Порівняльний аналіз макроекономічних показників країн Організації Чорноморського економічного співробітництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра економіки і фінансів

Одеський національний морський університет

Порівняльний аналіз макроекономічних показників країн Організації Чорноморського економічного співробітництва

Морозова Ірина Володимирівна,

доктор економічних наук, професор

Баришнікова Віра Вячеславівна,

кандидат економічних наук, доцент

Жихарєва Влада Вікторівна,

доктор економічних наук, професор

Анотація

У статті представлені результати порівняльного зіставлення економік країн, що є членами Організації Чорноморського Економічного Співробітництва (ОЧЕС), за показником валового внутрішнього продукту (ВВП) на душу населення, розрахованого за паритетом купівельної спроможності (ПКС). Зіставлення виконане на підставі динамічних рядів вказаного показника для всіх 13 країн - членів організації за період 1997 - 2022 роки. Обґрунтовано, чому саме обрана множина країн може забезпечити об'єктивність результатів проведеного аналізу. В той же час акцентовано увагу на те, що існуючі методики розрахунку та використання показника валового внутрішнього продукту в аналітичних вимірах та порівняннях мають очевидні недоліки, які потребують свого подолання. На прикладі показника ВВП на душу населення України, виміряного в різних грошових одиницях, показано, що тренди, побудовані на підставі відповідних динамічних рядів, помітно відрізняються один від одного і, отже, призводять до різних аналітичних висновків. Це має значення і для результатів порівняльного аналізу економік країн, обраних для зіставлення між собою. Для 13 країн - членів ОЧЕС було виконане ранжування за величиною ВВП на душу населення (за ПКС) в кожному році, який належить періоду, що розглядається. В статті представлені щорічні ранги, які отримала Україна у порівнянні з іншими країнами на протязі всього періоду спостереження. Представлені також результати ранжування країн на підставі загального рангу, який обчислюється як сума щорічних рангів кожної країни. Країну з найвищим загальним рангом запропоновано вважати базисною та використовувати її показники для подальшого порівняння. Для цього можна застосувати наведений в статті так званий коефіцієнт розриву. В статті представлені результати порівняльного аналізу показника ВВП на душу населення за ПКС деяких країн ОЧЕС на основі вказаного коефіцієнту. Побудовані графіки, що демонструють його тенденції. Припускається, що у подальшому можна використовувати виявлені тенденції цього коефіцієнту для прогнозування розвитку ситуації для обраної множини країн.

Ключові слова: макроекономічні показники, валовий внутрішній продукт, паритет купівельної спроможності, порівняльний аналіз, динамічний ряд, тренд, зростання, коефіцієнт розриву.

Morozova Iryna Volodymyrivna Doctor of Economics, Professor, Professor of the Department of Economics and Finance, Odesa National Maritime University

Baryshnikova Vira Vyacheslavivna Candidate of Economic Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economics and Finance, Odesa National Maritime University

Zhykharieva Vlada Viktorivna Doctor of Economics, Professor, Head of the Department of Economics and Finance, Odesa National Maritime University

COMPARATIVE ANALYSIS OF MACROECONOMIC INDICATORS OF THE COUNTRIES OF THE ORGANIZATION OF BLACK SEA ECONOMIC COOPERATION

Abstract

The article presents the results of a comparative analysis of the economies of the countries that are members of the Organization of Black Sea Economic Cooperation (BSEC) according to the indicator of gross domestic product (GDP) per capita, calculated with purchasing power parity (PPP). The comparison was made on the basis of the dynamic series of the indicators for all 13 countries - members of the organization for the period 1997-2022. It is justified why the selected set of countries can ensure the objectivity of the results of the analysis. At the same time, attention is focused on the fact that the existing methods of calculation and use of the gross domestic product indicator in analytical measurements and comparisons have obvious shortcomings that need to be overcome. Using the example of the GDP indicator per capita of Ukraine, measured in different monetary units, it is shown that the trends built on the basis of the corresponding dynamic series are noticeably different from each other and, therefore, lead to different analytical conclusions. This is also important for the results of a comparative analysis of the economies of the countries selected for comparison. For 13 BSEC member countries, a ranking was made by the size of GDP per capita (by PCS) in each year, which belongs to the period under consideration. The article presents the annual ranks that Ukraine received in comparison with other countries during the entire observation period. Also are presented the results of the ranking of countries based on the overall rank, which is calculated as the sum of the annual ranks of each country. It is proposed to consider the country with the highest overall rank as the base country and use its indicators for further comparison. To do this, you can apply the so-called gap coefficient given in the article. The article presents the results of a comparative analysis of the GDP per capita indicator for the PCS of some BSEC countries based on the indicated coefficient. Graphs showing its trends are constructed. It is assumed that in the future it is possible to use the identified trends of this coefficient to forecast the development of the situation for a selected set of countries.

Keywords: macroeconomic indicators, gross domestic product, purchasing power parity, comparative analysis, dynamic series, trend, growth, gap ratio.

Вступ

Постановка проблеми. Розвиток економіки, підвищення добробуту населення є одними з найголовніших цілей уряду будь-якої країни. Крім того, ніхто не відміняв конкурентних економічних взаємовідносин (звісно, що поряд з партнерськими) між країнами певного регіону. Тому спостереження динаміки макроекономічних показників сусідніх країн, їх аналіз, в тому числі, порівняльний із власними показниками, прогнозування за визначеними трендами і таке інше представляються достатньо важливим напрямком міжкраїнового аналізу. В зв'язку з цим, можемо констатувати, що, на наш погляд, приділяється недостатньо уваги дослідженню економічного становища у такій сукупності країн, як країни, що належать до Організації Чорноморського Економічного Співробітництва (ОЧЕС). Україна є членом ОЧЕС. Певні характеристики означеної сукупності країн роблять її, як нам здається, цікавим об'єктом комплексного дослідження саме з точки зору українських економістів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання щодо об'єктивності результатів зіставлень економік різних країн на підставі макроекономічних показників водночас з обговоренням проблем розрахунків цих показників, підходів до аналізу їх динамічних рядів, тощо, на протязі тривалого періоду піднімались у численних роботах українських та зарубіжних дослідників. Насамперед, слід вказати імена таких українських вчених, як В. Базилевич, В. Геєць, А. Гальчинський, М. Зверяков, О. Пелех та інші. Інтерес до цієї теми не слабшає і в останні роки. Це пов'язане як з важливістю самого об'єкту та предмету економічних досліджень, так і з непереборними поки що недоліками методологічної та методичної основи розрахунків макроекономічних показників, зокрема валового внутрішнього продукту (ВВП), та їх зіставлення. Так, наприклад, аналіз особливостей динаміки макроекономічних показників України представлений в роботах [1-3], а також виконане їх зіставлення з показниками різних європейських країн. Автори вказаних робіт зазначають, що некоректно порівнювати економіки різних країн на підставі номінальних показників; вказують на той факт, що динамічні ряди показника ВВП певної країни, виміряні в різних грошових одиницях, показують різні тренди зростання; пропонують підходи щодо вдосконалення розрахунків ВВП; вказують на переваги використання для економічних зіставлень таких показників, як ВВП за паритетом купівельної спроможності (ПКС) та ВВП на душу населення за ПКС. Особливості використання ПКС для вимірювання ВВП; недоліки ПКС, які при цьому переносяться на показник ВВП, розглядаються, наприклад, в роботах [4, 5].

Необхідність та доцільність подальшого дослідження динаміки ВВП різних країн та зіставлення їх економік за цим показником, на наш погляд, обумовлена, по-перше, постійним розширенням статистичної бази, що допомагає виявити певні закономірності на більш тривалих відрізках часу та запропонувати кроки щодо удосконалення методики порівняльного аналізу. По-друге, можна підвищувати достовірність результатів аналізу шляхом формування за обраними дослідниками критеріями різноманітних множин країн, для яких виконуються зіставлення. Це, знову ж таки, на базі численних результатів допоможе удосконаленню методологічних засад побудови та аналізу макроекономічних агрегатів.

Мета статті - порівняльна оцінка економічного стану країн, які є членами регіональної міжурядової організації (конкретно - ОЧЕС) і за структурою своїх економік в більшості своїй подібні одна одній, та визначення місця України серед них у динаміці майже за весь період існування цієї організації. У подальшому результати такої оцінки можуть слугувати підставою для виявлення причин і факторів, що обумовили виявлену динаміку.

Виклад основного матеріалу

Об'єктивне порівняння стану економік різних країн сьогодні можливе, в першу чергу, завдяки існуванню Системи національних рахунків (СНР) та Програми міжнародних зіставлень (ПМЗ).

В [6] вказується, що СНР призначена в тому числі і для забезпечення можливості міжнародних зіставлень, для чого широко використовуються такі агрегати, як валовий внутрішній продукт (ВВП) та ВВП на душу населення. В цьому документі ООН зазначається, що подібні зіставлення дозволяють оцінити порівняльну ефективність функціонування економіки певної країни. Але базою порівняння визначаються тільки країни з аналогічним рівнем економічного розвитку. На підставі ВВП будуються також відносні показники, такі як відношення інвестицій, податків та державних видатків до ВВП, порівняльний аналіз яких теж представляє інтерес для аналітиків. При цьому, вочевидь, можна використовувати показники ВВП номінальні та реальні, виміряні в іноземній валюті, зазвичай в доларах США. За поясненнями Світового банку [7] величина ВВП в доларах визначається шляхом конвертування із національної валюти за допомогою простого річного офіційного обмінного курсу. Але, коли дослідники хочуть зіставити різні країни з точки зору обсягів виробництва або споживання благ на душу населення, то для переводу показників, виражених в національній валюті, в показники, виражені в іноземній валюті, вони мають застосовувати не обмінний курс, а паритет купівельної спроможності (ПКС). В [6] прямо говориться, що величини, які розраховані з використанням обмінних курсів, не можна використовувати в якості показників відносних обсягів відповідних товарів і послуг в різних країнах.

Величини ПКС для різних країн розраховуються на протязі тривалого періоду в рамках Програми міжнародних зіставлень (International Comparison Program - ICP). На сайті Світового банку вказується [8], що ПМЗ (ICP) - одна з найбільших та найбільш тривалих статистичних ініціатив у світі, що виконується під керівництвом вказаного банку та схвалена Статистичною комісією ООН. В травні 2020 року в рамках цієї програми були оприлюднені нові паритети купівельної спроможності за базовий 2017 рік, які безпосередньо виміряні для 176 країн на підставі отриманої від них інформації. ВВП, розрахований за ПКС, називається реальним, але в специфічному змісті цього слова, виходячи з того, що за базу приймається не рік, а економіка певної країни - відношення не в часі, а в просторі.

Так, для України ПКС 2017 (US$ =1.000) склав 5,916 при курсі національної валюти 26,597. Відповідно ВВП 2017 року, розрахований на підставі ПКС - 504,4 млрд. US$, на підставі валютного курсу - 112 млрд. US$. Попереднє пряме вимірювання ПКС мало місце для 2011 року. Всі дані за проміжні роки з 2011 до 2017, таким чином, є результатом інтерполяції, а з 2017 по теперішній час - результатом екстраполяції. Це можна вважати недоліком вказаного підходу та говорити про певну недостовірність результатів порівняльних досліджень, які у подальшому виконуються з використанням величин ВВП різних країн за ПКС.

Порівняльний аналіз економічного розвитку країн ОЧЕС може надати об'єктивну картину їх стану, тому що вони задовольняють умовам ефективного використання показників за ПКС. По-перше, можна визнати, що всі ці країни належать до одного регіону та, по-друге, в більшості своїй мають приблизно однаковий рівень розвитку.

Інформацію про вказану організацію можна знайти на її сайті [9]. Датою її народження є 1992 рік, а в 1999 році вона отримала свій теперішній статус регіональної економічної міжурядової організації. Загальна площа країн, що входять до ОЧЕС, становить біля 20 млн. кв. км, ємність загального ринку - 350 млн. людей, внутрішній товарообіг - приблизно 375 млрд. доларів [10].

Членами ОЧЕС є 13 країн, серед яких можна виділити: частку країн, що мають прямий вихід до Чорного моря (Україна, Болгарія, Грузія, РФ, Румунія, Туреччина); частку країні, що мають прямий вихід до Середземного моря (Албанія, Греція, Туреччина); частку країн, до мають прямий вихід до Каспійського моря (Азербайджан, РФ); частку країн, які умовно можна назвати «континентальними» (Вірменія, Молдова, Північна Македонія, Сербія). Що стосується останньої групи, то морськими державами, наприклад, можна вважати і Молдову з Сербією, тому що через р. Дунай вони мають вихід до Чорного моря. Принципово, для порівняльного аналізу стану економіки всіх 13 країн наявність, так би мовити, морського статусу значення не має. Важливим є той момент, що, за виключенням Греції та Туреччини (мабуть, і Албанії) всі країни ОЧЕС вийшли із соціалістичного блоку і на стартовий момент мали дійсно майже однаковий рівень розвитку. Саме тому аналіз динаміки їх економік представляє, на наш погляд, певний інтерес.

Проблема отримання об'єктивних результатів зіставлення рівня розвитку економік різних країн пов'язана ще й з тим, що ВВП кожної окремої країни, виміряний за допомогою різних грошових одиниць, в динаміці показує різні тенденції економічного зростання. Проілюструємо це на прикладі такого показника, як ВВП на душу населення України. Нами були розглянуті сім динамічних рядів на підставі даних з [7, 11] за період з 1990 по 2021 рік. Однак, відразу зазначимо, що не по всім варіантам є дані за всі роки, що належать вказаному часовому відрізку.

Для аналізу кожного з обраних динамічних рядів побудовані лінії тренду. Спочатку для кожного ряду за всіма даними, що доступні для нього. Результати зведені у таблицю 1.

Таблиця 1