Формування нової парадигми світового господарства та вплив глобальних трансформацій на економіку суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування нової парадигми світового господарства та вплив глобальних трансформацій на економіку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності

Кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри обліку і оподаткування, Харківський національний автомобільно-дорожній університет, м. Харків, Україна

Анотація

Розкрито особливості формування нової моделі міжнародної економічної системи і парадигми інформаційної економіки, розглянуті актуальні проблеми світової економіки в контексті інтеграційних і глобалізаційних процесів, виявлено головні фактори, тенденції і перспективи світогосподарського розвитку, досліджено вплив сучасних глобальних трансформацій на економіку підприємств-суб'єктів ЗЕД. Актуальність статті полягає у висвітленні особливостей становлення сучасної парадигми світового господарства та ключових аспектів глобальних економічних трансформацій у контексті їх впливу на економіку країн і суб'єктів господарювання. Методологія дослідження представлена методами теоретичного узагальнення, монографічним, абстрактно-логічним. Результати дослідження полягають у характеристиці сучасної парадигми світової економіки, ідентифікації викликів для світового господарства та дослідженні впливу глобальних економічних трансформацій на суб'єкти міжнародного бізнесу. Практична цінність дослідження полягає в тому, що врахування сучасних реалій і тенденцій світогосподарського розвитку, глобальних економічних викликів і трансформацій дозволить підприємствам-суб'єктам ЗЕД досягти більшого успіху на зовнішніх ринках і посилити конкурентні переваги у міжнародному бізнесі.

Ключові слова: глобалізація; трансформація; міжнародна економічна система; інформаційна економіка; геоекономічна ситуація; парадигма; інтеграція; світогосподарський розвиток; міжнародний бізнес; зовнішньоекономічна діяльність.

FORMATION OF THE NEW WORLD ECONOMY PARADIGM AND THE IMPACT OF GLOBAL TRANSFORMATIONS ON THE ECONOMY OF FOREIGN ECONOMIC ACTIVITY SUBJECTS

Kateryna Boldovska

PhD in Economics, Docent, Docent of Department of Accounting and Taxation, Kharkiv National Automobile and Highway University, Kharkiv, Ukraine міжнародний економічний світовий

The relevance of this article is to highlight the peculiarities of formation of the new world economy paradigm and to describe the key aspects of the impact of global transformations on the economy of foreign economic activity subjects. The work has identified the following objectives: to investigate the geo-economic situation, to analyze the realities and to establish the obstacles of the functioning of the world economy; to determine the nature of modern international economic relations and current problems of the global economic system, to identify the main trends and perspectives of world economic development; to reveal the peculiarities of the formation of a new model of the international economic system and the paradigm of the information economy; to investigate the impact of global economic transformations on international business entities.The research methods used in this study include an analysis of scientific literature, theoretical generalization and abstract-logical. The study's practical significance is that taking into account the modern world economic realities and trends, as well as properly responding to challenges and adapting to changes in the global economy will allow enterprises operating in foreign markets to achieve greater success and strengthen their competitive advantages in international business. The study of regularities and perspectives of the international economy functioning shows that the main trend of world economic development is the movement towards the creation of a single planetary market of goods and services, capital, resources, etc., economic convergence and unification of individual countries into a single global economic complex. The world economy development at the beginning of the third millennium is global in content and innovative in nature, which is embodied in the formation of a new paradigm of the information economy, or the knowledge economy, with the predominance of intangible factors of production, that is, intellectual capital. The impact of global economic transformations doesn't bypass the economy of enterprises. Among the most important aspects of this influence are international competition, foreign markets, supply chains, technological innovations, government regulation, knowledge economy, human resources, and others. Therefore, enterprises must be flexible, innovative and adapted to international market trends and neutralize these influences through innovation, global vision and strategic planning to achieve competitive advantages in international business. Key words: globalization; transformation; international economic system; information economy; geoeconomic situation; paradigm; integration; global economic development; international business; foreign economic activity.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. На початку третього тисячоліття теоретико-методологічні та практичні аспекти процесів інтернаціоналізації, глобалізації та інтеграції економіки та інших суспільних інститутів, які превалюють у контексті нинішнього соціально-економічного розвитку міжнародної системи, й зумовленої ними трансформації суспільної парадигми, посідають центральне місце у структурі світової економічної думки, а отже, потребують підвищеної дослідницької уваги. Необхідність і важливість аналізу поточних світових тенденцій обумовлені потребою належного формування геополітичних і геоекономічних пріоритетів функціонування і розвитку національних економік у контексті їхньої інтеграції до сучасної системи міжнародних економічних зв'язків, яка формує глобальний виробничо-господарський механізм, на шляху здобуття кожною з них гідного статусу в світовому співтоваристві.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор. Актуальні проблеми функціонування сучасної економічної інтерсистеми, питання глобальних трансформацій, інтеграції і конвергенції, тенденції і перспективи світового розвитку, а також вивчення переваг і недоліків, наслідків і впливу названих явищ і процесів на економічний розвиток останнім часом становлять коло наукових інтересів багатьох вітчизняних і закордонних учених [1-11].

Зокрема, С. Ткаченко [1] висвітлює проблеми і перспективи глобалізації міжнародних економічних відносин, встановлюючи її значення для різних галузей і різних групи країн світового господарства; М. Богун [2], О. Борзенко [3], О. Плахотник і А. Павленко [4], О. Петричевич і Д.Дж. Тіс [5] аналізують наслідки її впливу на розвиток світової економіки в цілому й соціально-економічних систем (інтеграційних угрупувань, економік країн або окремих секторів, транснаціональних компаній тощо) зокрема.

У роботі [6] О. Павлов розкриває природу і характер глобальних економічних трансформацій, тоді як Л. Батюк [7] розширює таке дослідження аналізом їх головних протирічь у розрізі рівнів і темпів економічного розвитку, її структури і регулювання.

Колектив авторів [8] обґрунтовує переваги і недоліки глобалізаційних процесів для бізнес-структур та національних економік з акцентом на вплив глобалізації на індивідуальну поведінкову траєкторію підприємства.

Н. Бондаренко і К. Червонченко [9] наводять переваги від участі у процесах глобалізації і зводять дослідження до аналізу зовнішньої торгівлі України та визначення основних чинників, що перешкоджають експортній діяльності вітчизняних підприємств, а також розглядають сучасні тенденції здійснення бізнесу та їх вплив на підприємства, що виходять на міжнародний ринок. Питання визначення тенденцій та особливостей зовнішньоекономічної діяльності підприємств в умовах євроінтеграції, виявлення переваг консолідації в міжнародний економічний простір розглядаються у науковій праці [10].

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Отже, огляд цих наукових праць показує, що здебільшого увага науковців при вивченні різних аспектів і проявів предмета цього дослідження зосереджена на макрорівні, тоді як економічні наслідки світогосподарської еволюції та глобальних трансформацій, які вона у собі несе, для суб'єктів господарювання мікроекономічного рівня лишаються недостатньо дослідженими, або висвітлюються у дуже вузькому контексті (наприклад, у роботі [11] виділяються ключові фактори впливу глобальної економічної кризи на поточний стан фінансового механізму зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних підприємств), відтак, потребують поглибленого розгляду.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Цілями цієї статті є розкриття сучасної парадигми міжнародної економічної системи, визначення актуальних тенденцій розвитку світової економіки, ідентифікація викликів для світового господарства та характеристика впливу глобальних економічних трансформацій на функціонування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Виклад основного матеріалу дослідження. Розвиток світового господарства на початку третього тисячоліття є глобальним за своєю природою й інноваційним за характером. Він базується на консолідації країн у цілях взаємовигідного обміну знаннями і технологіями на шляху досягнення прогресу в світовій економіці. Наразі стає дедалі очевидним, що об'єктивна тенденція до зростаючої інтернаціоналізації і глобалізації господарського життя посилюється завдяки швидкому науково-технічному прогресу, який ґрунтується на міцному фундаменті інформаційних технологій.

Утворення глобального інформаційного співтовариства, яке формується через отримання, накопичення, переробку й передачу інформації і знань - основних ресурсів нової парадигми суспільного буття, які водночас є каталізаторами економічного зростання, - визначає перехід до "інформаційної індустрії, або постіндустріальної економіки - економіки постмодерну з нематеріальними факторами виробництва" [12, с. 184].

Іншими словами, утворення нової моделі міжнародної економічної системи, відомої як сітьове інформаційне суспільство, є результатом прискореної інформатизації та глобалізації. Ця модель характеризується зміною (трансформацією) парадигми - індустріального капіталізму на інформаційну економіку, або економіку знань, із притаманною їй органічною взаємодією інтелектуального, людського і соціального капіталів, що набувають переважаючого значення над фізичним, тобто полягає у мінімізації матеріального виробництва і максимізації інформаційного.

Унаслідок глобалізації і швидкого поширення нових технологій, особливо інформаційних, виникло явище глобального фінансового ринку, який виступає інструментом інституціоналізації й обслуговування процесів інтернаціоналізації торгівлі і промислово-банківського капіталу. При цьому надмірна його лібералізація призвела до раптового зростання неконтрольованого перетоку великих сум капіталу, переважно спекулятивного, що спричинило утворення фінансового "мильного пузиря" й дестабілізацію світової фінансової системи в цілому й у підсумку призвело до хвилі фінансових криз, актуалізуючи тим самим розв'язання проблеми дихотомії "ринок-держава".

У сучасний період "динамічних й водночас стохастичних структурних зрушень в економічному середовищі країн регулюючі функції держави набувають особливого значення" [13, с. 11], відтак, повинні бути добре продуманими та обґрунтованими. Це обумовлено тим, що лише держава може забезпечити соціально-економічну ефективність і стабільність там, де ринок або не має інтересу, або не може самостійно це зробити. Враховуючи, що в новому глобальному інформаційному суспільстві, де інформація та знання є головними виробничими ресурсами, а нововведення грають вирішальну роль у виробництві, "ключовим фактором для підвищення конкурентоспроможності та забезпечення стабільності національних економік у світовій економічній системі є формування стійких довгострокових переваг на основі наукових досягнень та інновацій. При цьому відповідальність за розробку та впровадження стратегії використання інтелектуального капіталу для підтримки інноваційного розвитку має бути покладена на державу" [13, с. 11].

Крім того, "не варто покладатись лише на ринкові інституції та істотно посилювати дерегулювання у таких важливих сферах, як монетарна та фіскальна, а також більш традиційних для державного сектору, пов'язаних із перерозподілом ресурсів, як соціальне забезпечення, освіта і наука, охорона здоров'я" [13, с. 11]. На наш погляд, для досягнення найбільшої ефективності у сучасній економіці, важливо, щоб ринкові інститути функціонували в умовах правової держави. Така ситуація гарантує, що всі учасники ринку діють відповідно до законів і правил, забезпечуючи стабільність і надійність.

При цьому, важливо уникати ситуацій, коли окремі категорії суб'єктів міжнародних економіко-політичних відносин, такі як транснаціональні корпорації і міжнародні організації, надмірно привласнюють собі державно-регулятивні повноваження. Це може призвести до втрати державами свого статусу головних учасників на світовій арені, послаблення суверенітету і впливу на прийняття ключових міжнародних рішень.

Стосовно економічного устрою держав - основних гравців сучасного світового ринку, спостерігаємо тенденцію зближення двох головних соціально-економічних моделей сучасності: з боку капіталістичної (соціально орієнтованої) моделі зближення йде за лінією лібералізації економіки, укріплення ринкових механізмів та стимулів, з боку ліберальної моделі - за лінією посилення соціалізації економки, розширення соціальної складової в державній політиці. На наш погляд, принциповим тут є не те, яка з цих моделей або тих чи інших їх підвидів набуде статусу домінуючої, а те, що вони мають бути ефективними та адекватними сучасності, динамічно розвиватись, а не перебувати у стадії застою, що наразі можна спостерігати у багатьох країнах світу.

Сучасні глобальні економічні трансформації є складним і багатогранним процесом, який впливає на економіку всього світу. Окреслимо деякі ключові аспекти цих трансформацій.

Так, однією з ключових глобальних трансформацій є цифрова революція - стрімке впровадження інформаційних і комунікаційних технологій до всіх сфер життя і господарювання, що прискорює зростання цифрової економіки, зокрема, за рахунок розвитку електронної комерції, інтернет-платформ, штучного інтелекту та інших інновацій. Як правило, вплив цифрової революції є має здебільшого позитивні наслідки.

Глобалізація торгівлі, як трансформація у сфері обміну, збільшує обсяги й інтенсивність міжнародної торгівлі та інвестицій, ускладнює міжнародні ланцюги постачання тощо, що робить світову економіку більш взаємозалежною.

Наступна трансформація - зміни в робочій силі - відбувається внаслідок розвитку роботизації й автоматизації, що впливає на робочу силу, а саме: деякі робочі місця втрачають актуальність, але водночас з'являються нові можливості в галузях інформаційних технологій і досліджень.

Також варто відмітити таку трансформацію як зміни в споживацькій поведінці, які зумовлені, серед іншого, зростанням інформованості і вимогливості споживачів, пов'язаного зокрема, з розвитком Інтернету, впливом соціальних мереж, а також величезним впливом на споживачів і бізнес електронної комерції, платформи для обміну товарами і послугами, онлайн-реклами тощо.

Дуже важливими є трансформації, що висувають людству спільні глобальні виклики. Відповідно, глобальні проблеми, такі як зміна клімату, військові конфлікти, пандемії, нелегальна міграція та енергетичні й екологічні питання, вимагають спільних міжнародних рішень та співпраці у запобіганні і подоланні їх негативних наслідків. Зокрема, зростаюча увага до питань сталого розвитку та збереження природних ресурсів спонукає бізнеси і держави до пошуку екологічно ефективних технологій і практик, що є відповіддю на прояви глобальних екологічних трансформацій.

Також однією з основних проблем сучасного світу залишається глобальна нерівність у розподілі багатства і можливостей, та як аспект прояву глобальних трансформацій несе в собі значні загрози.

Узагальнюючи, відмітимо, що ці та інші трансформації вимагають адаптації індивідів, компаній і держав до нових умов і викликів, а ключовими факторами для досягнення успіху в сучасній глобальній економіці стають гнучкість, інновації та співпраця.

Глобальні економічні трансформації також чинять значущий вплив на економіку підприємств у всьому світі, першою чергою тих, що діють не лише на внутрішньому, а і на зовнішніх ринках. Розглянемо деякі з найважливіших аспектів цього впливу детальніше.

Так, зі зростанням глобалізації підприємства стикаються зі збільшеною конкуренцією на світовому ринку, що вимагає підвищення ефективності, інноваційності та якості продукції для збереження або здобуття нових позицій на ринку.

Глобальні трансформації можуть відкривати нові можливості на міжнародних ринках, але вони також несуть додаткові ризики від змін валютних курсів, тарифних бар'єрів і політичних коливань в інших країнах.

Глобалізація дає підприємствам інструменти для створення складних ланцюгів постачання, але за рахунок цього вони також можуть стати більш вразливими до обмежень у постачанні матеріалів або до порушень у ланцюгах постачання, які стали звичайними під час кризових ситуацій.

Глобальні трансформації в цілому прискорюють технологічний розвиток, але для конкретних окремих суб'єктів господарювання це може створювати як нові можливості, так і загрози для тих, хто не можуть втримати темпи цих змін.

Під впливом глобальних змін уряди можуть установлювати нові правила і норми, що стосуються торгівлі, інвестицій та інших аспектів діяльності підприємств, що може по-різному, у тому числі й негативно, позначатись на їх стратегії та функціонуванні.

Окремо варто зауважити, що глобальні трансформації в економіці сприяють розвитку економіки знань, де інтелектуальний капітал та інновації стають основними джерелами конкурентних переваг. Для підприємств також стає важливим залучати й утримувати талановитий персонал з різних країн, що може приносити різноманітність і сприяти глобальному підходу до бізнесу.

Усі ці фактори свідчать про те, що глобальні економічні трансформації мають багатогранний вплив на господарюючі суб'єкти. Успішні підприємства мають бути готові до адаптації до змін, розвивати стратегії глобального бізнесу та вдосконалювати свої навички управління для досягнення конкурентних переваг у глобальному масштабі.

Висновки з цього дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку

Таким чином, запропоноване у роботі узагальнення картини світогосподарської еволюції на початку нового тисячоліття та наведені аргументи додатково підтверджують, висловлену автором у попередніх дослідженнях тезу, що "у сучасній геоекономіці і геополітиці людство наближається до певної точки біфуркації, яка має два виходи: або формування світової парадигми на засадах збалансованої рівноправної взаємодії в усіх сферах суспільного життя й домінування міжкраїнного взаємовигідного співіснування, співробітництва і взаємодопомоги над теперішнім суперництвом і ворожнечею, або порушення принципу й стрімке віддалення від Парето-оптимальності функціонування глобальної економіки, що вже наразі означується, поступова деградація та навіть взаємне знищення" [12, с. 186].

Зрозуміло, що єдино прийнятним для людства є перший варіант, відтак, усі зусилля всіх членів світового співтовариства мають бути рішуче консолідовані для його реалізації. При цьому нова філософія взаємного співіснування у світі має ґрунтуватись на становленні рівноправних міжнародних механізмів у ключових сферах та формуванні стійкої універсальної системи правопорядку, побудованої на засадах демократії, свободи, соціальної справедливості, гармонізації взаємовідносин між суспільством й індивідуумом тощо, без чого зниження рівня глобальної конфліктності вбачається неможливим.

Глобальні трансформації суттєво впливають на підприємства, першою чергою, на провадження ними зовнішньоекономічної діяльності, зокрема, відкриваючи нові ринкові можливості, з одного боку, але посилюючи конкуренцію - з іншого. Також суб'єкти господарювання стикаються з викликами щодо управління ланцюгами постачання, взаємодії з різними культурами, регулюваннями тощо. Тому за посилення глобалізації і викликів сучасної економіки для досягнення успіху підприємства повинні бути гнучкими, інноваційними та адаптованими до міжнародних ринкових тенденцій й вирішувати ці завдання шляхом інновацій, глобального бачення та стратегічного планування для досягнення конкурентних переваг у світовому бізнесі.

Бібліографічний список

1. Tkachenko, S. Ye. (2019). Analiz suchasnykh protsesiv svitovoi ekonomichnoi hlobalizatsii [Analysis of modern processes of world economic globalization]. Ukrainskyi zhurnal prykladnoi ekonomiky - Ukrainian Journal of Applied Economics, 4(4), 23-31. DOI: 10.36887/2415-8453-2019-4-3 [in Ukrainian].

2. Bohun, M. M. (2021). Hlobalizatsiia ta yii vplyv na rozvytok sotsialno-ekonomichnykh system [Globalization and its influence on the development of socio-economic systems]. Stratehiia ekonomichnoho rozvytku Ukrainy - Economic development strategy of Ukraine, 48, 5-12. DOI: 10.33111/sedu.2021.48.005.012 [in Ukrainian].

3. Borzenko, O. O. (Ed.). (2022). Hlobalizatsiini protsesy u svitovii ekonomitsi: vyklyky ta mozhlyvosti dlia Ukrainy [Globalization processes in the world economy: challenges and opportunities for Ukraine]. Kyiv : DU "In-t ekon. ta prohnozuv. NAN Ukrainy". Retrieved from http://ief.org.ua/wp-content/uploads/2022/10/Globalizaciyni-procesy-u-svitoviyeconomici.pdf [in Ukrainian].

4. Plakhotnik, O. O., & Pavlenko, A. A. (2022). Vplyv hlobalizatsii na rozvytok svitovoi ekonomiky ta ekonomiky Ukrainy [The impact of globalization on the development of the world economy and the economy of Ukraine]. Ekonomika ta derzhava - Economy and state, 5, 62-67. DOI: 10.32702/2306-6806.2022.5.62 [in Ukrainian].

5. Petricevic, O., & Teece, D. J. (2019). The structural reshaping of globalization: Implications for strategic sectors, profiting from innovation, and the multinational enterprise. Journal of International Business Studies, 50(9),1487-1512. DOI: 10.1057/s41267-019-00269-x.

6. Pavlov, O. I. (2022). Hlobalni transformatsii mizhnarodnykh ekonomichnykh vidnosyn [Global transformations of international economic relations]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo - Uzhhorod National University Herald. Series: International economic relations and the world economy, 42, 106-112. DOI: 10.32782/2413-9971/2022-42-19 [in Ukrainian].

7. Batiuk, L. A. (2018). Hlobalni ekonomichni transformatsii ta yikh osoblyvosti na suchasnomu etapi [Global economic transformations and their features at the current stage]. Ekonomika i suspilstvo - Economy and society, 16, 24-28. Retrieved from http://economyandsociety.in.ua/journals/16_ukr/5.pdf [in Ukrainian].

8. Klipkova, O., Kozmuk, N., & Holub, H. (2021). Vplyv hlobalizatsii ta nevyznachenosti ekonomichnoho seredovyshcha na model povedinky pidpryiemstva [The influence of globalization and uncertainty of the economic environment on the model of enterprise behavior]. Visnyk universytetu bankivskoi spravy - Banking University Herald, 1(40), 50-57. DOI: 10.18371/2221-755X1(40)2021237615 [in Ukrainian].

9. Bondarenko, N., & Chervonchenko, K. (2020). Rozvytok zovnishnoekonomichnoi diialnosti ukrainskykh pidpryiemstv v umovakh hlobalizatsii ekonomiky [Development of foreign economic activity of ukrainian enterprises under conditions of economic globalization]. Sotsialna ekonomika - Social ekonomics, 59, 105-117. DOI: 10.26565/2524-2547-2020-59-11 [in Ukrainian].

10. Manaienko, I. M., & Prosianyk, I. V. (2018) Osoblyvosti zovnishno-ekonomichnoi diialnosti vitchyznianykh pidpryiemstv v umovakh yevrointehratsii [Peculiarities of foreign economic activity of domestic enterprises in the conditions of euro integration]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo - Uzhhorod National University Herald. Series: International economic relations and the world economy, 18(3), 11-15. Retrieved from https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/23864 [in Ukrainian].

11. Shvaiko, M. L., Shevchenko, Ye. S., & Tymoshenko O. Yu. (2021). Finansovyi mekhanizm zovnishnoekonomichnoi diialnosti pidpryiemstv v umovakh hlobalnoi ekonomichnoi kryzy [Financial mechanism of foreign economic activity of enterprises in the conditions of global economic crisis]. Ekonomika ta derzhava - Economy and state, 6, 118-123. DOI: 10.32702/2306-6806.2021.6.118 [in Ukrainian].

12. Boldovska, K. P. (2019). Osoblyvosti transformatsii suchasnoi paradyhmy svitohospodarskoho rozvytku [Transformation peculiarities of the of the modern paradigm of global economic development]. Naukovo-praktychna INTERNET-konferentsiia studentiv ta molodykh vchenykh z mizhnarodnoiu uchastiu "Mekhanizmy ta stratehii rozvytku hospodariuiuchykh subiektiv v umovakh intehratsiinykh protsesiv" - The Scientific-practical INTERNET-conference of students and young scientists with international participation "Mechanisms and strategies for development the economic entities in conditions of integration processes" (Kharkiv - Przeworsk, February 19th, 2019) (рр. 183-186). Przeworsk: WSSG. Retrieved from https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/23679/1ZThesis_WSSG_2019.PDF [in Ukrainian].

13. Boldovska, K. P (2017). Rol derzhavnoho rehuliuvannia u ramkakh transformatsii suchasnoi paradyhmy svitohospodarskoho rozvytku [The role of state regulation in the framework of the modern paradigm transformation of world economic development]. IX Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiia "Suchasni tendentsii rozvytku svitovoi ekonomiky" - The IX International Scientific and Practical Conference "Modern trends in the development of the world economy" (Kharkiv, May 26th, 2017) (Pert 1-2). (Pert 1, рр. 10-11). Retrieved from https://fmab.khadi.kharkov.ua/uploads/ media/ME_nauk_2017_tom_1.pdf [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru