vnz/reports/world history/31931.

5. Electronic Dragomanov Ukrainian State University Repository. URL: http://www.enpuir. npu.edu.ua.

6. Про свободу совісті та релігійні організації: Закон України від 23 квітня 1991 р. № 987-ХІІ. Відомості Верховної Ради УРСР. 1991. № 25. - Ст.283.

7. Близький Схід: міжнародна безпека, регіональні відносини та перспективи для України: Монографія/Рада нац.безпеки і оборони України, Нац.ін-т пробл.міжнар.безпеки; Відп.редактор Б.О. Парахонський. - К.: ПЦ "Фоліант", 2008. - 591 с.

8. Радикальний ісламізм та ісламофобія в Європі: Науковий огляд/Автор-упорядник С.І.Качур. - К.: Інститут дослідження проблем державної безпеки, 2011. - 108 с.

9. References:

10. Chepulchenko T.O. Prava liudyny v islami prava/T. Chepulchenko//Visnyk NTUU "KPI". Politolohiia. Sotsiolohiia. Pravo: zbirnyk naukovykh prats - 2011. - №2 1 (9). S. 166-171. - Bibliohr.: 12nazv.

11. Latyhina N.A. Islam: shliakh kriz stolittia: monohrafiia/N.A. Latyhina.- Kyiv: Kyiv.nats.torh.-ekon.un-tЈ¬2016. - 360 s.

12. Chepulchenko T.O. Osoblyvosti pravovoho rehuliuvannia v krainakh relihiinoho prava/T. Chepulchenko//Visnyk NTUU "KPI". Politolohiia. Sotsiolohiia. Pravo --2014. №2 1 (21). - S. 115-120.

13. Lubska M.V. Musulmanske pravo: relihiieznavcho-pravovyi kontekst / M.V. Lubska - K.: FitosotsiotsentrЈ¬2006. - 196 s. - Bibliohr.: s. 181-195.

14. https://osvita.ua/vnz/reports/world history/31931.

15. Electronic Dragomanov Ukrainian State University Repository. URL: http://www.enpuir.npu.edu.ua.

16. Pro svobodu sovisti ta relihiini orhanizatsii: Zakon Ukrainy vid 23 kvitnia 1991 r. № 987-KhII. Vidomosti Verkhovnoi Rady URSR. 1991. № 25. - St.283.

17. Blyzkyi Skhid: mizhnarodna bezpekaЈ¬rehionalni vidnosyny ta perspektyvy dlia Ukrainy: Monohrafiia/Rada nats. bezpeky i oborony UkrainyЈ¬Nats. in-t probl. mizhnar. bezpeky; Vidp. redaktor B. O. Parakhonskyi. - K.: PTs "Foliant"Ј¬2008.-- 591 s.

18. Radykalnyi islamizm tai slamofobiia v Yevropi: Naukovyi ohliad/Avtor-uporiadnyk S. I. Kachur. - K.: Instytut doslidzhennia problem derzhavnoi bezpekyЈ¬2011. - 108 s.

Размещено на Allbest.ru