Діджиталізація та інтелектуалізація корпоративної бізнес-діяльності на глобальних ринках

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра міжнародного менеджменту

Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана

Діджиталізація та інтелектуалізація корпоративної бізнес-діяльності на глобальних ринках

Кальченко Т.В., доктор економічних наук, професор

Олійник В.В., кандидат економічних наук, доцент

Фурсова О.В., кандидат економічних наук, доцент

Глобальне економічне середовище сьогодні являє собою складний конгломерат відносин як традиційного, так і принципового нового типу, коли руйнуються типові уяви про прозорість та контрольованість багатьох зв'язків, коли держави остаточно втратили монопольне право управляти багатьма економічними процесами, а альтернативу їм становлять транснаціональні утворення. Саме тому в статті наголошується на домінуванні саме ТНК та нових трендах в їх діяльності, зокрема діджиталізації і інтелектуалізації бізнесу. Показані новітні форми таких компаній, їх потенційно можливі конфігурації в управлінській парадигмі, мотиваційне підґрунтя та наслідки діяльності для загально глобальної стабільності. При цьому наголошується, на екзистенцій ній загрозі беззастережного використання технологій штучного інтелекту як для окремих суб'єктів, так і для світу в цілому. Пропонується максимально обережно і дозовано використовувати переваги діджиталізації і інтелектуалізації бізнесу, але в умовах некерованості за цими процесами це лишається лише закликом і не може розраховувати на імплементацію. Саме тому робиться висновок про масштабний перегляд управлінського потенціалу держав і корпорацій задля забезпечення хоча б мінімального балансу сил і технологічної рівності.

Ключові слова: система, діджиталізація, цифрові ТНК, штучний інтелект, управління.

Kalchenko Tymur, Oliinyk Viktoriia, Fursova Olena

Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman

Digitalization and intellectualization of the corporate business-activities on global markets

The global economic environment today represents a complex conglomerate of relations of both traditional and fundamentally new types, when typical ideas about the transparency and controllability of many connections are being destroyed, when states have finally lost the monopoly right to manage many economic processes, and transnational entities are their alternative. That is why the article emphasizes the dominance of TNCs and new trends in their activities, in particular digitalization and intellectualization of business. The newest forms of such companies, their potentially possible configurations in the management paradigm, the motivational background and consequences of activity for overall global stability are shown. It is noted that the key trend of the post-pandemic stage of global development is the growth of the number of digital TNCs, the improvement of their competitive status and the potential of operating in new markets and service segments. In particular, internet platforms, digital solutions, e-commerce and digital content stand out. At the same time, the characteristics and specified features and specifics of the functioning of such transnational business units, which take over the leadership in traditional trade, intermediary, and financial platforms, are provided. At the same time, it is also shown that companies from developed countries (USA) and new economies (China, Argentina, India, etc.) show special dynamism. At the same time, the existential threat of the unconditional use of artificial intelligence technologies is emphasized both for individual subjects and for the world as a whole. It is suggested to use the advantages of digitalization and intellectualization of business as carefully and dosed as possible, but in conditions of uncontrollability of these processes, this remains only a call and cannot count on implementation. That is why a conclusion is made about a large-scale review of the management potential of states and corporations in order to ensure at least a minimal balance of forces and technological equality. In addition, as noted, over time, in order to minimize potential threats, the question of developing appropriate codes of behavior and a system of global control over the use of the potential of artificial intelligence will arise.

Key words: system, digitization, digital TNCs, artificial intelligence, management.

Вступ

Постановка проблеми. Динаміка глобального розвитку на сьогодні не є передбачуваною і поступовою. Це цілком виправдовується впливом цілого ряду тенденцій, включаючи падіння економічного зростання в цілому в світі. Реальний сектор в цілому характеризується стагнацією, банківський після ряду потрясінь, зокрема в сфері кредитно-фінансової діяльності США, теж знаходиться не в кращому стані. Дещо більш пожвавленими є тренди в секторі послуг та на інвестиційних ринках, де після періоду падіння обсягів спостерігаються тенденції обнадійливого посляковідного пожвавлення. В цілому ж, структура глобальної економіки залишається занадто крихкою, залежною від стабільності локомотивів економічного зростання - економік США та Китайської Народної Республіки, що само по собі не може не викликати побоювань, на випадок будь-яких надзвичайних подій, щодо руйнування звичної парадигми та ареалів дій економічних агентів. Звичайно значна група держав вдається до превентивних заходів і намагається стратегічно убезпечити власний економічний суверенітет і сформувати альтернативні сценарії стратегічних дій на випадок загострення негативних тенденцій. Але у випадку невизначеності і нерозуміння до яких меж може дійти глобальна криза, важко розробити ефективний інструментарій елімінації проблем, що можуть виникнути ситуативно. Між тим, як свідчать останні дослідження і висновки фахівців, підстави для хвилювання не існують, але і акселеруються з роками.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремі аспекти досліджуваної проблематики, зокрема специфіка інституційно-регуляторної системи, інтелектуального лідерства висвітлені в роботах Бейлі Ф., Казе С., Юкла Г., Цимбал Л., Нямещук Г., Гейця В., Гайдуцького І. та багатьох інших. Проте, все ще не достатньо розвиненими лишилися аспекти гумантірно-соціального характеру інтелектуалізації.

Формулювання цілей статті. Головною ціллю статі є виявити не тільки загальні закономірності розвитку цифрових технологій і штучного інтелекту, але і показати можливі негативні наслідки надмірного переважання даних новацій як для країн, так і для усієї глобальної спільноти, зокрема.

Виклад основного матеріалу

В умовах, коли на порядку денному з ряду об'єктивних та суб'єктивних причин постало питання про надійність прибутків реального сектору, глобальний бізнес став поступово переорієнтовуватись на бізнес віртуальний, пов'язаний з активізацією розвитку різноманітних комунікативно-інтелектуалізованих технологій сучасного підприємництва, з одного боку, більш незалежних від зовнішньої кон'юнктури, а з іншого - більш складних в оперативному керуванні і стратегічному менеджменті. Кількість високотехнологічних компаній зростала з роками. У порівнянні з 2012 роком, коли таких у рейтингу 100 найпотужніших було лише 7, а тих, що працювали у видобувному бізнесі - 19 та в автомобілебудуванні - 13, у 2019 році таких ТНК вже стало 17, в той час, як їх кількість у нафтогазовій галузі скоротилась до 10, а у автомобілебудуванні лишилася незмінною [5, c. 202].

Домінування таких компаній можна звичайно пояснювати суто економічними мотиваціями і не в останню чергу необхідністю оптимізації діяльності, але у подібному тренду неможна не побачити і загального наміру сформувати нову ідеологію економіко-політичного буття XXI століття - ідеологію високотехнологічного інтелектуалізованого суспільства, що дозволила б зробити більш м'яким транзит глобальної влади в умовах кризи, що розгортається і набирає обертів. Цілком зрозуміло, що індустріальному укладові прийде на зміну постіндустріальний техногенний, але з тим менеджментом, який займав керівні позиції у минулому столітті.

В останні роки стрімкої динаміки розвитку здобули представники діджітал-бізнесу, так звані цифрові транснаціональні компанії. На сьогодні немає чіткої класифікації цифрових ТНК, але цілком умовно їх можна розподілити на:

1) Інтернет платформи, які оперують і надають послуги завдяки мережі Інтернет, зокрема - пошукові системи, соціальні мережі, компанії змішаного типу, як Uber, Airbnb (США) та Didi Global (Китай).

2) Цифрові рішення представлені іншими Інтернет-компаніями, що включать тих, що надають програмне забезпечення як послугу та технології фінансування як додаток до системи здійснення електронних платежів. При цьому технології фінансування включають набагато більш широкий асортимент послуг - брокерських, банківських, фінансово-кредитних.

3) Електронну комерцію, що включає онлайн платформи, що дозволяють здійснювати комерційні операції. Ця категорія інституціоналізується електронними роздрібними фірмами та новим типом груп доставки (зокрема, продуктова доставка та мобільні додатки), що значно просунулися на ринку під час пандемії.

4) Цифровий контент, який вбирає виробників та дистриб'юторів товарів та послуг у медіа цифрового формату, включаючи ігри та додатки, пов'язані з аналізом та обробкою інформації [4, c. 68].

В цілому ж можна стверджувати, що на сьогодні створені майже ідеальні умови для їх розвитку і конкурентного лідерства. Середовищні чинники, а саме повністю глобалізоване інформаційно-комуникативне оточення, перманентні репресалії і санкційні війни, карантини та бізнес обмеження створили майже ідеальний контекст для появи все більшої кількості діджитал-одиниць, здатних створити альтернативну ділову реальність і умови функціонування. Тільки у 2022 р., 39 нових одиниць посіли місце у рейтингу 100 найкрупніших цифрових ТНК (див. табл. 1 та 2).

Найбільший приріст спостерігався у сегментах Інтернет-платформ та електронної комерції. Деякі компанії (14 з минулорічного списку) були придбані більш потужними, зокрема Limledin компанією Microsoft, Priceline - Booling Holdings, Viacom - National Amusement, Sky - Comcast. Не дивлячись на значну кількість нових структур, рейтинг топ-100 найкрупніших представників діджітал-бізнесу очолюється ТНК з США (59) та з інших розвинутих країн (32) [3].

Проте, помітними стали і компанії з Латинської Америки (аргентинська Mercado Libre) та Азії (сингапурські Joyy та SEA) Особливо помітною стала частка азійського бізнесу (зокрема китайського) у сегменті електронної комерції.

Поряд з цифровим бізнесом набуває усе більшої популярності і активне застосування технологій штучного інтелекту. При цьому при їх використанні акцентується увага на прогресивності і безальтернативності даних новацій. Цілком закономірне їх обережне використання поступово змінюється трендом універсального характеру.

Таблиця 1

Показники зростання продаж та легкості здійснення прямого зарубіжного інвестування: порівняння між ТНК у традиційних секторах економіки, технологічних ТНК та провідних цифрових ТНК