Зовнішньоекономічні позиції Аргентини та Бразилії: порівняльний аналіз

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський національний університет імені І.І. Мечников

Зовнішньоекономічні позиції Аргентини та Бразилії: порівняльний аналіз

Ніколаєв Юрій Олегович

кандидат економічних наук, доцент

доцент кафедри світового господарства

і міжнародних економічних відносин

Анотація

трансформація зовнішньоекономічний аргентина бразилія

У статті досліджено особливості трансформації зовнішньоекономічних позицій країн Південної Америки на прикладі Аргентини та Бразилії. Аналіз показав, що протягом усього розглянутого періоду 2016-2021 років чиста міжнародна інвестиційна позиція Аргентини є позитивною, а Бразилії - негативною. Чиста міжнародна інвестиційна позиція країни - це різниця між зовнішніми фінансовими активами і зобов'язаннями країни.

Перевищення активів над пасивами в Аргентині вказує на те, що ця країна більше інвестує в інші країни, ніж вони інвестують в аргентинську економіку. Перевищення пасивів Бразилії над активами вказує на те, що країна інвестує в інші країни менше, ніж вони інвестують у бразильську економіку. Крім того, Бразилія займає третє місце у світі серед країн із негативною міжнародною інвестиційною позицією. Зовнішній борг обох країн зріс за останні роки, що в майбутньому може призвести до девальвації національних валют Аргентини та Бразилії.

Для того, щоб дослідити, чи існує у Бразилії проблема подвійного дефіциту, була побудована векторна авторегресія. Першим кроком у дослідженні зв'язку між бюджетним дефіцитом і поточним рахунком Бразилії є побудова двох індикаторів: поточного рахунку у відсотках від ВВП та бюджетного дефіциту у відсотках від ВВП Бразилії. Динаміка цих показників протягом розглянутого періоду з 1996 по 2021 роки не завжди збігається. Наступним кроком у дослідженні зв'язку між бюджетним дефіцитом і поточним рахунком Бразилії є аналіз кореляційної таблиці між співвідношенням поточного рахунку до ВВП та співвідношенням бюджетного дефіциту до ВВП. Залежність двох змінних становить лише 0,10 - тобто існує лише десятивідсоткова залежність. Звідси можна зробити висновок, що між розглянутими показниками за період з 1996 по 2021 рр. немає кореляції, - тобто є відсутнім суттєвий зв'язок між поточним рахунком та дефіцитом бюджету Бразилії.

Результати моделювання показали, що гіпотеза про зв'язок між бюджетним дефіцитом і поточним рахунком Бразилії з 1996 по 2021 рік не підтверджується. Тому у Бразилії немає проблеми подвійного дефіциту, дефіцит бюджету та поточного рахунку не є причиною дефіциту один одного.

Ключові слова: чиста міжнародна інвестиційна позиція, зовнішньоекономічна позиція, Аргентина, Бразилія, подвійний дефіцит, векторна авторегресія.

Nikolayev Yury Olegovich PhD in Economics, Associate Professor, Associate Professor of the Department of World Economy and International Economic Relations, Odesa I.I. Mechnikov National University

Foreign economic positions of Argentina and Brazil: comparative analysis

Abstract

The article examines the peculiarities of the transformation of the foreign economic positions of the countries of South America on the example of Argentina and Brazil. The analysis showed that during the entire considered period of 2016-2021, Argentina's net international investment position is positive, while Brazil's is negative. The country's net international investment position is the difference between the country's external financial assets and liabilities.

The excess of assets over liabilities in Argentina indicates that the country is investing more in other countries than they are investing in the Argentine economy. The excess of Brazil's liabilities over assets indicates that the country is investing less in other countries than they are investing in the Brazilian economy. In addition, Brazil ranks third in the world among countries with a negative net international investment position. The external debt of both countries has increased in recent years, which may lead to the devaluation of the national currencies of Argentina and Brazil in the future.

In order to investigate whether Brazil has a double deficit problem, a vector autoregression was constructed. The first step in examining the relationship between the budget deficit and Brazil's current account is to plot two indicators: the current account as a percentage of GDP and the budget deficit as a percentage of Brazil's GDP. The dynamics of these indicators during the considered period from 1996 to 2021 do not always coincide. The next step in the study of the relationship between the budget deficit and the current account of Brazil is to analyze the correlation table between the current account to GDP and the budget deficit to GDP. The dependence of the two variables is only 0.10 - that is, there is only a ten percent dependence. From this we can conclude that there is no correlation between the considered indicators for the period from 1996 to 2021, i.e. there is no essential connection between the current account and the budget deficit of Brazil.

The simulation results showed that the hypothesis of a relationship between the budget deficit and Brazil's current account from 1996 to 2021 is not confirmed. Therefore, there is no double deficit problem in Brazil, budget and current account deficits are not causes of each other's deficit.

Keywords: net international investment position, foreign economic position, Argentina, Brazil, double deficit, vector autoregression.

Постановка проблеми

Актуальність дослідження полягає у детальному аналізі особливостей трансформації зовнішньоекономічних позицій країн Південної Америки у сучасних умовах на прикладі Аргентини та Бразилії. Господарства Аргентини та Бразилії є двома найбільшими серед країн Латинської Америки. Частка виробництва, що зосереджена у цих кранах, є більшою ніж в усіх інших країнах регіону разом, що обумовлює економічний вплив Аргентини та Бразилії на розвиток країн регіону. При цьому Аргентина надає інвестиційні та торговельні можливості, зокрема в сільському господарстві, енергетиці, охороні здоров'я, інфраструктурі, інформаційних технологіях та видобутку корисних копалин. Однак економічна невизначеність, інтервенціоністська політика, висока інфляція та постійна економічна нестабільність заважають Аргентині максимально використати свій потенціал. Високі витрати на транспортування та робочу силу, низька внутрішня продуктивність і триваюча політична невизначеність перешкоджають інвестиціям у Бразилію. Крім того, проблемами Бразилії є: неефективна існуюча інфраструктура, відносно жорстке трудове законодавство та складні податкові, митні і регулятивні вимоги.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Серед країн світу Аргентина та Бразилія займають особливе місце. Це не тільки дві найбільші держави Південної Америки, а й ще країни з особливими природними ресурсами та власними моделями соціально-економічного розвитку. Саме тому велика кількість дослідників присвятила свої роботи аналізу міжнародних конкурентних позицій Аргентини та Бразилії.

Так, у дослідженні П.Р. Вартанян (Vartanian, 2020) 2020 року «Потоки прямих іноземних інвестицій: аналіз для Аргентини, Бразилії, Чилі та Мексики на основі індексу Грюбеля-Ллойда» зроблено аналіз динаміки припливу і відтоку іноземних інвестицій в чотирьох обраних країнах Латинської Америки (Аргентина, Бразилія, Чилі і Мексика) з 1995 по 2016 рік за допомогою індексу Грюбеля і Ллойда. Як зазначалося протягом усього дослідження, даний індекс для розвинених країн поводиться інакше, ніж для країн у виборці, оскільки для першої групи показник, крім того, що він високий, є відносно стабільним; це суттєво контрастує з нестабільною поведінкою індексу для Аргентини, Бразилії, Чилі та Мексики [1].

Цікавими є також дослідження, в яких оцінюється вплив на зовнішньоекономічні позиції різних країн, зокрема країн Південної Америки, економічного протистояння між двома найбільшими економіками у світі - США та Китаю. Так, у роботі Ю. Йонгдінг (Yongding, 2022) «Відродження проблеми "зовнішньої стійкості" США і якими мають бути відповіді Китаю» підкреслюється, що дефіцит поточного рахунку платіжного балансу США значно зріс з 2020 року, досягнувши в минулому році 3,6% ВВП - найвищого рівня з 2008 року. Водночас чистий зовнішній борг США сягнув приголомшливої позначки у $18 трлн, або 78% ВВП. А швидке зростання інфляції змусило Федеральну резервну систему США почати підвищувати процентні ставки і скорочувати свої запаси казначейських цінних паперів - кроки, які, ймовірно, перешкоджатимуть зростанню і збільшать вартість запозичень для уряду. Чи буде "зовнішня стійкість" Америки знову під загрозою? Щоб відповісти на це питання, було розглянуто чотири змінні, від яких залежить зовнішня стійкість: розрив між приватними заощадженнями і приватними інвестиціями, розмір бюджетного дефіциту, рівень доходів від інвестицій і темпи зростання ВВП [2]. Таким чином, можна вважати, що політика ФРС щодо підвищення відсоткових ставок обов'язково вплине на фінансові системи Аргентини та Бразилії, з яких буде відбуватись відтік портфельних інвестицій, номінованих в американських доларах.

Класична політична економія торгівлі моделює поведінку держави на міжнародній арені, виходячи з формування внутрішніх інтересів, - така теорія розглядається у роботі А.Ван Аакен, Я. Курц (Aaken and Kurtz, 2019) «Поза межами раціонального вибору: міжнародне торговельне право та поведінкова політекономія протекціонізму». Трактування торгівлі як загрози безпеці викликає потужні протекціоністські упередження. Упередженість щодо шкоди від іноземних товарів може бути спровокована механізмами соціальних мереж, які змушують людей зосереджуватися на певних ризиках і переоцінювати ступінь небезпеки від демпінгового імпорту [3]. Отже, можна припустити, що ці результати дослідження свідчать про потенціал для поліпшення зовнішньоекономічних позицій Аргентини та Бразилії у майбутньому.

Глобальна економіка переживає цифровізацію виробництва, обміну та споживання товарів і послуг - як це розглядається у статті С. Азмех, К. Фостер, Ж. Ечаваррі (Azmeh, Foster, Echavarri, 2020) «Міжнародний торговельний режим та прагнення до вільної цифрової торгівлі». Автори статті стверджують, що цілі США виходять за рамки оновлення правил "епохи Інтернету", і спрямовані на досягнення подальшої лібералізації торгівлі товарами та послугами. У цій статті доведено технологічну обумовленість існуючих міжнародних правил і проаналізовано, як технологічні зрушення стали рушійною силою створення конкурентного режиму і зміни порядку денного, що, в свою чергу, сприяє процесам фрагментації міжнародного торговельного режиму [4]. Бразилії та Аргентині слід у рамках цієї світової тенденції запровадити стимули для збільшення експорту з використанням онлайн замовлень.

Нещодавній торговельний конфлікт між США та Китаєм спричинив значну невизначеність на світових ринках. Яким є підґрунтя цього конфлікту? Це актуальне питання розглянуте у роботі Д. Чжан (Zhang, 2019) «Невизначеність економічної політики в США і Китаї та її вплив на світові ринки». Отримані Д. Чжан результати свідчать про те, що занепокоєння щодо конкуренції Китаю зі США у формуванні глобального світового порядку, швидше за все, зумовлені політичними факторами, а не економічними мотивами [5]. Слід зазначити, що протистояння Китаю і США може вплинути позитивно на економіки Бразилії та Аргентини у випадку, якщо американські інвестиції з КНР будуть переміщені до країн Латинської Америки.

Виходячи з поданого вище огляду останніх досліджень і публікацій, можна стверджувати, що взаємовідносини між США та Китаєм та стан їхніх економік є одним з важливих факторів впливу на зовнішньоекономічні позиції Аргентини та Бразилії. Разом з цим, зовнішньоекономічні позиції Аргентини та Бразилії знаходяться в процесі постійної трансформації. Існує брак досліджень, присвячених особливостям такої трансформації. Ось чому дана стаття присвячується аналізові процесу трансформації зовнішньоекономічних позицій Аргентини та Бразилії.

Мета статті - аналіз особливостей формування зовнішньоекономічних позицій країн Південної Америки на прикладі Аргентини та Бразилії.

Виклад основного матеріалу

ВВП країни - ключовий макроекономічний показник, за яким ми можемо оцінити, наскільки добре функціонує економіка країни і чи зростає вона. Динаміка ВВП Аргентини та Бразилії за 2016-2021 роки проаналізована в таблиці 1.

Таблиця 1. ВВП Аргентини та Бразилії за 2016-2021 роки, млрд. дол. США

Джерело: складено автором на основі[6].

Як випливає з таблиці 1, ВВП Аргентини протягом періоду 2016-2017 років мав тенденцію до зростання: з 557,53 млрд. дол. США у 2016 році до 643,63 млрд. дол. США у 2017 році. Надалі ВВП Аргентини починає знижуватись до 524,82 млрд. дол. США у 2018 році, 451,93 млрд. дол. США у 2019 році та 389,29 млрд. дол. США у 2020 році. Але у 2021 році спостерігається відновлення росту до 491,49 млрд. дол. США. ВВП Бразилії має таку ж саму тенденцію: з 1,79 трлн. дол. США у 2016 році відбувається зростання до 2,06 трлн. дол. США у 2017 році. Надалі ВВП Бразилії починає знижуватись до 1,91 млрд. дол. США у 2018 році, 1,87 трлн. дол. США у 2019 році та 1,44 трлн. дол. США у 2020 році. Але у 2021 році спостерігається відновлення росту до 1,51 трлн. дол. США.

Після аналізу макроекономічних показників Аргентини та Бразилії можна зробити висновок, що ці країни дуже схожі за динамікою показників у період 2016-2021 років, у часи кризи COVID-19 макроекономічні показники погіршуються, але надалі спостерігається їхнє покращення. ВВП Аргентини за обсягом менше, ніж Бразилії. Індекс інфляції Аргентини вище, ніж Бразилії. Обмінний курс Аргентини вище та зростає стрімкіше, ніж Бразилії. Відсоткова ставка Аргентини вище, ніж Бразилії. Рівень безробіття Аргентини нижче, ніж Бразилії. Як для Аргентини, так і для Бразилії зберігається тенденція зростаючого значного державного боргу та постійних бюджетних дефіцитів, що є характерним для країн регіону та загалом для країн, що розвиваються.

Міжнародна інвестиційна позиція країни (МІП) - це статистичний звіт, який показує на певний момент вартість фінансових активів резидентів економіки, які є вимогами до нерезидентів або золотими злитками, що утримуються як резервні активи, а також зобов'язання резидентів економіки перед нерезидентами. Різниця між активами та пасивами є чистою міжнародною інвестиційною позицією країни і являє собою чисту вимогу або чисте зобов'язання країни перед рештою світу [7].

Динаміка міжнародної інвестиційної позиції Аргентини за 2016-2021 роки досліджена у таблиці 2. Як свідчить таблиця 2, за період 2016-2021 років активи міжнародних інвестицій Аргентини збільшились з 291,75 млрд. дол. США у 2016 році до 417,50 млрд. дол. США у 2021 році. Щодо складових активів, то активи прямих іноземних інвестицій Аргентини збільшились з 39,73 млрд. дол. США у 2016 році до 42,45 млрд. дол. США у 2021 році. Активи портфельних інвестицій Аргентини збільшились з 44,03 млрд. дол. США у 2016 році до 42,45 млрд. дол. США у 2021 році. Активи похідних фінансових інструментів (крім резервів) і опціонів на акції співробітників Аргентини збільшились з 0,00 млн. дол. США у 2016 році до 0,01 млн. дол. США у 2021 році. Активи інших інвестицій Аргентини збільшились з 168,67 млрд. дол. США у 2016 році до 254,93 млрд. дол. США у 2021 році. Резервні активи Аргентини збільшились з 39,30 млрд. дол. США у 2016 році до 39,66 млрд. дол. США у 2021 році. За період 2016-2021 років пасиви міжнародних інвестицій Аргентини збільшились з 244,152 млрд. дол. США у 2016 році до 295,85 млрд. дол. США у 2021 році. Щодо складових пасивів, то пасиви прямих іноземних інвестицій Аргентини збільшились з 74,86 млрд. дол. США у 2016 році до 98,92 млрд. дол. США у 2021 році. Пасиви портфельних інвестицій Аргентини зменшились з 100,18 млрд. дол. США у 2016 році до 62,70 млрд. дол. США у 2021 році. Пасиви похідних фінансових інструментів (крім резервів) і опціонів на акції співробітників Аргентини зменшились з 2,98 млрд. дол. США у 2016 році до 0,39 млрд. дол. США у 2021 році. Пасиви інших інвестицій Аргентини збільшились з 66,11 млрд. дол. США у 2016 році до 133,83 млрд. дол. США у 2021 році. Щодо чистої міжнародної інвестиційної позицій Аргентини, то протягом періоду 2016-2021 років вона є позитивною: з 47,59 млрд. дол. США у 2016 році вона зростає до 121,65 млрд. дол. США у 2021 році. Перевищення активів над пасивами свідчить про те, що Аргентина більше вкладає інвестицій в інші країни, ніж вони в її економіку.

З таблиці 2 також витікає, що за період 2016-2021 років пасиви міжнародних інвестицій Аргентини збільшились з 244,152 млрд. дол. США у 2016 році до 295,85 млрд. дол. США у 2021 році. Щодо складових пасивів, то пасиви прямих іноземних інвестицій Аргентини збільшились з 74,86 млрд. дол. США у 2016 році до 98,92 млрд. дол. США у 2021 році. Пасиви портфельних інвестицій Аргентини зменшились з 100,18 млрд. дол. США у 2016 році до 62,70 млрд. дол. США у 2021 році. Пасиви похідних фінансових інструментів (крім резервів) і опціонів на акції співробітників Аргентини зменшились з 2,98 млрд. дол. США у 2016 році до 0,39 млрд. дол. США у 2021 році. Пасиви інших інвестицій Аргентини збільшились з 66,11 млрд. дол. США у 2016 році до 133,83 млрд. дол. США у 2021 році.

Щодо чистої міжнародної інвестиційної позицій Аргентини (сальдо таблиці 2), то протягом періоду 2016-2021 років вона є позитивною: з 47,59 млрд. дол. США у 2016 році вона зростає до 121,65 млрд. дол. США у 2021 році. Перевищення активів над пасивами свідчить про те, що Аргентина більше вкладає інвестицій в інші країни, ніж вони в її економіку.

Таблиця 2. Міжнародна інвестиційна позиція Аргентини за 2016-2021 роки, млн. дол. США

Джерело: складено автором на основі [8].

Динаміка міжнародної інвестиційної позиції Бразилії за 2016-2021 роки проаналізована у таблиці 3. Як свідчить таблиця 3, за період 2016-2021 років активи міжнародних інвестицій Бразилії збільшились з 829,66 млрд. дол. США у 2016 році до 961,57 млрд. дол. США у 2021 році. Щодо складових активів, то активи прямих іноземних інвестицій Бразилії збільшились з 342,97 млрд. дол. США у 2016 році до 464,79 млрд. дол. США у 2021 році. Активи портфельних інвестицій Бразилії збільшились з 31,59 млрд. дол. США у 2016 році до 52,30 млрд. дол. США у 2021 році. Активи похідних фінансових інструментів (крім резервів) і опціонів на акції співробітників Бразилії збільшились з 0,73 млрд. дол. США у 2016 році до 1,56 млрд. дол. США у 2021 році. Активи інших інвестицій Бразилії зменшились з 89,34 млрд. дол. США у 2016 році до 80,71 млрд. дол. США у 2021 році. Резервні активи Бразилії збільшились з 365,01 млрд. дол. США у 2016 році до 362,20 млрд. дол. США у 2021 році.

Таблиця 3. Міжнародна інвестиційна позиція Бразилії за 2016-2021 роки, млн. дол. США

Джерело: складено автором на основі [8].

За період 2016-2021 років пасиви міжнародних інвестицій Бразилії збільшились з 1,39 трлн. дол. США у 2016 році до 1,44 трлн. дол. США у 2021 році. Щодо складових пасивів, то пасиви прямих іноземних інвестицій Бразилії збільшились з 703,32 млрд. дол. США у 2016 році до 761,38 млрд. дол. США у 2021 році.

З таблиці 3 також витікає, що пасиви портфельних інвестицій Бразилії зменшились з 463,56 млрд. дол. США у 2016 році до 436,02 млрд. дол. США у 2021 році. Пасиви похідних фінансових інструментів (крім резервів) і опціонів на акції співробітників Бразилії не змінились з 2016 року по 2021 рік. Пасиви інших інвестицій Бразилії збільшились з 229,16 млрд. дол. США у 2016 році до 242,79 млрд. дол. США у 2021 році.

Щодо чистої міжнародної інвестиційної позицій Бразилії (сальдо таблиці 3), то протягом періоду 2016-2021 років вона є негативною: з -566,63 млрд. дол. США у 2016 році вона зменшується до -478,88 млрд. дол. США у 2021 році. Перевищення пасивів над активами свідчить про те, що Бразилія менше вкладає інвестицій в інші країни, ніж вони в її економіку. Крім того, Бразилія займає 3 місце серед країн з від'ємною чистою МІП [8].

Для того, щоб дослідити, чи є у Бразилії проблема подвійного дефіциту, була побудована векторна авторегресія. Першим кроком у дослідженні взаємозв'язку між дефіцитом бюджету і поточним рахунком Бразилії є побудова графіків двох показників: поточного рахунку у відсотках до ВВП та бюджетного дефіциту у відсотках до ВВП Бразилії.

Динаміка даних показників протягом розглянутого періоду з 1996 року по 2021 рік не завжди збігається. У період з 1996 року по 1998 рік показники знижуються одночасно, але надалі показник поточного рахунку до ВВП стрімко та значно зростає до свого піку у 2004 році, в той час як другий показник - дефіцит бюджету у ВВП - залишається нестабільним та починає навпаки знижуватися. З 2004 року по 2014 рік спостерігається доволі різке, а потім поступове зниження відношення поточного рахунку до ВВП, у той час, як у цей період дефіцит бюджету до ВВП волатильний: він змінюється досить часто та хвилеподібно.

Далі спостерігається чітка протилежна тенденція двох показників: після 2014 року поточний рахунок впевнено зростає до 2017 року, а потім йде на спад та зростає з 2019 року. У той час, як дефіцит бюджету дуже різко падає з 2013 року, а у 2015 році різко збільшується, та далі веде себе хвилеподібно.

Обидва розглянуті показники в Бразилії протягом періоду з 1996 по 2021 рік в основному набувають від'ємного значення. Тільки в період з 2004 року по 2007 рік спостерігається позитивне значення відношення поточного рахунку до ВВП. Мінімальне значення відношення поточного рахунку до ВВП Бразилії протягом розглянутого періоду становить -4,24% у 1996 році, максимальне становить 1,75% у 2004 році. Мінімальне значення дефіциту бюджету до ВВП становить -13,40% у 2020 році, максимальне становить -1,53% у 2008 році.

Наступним кроком у дослідженні взаємозв'язку між дефіцитом бюджету і поточним рахунком Бразилії є аналіз таблиці кореляцій між поточним рахунком до ВВП і дефіцитом бюджету до ВВП. Залежність двох змінних становить лише 0,10 - тобто існує лише десятивідсоткова залежність. Звідси можна зробити висновок, що між розглянутими показниками за період з 1996 по 2021 рр. немає кореляції, - тобто є відсутнім суттєвий зв'язок між поточним рахунком та дефіцитом бюджету Бразилії.

Після перевірки кореляції наступним кроком буде побудова векторної авторегресії з використанням 5 лагів. Після аналізу результатів, можна оцінити такі основні показники: R² = 67,86% та 83,40%, F статистики = 2,11 та 5,02, що є нижче та вище відповідно нормативного показника (4,32) при нинішній кількості вимірювань.

Наступним кроком є перевірка оптимальної кількості лагів для отриманої векторної авторегресії. Проаналізувавши отримані результати, можна прийти до висновку, що найбільш оптимальним є один лаг, адже значення критеріїв NA, LR, FPE, SC і HQ в даному випадку є мінімальними.

Після побудови нової векторної авторегресії з одним лагом нові значення R2 становлять 29,57% та 65,17%, що нижче за попередні значення, а F-статистики приймають вже значення 4,62 та 20,58, що вище нормативного показника (4,24) та більше, ніж попередні значення.

Наступним кроком був проведений тест Грейнджера. Згідно отриманих результатів можна зробити ключові висновки щодо взаємозалежності розглянутих показників.

Якщо розглядати дефіцит бюджету як залежну змінну, то можна вважати, що поточний рахунок не впливає на нього, адже Prob. = 0,1709, що більше за 0,1, тобто поточний рахунок не впливає на дефіцит бюджету з ймовірністю 17,09%. Що стосується поточного рахунку, взятого в якості залежної змінної, то з ймовірністю 54,13% дефіцит бюджету не впливає на поточний рахунок, відповідно даний зв'язок не є значущим.

Отже, виходячи з всього вищесказаного можна зробити висновок, що гіпотеза про зв'язок між дефіцитом бюджету і поточним рахунком Бразилії з 1996 року по 2021 рік не підтверджується. Згідно результатам дослідження в країні не існує проблеми подвійного дефіциту, дефіцит бюджету та поточного рахунку не є причинами дефіциту один одного.

Висновки

Проаналізувавши міжнародну інвестиційну позицію та зовнішній борг Аргентини та Бразилії, можна зробити висновок, що протягом усього розглянутого періоду 2016-2021 років чиста міжнародна інвестиційна Аргентини є позитивною, а Бразилії - від'ємною. Перевищення активів над пасивами Аргентини свідчить про те, що ця країна більше вкладає інвестицій в інші країни, ніж вони в її економіку. Серед цих інвестицій є також інвестиції у готівковий долар в Аргентині. Перевищення пасивів Бразилії над активами свідчить про те, що ця країна менше вкладає інвестицій в інші країни, ніж вони в її економіку. Крім того, Бразилія займає третє місце у світі серед країн з від'ємною чистою МІП. Зовнішній борг обох країн за останні роки зріс, що у майбутньому може призвести до девальвації національних грошових одиниць Аргентини та Бразилії. Для того, щоб дослідити, чи є у Бразилії проблема подвійного дефіциту, була побудована векторна авторегресія. Результати моделювання показали, що гіпотеза про зв'язок між дефіцитом бюджету і поточним рахунком Бразилії з 1996 року по 2021 рік не підтверджується. Згідно результатів дослідження, в Бразилії не існує проблеми подвійного дефіциту, дефіцит бюджету та поточного рахунку не є причинами дефіциту один одного.

Література

1. Vartanian P.R. et al. International Investment Position and Exchange Rate in Brazil: An Application of the GrubelandL loyd Index. [Електронний ресурс] // Empirical Economics Review 9(4). - 2020. - Режим доступу: https://www.mackenzie.br/fileadmin/ARQUIVOS/Public/6-pos-graduacao/upm-higienopolis/mestrado-doutorado/economia_mercados/2020/Artigos_Relevantes/Intemational_Investment_Position_and_Exchange_Rate_in_Brazil_An_Application_of_the_Grubel_and_Lloyd_Index 2008-2015_.pdf.

2. Yongding Y. The reemergence of the issue of US `external sustainability'and what should be China's responses //China Economic Journal. - 2022. - Т. 15. - № 3. - С. 263-276. - Режим доступу: https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/17538963.2022.2117167?scroll=top& needAccess=true.

3. Van Aaken A., Kurtz J. Beyond rational choice: international trade law and the behavioral political economy of protectionism //Journal of international economic law. - 2019. - Т. 22. - № 4. - С. 601-628. - Режим доступу: https://academic.oup.com/jiel/article-abstract/22/4/601/5695631.

4. Azmeh S., Foster C., Echavarri J. The international trade regime and the quest for free digital trade //International Studies Review. - 2020. - Т. 22. - №. 3. - С. 671-692. - Режим доступу: https://academic.oup.com/isr/article/22/3/671/5564378.

5. Zhang D. et al. Economic policy uncertainty in the US and China and their impact on the global markets //Economic Modelling. - 2019. - Т. 79. - С. 47-56. - Режим доступу: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0264999318303936.

6. Historical gross domestic product [Електронний ресурс] // World Bank data. - Режим доступу: https://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.MKTP.CD.

7. Argentina Budget balance [Електронний ресурс] //Trading economy. - Режим доступу: https://tradingeconomics.com/argentina/government-budget.

8. International Investment Position Statistics [Електронний ресурс] // IMF. - Режим доступу: https://data.imf.org/?sk=7A51304B-6426-40C0-83DD-CA473CA1FD52&sId= 1542635306163.

References

1. Vartanian P.R. et al. International Investment Position and Exchange Rate in Brazil: An Application of the GrubelandL loyd Index. // Empirical Economics Review 9(4). - 2020. - URL: https://www.mackenzie.br/fileadmin/ARQUIVOS/Public/6-pos-graduacao/upm-higienopolis/mestrado-doutorado/economia_mercados/2020/Artigos_Relevantes/Intemational_Investment_Position_and_Exchange_Rate_in_Brazil_An_Application_of_the_Grubel_and_Lloyd_Index 2008-20l5.pdf.

2. Yongding Y. The reemergence of the issue of US `external sustainability'and what should be China's responses //China Economic Journal. - 2022. - V. 15. - N 3. - P. 263-276. - URL: https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/17538963.2022.2117167?scroll=top&needAccess=true.

3. Van Aaken A., Kurtz J. Beyond rational choice: international trade law and the behavioral political economy of protectionism //Journal of international economic law. - 2019. - V. 22. - N 4. - P. 601-628. - URL: https://academic.oup.com/ jiel/article-abstract/22/4/601/5695631.

4. Azmeh S., Foster C., Echavarri J. The international trade regime and the quest for free digital trade // International Studies Review. - 2020. - V. 22. - N 3. - P. 671-692. - URL: https://academic.oup.com/isr/article/22/3/671/5564378.

5. Zhang D. et al. Economic policy uncertainty in the US and China and their impact on the global markets // Economic Modelling. - 2019. - V. 79. - P. 47-56. - URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0264999318303936.

6. Historical gross domestic product // World Bank data. - URL: https://data.worldbank.org/ indicator/NY.GDP.MKTP.CD.

7. Argentina Budget balance // Trading economy. - URL: https://tradingeconomics.com/argentina/government-budget.

8. International Investment Position Statistics // IMF. - URL: https://data.imf.org/?sk=7A51304B-6426-40C0-83DD-CA473CA1FD52&sId=1542635306163.

Размещено на Allbest.ru